Document No. 129148026

Справа № 991/7480/25

Провадження 1-кс/991/7549/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4, у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 (далі - Кримінальне провадження), у якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді застави (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, які є особливо тяжкими злочинами;

2) продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) відносно підозрюваної діє запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, термін дії яких закінчується 26.07.2025;

4) 28.03.2024 прокурором прийнято рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні у порядку ст. 290 КПК України;

5) ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2025 стороні захисту та потерпілим встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 06.10.2025 включно.

У судовому засіданні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 підтримала подане нею Клопотання та просила задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення Клопотання в частині продовження обов`язку «не відлучатися за межі Київської області та м. Київ без дозволу детектива, прокурора та суду» з огляду на відсутність ризиків та належну процесуальну поведінку підозрюваної. Щодо відсутності ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду сторона захисту зазначає, що ОСОБА_4 задовго до викликів до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) (07.03.2022), рятуючись від війни, виїхала до Федеративної Республіки Німеччина (далі - ФРН), де зареєструвала офіційне місце проживання. Про адресу свого постійного місця проживання у ФРН, поважність причин неприбуття до детектива та готовність виконувати свої процесуальні обов`язки в режимі дистанційного провадження ОСОБА_4 повідомляла орган досудового розслідування через своїх захисників систематично протягом 2023-2024 роки. Разом з цим, вказаний ризик спростовується активною участю підозрюваної після екстрадиції в особистому ознайомленні з матеріалами Кримінального провадження та заставою у розмірі 10 000 000 грн. Ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України відсутній, оскільки з наведеного переліку свідків ОСОБА_4 знає лише двох, інші особи їй невідомі. Крім того, необхідність виїзду за межі Київської області та міста Києва обумовлена тим, що внаслідок екстрадиції підозрюваної, з 20.03.2025 її діти залишились на території ФРН з батьком. У зв`язку з тим, що у дітей ОСОБА_4 з 01.08.2025 по 15.09.2025 тривають літні канікули, прийнято рішення про їх оздоровлення на території України у відносно безпечному регіоні - на заході держави з можливістю спілкування з матір`ю. Разом з цим, батько дітей не зможе відвезти їх та перебувати з ними на території України у зв`язку з тим, що він отримав фікційне посвідчення, відповідно до якого він зобов`язаний перебувати на території ФРН. Письмові заперечення з додатками долучені до матеріалів справи ( Вх. 33243/25 від 23.07.2025).

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію своїх захисників.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали Клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

05.02.2024 у кримінальному провадженні № 42019110350000029 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_7 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України (Т. 1 а. 30-79). Повідомлення про підозру було здійснено відповідно до ст. 135 КПК України (Т. 1 а. 79 зворот-82, Т. 4 а. 134-139).

05.03.2024 підозрювану ОСОБА_8 оголошено у державний та міжнародний розшук (Т. 4 а. 158 зворот. - 162).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.03.2024 (справа № 991/1940/24) щодо підозрюваної ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (Т. 4 а. 176-187). Зазначена ухвала залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.04.2024 (Т. 4 а. 188-191).

Постановою прокурора від 26.03.2024 з кримінального провадження № 42019110350000029 виділено в окреме провадження за № 52024000000000146 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 у зв`язку із розшуком останньої, у якому постановою детектива від 27.03.2024 зупинено досудове розслідування (Т. 4 а. 201-207).

Постановою прокурора від 27.03.2024 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 об`єднано в одне провадження із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 (Т. 5 а. 75-76).

28.03.2024 прокурором доручено детективам повідомити підозрюваним та їх захисникам, а також потерпілим про надання доступу до матеріалів досудового розслідування для ознайомлення за правилами ст. 290 КПК України у кримінальному провадженні № 52017000000000841 (Т. 5 а. 82-83).

01.05.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000146 відновлено (Т. 4 а. 249-250).

01.05.2024 у кримінальному провадженні № 52024000000000146 керівником САП ОСОБА_7 складено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Повідомлення про підозру) (Т. 5 а. 1-51). Повідомлення про підозру здійснено відповідно до ст. 135 КПК України, зокрема вручено чоловіку підозрюваної ОСОБА_9 (Т. 5 а. 51).

Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин, ОСОБА_10, будучи першим заступником директора ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», організував схему протиправного вилучення з державної власності земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Київської області, з подальшим заволодінням такими земельними ділянками. Для реалізації вказаної схеми ОСОБА_10 були залучені службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області, зокрема, начальник ОСОБА_4, які протиправно віднесли земельні ділянки, які перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» до земель запасу, що уможливило передачу вказаних земельних ділянок у приватну власність фізичних осіб та подальше їх відчуження через посередників на користь ПСП «Агрофірма «Світанок». Водночас, відповідно до повідомлення про підозру, вказані фізичні особи, за якими було первісно зареєстровано право власності на такі земельні ділянки, не вживали будь-яких дій, направлених на підготовку документів з оформлення права власності на відповідні земельні ділянки та на оформлення довіреностей на право розпорядження ними на ім`я зазначених посередників.

Схожим способом, однак без припинення права постійного користування, було вчинено дії щодо заволодіння шляхом передачі земельних ділянок ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у приватну власність фізичних осіб та подальший їх продаж іншим особам. Як зазначається у Повідомленні про підозру, задля реалізації злочинного плану використано процедуру безкоштовної приватизації земельних ділянок пільговими категоріями населення, зокрема зі статусом учасника бойових дій. Проте слідством встановлено, що реалізація такого права здійснювалась формально на підставі підроблених документів.

Відповідно до Повідомлення про підозру, ОСОБА_4, будучи начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області, шляхом надання доручень та вказівок підлеглим працівникам, забезпечувала прийняття Головним управлінням рішень щодо надання у власність земельних ділянок, які перебували в постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «ДВА «Пуща-Водиця», для ведення особистого селянського господарства наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_10 особам, за механізмом безоплатної приватизації у порядку ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, з метою подальшого продажу набутих у власність підконтрольними особами земельних ділянок та одержання неправомірної вигоди членами організованої групи.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 5 ст. 191 КК України - заволодінні, шляхом зловживання службовим становищем службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області земельними ділянками, які згідно державного акту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995, перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області, площею 919,34 га, вартість яких складає 714 769 489,25 грн, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах; ч. 5 ст. 191 КК України - заволодінні, шляхом зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» своїм службовим становищем, земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що належали на праві постійного користування згідно державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 та серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002 на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області площею 284,32 га, вартість яких складає 1 123 331 337 грн, вчиненого повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 03.06.2024 (справа № 991/3719/24) надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000146 стосовно підозрюваної ОСОБА_4 (Т. 5 а. 101-108).

Постановою прокурора від 24.06.2024 матеріали досудового розслідування №52024000000000146 щодо підозрюваної ОСОБА_4 об`єднано в одне провадження із матеріалами досудового розслідування № 52017000000000841 (Т. 5 а. 118-119).

24.06.2024 прокурором доручено детективам повідомити підозрюваній ОСОБА_4 та її захисникам про завершення досудового розслідування та відкриття усіх матеріалів досудових розслідувань в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000841, а також повідомити іншим підозрюваним та їх захисникам, а також потерпілим про відкриття додаткових матеріалів досудових розслідувань у зв`язку із об`єднанням матеріалів досудових розслідувань №52024000000000146 та № 52017000000000841 (Т. 5 а. 120-123).

03.10.2024 Офісом Генерального прокурора до Федерального відомства юстиції Федеративної Республіки Німеччина скеровано запит про видачу підозрюваної ОСОБА_4 (Т. 5 а. 87-91).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2025 (справа № 991/204/25) стороні захисту, потерпілим та їх представникам установлено строк для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 06.10.2025 включно (Т. 5 а. 115).

Компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина прийнято рішення про видачу (екстрадицію) підозрюваної, про що НАБУ повідомлено листом Офісу Генерального прокурора від 21.04.2025 (Т. 5 а. 85-86).

