- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/7818/25
Провадження 1-кс/991/7889/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 12025000000001216 від 01.05.2025,
ВСТАНОВИВ:
31.07.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив Національного антикорупційного бюро України просив продовжити на два місяці строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 та залишити без змін визначену в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України заставу у розмірі 17 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 53 292 800 грн.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
- прибувати до слідчого (детективів НАБУ), які здійснюють досудове розслідування, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі за текстом - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001216 від 01.05.2025, у межах якого, зокрема, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
На думку детектива, наразі існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують продовження дії щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, а також іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Поряд з цим, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.
01.08.2025 від захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 надійшли письмові заперечення, у яких він просив відмовити у задоволенні клопотання детектива; змінити ОСОБА_4 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обґрунтовуючи свої доводи, захисник посилається на такі обставини:
- щодо ОСОБА_4 відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, адже:
a). згідно своїх функціональних обов`язків він не міг впливати на будь-які рішення конкурсної комісії Міністерства оборони України, у т.ч. шляхом надання вказівок, рекомендацій чи іншим чином, а також не мав впливу на підписання договорів на будівництво багатоквартирного 16-ти поверхового будинку;
b). ОСОБА_4 готовий здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій закордонний паспорт;
с). з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій, спрямованих на спробу впливу на будь-якого свідка чи іншого підозрюваного. При цьому, свідок ОСОБА_7 неодноразово допитаний;
d). ОСОБА_4 не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки він не має попередніх судимостей, не притягувався до відповідальності раніше, не вчиняв жодних кримінально караних дій після повідомлення про підозру ;
- необхідно врахувати характеризуючі ОСОБА_4 відомості, а саме: міцні соціальні зв`язки (дружину, малолітню доньку, яка має низьку різних захворювань, батька інваліда другої групи), є військовослужбовцем, має постійне місце роботи, стабільний соціальний статус, позитивні характеристики за місцем роботи, отримав посвідчення почесного нагрудного знаку командування сил спеціальних операцій Збройних Сил України, грамоту від командувача сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
- розмір застави, визначений ОСОБА_4, є необґрунтованим та непомірним для її внесення і, фактично, залишає його під вартою.
Додатково до клопотання захисник надав документи, що стосуються родинних зв`язків ОСОБА_4, його характеристики як особи та витяг із функціональних обов`язків начальника групи інфраструктурного забезпечення руху опору Управління руху опору військової частини НОМЕР_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання детектива з наведених у них мотивів та просив задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав доводи, викладені у поданих запереченнях та зазначив, що органом досудового розслідування не надано доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 та продовження існування ризиків, на які посилається сторона обвинувачення. Просив врахувати наявність міцних соціальних зв`язків, малолітньої дитини, матеріальний стан та у випадку, якщо слідчий суддя дійде переконання про необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити помірний для ОСОБА_4 розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, за змістом ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя має з`ясувати, чи не зменшився заявлений ризик або чи з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000001216 від 01.05.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2025 (справа № 757/27485/25-к) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 09.08.2025. При цьому одночасно визначена застава у межах 17 600 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 53 292 800 грн, та, у випадку внесення застави, покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Оцінка обґрунтованості підозри
11.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення було вчинене за таких обставин.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжено.
Починаючи з 24.02.2022 після початку проведення бойових дій на території України, ОСОБА_7, який є керівником та засновником групи суб`єктів господарювання, серед яких ТОВ «Астрон Трейд» (код ЄДРПОУ: 43164829, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Дорошенка Дмитра, 18, кабінет 410), почав вести господарську діяльність з метою здійснення робіт та послуг, в яких є потреби Міністерства оборони України.
Наказом Міністра оборони України № 84/нм від 06.02.2025 року ОСОБА_8 - начальника фінансово-економічного управління - помічника начальника Головного управління з фінансово-економічної роботи Головного управління капітальних вкладень Міністерства оборони України визначено Головою конкурсної комісії Міністерства оборони України з відбору пропозицій щодо закупівлі квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку в регіонах України.
У невстановлений час та місці, але не пізніше лютого 2025 у начальника групи інфраструктурного забезпечення руху опору Управління руху опору Командування Сил спеціальних операцій ОСОБА_9 разом із ОСОБА_8 та іншими невстановленими на даний час особами Міністерства оборони України, які розуміючи потребу щодо забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди під представників забудовника.
