Search

Document No. 129169178

  • Date of the hearing: 24/07/2025
  • Date of the decision: 24/07/2025
  • Case №: 991/7892/21
  • Proceeding №: 52019000000000415
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal

Справа № 991/7892/21

Провадження 1-в/991/33/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючої судді ОСОБА_1,

секретар судового засідання ОСОБА_2,

за участі:

прокурора ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

засудженої ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 52019000000000415 від 21.05.2019, щодо засудженої:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка народилася у м. Харків Харківської області, що відбуває покарання в Державній установі «Кам`янська виправна колонія (№34)» за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. М. Грушевського, 214, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1, яку визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3

ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження

Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) 22.11.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів ВАКС в складі головуючої судді ОСОБА_6, суддів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Ухвалою ВАКС від 23.11.2021 призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 01.12.2021 призначено судовий розгляд на 10.12.2021.

Ураховуючи завдання кримінального провадження, визначені ст. 2 КПК, а також положення ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, зокрема, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, судом проведено розгляд кримінального провадження із забезпеченням участі обвинуваченої ОСОБА_5 у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Суд у відповідності до вимог ст. 336 КПК України забезпечив належну якість відеоконференцзв`язку та повномірну можливість реалізації стороною захисту її прав, передбачених процесуальним законом.

26.07.2024 колегією суддів ВАКС ухвалено обвинувальний вирок щодо обвинуваченої ОСОБА_5, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 6 років з конфіскацією 1/2 частини належного їй на праві власності майна, з позбавленням права обіймати посади, зазначені у п. 1, підпунктах «в», «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» строком на 3 роки.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати ВАКС від 15.05.2025 апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок ВАКС від 26.07.2024 - без змін.

14.07.2025 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту на грошові кошти в сумі 12 200 доларів США, накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 01.09.2020 у справі № 991/7228/20 (провадження № 1-кс/991/7427/20), які були вилучені 07.06.2019 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 .

2.Суть клопотання та позиції учасників кримінального провадження

Своє клопотання захисник ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що вироком ВАКС від 26.07.2024 ОСОБА_5 призначено додаткове покарання у виді конфіскації 1/2 частини належного їй на праві власності майна, що також охоплює належні їй грошові кошти у сумі 12 200 доларів США, вилучені під час обшуку та на які накладено арешт. Водночас ні цим вироком, що набрав законної сили, ні ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 15.05.2025 питання про скасування арешту на зазначене майно вирішено не було, у зв`язку з чим вказані грошові кошти засудженій або її близьким родичам не повертались.

На переконання захисника, підстави для подальшого застосування арешту відсутні, оскільки мета його накладення, а саме забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна, наразі досягнута. Таким чином, подальше збереження арешту порушує права та свободи ОСОБА_5 та її неповнолітньої доньки, гарантовані Конституцією України, зокрема право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також результатами своєї інтелектуальної і творчої діяльності. З урахуванням наведеного адвокат просить скасувати арешт на грошові кошти в сумі 12 200 доларів США, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 01.09.2020, та повернути їх засудженій або її довіреній особі.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала подане клопотання та просила його задовольнити. Пояснила суду, що, на її думку, підстава для накладення арешту наразі відпала, а тому з метою виконання вироку ВАКС у частині конфіскації 1/2 частини майна, що належить ОСОБА_5, необхідно скасувати арешт. Це дозволить державному виконавцю виконати судове рішення, а засудженій, як законному власнику, або її законним представникам - отримати іншу 1/2 частину арештованих грошових коштів, яка не підлягає конфіскації.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання, вказавши, що з таким клопотанням має звертатися відповідний орган виконавчої служби після фактичного виконання вироку в частині конфіскації 1/2 частини відповідних грошових коштів. Лише після цього, на його переконання, можливе вирішення питання про повернення решти коштів особі, якій вони належать. Відтак прокурор не вбачає підстав для скасування арешту, оскільки відсутні відомості, які б підтверджували виконання вироку в частині конфіскації майна.

Засуджена ОСОБА_5 підтримала клопотання свого захисника.

3.Оцінка та мотиви суду

Дослідивши клопотання про скасування арешту, додані до нього матеріали та заслухавши позиції учасників, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

При цьому ч. 4 ст. 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема, засудженого та його захисника (ч. 1 ст. 539 КПК України), а з урахуванням вимог п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України таке клопотання подається саме до суду, який ухвалив вирок. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено КПК України (ч. 5 ст. 534

КПК України).

З аналізу вказаних законодавчих положень вбачається, що норми ст. 174 КПК України можуть бути застосовані для скасування арешту на стадії досудового розслідування або судового провадження. Однак, оскільки збереження арешту на майно може мати місце і після ухвалення вироку у справі, а неможливість його скасування згідно з процедурою, визначеною ст. 174 КПК України, призведе до істотного порушення прав особи, на майно якої накладений арешт, питання скасування арешту майна на стадії виконання вироку може бути розглянуте у порядку п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України з урахуванням положень ст. 174 КПК України.

Частинами 1, 2 ст. 48 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає, зокрема, виконавчий лист для виконання органу державної виконавчої служби. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, положеннями цієї статті передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації, а про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Зі змісту ухвали слідчого судді ВАКС від 01.09.2020 у справі № 991/7228/20 (провадження № 1-кс/991/7427/20) вбачається, що арешт на грошові кошти в сумі

12 200 доларів США, які належать засудженій ОСОБА_5, було накладено відповідно до ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Обвинувальним вироком ВАКС від 26.07.2024 ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначено, зокрема, додаткове покарання у виді конфіскації 1/2 частини належного їй на праві власності майна. Цей вирок набрав законної сили після ухвалення рішення Апеляційною палатою ВАКС 15.05.2025 та був звернений до виконання.

Постановою Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у

м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 04.06.2025 відкрито виконавче провадження стосовно виконання виконавчого листа ВАКС від 27.05.2025, зокрема, щодо конфіскації 1/2 частини майна, що належить ОСОБА_5 на праві власності. Інші відомості про виконання вироку в цій частині, крім наведених, у розпорядженні суду відсутні.

Суд скасовує арешт майна, зокрема у випадку, коли покарання у виді конфіскації майна не призначено (ч. 4 ст. 174 КПК України), однак згідно вироку ВАКС від 01.09.2020 таке покарання засудженій було призначено. Враховуючи мету накладення арешту на згадані грошові кошти, скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження було передчасним як на час винесення вироку, так є і на час вирішення цього клопотання, оскільки вирок у частині конфіскації 1/2 частини майна ОСОБА_5 наразі не виконаний. Арешт майна виступає у даному випадку не як перешкода, а як правовий інструмент забезпечення виконання вироку суду. Таким чином, захисником не доведено, що станом на час звернення з цим клопотанням в застосуванні цього заходу відпала потреба.

З огляду на те, що на момент розгляду клопотання існують підстави для утримання зазначеного майна, що відповідає легітимній меті, передбаченій законом, а саме виконанню призначеного судом додаткового покарання, суд не вбачає порушень прав засудженої або її близьких осіб, на які посилається її захисник.

Відповідно до ч. 6 ст. 539 КПК України за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ураховуючи вищенаведене, висловлені учасниками позиції, суд робить висновок про те, що у клопотанні захисника ОСОБА_4 про скасування арешту майна, слід відмовити.

Керуючись статтями 170, 174, 369, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотанні захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Головуюча суддя: ОСОБА_1