Document No. 128944560

Date of the hearing: 18/07/2025
Date of the decision: 18/07/2025
Case №: 991/4967/25
Proceeding №: 52024000000000326
Instance: HACC
Judicial form: Criminal
Decision type: Verdicts

Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.

Справа № 991/4967/25

Провадження № 1-кп/991/75/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52024000000000326, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Олексіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, є громадянкою України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, неодружена,має на утриманні неповнолітню дитину, освіта вища, безробітна (на час вчинення кримінальних правопорушень працювала помічником судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області), раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 369, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369 КК України,

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Михайлівка Саратського району Одеської області, є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3, розлучений, приватний підприємець, раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 332, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369, частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України,

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Білгород-Дністровський Одеської області, є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5, одружений, освіта вища, помічник адвоката, раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України,

ОСОБА_7, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Білгород-Дністровський Одеської області, є громадянкою України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_6, заміжня, освіта вища, працює заступником керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України,

ОСОБА_8, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Білгород-Дністровський Одеської області, є громадянкою України, проживає за адресою: АДРЕСА_7, розлучена, освіта вища, працює консультантом Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, раніше не судима,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

30 травня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52024000000000326 від 01.07.2024.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 для розгляду кримінального провадження визначено суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою від 04.06.2025 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

2. Формулювання обвинувачення

2.1. Загальні обставини вчинення кримінальних правопорушень

З квітня 2022 року у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області почав діяти механізм по ухваленню судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, у тому числі, у зв`язку з фактом самостійного виховання батьком неповнолітньої дитини без розірвання шлюбу або з розірванням шлюбу без позбавлення матері батьківських прав. Судові рішення ухвалювалися серед іншого з надуманих обставин та використовувалися для перетину державного кордону, усунення перешкод для такого перетину за відсутності законних на те підстав чи отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Протягом квітня-серпня 2022 року була відсутня система подачі позовних заяв зацікавленими особами, справи розподілялися на заздалегідь визначених суддів без втручання в автоматизовану систему документообігу суду «Д-3», у тому числі шляхом зловживання позивачами своїми процесуальними правами. Позивачами виступали виключно жителі Одеської області. Дії осіб, зацікавлених в отриманні таких рішень, а також працівників Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області не були скоординовані, їх взаємодія не мала системного характеру, а відносини не мали ознак стійкості. Розмір неправомірної вигоди службовим особам суду, зокрема суддями не був чітко визначеним.

Не пізніше серпня 2022 року ОСОБА_2 почав рекламувати, зокрема у мережі «Інтернет» свою діяльність, спрямовану на організацію виїзду за кордон громадян України чоловічої статі в умовах воєнного стану шляхом забезпечення ухвалення позитивних судових рішень у справах про встановлення факту самостійного виховання батьками дітей віком до 18 років за одне судове засідання без участі сторін. Така діяльність була спрямована переважно на моряків.

У зв`язку із збільшенням кількості охочих отримати відповідне судове рішення у короткі строки без відвідування суду самостійно забезпечувати авторозподіл судових справ на заздалегідь визначених суддів (ОСОБУ_1, ОСОБУ_3) ставало дедалі складніше та довше.

У зв`язку із цим не пізніше 26.08.2022 у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на створення очолюваного ним стійкого об`єднання із працівників суду та деяких адвокатів для взяття під свій контроль злочинної діяльності, її систематизації та встановлення єдиних правил, а також для визначення кола осіб, які будуть нею займатися.

Означена діяльність мала бути спрямована на отримання неправомірної вигоди, сприяння в ухиленні від мобілізації та перетині державного кордону близького кола осіб, знайомих, а також інших осіб чоловічої статі, поширення в суспільстві свого особистого впливу ОСОБОЮ_1.

Усвідомлюючи необхідність залучення особи (осіб), які б забезпечували масове та систематичне надходження до суду таких позовних заяв та стабільну грошову винагороду учасника організованої групи з числа працівників суду, у цей же період ОСОБА_1 зорганізувався із ОСОБОЮ_2, який міг забезпечити зазначені вимоги для сталого функціонування об`єднання.

Згідно з розробленим планом, направленим на створення організованої групи, керування нею, а також забезпечення фінансування та організацію приховування кримінально-протиправної діяльності, ОСОБА_1 мав:

- визначати учасників організованої групи з числа суддів та інших працівників суду, які будуть задіяні до вказаного протиправного механізму, особисто або через інших осіб залучити їх до організованої групи та керувати їхніми діями, встановивши чіткі правила такої протиправної діяльності, не допускати небажаних осіб до організованої групи;

- забезпечити взаємозв`язок між учасниками організованої групи, надавши їм особисто або через інших осіб відповідні вказівки на виконання конкретної ролі та схвалення протиправних дій для досягнення цілей організованої групи;

- через підконтрольних працівників суду забезпечити розподіл позовних заяв від ОСОБА_2 та інших зацікавлених осіб у вказаній категорії справ на заздалегідь визначених ним суддів;

- визначити єдиний розмір неправомірної вигоди суддям;

- забезпечувати приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи та запобігати викриттю їхньої діяльності через наявні зв`язки в правоохоронних органах;

- особисто за неправомірну вигоду або у власних інтересах чи в інтересах своїх близьких знайомих ухвалювати позитивні рішення у вказаній категорії справ, у тому числі за надуманими обставинами, без перевірки доказів та з істотним порушенням норм процесуального права.

Зі свого боку ОСОБА_2 мав:

- забезпечити масову та систематичну подачу до суду позовних заяв про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років;

- залучити до організованої групи підконтрольних собі осіб для досягнення цілей організованої групи та керувати їхніми діями;

- організовувати приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи шляхом її маскування під законну адвокатську діяльність;

- здійснювати фінансування організованої групи в частині судових справ своїх клієнтів шляхом отримання грошової винагороди від осіб, які хотіли отримати відповідне рішення суду, як гонорару та подальшої передачі частини гонорару іншим учасникам організованої групи як неправомірної вигоди у заздалегідь визначеному із ОСОБОЮ_1 розмірі;

- рекламувати протиправну діяльність організованої групи під виглядом законної адвокатської діяльності для більшого залучення осіб, які хотіли отримати відповідне судове рішення у вказаній категорії справ, у тому числі залучати осіб з інших, непідсудних Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області, територій;

- складати необхідні процесуальні документи, забезпечувати підроблення документів від імені сторін у справі, які фактично проживають на непідсудних Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області територіях, подавати до зазначеного суду позовні заяви разом із додатками;

- комунікувати з працівниками суду, визначеними ОСОБОЮ_1, для забезпечення ухвалення позитивних судових рішень у вищевказаній категорії справ щодо своїх клієнтів;

- передавати позивачам у вказаній категорії справ, які є його клієнтами, відповідні судові рішення для використання їх як підстави перетину кордону та/або отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- сприяти незаконному переправленню осіб через державний кордон України в умовах воєнного стану без наявності у них на те реальних законних підстав, зокрема порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, у тому числі, надаючи відповідне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області;

- перешкоджати законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, забезпечуючи чоловікам, які не мають на те реальних підстав, ухвалення за надуманими обставинами відповідних судових рішень для наявності підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Водночас інші адвокати та зацікавлені особи могли користуватися цим протиправним механізмом організованої групи без їх залучення до організованої групи та без залучення до вчинення таких кримінальних правопорушень ОСОБИ_2.

У невстановлений період часу, але не пізніше 26.08.2022 до складу організованої групи були залучені: суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3, помічники суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, консультант суду ОСОБА_8, заступник керівника апарату суду ОСОБА_7 .

У ході функціонування організованої групи до неї були залучені інші особи, а саме суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4, його помічник ОСОБА_6 та помічник ОСОБИ_2 ОСОБА_6 .

Функції учасників організованої групи були розподілені таким чином:

1) ОСОБА_1: керував організованою групою; не допускав інших осіб до її складу без особистого схвалення; визначав ролі залучених осіб; надав схвалення вчиняти протиправні дії з метою досягнення цілей організованої групи; визначив єдиний розмір неправомірної вигоди суддям за ухвалення відповідного судового рішення - 500 доларів США та особисто за неправомірну вигоду у зазначеному розмірі ухвалював позитивні судові рішення у вказаній категорії справ; організував втручання в автоматизовану систему документообігу суду КП «Д- 3» та визначив розмір неправомірної вигоди за забезпечення авторозподілу судових справ на заздалегідь визначеного суддю - 2 000 гривень, а також з березня 2023 року отримував частину вказаної неправомірної вигоди у розмірі 1 000 гривень за кожну розподілену судову справу вказаної категорії; забезпечував приховування кримінально-протиправної діяльності організованої групи та запобігав викриттю їх злочинної діяльності через наявні зв`язки в правоохоронних органах; втручався у процес здійснення правосуддя іншими суддями з числа учасників організованої групи з метою забезпечення ухвалення позитивних рішень у вказаній категорії справ;

2) ОСОБА_2: забезпечив масове та систематичне надходження до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовних заяв про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років; залучив до вказаної організованої групи свого помічника ОСОБА_6 ; забезпечував приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи шляхом її маскування під законну адвокатську діяльність; здійснював фінансування діяльності організованої групи в частині судових справ своїх клієнтів шляхом надання частини свого гонорару працівникам суду як неправомірної вигоди в заздалегідь визначеному розмірі; керував організованою групою в частині судових справ його клієнтів, впливав на правову позицію суддів та процесуальні вимоги для прийняття відповідних рішень; забезпечував стабільну подачу великої кількості позовних заяв вказаної категорії до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області завдяки рекламуванню протиправної діяльності та шляхом штучного визначення підсудності; забезпечував складання необхідних процесуальних документів, підроблення документів від імені сторін у справі; надавав сторонам у справі відповідні судові рішення для використання їх як підстави перетину кордону та/або отримання відстрочки від мобілізації в період дії воєнного стану; особисто надавав клієнтам поради, вказівки, засоби або усував перешкоди для виїзду за кордон, у т.ч. надаючи відповідне судове рішення;

3) ОСОБА_3 та ОСОБА_4: за неправомірну вигоду ухвалювали позитивні рішення у справах про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років, у тому числі, за надуманими обставинами, за одне судове засідання, без участі сторін, з істотним порушенням норм процесуального права, але за чітко визначеними ОСОБОЮ_1 правилами; залучили до організованої групи своїх помічників для забезпечення комунікації з ОСОБОЮ_2, іншими адвокатами, а також з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з метою забезпечення авторозподілу судових справ на заздалегідь визначеного суддю;

4) Заступник керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 : організовувала авторозподіл судових справ за позовами про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років на суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4; за погодженням із ОСОБОЮ_1 погодила протиправну діяльність ОСОБА_8 щодо безпосереднього втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду з метою розподілу зазначеної категорії справ на заздалегідь визначених суддів та залучила останню до організованої групи;

5) Консультант суду Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 : навесні та влітку 2022 року на прохання помічника судді помічників суддів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за грошову винагороду здійснювала авторозподіл судових справ про самостійне виховання батьком дитини на відповідних суддів без втручання в автоматизовану систему документообігу суду КП «Д-3»; не пізніше 26.08.2022 з метою швидкого та масового авторозподілу судових справ вищезазначеної категорії на заздалегідь визначеного суддю, почала здійснювати незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу суду КП «Д-3»;

6) Помічники суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6: передавали неправомірну вигоду за розподіл судових справ на визначених суддів та суддям за ухвалення позитивних рішень за позовами про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років; комунікували з іншими адвокатами, які користувалися налагодженим протиправним механізмом; складали проєкти судових рішень про самостійне виховання батьком дитини, завіряли їх копії, а також передавали їх ОСОБА_2 або іншим зацікавленим особам для використання їх як підстави перетину кордону та/або отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

7) Помічник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 : не пізніше 04.01.2023 створив обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в соціальній мережі «TikTok», який особисто адміністрував та знімався у відеорекламі надання послуг з організації виїзду чоловіків за кордон в умовах дії воєнного стану; у месенджері «Telegram» створив телеграм-канал « ІНФОРМАЦІЯ_10 » у якому були зазначені контакти ОСОБА_2 та юриста ОСОБА_6 для комунікації з приводу отримання відстрочки від призову на військову службу, а також виїзду за кордон під час введення на території України воєнного стану; рекламував свій обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_8 » у соціальній мережі «TikTok»; готував позовні заяви від імені клієнтів, підписував їх від імені клієнтів, засвідчував від імені позивача додатки до позовної заяви; подавав до суду позовні заяви, передавав помічникам суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 позовні заяви разом з додатками та грошовою винагородою у розмірі 2 000 гривень для подальшої передачі ОСОБА_8 з метою забезпечення авторозподілу судової справи на заздалегідь визначеного суддю; забирав у помічників суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 судові рішення для подальшої їх передачі позивачам у справах для використання в якості підстави перетину державного кордону України та/або отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

27.06.2023 на адресу ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про ознаки вчинення кримінального правопорушення працівниками Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області під час ухвалення судових рішень про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини разом із батьком, у тому числі втручання в автоматизовану систему документообігу суду при авторозподілі вказаної категорії справ.

28.06.2023 ця заява надійшла до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.

За результатами розгляду означеної заяви 05.07.2023 було зареєстровано кримінальне провадження № 12023162240000781 за частиною першою статті 376-1 КК України.

Дізнавшись із невстановлених джерел про надходження заяви про вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_1 вжив заходів щодо недопущення викриття протиправної діяльності організованої групи, повідомивши ОСОБА_7 про надходження заяви та надавши ОСОБА_8 вказівку не втручатися у автоматизовану систему документообігу суду КП «Д- 3».

З 28.06.2023 ОСОБА_8 перестала здійснювати втручання в автоматизовану систему документообігу суду «Д-3» у такій категорії справ (останнє втручання було здійснено 27.06.2023 у справі № 495/6724/23).