ОСОБА_8 та ОСОБА_4, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи наявність вищезазначених службових можливостей для реалізації злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди від директора ТОВ «Астрон Трейд» ОСОБА_7, висунули вимогу останньому про надання їм неправомірної вигоди в загальному розмірі 1 300 000 доларів США, які розділили на три етапи, а саме: перший етап отримання 100 000 доларів США за вчинення дій, пов`язаних із визначенням переможцем ТОВ «Астрон Трейд» у публічних закупівлях (конкурс з відбору пропозицій учасників щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельній ділянці у м. Києві) на будівництво 16-ти поверхового житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями на земельній ділянці площею 0,9043 га, з кадастровим номером 8000000000:75:344:0152 за адресою: АДРЕСА_1. Другий етап отримання 400 000 доларів США за підписання договору на будівництво по вказаному об`єкту, а також третій і завершальний етап отримання 800 000 доларів США після завершення першої черги будівництва.
У подальшому, 10.06.2025 року ОСОБА_8, перебуваючи разом із ОСОБА_4 в ресторані «Vino e Cucina», в ході розмови із ОСОБА_7 повідомив останньому, що першу частину неправомірної вигоди від загального розміру 1 300 000 доларів США, а саме у розмірі 100 000 доларів США він повинен віддати ОСОБА_4, а останній їх отримати. Приблизно о 22 годині 40 хвилин 10.06.2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 після того як покинули ресторан «Vino e Cucina», прибули на паркувальний майданчик супермаркету «Novus», за адресою: м.Київ, вул. Миколи Міхновського, 16А, після чого ОСОБА_4 отримав обумовлену першу частину неправомірної вигоди від загального розміру 1 300 000 доларів США, а саме в розмірі 100 000 доларів США від ОСОБА_7 (що станом на дату отримання частини неправомірної вигоди згідно офіційного курсу Національного банку України еквівалентно 4 149 190 грн.) за визначення переможцем ТОВ «Астрон Трейд» (код ЄДРПОУ: 43164829) у публічних закупівлях (конкурс з відбору пропозицій учасників щодо будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельній ділянці у місті Києві) на будівництво 16-ти поверхового житлового будинку з вбудованими комерційними приміщеннями на земельній ділянці площею 0.9043 га., з кадастровим номером 8000000000:75:344:0152 за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 підозрюється в пособництві одержання службовою особою неправомірної вигоди, в особливо великому розмірі, для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими детективом матеріалами, зокрема:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.05.2025 та 30.05.2025, який повідомив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 будучи службовими особами Міністерства оборони України, вимагають у нього неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1 300 000 доларів США за перемогу у конкурсі щодо будівництва житла для військовослужбовців на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:75:344:0152, площею 0,9043 га, за адресою: АДРЕСА_1, із подальшим підписанням договору будівництва. При цьому, свідок повідомив про етапи та суми неправомірних вигод, які він мав передавати ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на кожному етапі будівництва житла для військовослужбовців на зазначеній земельній ділянці. Зокрема, перший етап 100 000 доларів США, другий етап 400 000 доларів США та третій етап 800 000 доларів США, які ОСОБА_7 за вимогою ОСОБА_4 мав класти до ячейки банківської установи АТ «Банк «Український капітал». Також, свідок повідомив, що ОСОБА_4 вимагає від нього 3% неправомірної вигоди від суми договору на постачання товарів оборонного призначення, додавши його до групи у месенджері «WhatsApp» із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де ОСОБА_4 був адміністратором;
- протоколом огляду предметів від 02.06.2025 року, в ході якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_7 та зафіксовано наявні в ньому відомості про контактування останнього з ОСОБА_4 . Зокрема, пересилання ОСОБА_4 технічної документації по земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:75:344:0152, площею 0,9043 га, за адресою: АДРЕСА_1, наказу № 2 від 16.05.2025 «Про затвердження рішення конкурсної комісії щодо проведення конкурсу» стосовно залучення інвестора з виконання будівельних робіт по будівництву багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-громадського призначення (дошкільний навчальний заклад) на АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва. Крім того, також зафіксовано факти вимагання ОСОБА_4 3% неправомірної вигоди від суми договору на постачання товарів оборонного призначення;
- протоколом ідентифікації (огляду), помітки та вручення грошових коштів від 10.06.2025, згідно з яким ОСОБА_7 було вручено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, які в подальшому були передані ОСОБА_4 у вигляді неправомірної вигоди та вилучені 10.06.2025 під час особистого обшуку у ході затримання останнього в порядку ст. 208 КПК України;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 17.06.2025, у якому зафіксовано листування останнього зі ОСОБА_8 та іншими фігурантами кримінального провадження, отримання технічної документації від них щодо забудови земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:75:344:0152, площею 0,9043 га, за адресою: АДРЕСА_1, зазначення власного відсотку від загальної суми неправомірної вигоди;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 23.06.2025, у якому зафіксовано його листування з іншими фігурантами кримінального провадження, зокрема ОСОБА_4, отримання технічної документації від них щодо забудови земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:75:344:0152, площею 0,9043 га, за адресою: АДРЕСА_1, отримання вказівок щодо зменшення суми неправомірної вигоди до 1 000 000 доларів США від ОСОБА_7 ;