20.05.2025 відбулась передача ОСОБА_4 правоохоронним органам України, після чого цього ж дня її було затримано.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.05.2025 (справа № 991/4622/25) до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня її фактичного затримання (20.05.2025), тобто до 18.07.2025, та визначено заставу у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) грн. У разі внесення якої на підозрювану покладаються додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти (Т. 5 а. 125). Вказану ухвалу змінено ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.06.2025 в частині обов`язку не відлучатися за межі Київської області, виклавши його в такій редакції «покласти на ОСОБА_4 обов`язок не відлучатися за межі Київської області та міста Києва без дозволу детектива, прокурора та суду» (Т.5 а. 129-132).

26.05.2025 ОСОБА_4 звільнено з-під варти згідно ухвали Вищого антикорупційного суду від 21.05.2025 під заставу у розмірі 10 000 000 грн (Т.5 а. 126-128). За такого, вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частино 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов`язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрювану обов`язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрювану покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрювану додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, а саме:

- наказів про покладення на ОСОБА_4 обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області та про її призначення на зазначену посаду (Т. 2 а. 150-155);

- заяви про вчинення злочину від 12.05.2020 з додатком від 18.05.2025згідно з якою ДП «ДГ «Дмитрівка» повідомило НАБУ про позбавлення права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів (Т. 1 а. 88 зворот.-94);

- рішення Фастівської міської ради Київської області від 28.03.1995 №03-06-XXII, на підставі якого видано державний акт № 0002, яким у постійне користування ДП «ДГ «Фастівське» надано земельну ділянку площею 1077,4 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 987,2 га та копії державного акта (Т. 1 а. 94 зворот. - 97);

- постанов президії Національної академії аграрних наук України щодо реорганізації державних підприємств «Дослідного господарства «Фастівське», «ДГ «Борівське», «Дослідного господарства «Дмитрівка», відповідно до змісту яких на баланс ДП «Дослідне господарство «Дмитрівське» передаються земельні ділянки, які попередньо знаходились у постійному користуванні ДП «ДГ «Фастівське» (Т. 1 а. 97 зворот. -98, 100, 102-103);

- листів відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 № 355/420-17 та від 17.10.2017 № 503/420-17, а також листів ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 № 21-10-0.222-13749/2-17, від 06.09.2017 № 21-10-0.222-14069/2-17 та від 19.10.2017 № 21-10-0.222-600/2-17 за підписом ОСОБА_4 (Т. 1 а. 104-107);

- листа Держгеокадастру від 30.11.2017 № 18-28-0.13-18703/2-17 щодо площі земель у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області (Т. 1 а. 109);

-договору про надання послуг з проведення інвентаризації від 25.05.2018 № 868, відповідно до змісту якого ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі ОСОБА_10 на замовлення ГУ Держгеокадастру у Київській області в особі ОСОБА_4 зобов`язується здійснити роботи з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території м. Фастів Київської області (Т. 1 а. 116-118);

- доповідної записки, адресованої начальнику ГУ Держгеокадастру у Київській ОСОБА_8, щодо проведення інвентаризації земельних ділянок на території Фастівської міської ради Фастівського району Київської області, відповідно до змісту якої в.о. начальника Управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_11 ініціюється проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території Фастівської міської ради Київської області (Ь. 1 а. 119);

- наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_4 від 03.05.2018 № 10-4005/15-18-сг «Про проведення інвентаризації» 9Т. 1 а. 119 зворот. -120);

- технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області (Т. 1 а. 120 зворот. -124);

- наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_4 від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг «Про затвердження документації із землеустрою», яким затверджено технічну документацію з інвентаризації земель (Т. 1 а. 132 зворот. -133);

- листа начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_4 від 25.04.2019 № 8-10-0.222-5952/2-19, адресованому ДП «ДГ «Дмитрівка» щодо передачі земель державного підприємства у приватну власність (Т. 1 а. 135);

- витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 52020000000000354 від 10.06.2022 № 4460/21-41/14507?14817/22-41, яким встановлено факт накладки 462 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» та визначено вартість вказаних земельних ділянок у розмірі 714 769 489, 25 грн (Т. 1 а. 199 зворот. - 215);

- витягу з висновку експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.2022 № СЕ-19-22/24023-ДЗ, згідно якого розроблена на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.05.2018 № 10-4005/15-18-сг Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області та її затвердження наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування (Т. 1 а. 215 зворот. - 222);

