- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 991/6726/25
Провадження № 11-сс/991/468/25
Слідчий суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2025 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 62024000000000959,
за участю:
представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8
У С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини
Міжвідомчою спільною слідчою групою здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням в об`єднаному кримінальному провадженні № 62024000000000959 від 25.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 та ст. 368-5 Кримінального кодексу України (далі - КК України), за фатом можливого незаконного збагачення судді Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_9, а також декларування нею недостовірної інформації за 2024 рік.
У межах цього кримінального провадження слідчий суддя Вищого антикорупційного суду 13.06.2025 своєю ухвалою надав дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_7
24.06.2025 детективи НАБУ провели обшук квартири за вказаною вище адресою в ході якого виявили та вилучили мобільний телефон ОСОБА_7 iPhone срібного кольору (далі - мобільний телефон.)
Надалі, детектив НАБУ 26.06.2025 подав слідчому судді клопотанням, в якому просив накласти арешт на мобільний телефон, вилучений під час проведення 24.06.2025 обшуку.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя ухвалою від 27.06.2025 наклав арешт на мобільний телефон ОСОБА_7, вилучений під час проведення 24.06.2025 обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, із забороною відчуження, розпорядження та користування майном.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 27.06.2025, адвокат ОСОБА_6 подала до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу. Просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову - про відмову в накладенні арешту на мобільний телефон.
Адвокат узагальнено посилається на таке. Розслідуване кримінальне правопорушення підслідне виключно детективам НАБУ, а тому участь співробітників Державного бюро розслідувань у розслідуванні цього кримінального провадження, а тим більше у проведенні обшуку, є незаконною. Це тягне за собою визнання усіх доказів недопустимими. Слідчий суддя не врахував порушення правил підслідності у цьому кримінальному провадженні. Окремо адвокат акцентує на тому, що мобільний телефон не отриманий в результаті вчинення кримінального правопорушення, не є засобом/знаряддям його вчинення, а тому не може містити відомості, що мають значення для досудового розслідування. ОСОБА_10 є адвокатом із чинним свідоцтвом. Відомості, які містяться на вилученому телефоні, безпосередньо стосуються предмета надання правової допомоги та є адвокатською таємницею, а тому їх розкриття, огляд та вилучення є незаконним. Арешт мобільного телефона перешкоджає діяльності ОСОБА_7 як адвоката, а також порушує як її права на повноцінне особисте та приватне життя, так і права клієнтів ОСОБА_7 на конфіденційність. Слідчий суддя вказаного не врахував. Разом із тим, адвокат вважає, що детективи мали можливість оглянути мобільний телефон в присутності ОСОБА_7 та скопіювати з нього інформацію, без його вилучення, однак цього не зробили. Також, на думку представника власника майна, підстави для проведення експертного дослідження щодо вилученого мобільного телефона відсутні. Подальший огляд телефона має відбуватися виключно за участю представника Ради адвокатів регіону.
Заперечення на апеляційну скаргу та узагальненні доводи особи, яка їх подала
Не погодившись з апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6, прокурор подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду письмові заперечення. На переконання прокурора, апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки ухвала слідчого судді постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства. Прокурор повністю погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі. Зазначає, що згідно з протоколом обшуку від 24.06.2025 відповідна слідча дія проводилася старшим детективом НАБУ, який включений до складу групи слідчих у цьому кримінальному провадженні. Слідчий суддя надав детальну оцінку тому, що обшук проведеного в ОСОБА_7, яка є адвокатом. Порушень слідчий суддя не встановив. Разом із тим, слідчий суддя встановив, що відшукання мобільного телефона прямо передбачено ухвалою про дозвіл на проведення обшуку. Власниця приховувала місцезнаходження мобільного телефону, а після його віднайдення вона відмовилася повідомляти до нього код доступу. Відповідно скопіювати вміст пристрою на місці спеціалісту не вдалося. Наразі щодо мобільного телефону призначена експертиза, та відповідний пристрій наданий експерту для дослідження.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу, в повному обсязі підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просила задовольнити.
Прокурор у судове засідання не прибув. Подав до суду письмові заперечення, за змістом яких просить суд розглядати справу за його відсутності. Уважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування - відсутні.
Інші учасники судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, у судове засідання не прибули. Свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги суду не надали. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України їхнє неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухала доводи адвоката, перевірила доводи апеляційної скарги дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, та дійшла таких висновків.
Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України. Вони виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження під час розслідування злочинів.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості. Арешт майна є одним із таких заходів.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя зобов`язаний діяти у межах повноважень, визначених КПК України, та гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, зокрема у спосіб, який не допускає необґрунтованих процесуальних обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до його скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують підстави або розумні підозри вважати, що воно є доказом у кримінальному провадженні, підлягає спеціальній конфіскації, підлягає конфіскації у юридичної особи, може бути використане для забезпечення цивільного позову або стягнення неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є недопущення його приховування, пошкодження, знищення, втрати, зміни, передачі чи іншого відчуження.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна необхідно враховувати: правову підставу для арешту; можливість використання майна як доказу; наявність обґрунтованої підозри (у випадках, передбачених п. 3 і 4 ч. 2 ст. 170); можливість спеціальної конфіскації; розмір завданої шкоди або неправомірної вигоди; співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту для особи.