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 від 22.05.2025 та 27.05.2025, в ході яких зафіксовано факти вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у розмірі 1 300 000 доларів США від ОСОБА_7, етапи на яких потрібно було передавати неправомірну вигоду, суми та способи передачі неправомірної вигоди. Також, зафіксовано розмови, в ході яких ОСОБА_8 та ОСОБА_4 переконують ОСОБА_7 в його перемозі в конкурсі щодо залучення інвестора з виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-громадського призначення (дошкільний навчальний заклад) на АДРЕСА_1, а також виключення в подальшому з договору умови щодо передачі квартир для військовослужбовців з поліпшеннями. Крім того, зафіксовано факти контролю ОСОБА_4 суб`єктів господарювання, які здійснюють постачання товарів оборонного призначення для Міністерства оборони України;
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтролю особи ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 від 13.06.2025, в ході яких зафіксовано факт вимагання неправомірної вигоди ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у розмірі 1 300 000 доларів США від ОСОБА_7, етапи на яких потрібно було передавати неправомірну вигоду, суми та способи передачі неправомірної вигоди. Також, зафіксовано факт подальшого узгодження зниження суми неправомірної вигоди до 1 000 000 доларів США;
- протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 11.06.2025, у якому проведено огляд, ідентифікацію та копіювання грошових коштів в сумі 5 000 доларів США, а також виготовлено несправжні (імітаційні) засоби, а саме грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 950 штук, які були вилучені 10.06.2025 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_4 ;
- протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій - візуального спостереження за особою ОСОБА_8 від 09.07.2025, у якому зафіксовано, що після зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_7 10.06.2025 біля закладу швидкого харчування «McDonalds», що розташований за адресою: м. Київ, Севастопольська площа, 1, ОСОБА_8 одразу вирушив на зустріч з іншим фігурантом кримінального провадження для отримання дозволу від останнього на зниження суми неправомірної вигоди до 1 000 000 доларів США. У подальшому, цього дня, він на зустріч до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 до закладу «VINO e CUCINA»;
- протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій - візуального спостереження за особою ОСОБА_4 від 09.07.2025, у якому зафіксовано факт отримання 10.06.2025 ОСОБА_4 від ОСОБА_7 першої частини неправомірної вигоди у розмірі 100 000 доларів США;
- протоколом огляду речей та документів від 17.07.2025, згідно з яким оглянуто оптичні носії інформації, на яких зафіксовано фото та відеоматеріали, отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_4, їх послідовних дій 10.06.2025 під час отримання першої частини неправомірної вигоди у розмірі 100 000 доларів США.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
Слідчий суддя наголошує, що на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та пов`язаних з ним заходів забезпечення кримінального провадження. Ці критерії не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації кримінального правопорушення чи встановлення вини конкретної особи. Тому слідчий суддя відхиляє доводи захисника про відсутність достатніх та об`єктивних доказів, що ОСОБА_4 згідно своїх функціональних обов`язків міг впливати на будь-які рішення конкурсної комісії Міністерства оборони України.
Крім того, слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 за час перебування на посаді начальника групи інфраструктурного забезпечення руху опору Управління руху опору Командування Сил спеціальних операцій набув широке коло знайомств і зв`язків серед службових осіб Міністерства оборони України, органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у т.ч. шляхом залишення території України.
Також вартим уваги є той факт, що з огляду на посаду підозрюваного, останній набув знання та навички конспірації та уникнення спостереження за собою, які безпосередньо може використати при спробі залишення території України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_2, виданий Кам`янець-Подільським сектором Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, дійсний до 31.01.2028), яким він може в будь-який момент скористатись та залишити територію України. При цьому слід наголосити, що попри існуючі з 24 лютого 2022 року обмеження для виїзду за кордон для чоловіків, здійснювати належний контроль на всією ділянкою державного кордону України наразі неможливо через триваючу військову агресію зі сторони РФ.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує посилання детектива про те, що після зміни підслідності та подальше її визначення за детективами Національного антикорупційного бюро України, було проведено допити нових свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема працівників Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України, які відповідно до своїх показів деталізували події, що стосувались обставин проведення конкурсу стосовно залучення інвестора з виконання будівельних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-громадського призначення по АДРЕСА_1 у Святошинському районі м. Києва.
Також, слідчий суддя бере до уваги, що у рамках цього кримінального провадження згадуються інші фігуранти, зокрема тимчасово виконуючий обов`язки начальника Центрального територіального управління капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_10, працівники банківської установи АТ «Банк «Український капітал», учасники групи створеної ОСОБА_4 в месенджері «WhatsApp» «Міноборони контракти».
