- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 991/6027/25
Провадження № 11-сс/991/472/25
Слідча суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2025 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 52024000000000279,
за участю:
особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвоката ОСОБА_6,
У С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52024000000000279 від 06.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зазначене кримінальне провадження розпочато, зокрема, за фактом того, що протягом 2023-2024 років службові особи органу державноі? влади перебуваючи у змові зі службовими особами суб`єктів господарювання приватноі? форми власності та іншими особами, діючи в умовах воєнного стану, вчинили розтрату державних грошових коштів в особливо великих розмірах виділених на закупівлю матеріалів для будівництва споруд. Також за фактом розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами органів державноі? влади своі?м службовим становищем під час придбання матеріалів для будівництва фортифікаціи?них споруд на територіі? Харківськоі? області.
26.05.2025 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду у цьому кримінальному провадженні надав дозвіл на проведення обшуку в житлі за адресою: АДРЕСА_1, яке на праві власності належить ОСОБА_7 та перебуває в його фактичному володінні.
12.06.2025 детективи НАБУ провели обшук житла за вказаною вище адресою в ході якого виявили та вилучили мобільний телефон марки «iPhone», сірого кольору з сім-карткою оператора стільникового зв`язку ТОВ «Лайфселл» на якій наявний цифровий напис - НОМЕР_1 (далі - мобільний телефон).
13.06.2025 детектив НАБУ засобами поштового зв`язку направив слідчому судді клопотанням, в якому просив накласти арешт на мобільний телефон, вилучений під час проведення 12.06.2025 обшуку.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя ухвалою від 17.06.2025 наклав арешт на мобільний телефон, вилучений під час проведення 12.06.2025 обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1, із забороною відчуження, розпорядження та користування майном.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 17.06.2025, адвокат ОСОБА_6 подала до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу.
У першу чергу адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження. Посилається на те, що 17.06.2025 слідчий суддя проголосив лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали, а її повний текст представник ОСОБА_7 отримала 01.07.2025. Апеляційна скарга подана 05.07.2025 через систему «Електронний суд». На думку адвоката, необізнаність із мотивами судового рішення об`єктивно унеможливила подати апеляційну скаргу в п`ятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Крім того, представник власника майна просить за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову - про відмову в накладенні арешту на мобільний телефон.
Адвокат зазначає, що у ОСОБА_7 раніше вже вилучалися мобільні телефони та орган досудового розслідування вже володіє всією інформацією, що стосується досліджуваних подій. Водночас телефон, на який накладено арешт, було придбано після відповідних подій, а тому він не містить жодної релевантної інформації. Висновки слідчого судді про можливість перенесення інформації зі старого пристрою на новий, на думку адвоката, є необґрунтованими та не можуть слугувати підставою для арешту, адже арешт може бути накладений на оригінал інформації, а не на її копію. Також захисник акцентує, що під час обшуку детектив фактично провів огляд вмісту пам`яті телефону, однак ці дії не були зафіксовані у відеозаписі та не відображені у протоколі обшуку. Це є грубим процесуальним порушенням. Зазначені обставини безпідставно залишилися поза увагою слідчого судді. Окрім того, адвокат стверджує, що вилучена SIM-картка містить лише серійний номер, а не інформацію про листування чи контакти її користувача. Отримання необхідної інформації, на її думку, можливе шляхом направлення запиту до оператора мобільного зв`язку відповідно до ст. 93 та глави 15 КПК України, а тому вилучення та арешт SIM-картки є недоцільним. Також представник власника майна не погоджується з відмовою у встановленні строку дії арешту до моменту завершення призначеної експертизи. Вважає, що після отримання доступу до інформації сам мобільний телефон не буде необхідним для слідства.
Заперечення на апеляційну скаргу та узагальненні доводи особи, яка їх подала
Не погодившись з апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6, прокурор подав до Апеляційної палати письмові заперечення. На переконання прокурора апеляційна скарга є необґрунтованими та не підлягає задоволенню, адже оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства. Прокурор повністю погоджується із висновками слідчого суддів, які викладені в оскаржуваній ухвалі. Уважає, що вилучення мобільного телефону відбулося з дотриманням вимог абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України - у зв`язку з обмеженням доступу до мобільного телефона його власником та необхідністю подолання системи логічного захисту. Слідчий суддя надав цьому належну оцінку.