Після цієї дати розподіл судових справ на визначених суддів здійснювався у такий спосіб: помічники суддів із числа учасників організованої групи подавали копію позовної заяви, без оригінального підпису позивача та без додатків, такий позов реєструвався в системі КП «Д-3» та здійснювався відповідний розподіл. Якщо позовна заява розподілялася на іншого суддю, то він повертав її позивачу через відсутність підпису. Позовна заява в копії подавалася повторно, поки судова справа не розподілялася на заздалегідь визначеного суддю. Після того, як справа розподілялась на потрібного суддю, відповідний помічник судді міняв копію позовної заяви на оригінал, щоб не було підстав для повернення позову.

Восени 2023 року ОСОБА_1 повідомив ОСОБІ_3 та ОСОБІ_4 про інтерес правоохоронних органів до діяльності організованої групи.

ОСОБА_1 також повідомив, що припиняє ухвалювати судові рішення у цій категорії справ за визначеною схемою.

Після 16.10.2023 організована група у цьому складі перестала існувати.

Натомість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжили ухвалювати вищевказані судові рішення.

09.01.2024 ОСОБУ_3 було викрито на одержанні неправомірної вигоди. Тому ухвалювати судові рішення у цій категорії справ продовжив лише ОСОБА_4.

Останнє судове рішення у такій категорії справ ухвалене ОСОБА_4 04.06.2024 (справа № 495/3746/24).

За час функціонування організованої групи в період часу з 26.08.2022 по 04.06.2024 суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБОЮ_1, ОСОБОЮ_3 та ОСОБОЮ_4 на виконання спільної мети організованої групи ухвалено 1 040 позитивних судових рішень про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років, з них ОСОБОЮ_1. - 213, ОСОБОЮ_4 - 348, ОСОБОЮ_3- 479.

2.2. Формулювання обвинувачення ОСОБА_4

2.2.1. 11.09.2023 ОСОБА_12 через соціальну мережу TikTok (обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_8 »), телеграм-канал « ІНФОРМАЦІЯ_11 », які були створені та адмініструвалися ОСОБА_6, зв`язався з адвокатом каналу ОСОБА_2.

ОСОБА_2, усвідомлюючи відсутність законних об`єктивних підстав для виїзду ОСОБА_12, запропонував йому за грошову винагороду у розмірі 3 500 доларів США протягом 1,5-2 місяці організувати можливість виїзду за кордон шляхом забезпечення ухвалення та подальшого надання рішення суду про надання йому статусу батька, який самостійно виховує дитину віком до 18 років.

04.10.2023 о 13 год 01 хв ОСОБА_12, перебуваючи у відділенні АТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Київ, вул. Січневого повстання (І. Мазепи), 14, на виконання вказівки адвоката ОСОБА_2 через касу зазначеного відділення перерахував на банківський рахунок IBAN: НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 134 750 гривень.

Після отримання копій документів ОСОБА_6 забезпечив складання позовної заяви та підписання її від імені позивача ОСОБА_12, а також особисто від імені ОСОБА_12 засвідчив деякі документи, які є додатками до позовної заяви.

ОСОБА_2 забезпечив підроблення договору про начебто оренду та фактичне проживання ОСОБА_13, яка є відповідачем у справі, в житлі особи, яка є матір`ю ОСОБА_2 на території міста Білгород-Дністровського.

Не пізніше 04.10.2023 ОСОБА_6 прибув до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та приніс ОСОБА_4 позовні заяви про самостійне виховання батьком дитини, у тому числі позовну заяву ОСОБА_12, для їх розподілу на ОСОБУ_3. Вказані позовні заяви були упаковані в окремий файл-пакет. В кожному файл-пакеті разом із заявами були грошові кошти у розмірі 2 000 гривень для забезпечення авторозподілу судових справ.

ОСОБА_4, отримавши позовні заяви в адміністративній будівлі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, передала їх ОСОБА_7, зокрема й позовну заяву ОСОБА_12, в файл-пакетах разом з грошовими коштами у розмірі 2 000 гривень за кожну.

Зі свого боку ОСОБА_7 забезпечила авторозподіл позовної заяви ОСОБА_12 на ОСОБУ_3.

13.10.2023 після декількох спроб позовну заяву ОСОБА_12 розподілено на суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБУ_3 за № 495/11124/23.

23.10.2023 ОСОБА_3, перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Військової слави, 27, підписав датовану 13.10.2023 ухвалу про відкриття провадження у справі № 495/11124/23, проєкт якої підготувала та занесла останньому для підпису ОСОБА_4 .

У період часу з 23.10.2023 по 26.10.2023 ОСОБА_4 умисно підготувала проект позитивного рішення у справі № 495/11124/23 з істотним порушенням норм процесуального права з метою створення підстав ОСОБА_12 перетинати державний кордон України в період дії воєнного стану без реальних на те підстав.

26.10.2023, не пізніше 14 год, ОСОБА_3, перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Військової слави, 27, з метою створення підстав ОСОБА_12 перетинати державний кордон України в період дії воєнного стану без реальних на те підстав, ухвалив позитивне судове рішення у справі № 495/11124/23.

Цього ж дня, не пізніше 14 год, ОСОБА_4, перебуваючи на території Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Військової слави, 27, отримала від ОСОБА_2 для передачі ОСОБІ_3 за ухвалення позитивного рішення у судовій справі № 495/11124/23 неправомірну вигоду у визначеному ОСОБА_1 розмірі 500 доларів США. З цієї суми 100 доларів США ОСОБА_4 залишила собі, а 400 доларів США (що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 26.10.2023 становило 14 612 гривень) на виконання своєї ролі в організованій групі передала ОСОБА_3.

28.11.2023 ОСОБА_2 відправив ОСОБА_12 рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у цивільній справі № 495/11124/23 для використання його як засіб перетину кордону та усунення перешкод для такого перетину.

21.06.2024 ОСОБА_12, використовуючи рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у цивільній справі № 495/11124/23 від 26.10.2023, перетнув на автомобілі державний кордон України через пункт пропуску «Могилів-Подільський - Отач» в напрямку Україна - Республіка Молдова.

2.2.2. Не пізніше 19.06.2024 у ОСОБА_14 виник умисел, спрямований на надання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБІ_3 неправомірної вигоди за постановлення 2 ухвал про роз`яснення судових рішень у судових справах № 495/8695/22 за заявою ОСОБА_15 та № 495/7439/22 за заявою ОСОБА_16 для підтвердження факту самостійного виховання та утримання батьком дитини віком до 18 років без участі матері.

З цією метою 19.06.2024 він прибув до службового кабінету судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 за адресою: місто Білгород-Дністровський, вулиця Військової слави, будинок 27 та попросив його постановити ухвали про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22 за заявою ОСОБА_15 та № 495/7439/22 за заявою ОСОБА_16, а також зазначив, що забезпечить явку сторін у судове засідання і надасть всі необхідні підтверджувальні документи, а також пообіцяв ОСОБІ_3 неправомірну вигоду у розмірі по 300 доларів США за кожне рішення, тобто загалом 600 доларів США.

Не пізніше 11 год 43 хвилин 17.07.2024 ОСОБА_14 залучив помічника судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 для передачі ОСОБІ_3 неправомірної вигоди.

17.07.2024 у період часу з 12 год 43 хв по 12 год 45 хв ОСОБА_14 та ОСОБА_4 у завуальованій формі повідомили ОСОБІ_3 про те, що ОСОБА_14 вже передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду за постановлення ухвал про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22 та № 495/7439/22.

Цього ж дня, приблизно о 13 год 30 хв ОСОБА_4, перебуваючи у приймальні службового кабінету ОСОБА_3 за адресою: місто Білгород-Дністровський, вулиця Військової слави, будинок 27, передала ОСОБІ_3 через його товариша 1 000 доларів США, з яких 600 доларів США - неправомірна вигода від ОСОБА_14 за постановлення ухвал про роз`яснення судових рішень у справах №№ 495/8695/22, 495/7439/22.

24.07.2024 ОСОБА_4, перебуваючи у вбиральні службового кабінету судді ОСОБА_3, повідомила, що надані нею 17.07.2024 грошові кошти в розмірі 1 000 доларів США є неправомірною вигодою від ОСОБА_14, а також грошовими коштами за невстановлені слідством обставини щодо права власності на майно.

2.2.3. На початку літа 2024 року, не пізніше 17.07.2024, у ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2, у невстановленому місці за невстановлених обставин виник умисел, направлений на надання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБІ_3 неправомірної вигоди за постановлення 10 ухвал про роз`яснення судових рішень у справах про самостійне виховання батьком дитини для підтвердження факту самостійного виховання та утримання батьком дитини віком до 18 років без участі матері у справах: № 495/8088/22 за позовом ОСОБА_17, № 495/8429/23 за позовом ОСОБА_18, № 495/10273/22 за позовом ОСОБА_19, № 495/2397/23 за позовом ОСОБА_20, № 495/7684/22 за позовом ОСОБА_21, № 495/8660/23 за позовом ОСОБА_22, № 495/5207/22 за позовом ОСОБА_23, № 495/560/23 за позовом ОСОБА_24, № 495/703/23 за позовом ОСОБА_25, № 495/11484/23 за позовом ОСОБА_26 .

О 12 год 34 хв 17.07.2024 адвокат ОСОБА_27 на виконання домовленостей з ОСОБА_2, не будучи обізнаним про вчинення ОСОБОЮ_2 корупційного злочину, прибув до службового кабінету судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБИ_3 за адресою: місто Білгород-Дністровський, вулийя Військової слави, 27, де зустрівся з ОСОБА_4 .

У розмові із ОСОБОЮ_3 о 13 год 22 хв ОСОБА_4 повідомила йому, що за постановлення вказаних 10 ухвал йому буде надано грошову винагороду.

У період часу з 12 год по 13 год 30 хв 24.07.2024 суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 постановив ухвали про роз`яснення судових рішень у справах №№ 495/8088/22, 495/8429/23, 495/10273/22, 495/2397/23, 495/7684/22, 495/8660/23, 495/5207/22, 495/560/23, 495/703/23, 495/11484/23.

Цього ж дня приблизно о 13 год 30 хв ОСОБА_28, перебуваючи у вбиральні службового кабінету судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБИ_3 за адресою: місто Білгород-Дністровський, вулиця Військової слави, 27, надала судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 через його товариша неправомірну вигоду в розмірі 3 000 доларів США (що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 24.07.2024 становило 123 690 гривень) за постановлення ухвал про роз`яснення судових рішень у справах №№ 495/8088/22, 495/8429/23, 495/10273/22, 495/2397/23, 495/7684/22, 495/8660/23, 495/5207/22, 495/560/23, 495/703/23, 495/11484/23, якими підтверджено факт самостійного виховання та утримання батьком дитини віком до 18 років без участі матері.

2.3. Формулювання обвинувачення ОСОБА_5

2.3.1. ОСОБА_5 був обізнаний із функціонуванням організованої групи, зокрема з числа працівників Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, які шляхом ухвалення судових рішень про начебто самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років забезпечували військовозобов`язаним чоловікам підстави для відстрочки від призову на військову службу в період мобілізації та підстави виїзду за кордон в умовах дії воєнного стану.

Тому не пізніше 02.11.2022 у невстановленому місці за невстановлених обставин ОСОБА_5 звернувся до ОСОБИ_1, із яким у нього склалися товариські стосунки, із проханням про забезпечення ухвалення судового рішення на користь ОСОБА_29, який є батьком його онука та незареєстрованим чоловіком його доньки ОСОБА_30, про визначення місця проживання дитини разом з батьком. Хоча ОСОБА_29 та ОСОБА_30 проживали разом з їх спільною дитиною однією сім`єю у місті Білгород-Дністровський.

ОСОБА_1 пообіцяв ОСОБА_5 безоплатно організувати ухвалення Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області такого рішення.

На виконання вказівки ОСОБА_1 ОСОБА_5 передав документи необхідні для подачі позову: паспорти громадян України позивача та відповідача, довідки про присвоєння ідентифікаційних номерів останніх, свідоцтво про народження дитини та витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно позивача, який підтверджує наявність у останнього власного житла.

Після цього через адвоката ОСОБА_31 ОСОБА_5 отримав позовну заяву від імені ОСОБА_29 до ОСОБА_32 . За вказівкою ОСОБА_5 ОСОБА_29 підписав цю позовну заяву та особисто подав до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

02.11.2022 о 12 год 48 хв консультант Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 створила реєстраційну картку вхідного документа на вказану справу в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3», в результаті чого було зареєстровано судову справу № 495/8702/22.

Після цього, ОСОБА_8 шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи КП «Д- 3» забезпечила розподіл цієї судової справи на ОСОБА_1.

03.11.2022 ОСОБА_1 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 495/8702/22.

21.11.2022 на виконання умислу, спрямованого на сприяння ОСОБА_29 в незаконному перетині державного кордону України в умовах воєнного стану, ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні у справі № 495/8702/22 без участі сторін, органу опіки та піклування з істотним порушення норм процесуального права ухвалив рішення про визначення місця проживання малолітньої (чотиримісячної) дитини разом з батьком ОСОБА_29 та відібрання малолітньої дитини від матері ОСОБА_30 без позбавлення її батьківських прав.

15.02.2023 ОСОБА_1 постановив ухвалу про роз`яснення судового рішення від 21.11.2022 у справі № 495/8702/22, підтвердивши факт самостійного виховання ОСОБА_29 малолітньої дитини без участі матері.

На підставі рішення від 21.11.2022 та ухвали від 15.02.2023 у судовій справі № 495/8702/22, ОСОБА_29 здійснив 20 виїздів за кордон з України в пунктах пропуску: Старокозаче, Рені, Орлівка, а саме: 18.03.2023, 22.03.2023, 12.05.2023, 18.05.2023, 29.05.2023, 04.06.2023, 09.06.2023, 05.08.2023, 13.09.2023, 04.10.2023, 11.10.2023, 14.12.2023, 16.12.2023, 23.12.2023, 28.12.2023, 02.02.2024, 05.03.2024, 23.03.2024, 29.03.2024, 17.05.2024.

