- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/7817/25
Провадження 1-кс/991/7888/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
отримавши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу
у кримінальному провадженні №22024000000001148 від 12.12.2024
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
30.07.2025 до ВАКС надійшло клопотання від 30.07.2025 адвоката ОСОБА_2 (далі-заявник) в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад питання.
Заявник в клопотанні просив: «Змінити, застосований ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 18.06.2025 у справі №761/25195/25, до судді, Голови Вищого господарського суду України (2014-2017) та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (2017-2022) ОСОБА_3, в межах кримінального провадження №22024000000001148 від 12.12.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави в розмірі 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 000 (триста два мільйони вісімсот тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, на особисте зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Судом встановлено такі обставини:
18.06.2025 у кримінальному провадженні №22024000000001148 від 12.12.2024 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, адвокату (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.08.2023 № 11261/10, видане Радою адвокатів Київської області, уродженцю м. Запоріжжя, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі -КК).
18.06.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4 у справі №761/25195/25 задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_5, яке погоджене з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовано до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, підозрюваного ОСОБА_3 взято під варту негайно в залі суду, визначено, що строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 18.06.2025, тобто по 16.08.2025, також визначено підозрюваному ОСОБА_3 заставу у межах 100 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 000 (триста два мільйони вісімсот тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, у разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України; 5) носити електронний засіб контролю. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, а також строк дії ухвали визначено по 16.08.2025.
19.06.2025 адвокатом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду на вищезазначену ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2025 у справі №991/6970/25 про застосування запобіжного заходу, яка призначена до розгляду на 03.07.2025 з перервою до 06.08.2025.
26.06.2025 ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) в справі №761/25195/25 залишено без задоволення клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про направлення матеріалів провадження, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, внесених до ЄРДР за №22024000000001148 від 12 грудня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК, з Шевченківського районного суду міста Києва до Вищого антикорупційного суду.
17.07.2025 ухвалою ККС ВС в справі №761/25195/25 залишено без задоволення клопотання ОСОБА_3 про направлення матеріалів кримінального провадження (справа №761/25195/25) за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року, якою застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в межах кримінального провадження № 22024000000001148 від 12 грудня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, оскільки «відповідним апеляційним судом для здійснення провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 є Київський апеляційний суд».
17.07.2025 до ВАКС надійшло клопотання від 17.07.2025 адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, яким призначено судове засідання на 22.07.2025.
22.07.2025 ухвалою в справі №991/7369/25 закрито провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, оскільки «Судом встановлено, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.06.2025 у справі №991/6970/25, якою застосовано до підозрюваного запобіжний захід, не набрала законної сили, через перебування на стадії апеляційного оскарження відповідно до статей 396, 400 КПК, який не передбачає повноважень слідчого судді щодо зміни запобіжного заходу, застосованого на підставі певної ухвали, до перегляду такої в апеляційному порядку. Адже, саме до повноважень апеляційного суду належить перевірка законності і обґрунтованості такої ухвали, у результаті чого цей суд може змінити запобіжний захід або залишити його без змін».
23.07.2025 заявник вдруге подав до ВАКС клопотання від 22.07.2025 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, для розгляду якого у справі №991/7584/25 відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, якому 24.07.2025 заявником заявлено відвід, у задоволенні якого відмовлено ухвалою судді ВАКС ОСОБА_18 від 28.07.2025.
28.07.2025 заявник подав до ВАКС заяву про відкликання клопотання від 22.07.2025 і повернення його матеріалів, і 29.07.2025 ухвалою у справі №991/7584/25 залишено без розгляду клопотання від 22.07.2025 адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу та повернуто таке разом з усіма доданими матеріалами.
28.07.2025 заявник втретє подав до ВАКС клопотання в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, для розгляду якого у справі №991/7721/25 визначено слідчого суддю ОСОБА_19, ухвалою якого 29.07.2025 таке клопотання залишено без розгляду.
30.07.2025 заявник вчетверте до ВАКС клопотання від 30.07.2025 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у цій справі.
3.2. З вищенаведеного вбачається, що заявник систематично подає до ВАКС тотожні клопотання в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, з яких щодо першого закрито провадження, друге і трете залишені без розгляду.
Під зловживанням процесуальними правами в теорії права класично розуміють дії: 1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; 2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; 3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
Норми КПК безпосередньо не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження, але разом з тим, частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього кодексу. Також, згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство застосовується із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Касаційного кримінального суду Верховного суду (ККС ВС) від 30.05.2018 у справі №676/7346/15-к). Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к).
Також, згідно із частиною 2 статті 1 КПК кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відтак суд зауважує, що інші процесуальні закони України містять достатньо чіткі норми щодо запобігання зловживанню процесуальними правами, а саме статтями 44 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПКУ), 43 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) та 45 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) під загальною назвою «Неприпустимість зловживання процесуальними правами» передбачено тотожні норми, за якими учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим кодексом.
Окрім того, згідно із частинами 2-4 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка регулює діяльність ЄСПЛ, суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона: a) є анонімною; або b) за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі. Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає: a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви; або b) що заявник не зазнав суттєвої шкоди, якщо тільки повага до прав людини, гарантованих Конвенцією і протоколами до неї, не вимагає розгляду заяви по суті, а також за умови, що на цій підставі не може бути відхилена жодна справа, яку національний суд не розглянув належним чином. Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно з цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
КПК прямо не передбачає такий спосіб реагування на зловживання процесуальним правом як залишення скарги, заяви, клопотання без розгляду, проте це відповідає загальним засадам кримінального провадження, практиці Верховного Суду, усталеній практиці ВАКС і Апеляційної палати ВАКС (ухвала від 07.10.2021 у справі № 991/6670/21; ухвала від 07.10.2021 у справі № 991/6784/21; ухвала від 07.10.2021 у справі № 991/6703/21; ухвала від 17.12.2021 у справі № 991/8505/21; ухвала від 17.12.2021 у справі № 991/8462/21; ухвала від 24.12.2021 у справі № 991/8461/21; ухвала від 26.01.2022 у справі №991/8563/21; ухвала від 26.11.2021 у справі № 991/7958/21; ухвала від 26.11.2021 у справі № 991/7951/21, ухвала від 10.12.2021 у справі № 991/8034/21, ухвала від 14.12.2021 у справі № 991/8462/21; ухвала від 18.01.2023 у справі № 991/5609/22; ухвала від 27.09.2023 у справі №991/8153/23).
3.3. Враховуючи вищевикладене очевидно, що адвокат ОСОБА_2 систематично подає до ВАКС тотожні клопотання в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, чим вочевидь зловживає процесуальними правами, й відтак чергове таке клопотання належить залишити без розгляду.
Керуючись статтями 7, 9, 22, 26, 309, 369-372, 532КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду клопотання від 30.07.2025 адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________