Заперечення на апеляційну скаргу та узагальненні доводи особи, яка їх подала
Не погодившись з апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6, прокурор подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду письмові заперечення. На переконання прокурора, апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки ухвала слідчого судді постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства. Прокурор повністю погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі. Вважає, що вилучення мобільного телефону здійснено правомірно, зокрема на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України - у зв`язку з обмеженням доступу до мобільного пристрою його власником та необхідністю подолання системи логічного захисту. На думку прокурора, слідчий суддя надав цим обставинам належну правову оцінку.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухала доводи адвоката, перевірила доводи апеляційної скарги, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, та дійшла таких висновків.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене КПК України (п. 3 ч. 2 ст. 395 цього Кодексу).
Водночас у ст. 115 КПК України (її 1, 3, 5, 7 частини) закріплено, що строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються, серед іншого, днями. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку, до уваги не береться той день, від якого починається строк та в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Матеріалами судового провадження встановлено, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена 17.06.2025 за участю детектива НАБУ та представника власника майна адвоката ОСОБА_6 . Тобто останнім днем на апеляційне оскарження, з врахуванням вимог ст. 115 і 395 КПК України, є 23.06.2025 (понеділок).
Адвокат у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що 17.06.2025 була проголошена лише резолютивна частина оскаржуваної ухвали. Її повний текст вона отримала 01.07.2025 та 05.07.2025 подала апеляційну скаргу через систему «Електронний суд». До отримання повного тексту оскаржуваної ухвали ані власник майна, ані його представник не були обізнані з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення. Це унеможливило подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Частиною 1 статті 117 КПК України закріплено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої в постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18), за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, у тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. Оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження. У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Так, колегія суддів враховує, що 17.06.2025 оголошена резолютивна частина оскаржуваної ухвали. Її повний текст проголошено 23.06.2025, який адвокат ОСОБА_6 отримала 01.07.2025, а вже 05.07.2025 (у межах 5-денного строку) подала апеляційну скаргу.
Отже, оскільки адвокату ОСОБА_6 не були відомі мотиви прийнятого судового рішення до отримання нею копії повного тексту, колегія суддів вважає за можливе поновити їй строк на апеляційне оскарження.
Щодо доводів апеляційної скарги
Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України. Вони виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження під час розслідування злочинів.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості. Арешт майна є одним із таких заходів.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя зобов`язаний діяти у межах повноважень, визначених КПК України, та гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, зокрема у спосіб, який не допускає необґрунтованих процесуальних обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до його скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують підстави або розумні підозри вважати, що воно є доказом у кримінальному провадженні, підлягає спеціальній конфіскації, підлягає конфіскації у юридичної особи, може бути використане для забезпечення цивільного позову або стягнення неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є недопущення його приховування, пошкодження, знищення, втрати, зміни, передачі чи іншого відчуження.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна необхідно враховувати: правову підставу для арешту; можливість використання майна як доказу; наявність обґрунтованої підозри (у випадках, передбачених п. 3 і 4 ч. 2 ст. 170); можливість спеціальної конфіскації; розмір завданої шкоди або неправомірної вигоди; співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту для особи.
Колегія суддів встановила, що слідчий суддя вирішив правильно усі питання, які підлягали з`ясуванню під час розгляду клопотання.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, у межах доводів апеляційної скарги з метою правильного їх вирішення, колегія суддів має визначити чи є правова підстава для арешту майна.
Щодо правової підстави для арешту майна
Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на безпідставність накладення арешту на мобільний телефон, вилучений в ході проведення 12.06.2025 обшуку. Колегія суддів з такими доводами не погоджується та звертає увагу на таке.
Так, під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів встановила, що детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52024000000000279 від 06.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією органу досудового розслідування, у період з 14.11.2023 по 05.06.2024 між Департаментом житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації (далі - Департамент ЖКГ та ПЕК ХОДА) та ТОВ «Герц індустрія» укладено 35 договорів на поставку деревини для будівництва військових інженерних та фортифікаційних споруд на території Харківської області. Поряд з цим, інформація щодо таких договорів, яка містилась на веб-порталі prozorro.gov.ua, зокрема, щодо ціни однієї одиниці та виду поставленого товару, відретушована із посиланням на те, що така є військовими даними.
Унаслідок огляду частини договорів, укладених з 28.02.2024 по 05.03.2024 після зняття відповідного ретушування, здобуто відомості, що предметом поставки за такими договорами були лісоматеріали хвойних порід (сосна) класу (А, В, С, D) діаметром 15-19 см та 20-24 см вартістю 4 110 грн/куб.м та 5 600 грн/куб.м відповідно, а загалом 8 916 куб.м. лісоматеріалів на загальну суму 44 781 810 грн.
