- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
Справа № 991/126/25
Провадження 1-кп/991/2/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 липня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1,
за участю секретаря ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ з власних засобів),
представника потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України в межах кримінального провадженні № 62020000000000870 від 06.11.2020 та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
Від захисника ОСОБА_5 30.04.2025 в підсистемі Електронний суд надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження № 62020000000000870 від 06.11.2020 в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
В обґрунтування заявленого клопотання захисник вказала, що згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 обвинувачується у видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України за таких обставин.
У невстановлений досудовим слідством час та місці, але не пізніше ніж 10.03.2020, діючи умисно, всупереч інтересам ДУО «Політехмед», ОСОБА_4, обіймаючи посаду Генерального директора, з метою одержання неправомірної вигоди для компанії-нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag» та товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ ) «Мед Ексім» (ЄДРПОУ 38203897), вступив в попередню змову з невстановленими досудовим слідством особами, які діяли від імені компанії нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag» та ТОВ«Мед Ексім», з метою отримання цими компаніями всупереч законодавству України сертифікатів відповідності для подальшого постачання компанією-нерезидентом «BRIGHTFIELD Kommanditbolag» на територію України медичного обладнання, яке не відповідає вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753 та їх подальшого постачання Міністерству оборони України представником компанії-нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag» на території України - ТОВ « Мед Ексім». Очолюваною ОСОБА_4 групою з аудиту, до складу якої увійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_8, проведено первинну сертифікацію на відповідність Технічному регламенту щодо медичних виробів та ДСТУ EN ISO 13485, за результатами якого ДУО «Політехмед» прийнято рішення №696-ТР.СУЯ-2020 від 17.03.2020 щодо надання сертифікації та на підставі нього видало сертифікат відповідності для компанії- нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag» UA.101.MD.3.0696-20.00 від 17.03.2020, строком на 5 років, яким констатовано, що апарати штучної вентиляції легень, апарати для анестезії, повний перелік яких наведений в додатку до сертифікату, відповідають вимогам Технічному регламенту щодо медичних виробів
Надалі, з метою внесення змін до завідомо неправдивого офіційного документу - сертифікату UA.101.MD.3.0696-20.00 від 17.03.2020, в тому числі з метою внесення у додаток до сертифікату відповідності апарату штучної вентиляції легень S1400 як сертифікованого органом з оцінки відповідності продукції, компанія-нерезидент «BRIGHTFIELD Kommanditbolag» додатково звернулась до ДУО «Політехмед» із заявкою від 05.06.2020 №696-ТР/СУЯ на проведення оцінки відповідності продукції вимогам Регламенту. За результатами проведення аудиту ДУО «Політехмед» за підписом Генерального директора ДУО «Політехмед » - керівника органу з оцінки відповідності ОСОБА_4, для компанії-нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag» видано сертифікат відповідності UA.101.MD.3.0696-20.01 зі зміною №1 від 09.06.2020 з датою реєстрації від 17.03.2020, строком до 16.03.2025. У Генерального директора ОСОБА_4 не було законних підстав для видачі сертифікату відповідності UA.101.MD.3.0696-20.01 зі зміною №1 від 09.06.2020 з датою реєстрації від 17.03.2020, сертифіковані таким сертифікатом відповідності медичні вироби не відповідають вимогам Регламенту, а апарат $1400 відноситься не до апаратів штучної вентиляції легень, а до анестезувальних систем (анестезувальна робоча станція ), однією з функцій яких є посилення або забезпечення вентиляції легень пацієнта під час анестезії та даний виріб може бути використано як анестезувальний вентилятор, тому до цього сертифікату відповідності внесені недостовірні відомості.
