- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/7734/25
Провадження 1-кс/991/7805/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Головного слідчого управління Служби безпеки України (ГСУ СБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
29.07.2025 до ВАКС надійшла скарга від 28.07.2025 ОСОБА_2 (далі - скаржник) на бездіяльність посадових осіб ГСУ СБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення після отримання заяви про кримінальні правопорушення, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад скарги.
Скаржник в скарзі просив: «Зобов`язати уповноважених осіб Головного слідчого управління СБ України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, з урахуванням статті 28 КК України (за поданою мною 22.07.2025 заявою - підписаного о 19:58:23год. 22.07.2025 за допомогою ЕЦП файлу з назвою "Заява_364_ГСУ_СБУ_22.07.2025.pdf.xml "). 2. Скаргу розглянути за моєю участю шляхом проведення дистанційного судового провадження з використанням відеоконференції (своєчасно повідомивши про її розгляд на номер телефону НОМЕР_1, або до електронного кабінету ЄСІТС «Електронний суд»)»,
що обґрунтовувалась зокрема таким: «22.07.2025 я, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з використанням адреси електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надіслав супровідним листом заяву (підписаний о 19:58:23год. 22.07.2025 за допомогою ЕЦП файл із назвою " Заява_364_ГСУ_СБУ_22.07.2025.pdf.xml") про кримінальне правопорушення до Головного слідчого управління СБ України (адреса електронної поштової скриньки«[email protected]»).
Заява стосувалась вчинення корупційного кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК України.
Обставини скоєння кримінального правопорушення:
Я, майор ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходжу військову службу у Службі безпеки України.
25.10.2024 рапортом начальника ГВ «Д» УЗНД ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 на мене було накладене дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом «в» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, зокрема, відповідно до Інструкції, затвердженої наказом СБУ від 10.04.2018 № 515/ ДСК, скасувати надбавку посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років (становить 10 179 грн/міс.), а також скасувати преміювання посадового окладу (становить 35 960 грн/міс).
Пункт «в» статті 48 Дисциплінарного статуту передбачає такий вид дисциплінарного стягнення як сувора догана (термін дії становить 3 місяці), а не скасування грошового забезпечення. Такого виду стягнення як скасування грошового забезпечення Дисциплінарним статутом не передбачено (водночас із тих же підстав на мене раніше було накладено відповідне стягнення, тому заборонено двічі притягувати до відповідальності за одне і те ж правопорушення).
Вказаний рапорт за резолюцією начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області бригадного генерала ОСОБА_4 слугував підставою для підготовки відповідного наказу від 25.10.2024 №549/ДСК, яким скасовано вищевикладені складові грошового забезпечення.
Водночас, у матеріалах справи Київського окружного адміністративного суду № 320/51469/24 (заперечення відповідача від 21.02.2025) вказано про те, що надбавки та преміювання скасовані на розсуд начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області як розпорядника бюджетних коштів у межах його дискреційних повноважень.
23.05.2025 (до моменту завдання мені матеріальної шкоди, передбаченої частиною 2 статті 364 КК України) мною на адресу начальника ГУ СБ України бригадного генерала ОСОБА_5 надіслано рапорт щодо наявності складу кримінального правопорушення у його підлеглого підполковника ОСОБА_3, на той час передбаченого статтею 365 КК України, а також бездіяльності щодо нездійснення дій у призначенні на посаду в органах СБ України після зарахування у розпорядження на підставі скорочення штатів (з порушенням пільг як учасника бойових дій).
Також про здійснення вказаних дій були поставлені відповідні завдання (за результатами поданої заяви про кримінальне правопорушення) керівництву Головного управління внутрішньої безпеки СБ України ОСОБА_6 (з боку Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону 27.05.2025) та ОСОБА_7 (інформування від 04.06.2025 щодо виконання завдань вказаної вище прокуратури), оскільки вказані дії відносяться до компетенції Головного управління внутрішньої безпеки СБ України.
Також, Дисциплінарний статут Збройних сил України передбачає обов`язок командира повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення з боку підлеглої особи, яким являється для ОСОБА_4 підполковник ОСОБА_8, чого здійснено не було. Не зважаючи на це, за моєю заявою та ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 02.06.2025 у справі № 461/4284/25 Управлінням СБ України у Львівській області зареєстроване кримінальне провадження від 05.06.2025 № 22025140000000165 (ч. 1 ст. 365 КК України). 14.06.2025 мною на адресу процесуального керівника було подано відповідне клопотання (як потерпілого) щодо проведення слідчих дій та зміни правової кваліфікації (у тому числі із наданням додаткових матеріалів щодо причетності до кримінального правопорушення начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 ).
