- Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
Справа № 991/470/25
Провадження 1-кп/991/5/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 липня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мазники Деражнянського району Хмельницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Вищого антикорупційного суду знаходиться вказане кримінальне провадження, яке знаходиться на стадії судового розгляду. Cудове засідання призначене на 14.07.2025 о 12 год. 30 хв.
14.07.2025 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обов`язків, покладених на нього у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024 на 2 місяці, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;
- без дозволу прокурора або суду не відлучатися з міста Києва, за винятком Київської, Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей з метою проїзду в село Мазники Хмельницького району, Хмельницької області для відвідування ОСОБА_8, 1952 року народження;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження № 52024000000000337 від 04.07.2024, у якому ОСОБА_6 обвинувачується за фактами прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе - особи, яка займає відповідальне становище, і третіх осіб, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
20.01.2025 обвинуваченому ОСОБА_6 та його захисникам вручено обвинувальний акт, який 21.01.2025 був направлений на розгляд до суду. Обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами, які наведені у його клопотанні. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства є необхідність у продовженні строку дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор вказав, що на сьогоднішній день встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик переховування від суду аргументований тим, що у випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення вказаного кримінального правопорушення йому може бути призначене лише покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі.
Окрім цього, досудовим розслідуванням було установлено, що ОСОБА_6 під час вчинення кримінального правопорушення застосовував відповідні заходи конспірації - відмовлявся особисто зустрітися із ОСОБА_9, переконувався, чи не має за ними візуального спостереження, що підтверджується матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема, згідно з інформацією, зафіксованою у протоколі НС(Р)Д від 12.07.2024, ОСОБА_6 переконувався, чи все «тихо» та чи «все нормально», такі відомості свідчать про те, що він переймався тим, чи не знає хтось про отримання ним неправомірної вигоди.
Прокурор, посилаючись на рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 (параграф 80, заява № 33977/96) та рішення ЄСПЛ у справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, зазначив, що така обставина сама по собі вже може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення обвинуваченого.
ОСОБА_6, маючи вищу юридичну освіту і значний досвід роботи в органах прокуратури та зв`язки у правоохоронних органах, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Окрім цього, просив звернути увагу на те, що ОСОБА_6 на даний час офіційно не одружений та не має неповнолітніх дітей на утриманні.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтований тим, що, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_6 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_14 шляхом умовлянь, підкупу, тиску на них, примушування до зміни показів чи відмови від надання показів.
Кримінальне провадження наразі перебуває на стадії судового розгляду, жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.
Прокурор вказав, що з часу затримання ОСОБА_6 та обрання йому запобіжного заходу заявлені ризики, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні не зменшилися та продовжують існувати.
Також просив врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, тобто спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Таким чином, встановлені в ході досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення є переконливими та такими, що дають обґрунтовані підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії обов`язків, покладених на нього.
Прокурор стверджував, що зазначені обставини виправдовують продовження строку дії раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу в частині продовження строку дії обов`язків, покладених на нього відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалами слідчих суддів, якими було продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії, покладених на нього обов`язків.
У зв`язку з вищевикладеним, прокурор просив задовольнити клопотання про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .
Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з часу затримання ОСОБА_6 та обрання йому запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на нього та просив відмовити у його задоволенні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні утримався від надання позиції стосовно поданого прокурором клопотання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_15 будучи у встановленому законом порядку повідомленим про розгляд кримінального провадження, у судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву, в якій просив проводити судове засідання без його участі. Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував проти проведення засідання за його відсутності.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
У розділі ІІ КПК України вказані заходи забезпечення кримінального провадження. З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Частиною 7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені зокрема частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії таких обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Так, при продовженні строку дії цих обов`язків суд має з`ясовувати, чи існують, чи зменшились зазначені прокурором ризики, чи з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування обов`язків (ч. 4 ст. 199 КПК України).
Під час розгляду вказаного клопотання суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024, ОСОБА_6 обвинувачується за фактами прохання надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе - особи, яка займає відповідальне становище, і третіх осіб, та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 15.07.2024 о 13 год. 22 хв. детективами Національного антикорупційного бюро України було затримано ОСОБА_6 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України та в цей же день, тобто 15.07.2024, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 168-174, 175-182, т. 8 а.с. 95- 98 зворот).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня фактичного затримання з альтернативою внесення застави у розмірі 4 000 000 грн (т. 2 а.с. 183-202, т. 5 а.с. 113-122 зворот., т. 8 а.с. 99-108 зворот), яка ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.08.2024 залишена без змін (т. 2 а.с. 203-210, т. 5 а.с. 123-126 зворот, т 8 а.с. 109-112 зворот).
Надалі ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2024 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня фактичного затримання та зменшено розмір застави до 3 000 000 грн (т. 2 а.с. 211-235, т. 5 а.с. 127-139, т. 8 а.с. 113-125). Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.10.2024 вказана ухвала залишена без змін (т. 2 а.с. 236-242, т. 5 а.с. 139 зворот-142 зворот, т. 8 а.с. 125 зворот. - 128 зворот).
Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/1240/24 (провадження №1-кс/991/12478/24) підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою та зменшено розмір застави до 908 400 грн. з покладенням на нього таких обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, строком до 13.12.2024, а саме:
1. прибувати до слідчого (детектива), прокурора та суду за кожною вимогою;
2. без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду не відлучатися з м. Києва;
3. повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4. утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_11 ;
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6. носити електронний засіб контролю (т. 2 а.с. 268-277, т. 5 а.с. 155 зворот -160, т. 8 а.с. 141 зворот- 146).
