Document No. 129474247

Date of the hearing: 12/08/2025
Date of the decision: 12/08/2025
Case №: 991/6812/24
Proceeding №: 12024160000000009
Instance: HACC
Judicial form: Criminal
Decision type: Verdicts

Presiding judge (HACC): Oliinyk O.V.

Справа № 991/6812/24

Провадження № 1-кп/991/87/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

з участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурора ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

його захисника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000000009 від 10.01.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вергуни Черкаського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, з вищою освітою, працюючого директором Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 », депутата ІНФОРМАЦІЯ_3 VIII скликання, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, яке суд визнав доведеним

У грудні 2023 року ОСОБА_8 вирішив отримати в оренду дві земельні ділянки загальною площею 4 га поблизу с. Молодіжне Великодолинської селищної громади Одеського району Одеської області для здійснення підприємницької діяльності. Для чого звернувся за консультацією щодо порядку отримання в оренду земельних ділянок до голови ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5, який володіє знаннями та інформацією з цих питань. Під час подальшого спілкування у телефонному режимі ОСОБА_5 призначив ОСОБА_8 зустріч 08.01.2024 в ресторані готелю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » по АДРЕСА_3 .

08.01.2024 приблизно о 12 годині в приміщенні ресторану готелю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_5 та ОСОБА_8 обговорили деталі підприємницької діяльності ОСОБА_8, яку він планував вести на означених земельних ділянках. ОСОБА_5 вказав на необхідність ОСОБА_8 для вказаної діяльності зареєструвати юридичну особу.

В ході зустрічі ОСОБА_5, діючи умисно та з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_8, що для забезпечення прийняття селищною радою необхідних рішень необхідно надати неправомірну вигоду голові та депутатам ІНФОРМАЦІЯ_6 . При цьому запевнив ОСОБА_8 у тому, що має зв`язки з вказаними особами та спроможний вирішити питання передачі неправомірної вигоди. Для повідомлення точної суми грошових коштів, необхідних для передачі голові та депутатам за прийняття необхідних рішень, призначив йому зустріч увечері цього ж дня.

У той же день приблизно о 18 годині, перебуваючи в приміщенні ресторану готелю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8, що прийняття рішень ІНФОРМАЦІЯ_7 про передачу двох земельних ділянок в оренду буде коштувати по 200 000 доларів США за кожну земельну ділянку та 50 000 доларів США за його посередницькі послуги.

Того ж дня о 18 год. 08 хв. за допомогою застосунку «WhatsApp» ОСОБА_5 надіслав ОСОБА_8 повідомлення із переліком дій, що необхідно виконати для реалізації досягнутих домовленостей.

Надалі 31.01.2024 ОСОБА_5 під час зустрічі з ОСОБА_8 у приміщенні ресторану готелю « ІНФОРМАЦІЯ_5 », продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на підбурювання ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди, повідомив про проведені ним попередні перемовини із представниками селищної ради та підтвердив, що він забезпечить прийняття на сесіях ІНФОРМАЦІЯ_8 необхідних рішень щодо оформлення та передачі в оренду земельних ділянок, зазначивши про спосіб надання неправомірної вигоди трьома частинами, а саме - перед другою сесією ради, після третьої та остаточний розрахунок по факту підписання договору оренди. Стосовно конкретних сум повідомив, що ще раз обговорить з чиновниками і зорієнтує його про розмір суми, яку потрібно буде передати на кожному етапі.

Для переконання ОСОБА_8 у необхідності надання неправомірної вигоди та в успішності запропонованого варіанту дій розповів про свій досвід щодо реалізації різних проектів та взаємодію із чиновниками. Запевнив, щоу випадку невиконання чиновниками взятих на себе зобов`язань, він може домогтися потрібного результату іншим способом за рахунок їх гонорарів. Повідомив ОСОБА_8 про необхідність надання ним попереднього авансу в сумі 20 000 доларів США - для підтвердження серйозності намірів ОСОБА_8, при цьому на прохання ОСОБА_8 погодився на меншу суму такого авансу - 10 000 доларів США.

В подальшому 08.02.2024 під час зустрічі у приміщенні ресторану готелю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 що за результатами проведених ним перемовин досягнуто домовленості про необхідність для отримання бажаного рішення надання неправомірної вигоди депутатам та голові ІНФОРМАЦІЯ_8 поетапно: перша сума 50 000 доларів США перед другою сесією селищної ради, 150 000 доларів США перед третьою сесією, а 200 000 доларів США після підписання договору оренди, а також 40 тисяч доларів США (50 000 доларів США мінус 10 000 доларів США, які надасть ОСОБА_8 як аванс). Тобто усього в розмірі 450 000 доларів США (що згідно з офіційно встановленим ІНФОРМАЦІЯ_9 курсом гривні до долара США станом на 09.02.2024 становило 16 906 815 грн).

Надалі, 09.02.2024 приблизно о 09:00 год. у приміщенні ресторану готелю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » по АДРЕСА_3 ОСОБА_8, виконуючи умови ОСОБА_5, діючи на виконання попередніх домовленостей щодо надання голові та депутатам ІНФОРМАЦІЯ_6 означеної неправомірної вигоди, передав ОСОБА_5 першу частину цієї неправомірної вигоди в розмірі 10 000 доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 09.02.2024 складало 375 707 гривень) для подальшої передачі означеним особам.

При цьому наміру передавати отриману неправомірну вигоду голові та депутатам ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 не мав, а бажав заволодіти грошовими коштами та розпорядитися ними на власний розсуд, для чого діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння чужим майном шляхом обману. А саме ввів в оману ОСОБА_8 щодо своїх попередніх домовленостей з головою та депутатами ІНФОРМАЦІЯ_6 та створив у ОСОБА_8 переконання, що іншим шляхом без надання неправомірної вигоди отримати земельні ділянки в оренду неможливо, після чого одержав частину неправомірної вигоди як аванс. Однак, розпорядитися коштами, більша частина з яких була імітаційними засобами, а менша частина коштами потерпілого, ОСОБА_5 не встиг у зв`язку з його затриманням, а тому злочин ним не було доведено до кінця з підстав, що не залежали від його волі.

II. Правова кваліфікація кримінального правопорушення

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369 КК України, а саме підбурив ОСОБА_8 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, та службовим особам за вчинення ними в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їм влади.

Також своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_8 на суму 10000 доларів США нібито для подальшої передачі їх голові та депутатам ІНФОРМАЦІЯ_6 в якості неправомірної вигоди за прийняття рішень про надання дозволу підконтрольній останньому юридичній особі на розроблення технічної документації із землеустрою та передачу в оренду цій же юридичній особі двох земельних ділянок загальною площею 4 га поблизу с. Молодіжне Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190 КК України, - закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому.

ІІІ. Позиція сторони захисту

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 заявив про свою невинуватість та надав показання про те, що наприкінці 2023 року до нього звернувся його колишній помічник ОСОБА_9 (який був згодом звільнений) з проханням проконсультувати людину щодо виділення земельної ділянки, на що він погодився. Далі зателефонував ОСОБА_8 відносно землі поблизу Молодіжного та пізніше скинув інформацію щодо бажаної земельної ділянки. Після чого домовилися про зустріч 08.01.2024. Далі ОСОБА_5 проаналізував ситуацію і повідомив, що потрібна юридична особа та довіреність на представництво інтересів, а також направив ОСОБА_8 на WhatsApp концепцію проєкту покроково, згідно якої визначено комісійну винагороду ОСОБА_5 50 000 доларів США (з них 20 000 доларів США аванс). На зустрічі обговорювали виключно офіційні витрати. ОСОБА_8 надіслав фото витягу з реєстрації нової юридичної особи. Наприкінці січня 2024 року була ще одна зустріч з ОСОБА_8 у готелі « ІНФОРМАЦІЯ_10 » та ОСОБА_5 повідомив про необхідність розробки бізнес-плану для презентації, що необхідно було для прийняття позитивного рішення про виділення цієї земельної ділянки та про три етапи реалізації плану. Перший етап передбачав презентацію бізнес-плану та подання заяви, затвердження райрадою концепції та прийняття рішення про погодження збору документів на розробку проектної документації та на проведення технічних робіт, підготовку проекту землеустрою. Другий етап передбачав затвердження сесією ради проектної документації та прийняття рішення про проведення аукціону. Третій етап передбачав затвердження сесією ради результатів аукціону та доручення ради укласти договір оренди.

При цьому ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_8 підписати два договори: перший - між фізичними особами про відповідальність сторін (між керівником проекту та замовником); другий - на юридичний супровід між юридичними особами - фірми ОСОБА_8 та юридичної компанії, яка би перевіряла документи на предмет права, законності, правильності оформлення документів. Проект договору між юридичними особами відправив через мобільний додаток. На що ОСОБА_8 відповів, що йому треба проконсультуватися. ОСОБА_5 запропонував надати йому гроші, підписати договір і почати роботу. На наступний раз зустрілися 09.02.2024 та відбулася передача авансу, після чого його затримали працівники правоохоронного органу. При цьому один з них повідомив ОСОБА_5, що ці події - наслідок прийняття ним «неправильних» рішень і ОСОБА_5 зрозумів, що це стосується невинесення ним на сесію райради питання передачі 150 га землі прибережної зони (Бугацька коса).

ОСОБА_5 повідомив, що раніше реалізовував різні бізнес-проекти з енергозбереження, приватизації підприємств, де у тому числі стояли питання виділення землі, а також із залученням інвесторів до виробництва. Гроші, отримані від такої комерційної діяльності, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, не вносив. Від бізнес-проекту «виділення землі ОСОБА_8 » мав отримати 50 000 доларів США як плату за консультації щодо його підготовки, розробку покрокових напрямків, підготовку документів на аукціон, підготовку проекту договору оренди тощо. Так, зокрема ОСОБА_5 мав підготувати заяву наступного змісту: «Прошу розглянути можливість розміщення на території вашої громади в межах населеного пункту економічного бізнес-проекту з видами діяльності (перелік видів діяльності)», та додати до заяви доповідну з викладенням деталізованої пропозиції - стислого бізнес-плану. Свою роботу із супроводження проекту ОСОБА_5 оцінив у 50 000 доларів США. Окрім цієї суми ОСОБА_8 мав додатково сплатити офіційно гроші за розробку проекту землеустрою, експертизу, геодезію, внески на аукціон, а також після підписання договору - орендну плату за один рік наперед. Усього близько 400 - 500 тисяч гривень.

Зафіксовані на НС(Р)Д розмови стосуються виключно офіційних витрат трьома частинами. Голову селищної ради він не знає і не знайомий з депутатами, тому не міг з ними про щось попередньо домовлятися, розмови про попередні переговори стосувалися не депутатів, а юристів, проектантів, геодезистів.

ОСОБА_5 був впевнений в успішності реалізації проекту, покладаючись на власні здібності і досвід роботи головою земельної комісії райради.

Захисник у письмових запереченнях вказуючи про наявність провокації злочину зазначив, що ОСОБА_8 був зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службових осіб - селищного голови, депутатів селищної ради - та прагнув обійти установлену процедуру вирішення питання, досягти задоволення своїх інтересів незаконним шляхом.