Загалом, протягом 2023-2024 років між Департаментом ЖКГ та ПЕК ХОДА, окрім ТОВ «Герц індустрія», укладено договори на поставку лісоматеріалів із низкою інших товариств, зокрема: з ТОВ «АТТ-БУД» 43 договори на поставку деревини загальною вартістю 109 783 606,75 грн, з ТОВ «Сатисбуд» 51 договір на поставку деревини загальною вартістю 111 742 755,21 грн, з ТОВ «Деревообробне підприємство Восход» 86 договорів на поставку деревини загальною вартістю 31 586 504,90 грн, з ТОВ «Логістік оптімал» 5 договорів на поставку деревини загальною 7 641 100 грн та з ФОП ОСОБА_8 6 договорів на поставку деревини загальною вартістю 18 898 727,44 грн.
Також детективами здобуто відомості, що ТОВ «Герц індустрія», ТОВ «АТТ-БУД», ТОВ «Сатисбуд» та ТОВ «Деревообробне підприємство восход», ФОП ОСОБА_8 закупляли деревину у підприємств ТОВ «Тусан», ТОВ «Агро-Х», ТОВ «Монтана-ліс» та ТОВ «Тудест», які у свою чергу її закупляли через організовані товарні ринки - біржі у Вовчанському лісовому господарстві, Куп`янському лісовому господарстві та Ізюмському лісовому господарстві на території Харківської області за нижчими у декілька разів цінами. Поряд з цим, наявні відомості, що ТОВ «Логістік оптімал» не здійснювало платежів на контрагентів, які закуповували лісопродукцію безпосередньо у лісових господарствах.
Згідно із наявними матеріалами, ТОВ «Тусан», ТОВ «Агро-Х», ТОВ «Монтана-ліс» та ТОВ «Тудест» закупляли у лісових господарств деревину виду сосна, класу «С» та «D», за середніми цінами від 1 279 грн/м3 до 1 874 грн/м3, що у декілька разів нижче цін, за які здійснював її придбання Департамент ЖКГ та ПЕК Харківської ОДА.
Водночас із урахуванням ціни прямого постачання деревини Департаментом ЖКГ та ПЕК ХОДА від лісових господарств, імовірна націнка вартості закупівлі лісоматеріалів (без урахування вартості доставки) від ТОВ «Герц індустрія» може становити 2 356 грн/куб. м (або 63%) та за таких обставин сума мінімальних збитків державі може складати 20 738 616 грн.
У цьому провадженні наразі підозра нікому не повідомлена, однак описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективом матеріалами кримінального провадження формує у колегій суддів внутрішнє переконання про те, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР.
Разом і тим, з матеріалів провадження висновується, що ОСОБА_7 у 2023 році обіймав посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення Департаменту ЖКГ та ПЕК ХОДА, а отже він може володіти відомостями щодо подій, які розслідуються.
З огляду на зазначене, 26.05.2025 слідчий суддя у цьому кримінальному провадженні надав дозвіл на проведення обшуку в житлі за адресою: АДРЕСА_1, яке на праві власності належить ОСОБА_7 та перебуває в його фактичному володінні. Дозвіл на проведення обшуку наданий з метою виявлення та фіксації, серед іншого, електронних інформаціи?них систем або і?х частин, зокрема персональних комп`ютерів, ноутбуків, планшетних комп`ютерів; мобільних терміналів систем зв`язку, електронних носіі?в інформаціі?, з метою доступу до електронних документів, особистого листування особи та інших записів особистого характеру, в яких містяться дані про обставини організаціі? закупівлі деревини, укладення таких договорів, фінансування договорів, виконання договорів, поставки та передачі придбаноі? деревини для будівництва фортифікаціи? на територіі? Харківськоі? області та вчинення кримінального правопорушення з можливістю подальшого доступу до листування з іншими особами, записів та інших фаи?лів, що на них містяться.
12.06.2025 детективи НАБУ провели обшук житла за вказаною вище адресою в ході якого виявили мобільний телефон із сім-карткою. Оскільки ОСОБА_7 відмовився надати пароль до цього мобільного телефону, то детектив вирішив вилучити його для проведення експертного дослідження із залученням спеціаліста, у т.ч. для подолання системи логічного захисту.