2.3.2. У невстановлений слідством час, але не пізніше 18.01.2024, у нез`ясованому слідством місці, за невідомих обставин у ОСОБИ_2 виник умисел, спрямований на повторне надання ОСОБІ_3 неправомірної вигоди за ухвалення позитивних рішень у цивільних справах, які до 09.01.2024 (до дати викриття органом досудового розслідування за одержання неправомірної вигоди) були розподілені у його провадження та які на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дають підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та безперешкодного виїзду за кордон.

Будучи обізнаним із тим, що стосовно ОСОБА_3 подано клопотання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя та усвідомлюючи реальну ймовірність його відсторонення, 18.01.2024 ОСОБА_2 прибув до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Перебуваючи у приймальні службового кабінету ОСОБА_3 повідомив про бажання перенести засідання у трьох справах, які перебувають у провадженні судді та призначені на 24.01.2024 на поточний день - 18.01.2024.

Під час цієї ж розмови ОСОБА_2 у завуальованій формі висловив ОСОБА_3 пропозицію надати неправомірну вигоду за ухвалення таких рішень.

22.01.2024 об 11 год 26 хв ОСОБА_2, перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБИ_3, висловив останньому прохання за неправомірну вигоду ухвалити 9 судових рішень на користь позивачів у справах:

- № 495/36/24 за позовом ОСОБА_33 ;

- № 495/130/24 за позовом ОСОБА_34 ;

- № 495/137/24 за позовом ОСОБА_35 ;

- № 495/135/24 за позовом ОСОБА_36 ;

- № 495/40/24 за позовом ОСОБА_37 ;

- № 495/95/24 за позовом ОСОБА_38 ;

- № 495/39/24 за позовом ОСОБА_39 ;

- № 495/94/24 за позовом ОСОБА_40 ;

- № 495/46/24 за позовом ОСОБА_41 .

Цього ж дня об 11 год 50 хв ОСОБА_2 у завуальованій формі повідомив розміри неправомірної вигоди, а саме 500 доларів США за кожне ухвалене судове рішення, а також, що не буде особисто передавати неправомірну вигоду.

25.01.2024 о 12 год 08 хв ОСОБА_2, перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_3 та будучи обізнаним про те, що 23.01.2024 ОСОБУ_3 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя, висловив пропозицію про ухвалення за неправомірну вигоду рішень у 6 справах про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років, а саме:

- № 495/13913/23 за позовом ОСОБА_42 ;

- № 495/13786/23 за позовом ОСОБА_43 ;

- № 495/13920/23 за позовом ОСОБА_44 ;

- № 495/13873/23 за позовом ОСОБА_45 ;

- № 495/13905/23 за позовом ОСОБА_46 ;

- № 495/13836/23 за позовом ОСОБА_47 .

Загалом ОСОБА_2 висловив пропозицію ОСОБІ_3 надати неправомірну вигоду за ухвалення 15 судових рішень на користь позивачів.

З метою реалізації умислу на надання неправомірної вигоди ОСОБА_2 25.01.2024, перебуваючи на вулиці неподалік адміністративної будівлі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за адресою: місто Білгород-Дністровський, вулиця Військової слави, 27, звернувся до ОСОБА_5 з проханням передати ОСОБІ_3 неправомірну вигоду, на що ОСОБА_5 погодився.

Цього ж дня о 13 год 47 хв ОСОБА_5, перебуваючи на подвір`ї Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Військової слави, 27, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБОЮ_2, діючи з прямим умислом, передав ОСОБІ_3 неправомірну вигоду в розмірі 4 000 гривень та 5 900 доларів США (згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 25.01.2024 становило 221 427 гривень). Загалом ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 надав ОСОБІ_3 неправомірну вигоду в розмірі 225 427 гривень за ухвалення рішень у вищезазначених 15 судових справах.

2.3.3. Приблизно 04.05.2024, але не пізніше 05.05.2024 у не з`ясованому слідством місці за невідомих обставин у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на надання ОСОБІ_3 неправомірної вигоди за ухвалення позитивних рішень у цивільних справах №№ 495/3945/24, 495/3758/24, 495/3713/24, 495/3987/24 про встановлення факту самостійного виховання батьком дитини віком до 18 років.

Для реалізації цього умислу з метою конспірації та неможливості викриття його протиправної діяльності ОСОБА_2 домовився із ОСОБА_5 про передачу ОСОБІ_3 неправомірної вигоди.

Цього ж дня ОСОБА_2 надав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 2 000 доларів США для передачі ОСОБІ_3, а також аркуш паперу з написаними номерами судових справ та прізвищами позивачів: Івашко № 495/3945/24, Кісіль № 495/3758/24, Теребенець № 495/3713/24, Аблов № 495/3987/24, у яких ОСОБІ_3 необхідно було ухвалити позитивні рішення.

05.05.2024, перебуваючи поруч із кав`ярнею, що розташована напроти магазину «Canali» у місті Одесі по вулиці Катерининській, 24, ОСОБА_5 показав ОСОБІ_3 папірець із прізвищами і номерами судових справ та попросив за неправомірну вигоду ухвалити у межах цих судових справ позитивні рішення.

22.05.2024 приблизно о 15 год після спільного відпочинку ОСОБА_5, перебуваючи на узбіччі автомобільної дороги у селі Сухолужжя Білгород-Дністровського району Одеської області, на виконання спільного із ОСОБОЮ_2 злочинного умислу під час обіймів поклав ОСОБІ_3 у праву передню кишеню його джинсів неправомірну вигоду у розмірі 2 000 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США станом на 22.05.2024 становило 79 620 гривень.

24.05.2024 о 12 год 30 хв під час телефонної розмови ОСОБА_5 у завуальованій формі повідомив ОСОБУ_3 про те, що поклав до його джинсів грошові кошти.

29.05.2024 о 12 год 01 хв, перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБИ_3, ОСОБА_5 у розмові із ОСОБОЮ_3 та ОСОБА_4 пообіцяв виправити недоліки позовних заяв та надати необхідні документи.

17.07.2024 ОСОБА_3 ухвалив позитивні рішення у вищевказаних судових справах.

2.3.4. Приблизно 31.05.2024, але не пізніше 01.06.2024, у невстановленому місці за невідомих обставин у ОСОБИ_2 виник злочинний умисел, спрямований на повторне надання ОСОБІ_3 неправомірної вигоди за ухвалення 5 судових рішень у справах №№ 495/4664/24, 495/4951/24, 495/4937/24, 495/4941/24, 495/4940/24 про встановлення факту самостійного виховання батьком дитини віком до 18 років.

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_2 зорганізувався із ОСОБА_5, якому надав 2 500 доларів США для їх подальшої передачі ОСОБІ_3 за ухвалення позитивних рішень у вищевказаних справах.

01.06.2024 о 12 год 38 хв ОСОБА_5, перебуваючи вдома у ОСОБИ_3 за адресою: АДРЕСА_8, на виконання спільного злочинного умислу із ОСОБА_2, поклав ОСОБІ_3 у праву передню кишеню джинсів неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 2 500 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 01.06.2024 становило 101 250 гривень.

Після передачі грошових коштів ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_4 обізнана за які саме справи надана неправомірна вигода.

05.06.2024 після розмови із ОСОБОЮ_3, який повідомив про те, що ОСОБА_4 не відомі справи за які надано неправомірна вигоди, ОСОБА_5 зв`язався із ОСОБОЮ_2, який підтвердив, що особисто розмовляв із ОСОБА_4 і що їй вже відомі номери справи у яких суддя мав ухвалити позитивні судові рішення.

2.3.5. У березні 2024 року з огляду на публічне обговорення можливих змін у законодавство, що відбулося 18.05.2024 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX ОСОБА_5 звернувся до ОСОБИ_1 із проханням організувати та забезпечити ухвалення позитивного судового рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_30, яка є донькою ОСОБА_5, на користь ОСОБА_29 з метою отримання ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

ОСОБА_1 погодився допомогти, зазначив перелік документів, які необхідно зібрати ОСОБА_29 та залучив свою помічницю ОСОБУ_5, а також суддю ОСОБУ_4.

ОСОБА_5 мала забезпечити розподіл позовної заяви ОСОБА_29 на ОСОБУ_4 шляхом подачі позовних заяв без підпису позивача та без додатків з подальшим забезпеченням написання та подачі невстановленою особою від імені ОСОБА_29 заяв про повернення позовної заяви у випадках розподілу на непотрібного суддю.

З п`ятого разу ОСОБА_5 забезпечила реєстрацію та розподіл судової справи за позовом ОСОБА_29 до ОСОБА_30 на ОСОБУ_4. Справа зареєстрована за № 495/3746/24.

Не пізніше 04.06.2024 під час спільного обіду ОСОБА_5, ОСОБИ_1 та ОСОБИ_4 в ресторані «Арго» за адресою: вулиця Грецька, 33, місто Білгород-Дністровський, Одеська область, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5, що у справі буде прийняте позитивне рішення.

На виконання своєї ролі ОСОБА_4 26.04.2024 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 495/3746/24.

04.06.2024 ОСОБА_4 з метою забезпечення ОСОБА_29 можливості отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за вказівкою ОСОБИ_1 з істотним порушенням норм процесуального права ухвалив позитивне рішення в судовій справі № 495/3746/24, яким позбавив ОСОБА_30 батьківських прав щодо малолітньої дитини.

ОСОБА_29 12.08.2024 звернувся до Білгород-Дністровського районного ТЦК та СП із заявою про отримання відстрочки від призову на військову службу, та 13.08.2024 отримав її у зв`язку з самостійним вихованням та утриманням дитини віком до 18 років за рішеннями суду у справах № 495/8702/22 та № 495/3746/24.

2.3.6. Не пізніше ніж 12.06.2024 у невстановленому місці за невстановлених обставин у адвоката ОСОБА_48 виник умисел, направлений на пропозицію та надання ОСОБІ_3 неправомірної вигоди за ухвалення позитивного рішення у справі № 495/5279/24 про встановлення факту, що має юридичне значення.

З метою реалізації злочинного умислу, а також з метою конспірації та неможливості викриття протиправної діяльності 12.06.2024 у період часу з 12 год 35 хв по 12 год 54 хв ОСОБА_49 вступила у попередню змову із ОСОБА_5, який мав передати ОСОБІ_3 неправомірну вигоду.

Попередній змові із ОСОБА_5 передувала розмова із ОСОБОЮ_3, що мала місце 12 червня 2024 року о 12 год 33 хв біля будівлі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за адресою: місто Білгород-Дністровський, вулиця Військової слави, будинок 27, під час якої ОСОБА_49 у завуальованій формі, без зазначення суми висловила ОСОБІ_3 пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді прохання щодо ухвалення позитивного судового рішення у справі № 495/5279/24 за заявою ОСОБА_50 про встановлення факту постійного стороннього догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує такого догляду, що відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Після підтвердження ОСОБА_51 наявності усіх необхідних документів, у тому числі довідки лікарсько-консультативної комісії, ОСОБА_3 зазначив, що у такому разі він не бачить проблем у тому, щоб ухвалити позитивне рішення у справі та запропонував з цього питання звернутися до помічника ОСОБА_4 .

Цього ж дня о 12 год 54 хв ОСОБА_5, перебуваючи в кафе «Маестро» за адресою: місто Білгород-Дністровський, вулиця Перемоги, 1Р, ОСОБА_5 в присутності ОСОБИ_3 та ОСОБА_52 покликав товариша та водія ОСОБИ_3 до автомобіля останнього.

Перебуваючи біля автомобіля ОСОБИ_3, а саме Toyota «RAV4», д.н.з. НОМЕР_2, який був припаркований біля кафе «Маестро» ОСОБА_5, реалізовуючи спільний з ОСОБА_51 умисел щодо надання ОСОБІ_3 неправомірної вигоди, вживаючи заходів конспірації, поклав до бардачка автомобіля неправомірну вигоду у розмірі 400 доларів США серед фотографій, які там лежали.

Повернушись до ресторану ОСОБА_5 наголосив ОСОБІ_3, що він поклав в бардачок автомобіля грошові кошти у сумі 400 доларів США від адвоката ОСОБА_53 .

2.4. Формулювання обвинувачення ОСОБА_6 .

2.4.1. 07.11.2022 ОСОБА_54 звернулася до ОСОБА_2 з проханням допомогти її чоловіку ОСОБА_55 виїхати за кордон без розлучення та без позбавлення її батьківських прав.

На виконання спільного плану організованої групи ОСОБА_6 після отримання ОСОБОЮ_2 не пізніше 01.12.2022 документів, необхідних для складення позовної заяви, забезпечив складання позовної заяви та підписання її від імені позивача ОСОБА_56, а також забезпечив засвідчення документів у справі від імені ОСОБА_57 .

Також ОСОБА_2 на виконання спільного плану організованої групи з метою забезпечення підсудності за Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області вжив заходів щодо виготовлення договору про начебто оренду та фактичне проживання відповідача ОСОБА_58 на території міста Білгород-Дністровського.

У невстановлений слідством час, але не пізніше 01.12.2022 ОСОБА_2 забезпечив подання до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовної заяви від ОСОБА_56 до ОСОБА_58 про визначення місця проживання дитини разом із батьком.

01.12.2022 о 10 год 54 хв консультант суду Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 створила реєстраційну картку вхідного документа на вказану справу в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3», в результаті чого було зареєстровано судову справу № 495/9643/22.

Після цього ОСОБА_8 шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи КП «Д- 3» забезпечила розподіл цієї судової справи на ОСОБА_1.

02.12.2022 ОСОБА_1 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 495/9643/22.