На переконання слідчого судді, показання цих свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може використовуючи зв`язки з іншими особами впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Крім того, слід враховувати, що у даному кримінальному провадженні є інший підозрюваний - ОСОБА_8, який може надати викривальні покази щодо ОСОБА_4 . Отже, існує вірогідність здійснення ОСОБА_4 спроб вплинути на нього з метою змусити відмовитись надавати показання або надавати неправдиві показання. Також підозрюваний може спробувати здійснити вплив на свідка ОСОБА_7 з метою зміни останнім показань стосовно обставин висловлення йому прохання надання неправомірної вигоди, отримання ОСОБА_4 неправомірної вигоди та подальшого розподілу між іншими підозрюваними.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Слідчий суддя приймає доводи сторони обвинувачення щодо існування цього ризику, позаяк матеріалами кримінального провадження та матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій у даному провадженні зафіксовано листування та розмови, відповідно яким ОСОБА_4 підтверджує факт впливу на низку юридичних осіб, зокрема ТОВ «РВ Струм» та ТОВ «Ауксо констракшн», які здійснюють постачання товарів оборонного призначення для Міністерства оборони України, де за рахунок такого впливу та фактичного сприяння в перемозі щодо закупівель товарів оборонного призначення отримує певний відсоток від суми такого контракту.
Крім того, характер зафіксованих розмов ОСОБА_4 свідчить про те, що останній використовує засоби конспірації з метою бути не викритим під час провадження своєї злочинної діяльності, направленої на отримання неправомірної вигоди, умисно здійснював пошук такого механізму передачі коштів, який унеможливлював би таку передачу особисто з рук в руки. Для цього він намагався використати банківську комірку АТ «Банк «Український капітал» при цьому запевняючи свідка ОСОБА_7, що раніше консультував своїх знайомих щодо такого механізму передачі коштів та подальшого не викриття такої злочинної діяльності.
Щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою
12.06.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 53 292 800 грн.
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження строку застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як раніше не судима особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Стороною захисту не надано слідчому судді доказів на підтвердження обставин, які б виключали продовження строку дії запобіжного заходу.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризиком. Про це свідчать обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, зокрема, значний розмір неправомірної вигоди, вчинення правопорушення за попередньою змовою з іншими особами.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий та сімейний стан, розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні детектива, а застосування підозрюваному іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Крім того, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива щодо необхідності продовження строку застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу.
Також, слідчий суддя враховує посилання детектива на обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, а саме зміну підслідності у кримінальному провадженні за Національним антикорупційним бюро України, що зумовило припинення проведення досудового розслідування на значний строк, необхідність повторного вивчення матеріалів кримінального провадження для планування проведення процесуальних дій детективами Національного бюро. Крім того, існує необхідність у проведенні низки процесуальних дій, за результатами яких планується здобуття відомостей щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Також станом на день звернення з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ще проводяться відповідні комп`ютерно-технічні експертизи, проводяться допити свідків та встановлюються інші співучасники кримінального правопорушення. Тобто, на теперішній час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває та не може бути закінчене до 09.08.2025.
Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
Детектив просив визначити у якості альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі 53 292 800 грн, який обґрунтував майновим станом підозрюваного та розміром неправомірної вигоди.
Слідчий суддя враховує, що протягом перебування підозрюваного ОСОБА_4 під вартою ризики зменшили свою інтенсивність, втім, станом на час розгляду клопотання вони не зменшилися до тієї міри, яка б виключала необхідність застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави у сумі 53 292 800 грн. як альтернативного запобіжного заходу підлягає зменшенню до 40 000 000 грн., позаяк на цьому етапі кримінального провадження окреслений розмір застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у разі її внесення та буде суттєвим запобіжником для виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
При цьому слідчий суддя враховує надані стороною захисту відомості про сімейний стан ОСОБА_4, разом з тим, не вважає ці відомості такими, що свідчать про непомірність застави у розмірі 40 000 000 грн. для підозрюваного.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що визначений розмір застави відповідає майновому та сімейному стану підозрюваного, обставинам кримінального провадження та є помірним. Відомостей, які би свідчили про зміну майнового стану підозрюваного стороною захисту не надано.
Щодо покладення на підозрюваного обов`язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до слідчого (детективів НАБУ) які здійснюють досудове розслідування, прокурора та суду за кожним викликом;
- не відлучатись із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваним ОСОБА_8 з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.
За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 194, 196, 201, 369-376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, тобто до 29.09.2025 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 000 000 грн (сорок мільйонів гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на два місяці з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, такі обов`язки:
-прибувати до слідчого (детективів НАБУ) які здійснюють досудове розслідування, прокурора та суду за кожним викликом;
-не відлучатись із міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваним ОСОБА_8 з приводу обставин вчиненого кримінального правопорушення;
-здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12025000000001216 від 01.05.2025.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1