- протоколу про результати аудіоконтролю особи від 10.07.2023, відповідно якого зафіксовано розмови, під час яких обговорюються ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 обставин, щодо ймовірного заволодіння землями ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка», зокрема співрозмовники обговорюють, що ОСОБА_8 є близькою знайомою ОСОБА_10 (Т. 1 а. 225 зворот. -242);

- протоколу обшуку від 17.11.2021 (з додатками) за адресою: АДРЕСА_1, в кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019, а саме двоповерхової будівлі, яка використовувалася ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, в якості офісного приміщення роботи землевпорядних організацій під час підготовки документів для ймовірного заволодіння земельними ділянками державних підприємств, під час якого вилучено документи, що стосуються оформлення земельних ділянок (Т. 2 а. 165 зворот. - 176);

- протоколу огляду від 20.10.2020, відповідно до якого встановлено відомості про первісних власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель, що належали на праві постійного користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» та обставини продажу земельних ділянок приватному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «Світанок» ( Т. 1 а. 136 зворот. - 182);

- протоколу огляду від 30.11.2022 у кримінальному провадженні №52019000000000856, відповідно до якого детективом оглянуто відомості з мобільного телефону ОСОБА_17, в якому зафіксовано спілкування осіб, ймовірно причетних до протиправного відчуження земель ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», зокрема із ОСОБА_14, з питань пошуку та перевірки фізичних осіб, на яких здійснювалося оформлення земельних ділянок, сформованих із земель, які було вилучено із землекористування ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області (Т. 2 а. 176 зворот. - 192);

- протоколу від 06.04.2021 про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) стосовно ОСОБА_18, згідно якого зафіксовано спілкування останнього щодо обставин оформлення земельних ділянок на фізичних осіб з використанням раніше наданих ними довіреностей та продажу цих земельних ділянок без відома їх власників (Т. 2 а. 192 зворот. - 195);

- розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.11.2002 №427 та від 15.11.2002 №434, на підставі яких видано державні акти серії ІІ-КВ №003658, серії ІІ-КВ №003662, якими надано ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» для сільськогосподарського комплексу «Совки» у межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад право постійного користування земельними ділянками загальними площами 1448,6 га та 421,5 га відповідно та копій таких державних актів (Т. 2 а. 1 зворот. - 7);

- договору № 24/05-1 від 24.05.2016 між ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» та ТОВ «Інституту незалежної експертної оцінки» щодо інвентаризації земель, які перебували у постійному користуванні підприємства в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області (Т. 2 а. 10 зворот. - 11);

- скарги ГУ Держгеокадастру у Київській області від 30.05.2019 № 5-10-0.62-7317/2-19 за підписом ОСОБА_4, якою ініційовано скасування рішень державних реєстраторів у Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, які перебували у користуванні на підставі державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003662 від 15.11.2002 та серії ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002 з доповненнями до скарги від 05.06.2019 № 5-10-0.61-7317/1/2-19, від 07.06.2019 № 5-10-0.62-7317/2/2-19 та від 13.06.2019 № 5-10-0.62-7317/3/2-19 (Т. 2 а. 11 зворот. - 14);

- наказу Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1803/5, яким скасовано рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки, що не було підставою припинення права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області (Т. 2 а. 24 зворот.);

- протоколу огляду від 15.05.2020, яким оглянуто відомості національної кадастрової системи, публічної кадастрової карти України, Державного реєстру рейсових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також Єдиного реєстру довіреностей, щодо реєстрації земель, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат Пуща-Водиця» фізичним особам (Т. 2 а. 25-35);

- Акту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 05.03.2021, згідно з яким встановлено, що під час надання земельних ділянок у власність громадянам ГУ Держгеокадастру у Київській області були порушені вимоги ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України (Т. 2 а. 36 - 41);

- витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 03.02.2022 № 4946/21-41/2038?2260/22-41, яким встановлено факт накладки земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат Пуща-Водиця» та визначено вартість вказаних земельних ділянок (Т. 2 а. 41 зворот. - 49);