Звернув увагу на показання ОСОБА_8, який повідомив, що зацікавився орендою земельних ділянок ще в 2021 році та йому було роз`яснено юридичні аспекти передачі в оренду ділянок із земель комунальної власності. Незважаючи на це, ОСОБА_8 протягом двох років не звертався до органів місцевого самоврядування із відповідною заявою, або ж за роз`ясненням порядку отримання ділянок в оренду, натомість мав на меті вирішити питання «іншим шляхом», для чого підшукав відповідних осіб.

ОСОБА_5 не має та не мав можливості здійснити вплив на депутатів ІНФОРМАЦІЯ_6, аби вони прийняли рішення про передачу таких ділянок в оренду. ОСОБА_5 є головою комісії з питань земельних відносин та адміністративно-територіального устрою зовсім іншої ради - ІНФОРМАЦІЯ_3, а така передача здійснюється за результатом проведення земельних торгів, крім випадків, передбачених ч. 2, 3 ст. 134 ЗК України.

ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин щодо обвинувачення, яке суд визнав доведеним

Незважаючи на невизнання вини, винуватість ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369 КК України, доведена зазначеною в цьому розділі сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, які суд визнав належними і допустимими, на підставі яких встановлені факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, свідок ОСОБА_8 (заявник у кримінальному провадженні), допитаний під час судового розгляду, показав, що він займається підприємницькою діяльністю з діяльності автостоянок, є приватним підприємцем. До повномасштабного вторгнення свідок проживав у м. Маріуполь, і ще тоді отримав від свого знайомого ОСОБА_11 (юриста) пропозицію про спільну діяльність з влаштування автостоянки для фур біля траси на м. Білгород-Дністровський. ОСОБА_11 повідомив, що зможе взяти потрібну земельну ділянку в оренду, на що свідок погодився. Після повномасштабного вторгнення ОСОБА_11 виїхав за кордон і вже бажання займатися виділенням в оренду земельної ділянки не мав, тож надав свідку контакт особи на ім`я ОСОБА_12, який у свою чергу надав контакт особи, яка може допомогти у вирішенні цього питання, повідомивши, що така особа чекає на його дзвінок (надалі цією особою виявився ОСОБА_5 ). Свідок особисто не знає ОСОБА_12, спілкувався з ним лише телефоном. Свідок скористався цією можливістю і у грудні 2023 року зателефонував ОСОБА_13, той у свою чергу вже знав, стосовно чого буде телефонувати свідок та попросив скинути на WhatsApp дані про земельні ділянки. Після чого ОСОБА_14 зателефонував свідку і запропонував зустрітися в м. Одесі. На початку січня 2024 року вони зустрілися в м. Одесі в кафе готелю « Атлантик » близько 12-ї години дня, познайомилися та спілкувалися з приводу оренди земельних ділянок. ОСОБА_14 сказав, що усю інформацію про процедуру виділення земельних ділянок надасть пізніше. Увечері того ж дня вони зустрілися у цьому ж місці та ОСОБА_14 роз`яснив, що для виділення земельних ділянок потрібно надати грошові кошти у розмірі близько 500 000 доларів США трьома траншами: спочатку в сумі 20 000 доларів США (щоб розпочати процес), далі по 200 000 доларів США за кожну земельну ділянку (так звані «представницькі витрати» за прийняття рішення депутатами), плюс винагорода ОСОБА_5 за сприяння у отриманні ділянки в оренду. Загальна сума може бути меншою залежно від обставин. Усього буде три етапи виділення земельної ділянки: 1) виведення землі з власності територіальних громад, присвоєння кадастрового номеру; 2) підготовка до аукціону; 3) аукціон, передача землі в оренду. При цьому ОСОБА_5 запевнив, що ніяких проблем у процесі не буде, тому що він є головою земельної комісії Білгород-Дністровської районної ради, депутатом і знає як вирішуються вказані питання.

Свідок пояснив, що зрозумів слова ОСОБА_5 про надання грошових коштів на «представницькі витрати» як такі, що потрібно неофіційно заплатити голові та депутатам селищної ради за те, що вони приймуть рішення про надання земельних ділянок в оренду юридичній особі свідка.

ОСОБА_5 вів розмову про необхідність підписання договору надання консультативних послуг, показував проект договору, але потім передумав, сказавши, що це неважливо і в підсумку договір не підписували.

У процесі цих розмов свідок зрозумів, що без участі ОСОБА_5 не зможе отримати землю; той пояснював, що на даний час землю важко отримувати і просто так (тобто без надання чиновникам неправомірної вигоди) не отримаєш, але він робить інвестиційні проекти і допомагає людям отримувати.

На пропозицію ОСОБА_5 свідок спочатку погодився, оскільки іншого варіанту не бачив, але потім подумав і вирішив заявити у поліцію, адже його обурила така незаконна діяльність офіційних осіб в умовах війни.

Надалі свідок передав ОСОБА_5 10 000 доларів США як аванс для того, щоб розпочинали процес виділення земельних ділянок, при цьому якусь суму, точно не пам`ятає, можливо 500 чи 1 000 доларів США свідок надав з власних коштів, а решту отримав у Департаменті стратегічних розслідувань.

Також свідок пояснив, що у нього є досвід звернення до правоохоронних органів із заявами про вчинення кримінального правопорушення. Так, він є потерпілим у кримінальному провадженні відносно викрадення майна сторожем належної свідку автостоянки, а також заявником у корупційному злочині відносно ОСОБА_15, яка запросила у свідка кошти за сприяння в укладанні договору із сільською радою (це було декілька років тому). Свідок пояснив, що не може мовчати, коли робиться беззаконня.

Показання ОСОБА_8 узгоджуються із іншими доказами, які суд дослідив під час судового розгляду.

10.01.2024 ОСОБА_8 звернувся до СУ ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, що підтверджується протоколом від 10.01.2024, складеним старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 . Відповідно до змісту протоколу ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_5 вимагає від нього неправомірну вигоду в розмірі 20 000 доларів США за вплив на депутатів Великодолинської ТГ щодо прийняття ними рішення про передачу заявнику в оренду двох земельних ділянок загальною площею 4 га поблизу с. Молодіжне Одеського району Одеської області для подальшого ведення підприємницької діяльності (т. 2 арк. 16-17).

Цього ж дня за вказаною заявою ОСОБА_8 відомості про кримінальне правопорушення із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 369-2 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000000009 (т. 2 арк. 3).

Надалі старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 провів огляд вмісту мобільного телефону Iphone 13 Pro Max, ІМЕІ: НОМЕР_1 із SIM-карткою з номером НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8 (огляд проведено за добровільної згоди останнього і за його участі), та за результатом цієї слідчої дії склав відповідний протокол від 10.01.2024 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 з додатком. Зі змісту протоколу вбачається, що старший слідчий оглянув додаток WhatsApp, а саме листування ОСОБА_8 із ОСОБА_5 (записаний як « ОСОБА_17 », номер телефону НОМЕР_3 ) та встановив, що 08.01.2024 о 18 год 08 хв останній направив ОСОБА_8 повідомлення такого змісту:

«Проект Молодіжне

Процедура оформлення:

???Доручення від юр. особи на юриста проєкту для подання документів.

???Подання заяви до ОТГ з викіпіюванням зем ділянок на виділення в оренду з доповідною запискою про цільове використання землі.

???Перша сесія приймає рішення про розробку проектної документації, зміну цільового призначення та проведення оцінки оренди.

???Друга сесія затверджує документацію, формує кадастрову справу, погоджує оцінку, визначає коєфіцієнт (мається на увазі коефіцієнт) розрахунку оренди від нормативно грошової оцінки та призначає дату аукціону на право оренди з можливістю забудови даної зем ділянки відповідно до поданої пропозиції на термін від 15 до 25 років

???Третя сесія затверджує результати конкурсу, підписує з переможцем договір оренди та акт приймання передачі зем ділянки з правом комерційної забудови відповідно до умов конкурсу.

Термін реалізації проекту від початку до підписання договору оренди від 3 до 4 місяці.

Орендар перед початком будівництва повинен виготовити проект забудови та погодити на виконавчому комітеті ОТГ. Після закінчення будівництва власник реєструє права на нерухоме майно та має першочергове право на приватизацію земельної ділянки.

Комісійна винагорода за супроводження проекту 50$

Аванс 20$» (т. 2 арк. 20-22, 23).

Той факт, що абонентський номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_5 та останній користувався ним в період вчинення злочину, підтверджено відомостями, наявними в особовій картці ІНФОРМАЦІЯ_12 (т. 2 арк. 35), а також в протоколі від 09.02.2023 (протокол датований 2023 роком, що, з огляду на обставини провадження, є опискою) у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 з додатком, складеному за результатами проведеного старшим слідчим ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_16 обшуку (у протоколі помилково зазначено як огляд) приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_14 », розташованого по АДРЕСА_3 (т. 2 арк. 37-41).

У цей же день, 10.01.2024, ОСОБА_8 надав старшому слідчому СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 згоду на залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024. ОСОБА_8 роз`яснено, що під час прийняття участі у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій заборонено провокувати осіб на вчинення злочину. Водночас ОСОБА_8 попереджено про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування та про кримінальну відповідальність за такі дії (т. 2 арк. 24, 25).

10.01.2024 старший слідчий ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_16 постановою залучив ОСОБА_8 до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 (т. 2 арк. 26-27).

Ухвалами слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_15 від 11.01.2024 № 187т та від 11.01.2024 № 188т надано дозвіл проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_16, строком до 09.03.2024, а саме на: аудіо-, відеоконтроль осіб; зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, що полягає у фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сингалів (SMS, MMS), які передаються телефонним каналом зв`язку оператора мобільного зв`язку за номерами НОМЕР_3 ( ОСОБА_5 ) та НОМЕР_2 ( ОСОБА_8 ); візуальне спостереження за особами, з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів для спостереження в публічно доступних місцях (т. 5 арк. 38-42, т. 7 арк. 112-114, т. 5 арк. 33-37, т. 7 арк. 118-120).

На підставі вказаних ухвал слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_15 та на виконання доручення старшого слідчого від 11.01.2024 № 4/2/156т (т. 5 арк. 31-32)старший оперуповноважений в ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_18 провів негласну слідчу (розшукову) дію - аудіо-, відеоконтроль осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_8, за результатами чого склав протокол від 15.02.2024 № 961нт/55/114-2024 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 з додатком. Результати проведення вказаної НС(Р)Дзафіксовані на носіях інформації MicroSD № 373т від 29.01.2024 та № 374т від 29.01.2024 (т. 2 арк. 213-219).

Дослідивши цей протокол та відтворивши наявні на носіях інформації файли, суд встановив такі обставини.

