Document No. 129342616

Справа № 991/7617/25

Провадження 1-кс/991/7687/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані в одне провадження клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, у кримінальному провадженні №12025000000001216 від 01.05.2025, та клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12025000000001216 від 01.05.2025,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025000000001216 від 01.05.2025 (справа № 991/7617/25, провадження № 1-кс/991/7687/25). Клопотання призначено до розгляду на 30.07.2025.

Крім того, до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12025000000001216 від 01.05.2025 (справа № 991/7814/25, провадження № 1-кс/991/7885/25).

Враховуючи, що у вищенаведених клопотаннях учасниками провадження порушені питання щодо застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12025000000001216 від 01.05.2025, тобто вони подані стосовно однієї і тієї ж особи, в одному й тому ж кримінальному провадженні, стосуються застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, тому з метою забезпечення швидкого судового розгляду, під час якого кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки та забезпечення оперативності судового провадження, слідчий суддя, з урахуванням думок учасників, які не заперечували проти об`єднання, дійшов висновку про необхідність об`єднати вказані клопотання в одне провадження за номером справи № 991/7617/25, провадження № 1-кс/991/7687/25.

За такого, слідчим суддею здійснюється судовий розгляд об`єднаних в одне провадження клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну застосованого запобіжного заходу.

У клопотанні, поданому в порядку ст. 199 КПК України, детектив Національного бюро ОСОБА_6, за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3, просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 17 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 292 800 грн, та у випадку внесення застави покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що слідчою групою у складі детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001216 від 01.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

12.06.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 09.08.2025 та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у межах 17 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 292 800 грн.

При цьому, як зазначає детектив, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися і продовжують існувати та враховуючи те, що дія застосованого запобіжного заходу закінчується 09.08.2025, у сторони обвинувачення виникла необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, оскільки підозрюваний ОСОБА_4, перебуваючи на волі, може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.

У клопотанні, поданому в порядку ст. 201 КПК України, сторона захисту порушує питання необхідності розглянути можливість застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заборонивши залишати місце проживання з 23:00 до 07:00 години наступної доби.

Обґрунтовуючи свої доводи, захисник посилається на такі обставини:

- ОСОБА_4 позбавлений права на апеляційне оскарження обраного відносно нього запобіжного заходу;

- ОСОБА_4 не мав та не має повноважень на вчинення дій для перемоги ОСОБА_8, як директора ТОВ «АСТРОН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 43164829) у публічних закупівлях (конкурс з відбору пропозицій учасників щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельній ділянці у місті Києві) на будівництво 16-ти поверхового житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями на земельній ділянці площею 0,9043 га; з кадастровим номером 8000000000:75:344:0152 за адресою: АДРЕСА_1 а тому підозра ОСОБА_4 необґрунтована;

- ризики невиконання процесуальних обов`язків з боку ОСОБА_4 відсутні;

- розмір застави, визначений ОСОБА_4 - неможливий для її внесення і, фактично, залишає його під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане детективом клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі, продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів та визначити заставу в розмірі 53 292 800 грн.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну застосованого запобіжного заходу прокурор просив відмовити.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5, з думкою якого погодився ОСОБА_9, заперечили проти клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного та підтримали подане клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному на домашній арешт. Крім того, зазначили, що органом досудового розслідування не надано доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_9 та продовження існування ризиків, на які посилається сторона обвинувачення. Просили врахувати наявність міцних соціальних зв`язків, неповнолітньої дитини, матеріальний стан та у випадку, якщо слідчий суддя дійде переконання про необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили визначити помірний для ОСОБА_9 розмір застави.

Заслухавши доводи та пояснення сторін судового провадження, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно частини 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Положеннями ст. 199 КПК України встановлено порядок продовження строку тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті (ч. 6 ст. 199 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.

Встановлено, що слідчою групою у складі детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025000000001216 від 01.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 - начальника фінансово-економічного управління - помічника начальника Головного управління з фінансово-економічної роботи Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України Наказом Міністра оборони України № 84/нм від 06.02.2025 року визначено Головою конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 разом із начальником групи інфраструктурного забезпечення руху опору Управління руху опору Командування Сил спеціальних операцій ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час посадовими службовими особами Міністерства оборони України, які, розуміючи потребу щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди від представників забудовника.