12.12.2022 на виконання умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні у справі № 495/9643/22 без участі сторін, органу опіки та піклування, з істотним порушення норм процесуального права, ухвалив рішення про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з батьком ОСОБА_59 у місті Києві та відібрання неповнолітньої дитини від матері ОСОБА_58, без позбавлення її батьківських прав, для проживання малолітньої дитини із батьком ОСОБА_59 у зв`язку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері для можливості використання позивачем такого рішення як підстави перетину державного кордону України в умовах воєнного стану.

Не пізніше 25.03.2023 ОСОБА_2, перебуваючи у невстановленому місці за невстановлених обставин, реалізовуючи спільний умисел, спрямований на реалізацію плану організованої групи, з метою усунення перешкод ОСОБА_55 виїжджати за межі території України в період дії воєнного стану, організував передачу ОСОБА_55 рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБИ_1 у справі № 495/9643/22 для використання його як засобу перетину кордону та усунення перешкод для такого перетину.

ОСОБА_60 25.03.2023 о 09 год 41 хв у пункті пропуску «Старокозаче» виїхав за кордон, використавши судове рішення у справі № 495/9643/22 як підставу такого виїзду в період дії воєнного стану.

2.4.2. ОСОБА_61 з метою отримання підстав перетину державного кордону України в умовах воєнного стану для відвідування його неповнолітньої дитини, яка на той момент проживала разом із його дружиною за кордоном, звернувся за консультацією до ОСОБА_2.

ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_62 за грошову винагороду в розмірі приблизно 2 000 доларів США забезпечити ухвалення судового рішення про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом із батьком та відібрання неповнолітньої дитини у матері без позбавлення її батьківських прав у зв`язку з фактом самостійного виховання дитини батьком без участі матері, незважаючи на фактичне проживання дитини разом з матір`ю за кордоном та відсутність спору з дружиною щодо дитини, наголосивши, що таке рішення надасть ОСОБА_62 підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та виїзду за кордон в умовах дії воєнного стану.

ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_63 у законності такого рішення, у зв`язку із чим останній погодився на таку пропозицію.

Не пізніше 01.03.2023 ОСОБА_64 під час зустрічі з ОСОБОЮ_2 уклав із ним договір про надання правової допомоги, передав документи, необхідні для складення позовної заяви та грошові кошти у сумі приблизно 2 000 доларів США.

На виконання спільного плану організованої групи ОСОБА_6 забезпечив складання позовної заяви та підписання її від імені позивача ОСОБА_63, а також забезпечив засвідчення деяких документів у справі від імені ОСОБА_65 .

Зі свого боку ОСОБА_2 на виконання спільного плану організованої групи з метою забезпечення підсудності за Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області вжив заходів для виготовлення договору про начебто оренду та фактичне проживання дружини ОСОБА_63 ОСОБА_66 на території м. Білгород-Дністровського.

У невстановлений слідством час, але не пізніше 01.03.2023 ОСОБА_2 забезпечив подання до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовної заяви від ОСОБА_63 до ОСОБА_66 про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком та відібрання неповнолітньої дитини в матері без позбавлення її батьківських прав для проживання неповнолітньої дитини із батьком у зв`язку з фактом самостійного виховання неповнолітньої дитини батьком без участі матері.

01.03.2023 о 07 год 12 хв консультант суду Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 створила реєстраційну картку вхідного документа на вказану справу в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3», в результаті чого було зареєстровано судову справу № 495/2028/23.

02.03.2023 ОСОБА_1 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 495/2028/23.

16.03.2023 ОСОБА_1 на виконання умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні у справі № 495/2028/23 без участі сторін, органу опіки та піклування, з істотним порушення норм процесуального права ухвалив рішення про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком ОСОБА_67 у місті Одесі та відібрання неповнолітньої дитини від матері ОСОБА_66 без позбавлення її батьківських прав для проживання неповнолітньої дитини разом із батьком ОСОБА_67 у тому числі з метою створення підстав ОСОБА_62 перетинати державний кордон України в умовах воєнного стану.

У другій половині квітня 2023 року ОСОБА_2 реалізовуючи спільний умисел, спрямований на реалізацію плану організованої групи з метою усунення перешкод ОСОБА_62 виїжджати за межі території України в період дії воєнного стану за грошову винагороду в розмірі приблизно 2 000 доларів США надав ОСОБА_62 рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБИ_1 у справі № 495/2028/23 для використання його як засобу перетину кордону та усунення перешкод для такого перетину.

У подальшому 20.10.2023, а також 19.11.2023 ОСОБА_64 використав вказане судове рішення під час виїзду за кордон при перетині прикордонного пункту пропуску «Старокозаче».

2.4.3. Не пізніше 06.06.2023 ОСОБА_68 домовилася із ОСОБА_2 про забезпечення ухвалення позитивного судового рішення про самостійне виховання батьком неповнолітньої дитини для можливості отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації її чоловіком ОСОБА_69

06.06.2023 ОСОБА_2 на виконання спільно розробленого із ОСОБОЮ_1 плану з корисливих мотивів, з метою забезпечення приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи, маскуючи її під офіційну адвокатську діяльність, уклав із ОСОБА_69 договір про надання правової допомоги. Вартість послуг адвоката відповідно до вказаного договору з додатком становила 4 000 доларів США або 152 тисячі гривень.

На виконання досягнутих домовленостей ОСОБА_68 09.06.2023 о 12 год 28 хв перерахувала на рахунок НОМЕР_3 в ПАТ «МТБ БАНК» грошові кошти у сумі 152 тисячі гривень із зазначенням призначення платежу: «Оплата за Договором про надання правової допомоги від 06.06.2023 року. за ОСОБА_70 Платник: НОМЕР_4 ОСОБА_71 ».

На виконання спільного плану організованої групи ОСОБА_6 після отримання ОСОБОЮ_2 документів, необхідних для складення позовної заяви, забезпечив складання позовної заяви та підписання її від імені позивача ОСОБА_70 а також забезпечив засвідчення документів у справі від імені ОСОБА_72 .

Також ОСОБА_2 з метою забезпечення підсудності за Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області забезпечив виготовлення договору про начебто оренду та фактичне проживання відповідача ОСОБА_73 на території міста Білгород-Дністровського.

Не пізніше 09.06.2023 ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_2 забезпечив передачу позовної заяви разом з додатками та грошовою винагородою консультанту Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 з метою розподілу судової справи на ОСОБУ_4.

09.06.2023 о 13 год 46 хв консультант суду Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 створила реєстраційну картку вхідного документа на вказану справу в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3», в результаті чого було зареєстровано судову справу № 495/6045/23.

Після цього ОСОБА_8 шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи КП «Д- 3» забезпечила розподіл цієї судової справи на ОСОБА_4.

09.06.2023 ОСОБА_4 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 495/6045/23.

16.06.2023 ОСОБА_4, виконуючи визначену роль в організованій групі, на виконання мети такої групи, у тому числі спрямованої на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, у підготовчому судовому засіданні у справі № 495/6045/23 без участі сторін, органу опіки та піклування, з істотним порушення норм процесуального права ухвалив рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком ОСОБА_69 у місті Києві та відібрання неповнолітньої дитини від матері ОСОБА_73 без позбавлення її батьківських прав, для проживання із батьком ОСОБА_69 у зв`язку з фактом самостійного виховання малолітньої дитини батьком ОСОБА_69 без участі матері.

У кінці липня - на початку серпня 2023 року ОСОБА_2 організував передачу судового рішення у справі № 495/6045/23 ОСОБА_74 .

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/6045/23 стало підставою для надання ОСОБА_75 18.09.2024 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, яка самостійно утримує дитину віком до 18 років.

2.4.4. На початку січня, але не пізніше 04.01.2023 ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_2 з метою пошуку клієнтської бази серед військовозобов`язаних громадян України, які зацікавлені отримати відстрочку від призову на військову службу, а також виїхати за кордон під час введення на території України воєнного стану, створив аккаунт « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в соціальній мережі TikTok, особисто адміністрував та знімався у відеорекламі надання послуг з організації виїзду чоловіків за кордон в умовах дії воєнного стану.

Також ОСОБА_6 в месенджері «Telegram» створив телеграм-канал « ІНФОРМАЦІЯ_10 » в якому були зазначені контакти ОСОБА_2 та юриста ОСОБА_6 для комунікації з даного приводу.

11.09.2023 ОСОБА_12 через соціальну мережу TikTok (обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_8 »), телеграм-канал « ІНФОРМАЦІЯ_11 » зв`язався з адвокатом каналу ОСОБА_2.

Після отримання копій документів ОСОБА_6 забезпечив складання позовної заяви та підписання її від імені позивача ОСОБА_12, а також особисто засвідчив деякі документи, які є додатками до позовної заяви, від імені ОСОБА_12

ОСОБА_2 забезпечив підроблення договору про начебто оренду та фактичне проживання ОСОБА_13, яка є відповідачем у справі, в житлі особи, яка є матір`ю ОСОБА_2, на території міста Білгород-Дністровського.

У подальшому забезпечено подання позовної заяви до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Надалі 26.10.2023, не пізніше 14 год, ОСОБА_3, перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Військової слави, 27, з метою створення підстав ОСОБА_12 перетинати державний кордон України в період дії воєнного стану без наявних на те підстав, ухвалив позитивне судове рішення у справі № 495/11124/23.

Цього ж дня, не пізніше 14 год, ОСОБА_3 через свого помічника ОСОБА_4 отримав від ОСОБИ_2 неправомірну вигоду за ухвалення позитивного рішення у справі № 495/11124/23.

28.11.2023 ОСОБА_2 відправив ОСОБА_12 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у цивільній справі № 495/11124/23 для використання його як засіб перетину кордону та усунення перешкод для такого перетину.

ОСОБА_12 21.06.2024, використовуючи рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у цивільній справі № 495/11124/23 від 26.10.2023 перетнув на автомобілі державний кордон України через пункт пропуску «Могилів-Подільський - Отач» в напрямку Україна - Республіка Молдова.

2.5 Формулювання обвинувачення ОСОБА_7 .

2.5.1. Заступник керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7, будучи залученою ОСОБОЮ_1 до організованої групи, не пізніше 26.08.2022 з метою здійснення розподілу судових справ за позовами про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років на суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3 та згодом на ОСОБА_4, організувала незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3».

Безпосереднє втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду з метою розподілу вищевказаної категорії справ на заздалегідь визначених суддів протягом 26.08.2022-27.06.2023 здійснювала залучена ОСОБА_7 за погодженням з ОСОБОЮ_1 ОСОБА_8 .

Відповідно до наказу керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_76 від 02.07.2014 № 58-ос/к ОСОБА_8 обіймала посаду консультанта Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

У цей період ОСОБА_8, будучи службовою особою, яка має право доступу до автоматизованої системи документообігу суду без залучення загальної канцелярії суду до процесу реєстрації кореспонденції, отримувала безпосередньо від помічників суддів ОСОБА_4, ОСОБИ_5, ОСОБИ_6, а також ОСОБА_7 відповідні позовні заяви разом із додатками, які відразу реєструвала в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д- 3», а також умисно вносила неправдиві відомості до вказаної системи і вчиняла несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в такій системі, здійснювала інше втручання в роботу таких систем з метою забезпечення авторозподілу судових справ на заздалегідь визначених суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

У порушення серед іншого вимог п. 1.3.3, 2.2.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25, під час здійснення авторозподілу:

- при реєстрації справ вказувалась спеціалізація, що не відповідає суті (категорії) справи. У таких випадках розподіл справ відбувався серед суддів такої спеціалізації, що не відповідає суті (категорії) справи. Додатково в таких справах відбувалося виключення конкретних суддів через спеціалізований блок в ОСК;

- при реєстрації справ вказувалась спеціалізація, що не відповідає суті (категорії) справи, з подальшою зміною спеціалізації після проведення автоматизованого розподілу.