31.01.2024 у приміщенні готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_14 », який розташований по АДРЕСА_3, відбулась зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

У ході зустрічі ОСОБА_5 пояснює ОСОБА_8, що прекрасно пам`ятає, про що вони говорили минулої зустрічі, а саме про три сесії і три частини, причому на другій сесії чиновникам треба надати аванс, щоб їх простимулювати («щоб вони хотіли це зробити і прискорювали ці процеси бюрократичні»); стосовно розміру суми, яку має підготувати ОСОБА_8 на другу сесію, повідомив, що ще раз обговорить з чиновниками і зорієнтує його про розмір авансу перед сесією. Далі розраховуватися будуть частиною від обговореної суми на третій сесії і решту - по факту підписання договору.

Також для створення у ОСОБА_8 враження про надійність роботи ОСОБА_5 розповідає про різні ситуації, які виникали в його попередній роботі у аналогічній ситуації, для демонстрації ОСОБА_8, що озвучена ним загальна сума не має бути збільшена та, у випадку невиконання чиновниками взятих на себе зобов`язань, він може домогтися потрібного результату іншим способом за рахунок їх гонорарів; пояснює ОСОБА_8 мету отримання ним попереднього авансу від ОСОБА_8 в сумі 20 000 доларів США - для підтвердження серйозності намірів ОСОБА_8, при цьому на прохання ОСОБА_8 погоджується на меншу суму такого авансу - 10 000 доларів США.

На запитання ОСОБА_8 стосовно розміру 1/3 частини коштів, які потрібно спершу віддати, що становить приблизно 130 тисяч доларів США, ОСОБА_5 демонструє розуміння про що йде мова, пояснивши, що «ми будемо давати рівно стільки, щоб усе було у процесі і під контролем».

01.02.2024прокурор відділу ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_19 виніс постанову № 09/2/1-450т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту із застосуванням заздалегідь ідентифікованих (помічених) коштів та/або спеціальних імітаційних засобів щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 . До проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії залучено ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_16, який надав добровільну письмову згоду на участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій (т. 5 арк. 45-47).

У цей же день прокурор виніс постанову № 09/2/1-451тпро використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) коштів та/або несправжніх (імітаційних) засобів під час проведення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_5 та іншими особами. Вирішив отримати кошти по видатках спецпризначення кошторису ІНФОРМАЦІЯ_19 або від заявника за його згодою в сумі до 30 000 доларів США та/або несправжні (імітаційні) засоби для проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, оглянути останні, провести їх ідентифікацію та вручити ОСОБА_8 (т. 5 арк. 51-53).

Дорученням від 01.02.2024 № 09/2/1-452т прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_19 доручив ІНФОРМАЦІЯ_19 зокрема: 1) на підставі постанови прокурора від 01.02.2024 провести негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину - спеціальний слідчий експеримент; 2) виконати постанову прокурора від 01.02.2024 про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) та/або несправжніх (імітаційних) засобів; 3) провести усі інші слідчі (розшукові) дії, необхідність у проведенні яких може виникнути під час виконання цього доручення (т. 5 арк. 87-88).

На виконання вказаного доручення начальник УСР в Одеській області ДСР НП України звернувся до директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » із проханням виготовити несправжні імітаційні засоби у вигляді грошових банкнот номіналом по 100 доларів США із серійним номером KB14859854M на загальну суму 10 000 доларів США, для використання їх у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 (лист від 02.02.2024 № 1450/55/114/03-2024 (т. 2 арк. 70).

У відповідь на цей лист директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » направив до УСР в Одеській області ДСР НП України сто штук несправжніх імітаційних засобів у вигляді грошових банкнот номіналом по 100 доларів США із серійним номером KB14859854M на загальну суму 10 000 доларів США, що підтверджується листом від 02.02.2024 вих. № 05 (т. 2 арк. 69).

08.02.2024 старший оперуповноважений в ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_18 (на виконання доручення прокурора від 01.02.2024 № 09/2/1-452т та постанови прокурора від 01.02.2024 № 09/2/1-451т (допущено описку, оскільки постанова має номер № 09/2/1-450т) про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_5 ), за участі зокрема свідка ОСОБА_8, понятих ОСОБА_20, ОСОБА_21, провів ідентифікацію (огляд), вручення коштів за результатами чого склав протокол від 08.02.2024 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 з додатком. Відповідно до змісту протоколу оглядом встановлено, що предметом ідентифікації є кошти в сумі 500 доларів США (5 купюр номіналом по 100 доларів США із серійними номерами PG81074983В, PB38965349L, PG71081585A, PB10279633A, PB10279632А), які, зі слів свідка ОСОБА_8, належать йому та він добровільно надає їх з метою документування протиправної діяльності службової особи (осіб) щодо якого здійснюється досудове розслідування у цьому провадженні. Також під час проведення слідчої (розшукової) дії учасникам продемонстрована банкнота номіналом в 100 доларів США із серійним номером KB14859854M, яка була виготовлена за допомогою копіювального пристрою в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » у кількості 95 екземплярів та надалі імітовані як справжні купюри для документування незаконних дій у цьому провадженні. Вказані кошти вручені свідку ОСОБА_8 для подальшого їх використання у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т. 2 арк. 71-76).

08.02.2024 на виконання доручення старшого слідчого від 11.01.2024 № 4/2/156т (т. 5 арк. 31-32)та ухвал слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_15 від 11.01.2024 № 187т та від 11.01.2024 № 188т (т. 7 арк. 112-114, 118-120) старший оперуповноважений в ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_18 провів негласну слідчу (розшукову) дію - аудіо-, відеоконтроль осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_8, за результатами чого склав протокол від 15.02.2024 № 962нт/55/114-2024 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 з додатком. Результати проведення вказаної НС(Р)Дзафіксовані на носіях інформації MicroSD № 375т від 29.01.2024 та № 376т від 29.01.2024 (т. 3 арк. 2-7).

Дослідивши вказаний протокол та відтворивши наявні на носії інформації № 375т від 29.01.2024 файли (прокурор не надав носій № 376т від 29.01.2024), суд встановив такі обставини.

08.02.2024 у приміщенні готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_14 », який розташований по АДРЕСА_3, відбулась зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_8

ОСОБА_5 повторно пояснює, для чого бере у ОСОБА_8 аванс у сумі 10 000 доларів США - для забезпечення виконання взятих на себе з боку ОСОБА_8 зобов`язань («щоб не вийшло, що ми зупинимося на десяти чи на п`ятидесяти, а у мене вже усе запущено нецензурне слово, а дальше ти мені скажеш ой нецензурне слово»).

Повторює, що загальна сума включає в себе «затратну частину» та винагороду ОСОБА_5, при чому конкретизує, що мова йде про 200 000 доларів за кожну земельну ділянку та 50 000 доларів комісії за роботу ОСОБА_5 .

Конкретизує схему надання неправомірної вигоди по етапам: перша сума 50 000 доларів США перед другою сесією, 150 000 доларів США перед третьою сесією, а 200 000 доларів США після підписання договору, а також 40 тисяч доларів США (50 000 доларів США мінус 10 000 доларів США, які надасть ОСОБА_8 як аванс).

09.02.2024 на виконання доручення старшого слідчого від 11.01.2024 № 4/2/156т (т. 5 арк. 31-32)та ухвал слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_15 від 11.01.2024 № 187т та від 11.01.2024 № 188т (т. 7 арк. 112-114, 118-120) старший оперуповноважений в ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_18 провів негласну слідчу (розшукову) дію - аудіо-, відеоконтроль осіб - ОСОБА_5 та ОСОБА_8, за результатами чого склав протокол від 15.02.2024 № 963нт/55/114-2024 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 з додатком. Результати проведення вказаної НС(Р)Дзафіксовані на носіях інформації MicroSD № 377нт від 29.01.2024 та № 378нт від 29.01.2024 (т. 3 арк. 8-10);

Дослідивши вказаний протокол та відтворивши наявні на носії інформації № 378нт від 29.01.2024 файли (прокурор не надав носій № 377нт від 29.01.2024), суд встановив такі обставини.

09.02.2024 у приміщенні готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_14 », який розташований по АДРЕСА_3, відбулась зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .

Під час цієї зустрічі ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 кошти, які останній поклав собі у правий внутрішній карман піджака.

Після чого до приміщення зайшли правоохоронці та почали проведення слідчих (розшукових) дій.

Зі змісту протоколу від 15.02.2024 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024, складеного старшим оперуповноваженим в ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_18 за результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину (на виконання доручення прокурора від 01.02.2024 № 09/2/1-452т та постанови прокурора від 01.02.2024 № 09/2/1-450т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вбачається, що 08.02.2024, у присутності понятих та заявника ОСОБА_8, старший оперуповноважений провів ідентифікацію шляхом огляду коштів за серіями та номерами грошових банкнот, які підлягають використанню в ході здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, про що склав відповідний протокол (т. 2 арк. 71-76).

Кошти в розмірі 500 доларів США, які належать заявнику ОСОБА_8, були скопійовані на копіювальному апараті EPSON L460 та надані заявнику для здійснення контролю за вчиненням злочину.

Водночас за допомогою спеціальної типографії були виготовлені імітаційні кошти в розмірі 9 500 доларів США, які надалі також передані заявнику для надання їх ОСОБА_5 .

Надалі 09.02.2024 у приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_14 », який розташований по АДРЕСА_3, ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 кошти в розмірі 10 000 доларів США (сто купюр номіналом по 100 доларів США) (т. 2 арк. 211-212).

Разом з тим факт зустрічі 09.02.2024 та передачі ОСОБА_8 коштів ОСОБА_5 підтверджується відеозаписом із камер спостереження у приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_14 », розташованого по АДРЕСА_3 .

Так, зі змісту протоколу від 20.02.2024 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 з додатком, складеного за результатами проведеного старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 огляду флеш-накопичувача Apacer об`ємом 32 Gb (який надано ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_21 » на запит слідчого в порядку ст. 40, 93 КПК України) вбачається, що на цьому носії містяться два відеозаписи формату Мр4 з назвами «8.00-9.00» та «9.00-10.30» - кольорове відео зі звуком із камер спостереження у приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_14 ».

На початку відтворення файлів динамічний покажчик дати та часу, який накладено на відео у правому верхньому куті, відрізняється від реального часу, показуючи на одну годину більше.

На відеозаписах зафіксовано, як о 09 год 46 хв у приміщення заходить особа, яка зовнішньо схожа на свідка ОСОБА_8, проходить до столу, що розташований під камерою, яка здійснює запис відео, та сідає на диван, після чого візуально не спостерігається, через відсутність огляду на вказане місце об`єктивом цієї камери.

О 09 год 58 хв до приміщення заходить особа, одягнута в діловий костюм темного кольору та візуально схожа на ОСОБА_5, проходить до столу, за яким вже сидить ОСОБА_8, вітається із останнім та сідає навпроти нього.

У ході розмови ОСОБА_5 о 09 год 59 хв простягає руки до ОСОБА_8, дістає з-під меню, яке лежить на столі, пачку предметів, схожих на грошові купюри, оглядає їх та поміщує до правого внутрішнього карману піджаку.

Надалі до приміщення входять особи чоловічої статі із відеокамерою, підходять до ОСОБА_8 і ОСОБА_5, представляються поліцейськими, проводять слідчі дії та затримують обвинуваченого (т. 2 арк. 125, 126, 127-131).