ОСОБА_4 та ОСОБА_7, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи наявність вищезазначених службових можливостей для реалізації злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від директора ТОВ «Астрон Трейд» ОСОБА_8 висунули вимогу останньому про надання їм неправомірної вигоди в загальному розмірі 1 300 000 доларів США.

В подальшому, 10.06.2025 року ОСОБА_4, перебуваючи разом із ОСОБА_7 в ресторані «Vino e Cucina», в ході розмови із ОСОБА_8 повідомив останньому, що першу частину неправомірної вигоди від загального розміру 1 300 000 доларів США, а саме у розмірі 100 000 доларів США він повинен віддати ОСОБА_7, а останній їх отримати. Приблизно о 22 годині 40 хвилин 10.06.2025 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 після того як покинули ресторан «Vino e Cucina», прибули на паркувальний майданчик супермаркету «Novus», за адресою: м.Київ, вул. Миколи Міхновського, 16А після чого ОСОБА_7 отримав обумовлену першу частину неправомірної вигоди від загального розміру 1 300 000 доларів США, а саме в розмірі 100 000 доларів США від ОСОБА_8 (що станом на дату отримання частини неправомірної вигоди згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 4 149 190 грн.) за визначення переможцем ТОВ «Астрон Трейд» (код ЄДРПОУ: 43164829) у публічних закупівлях (конкурс з відбору пропозицій учасників щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельній ділянці у місті Києві) на будівництво 16-ти поверхового житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями на земельній ділянці площею 0.9043 га., з кадастровим номером 8000000000:75:344:0152 за адресою: АДРЕСА_2

Таким чином, 11.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи, будь якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти які викликають підозру не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Таким чином, на стадії досудового розслідування оцінка наявних у матеріалах провадження доказів здійснюється не в межах оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, тобто мова йде виключно про обґрунтоване припущення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.

Дослідженими доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 4 ст. 368 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2025 у справі №991/7813/25 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 11.12.2025.

Сторона обвинувачення наголошує, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акта до суду до закінчення строку дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування. Так, зокрема, у цьому кримінальному провадженні, необхідно провести слідчі та процесуальні дії за результатами яких планується здобуття відомостей щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та досягнення завдань кримінального провадження в частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Також станом на день звернення з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ще проводяться відповідні комп`ютерно-технічні експертизи, проводяться допити свідків, а також встановлюються інші співучасники кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій. Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Таким чином, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні не може бути закінчено у межах строку дії продовженого підозрюваному запобіжного заходу, а саме до 09.08.2025.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування у відповідній категорії справ пільгових інститутів, таких як звільнення від покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачене законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування й інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема вартим уваги є те, що ОСОБА_4 займаючи посаду начальника фінансово-економічного управління - помічника начальника Головного управління з фінансово-економічної роботи Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України набув широке коло знайомств серед службових осіб Міністерства оборони України, органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.

Також вартим уваги є той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 відповідно матеріалів кримінального провадження та матеріалам негласних слідчих (розшукових) дій у даному провадженні під час розмов із ОСОБА_8 запевняє останнього в його можливостях впливу на різні органи державної влади, зокрема й на Державну прикордонну службу України, зазначає про можливість зупинення необхідних товарів на кордоні, їх відчуження та здійснення контролю за таким процесом.

Крім того, у ОСОБА_4 є паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданий Печерським відділом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, дійсний до 19.09.2026, яким він може в будь-який момент скористатись та залишити територію України.

Поряд з цим слідчим суддею враховується і фінансова спроможність ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також, що зараз на території України триває військова агресія зі сторони рф, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє відповідальні органи та в першу чергу прикордонну службу України здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, а отже і пропуск громадян через нього з дотриманням відповідного порядку та правил.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

На переконання слідчого судді, цілком підтвердженим є також і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Щодо доводів сторони обвинувачення про продовження існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, матеріалами кримінального провадження та матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій у даному провадженні зафіксовано, як ОСОБА_4 під час розмов із ОСОБА_8 запевняє останнього в його можливостях впливу на різні органи державної влади, обґрунтовуючи, що якщо буде якась нагальна потреба отримати зокрема квартири, що призначені для військовослужбовців України, зокрема квартири, які за призначенням мають отримати військовослужбовці які загинули та які мають звання «Героя України», то він як голова комісії, може вирішити питання, щодо отримання такого житла іншими особами, а не військовослужбовцями, які загинули в боях за Україну та які мають звання «Героя України».

