- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 991/6030/25
Провадження № 11-сс/991/501/25
Слідча суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.07.2025 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 52024000000000279,
за участю:
особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвоката ОСОБА_6,
У С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52024000000000279 від 06.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зазначене кримінальне провадження розпочато, зокрема, за фактом того, що протягом 2023-2024 років службові особи органу державноі? влади перебуваючи у змові зі службовими особами суб`єктів господарювання приватноі? форми власності та іншими особами, діючи в умовах воєнного стану, вчинили розтрату державних грошових коштів в особливо великих розмірах виділених на закупівлю матеріалів для будівництва споруд. Також за фактом розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами органів державноі? влади своі?м службовим становищем під час придбання матеріалів для будівництва фортифікаціи?них споруд на територіі? Харківськоі? області.
26.05.2025 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду у цьому кримінальному провадженні надав дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
12.06.2025 детективи НАБУ провели обшук квартири за вказаною вище адресою в ході якого виявили та вилучили:
- документи, що стосуються будівництва фортифікаційних споруд в Харківській області по об`єктах - № 90-х/24 та №89-х/24, а саме: підсумкову відомість ресурсів на 2 арк.; розрахунок № П39 на 1 арк.; договірну ціну на 1 арк.; розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2В № 2 на 2 арк.; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2024 року на 15 арк.; підсумкову відомість ресурсів на 6 арк.; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2024 р. на 1 арк.; акт КБ 2В, що містить відомості про об`єм та вартість лісоматеріалів за підписами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на 13 рак.(не є цілісним, було відшукано лише його частину на 13 арк.) (далі - документи);
- мобільний телефона марки iPhone 12 mini, ІМЕІ № 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ № 2: НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8 (далі - мобільний телефон iPhone 12 mini);
- мобільний телефон марки iPhone XS Max, ІМЕІ № 1: НОМЕР_3 та ІМЕІ № 2: НОМЕР_4, який належить ОСОБА_7 (далі - мобільний телефон iPhone XS Max);
- мобільного телефона марки iPhone 15 Pro Max, ІМЕІ № 1: НОМЕР_5 та ІМЕІ № 2: НОМЕР_6, який належить ОСОБА_7 (далі - мобільний телефон iPhone 15 Pro Max).
13.06.2025 детектив НАБУ засобами поштового зв`язку направив слідчому судді клопотанням, в якому просив накласти арешт на документи та мобільні телефони, вилучені під час проведення 12.06.2025 обшуку.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя ухвалою від 04.07.2025 наклав арешт на мобільні телефони, вилучені під час проведення 12.06.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_1, із забороною відчуження, розпорядження та користування майном. У накладенні арешту на документи слідчий суддя відмовив.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 04.07.2025, адвокат ОСОБА_6 подала до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу.
У першу чергу адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження. Посилається на те, що 04.07.2025 слідчий суддя проголосив лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали, а її повний текст представник власників майна отримала 14.07.2025. Апеляційна скарга подана 15.07.2025 через систему «Електронний суд». На думку адвоката, необізнаність із мотивами судового рішення об`єктивно унеможливила подати апеляційну скаргу в п`ятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Крім того, представник власника майна просить за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову - про відмову в накладенні арешту на мобільні телефони ОСОБА_11 та ОСОБА_8 .
Узагальнено адвокат посилається на те, що вилучені мобільні телефони не містять відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження. Протилежні твердження детектива та висновки слідчого судді вважає голослівними та такими, що не підтверджуються належними доказами. Зазначає, що власники майна не обмежували доступ до вмісту пам`яті мобільних телефонів. Детективи оглянули мобільні телефони на місці та відповідно мали змогу скопіювати необхідну інформацію, залучивши спеціаліста, однак цього не зробили.
Окремо представник власників майна посилається на те, що ухвала про дозвіл на обшук надає можливість детективу увійти до житла або іншого володіння особи лише один раз та під час проведення обшуку обов`язково здійснювати відеофіксацію такої слідчої дії. Акцентує, що обшук проводився двома детективами, один з яких п`ять разів залишав місце проведення обшуку. Отже, є вірогідність, що відеозапис міг не здійснюватися або ж охоплює не всі події, які відбувались під час обшуку. Слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволені клопотання про перегляд відеозапису слідчої дії.