Надалі, 06.10.2020 Генеральним директором ДУО «Політехмед» ОСОБА_4 видано наказ ДУО «Політехмед» №521 «Про призначення складу групи для проведення робіт щодо внесення змін до сертифікату відповідності», зокрема, відповідно до заявки №696-ТР/СУЯ (Зміна № 2) від 06.10.2020 на проведення оцінки відповідності продукції вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, виробника «BRIGHTFIELD Kommanditbolag», Drottninggatan 104, Str,Stockholm, 11160, Sweden. Групою з аудиту у складі ОСОБА_4 одноособово, проведено аудит, а саме проведено відповідні роботи та експертизу наданої документації, за результатами чого ДУО «Політехмед» прийнято рішення №696-2020 від 19.10.2020 щодо внесення змін до сертифікату відповідності для компанії-нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag» UA.101.MD.3.0696-20.02 зі зміною №2 від 19.10.2020 з датою реєстрації від 17.03.2020. За результатами проведення оцінки відповідності ДУО «Політехмед» за підписом Генерального директора ДУО «Політехмед», керівника органу з оцінки відповідності ОСОБА_4 для компанії-нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag», всупереч вимогам регламенту видано сертифікат відповідності UA.101.MD.3.0696-20.02 зі зміною № 2 від 19.10.2020 з датою реєстрації від 17.03.2020, терміном до 16.03.2025. Згідно з відомостями зазначеними у сертифікаті UA.101.MD.3.0696-20.02 зі зміною №2 від 19.10.2020 з датою реєстрації від 17.03.2020, серед іншого, продукція апарати штучної вентиляції легень, апарати для анестезії, системи СІПАП, системи седації закису азоту, медичні кисневі концентратори із допоміжними засобами та комплектувальними виробами. Відповідно до поданих для оцінки відповідності до ДУО «Політехмед» документів у Генерального директора ОСОБА_4 не було законних підстав для видачі сертифікату відповідності UA.101.MD.3.0696-20.0212 зі зміною №2 від 19.10.2020 з датою реєстрації від 17.03.2020, сертифіковані таким сертифікатом відповідності медичні вироби не відповідають вимогам Регламенту, апарат S1400 відноситься до анестезувальних систем (анестезувальна робоча станція ), однією з функцій яких є посилення або забезпечення вентиляції легень пацієнта під час анестезії та даний виріб може бути використано як анестезувальний вентилятор, тому до цього сертифікату відповідності внесені недостовірні відомості.
Положеннями ст. 49 КК України (в редакції ЗУ №524-IX від 04.03.2020, № 530-IX від 17.03.2020, № 2341-ІІІ від 16.10.2020, яка діяла на час інкримінованих подій - не пізніше ніж 10.03.2020, 17.03.2020, 19.10.2020) визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 366 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. З часу вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 366 КК України минуло 3 роки. ОСОБА_4 за весь цей час не скоював нових кримінальних правопорушень. Також відсутні докази на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України. Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 дає згоду та не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності ч. 1 ст. 366 КК України в зв`язку із закінченням строків давності, що є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності, що також узгоджується з позицією Касаційного кримінального суд у складі Верховного Суду від 18 лютого 2025 року у справі № 712/8174/23.
У клопотанні також зазначено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження на цій підставі не є тотожним щодо визнання особи своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме презумпції невинуватості та доведеності вини. Також вважає, що у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 процесуальні витрати не стягуються з особи, а цивільний позов не підлягає вирішенню по суті.
Позиція учасників у судовому засіданні
Захисник ОСОБА_5 підтримала клопотання з підстав, зазначених у ньому. На електронну пошту Вищого антикорупційного суду направила Витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", відповідно до якого станом на 01.05.2025 відсутні відомості про незняті чи непогашені судимості щодо ОСОБА_4 .