На підтвердження наявності даного ризику сторона обвинувачення зазначає, що на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, не досліджувались факти вчинення інших корупційних кримінальних правопорушень вчинених ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_7, зокрема вимагання неправомірної вигоди з суб`єктів господарювання, що здійснюють не тільки постачання товарів оборонного призначення, з одночасним фактичним контролем таких суб`єктів, а й вимагання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання, які здійснюють постачання зброї Міністерству оборони України, а тому існує достатньо підстав вважати, що наявність повідомленої підозри у цьому кримінальному провадженні не перешкодить можливості продовження злочинної корупційної діяльності ОСОБА_4 пов`язаної із подальшим продовженням вимагання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання, що постачають товари та надають послуги Міністерству оборони України.

Зважаючи на зазначене слідчий суддя вважає такий ризик спроможним на даному етапі досудового розслідування.

Варто зауважити, що ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Водночас слідчий суддя зауважує, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Тобто ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

За таких обставин, заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає обґрунтованими.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що на даний час прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, у тому числі й домашній арешт, про який просить сторона захисту, не зможе запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею під час судового розгляду, а тому слідчий суддя вважає за необхідне продовжити застосований щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 28.09.2025 включно, або до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України.

Задовольняючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішеннях «Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Детектив у клопотанні та прокурор під час судового засідання просили визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 17 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 292 800 грн, зауваживши, що з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, майнового та сімейного стану підозрюваного, застава у визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмірі не здатна забезпечити належної поведінки підозрюваного, оскільки не є для нього значною.

Захисник в судовому засіданні, у випадку якщо слідчий суддя дійде переконання про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити помірний для підозрюваного розмір застави, який забезпечив би останньому можливість її внесення.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини та характер вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення; зловживання ОСОБА_4 службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, що може свідчити про наявність у ОСОБА_4 необлікованих доходів.

Водночас слідчий суддя враховує, що розмір застави, визначений попередньою ухвалою слідчого судді у розмірі 53 292 800 грн, до цього часу за підозрюваного не внесений, що вказує на те, що такий розмір застави може бути непомірним для ОСОБА_4 .

Водночас не може залишатися поза увагою те, що найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_4 з моменту його затримання в порядку ст. 208 КПК України, з того часу він безперервно утримується в слідчому ізоляторі.

Поряд з цим варті уваги і висновки, викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.05.2023 у справі №991/3711/23, зокрема, щодо того, що стандарт доказування стороною обвинувачення відповідного майнового стану підозрюваної особи з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати, особливо у разі, якщо: встановлення попереднього розміру застави базувалось серед іншого на припущенні про можливість володіння нею значними активами на підставі непрямих доказів; а також факту тривалого невнесення застави в раніше визначеному розмірі.

Оскільки більш вагомих доказів щодо обґрунтування майнового стану ОСОБА_4 на рівні, що дозволяє йому внести заставу в раніше визначеному обсязі, суду не надано, отже застосування цього запобіжного заходу в частині визначення розміру альтернативної застави має бути менш суворим.

За таких обставин, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід слідчий суддя приходить до висновку, що він не може бути завідомо непомірним для нього та повинен надавати можливість внести таку заставу, тому варто визначити ОСОБА_4 заставу у меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення. Однак, з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, в розмірі, що перевищує зазначені ст. 182 КПК України межі, що буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання підозрюваного встановленню істини у кримінальному провадженні, а також запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_4, як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в розмірі 40 000 000 грн, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Тож, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а захистом не спростовано, а саме: прибувати до слідчого (детективів НАБУ) які здійснюють досудове розслідування, прокурора та суду за кожним викликом; не відлучатись із міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваним ОСОБА_7 з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Керуючись положеннями ч. 6 ст. 182, ч. 7 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 визначені цією ухвалою обов`язки строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

За встановлених обставин, клопотання захисника ОСОБА_5 та детектива ОСОБА_6 підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 197, 199, 201, 369-376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника та детектива задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 28.09.2025 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 000 000 грн (сорок мільйонів гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_2 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, такі обов`язки:

-прибувати до слідчого (детективів НАБУ) які здійснюють досудове розслідування, прокурора та суду за кожним викликом;

-не відлучатись із міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваним ОСОБА_7 з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення;

-здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12025000000001216 від 01.05.2025.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1