У такий спосіб під керівництвом ОСОБА_7 та ОСОБИ_1 здійснено втручання у 316 справах: № 495/6724/23, № 495/6640/23, № 495/6672/23, № 495/6613/23, № 495/6508/23, № 495/6462/23, № 495/6445/23, № 495/6460/23, № 495/6365/23, № 495/6329/23, № 495/6347/23, № 495/6305/23, № 495/6206/23, № 495/6203/23, № 495/6129/23, № 495/6045/23, № 495/6008/23, № 495/5988/23, № 495/5974/23, № 495/5977/23, № 495/5941/23, № 495/5947/23, № 495/5919/23, № 495/5888/23, № 495/5867/23, № 495/5838/23, № 495/5820/23, № 495/5823/23, № 495/5848/23, № 495/5846/23, № 495/5445/23, № 495/5331/23, № 495/5249/23, № 495/5290/23, № 495/5288/23, № 495/1664/23, № 495/5147/23, № 495/5031/23, № 495/4882/23, № 495/4801/23, № 495/4738/23, № 495/4737/23, № 495/4657/23, № 495/4658/23, № 495/4622/23, № 495/4620/23, № 495/4632/23, № 495/4536/23, № 495/4526/23, № 495/4208/23, № 495/3990/23, № 495/3934/23, № 495/3877/23, № 495/3311/23, № 495/3319/23, № 495/3306/23, № 495/3266/23, № 495/3048/23, № 495/2920/23, № 495/2857/23, № 495/2746/23, № 495/2733/23, № 495/2576/23, № 495/2578/23, № 495/2474/23, № 495/2401/23, № 495/2403/23, № 495/2397/23, № 495/2405/23, № 495/2294/23, № 495/2338/23, № 495/2337/23, № 495/2336/23, № 495/2302/23, № 495/2303/23, № 495/2295/23, № 495/2274/23, № 495/2140/23, № 495/2139/23, № 495/2076/23, № 495/2075/23, № 495/2080/23, № 495/2134/23, № 495/2085/23, № 495/2081/23, № 495/2133/23, № 495/2030/23, № 495/2049/23, № 495/2031/23, № 495/2050/23, № 495/2028/23, № 495/2058/23, № 495/2027/23, № 495/2025/23, № 495/2044/23, № 495/1979/23, № 495/1983/23, № 495/1906/23, № 495/1916/23, № 495/1921/23, № 495/1924/23, №495/1917/23, № 495/1657/23, № 495/1663/23, № 495/1684/23, № 495/1659/23, № 495/1680/23, № 495/1669/23, № 495/1670/23, № 495/1637/23, № 495/1621/23, № 495/1655/23, № 495/1638/23, № 495/1647/23, № 495/1645/23, № 495/1622/23, № 495/1613/23, № 495/1656/23, № 495/1554/23, № 495/1571/23, № 495/1515/23, № 495/1555/23, № 495/1512/23, № 495/1568/23, № 495/1493/23, № 495/1499/23, № 495/1482/23, № 495/1491/23, № 495/1480/23, № 495/1501/23, № 495/1481/23, № 495/1479/23, № 495/1494/23, № 495/1502/23, № 495/1500/23, № 495/1492/23, № 495/1439/23, № 495/1476/23, № 495/1423/23, № 495/1440/23, № 495/1372/23, № 495/1371/23, № 495/1364/23, № 495/1320/23, № 495/1319/23, № 495/1271/23, № 495/1264/23, № 495/1254/23, № 495/1270/23, № 495/1263/23, № 495/1253/23, № 495/1262/23, № 495/1303/23, № 495/1240/23, № 495/1233/23, № 495/1241/23, № 495/1244/23, № 495/1234/23, № 495/1226/23, № 495/1204/23, № 495/1186/23, № 495/1128/23, № 495/1123/23, № 495/1119/23, № 495/1142/23, № 495/1088/23, № 495/1087/23, № 495/1079/23, № 495/1080/23, № 495/997/23, № 495/922/23, № 495/911/23, № 495/871/23, № 495/868/23, № 495/867/23, № 495/861/23, № 495/912/23, № 495/902/23, № 495/837/23, № 495/846/23, № 495/822/23, № 495/827/23, № 495/816/23, № 495/789/23, № 495/788/23, № 495/781/23, № 495/801/23, № 495/750/23, № 495/740/23, № 495/693/23, № 495/694/23, № 495/696/23, № 495/702/23, № 495/695/23, № 495/703/23, № 495/622/23, № 495/640/23, № 495/624/23, № 495/561/23, № 495/572/23, № 495/571/23, № 495/573/23, № 495/536/23, № 495/539/23, № 495/560/23, № 495/519/23, № 495/483/23, № 495/495/23, № 495/479/23, № 495/408/23, № 495/519/23, № 495/400/23, № 495/426/23, № 495/445/23, № 495/425/23, № 495/409/23, № 495/427/23, № 495/399/23, № 495/335/23, № 495/339/23, № 495/348/23, № 495/268/23, № 495/296/23, № 495/251/23, № 495/261/23, № 495/259/23, № 495/239/23, № 495/177/23, № 495/178/23, № 495/155/23, № 495/147/23, № 495/138/23, № 495/133/23, № 495/134/23, № 495/59/23, № 495/10528/22, № 495/10515/22, № 495/10514/22, № 495/10499/22, № 495/10491/22, № 495/10483/22, № 495/10389/22, № 495/10404/22, № 495/10406/22, № 495/10377/22, № 495/10403/22, № 495/10247/22, № 495/10239/22, № 495/10237/22, № 495/10229/22, № 495/10236/22, № 495/10234/22, № 495/10235/22, № 495/10198/22, № 495/10149/22, № 495/10154/22, № 495/10118/22, № 495/10150/22, № 495/10076/22, № 495/10081/22, № 495/10063/22, № 495/10065/22, № 495/10064/22, № 495/9968/22, № 495/9975/22, № 495/9950/22, № 495/9964/22, № 495/9962/22, № 495/9862/22, № 495/9760/22, № 495/9748/22, № 495/9651/22, № 495/9643/22, № 495/9604/22, № 495/9493/22, № 495/9454/22, № 495/9463/22, № 495/9446/22, № 495/9204/22, № 495/9125/22, № 495/9092/22, № 495/9104/22, № 495/8930/22, № 495/8849/22, № 495/8789/22, № 495/8751/22, № 495/8702/22, № 495/8606/22, № 495/8624/22, № 495/8511/22, № 495/8524/22, № 495/8436/22, № 495/8397/22, № 495/8319/22, № 495/8205/22, № 495/8088/22, № 495/7757/22, № 495/7684/22, № 495/7177/22, № 495/6477/22, № 495/8702/22, № 495/1956/23, № 495/479/23, № 495/536/23, № 495/539/23, № 495/922/23, № 495/1128/23, № 495/1566/23, № 495/6261/23, № 495/2284/23, № 495/169/23, № 495/9228/22, № 495/432/23, № 495/625/23, № 495/1442/23, № 495/3306/23.

Розмір грошової винагороди за забезпечення відповідного авторозподілу за рішенням ОСОБИ_1 та ОСОБИ_2 становив 2 000 гривень. З березня 2023 року за вказівкою ОСОБИ_1 грошові кошти за авторозподіл судових справ вказаної категорії передавалися через ОСОБА_7 у розмірі 2 000 гривень, половину з яких - 1 000 гривень за кожну справу, остання наприкінці тижня віддавала особисто ОСОБІ_1 в його службовому кабінеті, решту - 1 000 гривень ОСОБА_7 ділила з ОСОБА_77 порівну.

2.5.2. 11.09.2023 ОСОБА_12 через соціальну мережу TikTok (обліковий запис « ІНФОРМАЦІЯ_8 »), телеграм-канал « ІНФОРМАЦІЯ_11 », які були створені та адмініструвалися ОСОБА_6 зв`язався з адвокатом каналу ОСОБА_2.

Не пізніше 04.10.2023 ОСОБА_6 прибув до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та приніс ОСОБА_4 позовні заяви про самостійне виховання батьком дитини, у тому числі позовну заяву ОСОБА_12, для їх розподілу на ОСОБУ_3. Вказані позовні заяви були упаковані в окремий файл-пакет, також в кожному файл-пакеті разом із заявами були грошові кошти у розмірі 2 000 гривень для забезпечення авторозподілу судових справ.

ОСОБА_4, отримавши позовні заяви, перебуваючи в адміністративній будівлі Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, передала їх ОСОБА_7, у тому числі позовну заяву ОСОБА_12, в файл-пакетах разом з грошовими коштами у розмірі 2 000 гривень за кожну.

Зі свого боку, ОСОБА_7 забезпечила авторозподіл позовної заяви ОСОБА_12 на ОСОБУ_3.

Надалі, 26.10.2023, не пізніше 14 год, ОСОБА_3, перебуваючи у службовому кабінеті за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Військової слави, 27, з метою створення підстав ОСОБА_12 перетинати державний кордон України в період дії воєнного стану без наявних на те реальних підстав, ухвалив позитивне судове рішення у справі № 495/11124/23.

Цього ж дня не пізніше 14 год ОСОБА_3 через свого помічника ОСОБА_4 отримав від ОСОБИ_2 неправомірну вигоду за ухвалення позитивного рішення у справі № 495/11124/23.

ОСОБА_12 21.06.2024, використовуючи рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у цивільній справі № 495/11124/23 від 26.10.2023 перетнув на автомобілі державний кордон України через пункт пропуску «Могилів-Подільський - Отач» в напрямку Україна - Республіка Молдова.

2.6. Формулювання обвинувачення ОСОБА_8 .

На підставі наказу керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_76 від 02.07.2014 № 58-ос/к ОСОБА_8 призначено на посаду консультанта Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Відповідно до функціональних обов`язків ОСОБА_8 була користувачем автоматизованої системи документообігу суду та здійснювала реєстрацію та авторозподіл судових справ.

Не пізніше 26.08.2022 ОСОБА_8 була залучена ОСОБА_7 за погодженням з ОСОБОЮ_1 для здійснення масового розподілу судових справ за позовами про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років на заздалегідь визначених суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3 та згодом на ОСОБА_4 шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3».

Протягом 26.08.2022-27.06.2023 ОСОБА_8, будучи службовою особою, яка має право доступу до автоматизованої системи документообігу суду без залучення загальної канцелярії суду до процесу реєстрації кореспонденції, отримувала безпосередньо від помічників суддів ОСОБА_4, ОСОБИ_5, ОСОБИ_6, а також ОСОБА_7 відповідні позовні заяви разом із додатками, які відразу реєструвала в автоматизованій системі документообігу суду КП «Д-3», а також умисно вносила неправдиві відомості до вказаної системи і вчиняла несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в такій системі, здійснювала інше втручання в роботу таких систем з метою забезпечення авторозподілу судових справ на заздалегідь визначених суддів ОСОБУ_1, ОСОБУ_3, ОСОБУ_4.

У порушення серед іншого вимог п. 1.3.3, 2.2.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 під час здійснення авторозподілу:

Розмір грошової винагороди за забезпечення відповідного авторозподілу за рішенням ОСОБИ_1 та ОСОБИ_2 становив 2 00 гривень. З березня 2023 року за вказівкою ОСОБИ_1 грошові кошти за авторозподіл судових справ вказаної категорії передавалися через ОСОБА_7 у розмірі 2 000 гривень, половину з яких - 1 000 гривень за кожну справу остання наприкінці тижня віддавала особисто ОСОБІ_1 в його службовому кабінеті, решту - 1 000 гривень ОСОБА_7 ділила з ОСОБА_77 порівну.

3. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які передбачають кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються особи

За наведених обставин

1) ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України - пособництві у сприянні незаконному переправленні особи через державний кордон України наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненому з корисливих мотивів, організованою групою;

- частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 368 КК України - пособництві в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, організованою групою;

- частиною третьою статті 369 КК України - наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369 КК України - пособництві у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб;

2) ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 332 КК України - пособництві у сприянні незаконного переправлення особи через державний кордон України наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;

- частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369 КК України - пособництві у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369 КК України - пособництві у пропозиції надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду та надання такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб;

- частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369 КК України - пособництві у наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб;

- частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 28 частиною першою статті 114- 1 КК України - пособництві у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;

3) ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України - пособництві у сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненому організованою групою;

- частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України - пособництві у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому організованою групою;

4) ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України - пособництві у сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України наданням засобів або усуненням перешкод, вчиненому з корисливих мотивів, організованою групою;

- частиною третьою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376- 1 КК України - організації умисного внесення службовою особою, яка має право доступу до автоматизованої системи, що функціонує в суді, неправдивих відомостей чи несвоєчасного внесення відомостей до такої системи, несанкціонованих дій з інформацією, що міститься в таких системах, чи іншого втручання в роботу таких систем, вчиненеому організованою групою;

5) ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1 КК України - умисному внесенні службовою особою, яка має право доступу до автоматизованої системи, що функціонує в суді, неправдивих відомостей чи несвоєчасне внесення відомостей до такої системи, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в таких системах, чи інше втручання в роботу таких систем, вчиненому організованою групою.

4. Відомості про укладену між прокурором та обвинуваченими угоду про визнання винуватості

4.1. Відомості враховані прокурором під час укладення угоди про визнання винуватості

При укладенні угоди прокурор такі обставини:

- беззаперечне визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень;

- ступінь та характер сприяння у проведенні кримінального провадження щодо інших осіб, які є підозрюваними у кримінальному провадженні №52023000000000114 від 10.03.2023;

- наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання обвинувачених за вчинення кримінальних правопорушень;

- наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні та припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень;

- характер обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинувачених;

- особи обвинувачених, зокрема той факт, що вони раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності.

4.2. Зміст угоди про визнання винуватості щодо обвинуваченої ОСОБА_4 .

За змістом угоди ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Крім беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення ОСОБА_4 зобов`язалась:

- співпрацювати із прокурором у кримінальному провадженні (під час досудового розслідування та під час судового розгляду) № 52023000000000114 від 10.03.2023 та/або виділеному чи об`єднаному кримінальному провадженні з вказаного кримінального провадження (за фактом функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду), зокрема, але не виключно щодо участі адвоката ОСОБИ_2, його помічника ОСОБА_78, ролі суддів ОСОБИ_1, ОСОБИ_3, ОСОБИ_4 у вказаній організованій групі, помічників вказаних суддів, роль ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також щодо інших питань, пов`язаних із забезпеченням винесення вказаних судових рішень у вказаному суді протягом 2022-2024 років;

- перерахувати на підтримку Збройних Сил України (Банк: Національний банк України, МФО: 300001, Рахунок: № НОМЕР_9, код ЄДРПОУ: 00032106, Отримувач: Національний банк України) 10 000 гривень протягом 10 днів з дня набрання вироком законної сили.

З урахуванням вищевикладених обставин, сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_4 такого покарання:

1) за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369 КК України - 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна;

2) за частиною третьою статті 369 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;

3) за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 368 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах строком на 3 роки із конфіскацією частини майна відповідно до частини другої статті 77 КК України, а саме грошових коштів у розмірі 40 000 гривень;

4) за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України із врахуванням статті 69 КК України - 5 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки без конфіскації майна;

5) на підставі статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю строком на 3 роки та конфіскацією майна, а саме 40 000 гривень.

Сторони узгодили звільнення ОСОБА_4 на підставі статті 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням.

В угоді перед судом порушено питання про визначення характеру обов`язків, які належить покласти на ОСОБА_4 у разі звільнення від відбування покарання із випробуванням, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

4.3. Зміст угоди про визнання винуватості щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .