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.12.2024 зазначену вище ухвалу залишено без змін (т. 2 а.с. 278-279, т. 5 а.с. 160 зворот-161, т. 8 а.с. 146 зворот -147).
На виконання вимог вищевказаної ухвали від 01.11.2024, за ОСОБА_6 було внесено на рахунок Вищого антикорупційного суду, код ЄДРПОУ 42836259, IBAN UA678201720355279004000096000 в якості застави грошові кошти в загальній сумі 908 400 грн (квитанції № 155950930 від 06.11.2024, № 155951183 від 06.11.2024, № 155950480 від 06.11.2024) у зв`язку з чим 07.11.2024 його було звільнено з-під варти (т. 4 а.с. 85-88).
Згідно з приписами ч. 4 ст. 202 КПК України ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 та змінені ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 24.03.2025.
27.11.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (т. 2 а.с. 280-288, т. 8 а.с. 147 зворот -151 зворот).
27.11.2024 згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т. 2 а.с. 289-290, т. 8 а.с. 152-152 зворот).
Ухвалами Вищого антикорупційного суду від 10.12.2024, 30.01.2025 неодноразово продовжувався строк дії обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/12403/24 (т. 2 а.с. 291-292, т. 3 а.с. 53-56 зворот, т. 5 а.с. 167-167 зворот, 168-171 зворот, т. 8 а.с. 153-153 зворот, 154-157 зворот).
24 березня 2025 року ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду, з урахуванням ухвали колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 31.03.2025 про виправлення описки, продовжено на 2 місяці, тобто до 24.05.2025, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.11.2024 у справі № 991/12403/24, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;
- без дозволу прокурора або суду не відлучатися з міста Києва, за винятком Київської, Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей з метою проїзду в село Мазники Хмельницького району, Хмельницької області для відвідування ОСОБА_8, 1952 року народження;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (т. 5 а.с. 190-193 зворот, 199-200, т. 8 а.с. 158-161 зворот).
Строк дії вказаних обов`язків, покладених на ОСОБА_6, ухвалою від 19.05.2025 продовжено на 2 місяці, тобто до 19.07.2025 (т. 8 а.с. 210-216 зворот).
Таким чином наразі до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 грн із покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких закінчується 19.07.2025.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000337 від 04.07.2024, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання про продовження строку дії обов`язків (т. 1 а.с. 3-46, 62-75, т. 17 а.с. 75-81 зворот), колегія суддів дійшла висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для оцінки питання зміни запобіжного заходу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення, зокрема, вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Прокурор у поданому клопотанні зазначив, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування ОСОБА_6 від суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні), не зменшились, продовжують існувати, а тому існує необхідність у продовженні строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд вважає, що на даний час ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду продовжує існувати, хоча і в значно меншому обсязі, ніж на час застосування запобіжного заходу.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
При оцінці продовження існування вказаного ризику суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_6 має юридичну освіту, значний досвід роботи в органах прокуратури, наявність зв`язків та можливостей, які може використати для переховування від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а тому продовження строку дії обов`язку здати паспорт для виїзду за кордон, унеможливить використання саме цього документу з метою виїзду за кордон. Окрім цього, переховування можливе і на території України.
Ураховуючи тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_6, та ураховуючи досвід роботи в органах прокуратури, обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, колегія суддів дійшла до переконання, що у разі не продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, можуть настати такі негативні наслідки для кримінального провадження, які будуть перешкоджати здійсненню судового провадження.
Також суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати.
Свідками у кримінальному провадженні, серед інших, є ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 . Наразі лише розпочався судовий розгляд кримінального провадження, свідки ще не допитані під час судового провадження, а тому існує ймовірний ризик впливу обвинуваченого на свідків, які можуть змінити свої показання або взагалі відмовитися від їх надання в суді.
Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та їх дослідження. На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, відомості про таких осіб (місце проживання, роботи тощо) та зміст їх показань. Також відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як на особу, що вчинила кримінальне правопорушення, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження.
Так в ухвалах суду від 01.11.2024, 10.12.2024 та 30.01.2025 була надана ретельна оцінка доводам сторін кримінального провадження, встановлено існування двох ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від суду; незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, врахована низка обставин відповідно до статті 178 того ж Кодексу.
Встановлені під час розгляду клопотання обставини дають підстави стверджувати, що ризики переховування ОСОБА_6 від суду, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні є актуальними, хоча перший із них існує на мінімальному рівні.
Оскільки суд встановив, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, у їхньому мінімальному вимірі продовжують існувати та не зазнали жодних змін упродовж останніх двох місяців, суд вважає за доцільне продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, на два місяці.
При цьому, колегія суддів вважає, що існуючий наразі запобіжний захід у виді застави в розмірі 908 400 грн у сукупності із покладеними на обвинуваченого обов`язками достатньою мірою гарантують виконання ним цих обов`язків та забезпечать його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 194, 196, 314, 369-370, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04.07.2024, - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
- прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;
- без дозволу прокурора або суду не відлучатися з міста Києва, за винятком Київської, Житомирської, Вінницької та Хмельницької областей з метою проїзду в село Мазники Хмельницького району, Хмельницької області для відвідування ОСОБА_8, 1952 року народження;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, до 14 вересня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000337 від 04 липня 2024 року.
Обвинуваченого ОСОБА_6 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Надати обвинуваченому ОСОБА_6 копію ухвали негайно після її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3