За результатами проведеного 09.02.2024 старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 обшуку (у протоколі помилково зазначено як огляд) приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_14 », розташованого по АДРЕСА_3, складено відповідний протокол від 09.02.2023 (протокол датований 2023 роком, що, з огляду на обставини провадження, є опискою) у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 з додатком, зі змісту якого вбачається, що під час проведення слідчої (розшукової) дії слідчий відшукав та вилучив: 1) 5 купюр номіналом по 100 доларів США із серійними номерами PG81074983В, PB38965349L, PG71081585A, PB10279633A, PB10279632А та 95 купюр номіналом по 100 доларів США із серійним номером KB14859854M (поміщені до спеціального пакету № PSP1105505); 2) мобільний телефон ОСОБА_5 у чохлі синього кольору Samsung S20 FE IMEI1: НОМЕР_4 ; IMEI2: НОМЕР_5 із SIM-карткою з номером НОМЕР_3 (поміщений до спеціального пакету № PSP1105520); 3) ключі від автомобіля Nissan (поміщені до спеціального пакету № PSP2302537). У ході обшуку ОСОБА_5 зазначив, що отримав означені гроші від громадянина на ім`я ОСОБА_22 та на пропозицію слідчого добровільно витягнув їх із внутрішньої кишені одягу і виклав на стіл (т. 2 арк. 37-41).

Надалі слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ухвалою від 13.02.2024 у справі № 947/5456/24 задовольнив клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_16, погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_23, та надав дозвіл на проведення цього обшуку (т. 2 арк. 58-65, т. 7 арк. 124-126).

Факт того, що вказані п`ять банкнот, кожна номіналом 100 доларів США, із серійними номерами PG81074983В, PB38965349L, PG71081585A, PB10279633A, PB10279632А відповідають за своїми характеристиками аналогічним банкнотам, що випущені в обіг Федеральною резервною системою США, підтверджується висновком експерта ІНФОРМАЦІЯ_22 від 18.03.2024 № 24-1018 з додатком у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024, складеним за результатами проведення судово-технічної експертизи документів (т. 5 арк. 60-66, 67, 68, постанова слідчого від 14.02.2024 - т. 2 арк. 206-208, 209).

У судовому засіданні 21.01.2025 суд оглянув означені 5 купюр номіналом по 100 доларів США із серійними номерами PG81074983В, PB38965349L, PG71081585A, PB10279633A, PB10279632А та імітаційні 95 купюр номіналом по 100 доларів США із серійним номером KB14859854M.

19.04.2024 детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_24, за участю спеціаліста - старшого детектива Національного бюро Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_25, провела огляд мобільного телефону Samsung Galaxy S20 FE IMEI1: НОМЕР_4 ; IMEI2: НОМЕР_5, який був вилучений 09.02.2024 у ОСОБА_5, за результатом якого склала протокол від 19.04.2024 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 з додатком.

Під час проведення огляду виявлено дані, які мають значення для кримінального провадження, тому за допомогою апаратно-програмного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_23 створено копію файлової системи мобільного телефону.

Дослідження скопійованої інформації проводилось за допомогою програмного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_24 та за результатами сформовано звіт UFDR ( ОСОБА_26 ).

Копія даних, звіт, що створені під час огляду, скопійовано на зовнішній накопичувач Apaser 1Tb (маркування: 142407403348, інвентарний номер НАБУ: 18120037775/137) у каталог: «/Khmilkivskiy - Samsung S20 FE» (т. 6 арк. 1-6, додаток т. 7 арк. 135).

17.05.2024 детектив ІНФОРМАЦІЯ_25 ОСОБА_24 провела огляд інформації, яка міститься на означеному зовнішньому накопичувачі Apaser 1Tb, та відібрала дані зокрема про абонента «ОСОБА_39», номер телефону НОМЕР_2 (дзвінки та листування у месенджері WhatsApp), про що склала протокол від 17.05.2024 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 з додатком (т. 6 арк. 7-147). Вказаним абонентським номером користувався ОСОБА_8, що підтверджується зокрема протоколами оглядів від 29.05.2024 (т. 5 арк. 76, т. 6 арк. 148-156) та від 10.01.2024 (т. 2 арк. 20-22, 23).

Зі змісту додатків до протоколу від 17.05.2024 вбачається, що ОСОБА_8 вперше зателефонував ОСОБА_5 27.12.2023.

У цей же день ОСОБА_8 надіслав ОСОБА_5 три файли формату jpg із супровідним повідомленням про те, що це землі комунальної власності, які перебувають на балансі ІНФОРМАЦІЯ_26, та зазначив, що кадастровий номер не знайшов.

Відповідно до протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_8 від 29.05.2024 (т. 5 арк. 76, т. 6 арк. 148-156) означені файли є супутниковими знімками населених пунктів Молодіжне, Олександрівка та Чорноморськ, на яких позначено дві земельні ділянки.

Надалі ОСОБА_8 та ОСОБА_5 розмовляли по телефону 02.01.2024, 07.01.2024 та 08.01.2024.

08.01.2024 ОСОБА_5 направив ОСОБА_8 повідомлення такого змісту:

«Проект Молодіжне

Процедура оформлення:

???Доручення від юр. особи на юриста проєкту для подання документів.

???Подання заяви до ОТГ з викіпіюванням (мається на увазі викопіюванням) зем ділянок на виділення в оренду з доповідною запискою про цільове використання землі.

Термін реалізації проекту від початку до підписання договору оренди від 3 до 4 місяці.

Комісійна винагорода за супроводження проекту 50$

Аванс 20$».

Факт надіслання цього повідомлення також підтверджується протоколами оглядів мобільного телефону ОСОБА_8 від 29.05.2024 (т. 5 арк. 76, т. 6 арк. 148-156), від 10.01.2024 (т. 2 арк. 20-22, 23).

У період із 15.01.2024 до 31.01.2024 ОСОБА_8 та ОСОБА_5 телефонували та писали один одному 10 разів.

31.01.2024 ОСОБА_5 направив ОСОБА_8 аудіоповідомлення тривалістю 11 секунд, на яке останній відповів «Ок» та через 10 хвилин відправив файл формату pdf із назвою «ВИПИСКА» (з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

У період з 03.02.2024 до 06.02.2024 телефонували та писали один одному 10 разів та домовились про зустріч 08.02.2024.

08.02.2024 ОСОБА_5 направив ОСОБА_8 файл формату pdf із назвою «2_5343991557441732946» (відповідно до протоколу огляду від 29.05.2024 (т. 5 арк. 76, т. 6 арк. 148-156) вказаний файл є незаповненим примірником договору про надання правової допомоги Адвокатським об`єднанням « ЛЕГАЛ ФОРСЕ »).

Останній раз ОСОБА_8 та ОСОБА_5 розмовляли по телефону 08.02.2024.

У судовому засіданні 31.01.2025 суд безпосередньо оглянув мобільний телефон Samsung Galaxy S20 FE та встановив автентичність означеної інформації.

Відповідно до висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_27 від 21.06.2024 № 226/24 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024, складеного за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, згідно з об?єктивним змістом текстів, які зафіксовані у протоколах № 961нт/55/114-2024 від 15.02.2024, № 962нт/55/114-2024 від 15.02.2024, № 963нт/55/114-2024 від 15.02.2024, протоколі огляду мобільного телефону Samsung Galaxy S20 FE IMEI НОМЕР_4 від 02.03.2024, у них міститься спонукання мовцем ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) до надання мовцем ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) грошових коштів.

Розміри грошових коштів, про які йдеться в матеріалах дослідження, більші, аніж ті, що містяться в досліджуваних текстах, а саме «20», «50», «десять», «пятьдесят», «сто тридцать», «сто пятьдесят», «двести».

У текстах йдеться про грошові кошти у грошовій одиниці, прийнятої за основу грошової системи США, у доларах США.

Згідно з об`єктивним змістом цих текстів експерт встановила, що грошові кошти, їх частини призначені для передачі мовцем ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) депутатам, посадовим особам об`єднаної територіальної громади за забезпечення підтримки затвердження документів, схвалення договорів стосовно проекту «Молодіжне» в рамках роботи сесій ради ОТГ, тобто за прийняття рішень стосовно проекту «Молодіжне», на користь мовця ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) (т. 7 арк. 56-83, постанова детектива від 24.05.2024 - т. 5 арк. 70-74, 75).

Під час дослідження доказів суд встановив, що не всі докази, надані прокурором на підтвердження пред`явленого обвинувачення, є належними та допустимими. Це стосується протоколу від 30.05.2024 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024, складеного за результатами проведеного детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_24 огляду інформації, яка наявна на диску CD-R, вилученому 29.05.2024 під час тимчасового доступу до речей і документів ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_28 » (т. 6 арк. 157). Прокурор не надав суду ухвалу слідчого судді, на підставі якої був здійснений цей тимчасовий доступ, а також відповідний протокол за результатами такого заходу забезпечення. Тому відсутні підстави вважати, що детектив оглянула інформацію, яка отримана у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку. До того ж за результатами огляду детектив не встановила інформації, що має значення для кримінального провадження.

За таких обставин суд не бере до уваги цей протокол під час ухвалення вироку.

V. Оцінка суду

У ч. 2 ст. 17 КПК України передбачено стандарт доказування «поза розумним сумнівом», перед застосуванням якого суд вважає за необхідне зазначити, що не будь-який сумнів можна констатувати як розумний, існування сумнівів при прийнятті рішення є природним та не означає, що в разі наявності таких сумнівів прийняте рішення є неправильним. Поняття «поза розумним сумнівом» не тотожне поняттю «абсолютна впевненість», яке передбачає непохитність і відсутність будь-яких вагань.

Стаття 94 КПК України передбачає стандарт «внутрішнього переконання», зміст якого зводиться до того, що суд повинен вільно оцінювати докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, на основі свого внутрішнього переконання, яке виникає не з вузької оцінки доказів, наданих сторонами, а з оцінки їх з урахуванням життєвого досвіду судді та всіх обставин справи.

Суд враховує, що розмови, зафіксовані внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не можуть містити відверті, щиросердні та чіткі формулювання, що дозволяли б безспірно встановити зміст такої розмови. Вочевидь, особи, які вчиняють злочин, намагаються ускладнити викриття їх протиправної діяльності, завуалювавши її та застосовуючи для цього найрізноманітніші засоби.

Для доведення винуватості особи у вчиненні злочину встановлено стандарт «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність встановлених обставин повинна виключати будь-яке інше розуміння (пояснення) події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього злочину. Тобто фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред`явленого їй обвинувачення.

На переконання Суду, дослідженими у суді доказами підтверджуються те, що обвинувачений схиляв ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди голові та депутатам ІНФОРМАЦІЯ_6 за прийняття рішень про надання дозволу підконтрольній останньому юридичній особі на розроблення технічної документації із землеустрою та передачу в оренду цій же юридичній особі двох земельних ділянок загальною площею 4 га поблизу с. Молодіжне Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області та у підсумку вчинив спробу обманним шляхом заволодіти чужим майном - грошовими коштами та імітаційними засобами, які були передані ОСОБА_8 на загальну суму 10 тисяч доларів США, що відповідно до примітки ст. 185 КК України є значною шкодою.