- висновку експерта від 09.09.2022 № СЕ-19-22/10997-ЗТ, згідно якого відведення у власність земельних ділянок ряду фізичних осіб (згідно висновку) не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам (Т. 2 а. 49 зворот. - 79);

- протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_10 від 16.03.2023, згідно з яким виявлено листування ОСОБА_10 із іншими особами щодо обставин відчуження земель ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», зокрема і листування із ОСОБА_4, зі змісту якого висновується факт тривалого знайомства та спілкування між зазначеними особами у тому числі і щодо працевлаштування останньої;

- протоколу огляду від 24.09.2020 відомостей з мобільного телефону ОСОБА_4, в ході якого зафіксовано характер взаємовідносин між нею та ОСОБА_10 та сприяння ним у працевлаштуванні ОСОБА_4 ;

- висновку експерта за результатами судово-почеркознавчої експертизи від 13.06.2023 № 331/1, відповідно до якого, окрім іншого встановлено, що підписи у скарзі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 30.05.2019 та доповненнях до неї від 05.06.2019, 13.06.2019 виконані ОСОБА_4 ;

-висновку експерта за результатами судово-почеркознавчої експертизи від 21.07.2023 №324/1, відповідно до якого, підписи у наказах ГУ Держгеокадастру у Київській області «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою» та у наказах «Про затвердження проектів землеустрою», а також у наказах ГУ Держгеокадастру у Київській області «Про проведення інвентаризації» та «Про затвердження документації із землеустрою» виконані ОСОБА_4 ;

- інших, долучених до клопотання документів, у їх сукупності та взаємозв`язку.

Враховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні їй про підозру, могла вчинити інкриміновані їй кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в ОСОБА_19 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованими їй кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Метою продовження строку покладених на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останньої вчинити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким корупційним злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на значний строк від семи до дванадцяти років). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваної можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, з 24 лютого 2022 року по теперішній час на території України діє правовий режим воєнного стану. У зв`язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

Однак, ОСОБА_4 в силу своєї статі не обмежена у вільному виїзді за межі території України навіть в умовах воєнного стану.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що у підозрюваної відсутні міцні соціальні зв`язки на території України, зважаючи, зокрема, на її тривале проживання у ФРН, навчання її дітей за кордоном та отримання її чоловіком тимчасового фікційного посвідчення у ФРН.

Разом з тим, відповідно до матеріалів Клопотання, ОСОБА_4 має значні майнові активи, що, на переконання слідчого судді, також свідчить про наявність у підозрюваної можливості залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваної виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт здачі підозрюваною на зберігання паспорта громадянина України для виїзду за кордон не виключає такого ризику. При цьому, у випадку не продовження дії відповідного обов`язку підозрювана отримає відповідний паспорт та може використати його з метою виїзду за межі території України.

Доводи сторони захисту з приводу відсутності вказаного ризику слідчий суддя відхиляє, оскільки підозрювана двічі здійснювала в`їзди на територію України після 24.02.2022 року, зокрема під час активної фази воєнних дій, брала участь в інших судових процесах, у тому числі особисто, що свідчить про наявність реальної можливості її прибуття за викликами. Натомість, всупереч п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, на виклики детектива після повідомлення їй про підозру вона систематично не з`являлася та не повідомляла про неможливість прибути у визначений строк, як того вимагає КПК України.

Зі змісту звернень сторони захисту ОСОБА_8 до органу досудового розслідування свідчить, що підозрювана не передбачала своєї особистої участі у слідчих діях та не допускала варіанту прибуття на виклики, натомість вважала за достатнє дистанційну участь. Така позиція, на переконання слідчої судді, є ухиленням від виконання процесуального обов`язку, що додатково підтверджує наявність ризику переховування.

Разом з тим, згідно з матеріалами клопотання, чоловік підозрюваної - ОСОБА_9, після вручення йому 05.02.2024 повідомлення про підозру ОСОБА_4, виїхав з території України до ФРН 13.02.2024, де перебував до 28.02.2024. Таким чином, протягом зазначеного періоду підозрювана мала реальну та об`єктивну можливість прибути за викликом органу досудового розслідування, оскільки саме у цей час піклуванням про неповнолітніх дітей міг опікуватися їхній батько.