Також, на думку адвоката, слідчий суддя порушив процесуальні строки розгляду клопотання про арешт майна та постановлення відповідної ухвали. Відповідно до вимог статей 172 (два дні) та 173 (72 години) КПК України, клопотання, яке надійшло до суду 16.06.2025, мало бути розглянуто не пізніше 18.06.2025, а ухвала постановлена не пізніше 19.06.2025. Однак розгляд відбувся лише 04.07.2025.
Заперечення на апеляційну скаргу та узагальненні доводи особи, яка їх подала
Не погодившись з апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6, прокурор подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду письмові заперечення. На переконання прокурора, апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки ухвала слідчого судді постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства. Прокурор повністю погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі. Вважає, що вилучення мобільних телефонів здійснено правомірно, зокрема на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України - у зв`язку з обмеженням доступу до мобільних пристроїв його власником та необхідністю подолання системи логічного захисту. На думку прокурора, слідчий суддя надав цим обставинам належну правову оцінку.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу, в повному обсязі підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просила задовольнити.
Прокурор у судове засідання не прибув. Подав до суду письмові заперечення, за змістом яких просить суд розглядати справу за його відсутності. Уважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування - відсутні.
Інші учасники судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, у судове засідання не прибули. Свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги суду не надали. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України їхнє неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухала доводи адвоката, перевірила доводи апеляційної скарги, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, та дійшла таких висновків.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене КПК України (п. 3 ч. 2 ст. 395 цього Кодексу).
Водночас у ст. 115 КПК України (її 1, 3, 5, 7 частини) закріплено, що строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються, серед іншого, днями. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку, до уваги не береться той день, від якого починається строк та в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Матеріалами судового провадження встановлено, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена 04.07.2025 за участю детектива НАБУ та представника власника майна адвоката ОСОБА_6 . Тобто останнім днем на апеляційне оскарження, з врахуванням вимог ст. 115 і 395 КПК України, є 09.07.2025.
Адвокат у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що 04.07.2025 була проголошена лише резолютивна частина оскаржуваної ухвали. Її повний текст вона отримала 14.07.2025 та 15.07.2025 подала апеляційну скаргу через систему «Електронний суд». До отримання повного тексту оскаржуваної ухвали ані власник майна, ані його представник не були обізнані з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення. Це унеможливило подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Частиною 1 статті 117 КПК України закріплено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої в постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18), за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, у тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. Оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження. У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Так, колегія суддів враховує, що 04.07.2025 оголошена резолютивна частина оскаржуваної ухвали. Її повний текст проголошено 08.07.2025, який адвокат ОСОБА_6 отримала 14.07.2025, а вже 15.07.2025 (у межах 5-денного строку) подала апеляційну скаргу.
Отже, оскільки адвокату ОСОБА_6 не були відомі мотиви прийнятого судового рішення до отримання нею копії повного тексту, колегія суддів вважає за можливе поновити їй строк на апеляційне оскарження.
Щодо доводів апеляційної скарги
Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України. Вони виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження під час розслідування злочинів.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості. Арешт майна є одним із таких заходів.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя зобов`язаний діяти у межах повноважень, визначених КПК України, та гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, зокрема у спосіб, який не допускає необґрунтованих процесуальних обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до його скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують підстави або розумні підозри вважати, що воно є доказом у кримінальному провадженні, підлягає спеціальній конфіскації, підлягає конфіскації у юридичної особи, може бути використане для забезпечення цивільного позову або стягнення неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є недопущення його приховування, пошкодження, знищення, втрати, зміни, передачі чи іншого відчуження.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна необхідно враховувати: правову підставу для арешту; можливість використання майна як доказу; наявність обґрунтованої підозри (у випадках, передбачених п. 3 і 4 ч. 2 ст. 170); можливість спеціальної конфіскації; розмір завданої шкоди або неправомірної вигоди; співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту для особи.
Колегія суддів встановила, що слідчий суддя вирішив правильно усі питання, які підлягали з`ясуванню під час розгляду клопотання.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, у межах доводів апеляційної скарги з метою правильного їх вирішення, колегія суддів має визначити чи є правова підстава для арешту майна.