Згаданий обман полягав у тому, що ОСОБА_5, отримуючи від ОСОБА_8 гроші нібито для передачі вищезазначеним службовим особам як неправомірну вигоду, мав намір не передавати їх, а привласнити. Водночас ОСОБА_5, обманюючи ОСОБА_8, схиляв його до вчинення кримінально-правового діяння і в такий спосіб виконував роль підбурювача до злочину.

На підставі досліджених доказів, у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369 КК України, - підбурив до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, та службовим особам за вчинення ними в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їм влади, а також передбачене ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190 КК України, - закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому.

Суд визнає, що версія сторони обвинувачення, викладена в обвинувальному акті, є єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених під час судового розгляду.

При цьому зміна судом окремих обставин у викладі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, у порівнянні з формулюванням обвинувачення згідно з обвинувальним актом, не впливає на характер і обсяг обвинувачення, а також на можливість сторони захисту належним чином захищатися від висунутого обвинувачення, та загалом відповідає повноваженням суду та судовій практиці (постанова Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 278/1306/17).

Ураховуючи такий висновок, суд вважає за необхідне надати оцінку наявності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369 КК України, та ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190 КК України.

Щодо складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369 КК України

Щодо суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369 КК України

ОСОБА_5 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369 КК України, оскільки станом на час вчинення правопорушення він досяг віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Зі змісту відповіді КНП « ІНФОРМАЦІЯ_29 » від 03.06.2024 № 3930 на запит детектива ІНФОРМАЦІЯ_25 від 31.05.2024 № 542-132/15504 вбачається, що ОСОБА_5 не перебуває на обліку лікаря психіатра та за даними архіву не значиться (т. 7 арк. 50, 51).

Щодо об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369 КК України

Досліджені під час судового розгляду докази, зокрема надані ОСОБА_8 показання, відомості, здобуті в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 2 арк. 213-219, т. 3 арк. 2-7, 8-10) та оглядів мобільних телефонів, які належать обвинуваченому та заявнику (т. 2 арк. 20-22, т. 6 арк. 7-147), свідчать про те, що 27.12.2023 ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_5 за консультацією щодо порядку отримання в оренду земельних ділянок, які розташовані поблизу с. Молодіжне Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, з метою використання їх у своїй підприємницькій діяльності.

Починаючи із перших зустрічей ОСОБА_5 запевняв ОСОБА_8 у тому, що існують труднощі в отриманні земельних ділянок в оренду, а тому без надання неправомірної вигоди голові, депутатам селищної ради, а також без його безпосередньої участі у вигляді консультування, супроводу, передачі неправомірної вигоди та підтримання зв`язку із вказаними службовими особами - практично неможливо реалізувати задумане.

Тобто ОСОБА_5 переконав ОСОБА_8 у тому, що єдиним варіантом отримати в оренду необхідні земельні ділянки є надання неправомірної вигоди у розмірі 450000 доларів США службовим особам за прийняття ними відповідних рішень - надання дозволу підконтрольній ОСОБА_8 юридичній особі на розроблення технічної документації із землеустрою та передачу в оренду цій же особі двох земельних ділянок загальною площею 4 га поблизу с. Молодіжне Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області.

Обвинувачений гарантував, що в цьому разі отримання землі в оренду пройде без ускладнень, оскільки це не перший реалізований ним «проект». До того ж він знайомий із чиновниками ІНФОРМАЦІЯ_6 та сам являється головою земельної комісії і депутатом ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому обізнаний із процедурами.

ОСОБА_5 детально пояснив ОСОБА_8, яким чином відбуватиметься процедура отримання в оренду земельних ділянок та в якому розмірі і на якому етапі потрібно передати неправомірну вигоду посадовцям, аби не було затримок чи труднощів.

Обвинувачений зазначив, що частина із обумовленої суми, а саме 50 000 доларів США буде його «комісійною винагородою». Тобто ОСОБА_5 був матеріально зацікавлений у тому, щоб ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України.

Водночас обвинувачений та свідок узгодили, що ОСОБА_8 має передати ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 10 000 доларів США, для того, аби «підтвердити серйозність намірів» та розпочати процес.

ОСОБА_8 під час судового розгляду надав показання про створення у нього впевненості після розмов з ОСОБА_5 у тому, що інших варіантів отримати земельні ділянки в оренду немає, тому спочатку погодився надати неправомірну вигоду голові та депутатам ІНФОРМАЦІЯ_6 за прийняття відповідних рішень. Однак через певний час ОСОБА_8 відмовився від своїх намірів, звернувся до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення та надалі діяв під контролем правоохоронців.

ОСОБА_8 усвідомлював, що 09.02.2024 передає ОСОБА_5 10 000 доларів США як частину неправомірної вигоди у загальному розмірі 450 000 доларів США для голови та депутатів ІНФОРМАЦІЯ_6 за вчинення ними дій з використанням наданої їм влади в інтересах ОСОБА_8 . Це також підтверджується озвученим ОСОБА_5 розрахунком частини неправомірної вигоди, яку потрібно надати на другій сесії («я обговорил ситуацию, чтобы было готовность пятьдесят», «на второй», «за минусом десяти, здесь сорок»).

Зважаючи на те, що депутати ІНФОРМАЦІЯ_6 є особами, які тимчасово здійснюють функції представників місцевого самоврядування (ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), то вони є службовими особами в розумінні положень п. 1 примітки до ст. 364 КК України.

Разом з тим голова ІНФОРМАЦІЯ_6 є керівником органу місцевого самоврядування (ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), а тому відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Водночас ОСОБА_5 схиляв ОСОБА_8 до надання означеним посадовцям неправомірної вигоди саме за вчинення ними дій з використанням наданої їм влади, оскільки питання надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок відносяться саме до компетенції органу місцевого самоврядування, на території якого такі ділянки знаходяться / до комунальної власності якого вони належать (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 123, 124 Земельного кодексу України).

Беручи до уваги повноваження селищного голови, передбачені ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема те, що він організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, а також підписує їх рішення, то досягнути бажаного результату за планом ОСОБА_5 було б неможливо без обізнаності та участі голови ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_8 розумів, що, у разі надання неправомірної вигоди селищному голові, переслідувана ним мета буде досягнута завдяки як законодавчо визначеному колу повноважень цієї службової особи, тобто її службовій компетенції, так й іншим можливостям, які обумовлені займаною нею посадою.

За таких обставин суд переконаний, що в період з 08.01.2024 до 09.02.2024 ОСОБА_5 підбурив ОСОБА_8 до закінченого замаху на надання безпосередньо через нього неправомірної вигоди в розмірі 450 000 доларів США (що згідно з офіційно встановленим ІНФОРМАЦІЯ_9 курсом гривні до долара США станом на 09.02.2024 становило 16 906 815 грн) службовій особі, яка займає відповідальне становище - голові ІНФОРМАЦІЯ_6 - та службовим особам - депутатам вказаної селищної ради - за вчинення ними дій з використанням наданої їм влади в інтересах ОСОБА_8, а саме за прийняття рішень про надання дозволу підконтрольній останньому юридичній особі на розроблення технічної документації із землеустрою та передачу в оренду цій же особі двох земельних ділянок загальною площею 4 га поблизу с. Молодіжне Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, та отримав від нього першу частину неправомірної вигоди у сумі 10 000 доларів США.

Проте злочин не був закінчений з причин, які не залежали від волі співучасників оскільки близько 09 год 00 хв 09.02.2024 у приміщенні ресторану готелю « ІНФОРМАЦІЯ_14 », який розташований по АДРЕСА_3, одразу після передачі ОСОБА_8 частини вказаної неправомірної вигоди - 10 000 доларів США (9500 доларів з яких були імітаційними, а 500 доларів справжніми) ОСОБА_5, правоохоронці затримали останнього в порядку ст. 208 КПК України (т. 2 арк. 42-46, 47-57).

Отже, на переконання суду, встановлені під час судового розгляду обставини підтверджують те, що обвинувачений підбурив ОСОБА_8 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, та службовим особам за вчинення ними в його інтересах дій з використанням наданої їм влади.

Щодо суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369 КК України

Суд бере до уваги, що ОСОБА_5 є головою земельної комісії та депутатом ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 арк. 138, 139-146, 147-160, 161-165, т. 3 арк. 11-20, т. 4 арк. 120-121), тому він обізнаний із нормами законодавства про запобігання корупції, а також із положеннями Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Тобто обвинувачений усвідомлював, що голова ІНФОРМАЦІЯ_6 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, а депутати цієї ради - службовими особами, відповідно суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення та їм заборонено використовувати свої владні повноваження або службове становище і пов`язані із цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Суд встановив, що першопочатково ОСОБА_8 не мав наміру надавати неправомірну вигоду задля позитивного вирішення питання про отримання в оренду земельних ділянок, які планував використати у своїй підприємницькій діяльності, а лише звернувся до обвинуваченого за консультацією.

Натомість ОСОБА_5 сформував у ОСОБА_8 переконання, що без надання неправомірної вигоди голові та депутатам селищної ради неможливо отримати в оренду бажані земельні ділянки, таким чином планомірно та послідовно схиляв ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення.

Характер висловлювань обвинуваченого, його активна поведінка, запевнення ОСОБА_8 в дієвості його плану, самостійне визначення розміру неправомірної вигоди, яка, на його переконання, буде достатньою для досягнення заявленої ОСОБА_8 мети (отримання в оренду двох земельних ділянок), матеріальна зацікавленість (50 000 доларів США «комісійної винагороди») дають підстави для висновку, що ОСОБА_5 діяв усвідомлено, розумів протиправність своїх дій та бажав схилити ОСОБА_8 до вчинення кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Таким чином суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого були спрямовані на підбурення ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, та службовим особам за вчинення ними в інтересах ОСОБА_8 дій з використанням наданої їм влади.

Зважаючи на викладене, суд переконаний, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369 КК України, із прямим умислом (ч. 2 ст. 24 КК України).

Щодо складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України

Прокурор кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_5, який не мав наміру передавати голові та депутатам ІНФОРМАЦІЯ_6 обумовлену неправомірну вигоду, а лише бажав шляхом обману заволодіти належними ОСОБА_8 коштами у особливо великому розмірі 450 000 доларів США (що згідно з офіційно встановленим ІНФОРМАЦІЯ_9 курсом гривні до долара США станом на 09.02.2024 становило 16 906 815 грн) та розпорядитись ними на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачений надав показання, що голову селищної ради він не знає і не знайомий з депутатами, тому не міг з ними про щось попередньо домовлятися і не робив цього.