Захисник ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника ОСОБА_5, просила задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників. Надав згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав в частині обвинувачення його за ч. 1 ст. 366 КК України. Процедура та наслідки закриття кримінального провадження йому роз`яснені та зрозумілі. Запевнив, що до закінчення зазначених у ч.ч. 1, 2 статті 49 КК України строків, в період перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності в межах інших кримінальних проваджень не притягувався, раніше не судимий. Також зазначив, що під час досудового розслідування стороною обвинувачення не доведено умислу у його діянні.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України, вважав його необґрунтованим. Зазначив, що стороною захисту не зазначено у клопотанні, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 3-х кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України та 1-го кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366 (2 епізоди) та ч. 2 ст. 364 КК України (1 епізод) є реальною сукупністю злочинів, які об`єднані єдиним умислом, направленим на досягнення мети - одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи (ТОВ «МЕД ЕКСІМ»), а саме фактичного заволодіння державними грошовими коштами у розмірі 11 000 000,00 грн. Вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення є триваючими і є закінченими з моменту настання наслідків, пов`язаних із суспільно небезпечним діянням, тобто 24.07.2020 (час перерахування грошових коштів з рахунку платника - Міністерства оборони України на рахунок отримувача - ТОВ «МЕД ЕКСІМ» (у розмірі 11 000 000,00 грн). Злочини, передбачені статтею 366 КК та статтею 364 КК, які інкримінують обвинуваченому, пов`язані між собою, тому що вчинення кримінального правопорушення за ст. 364 КК могло статися лише за умови вчинення злочину за ст. 366 КК України - внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документа - сертифікату, який надавав можливість іноземному нерезиденту постачати товари та надавати відповідні послуги на території України. Сертифікат видано 17.03.2020, внесення змін до сертифікату відбулось 09.06.2020. Тобто загальна позиція сторони обвинувачення у тому, що дата закінчення пов`язаних між собою злочинів, які вчинялись в інтересах третьої особи, є 24.07.2020, оскільки злочин передбачений статтею 364 КК України є злочином з матеріальним складом і передбачає настання наслідків, тому закінчення складу злочину за ст. 366 КК України співпадає із закінченням складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що за результатами проведення оцінки відповідності ДУО «Політехмед» за підписом Генерального директора ДУО «Політехмед», керівника органу з оцінки відповідності ОСОБА_4 для компанії-нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag», всупереч вимогам Регламенту, видано сертифікат відповідності UA.101.MD.3.0696-20.02 зі зміною № 2 від 19.10.2020 з датою реєстрації від 17.03.2020, терміном до 16.03.2025. Тому строки притягнення за ч. 1 ст. 366 КК України спливають 19.10.2025.
Представник потерпілого/цивільного позивача підтримав прокурора.
Захисник ОСОБА_5 на висловлені аргументи прокурора заперечила, вважає, що прокурор не вірно трактує статтю 49 КК України. При цьому сказала, що дата видачі сертифіката, у якому надалі вносились зміни, 17.03.2020. Всі три епізоди по ст. 366 КК України щодо підроблення ОСОБА_4 сертифікату окремо зазначені в обвинувальному акті і не перекликаються зі статтею 364 КК України. Стаття 366 КК України не пов`язана з періодичністю, з датою проведення торгів чи перерахунком коштів, оскільки згідно обвинувального акта ОСОБА_4 не обвинувачується у заволодінні коштів. Тобто обвинувачення ОСОБА_4 пред`явлено у чотирьох окремих епізодах, жодна сукупність злочинів не повинна враховуватись при обчисленні строків притягнення до кримінальної відповідальності. Враховуючи положення статті 49 КК України, строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за статтею 366 КК України сплинули.
Захисник ОСОБА_6 звернула увагу суду, що в обвинувальному акті зазначено про два самостійні склади злочинів за ст. 366 та 364 КК України, які мають суб`єктивну та об`єктивну сторони, початок та закінчення злочину. Злочин, передбачений за ст. 366 КК України вважається закінченим коли наступили дії, зазначені в описовій частині цієї статті, а саме складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів. Вважала, що строки давності мають обраховуватись за кожним пред`явленим злочином окремо. На її переконання, позиція прокурора, що злочин, передбачений статтею 366 КК України є закінченим з моменту перерахування коштів, є не вірною. На момент вчинення злочину стаття 366 КК України відносилась до нетяжкого злочину, термін давності притягнення до кримінальної відповідальності становить три роки. У будь якому разі, навіть з урахуванням закінчення злочину за ст. 366 КК України 19.10.2020 року, строки притягнення до кримінальної відповідальності сплинули. Прокурор, всупереч вимогам КПК, не роз`яснив ОСОБА_4 станом на направлення обвинувального акта до суду, його право на закриття кримінального провадження за ст. 366 КК України.