Щодо правової підстави для арешту майна
Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на безпідставність накладення арешту на мобільні телефони, вилучені в ході проведення 12.06.2025 обшуку. Колегія суддів з такими доводами не погоджується та звертає увагу на таке.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів встановила, що детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52024000000000279 від 06.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією органу досудового розслідування, у період з 14.11.2023 по 05.06.2024 між Департаментом житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації (далі - Департамент ЖКГ та ПЕК ХОДА) та ТОВ «Герц індустрія» укладено 35 договорів на поставку деревини для будівництва військових інженерних та фортифікаційних споруд на території Харківської області. Поряд з цим, інформація щодо таких договорів, яка містилась на веб-порталі prozorro.gov.ua, зокрема, щодо ціни однієї одиниці та виду поставленого товару, відретушована із посиланням на те, що така є військовими даними.
Унаслідок огляду частини договорів, укладених з 28.02.2024 по 05.03.2024 після зняття відповідного ретушування, здобуто відомості, що предметом поставки за такими договорами були лісоматеріали хвойних порід (сосна) класу (А, В, С, D) діаметром 15-19 см та 20-24 см вартістю 4 110 грн/куб.м та 5 600 грн/куб.м відповідно, а загалом 8 916 куб.м. лісоматеріалів на загальну суму 44 781 810 грн.
Загалом, протягом 2023-2024 років між Департаментом ЖКГ та ПЕК ХОДА, окрім ТОВ «Герц індустрія», укладено договори на поставку лісоматеріалів із низкою інших товариств, зокрема: з ТОВ «АТТ-БУД» 43 договори на поставку деревини загальною вартістю 109 783 606,75 грн, з ТОВ «Сатисбуд» 51 договір на поставку деревини загальною вартістю 111 742 755,21 грн, з ТОВ «Деревообробне підприємство Восход» 86 договорів на поставку деревини загальною вартістю 31 586 504,90 грн, з ТОВ «Логістік оптімал» 5 договорів на поставку деревини загальною 7 641 100 грн та з ФОП ОСОБА_12 6 договорів на поставку деревини загальною вартістю 18 898 727,44 грн.
Також детективами здобуто відомості, що ТОВ «Герц індустрія», ТОВ «АТТ-БУД», ТОВ «Сатисбуд» та ТОВ «Деревообробне підприємство восход», ФОП ОСОБА_12 закупляли деревину у підприємств ТОВ «Тусан», ТОВ «Агро-Х», ТОВ «Монтана-ліс» та ТОВ «Тудест», які у свою чергу її закупляли через організовані товарні ринки - біржі у Вовчанському лісовому господарстві, Куп`янському лісовому господарстві та Ізюмському лісовому господарстві на території Харківської області за нижчими у декілька разів цінами. Поряд з цим, наявні відомості, що ТОВ «Логістік оптімал» не здійснювало платежів на контрагентів, які закуповували лісопродукцію безпосередньо у лісових господарствах.
Згідно із наявними матеріалами, ТОВ «Тусан», ТОВ «Агро-Х», ТОВ «Монтана-ліс» та ТОВ «Тудест» закупляли у лісових господарств деревину виду сосна, класу «С» та «D», за середніми цінами від 1 279 грн/м3 до 1 874 грн/м3, що у декілька разів нижче цін, за які здійснював її придбання Департамент ЖКГ та ПЕК Харківської ОДА.
Водночас з урахуванням ціни прямого постачання деревини Департаментом ЖКГ та ПЕК ХОДА від лісових господарств, імовірна націнка вартості закупівлі лісоматеріалів (без урахування вартості доставки) від ТОВ «Герц індустрія» може становити 2 356 грн/куб. м (або 63%) та за таких обставин сума мінімальних збитків державі може складати 20 738 616 грн.
Поряд з цим, наявні відомості, що ОСОБА_13 є директором та засновником ТОВ «Агро-Х», а також отримує доходи від ТОВ «Тудест». Дружина ОСОБА_13 - ОСОБА_14 отримує доходи від ТОВ «Монтана-ліс» та ТОВ «Тусан». Директором ТОВ «Тусан», як ТОВ «Герц індустрія», ТОВ «АТТ-БУД», ТОВ «Сатисбуд» та ТОВ «Деревообробне підприємство Восход» є ОСОБА_15 /а.с. 146-210 т. 2/.
Наведене вказує на пов`язаність компаній ТОВ «Тусан», ТОВ «Агро-Х», ТОВ «Монтана-ліс», ТОВ «Тудест» з компаніями ТОВ «Герц індустрія», ТОВ «АТТ-БУД», ТОВ «Сатисбуд» та ТОВ «Деревообробне підприємство Восход».
