- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/7374/25
Провадження 1-кс/991/7445/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник ОСОБА_5 просив змінити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави, зменшивши суму застави до більш помірного та справедливого, з огляду на матеріальний стан заставодавця та підозрюваного.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023, в межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.255 КК України (в редакції Закону 671-ІХ від 04.06.2020) та ч. 3 ст.15, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК України, та застосовано до нього згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 15 000 000 грн та покладенням на підозрюваного у разі внесення застави ряду обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. 20.02.2025 підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з під варти, у зв`язку із внесенням застави у визначеному слідчим суддею розмірі. У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2025 у справі №991/3613/25 було частково задоволено клопотання захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 та зменшено суму застави з 15 000 000 грн. до 14 000 000 грн.
Захисник зазначив, що заставу за ОСОБА_4 було сплачено колишньою тещою підозрюваного - ОСОБА_6, оскільки майновий стан підозрюваного не дозволяв йому внести заставу в такому розмірі. Водночас, такий розмір застави є непомірно великим для ОСОБА_6 та несправедливим для ОСОБА_4 . Захисник просив взяти до уваги, що у ОСОБА_6 наявний кредитний договір №2.25-PLD від 19.02.2025. Однак станом на теперішній час, ОСОБА_6 хворіє на тяжку хворобу, яка почала прогресувати, та всі наявні у неї кошти остання витрачає на лікування, а відсотки та платежі за вищевказаним кредитним договором змушений сплачувати її поручитель згідно договору поруки №2.25- PLD/SUR від 19.02.2025. Окрім того, ОСОБА_4, задля погашення кредитного договору №2.25-PLD від 19.02.2025, взяв позику у приватної особи у розмірі 14 000 000 грн. відповідно до договору позики від 13.06.2025.
Проте, у зв`язку із застосуванням санкцій до ОСОБА_7, Національний банк України визнав його ділову репутацію небездоганною як власника істотної участі в AT «Міжнародний інвестиційний банк». Таке рішення Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури Національного банку, ухвалив на засіданні 28.04.2025. Підставою для ухвалення рішення стало застосування до власника істотної участі в AT "МІБ" ОСОБА_7 ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в п.п. 2 п. 62 глави 6 розділу II Положення про ліцензування банків, затвердженого постановою Правління Національного банку від 22.12.2018 №149 (зі змінами). Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеним у дію Указом Президента України від 12.02.2025 №81/2025, до ОСОБА_7 застосовано (безстроково) персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
Тож, станом на теперішній час, AT «Міжнародний інвестиційний банк» не приймає платежі по кредитах, однак фактично виставляє вимоги щодо сплати відсотків за користування кредитом та штрафні санкції за прострочку платежів за цим договором. Тому, ОСОБА_4 перебуває у дуже складному становищі, оскільки він не може погасити кредит за свою тещу в AT «Міжнародний інвестиційний банк», тож остання вимушена звертатися до свого поручителя за сплатою відсотків по кредиту.
За наведених обставин сторона захисту просила змінити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави до більш помірного та справедливого.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 просили клопотання задовольнити та зменшити розмір застави, визначений ухвалою від 07.02.2025, з урахуванням ухвали від 07.05.2025.
Прокурор ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, вважав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати, тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.
Заслухавши доводи та пояснення учасників, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Водночас слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Як вбачається з поданих матеріалів, Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023, в рамках якого ОСОБА_4 06.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України; ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 (справа №991/1080/25) щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу в розмірі 15 000 000 грн, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави ряду обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії таких обов`язків судом визначено на 2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
20.02.2025 підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з під варти, у зв`язку із внесенням застави у визначеному слідчим суддею розмірі. За наведеного, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 07.02.2025.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.04.2025 у справі №991/3289/25 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено на два місці строк дії покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2025 у справі №991/3613/25 змінено застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 000 000 грн, на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 14 000 000,00 грн.
17.06.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/5535/25 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено на два місяці строк дії покладених на нього процесуальних обов`язків, а саме до 17.08.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу; встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України; зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 15 млн грн (відповідно до ухвали від 07.02.2025), не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.
У подальшому, рішенням слідчого судді такий розмір застави був зменшений до 14 млн грн, з огляду на особисті обставини підозрюваного та його належну процесуальну поведінку.
Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчими суддями під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, під час продовження строку його дії та під час зміни запобіжного заходу у порядку ст. 201 КПК України.
У відповідності до положень ст. 201 КПК України перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування.