Досліджені під час судового розгляду листування ОСОБА_5 у месенджерах WhatsApp, Telegram (т. 6 арк. 7-147), зміст файлу формату xls із назвою «Odessa_новий перелік 2021», який містився на флеш-накопичувачі Apacer (16 Gb) (т. 6 арк. 158-176), вилученому під час обшуку автомобіля Nissan Patrol, державний номерний знак НОМЕР_6, яким користувався ОСОБА_5 (т. 2 арк. 81-89), а також факт вилучення під час цього ж обшуку печатки ІНФОРМАЦІЯ_30 дають підстави стверджувати, що:

1) обвинувачений мав доступ до інформації, яка теоретично не повинна бути йому відомою в силу займаних ним посад голови земельної комісії, депутата ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 арк. 138, 139-146, 147-160, 161-165, т. 3 арк. 11-20, т. 4 арк. 120-121), директора Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (т. 2 арк. 166-182, 183, 184);

2) обвинувачений неодноразово спілкувався із зацікавленими особами щодо деталей приватизації / продажу об`єктів державної власності, повідомляв їм подробиці проведення процедур та позиції державних органів ( ІНФОРМАЦІЯ_30, ІНФОРМАЦІЯ_31 ) щодо певних питань, які цікавили співрозмовників.

Вказані обставини узгоджуються із наданими обвинуваченим показаннями в частині реалізації ним раніше різних проектів, у тому числі щодо приватизації підприємств і вирішенні земельних питань.

Означене дає суду підстави для висновку, що ОСОБА_5 мав певний досвід, ділові якості, на які він розраховував, щоб допомогти ОСОБА_8 отримати в оренду земельні ділянки.

Разом з тим позитивний результат від звернення юридичної особи, підконтрольної ОСОБА_8, до ІНФОРМАЦІЯ_8, у розмовах з ОСОБА_8 обвинувачений пов`язував виключно з переданням неправомірної вигоди голові та депутатам ІНФОРМАЦІЯ_6, яку реально не збирався передавати, а мав намір собі привласнити. Тобто обвинувачений діяв шляхом обману, внаслідок чого вчинив спробу привласнити собі кошти у розмірі 10 000 доларів США,що відповідно до даних НБУ станом на 09.02.2024 складало 375 707 гривень та відносилося до значної шкоди потерпілому.

Тому ОСОБА_5 належить визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190 КК України (у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому).

Відразу після отримання грошових коштів зазначені кошти у ОСОБА_5 були вилучені, крім того, більша частина зазначених коштів була імітаційною, отже останній не мав реальної можливості ними розпорядитися, тому має місце незакінчений злочин - закінчений замах на шахрайство.

При кваліфікації дій обвинуваченого у цій справі суд враховує правовий висновок, викладений в постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 26.03.2015 у справі № 5-3кс15, відповідно до якого якщо винний отримує від іншої особи гроші чи інші цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить розцінювати як шахрайство і кваліфікувати за відповідною частиною статті 190 КК. Однак якщо при цьому винний сам схилив хабародавця до передачі йому цінностей, його дії належить також кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на дачу хабаря, тобто ще за частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15 і відповідною частиною статті 369 КК.

Також у цій справі Верховний Суд України висловив позицію про те, що якщо завдяки обману винуватий викликає бажання в особи вчинити кримінально-протиправне діяння, вчинення якого вона вважає для себе у даній ситуації вигідним, то його діяння необхідно розглядати в аспекті положень інституту співучасті. Обдурюючи іншу особу, винуватий схиляє її до вчинення кримінально-правового діяння і в такий спосіб виконує роль підбурювача до злочину. Те, що сам винуватий достеменно знає (не може не знати), що злочин не буде закінчений, оскільки, обманюючи особу, він завчасно робить неможливим доведення злочину до кінця, значення не має. Замах на злочин - це теж самостійний вид незакінченого злочину і підбурювання до вчинення замаху на злочин, коли для самого підбурювача є той факт, що злочин, хоч і не буде доведено до кінця, жодним чином не виключає ні факту підбурювання, ні кримінальної відповідальності за такі дії.

VІ. Щодо позиції сторони захисту

Посилання захисника на те, що заявник ОСОБА_8 прагнув обійти закон та підшукував відповідних осіб, які б йому допомогли, суперечить позиції його підзахисного, який стверджує, що мав намір надавати заявнику певні послуги виключно в правовому полі, не порушуючи закон.

З досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_5 планував супроводжувати «проект Молодіжне» на всіх етапах отримання підконтрольною ОСОБА_8 юридичною особою земельних ділянок, проте за умови надання неправомірної вигоди голові і депутатам селищної ради на кожному етапі законодавчо визначеної процедури.

Твердження про те, що обвинувачений та заявник на зустрічах обговорювали виключно офіційні витрати в розмірі 400 000 - 500 000 грн, які мав понести ОСОБА_8 у процесі отримання землі в оренду, спростовуються змістом розмов, які зафіксовані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновком лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи та показаннями ОСОБА_8 в їх сукупності.

Разом з тим суд звертає увагу, що, за версією сторони захисту, офіційні витрати під час отримання в оренду двох земельних ділянок площею 4 га, про які вів мову обвинувачений, мали становити близько 500 000 грн, у той час як його «комісійна винагорода» - 50 000 доларів США, що згідно з офіційно встановленим ІНФОРМАЦІЯ_9 курсом гривні до долара США станом на 09.02.2024 становило 1 878 535 грн. Тобто майже в чотири рази більше розміру офіційних витрат, що не є співрозмірним із тим обсягом послуг, які ОСОБА_5, за його словами, мав надати.

У судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що обсяг його роботи складав: консультації щодо підготовки проекту, розробка покрокових напрямків, розробка бізнес-плану, підготовка документів на аукціон та проектів договорів (із землевпорядними організаціями на виконання робіт, а також договору оренди). У той же час такі послуги мали включати підготовку бізнес-плану для представлення останнього перед селищною радою. ОСОБА_5 зазначив, що презентація цього плану та затвердження радою його концепції передують наданню дозволу на розробку документації із землеустрою, оскільки так є правильним і так має бути.

Проте Земельний кодекс України не передбачає розробку бізнес-плану для передачі землі в оренду. Окрім того, є сумнівним необхідність розробки замовником проектів договорів із землевпорядними організаціями на виконання робіт, а також договору оренди земельної ділянки, оскільки такі договори є типовими і як правило надаються фізичній або юридичній особі виконавцем робіт та орендодавцем. Перелік видів консультацій, про намір надання яких ОСОБА_5 повідомив суду, є занадто узагальнений, неконкретизований і вочевидь оцінка цих послуг у грошовому вимірі 50 000 доларів США викликає розумний сумнів.

Позаяк, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, які наведені у попередньому розділі цього вироку, версію ОСОБА_5 про надання правомірних послуг за винагороду суд оцінює як неспроможну, що суперечить дослідженим судом доказам, у тому числі об`єктивному змісту його розмов із ОСОБА_8

VІІ. Доводи сторони захисту щодо протиправності дій, рішень сторони обвинувачення під час здійснення досудового розслідування, а також відносно провокації злочину

Зважаючи на те, що сторона захисту стверджує про допущення стороною обвинувачення численних порушень під час здійснення досудового розслідування об`єднаного кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024, у тому числі під час прийняття процесуальних рішень, які є дотичними один до одного, тому суд вважає за необхідне навести загальну історію цього провадження.

Історія об`єднаного кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024

Як вже встановив суд 10.01.2024 за заявою ОСОБА_8 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000000009 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме за фактом вимагання ОСОБА_5 від заявника неправомірної вигоди в розмірі 20 000 доларів США за вплив на депутатів ІНФОРМАЦІЯ_32 щодо прийняття ними рішення про передачу заявнику в оренду двох земельних ділянок загальною площею 4 га поблизу с. Молодіжне Одеського району Одеської області для подальшого ведення підприємницької діяльності (т. 2 арк. 3, 6, 7, 16-17).

Постановами від 10.01.2024 визначено групу прокурорів із числа прокурорів Одеської обласної прокуратури, Приморської окружної прокуратури міста Одеси, Болградської окружної прокуратури Одеської області, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024, та слідчу групу із числа слідчих ІНФОРМАЦІЯ_33, які здійснюватимуть досудове розслідування, а також старших відповідних груп (т. 2 арк. 10-11, 12-13).

Постановами від 08.02.2024 та від 09.02.2024 внесено зміни до групи прокурорів та слідчої групи у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 (т. 2 арк. 14-15, 8-9).

09.02.2024 сторона обвинувачення повідомила ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України (т. 2 арк. 108-116).

02.04.2024 заступник керівника Одеської обласної прокуратури постановою продовжив строк досудового розслідування кримінального провадження до трьох місяців, а саме до 09.05.2024 (т. 4 арк. 44-50).

02.04.2024 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури постановою доручив здійснення подальшого досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 детективам Національного антикорупційного бюро України (т. 4 арк. 4-6).

Постановами від 02.04.2024 та від 03.04.2024 визначено групу прокурорів із числа прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024, та слідчу групу із числа детективів ІНФОРМАЦІЯ_25, які здійснюватимуть досудове розслідування, а також старших відповідних груп (т. 4 арк. 7-8, 9-10).

У зв`язку із самостійним виявленням детективом кримінального правопорушення під час досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024, 03.04.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000157 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України (т. 4 арк. 13, 15).

Постановами від 03.04.2024 та від 04.04.2024 визначено групу прокурорів із числа прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 52024000000000157 від 03.04.2024, та слідчу групу із числа детективів ІНФОРМАЦІЯ_25, які здійснюватимуть досудове розслідування, а також старших відповідних груп (т. 4 арк. 17-18, 19-20).

Прокурор постановою від 04.04.2024 об`єднав в одне провадження матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень № 12024160000000009 від 10.01.2024 та № 52024000000000157 від 03.04.2024 (т. 4 арк. 11-12).

09.04.2024 детектив ІНФОРМАЦІЯ_25 відповідною постановою змінив правову кваліфікацію злочину, досудове розслідування якого проводилось у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024, із ч. 3 ст. 369-2 КК України на ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України (т. 4 арк. 21-22).

10.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України (т. 4 арк. 122-131).

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 06.05.2024 у справі № 991/3707/24 продовжив строк досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 до чотирьох місяців, тобто до 09.06.2024 (т. 4 арк. 70-75).

Постановою від 24.05.2024 внесено зміни до слідчої групи у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 (т. 4 арк. 76-77).

У зв`язку із самостійним виявленням детективом кримінального правопорушення під час досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024, 30.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000262 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України (т. 4 арк. 81, 82).

Постановами від 30.05.2024 визначено групу прокурорів із числа прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні № 52024000000000262 від 30.05.2024, та слідчу групу із числа детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюватимуть досудове розслідування, а також старших відповідних груп (т. 4 арк. 85-86, 83-84).

Прокурор постановою від 31.05.2024 об`єднав в одне провадження матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень № 12024160000000009 від 10.01.2024 та № 52024000000000262 від 30.05.2024(т. 4 арк. 78-79).

31.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України (т. 4 арк. 134-146).

31.05.2024, на виконання доручення прокурора ОСОБА_4, детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_28 повідомила сторону захисту про завершення досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т. 4 арк. 176, 178, 179-183, т. 7 арк. 130-131, 132-134).

Сторона захисту знайомилась із матеріалами досудового розслідування до 31.07.2024 (т. 1 арк. 160, 164-174).