Колегія суддів встановила, що слідчий суддя вирішив правильно усі питання, які підлягали з`ясуванню під час розгляду клопотання.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, у межах доводів апеляційної скарги з метою правильного їх вирішення, колегія суддів має визначити чи є правова підстава для арешту майна.
Так, особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на безпідставність накладення арешту на мобільний телефон, вилучений в ході проведення 24.06.2025 обшуку . Колегія суддів з такими доводами не погоджується та звертає увагу на таке.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів встановила, що Міжвідомчою спільною слідчою групою здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням в об`єднаному кримінальному провадженні № 62024000000000959 від 25.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 та ст. 368-5 КК України, за фатом можливого незаконного збагачення судді Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_9, а також декларування нею недостовірної інформації за 2024 рік.
Зокрема за версією органу досудового розслідування, 28.03.2025 на офіційному веб-сайті НАЗК суддя Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_9 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, при цьому будучи обізнаною з нормами Закону України «Про запобігання корупції», умисно не відобразила в ній відомості про свою доньку - ОСОБА_7, яка є членом сім`ї суб`єкта декларування та спільно проживає, та відповідно не відобразила об`єкти нерухомого і рухомого майна, що належить ОСОБА_7, а також її доходи.
З огляду на зазначене, у межах цього кримінального провадження слідчий суддя Вищого антикорупційного суду 13.06.2025 своєю ухвалою надав дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_7 .
24.06.2025 детективи НАБУ провели обшук квартири ОСОБА_7 .
З відповідного протоколу колегія суддів встановила, що під час проведення слідчої дії ОСОБА_7 було запропоновано надати її мобільний телефон, у відповідь на що остання повідомила про його відсутність, продемонструвавши вміст своїх кишень та сумки. Після чого детектив здійснив виклик за номером телефону, який належить ОСОБА_7 . Відповідний телефон було виявлено у рюкзаку її адвоката, який вона після добровільно видала. Мобільний телефон був у заблокованому стані із системою логічного захисту. У наданні пароля ОСОБА_7 відмовила.
На підставі зазначеного, детективи вилучили мобільний телефон ОСОБА_7 з метою проведення експертизи.
24.06.2025 щодо вказаного мобільного телефона детектив НАБУ призначив комплексну судову комп?ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій. Експерту, серед іншого, поставлено питання, чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам?яті мобільного терміналу систем зв?язку, доступ до якого пов?язаний із подоланням системи логічного захисту.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що під час розгляду клопотання слідчий суддя перевірив наведені в ньому доводи, які дають підстави вважати, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо правомірності вилучення мобільного телефону, оскільки є необхідність у проведенні експертного дослідження. На сьогодні така експертиза вже призначена.
Доводи апеляційної скарги про нібито незаконну участь співробітників Державного бюро розслідувань у проведенні обшуку є безпідставними, з огляду на таке.
Це кримінальне провадження є об`єднаним з іншим провадженням, у межах якого досудове розслідування здійснювалося слідчим Державного бюро розслідувань. Наразі досудове розслідування, після об`єднання, здійснюється міжвідомчою спільною слідчою групою. До цієї слідчої групи включено як детективів НАБУ, так і слідчих Державного бюро розслідувань. Прийнята відповідна постанова. Закон не містить заборони щодо утворення міжвідомчих слідчих груп чи щодо спільного здійснення слідчих (розшукових) дій у межах об`єднаного кримінального провадження представниками різних органів досудового розслідування. Отже, участь слідчих Державного бюро розслідувань у проведенні обшуку здійснена в межах наданих повноважень та не суперечить положенням КПК України.
Доводи апеляційної скарги про порушення прав адвоката ОСОБА_7 та її клієнтів, а також про незаконність арешту мобільного телефона як носія адвокатської таємниці, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки самі по собі не свідчать про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вилучення мобільного телефона здійснено у межах кримінального провадження, у зв`язку з наявністю достатніх підстав вважати, що на ньому може міститися інформація, що має доказове значення. При цьому на даний час мобільний телефон не піддано огляду або експертному дослідженню, а тому будь-яке розголошення адвокатської таємниці не відбулося.
Разом із тим, адвокат ОСОБА_7 не позбавлена можливості з`явитися до детектива, який здійснює досудове розслідування, та надати доступ до мобільного телефона шляхом повідомлення паролю чи іншим чином. Після цього в присутності представника Ради адвокатів відповідного регіону може бути здійснено огляд пристрою, під час якого детективи мають право скопіювати з нього інформацію, яка становить інтерес для досудового розслідування. Такий порядок не суперечить положенням кримінального процесуального закону та дозволяє забезпечити дотримання гарантій захисту адвокатської таємниці.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку, що орган досудового розслідування мобільний телефон вилучив відповідно до приписів ч. 2 ст. 168 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на його вилучення. Слідчий суддя ретельно перевірив майно, на яке орган досудового розслідування просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження.
Щодо інших доводів сторін
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21 висловила позицію, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Отже, колегія суддів не надає окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторони захисту, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду. Вказане також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18.07.2006.
На переконання колегії суддів у цьому провадженні надано відповіді на всі вагомі аргументи.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Колегія суддів уважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2025 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4