Внаслідок цього, мною неодноразово повідомлявся безпосередній керівник - бригадний генерал ОСОБА_9, а також Національне агентство з питань запобігання корупції щодо наявності конфлікту інтересів між мною та безпосереднім керівником. У зв`язку із невжиттям заходів, а також рекомендаціями НАЗК 19.07.2025 повідомлено про наявність конфлікту інтересів Голові СБ України ОСОБА_10, а також додатково 25.07.2025. Разом з тим, як мені стало відомо (у тому числі із матеріалів справ Київського окружного адміністративного суду №№ 320/51469/24 та 320/59752/24), відповідно до «Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям СБ України», затвердженого наказом ЦУ СБУ від 10.04.2018 № 151/ДСК мені було скасоване грошове забезпечення, преміювання, яке в подальшому було перерозподілене та третіх осіб з боку суб`єктів - розпорядників бюджетних коштів.
Внаслідок таких дій з боку посадових та службових осіб ГУ СБУ у м. Києві та Київській області та ГУВБ СБУ мені було завдано матеріальну шкоду в розмірі близько 500 000 грн, а також здійснено потурання вчиненню кримінального правопорушення з боку ОСОБА_11 (у тому числі листа ОСОБА_12 щодо відсутності складу кримінальних правопорушень з боку підпорядкованих осіб).
Матеріали з адміністративних справ та відповідні звернення неодноразово направлялись на адресу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, у тому числі на розгляд начальнику ОСОБА_13 .
Диспозиція частини 1 статті 364 КК України передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе самої чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби. Частина 2 цієї статті передбачає відповідальність за таке діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки (якими являється завдана шкода, що більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).
У даному випадку нездійснення заходів з повідомлення органів досудового розслідування про ознаки складу кримінального правопорушення з боку підлеглого ОСОБА_3 (ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ) та невжиття заходів з припинення його бездіяльності у завданні шкоди моїм трудовим правам з боку керівника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області та керівництва ГУВБ СБУ; а також а також дискреційні повноваження щодо безпідставного скасування видів грошового забезпечення та їх розподіл в інтересах третіх осіб мають місце у використанні начальником ГУ СБУ у м. Києві та Київській області службового становища всупереч інтересам служби та для отримання вигоди для третіх осіб, що завдало тяжких наслідків (які більше ніж у 250 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян), оскільки мені завдано матеріальної шкоди близько 500 000 грн.
Разом з тим, у зв`язку з умисним не призначенням мене на посаду та не звільненням з військової служби подано додатковий адміністративний позов до Київського окружного адміністративного суду (додається), який розглядається у рамках судової справи № 320/37129/25. Також, оскільки до цього часу я перебуваю у складі СБ України, як стало відомо, має місце перерозподіл мого грошового забезпечення (преміювання) та третіх осіб з боку начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області.
Згідно з позицією ОП ККС ВС від 10.02.2025 у справі № 757/11969/18-к, головним для складу злочину, передбаченого статтею 364 КК України, є усвідомлене вчинення зловживання владою або службовим становищем. Якщо суб`єкт цього злочину вчинює певні діяння всупереч інтересам служби й унаслідок цього інша фізична або юридична особа безпідставно незаконно отримує нематеріальні або матеріальні блага, то це є достатньою підставою для інкримінування особі складу злочину, передбаченого статтею 364 КК України, якщо у вчиненому наявні всі інші ознаки цього складу.
У заяві про кримінальне правопорушення, а також у супровідному листі (щодо можливого скерування для розгляду до Національного антикорупційного бюро України) було висловлене прохання повідомити за результатами її розгляду на мою адресу електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». До цього часу будь-якої інформації не надходило, у тому числі проігнороване прохання щодо надання вхідного реєстраційного номеру заяви (всупереч пункту 1 частини 2 статті 60 КПК України та законодавства про електронний документообіг; тому враховуючи факт бездіяльності сторони кримінального провадження щодо ненадання підтвердження отримання заяви про кримінальне правопорушення, а також надання мною підтверджуючих даних щодо її надсилання адресату для захисту своїх прав, прошу врахувати сталу юридичну практику та вважати доставлення поданої мною заяви на адресу органу досудового розслідування, згідно принципу «мовчазної згоди»)…
Згідно з приміткою статті 45 КК України, корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до цього Кодексу вважається, у тому числі з-поміж інших, кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 цього Кодексу (за яким мною 22.07.2025 подано відповідну заяву до органу досудового розслідування).