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику вчинення підозрюваною дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Доводи сторони захисту про те, що підозрювана не знає більшості свідків у Кримінальному провадженні, слідча суддя визнає неспроможними з огляду на таке.

ОСОБА_4, перебуваючи. на керівних посадах ГУ Держгеокадастру у Київській області, могла набути ділові або особисті зв`язки з великою кількістю осіб, які потенційно є або можуть бути свідками, включаючи колишніх підлеглих, контрагентів чи інших учасників правовідносин, пов`язаних із предметом досудового розслідування.

Крім того, для спроб впливу на свідків не є обов`язковим особисте знайомство підозрюваної з такими особами. Достатньо знання їх анкетних даних чи ролі у Кримінальному провадженні, що можливо, зокрема, після ознайомлення з матеріалами Кримінального провадження. Підозрювана, розуміючи тяжкість інкримінованих їй злочинів та реальні наслідки у вигляді позбавлення волі, може бути вмотивована до впливу на осіб, чиї свідчення мають доказове значення.

Слід також зазначити, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.05.2025 було встановлено існування також ризику незаконного впливу з боку підозрюваної на інших підозрюваних у цьому Кримінальному провадженні. Водночас, у поданому прокурором Клопотанні відповідна обставина не була зазначена як підстава для продовження строку дії обов`язків, а за такого слідчий суддя не надає їй окремої оцінки у межах розгляду цього Клопотання.

Крім того, у Клопотанні прокурор не обґрунтував, яким чином підозрювана може здійснювати незаконний вплив на експертів, спеціалістів та не навів конкретних даних, які б свідчили про ймовірність незаконного впливу на вказаних осіб.

Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати.

Належна процесуальна поведінка підозрюваної ОСОБА_4, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі (10 000 000 грн) разом із покладеними додатковими процесуальними обов`язками, є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні.

Доводи сторони захисту щодо необхідності виїзду підозрюваної за межі м. Києва та Київської області у зв`язку з оздоровленням її дітей у західному регіоні України не можуть бути визнані такими, що обґрунтовують необхідність скасування відповідного процесуального обов`язку.

Зазначена обставина не носить постійного чи системного характеру, а є разовою, не тривалою. З огляду на це, повне скасування відповідного обов`язку не є пропорційним інтересам Кримінального провадження, метою якого є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Крім того, реалізувати своє право на виїзд за межі Київської області та міста Києва підозрювана може шляхом подачі відповідного клопотання у разі його належного обґрунтування до детектива/прокурора/суду. При цьому саме на стороні захисту лежить обов`язок надати належні докази в обґрунтування такого клопотання, зокрема, документальне підтвердження поїздки дітей, неможливості супроводу з боку батька тощо.

За такого, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, які продовжують існувати та не зменшились суттєвим чином, слід продовжити строк дії покладених на підозрювану обов`язків, а саме: (1) прибувати за викликами, що здійсненні у встановленому законом порядку, до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора та слідчого судді або суду; (2) не відлучатися за межі Київської області, крім міста Києва, без дозволу детектива, прокурора та суду; (3) повідомляти детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора, слідчого суддя чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування (не спілкуватися) із: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 щодо обставин викладених у повідомленні про підозру; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) свій паспорт (паспорти) для виїзду, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

28.03.2024 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.

Разом з тим, хвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2025 (справа № 991/204/25) стороні захисту та потерпілим встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 06.10.2025 включно.

Слідчим суддею встановлено, що наразі у Кримінальному провадженні триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що стороні захисту необхідний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, ще на два місяці, тобто, до 22.09.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.

За огляду на викладене, Клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо неї запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

1) прибувати за викликами, що здійсненні у встановленому законом порядку, до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора та слідчого судді або суду;

2) не відлучатися за межі Київської області, крім міста Києва, без дозволу детектива, прокурора та суду;

3) повідомляти детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора, слідчого суддя чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування (не спілкуватися) із: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 щодо обставин викладених у повідомленні про підозру;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) свій паспорт (паспорти) для виїзду, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Попередити підозрювану ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали - два місяці, до 22 вересня 2025 року включно, але у межах строку досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_31