За змістом угоди ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Крім беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення ОСОБА_5 зобов`язався:

- перерахувати на підтримку Збройних Сил України (Банк: Національний банк України, МФО 300001, Рахунок: № НОМЕР_9, код ЄДРПОУ: 00032106, Отримувач: Національний банк України) 60 000 гривень протягом 10 днів з дня набрання вироком законної сили.

З урахуванням вищевикладених обставин, сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_5 такого покарання:

2) за частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 332 КК України - 5 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки;

3) за частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України - 5 років позбавлення волі;

4) на підставі статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю строком на 3 роки.

Сторони узгодили звільнення ОСОБА_5 на підставі статті 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням.

В угоді перед судом порушено питання про визначення характеру обов`язків, які належить покласти на ОСОБА_5 у разі звільнення від відбування покарання із випробуванням, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

4.4. Зміст угоди про визнання винуватості щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .

За змістом угоди ОСОБА_6 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Крім беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення ОСОБА_6 зобов`язався:

- перерахувати на підтримку Збройних Сил України (Банк: Національний банк України, МФО 300001, Рахунок: № НОМЕР_9, код ЄДРПОУ: 00032106, Отримувач: Національний банк України) 240 000 гривень протягом 10 днів з дня набрання вироком законної сили.

З урахуванням вищевикладених обставин, сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_6 такого покарання:

1) за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України - 5 років позбавлення волі (із врахуванням статті 69 КК України) з позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки без конфіскації майна;

2) за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України - 5 років позбавлення волі;

3) на підставі статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю строком на 3 роки.

Сторони узгодили звільнення ОСОБА_6 на підставі статті 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням.

В угоді перед судом порушено питання про визначення характеру обов`язків, які належить покласти на ОСОБА_6 у разі звільнення від відбування покарання із випробуванням, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

4.5. Зміст угоди про визнання винуватості щодо обвинуваченої ОСОБА_7 .

За змістом угоди ОСОБА_7 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Крім беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення ОСОБА_7 зобов`язалась:

- перерахувати на підтримку Збройних Сил України (Банк: Національний банк України, МФО 300001, Рахунок № НОМЕР_9, код ЄДРПОУ: 00032106, Отримувач: Національний банк України) 60 000 гривень протягом 10 днів з дня набрання вироком законної сили.

З урахуванням вищевикладених обставин, сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_7 такого покарання:

1) за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України - 5 років позбавлення волі (із врахуванням статті 69 КК України) з позбавленням права обіймати посади у державних органах строком на 3 роки без конфіскації майна;

2) за частиною третьою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376- 1 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки;

Сторони узгодили звільнення ОСОБА_7 на підставі статті 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням.

В угоді перед судом порушено питання про визначення характеру обов`язків, які належить покласти на ОСОБА_7 у разі звільнення від відбування покарання із випробуванням, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

4.6. Зміст угоди про визнання винуватості щодо обвинуваченої ОСОБА_8 .

За змістом угоди ОСОБА_8 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Крім беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення ОСОБА_8 зобов`язалась співпрацювати із прокурором у кримінальному провадженні (під час досудового розслідування та під час судового розгляду) № 52023000000000114 від 10.03.2023 та/або виділеному чи об`єднаному кримінальному провадженні з вказаного кримінального провадження (за фактом функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду), зокрема, але не виключно щодо участі адвоката ОСОБИ_2, його помічника ОСОБА_78, ролі суддів ОСОБИ_1, ОСОБИ_3, ОСОБИ_4 у вказаній організованій групі, помічників вказаних суддів, роль ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також щодо інших питань, пов`язаних із забезпеченням винесення вказаних судових рішень у вказаному суді протягом 2022-2024 років.

З урахуванням вищевикладених обставин, сторони дійшли згоди щодо призначення ОСОБА_8 такого покарання за частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1 КК України - 5 років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади в державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки.

Сторони узгодили звільнення ОСОБА_8 на підставі статті 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням.

В угоді перед судом порушено питання про визначення характеру обов`язків, які належить покласти на ОСОБА_8 у разі звільнення від відбування покарання із випробуванням, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

5. Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_3 підтримав угоду про визнання винуватості у повному обсязі.

Зазначив, що умови угоди відповідають як вимогам КПК України, так і вимогам КК України. Існують фактичні підстави для визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів. Укладення угоди є добровільним актом усіх сторін.

Прокурор переконаний, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства, у першу чергу, в частині забезпечення швидкого судового провадження щодо обвинувачених. Крім того, надані ними показання мають важливе значення для кримінального провадження у межах якого здійснюється досудове розслідування щодо осіб, які причетні до створення організованої групи, яка в умовах воєнного стану шляхом ухвалення судових рішень забезпечувала можливості для перетину державного кордону, усунення перешкод для такого перетину за відсутності законних на те підстав чи отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

На думку прокурора, показання обвинувачених нададуть можливість притягнути вищевказаних осіб до кримінальної відповідальності.

Також прокурор зазначив, що умови угоди не порушують жодних прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

З огляду на наведені в угоді та у судовому засіданні обставини просив затвердити угоду та призначити узгоджене сторонами покарання.

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у судовому засіданні беззастережно визнали свою винуватість у вчиненні інкримінованих їм злочинів. В судовому засіданні підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості.

Запевнили, що угода про визнання винуватості укладена ним добровільно, жодного тиску з боку сторони обвинувачення чи будь-яких інших осіб на них не вчинялося.

Також обвинувачені зазначили, що розуміють права, визначені у пункті 1 частині четвертої статті 474 КПК України, пов`язані із затвердженням угоди. Зокрема повідомили, що цілком розуміють, що мають право на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких їх обвинувачують; мають право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мають право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення; мають право подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Запевнили, що їм цілком зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у статті 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Підтвердили, що у повній мірі розуміють характер пред`явленого обвинувачення та погоджуються з видом та мірою покарання, яке буде до них застосована у разі затвердження угоди, а також з іншими заходами, які передбачає угода. Наголосили, що умови угоди для них не є невиконуваними.

Захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10, підтримали затвердження угоди про визнання винуватості, наголосили на тому, що її укладення є добровільним актом усіх сторін. Також захисники підтвердили, що були залучені до процесу укладання угоди з моменту ініціювання, та пояснили обвинуваченим істотні умови угоди та наслідки її укладання.

6. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам законодавства та при ухваленні вироку, а також положення законодавства, якими він керувався

При вирішенні питання щодо можливості затвердження угоди суд має встановити її відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у її затвердженні.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинувачених, їх захисників, суд дійшов таких висновків.

6.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України

Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним вимогам статті 472 КПК України, оскільки містить усі необхідні складові елементи, передбачені цією нормою.

Угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченими серед іншого місить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень із зазначенням статей (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті.

Суд також встановив, що правова кваліфікація діянь, інкримінованих обвинуваченим є правильною. Це з`ясовано та підтверджено у судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних діянь обвинувачених, викладена в угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.

Суд не встановив допущення неправильної правової кваліфікації кримінальних правопорушень, які були б більш тяжкими, ніж ті, щодо яких передбачена можливість укладання угоди.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтвердили кожну із обставин злочинів, у вчиненні яких вони обвинувачуються та які викладені в угоді про визнання винуватості та обвинувальному акті. У присутності захисників беззаперечно визнали свою винуватість у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, зазначене в угоді про визнання винуватості, підтвердження цих обставин обвинуваченими у присутності захисників дають суду підстави для висновку про існування фактичних підстав для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 368 КК України, частиною третьою статті 369, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369 КК України, ОСОБА_5 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 332, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369, частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України, ОСОБА_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України, ОСОБА_7 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1 КК України, ОСОБА_8 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376- 1 КК України.

Згідно з частиною другою статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. У разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди (пункт 9 частини другої статті 52 КПК України).

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 серед іншого пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 368 КК України, які згідно зі статтею 12 та приміткою до статті 45 відносяться до тяжких корупційних кримінальних правопорушень.

За змістом пункту 5 частини другої статі 470 КПК України у кримінальному провадженні щодо тяжкого корупційного злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури укладення угоди про визнання винуватості здійснюється за погодженням із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов`язки) або його першим заступником чи заступником.

Угода між прокурором та обвинуваченими складена та підписана 29.05.2025 у присутності захисників, про що свідчать підписи останніх у тексті угоди. Цю обставину сторони підтвердили і в судовому засіданні. Також угода погоджена із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_79 .

Згідно з пунктами 1, 2 частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим (підозрюваним) може бути укладена у провадженні щодо:

- кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією);

- корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

Згідно з класифікацією наведеною у статті 12 КК України злочин, передбачений частиною другою статті 376-1 КК України відноситься до нетяжких, злочини, передбачені частиною першою статті 114-1, частинами другою, третьою статті 332, частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 368 КК України відносяться до тяжких злочинів.

Крім того, згідно з приміткою до статті 45 КК України злочини, передбачені частиною третьою статті 368, частиною третьою статті 369 КК України є корупційними кримінальними правопорушеннями.

За умовами угоди передбачена співпраця обвинувачених у викритті інших осіб шляхом надання правдивих показань у межах кримінального провадження № 52023000000000114 від 10.03.2023 (та/або виділеному чи об`єднаному кримінальному провадженні з вказаного кримінального провадження) за фактом функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області щодо ухвалення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду.

Прокурор зазначив, що обвинувачені вже надають підтверджені доказами викривальні показання за вищевказаними фактами, що сприяє пришвидшенню досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023 та притягненню до кримінальної відповідальності організаторів злочинів.

Згідно з обвинувальним актом матеріальна шкода внаслідок вчинення інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень не завдана. У такому разі відсутність зобов`язання щодо відшкодування чи часткового відшкодування завданої шкоди не є підставою для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості.

За таких обставин укладання прокурором угоди про визнання винуватості не суперечить вимогам пунктів 1, 2 частини четвертої статті 469 КПК України.

Абзацом шостим частини 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення шкода завдана лише суспільним інтересам, потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.

Означене кримінальне провадження не здійснюється щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи.

Отже, вимоги абзацу п`ятого частини четвертої статті 469 КПК України при укладенні угоди сторонами також дотримано.

Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України суд не встановив.

6.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства

Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 470 КПК України при укладенні угоди про визнання винуватості прокурор серед іншого враховує наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні (пункт 2 частини сьомої статті 474 КПК України).

КПК України не містить визначення суспільного інтересу. В узагальненому вигляді суспільний інтерес являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що умови угоди, укладеної між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відповідають інтересам суспільства з огляду на таке.

У першу чергу, затвердження угоди про визнання винуватості забезпечить скорочення часу розгляду цього кримінального провадження, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшить навантаження на прокуратуру та суд.

У випадку ухвалення судом рішення на підставі угоди про визнання винуватості відсутня необхідність у дослідженні доказів, зокрема допиті свідків. Адже обвинувачені не заперечують фактичні обставини кримінальних правопорушень та їх юридичну оцінку.

Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинувачених до відповідальності за вчинення, у тому числі корупційних кримінальних правопорушень, з метою їх виправлення. Зазначене сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення.

Крім того, виконання обвинуваченими умов угоди в частині надання правдивих викривальних показань щодо інших осіб, серед яких організатори вчинення злочинів, а також особи, які безпосередньо ухвалювали рішення про визначення місця проживання дитини з батьком, позбавлення матеріалів батьківських право протягом 2022-2024, у тому числі за відсутності правових підстав.

Це сприятиме швидшому досудовому розслідуванню і судовому провадженню у кримінальному провадженні щодо вищевказаних осіб та загалом досягненню завдань кримінального провадження.

Суд також враховує ту обставину, що обвинувачені до вирішення питання про затвердження угоди перерахували грошові кошти на підтримку Збройних Сил України, а саме ОСОБА_4 - 10 000 гривень, ОСОБА_5 - 60 000 гривень, ОСОБА_6 - 240 000 гривень, ОСОБА_7 - 60 000 гривень.

Означене підтверджується квитанціями, наданими обвинуваченими.

Отже, з огляду на:

- беззаперечне визнання обвинуваченими своєї винуватості;

- сприяння обвинуваченими у викритті інших осіб, зокрема у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень;

- відсутність потерпілих та матеріальної шкоди від вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень;

- наявність таких факторів, як економія процесуального та матеріального ресурсу, забезпечення фінансової підтримки Збройних Сил України,

суд дійшов висновку про недоцільність застосування по відношенню до обвинувачених загального порядку кримінального провадження.

6.3. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб

Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Цей висновок суду обґрунтовується таким.

При укладенні угоди про визнання винуватості забезпечено участь захисників відповідно до пункту 9 частини другої статті 52 КПК України. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.

Потерпілий у кримінальному провадженні відсутній, матеріальна шкода не завдана.

Обставини пред`явленого ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 обвинувачення відповідно до статті 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

Усі істотні умови, в тому числі узгоджене покарання, відповідають вимогам кримінального процесуального закону.

Окремо суд наголошує про те, що ним не здійснювалось дослідження та оцінка правомірності дій інших осіб, не встановлювалась наявність чи відсутність їх винуватості. При розгляді цього кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо інших осіб них, а інформація, викладена у цьому вироку, яка стосується формулювання дій, не може мати доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження.

Цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь якого злочину осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження. Згідно зі статтею 90 КПК України преюдиціальне значення у кримінальному провадженні мають лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, якими встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Вирок, що ухвалюється у цьому кримінальному провадженні, не є таким рішенням.

З огляду на це, з метою недопущення порушення презумпції невинуватості інших осіб, суд у вироку виключив дані, які б давали можливість ідентифікувати осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, окрім даних про обвинувачених. Суд також не висловлював у вироку думку про винуватість цих осіб у вчиненні злочину та не робив жодних припущень з цього приводу. Всі формулювання у вироку викладені судом так, щоб чітко висловити свою позицію та висновки лише стосовно дій обвинуваченого, не маючи на меті надання оцінки діям інших осіб чи їх кримінально-правової кваліфікації.