Мотиви та оцінка суду
Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 1 та ч. 4 ст. 286 КПК України).
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Статтею 49 КК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового розслідування або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину.
Застосування кримінально-правових норм повинно здійснюватися у межах кримінальних процесуальних відносин. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону. Це узгоджується із правовими висновками Верховного суду, наведеними у постановах від 09.02.2021 у справі № 753/5553/18, від 11.11.2020 у справі № 455/229/17, від 31.05.2018 у справі № 520/6591/15-к.
Процесуальні аспекти звільнення особи від кримінальної відповідальності визначені у ст. 285-288 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Отже під час вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд має встановити існування матеріально-правових та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності.
Щодо існування матеріально-правових підстав для звільнення від кримінальної відповідальності
Зі змісту обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у тому що він не пізніше 10.03.2020, обіймаючи посаду Генерального директора ДУО «Політехмед», яке засноване на державній власності та належить до сфери управління МОЗ України, за попередньою змовою з невстановленими особами, які діяли від імені компанії-нерезидента «Brightfield Kommanditbolag», з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, видав всупереч законодавства України сертифікати відповідності, завдяки яким ТОВ «Мед Ексім», яке є представником компанії-нерезидента «Brightfield Kommanditbolag», на підставі укладеного 19.05.2020 із Міністерством оборони України договору ввезло на територію України медичне обладнання, яке не відповідає Технічному регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою КМУ, що завдало матеріальної шкоди Міністерству оборони України на суму 11 000 000 грн, чим вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, щодо вчинення якого стверджує обвинувачення, мав місце 17.03.2020, 09.06.2020 та 19.10.2020 (видано сертифікат відповідності для компанії- нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag» UA.101.MD.3.0696-20.00 від 17.03.2020; видано сертифікат відповідності UA.101.MD.3.0696-20.01 зі зміною №1 від 09.06.2020 з датою реєстрації від 17.03.2020, строком до 16.03.2025 для компанії-нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag»; видано сертифікат відповідності UA.101.MD.3.0696-20.02 зі зміною №2 від 19.10.2020 з датою реєстрації від 17.03.2020, терміном до 16.03.2025 для компанії-нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag» відповідно).
Відповідно до викладу фактичних обставин та формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні № 62020000000000870 від 06.11.2020, період вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, є з 17.03.2020 (видано сертифікат відповідності для компанії- нерезидента «BRIGHTFIELD Kommanditbolag» UA.101.MD.3.0696-20.00) до 19.10.2020 (дата останньої видачі сертифіката відповідності зі зміною № 2 від 19.10.2020 з датою реєстрації від 17.03.2020). Отже, саме з цього дня - 19.10.2020, розпочав свій перебіг строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 4 КК України часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України).
Частинами 1, 5 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотню дії у часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність, або іншим чином поліпшує становище особи.
Як на час вчинення кримінального правопорушення так і на момент розгляду клопотання сторони захисту санкція частини 1 статті 366 КК України передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно зі ст. 12 КК України таке діяння на момент вчинення і на момент розгляду клопотання відноситься до нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України станом на дату вчинення кримінального правопорушення строки давності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України складали 3 роки.
Пункт 2 ч. 1 ст. 49 КК України в редакції, чинній станом на дату розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, передбачає тотожні строки (три роки), за спливом яких особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Отже, суд не віднайшов підстав для зворотної дії у часі закону про кримінальну відповідальність з урахуванням положень ст. 5 КК України, оскільки жодна наступна редакція ст. 12, 49, 366 КК України не поліпшувала становище обвинуваченого порівняно з редакцією, чинною на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Відомостей на підтвердження обставин переривання чи зупинення перебігу строку давності за ч. 1 ст. 366 КК України суду не надано. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_4 ухилявся від досудового розслідування або суду, чи в період перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, вчинив новий злочин. Захисник у судовому засіданні надав витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", відповідно до якого станом на 01.05.2025 відсутні відомості про незняті чи непогашені судимості щодо ОСОБА_4 .
