- Presiding judge (CCC): Marchuk O.P.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2025 року
м. Київ
справа № 991/4179/25
провадження № 51-2061 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25 червня 2025 року,
встановив:
Як убачається із касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2025 року клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу задоволено частково. Змінено запобіжний захід у виді застави в розмірі 18 000 000 грн, застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2024 року на запобіжний захід у виді застави в розмірі 5 614 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16 999 192 грн.
Суму, на яку зменшено заставу, у розмірі 1 000 80 грн, яка була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду, постановлено повернути заставодавцю ОСОБА_6 .У іншій частині клопотання захисника відмовлено.
Клопотання прокурора задоволено частково.
Продовжено на 2 місяці строк дії покладених на ОСОБА_5 ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 991/7918/24 і від 16 квітня 2025 року у справі № 991/3330/25 обов`язків, а саме: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися за межі території України без дозволу суду;повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У іншій частині клопотання прокурора відмовлено.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5, визначено до 10 серпня 2025 року.
Не погоджуючись з ухвалою судді, захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 оскаржила її в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2025 року, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції як незаконної у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. При цьому захисник зазначає, що ВАКС постановив ухвалу, яка не передбачена КПК України, оскільки під час підготовчого засідання прийнято рішення про продовження ОСОБА_5 покладених на нього уже неіснуючих обов'язків після закінчення досудового розслідування, а саме, з моменту подання обвинувального акт до суду 09 травня 2025 року. Вважає, що орган обвинувачення має звернутися до суду з новим клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши копії судових рішень, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, доданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Положеннями ч. 1 ст. 392 КПК України визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
З огляду на те, що захисником подано апеляційну скаргу на ухвалу суду, яка не віднесена до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, та постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення, яке вирішує кримінальне провадження по суті, то така ухвала, з урахуванням зазначених вище положень КПК України, не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК Українисуддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції встановивши, що апеляційна скарга, поданана ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2025 року, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, та відмовивши у відкритті провадження за цією скаргою, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального законуі прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на позицію Конституційного Суду України, відповідно до якої обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий пп. 3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 10 червня 2025 року не підлягає апеляційному оскарженню.
Інші доводи касаційної скарги захисника не містять вказівки на порушення судом апеляційної інстанції норм кримінального процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятого рішення.
Враховуючи вищенаведене, твердження захисника щодо істотного порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, а саме, безпідставної відмови у відкритті провадження за її апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу Вищого антикорупційного суду, не заслуговують на увагу.
Таким чином, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, діяв відповідно до вимог закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення її скарги та вважає, що у відкритті провадження за касаційною скаргою захисника слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25 червня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3