На предмет наявності умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України, слід взяти до уваги вчинення кримінального правопорушення (причетності до вчинення ) з боку начальника ГУ СБ України у м. Києві та Київській області бригадним генералом ОСОБА_14 (який являється військовослужбовцем вищого офіцерського складу Служби безпеки України - абзац 8 пункту 1 частини 5 статті 216 КПК України, а також державним службовцем, посада якого належить до категорії «А» - абзац 3 цього ж пункту), а також керівників Головного управління внутрішньої безпеки СБ України ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (які являються державними службовцями категорії «А» - абзац 3 пункту 1 частини 5 статті 216 КПК України)
У поданій мною заяві про кримінальне правопорушення містилися обставини вчинення (причетності до вчинення) кримінального правопорушення з боку вказаних вище осіб. Тому подана мною скарга підсудна Вищому антикорупційному суду»
із доданими до скарги копіями такого: 1. відправка до ГСУ заяви від 22.07.25. 2. супровідний лист до ГСУ СБУ з заявою від 22.07.25 3. заява до ГСУ СБУ 22.07.2025 про вчинення кримінального правопорушення 4. позов про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії у справі №320/37129/25. 5. відправка файлу задача 04.06.25 6.відправка рапорту 23.05.25 7. рапорт ГУСБУ ОСОБА_2 від 23.05.25 8. лист ОСОБА_2 до ГУВБ СБУ щодо виконання завдань Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону 04.06.25. 9. відправка доповнення конфлікт інтересів 25.07.25. 10. відправка конфлікт інтересів 19.07.25. 11. повідомлення про конфлікт інтересів Голові СБУ 19.07.25. 12. доповнення про конфлікт інтересів Голові СБУ 25.07.25.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг 5з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
З наявних матеріалів справи вбачається, що 22.07.2025 скаржник направив електронною поштою до ГСУ СБУ заяву про кримінальне правопорушення, та 28.07.2025 подав скаргу до ВАКС, відтак формально дотримано визначений КПК строк на подання скарги.
3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Водночас слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі від 14.12.2021 Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду в справі №991/4989/21, а саме, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС.
3.5. Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 364 КК, формально належить до корупційних кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ та предметно підсудних ВАКС.
Стаття 364 КК передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Об`єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а додатковий безпосередній об`єкт - охоронювані законом права, свободи та інтереси осіб. Об`єктивна сторона включає три обов`язкові елементи: (1) діяння, яке (а) може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; (б) полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; (в) суперечить інтересам служби; (2) наслідки у вигляді істотної шкоди (частина 1) або тяжких наслідків (частина 2); (3) причинний зв`язок між зазначеним діянням та його наслідками. Суб`єктом є службова особа. Суб`єктивна сторона передбачає прямий умисел і спеціальну мету - одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Водночас у статті 364 КК вчинення службового зловживання шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов`язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень.
3.6. Зі змісту скарги вбачається, що ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, скаржник вбачав у припущенні щодо завдання йому матеріальної шкоди в сумі 500 000 грн.
Згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (далі - НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Також згідно з пунктом 3 частини 3 статті 216 КПК, детективи органів Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 Кримінального кодексу України, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від однієї тисячі до п`яти тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.
Враховуючи вищенаведене, статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення таких кримінальних правопорушень конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - органам Національної поліції (розмір предмета або завданої шкоди до 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), БЕБУ (розмір предмета або завданої шкоди 1000-5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Відтак можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364 КК, окрім іншого, обумовлена конкретним розміром завданої ним шкоди, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування такого розміру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень.
Отже, розмір завданої шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченого статтею 364 КК, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС, у 2025 році в будь-якому разі повинен становити не менше 15 140 000 грн. (3028 грн. х 5000).
Проте у заяві і скарзі скаржник не навів жодних ознак реального заподіяння істотної шкоди або тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам держави чи осіб або розміру предмета кримінального правопорушення на зазначені суми чи понад такі,
Водночас в скаргах відсутні відомості про осіб, зазначених у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК., або про можливе вчинення злочинів, передбачених статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК, щодо осіб, зазначених в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК.
Таким чином, зі змісту скарг не вбачається будь-якої ознаки предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.
Також зі змісту заяв скаржника про вчинення кримінальних правопорушень та з наявних матеріалів взагалі не вбачається достатніх об`єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, окрім суб`єктивних припущень скаржника. Окрім того, скаржник посилається на вчинення кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1».
Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
3.7. Частинами 2, 3 статті 304 КПК визначено, що скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі і доданих матеріалах, слідчий суддя вважає, що наявні підстави, визначені пунктом 2 частини 2 статті 304 КПК, відтак таку скаргу належить повернути скаржнику.
Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Повернути ОСОБА_2 скаргу на бездіяльність посадових осіб ГСУ СБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________