Суд погоджується з позицією сторони захисту, що в обвинувальному акті зазначено про два самостійні склади злочинів за ст. 366 та 364 КК України, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 .
Злочин, передбачений за ст. 366 КК України вважається закінченим з моменту вчинення дій, які підпадають під ознаки злочину, тобто з моменту: складення, видачі завідомо неправдивого офіційного документа; внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; іншого підроблення офіційного документа.
ОСОБА_4 сторона обвинувачення інкримінує вчинення злочину за ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, який має формальний склад правопорушення, де для визнання злочину закінченим не вимагається настання суспільно небезпечних наслідків.
Позиція прокурора, що злочин, передбачений частиною 1 статті 366 КК України є триваючими і вважається закінченими з моменту настання наслідків, пов`язаних із суспільно небезпечним діянням, кваліфікованим за ч. 2 ст. 364 КК України, тобто 24.07.2020 (час перерахування грошових коштів з рахунку платника - Міністерства оборони України на рахунок отримувача - ТОВ «МЕД ЕКСІМ» у розмірі 11 000 000,00 грн), не ґрунтується на чинних нормах КПК України.
Отже строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 366 КК України становить три роки з моменту фактичного закінчення обвинуваченим вчинення відповідного діяння. З урахуванням того, що останні дії, які кваліфіковано за ч.1 ст. 366 КК України, та які інкримінуються ОСОБА_4 датовані 19.10.2020, строк давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності у три роки сплинув.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, не належить до злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру та безпеки людства, перелік яких визначено у ч. 5 ст. 49 КК України. Тобто законодавча заборонна звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на це кримінальне правопорушення не поширюється.
Наведене у сукупності свідчить про існування матеріально-правових підстав для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Щодо існування процесуально-правових підстав для звільнення від кримінальної відповідальності
Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є її згода на таке звільнення.
При цьому суд не надає оцінку діям обвинуваченого, не встановлює його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності та за умови роз`яснення суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови у задоволенні клопотання про таке звільнення. Передбачений законом інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення з визнанням ним своєї вини у вчиненні злочину. Такі висновки сформовано у постановах ВС від 26.03.2020 у справі № 730/67/16-к, від 29.07.2021 у справі № 552/5595/18.
Обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачений наполягав щодо звільнення його від кримінальної відповідальності. Таким чином суд переконався у добровільності позиції обвинуваченого на його звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України.
Водночас суд зазначає, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для цього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Норма ст. 49 КК України передбачає, що особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки. Обчислити відповідні строки давності можливо лише після визнання факту, що така особа вчинила кримінальне правопорушення. При цьому, заявлене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на стадії судового розгляду передбачає, що обвинувачений фактично відмовляється від свого права на повний судовий розгляд, а закриття кримінального провадження з цих підстав не вказує про його винуватість чи невинуватість, та не реабілітує його за вчинені дії.
Ураховуючи, що на час розгляду судом обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України закінчився строк давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та беручи до уваги наявність його беззаперечної згоди, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за таке кримінальне правопорушення на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Щодо підстав для закриття кримінального провадження
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження. Так, згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, суд, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а також врахувавши відсутність заперечень зі сторони обвинуваченого, дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 366 КК України підлягає задоволенню.
Водночас, розгляд обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, слід продовжувати.
Питання щодо процесуальних витрат на проведення Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової почеркознавчої експертизи (висновок № СЕ-19-24/48148-ПЧ від 23.09.2024) в сумі 12 116 грн 48 коп. (дванадцять тисяч сто шістнадцять грн сорок вісім копійок) та щодо цивільного позову буде вирішуватись судом за результатами подальшого судового розгляду судової справи за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Керуючись статтями 12, 49 КК України та ст. 284-286, 288, 372 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020000000000870 від 06.11.2020 в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України.
Звільнити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку закінченням строків давності.
Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 6202000000000870 від 06.11.2020 в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Судовий розгляд кримінального провадження № 62020000000000870 від 06.11.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України продовжувати.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1