Хоча наразі в цьому провадженні нікому не повідомлено про підозру, однак описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективом матеріалами кримінального провадження формує у колегій суддів внутрішнє переконання про те, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР.
Поряд із тим, з матеріалів провадження висновується, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 можуть володіти відомостями щодо подій, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, ОСОБА_7 згідно з відкритими даними у 2023, 2024 роках обіймав посаду головного спеціаліста відділу матеріально-технічного забезпечення вказаного Департаменту ЖКГ та ПЕК ХОДА.
Окрім того, під час огляду інформації з мобільного телефона ОСОБА_16, який згідно з відкритими даними у 2023 році обіймав посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення Департаменту ЖКГ та ПЕК ХОДА, ОСОБА_7 був учасником групового чату у застосунку «WhatsApp» під назвою «Департамент 2024». Також ОСОБА_7 входив до групи, яка відповідно до наявних у ній повідомлень «створена для оперативного вирішення питань з постачання лісоматеріалів».
Також, у застосунку «WhatsApp» у чаті ОСОБА_16 із користувачем « ОСОБА_17 НОМЕР_7 » виявлено файли із назвами «Специфікація до Договору ТОВ ГЕРЦ ІНДУСТРІЯ 969 048,00.docx», «Акт_передачі_Лісоматеріали НОМЕР_10.docx», «Акт передачі ЧАУС Лісоматеріали НОМЕР_9 (грудень).doc»; «702-р Специфікація до Договору ТОВ ГЕРЦ ІНДУСТРІЯ 2 675 750.docx» /а.с. 27-35 т. 3/
Водночас ОСОБА_8 була контактною особою від Департаменту ЖКГ та ПЕК ХОДА під час проведення закупівель деревини у ТОВ «Герц індустрія», ТОВ «АТТ-БУД», ТОВ «Сатисбуд», ТОВ «Логістік Оптімал» та ФОП ОСОБА_12 .
З огляду на зазначене, 26.05.2025 слідчий суддя у цьому кримінальному провадженні надав дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Дозвіл на проведення обшуку наданий з метою виявлення та фіксації, серед іншого, електронних інформаціи?них систем або і?х частин, зокрема персональних комп`ютерів, ноутбуків, планшетних комп`ютерів; мобільних терміналів систем зв`язку, електронних носіі?в інформаціі?, з метою доступу до електронних документів, особистого листування особи та інших записів особистого характеру, в яких містяться дані про обставини організаціі? закупівлі деревини, укладення таких договорів, фінансування договорів, виконання договорів, поставки та передачі придбаноі? деревини для будівництва фортифікаціи? на територіі? Харківськоі? області та вчинення кримінального правопорушення з можливістю подальшого доступу до листування з іншими особами, записів та інших фаи?лів, що на них містяться.
12.06.2025 детективи НАБУ провели обшук житла за вказаною вище адресою в ході якого виявили та вилучили, зокрема, один мобільний телефон ОСОБА_18 та два мобільні телефони ОСОБА_7 ..
За змістом протоколу обшуку у мобільному телефоні ОСОБА_8 містяться месенджери Telegram, Signal, Viber, WhatsApp. Під час огляду месенджера WhatsApp встановлено, що він містить систему логічного захисту, зокрема, доступ до нього можливий лише після ідентифікації обличчя власника або введення паролю доступу. Пароль доступу до мобільного телефона та месенджера WhatsApp ОСОБА_8 повідомити відмовилась, покликаючись на те, що такий використовується нею і для доступу до банківських застосунків. Разом із тим, під час обшуку ОСОБА_8 надала можливість ознайомитись із вмістом свого мобільного телефона. У контактах мобільного телефона детектив виявив контакт ОСОБА_19 . У месенджері WhatsApp багато листувань містять таймер видалення повідомлень, тому низка чатів є видаленими. Відновлення відповідних даних можливе лише за участі спеціаліста або експерта в умовах криміналістичної лабораторії. Месенджер Telegram, установлений у мобільному телефоні iPhone 12 mini містить чати з 2024 року та дотепер. Скопіювати наявну на мобільному телефоні інформацію без відомостей про пароль, а також без участі спеціаліста та застосування спеціального обладнання виявилося не можливим.