01.08.2024 детектив склав, а прокурор затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України (т. 1 арк. 4-23).

Прокурор скерував до суду обвинувальний акт з додатками 02.08.2024 за допомогою засобів поштового зв`язку, а саме поштовим відправленням № 0207202798130, яке суд отримав 06.08.2024 (т. 1 арк. 1, 36).

Щодо постанови від 02.04.2024 про доручення здійснення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 детективам Національного антикорупційного бюро України

Захисник зазначив, що приймаючи постанову від 02.04.2024 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_29 навмисно та безпідставно вказав завищений розмір неправомірної вигоди, а саме 50 000 доларів США замість 20 000 доларів США, аби кримінальне провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 стало підслідне ІНФОРМАЦІЯ_34 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Хоча сума неправомірної вигоди у розмірі 50 000 доларів США не фігурує в матеріалах провадження, у тому числі в повідомленій на той час ОСОБА_5 підозрі від 09.02.2024.

Постанова від 02.04.2024 не містить конкретного переліку дій чи бездіяльності СУ ГУНП в Одеській області, на підставі якого ОСОБА_29 встановив неефективність здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Разом з тим захисник зауважує, що відповідно до положень ст. 216 КПК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 КК України, не відноситься до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

За таких обставин захисник вважає постанову незаконною, а відтак і протиправними всі інші процесуальні документи, складені стороною обвинувачення після передачі кримінального провадження із СУ ГУНП в Одеській області до ІНФОРМАЦІЯ_25 .

З вказаними аргументами сторони захисту суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 5 ст. 36 КПК України, Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Пункт 2 ч. 5 ст. 216 КПК України визначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування зокрема кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 КК України за умови, якщо розмір предмета правопорушення у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2024, становить 3 028 грн. Відповідно 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 514 000 грн.

Суд встановив, що заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_29 мотивував постанову від 02.04.2024 (т. 4 арк. 4-6) тим, що слідчі СУ ГУНП в Одеській області здійснюють досудове розслідування кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024, у межах якого 09.02.2024 депутату ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення депутатами ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_29 зазначив, що відповідно до матеріалів кримінального провадження предметом досудового розслідування зокрема є обіцянка здійснити вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за неправомірну вигоду в розмірі 50 000 доларів США. Вказане, з огляду на положення п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, свідчить про те, що це кримінальне провадження підслідне Національному антикорупційному бюро України.

Водночас за результатами вивчення матеріалів провадження заступник Генерального прокурора зробив висновок, що досудове розслідування здійснюється неефективно, оскільки орган досудового розслідування не провів усіх необхідних слідчих дій для прийняття остаточного рішення у справі. Про неефективність досудового розслідування також свідчить його проведення із порушенням правил підслідності.

За таких обставин, керуючись абз. 1, 3 ч. 5 ст. 36 КПК України, ОСОБА_29 прийняв рішення про доручення здійснення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 детективам Національного антикорупційного бюро України.

Тобто постанова заступника Генерального прокурора мотивована тим, що досудове розслідування кримінального провадження здійснюється неефективно з огляду на непроведення СУ ГУНП в Одеській області всіх необхідних слідчих дій, а також здійснення такого розслідування з порушенням правил підслідності.

Суд відхиляє доводи захисника про те, що матеріали кримінального провадження не містили відомостей про 50 000 доларів США (що згідно з офіційно встановленим ІНФОРМАЦІЯ_9 курсом гривні до долара США станом на 09.02.2024 становило 1 878 535 грн) як розмір ймовірної неправомірної вигоди, оскільки 08.01.2024 ОСОБА_5 надіслав ОСОБА_8 повідомлення із деталями щодо «проекту Молодіжне», у якому відразу зазначив про те, що його «комісійна винагорода» складає 50 000 доларів США, що підтверджується протоколом огляду від 10.01.2024 (т. 2 арк. 20-22, 23). Крім того означена сума фігурувала і в протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Тому заступник Генерального прокурора небезпідставно зазначив у постанові про підслідність цього кримінального провадження детективам Національного антикорупційного бюро України на підставі п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, незважаючи на те, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди в меншому розмірі, а саме 10 000 доларів США.

Кримінальний процесуальний закон не визначає, що постанова про доручення подальшого здійснення досудового розслідування іншому органу обов`язково має містити конкретний перелік дій чи бездіяльності попереднього органу, які свідчать про неефективність здійснення досудового розслідування.

Станом на 02.04.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 не здійснювалось за ст. 190 КК України, тому безпідставними є посилання захисту на те, що постанова заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 02.04.2024 є протиправною, оскільки таке кримінальне правопорушення непідслідне ІНФОРМАЦІЯ_34 .

Щодо неможливості внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень на підставі службових записок детективів та неповідомлення останніх про кримінальну відповідальність за ст. 383, 384 КК України

Захисник зазначив, що детективи ІНФОРМАЦІЯ_25 звернулись до керівника органу досудового розслідування із службовими записками від 03.04.2024 та від 30.05.2025 про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України та ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України відповідно.

Однак захисник переконаний, що детективи мали б подати рапорти, а не службові записки, що узгоджується із положеннями Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_35 від 08.02.2019 № 100, Інструкції з діловодства у ІНФОРМАЦІЯ_34, затвердженої наказом директора ІНФОРМАЦІЯ_25 від 19.02.2019 № 26.

Разом з тим детективів не повідомляли про кримінальну відповідальність за ст. 383, 384 КК України, які передбачають відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та за завідомо неправдиве показання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Суд встановив, що 03.04.2024 старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_30 звернувся до керівника органу досудового розслідування із службовою запискою, якою повідомив, що за результатами вивчення матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, він виявив, що дії підозрюваного містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України. У зв`язку з цим старший детектив пропонував внести такі відомості до ЄРДР для організації подальшого досудового розслідування (т. 4 арк. 15).

30.05.2024 детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_28 звернулась до керівника органу досудового розслідування із службовою запискою, якою повідомила, що за результатами вивчення матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України, вона виявила, що дії підозрюваного містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України. У зв`язку з цим детектив пропонувала внести такі відомості до ЄРДР для організації подальшого досудового розслідування (т. 4 арк. 81).

На підставі вказаних службових записок до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень за № 52024000000000157 та № 52024000000000262, матеріали яких прокурор надалі об`єднав в одне провадження із кримінальним провадженням № 12024160000000009 від 10.01.2024 (т. 4 арк. 13, 14, 11-12, 80, 82, 78-79).

Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, яким саме документом детектив має проінформувати про виявлення ним під час здійснення досудового розслідування одного кримінального правопорушення обставин, що можуть свідчити про вчинення іншого правопорушення, оскільки в цьому випадку вирішальним є не назва такого документу, а його зміст. Так само процесуальний закон не передбачає, що в цьому разі детективи повинні бути повідомлені про кримінальну відповідальність за ст. 383, 384 КК України.

Разом з тим суд зауважує, що звернення детективів зі такими службовими записками за своєю суттю не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень в розумінні Кримінального процесуального кодексу України, оскільки відомості, які були передумовою для початку розслідування нових проваджень, стали їм відомі під час виконання ними своїх службових повноважень та підлягали обов`язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За таких обставин суд вважає, що під час початку досудових розслідувань кримінальних проваджень № 52024000000000157 від 03.04.2024 та № 52024000000000262 від 30.05.2024 не було допущено порушень положень ст. 214 КПК України.

Щодо неможливості участі детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_31 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024

Захисник зазначив, що з огляду на те, що детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_28 :

- була заявником у кримінальному провадженні № 52024000000000157 від 03.04.2024 (оскільки саме на підставі її службової записки внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань), яке надалі прокурор постановою від 04.04.2024 об`єднав із кримінальним провадженням № 12024160000000009 від 10.01.2024;

- допитана слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_36 як свідок під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 в межах кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024,

тому в силу положень ст. 77 КПК України вона не мала права брати участь в останньому, у тому числі ознайомлювати сторону захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, оскільки існують обґрунтовані сумніви щодо її неупередженості, адже вона була зацікавлена в результатах такого провадження.

Положеннями ч. 1 ст. 60 КПК України унормовано, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

Разом з тим ч. 1 ст. 65 КПК України визначає, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 181, ч. 4 ст. 199, ч. 4 ст. 193 КПК України під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя за клопотанням сторін або за власною ініціативою має право зокрема заслухати будь-якого свідка.

Як вже встановив суд, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України, були внесені 30.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000262 у зв`язку із самостійним виявленням детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_32 під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 обставин, що можуть свідчити про вчинення такого правопорушення, про що остання проінформувала керівника органу досудового розслідування відповідною службовою запискою. Надалі кримінальні провадження № 52024000000000262 від 30.05.2024 та № 12024160000000009 від 10.01.2024 були об`єднані в одне (т. 4 арк. 81, 78-79).

Зважаючи на попередній висновок суду про те, що службова записка не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення в розумінні Кримінального процесуального кодексу України, відповідно детектив ОСОБА_28 не є заявником у кримінальному провадженні, а лише реалізувала свої повноваження як працівника правоохоронного органу.

Твердження про те, що після допиту детектива ОСОБА_31 як свідка у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 (13.06.2024 під час розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 - т. 7 арк. 97-103) вона проводила ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування у цьому ж провадженні в порядку ст. 290 КПК України спростовується протоколом від 31.07.2024 (т. 1 арк. 164-174).

Так, зі змісту протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування вбачається, що таке ознайомлення проводив інший детектив - ОСОБА_33 .

Матеріали справи не містять відомостей про те, що детектив ОСОБА_28 приймала рішення чи вчиняла дії у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 після 13.06.2024.

Водночас суд звертає увагу, що сторона захисту на стадії досудового розслідування, відразу після встановлення підстав, не ініціювала перед слідчим суддею питання про відвід детектива.

Щодо постанови прокурора від 04.04.2024 про об`єднання в одне провадження матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 12024160000000009 від 10.01.2024 та № 52024000000000157 від 03.04.2024

Захисник зазначив, що прокурор у постанові від 04.04.2024 про об`єднання в одне провадження матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 12024160000000009 від 10.01.2024 та № 52024000000000157 від 03.04.2024 не зазначив за якою кваліфікацією здійснюватиметься об`єднане кримінальне провадження.

У зв`язку з цим захист не розуміє, за якою кваліфікацією здійснювалось досудове розслідування у провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 після 04.04.2024 та до прийняття детективом постанови від 09.04.2024 про зміну кваліфікації.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.

Суд встановив, що постанова від 04.04.2024 винесена уповноваженим суб`єктом та відповідає загальним вимогам, передбаченим ст. 110 КПК України.

Так, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 мотивував постанову від 04.04.2024 (т. 4 арк. 11-12) тим, що Національне антикорупційне бюро України здійснює досудове розслідування, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура - нагляд за розслідуванням у формі процесуального керівництва у кримінальних провадженнях:

- № 52024000000000157 від 03.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме за фактом ймовірного вчинення ОСОБА_5 підбурювання до надання неправомірної вигоди;

- № 12024160000000009 від 10.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

За результатами вивчення матеріалів цих проваджень прокурор встановив, що досудове розслідування у них проводиться за одними фактами та щодо однієї особи, а тому окремий їх розгляд може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Тому прокурор об`єднав матеріали в одне кримінальне провадження в порядку ст. 217 КПК України та зазначив, що злочини в ньому підслідні Національному антикорупційному бюро України.