Зміст вироку викладений у спосіб, що виключає можливість ідентифікувати інших осіб, діяння яких є предметом досудового розслідування у межах кримінального провадження № 52023000000000114 від 10.03.2023.

За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

6.4. Щодо добровільності укладення угоди

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8 та їх захисники у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.

Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинувачених.

На підставі цього суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

6.5. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань

За змістом угоди обвинувачені серед іншого зобов`язалися:

- повністю та беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень;

- співпрацювати із слідчим та прокурором у викритті інших осіб, у тому числі у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень;

- забезпечити перерахування грошових коштів на потреби Збройних Сил України.

У судовому засіданні обвинувачені підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, надали відповідні зізнавальні показання щодо себе.

Наведене свідчить про виконання обвинуваченими зобов`язання щодо беззастережного визнання своєї винуватості в обсязі висунутого обвинувачення.

Визначені в угоді про визнання винуватості обов`язки щодо співпраці зі стороною обвинувачення у викритті інших осіб, у тому числі у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень є також зрозумілими та виконуваними.

Обвинувачені у судовому засіданні зазначили, що добровільно співпрацюють зі стороною обвинувачення та готові надавати як органу досудового розслідування так і суду показання щодо осіб діяння яких є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023 (та/або виділеному чи об`єднаному кримінальному провадженні) за фактом функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо ухвалення рішень про визначення місця проживання дитини з батьком, позбавлення матеріалів батьківських право протягом 2022-2024, у тому числі за відсутності правових підстав.

Тобто обвинувачені підтвердили можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань у цій частині.

Крім того, у судове засідання надано квитанції про перерахування обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 грошових коштів у визначених в угоді розмірах на потреби Збройних Сил України.

Тобто обвинувачені фактично виконали умови угоди щодо перерахування грошових коштів на потреби Збройних Сил України.

Наведене у сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченими взятих на себе зобов`язань за умовами угоди.

6.6. Щодо призначення покарання

За умовами угоди сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_80 покарання із застосуванням статей 75, 76 КК України.

При узгодженні покарання сторони врахували:

1) положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 65 КК України;

2) положення пункту 3 частини першої статті 65 КК України:

- характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів;

- особи обвинувачених, їх сімейний стан;

- наявність обставин, які пом`якшують покарання та обставини, що обтяжує покарання;

- співпрацю щодо викриття іншої особи у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, важливість показань обвинувачених.

Покарання за злочини узгоджено сторонами у межах, встановлених санкціями статей Особливої частини КК України, які передбачали відповідальність за вчинені злочини на час їх скоєння з урахуванням статті 68 КК України, що визначає умови призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті.

Покарання за частиною статті 27 частиною третьою статті 332 КК України ОСОБА_81, ОСОБА_6, ОСОБА_7 визначено з урахуванням статті 69 КК України.

6.6.1 Покарання ОСОБА_4 .

При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів, суд враховує особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують покарання, а також наявність обставини, що обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4

- беззастережно визнала свою винуватість, щиро розкаялася у вчиненні інкримінованих їй злочинів, активно сприяла їх розкриттю;

- зобов`язалась надавати викривальні показання щодо інших осіб у кримінальному провадженні, у тому числі щодо корупційних кримінальних правопорушень;

- злочин передбачений частиною третьою статті 368 КК України вчинено організованою групою;

- раніше не судима (т. 3, а.п. 19);

- на обліку у нарколога та психіатра не перебуває (т. 3, а.п. 18);

- має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_82, ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

- за попереднім місцем роботи згідно з характеристикою керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області характеризувалася позитивно, зарекомендувала себе кваліфікованим, відповідальним та наполегливим спеціалістом (т. 3, а.п. 16);

- згідно з долученими до матеріалів кримінального провадження банківськими виписками систематично перераховує грошові кошти у різні благодійні фонди (т. 2, а.п. 159-167).

Оцінюючи відповідність застосування статті 69 КК України при призначенні основного покарання за частиною статті 27 частиною третьою статті 332 КК України інтересам суспільства та вимогам КК України, суд виходить із такого.

Частина перша статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі, вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим. Означене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах № 629/2739/18 від 03.02.2021, № 552/3301/22 від 23.01.2025.

Однією із обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй злочинів, у тому числі, злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України та висловила щирий жаль щодо вчинених дій.

Також за умовами угоди ОСОБА_4 зобов`язалася співпрацювати із слідчим та прокурором у викритті протиправної діяльності осіб щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023.

Сприяння обвинуваченою у встановленні обставин у межах вищевказаного провадження мають суспільний інтерес. Про суттєвість, значення та цінність показань обвинуваченої зазначено у п. 6.2. цього вироку.

У цьому випадку суд вважає, що істотність зниження ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень полягає у викритті осіб, що причетні до створення організованої групи, яка в умовах воєнного стану шляхом ухвалення судових рішень забезпечувала можливості для перетину державного кордону, усунення перешкод для такого перетину за відсутності законних на те підстав чи отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Надання ОСОБА_4 показань сприятиме притягненню винних до відповідальності.

У цьому контексті суд також враховує роль обвинуваченої. За змістом обвинувального акта ОСОБА_83 є пособником цього кримінального правопорушення.

Також суд враховує ту обставину, що обвинувачена перерахувала на підтримку Збройних Сил України 10 000 гривень (т. 3 а.п. 100). Ця обставина в умовах повномасштабної військової агресії з боку рф свідчить про наявність додаткового суспільного інтересу, а саме забезпечення фінансовим ресурсом Збройних Сил України для посилення їх спроможності в умовах війни з рф. Цю обставину суд враховує як таку, що пом`якшує покарання.

Отже, враховуючи:

- наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого частиною третьою статті 332 КК України;

- відомості про особу обвинуваченої, її сімейний стан;

- роль обвинуваченої у вчиненні злочину;

- готовність співпрацювати із слідством у кримінальному провадженні щодо тяжкого корупційного кримінального правопорушення,

суд дійшов висновку, що узгоджена сторонами міра покарання ОСОБА_4 за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України із застосуванням статті 69 КК України відповідає як вимогам КК України, так і інтересам суспільства.

Узгоджена міра покарання за кожне кримінальне правопорушення та за сукупністю кримінальних правопорушень відповідає вимогам частини другої статті 75 КК України.

Згідно з частиною третьою статті 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробування визначаються судом.

Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років (частина четверта статті 75 КК України).

З урахуванням тяжкості вчинених злочинів, обставин кримінального провадження, особи обвинуваченої, наявності обставин, що пом`якшують покарання, а також наявність обставини, що обтяжує покарання, суд вважає за необхідне встановити обвинуваченій ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 3 роки.

При звільненні від відбування покарання суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені статті 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Санкції частини третьої статті 332 та частини третьої статті 368 КК України передбачають обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати чи займатися певною діяльністю.

Згідно з постановою ККС ВС від 11.03.2025 у справі № 149/3010/23 якщо додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю передбачене як обов`язкове у санкції статті Особливої частини КК, то призначення цього покарання відбувається й тоді, коли особа, яка вчинила кримінально каране діяння, не обіймала певні посади або не займалася певною діяльністю. Тобто фактично йдеться про обмеження зайняття для особи певних посад або здійснення певної діяльності у майбутньому навіть у тому разі, якщо на момент вчинення кримінального правопорушення особа їх не обіймала чи не займалася певною діяльністю.

З урахуванням наведеного, призначення ОСОБА_4 додаткового покарання за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 368 КК України у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки відповідає положенням закону про кримінальну відповідальність. Строк цього покарання визначено у межах санкцій відповідних статей.

Крім того, санкціями частини третьої статті 332 та частини третьої статті 368 КК України передбачено обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Сторони узгодили призначення ОСОБА_4 додаткового покарання у виді конфіскації майна, а саме 40 000 гривень за злочин, передбачений частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 368 КК України.

Перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені особі у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням визначені у частині першій статті 77 КК України. В цьому переліку відсутнє додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Водночас у частині другій статті 77 КК України зазначено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо корупційного кримінального правопорушення, кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути також призначене додаткове покарання у виді конфіскації майна за умови його узгодження сторонами угоди.

Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 368 КК України відноситься до корупційних, узгодження сторонами додаткового покарання у виді конфіскації майна відповідає положенням частини другої статті 77 КК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання ОСОБА_4 за вчинення злочинів передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 369, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 368, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчинених діянь та особі обвинуваченої, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.

6.6.2. Покарання ОСОБА_5 .

Вирішуючи питання достатності узгодженого сторонами покарання для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, суд враховує, що ОСОБА_5 :

- беззастережно визнав свою винуватість, щиро розкаявся у вчиненні інкримінованих йому злочинів, активно сприяв їх розкриттю;

- зобов`язався надавати викривальні показання щодо інших осіб у кримінальному провадженні, у тому числі щодо корупційних кримінальних правопорушень;

- раніше не судимий (т. 3, а.п. 45);

- на обліку у нарколога та психіатра не перебуває (т. 3, а.п. 48);

- має на утриманні мати ОСОБА_84, 1945 року народження, яка з огляду на вік та стан здоров`я потребує постійного нагляду (т. 3, а.п. 51-56);

- за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, активно займається волонтерською діяльністю, що підтверджується характеристиками членів ОСББ «Троянда», яку очолює ОСОБА_5 та керівника БО «БФ «Світ в добрі». Згідно з цими характеристиками ОСОБА_5 за час повномасштабного вторгнення неодноразово надавав мешканцям ОСББ продуктові набори, побутову хімію, теплі речі, неодноразово проводив збори коштів на допомогу Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, разом із іншими волонтерами проводив збір допомоги мешканцям Херсонської та Миколаївської областей. За роки керівництва ОСББ забезпечив проведення декількох ремонтів житлового будинку (т. 2, а.п. 168, т. 3, а.п. 49);

- нагороджувався КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» за гуманітарну допомогу (т. 3, а.п. 57).

З урахуванням тяжкості вчинених злочинів, обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), а також наявність обставини, що обтяжує покарання (вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб), суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому ОСОБА_5 іспитовий строк тривалістю 3 роки.

При звільненні від відбування покарання суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки, передбачені статті 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Санкція частини другої статті 332 КК України передбачають обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати чи займатися певною діяльністю.

Беручи до уваги правову позицію, наведену у постанові ККС ВС від 11.03.2025 у справі № 149/3010/23 зміст якої наведено у п. 6.6.1. цього вироку, з урахуванням характеру інкримінованих злочинів, призначення ОСОБА_5 додаткового покарання за частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 332 КК України у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки відповідає положенням закону про кримінальну відповідальність. Строк цього покарання визначено у межах санкцій відповідних статей.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання ОСОБА_5 за вчинення злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369, частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 332, частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчинених діянь та особі обвинуваченого, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.

6.6.3. Покарання ОСОБА_6 .

Вирішуючи питання достатності узгодженого сторонами покарання його меті, що визначена у статті 50 КК України, суд враховує особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, а також наявність обставини, що його обтяжує.

Суд встановив, що ОСОБА_6 :

- беззастережно визнав свою винуватість, щиро розкаявся у вчиненні інкримінованих йому злочинах, активно сприяв їх розкриттю;

- злочин передбачений частиною першою статті 114-1 КК України вчинено організованою групою;

- раніше не судимий (т. 3, а.п. 32);

- на обліку у нарколога та психіатра не перебуває (т. 3, а.п. 36);

- одружений (т. 2, а.п. 173);

- за місцем проживання характеризується позитивно, що підтверджується характеристикою КП «ЖЕО №1» у якій зазначено, що ОСОБА_6 дотримується та поважає права своїх сусідів, спокійний, врівноважений, з високим рівнем самоконтролю, відомостей про конфліктні ситуації учасником яких був ОСОБА_6 від сусідів не надходили (т. 3, а.п. 34).

Однією із обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів, у тому числі, злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України та висловив щирий жаль щодо вчинених дій.

Також за умовами угоди ОСОБА_6 зобов`язався співпрацювати із слідчим та прокурором у викритті протиправної діяльності осіб щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023

Сприяння обвинуваченим у встановленні обставин у межах вищевказаного провадження мають суспільний інтерес. Про суттєвість, значення та цінність показань обвинуваченого зазначено у п. 6.2 цього вироку.

Надання ОСОБА_6 показань сприятиме притягненню винних до відповідальності.

У цьому контексті суд також враховує роль обвинуваченого. За змістом обвинувального акта ОСОБА_6 є пособником цього кримінального правопорушення.

Крім того, суд враховує повідомлені сторонами обставини щодо вчинення ОСОБА_6 злочинів через матеріальну та службову залежність від ОСОБА_2.

У судовому засіданні обвинувачений пояснив, що був у підпорядкуванні ОСОБА_2, а тому вчинення злочину обумовлено необхідністю виконання вказівок керівника.

Також суд враховує ту обставину, що обвинувачений перерахував на підтримку Збройних Сил України 240 000 гривень (т. 3 а.п. 93). Ця обставина в умовах повномасштабної військової агресії з боку рф свідчить про наявність додаткового суспільного інтересу, а саме забезпечення фінансовим ресурсом Збройних Сил України для посилення їх спроможності в умовах війни з рф. Цю обставину суд також визнає такою, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 .

Отже, враховуючи:

- відомості про особу обвинуваченого;

- роль обвинуваченого у вчиненні злочину;

суд дійшов висновку, що узгоджена сторонами міра покарання ОСОБА_6 за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України із застосуванням статті 69 КК України відповідає як вимогам КК України, так і інтересам суспільства.

З урахуванням тяжкості вчинених злочинів, обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують покарання, а також наявність обставини, що обтяжує покарання, суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому ОСОБА_6 іспитовий строк тривалістю 3 роки.