Разом із тим, у мобільному телефоні ОСОБА_7 iPhone XS Max детективи виявили установлені додатки Viber, WhatsApp, Telegram, електронна пошта. Зокрема, у додатку WhatsApp у чаті « ОСОБА_20 » містяться збережені для себе повідомлення абонента, серед яких електронні файли, які стосуються постачання деревини для фортифікацій, у т.ч. таблиця із назвами підприємств, зазначених в ухвалі - «АТТ», «Герц», «Сатис», «Восход» та ін. і цифрами, імовірно сумами напроти кожної назви. Також там виявлено електронний документ - відомість ресурсів по об`єкту № 14 (будівництво фортифікаційних споруд у Харківській області), що містить відомості про об`єми, вартість лісоматеріалів. Окрім того, наявні низка інших таблиць, які містять назви «Герц», «Сатисбуд», «АТТ-Буд», у яких наведено переліки договорів із такими підприємствами, із зазначенням обсягів постачання, сум, скановані листи лісових господарств щодо вартості лісоматеріалів. У цьому ж чаті виявлено повідомлення щодо обставин постачання лісоматеріалів для фортифікації. У «Галереї» (фотознімках) детектив виявив фото різних документів, у т.ч. первинних, які містять відомості про обсяги та вартість лісоматеріалів. Також встановлено, що месенджер WhatsApp містить чати починаючи з 21.08.2018 та дотепер, месенджер Telegram - з 10.10.2017 та дотепер, месенджер Viber - з 03.05.2016 та дотепер.
Мобільний телефон iPhone XS Max обладнаний системою логічного захисту, пароль для подолання якої ОСОБА_7 не повідомив. Для подальшого дослідження вмісту мобільного телефона iPhone XS Max в умовах лабораторії для відновлення видаленої інформації детектив вирішив вилучити його.
Під час огляду мобільного телефона ОСОБА_7 iPhone 15 Pro Max під час обшуку детектив установив, що у ньому встановлені месенджери WhatsApp, який містить повідомлення починаючи з 25.11.2024, Telegram, який містить повідомлення 19.11.2024 та електронна пошта. Окрім того, у месенджері WhatsApp детектив виявив листування і виклики із абонентом за номером НОМЕР_8, яким зі слів ОСОБА_7 є ОСОБА_21 . У «Галереї» (фотознімках) детектив виявив знімки документів щодо постачання деревини, лісоматеріалів для фортифікацій, у т.ч. ТОВ «Монтана-Ліс», фото довіреностей на ОСОБА_7 щодо отримання товарно-матеріальних цінностей від Чугуєво-Бабчанського лісового господарства. У месенджері Telegram детектив виявив чат «Мой» зі збереженими повідомленнями, серед яких електронні документи щодо цін на лісоматеріали у «Герц Індустрія», фото схеми постачання лісоматеріалів для фортифікації, повідомлення щодо обставин постачання лісоматеріалів.
Мобільний телефон iPhone 15 Pro Max містить систему логічного захисту - пароль доступу ОСОБА_7 відмовився повідомити. Для подальшого дослідження вмісту мобільного телефона iPhone 15 Pro Max, відновлення видалених даних в умовах лабораторії із залученням спеціаліста, експерта, детектив вирішив вилучити мобільний телефон.
13.06.2025 детектив визнав вилучені у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мобільні телефони речовими доказами.
У період з 12.06.2025 по 17.06.2025 детектив оглянув мобільний телефон iPhone 12 mini. Згідно з відповідним протоколом огляду для доступу до даних мобільного телефона необхідно ввести пароль, тобто телефон знаходився у заблокованому стані.