Слідчими суддями в ухвалах від 07.02.2025, 17.04.2025, 07.05.205, 17.06.2025 було встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, зокрема, слідчий суддя визнав, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду продовжує існувати. Такий ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження. До того ж, суд встановив, що підозрюваний ОСОБА_4 має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон; у період діючого правового режиму воєнного стану підозрюваний 8 разів перетинав державний кордон України. У той же час, колишня дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_8, з якою шлюб розірваний 16.10.2023, разом з їх спільними неповнолітніми дітьми 02.08.2024 виїхали за межі України та наразі проживають за кордоном. Указане свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків за кордоном та в той же час про відсутність достатніх стримуючих факторів запобігання виїзду з України. Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
На підтвердження продовження існування ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, суд врахував роль підозрюваного ОСОБА_4 у діяльності злочинної організації, згідно версії сторони обвинувачення, яка передбачала, зокрема, зловживання повноваженнями заступника Голови КМДА та можливостями, пов`язаними з такою посадою, а тому через своїх колишніх колег та підлеглих він має доступ до документації, що використовувалась для реалізації злочинних намірів. До того ж слідством були зафіксовані відомості про планування дій та інструктування співучасниками підлеглих осіб щодо знищення/приховування викривальних доказів з технічних носіїв інформації співучасників у разі проведення щодо них слідчих дій, зокрема, миттєве видалення інформації, вихід з облікових записів через інші пристрої, тощо. Тож, враховуючи, що досудове розслідування ще триває і сторона обвинувачення не завершила збирання доказів у провадженні, наведені обставини вказують на подовження існування вказаного ризику.
У той же час, слідчий суддя визнав цілком підтвердженим і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. До того ж ОСОБА_4 після набуття статусу підозрюваного стала відома інформація про свідків кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них. Поряд з цим, варте уваги те, що за версією слідства, інкриміновані ОСОБА_4 злочини вчинені ним у складі злочинної організації, в якій він був одним з основних учасників та брав активну участь в її діяльності та залучав до неї інших осіб, у зв`язку з чим має безпосередній вплив на таких осіб і можливість координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальну поведінку. До того ж, ОСОБА_4 займав керівну посаду в КМДА, а його участь у злочинній діяльності передбачала в т.ч. зловживання своїми повноваженнями та можливостями такої посади, у зв`язку з чим він може здійснювати вплив на представників та працівників підпорядкованих йому структурних підрозділів КМДА, які можуть володіти відомостями викривального характеру, з метою коригування, зміни або спотворення відповідних показань. Окрім того, підозрюваний з 2017 року перебував на керівних посадах у КМДА, в тому числі в Департаменті земельних ресурсів у 2018-2021 роках, і як наслідок, під час спільної праці сформував з підпорядкованими особами сталі зв`язки. Такі зв`язки свідчать про вірогідність використання підозрюваним цих відносин з метою впливу на показання свідків у цьому кримінальному провадженні. Тому, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.
Поряд з цим, слідчий суддя дійшов висновку, що продовжує існувати ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки зафіксовані матеріали проведення негласних слідчих (розшукних) дій свідчать про наявність у підозрюваного та інших співучасників неформальних зв`язків у правоохоронних органах, завдяки яким вони систематично у позапроцесуальний спосіб отримують інформацію, що становить таємницю досудового розслідування, зокрема, про заплановані щодо них слідчі дії, отже мають змогу впливати на рух кримінальних проваджень, перешкоджати проведенню заходів щодо протидії їх злочинній діяльності, що відповідно може зашкодити досудовому розслідуванню.
У той же час, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється не був визнаний слідчим суддею в ухвалі від 17.06.2025, а тому слідчий суддя не проводить аналіз доводів прокурора на підтвердження існування такого ризику.
У той же час, стороною захисту не надано доказів на підтвердження того, що такі ризики, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час перестали існувати.
Слідчий суддя враховує, що після спливу певного проміжку часу досудового розслідування ймовірність вчинення підозрюваним будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, а відтак, і встановлені ризики значно знижуються, порівняно із первісно встановленими.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
У той же час застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, на підтвердження погіршення становища ОСОБА_4, із незалежних від нього обставин, через застосування санкційної процедури до власника істотної участі в AT «Міжнародний інвестиційний банк» та запровадження окремих процедур та обмежувальних заходів у зв`язку з цим.
Поряд з цим слідчий суддя враховує стадію кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, зменшення ризиків, встановлених слідчими суддями, та приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання захисника та зміни застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 14 млн грн грн на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 13 млн грн, з поверненням частини застави в сумі 1 млн грн заставодавцю.
На переконання слідчого судді, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування нівелює встановлені ризики та зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження. Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід в іншій частині продовжує діяти без змін.
Керуючись статтями 182, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі № 991/1080/25 та змінений ухвалою слідчого судді від 07.05.2025 у справі № 991/3613/25 у розмірі 14 000 000 грн, змінити на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 13 000 000,00 грн (тринадцять мільйонів гривень).
Частину застави в сумі 1 000 000,00 грн (один мільйон гривень), внесену за підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі №991/1080/25, повернути заставодавцю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1