При звільненні від відбування покарання суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки, передбачені статті 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Санкція частини третьої статті 332 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати чи займатися певною діяльністю.

З обставин вчинених кримінальних правопорушень, призначення ОСОБА_6 додаткового покарання за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки відповідає положенням закону про кримінальну відповідальність. Строк цього покарання визначено у межах санкцій відповідних статей.

Крім того, санкцією частини третьої статті 332 КК України передбачено обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Проте покарання у виді конфіскації майна відсутнє у переліку додаткових покарань, передбачених частиною першою статті 77 КК України, що можуть бути призначені особі у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Оскільки сторони досягли згоди про призначення ОСОБА_6 покарання за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України КК України з випробуванням, то у такому разі додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання ОСОБА_6 за вчинення злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчинених діянь та особі обвинуваченого, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.

6.6.4. Покарання ОСОБА_7 .

Так, ОСОБА_7 :

- злочин передбачений частиною другою статті 376-1 КК України вчинено організованою групою;

- раніше не судима (т. 3, а.п. 72);

- на обліку у нарколога та психіатра не перебуває (т. 3, а.п. 74);

- має на утриманні матір похилого віку 1951 року народження (т. 2, а.п. 186);

- заміжня (т. 2, а.п. 188);

- за місцем роботи згідно з характеристикою в.о. Голови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області характеризується позитивно, зарекомендувала себе кваліфікованим, відповідальним, цілеспрямованим спеціалістом (т. 3, а.п. 69).

Однією із таких обставин є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй злочинів, у тому числі, злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України та висловила щирий жаль щодо вчинених дій.

Умовами угоди також передбачений обов`язок ОСОБА_7 співпрацювати із слідчим та прокурором у викритті протиправної діяльності осіб щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023

Надання ОСОБА_7 показань сприятиме притягненню винних до відповідальності.

У цьому контексті суд також враховує роль обвинуваченої. За змістом обвинувального акта ОСОБА_7 є пособником цього кримінального правопорушення.

Також суд враховує ту обставину, що обвинувачена перерахувала на підтримку Збройних Сил України 60 000 гривень (т. 3 а.п. 96). Ця обставина в умовах повномасштабної військової агресії з боку рф свідчить про наявність додаткового суспільного інтересу, а саме забезпечення фінансовим ресурсом Збройних Сил України для посилення їх спроможності в умовах війни з рф. Цю обставину суд також враховує як таку, що пом`якшує покарання ОСОБА_7 .

Отже, враховуючи:

- відомості про особу обвинуваченої;

- роль обвинуваченої у вчиненні злочину;

суд дійшов висновку, що узгоджена сторонами міра покарання ОСОБА_7 за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України із застосуванням статті 69 КК України відповідає як вимогам КК України, так і інтересам суспільства.

З урахуванням тяжкості вчинених злочинів, обставин кримінального провадження, особи обвинуваченої, наявності обставин, що пом`якшують покарання, а також наявність обставини, що обтяжує покарання, суд вважає за необхідне встановити обвинуваченій ОСОБА_7 іспитовий строк тривалістю 3 роки.

При звільненні від відбування покарання суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки, передбачені статті 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Санкціями частини третьої статті 332 та частини другої статті 376-1 КК України передбачені обов`язкові додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати чи займатися певною діяльністю.

Беручи до уваги характер вищевказаних злочинів, обставини їх вчинення призначення ОСОБА_7 додаткового покарання за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376- 1 КК України у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки відповідає положенням закону про кримінальну відповідальність. Строк цього покарання визначено у межах санкцій відповідних статей.

Крім того, санкцією частини третьої статті 332 передбачено обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Водночас сторони узгодили звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням. Тому, з огляду на положення частини першої статті 77 КК України, додаткове покарання у виді конфіскації майна не підлягає застосуванню.

Отже, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання ОСОБА_7 за вчинення злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1 КК України за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчинених діянь та особі обвинуваченої, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.

6.6.5. Покарання ОСОБА_8 .

Вирішуючи питання достатності узгодженого сторонами покарання його меті, що визначена у статті 50 КК України, суд враховує особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують покарання, а також наявність обставини, що його обтяжує.

Суд встановив, що ОСОБА_8

- беззастережно визнала свою винуватість, щиро розкаялася у вчиненні інкримінованого їй злочину, активно сприяла його розкриттю;

- зобов`язалася надавати викривальні показання щодо інших осіб у кримінальному провадженні, у тому числі щодо корупційних кримінальних правопорушень;

- інкримінований їй злочин вчинено організованою групою;

- раніше не судима (т. 3, а.п. 81);

- на обліку у нарколога та психіатра не перебуває (т. 3, а.п. 79);

- за місцем роботи характеризується позитивно (т. 3, а.п. 77).

Узгоджена міра покарання відповідає вимогам частини другої статті 75 КК України.

З урахуванням тяжкості вчиненого злочину, обставин кримінального провадження, особи обвинуваченої, наявності обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), а також наявність обставини, що обтяжує покарання (вчинення злочину організованою групою), суд вважає за необхідне встановити обвинуваченій ОСОБА_8 іспитовий строк тривалістю 3 роки.

При звільненні від відбування покарання суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки, передбачені статті 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Санкція частини другої статті 376-1 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати чи займатися певною діяльністю.

Вчинення злочину обумовлено перебуванням ОСОБА_8 на посаді, яка передбачала доступ до КП «Д-3» та повноваження щодо розподілу судових справ. Тому, беручи до уваги характер посади, яку обіймала ОСОБА_8 на час вчинення злочину призначення їй додаткового у виді позбавлення права обіймати посади в державних органах та органах місцевого самоврядування відповідає положенням закону про кримінальну відповідальність. Строк цього покарання визначено у межах санкцій відповідних статей.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання ОСОБА_8 за вчинення злочину, передбаченого частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1 КК України за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчиненого діяння та особі обвинуваченої, а також загальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.

6.7. Висновок суду

З урахуванням встановлених обставин угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність.

Суд не встановив підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених частиною сьомою статті 474 КПК України.

Тому суд дійшов висновку про необхідність затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченим узгодженого покарання.

7. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди

7.1. Цивільний позов

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

7.2. Процесуальні витрати

При ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (пункт 13 частини першої статті 368, частина четверта статті 374 КПК України).

Згідно із обвинувальним актом та поясненнями прокурора, наданими в судовому засіданні процесуальні витрати на залучення експерта здійснювалися у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023 та буде ініційоване за наслідками судового розгляду саме у цьому кримінальному провадженні.

Тому суд не вирішує питання про розподіл процесуальних витрат.

7.3.Винагорода викривачу

Викривач у вказаному кримінальному провадженні відсутній.

7.4. Заходи забезпечення кримінального провадження

7.4.1 Запобіжні заходи

Згідно з частиною третьою статті 475, пунктом 2 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Із долучених до матеріалів кримінального провадження документів вбачається, що:

1) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2024 у справі № 991/8875/24 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 90 840 гривень та покладено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, строком на 2 місяці (т. 3, а.п. 5-11).

Застава у визначеному розмірі 16.09.2024 внесена ОСОБА_85, що підтверджується квитанцією № 0.0.3885994287.1 від 16.09.2024 (т. 3, а.п. 12);

2) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.08.2024 у справі № 991/7152/24 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 240,00 гривень, та строком на 2 місяці покладено виконання обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України (т. 3, а.п. 21-26).

Застава 22.08.2024 внесена ОСОБА_86, що підтверджується квитанцією від 22.08.2024 (т. 3, а.п. 29);

3) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.08.2024 у справі № 991/7575/24 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 560,00 гривень та покладено обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, строком на 2 місяці (т. 3, а.п. 38-42).

Згідно з квитанцією № ПН724 від 22.08.2024 застава у визначеному розмірі 22.08.2024 була внесена ОСОБА_5 (т. 3, а.п. 43);

4) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.03.2025 у справі № 991/2433/25 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 560 гривень та строком на 2 місяці покладено виконання обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України (т. 3, а.п. 61-67).

Застава у визначеному розмірі 26.03.2025 внесена ОСОБА_7, що підтверджується відповідною квитанцією № ПН954 від 26.03.2025 (т. 3, а.п. 68).

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про продовження строку дії обов`язків. На дату проведення судового засідання строк дії обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, що покладалися на обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 закінчився.

Отже, до вказаних обвинувачених наразі застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Прокурор у судовому засіданні порушив питання про скасування застосованих запобіжних заходів. Переконаний, що з огляду на характер вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинувачених, зобов`язання які на них покладаються у разі затвердження угоди про визнання винуватості, відсутні підстави для застосування до обвинувачених будь-яких запобіжних заходів до набрання вироком законної сили.

Обвинувачені та їх захисники підтримали позицію прокурора.

Враховуючи позицію сторін кримінального провадження, тяжкість та характер пред`явлених їм обвинувачень, особи обвинувачених, умови угоди, зокрема в частині узгодженого покарання суд вважає за можливе скасувати застосовані до обвинувачених запобіжні заходи у вигляді застави та до набрання вироком законної сили не застосовувати будь-який інший запобіжний захід.

7.4.2. Арешти майна

Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Відомості про арешт майна у цьому кримінальному провадженні суду не надані.

7.5. Спеціальна конфіскація та речові докази

Згідно з частиною дев`ятою статті 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 22.05.2025 про внесення змін до постанови про визнання речовими від 23.10.2024 речовим доказом у цьому кримінальному провадженні визнано грошові кошти у розмірі 400 доларів США, надані ОСОБА_87 судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.

Враховуючи обставини пред`явленого обвинувачення вказані грошові кошти є предметом кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 КК України.

Вказане майно відповідно до положень частини першої, другої статті 96-1, частини першої статті 96-2 КК України відповідає критерію майна щодо якого може бути застосовано спеціальну конфіскацію.

Згідно з пунктом 5 частини дев`ятою статті 100 КПК України грошові кошти у сумі 400 доларів належить конфіскувати у дохід держави.

Керуючись статтями 12, 65-67, 75 КК України, статтями 100, 373-376, 469-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.05.2025 між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у кримінальному провадженні № 52024000000000326, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2024.

2. Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 369, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 368, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України.

2.1. Призначити покарання ОСОБА_4 :

- за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі без конфіскації майна;

- за частиною третьою статті 369 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі без конфіскації майна;

-за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною третьою статті 368 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки та з конфіскацією майна, а саме 40 000 (сорок тисяч) гривень;

- за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332 КК України із застосуванням статті 69 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки без конфіскації майна.

2.2. Призначити ОСОБА_4 згідно із статтею 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки та з конфіскацією майна, а саме 40 000 (сорок тисяч) гривень.

2.3. Звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням на підставі частини другої статті 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

2.4. На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

2.5. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

2.6. Покарання у виді конфіскації майна, а саме 40 000 (сорок тисяч) гривень, та покарання у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки підлягають реальному виконанню та виконуються самостійно.

2.7.Скасувати застосований до ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2024 у справі № 991/8875/24 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.

2.8. Повернути ОСОБА_88 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) внесену згідно з квитанцією від 16.09.2024 заставу за ОСОБА_4 у сумі 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.

3. Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 369, частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 332, частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України.

3.1. Призначити покарання ОСОБА_5 :

- за частиною п 'ятою статті 27 частиною третьою статті 369 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі без конфіскації майна;

- за частиною п`ятою статті 27 частиною другою статті 332 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки;

- за частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

3.2. Призначити ОСОБА_5 згідно із статтею 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки.

3.3. Звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням на підставі частини другої статті 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

3.4. На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3.5. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

3.6. Покарання у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки підлягає реальному виконанню та виконується самостійно.

3.7.Скасувати застосований до ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.08.2024 у справі № 991/7575/24 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

3.8. Повернути ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) внесену згідно з квитанцією від 22.08.2024 заставу у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

4. Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332, частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною першою статті 114-1 КК України.

4.1. Призначити покарання ОСОБА_6 :

4.2. Призначити ОСОБА_6 згідно із статтею 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки.

4.3. Звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням на підставі частини другої статті 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

4.4. На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

4.5. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

4.6. Покарання у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки підлягає реальному виконанню та виконується самостійно.

4.7.Скасувати застосований до ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.08.2024 у справі № 991/7152/24 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

4.8. Повернути ОСОБА_89 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) внесену згідно з квитанцією від 22.08.2024 заставу за ОСОБА_6 у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

5. Визнати винуватою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 27 частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1 КК України.

5.1. Призначити покарання ОСОБА_7 :

- за частиною третьою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки.

5.2. Призначити ОСОБА_7 згідно із статтею 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки.

5.3. Звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням на підставі частини другої статті 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

5.4. На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

5.5. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

5.6. Покарання у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки підлягає реальному виконанню та виконується самостійно.

5.7.Скасувати застосований до ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.03.2025 у справі № 991/2433/25 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

5.8. Повернути ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) внесену згідно з квитанцією від 26.03.2025 заставу у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

6. Визнати винуватою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1 КК України.

6.1. Призначити покарання ОСОБА_8 за частиною третьою статті 27 частиною третьою статті 28 частиною другою статті 376-1 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки.

6.2. Звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням на підставі частини другої статті 75 КК України, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

6.3. На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

6.4. Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

6.5. Покарання у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки підлягає реальному виконанню та виконується самостійно.

7. Речові докази і документи:

- залишити в матеріалах кримінального провадження документи, надані сторонами;

- конфіскувати у дохід держави 400 (чотириста) доларів США, які постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 22.05.2025 про внесення змін до постанови про визнання речовими доказами від 23.10.2024 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52024000000000326 від 01.07.2024 та згідно з квитанцією № 646 від 27.12.2024 знаходяться на зберіганні в індивідуальному сейфі НАБУ в уповноваженому банку.

8. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, та обмежень, визначених у частині другій статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

9. Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 128944560