У період з 12.06.2025 по 24.06.2025 детектив провів огляд мобільного телефона iPhone 15 Pro Max. За змістом відповідного протоколу телефон знаходився у ввімкненому та розблокованому стані, проте містить систему логічного захисту вигляді чотирьохзначного код-паролю, а також FaceID. Під час огляду детектив установив, що у телефоні встановлені додатки, у т.ч. Telegram, WhatsApp, а також папка із прихованими додатками, переглянути яку не вдалось у зв?язку із наявністю системи логічного захисту у вигляді чотирьохзначного код-паролю, а також FaceІD. Під час огляду додатку Telegram у розділі «чати» виявлено контакт із абонентом за номером НОМЕР_8, за інформацією ОСОБА_7, повідомленою у ході обшуку, цей абонент - ОСОБА_21 та листування з ним про бар?єрний рубіж типу «ЄГОЗА», що використовується, зокрема, для будівництва фортифікаційних споруд. Під час огляду фотогалереї встановлено наявність спільних фотографій із ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_16, зробленими у різний період часу. Також, у фотогалереї телефону виявлено знімки документів щодо постачання деревини, лісоматеріалів для фортифікацій, у тому числі, підприємством ТОВ «Монтана-Ліс», фото довіреностей на ОСОБА_7 щодо отримання товарно-матеріальних цінностей від Чугуєво-Бабчанського лісового господарства, перелік невідкладних робіт з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, фортифікаційного обладнання оборонних рубежів, улаштування системи невибухових загороджень у Харківській області.
16.06.2025 детектив призначив комплексну комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій щодо мобільного телефона iPhone XS Max, поставивши на вирішення експерта питання (1) чи наявна на наданому мобільному телефоні система логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на його вбудованому носії пам?яті, яка вимагає уведення ключа (коду, пароля тощо); якщо так, то чи можливо подолати виявлену систему логічного захисту доступу та встановити значення ключа; (2) чи можливо скопіювати інформацію застосунків месенджерів «Telegram», «WhatsUp», «Signal», «Viber» та інших, яка зберігається на вбудованому носії пам?яті мобільного терміналу систем зв?язку; якщо так, скопіювати вказану інформацію на електронний носій інформації; (3) чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам?яті мобільного терміналу систем зв?язку; якщо так, скопіювати вказану інформацію на електронний носій інформації.
17.06.2025 детектив призначив комп`ютерно-технічну експертизу щодо мобільного телефона iPhone 12 mini, поставивши на вирішення експерта питання (1) чи наявна на наданому мобільному телефоні система логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на його вбудованому носії пам?яті, яка вимагає уведення ключа (коду, пароля тощо); якщо так, то чи можливо подолати виявлену систему логічного захисту доступу та встановити значення ключа; (2) чи можливо скопіювати інформацію застосунків месенджерів Telegram, WhatsАрp, Signal, Viber та інших, яка зберігається на вбудованому носії пам?яті мобільного терміналу систем зв?язку; якщо так, скопіювати вказану інформацію на електронний носій інформації; (3) чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам?яті мобільного терміналу систем зв?язку; якщо так, скопіювати вказану інформацію на електронний носій інформації.
24.06.2025 детектив призначив комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій щодо мобільного телефона iPhone 15 Pro Max, поставивши на вирішення експерта питання: (1) чи наявна на наданому мобільному телефоні система логічного захисту доступу, до інформації, що зберігається на його вбудованому носії пам?яті, яка вимагає уведення ключа (коду, пароля тощо); (2) чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам?яті мобільного терміналу систем зв?язку, доступ до якого пов?язаний із подоланням системи логічного захисту, якщо так, скопіювати інформацію на електронний носій інформації.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що під час розгляду клопотання слідчий суддя перевірив наведені в ньому доводи, які дають підстави вважати, що вилучені мобільні телефони відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя дійшов правильного висновку щодо правомірності вилучення мобільних телефонів, оскільки є необхідність у проведенні експертного дослідження. На сьогодні такі експертизи вже призначені та їх проведення триває.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку, що орган досудового розслідування мобільні телефони вилучив відповідно до приписів ч. 2 ст. 168 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на їх вилучення. Слідчий суддя ретельно перевірив майно, на яке орган досудового розслідування просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження.
Щодо інших доводів сторін
Окрім зазначеного вище, представник власників майна посилається на те, що детектив ОСОБА_22 п`ять разів залишав місце проведення обшуку. Натомість, ухвала про дозвіл на обшук надає можливість лише раз детективу увійти до житла або іншого володіння особи. На думку адвоката, є вірогідність, що відеозапис міг не здійснюватися або ж охоплює не всі події, які відбувались під час обшуку.
Колегія суддів такі доводи вважає припущеннями, не заснованими на належних фактичних даних.
Так, згідно із ч. 1 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
Поряд з цим, згідно зі ст. 236 КПК України, яка регулює порядок виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором, а сам обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.