Також, оскільки ОСОБА_7 більше двох годин не відчиняв квартиру для виконання детективами ухвали слідчої судді про дозвіл на обшук, то слушними є доводи детектива про те, що ОСОБА_7 міг видалити з мобільного телефона інформацію, яка має значення для досудового розслідування. Отже, також є необхідність у проведенні експертного дослідження із залученням спеціаліста для відновлення видалених даних.
Окрім того, згідно з протоколом обшуку ОСОБА_7 також відмовився повідомити номер телефону, на який зареєстровано SIM-картку, яка була поміщена до названого мобільного телефону. Тому, оскільки на такій SIM-картці можуть міститись відомості, які мають значення для досудового розслідування, зокрема, контакти осіб, які фігурують у кримінальному провадженні, а також інша інформація, детектив вирішив вилучити таку SIM-картку.
13.06.2025 детектив визнав мобільний телефон з сім-карткою речовими доказами у цьому кримінальному провадженні, а 16.06.2025 призначив проведення комп`ютерно-технічної експертизи щодо мобільного телефона. Для дослідження експерту наданий мобільний телефон.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що під час розгляду клопотання слідчий суддя перевірив наведені в ньому доводи, які дають підстави вважати, що вилучений матеріальний об`єкт відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо правомірності вилучення мобільного телефону, оскільки є необхідність у проведенні експертного дослідження. На сьогодні така експертиза вже призначена та її проведення триває.
Представник власника майна в своїй апеляційній скарзі посилається на порушення порядку вилучення детективами мобільного телефону під час проведення обшуку, зокрема те, що детектив вихопив телефон з рук ОСОБА_7, коли той задзвонив під час оголошення ухвали про обшук.
Колегія суддів в цій частині погоджується із слідчим суддею та зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК України перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред`явлена ухвала і надана її копія. Поряд з цим, слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність. Водночас КПК України не встановлює, коли саме слідчий, прокурор мають право вживати заходи, визначені абз. 2 ч. 3 ст. 236 КПК України.
З огляду на зазначене, на думку колегії суддів, дії детектива були спрямовані на збереження цього майна, зокрема, на запобігання спробам ОСОБА_7 знищити чи сховати його, та, як наслідок, на досягнення мети проведення обшуку. Адвокат цього не спростовує.
Також адвокат ОСОБА_6 акцентує на тому, що мобільні телефони у ОСОБА_7 вже вилучалися раніше та орган досудового розслідування має доступ до інформації з них, а тому вилучений 12.06.2025 телефон не містить релевантної інформації, адже був придбаний вже після подій, що розслідуються.
Колегія суддів вважає такі доводи неспроможними, оскільки доказів про дату придбання ОСОБА_7 мобільного телефону суду не надано. Більш того, варто зазначити, що мобільні телефони iPhone марки Apple, а також певні застосунки, призначені для листування дозволяють перенесення даних із одного пристрою на інший, синхронізацію даних та резервне копіювання даних. Окрім того, значення для з`ясування обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення можуть мати й дані щодо посткримінальної поведінки особи, яка може володіти відомостями з приводу відповідних подій.
Доводи представника власника майна щодо арешту SIM-картки, спростовуються тим, що SIM-картка може вміщувати дані про список контактів абонента, вхідні, вихідні та пропущені дзвінки, текст вхідних та вихідних SMS-повідомлень, та іншу інформацію, що дозволяє ідентифікувати абонента, що мають значення для встановлення відомостей, що розслідуються у цьому провадженні.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку, що орган досудового розслідування мобільний телефон вилучив відповідно до приписів ч. 2 ст. 168 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на його вилучення. Слідчий суддя ретельно перевірив майно, на яке орган досудового розслідування просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження.
Щодо інших доводів сторін
Окрім зазначеного вище, у своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 не погоджується із відмовою слідчого судді у встановлені строку арешту до закінчення проведення призначеної експертизи. Колегія суддів у цій частині погоджується зі слідчим суддею, що КПК України не передбачає визначення строку дії ухвали слідчого судді про арешт майна. Разом із тим, власник майна наділений правом ініціювати перед слідчим суддею або судом питання скасування арешту майна, якщо такий накладено необґрунтовано або у ньому відпала потреба (ст. 174 КПК України).
На ряд інших доводів колегія суддів не надає окремо детальні відповіді, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду. На переконання колегії суддів у цьому провадженні надано відповіді на всі вагомі аргументи. Вказане узгоджується як з позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою у постанові від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21, так і з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18.07.2006.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Колегія суддів уважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання представниці ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2025 задовольнити, строк поновити.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2025 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4