Отже, ухвала про дозвіл на обшук виконується слідчим допоки не буде досягнуто мету проведення обшуку. А тому відлучення із місця проведення обшуку одного із детективів за умови, що виконання ухвали про дозвіл на обшук не було завершене, на переконання колегії суддів, не є порушенням установленого порядку проведення обшуку.
Поряд з цим, зазначені представником обставини щодо відлучення детектива ОСОБА_22 зафіксовані у зауваженнях представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_23, занесених до протоколу обшуку.
Зважаючи, що протокол обшуку складається по завершенню відповідної слідчої дії, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_22 перебував у житлі ОСОБА_8 поза межами виконання ухвали про дозвіл на обшук.
Крім того, за змістом протоколу обшуку особам, які беруть участь у проведенні обшуку заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксування даної процесуальної дії, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання. Запис, здійснений за допомогою технічних засобів під час проведення обшуку, є невід?ємним додатком до даного протоколу обшуку.
Отже, протоколом обшуку підтверджується безперервне фіксування слідчої дії, а зауважень з цього приводу присутніми учасниками до протоколу обшуку не занесено.
Ба більше, адвокат ОСОБА_6 не наводить доказів про те, що вона зверталася із клопотанням про ознайомлення з відеозаписом до органу досудового розслідування, чи їй здійснено перешкоджання в такому ознайомленні.
Щодо доводів адвокат про порушення слідчим суддею процесуальних строків розгляду клопотання про арешт майна та постановлення відповідної ухвали, колегія суддів зазначає таке.
Згідно зі ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Водночас ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено (ст. 173 КПК України).
Зі змісту зазначених норм випливає, що метою закріплення у кримінальному процесуальному законі строків на розгляд клопотання (не пізніше двох днів з дня його надходження до суду) та на прийняття слідчим суддею рішення (не пізніше сімдесяти двох годин із дня надходження до суду клопотання), є лише визначення тривалості законного перебування (утримання) чужого майна, вилученого в результаті обшуку, в розпорядженні сторони обвинувачення. Будь-яке подальше перебування (поза межами встановленого процесуального строку та часу, після спливу якого необхідно негайно повернути майно), тобто утримання такого майна слідчим, прокурором є таким, що не має правових підстав та є порушенням права власності особи, якій належить відповідне майно.
Проте процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії (ч. 1 ст. 113 КПК України).При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (ч. 5 ст. 115 КПК України). Отже, перебіг строку на розгляд клопотання про арешт майна розпочинається для слідчого судді з наступного дня після його надходження.
З матеріалів справи колегія суддів встановила, що 13.06.2025 детектив направив слідчому судді засобами поштового зв`язку клопотання про арешт. 16.06.2025 о 16 год 21 хв таке клопотання надійшло до слідчого судді, а вже на наступний день (17.06.2025) о 16 год 10 хв слідчий суддя призначив розгляд клопотання, однак остаточне рішення слідчий суддя ухвалим 04.07.2025.
Колегія суддів погоджується з доводами адвокат ОСОБА_6 щодо порушення встановленого ч. 6 ст. 173 КПК України строку для постановлення ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна, при цьому не вважає його таким, що свідчить про незаконне утримання вилученого в ході обшуку майна.
Так, в цьому проваджені в короткі проміжки часу слідчий суддя призначив три судові засідання (17.06.2025, 25.06.2025 та 04.07.2025). Судові засідання 17.06.2025 та 25.06.2025 відкладалися з метою повідомлення власників майна про розгляд клопотання та з метою забезпечення їх участі у справі.
Вивчивши матеріали судової справи, у тому числі журнали судових засідань, колегія суддів дійшла висновку, що таке порушення слідчий суддя допустив у зв`язку з об`єктивними обставинами, зокрема, з метою забезпечення участі власників майна під час розгляду клопотання, адже вони в судові засідання не прибували. А тому, зважаючи на вказане, таке порушення не є істотним та не спростовує оскаржуваного рішення, а доводи представника власника в цій частині не підлягають задоволенню.
На ряд інших доводів колегія суддів не надає окремо детальні відповіді, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду. На переконання колегії суддів у цьому провадженні надано відповіді на всі вагомі аргументи. Вказане узгоджується як з позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою у постанові від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21, так і з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18.07.2006.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (ст. 310 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Колегія суддів уважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання представника ОСОБА_7 та ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.07.2025 задовольнити, строк поновити.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.07.2025 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4