Зважаючи на те, що у постанові міститься посилання на попередню кваліфікацію кримінальних правопорушень, досудове розслідування у яких здійснювалось в межах проваджень № 52024000000000157 від 03.04.2024 та № 12024160000000009 від 10.01.2024, а прокурор одночасно не приймав рішення про здійснення перекваліфікації, то відсутні підстави вважати, що розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні здійснюватиметься за іншою кваліфікацією, аніж за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 та ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Щодо постанови детектива від 09.04.2024 про зміну правової кваліфікації злочину, досудове розслідування якого проводилось у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024

Захисник зазначив, що кримінальне процесуальне законодавство не передбачає можливості зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення на стадії досудового розслідування до повідомлення особі про підозру. Порядок такої зміни унормований лише на стадії судового провадження, а саме ст. 337 КПК України.

Водночас, застосовуючи аналогію закону (положення ст. 279 КПК України), зважаючи на те, що у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 ОСОБА_5 повідомив про підозру керівник ІНФОРМАЦІЯ_18, то, на переконання захисника, змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення мав право виключно прокурор.

Проте, 09.04.2024 детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_28, діючи поза межами повноважень, визначених ст. 40 КПК України, без погодження із прокурором, своєю постановою змінила правову кваліфікацію кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 із ч. 3 ст. 369-2 КПК України на ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

За таких обставин захисник переконаний, що постанова від 09.04.2024 є протиправною та таким чином детектив порушила право ОСОБА_5 на захист.

Суд встановив, що детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_24 мотивувала постанову від 09.04.2024 тим, що слідча група детективів Національного бюро здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Разом з тим відповідно до здобутих у провадженні доказів встановлено, що ОСОБА_5 здійснив дії, спрямовані на підбурення ОСОБА_8 до надання ним неправомірної вигоди депутатам ІНФОРМАЦІЯ_6, а також голові цієї селищної ради в загальному розмірі 450 000 доларів США за надання дозволу на розробку землевпорядної документації та передачу в оренду підконтрольній ОСОБА_8 юридичній особі двох земельних ділянок поблизу с. Молодіжне Великодолинської селищної громади. Тобто детектив вбачала в діях ОСОБА_5 ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Зважаючи на викладене детектив змінила правову кваліфікацію правопорушення, досудове розслідування якого проводилось у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024, із ч. 3 ст. 369-2 КК України на ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Надаючи оцінку доводам захисника щодо протиправності означеної постави суд бере до уваги, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3 ст. 110 КПК України визначено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

У постанові від 26.02.2025 у справі № 522/18784/21 Верховний Суд зазначив, що законодавець не може врахувати всі потреби практики, які виникають під час досудового розслідування, а тому цілком обґрунтовано дозволив виносити постанови, які прямо не передбачені законом, проте які слідчий чи прокурор визнали необхідними.

Системний аналіз положень кримінального процесуального закону свідчить про те, що Кримінальний процесуальний кодекс України не містить імперативних заборон щодо зміни правової кваліфікації злочину досудове розслідування щодо якого здійснюється у кримінальному провадженні, у тому числі шляхом винесення детективом відповідної постанови без погодження із прокурором.

Процесуальне рішення детектива узгоджується із вимогами ст. 214 КПК України, якою передбачено поняття «попередня правова кваліфікація». Тобто кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою (оскільки на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події), та в ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін, з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини цих подій. Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, яка міститься в постанові від 01.11.2022 у справі № 136/811/20.

Твердження захисника про те, що змінити правову кваліфікацію кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 мав право лише прокурор, не ґрунтуються на законі, оскільки ст. 279 КПК України (на яку посилається захисник) унормовує лише порядок зміни повідомлення про підозру та не може бути застосована за аналогією до зміни правової кваліфікації кримінального провадження.

Водночас суд зауважує, що процесуальний керівник не реалізував своє право, надане йому п. 7 ч. 2 ст. 36 КПК України, та не скасував постанову детектива від 09.04.2024. Натомість надалі, на виконання доручення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, здійснив повідомлення про зміну раніше повідомленої ОСОБА_5 підозри та про нову підозру за зміненою кваліфікацією, а саме за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України (т. 4 арк. 122-131). Тобто прокурор вважав рішення детектива законним та обґрунтованим.

Захисник не зазначив, яким саме чином прийняття детективом постанови від 09.04.2024 порушило право ОСОБА_5 на захист.

За таких обставин суд не вбачає обставин, які б свідчили про порушення вимог процесуального закону під час зміни правової кваліфікації злочину на стадії досудового розслідування, тому відхиляє доводи захисту щодо протиправності прийнятого детективом рішення.

Щодо скерування обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 до суду поза межами строку досудового розслідування та наявності підстав для закриття провадження

Аналогічні доводи захисника щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із скеруванням обвинувального акту до суду поза межами строку досудового розслідування, вже були предметом оцінки суду під час розгляду відповідного клопотання захисника від 12.08.2024 (т. 1 арк. 45-52) та визнані необґрунтованими. Детальні мотиви наведені в ухвалі від 19.08.2024 про відмову у закритті кримінального провадження (т. 1 арк. 203-205), тому суд не вбачає за доцільне зазначати їх повторно.

Щодо провокації злочину

Захисник зазначив, що ініціатива у діях, які інкримінуються ОСОБА_5, у кожному випадку належала саме ОСОБА_8, який у свою чергу діяв за вказівкою працівників поліції та особисто зв`язувався із обвинуваченим щодо отримання бажаних земельних ділянок в оренду шляхом надання неправомірної вигоди.

На переконання захисника, на підтвердження того, що ОСОБА_8 від початку діяв разом із правоохоронцями свідчить той факт, що всі супроводжуючі документи та безпосередньо внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування відбулись у максимально стислий строк.

Крім того зі змісту протоколів від 10.01.2024 вбачається, що в межах кримінального провадження № 12024160000000009 старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області провів допит ОСОБА_8 у приміщенні органу досудового розслідування 10.01.2024 у період з 12 год 15 хв до 12 год 45 хв та огляд належного йому телефону в період з 13 год 00 хв до 13 год 25 хв. Проте, відповідно до журналу відвідувань ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_8 перебував у приміщенні цього правоохоронного органу 10.01.2024 лише в період з 09 год 55 хв до 10 год 45 хв.

Вважає, що поведінка ОСОБА_8 під час проведення операції не може бути охарактеризована як переважно пасивне спостереження. Наполягав на тому, що ОСОБА_8 є професійним провокатором, оскільки неодноразово брав участь в різних кримінальних провадженнях, у тому числі в якості викривача.

Водночас вважав, що дії оперативних працівників щодо здійснення повторного контролю за вчиненням злочину після здійснення одного епізоду контролю також мають ознаки провокації, тобто цілеспрямованого схиляння обвинуваченого до отримання неправомірної вигоди з метою порушення кримінальної справи та збільшення обсягу / масштабу злочину.

Надаючи оцінку доводам захисника про провокацію злочину в цьому кримінальному провадженні суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини (зокрема у справах «Раманаускас проти Литви» § 55; «Чохонелідзе проти Грузії», § 44; «Баннікова проти Росії», § 38) та Верховний Суд (постанови від 19.10.2022 у справі № 728/1614/17, від 09.11.2022 у справі № 149/745/14, від 22.02.2024 у справі № 688/3517/16-к) визначають провокацію (на противагу законному розслідуванню під прикриттям) як ситуацію, коли задіяні агенти - працівники органів правопорядку або особи, що діють на їх прохання - не обмежуються суто пасивним розслідуванням протиправної діяльності переважно в пасивній формі, а здійснюють на особу певний вплив, провокуючи її скоїти правопорушення, яке вона в іншому випадку не вчинила б, з метою зафіксувати його, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне переслідування. Для з`ясування того, чи була в діях працівників правоохоронних органів провокація злочину, визначальним є з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними; чи мало місце з їхнього боку спонукання особи до вчинення злочину; чи було б скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Перш за все суд зазначає про непослідовну позицію сторони захисту, оскільки обвинувачений повністю заперечив підбурення ОСОБА_8 до скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, у той час як його захисник заявив про провокацію злочину.

Європейський суд з прав людини у справі «Берлізев проти України», відхиляючи скаргу заявника як явно необґрунтовану, зазначив, що вважає непослідовними посилання заявника, який заперечував, що він вчинив злочин і одночасно скаржився на те, що він був втягнутий у цей злочин. Захист проти провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає, що діяння, у вчиненні якого його звинувачують, було вчинено, але стверджує, що це відбулось внаслідок незаконного підбурювання зі сторони поліції. Однак, як вбачається з пояснень заявника, він повністю заперечував свою причетність до злочинної діяльності, що на думку суду, позбавляло його можливості висувати доводи щодо агента-провокатора (п. 46, 47 рішення від 08.07.2021).

Такою ж є практика Верховного Суду (зокрема постанова від 28.03.2024 у справі № 397/430/20).

Разом з тим суд зазначає, що зміст пояснень, наданих ОСОБА_8 на стадії досудового розслідування 10.01.2024 (після внесення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про ймовірне вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення), його показань в суді, його листування із ОСОБА_5 за 08.01.2024, дає підстави стверджувати, що на момент звернення ОСОБА_8 10.01.2024 до СУ ГУНП в Одеській області і початку досудового розслідування вже були наявні об`єктивні відомості про вчинення ОСОБА_5 за власною ініціативою дій, спрямованих на підбурення заявника до надання неправомірної вигоди службовим особам.

Той факт, що ОСОБА_8 першим зателефонував ОСОБА_5 не свідчить про провокативні дії, а зумовлений тим, що заявник шукав особу із відповідним досвідом, яка б надала йому консультацію щодо порядку отримання земельних ділянок в оренду.

Зміст спілкування обвинуваченого із ОСОБА_8, що зафіксований за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, вказує на те, що поведінка ОСОБА_8 у кожному випадку була послідовною, логічною та обумовленою по своїй суті і спрямованості тією інформацією, яку він попередньо одержував у певний проміжок часу від обвинуваченого.

Під час цього спілкування саме ОСОБА_5 був ініціативним, у тому числі озвучував порядок дій, розмір неправомірної вигоди, яку необхідно надати службовим особам для досягнення необхідного результату, акцентував увагу на тому, що його послуги коштуватимуть 50 000 доларів США та що без його допомоги та без матеріального стимулювання чиновників практично неможливо отримати в оренду земельні ділянки.

У свою чергу ОСОБА_8 уточнював в обвинуваченого інформацію зокрема про етапи передачі неправомірної вигоди, однак це не мало ознак наполегливості, прискорення, вмовляння, спонукання, ультиматиму тощо. Така поведінка заявника (свідка) ОСОБА_8, на переконання суду, не може розцінюватись як спонукання ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого злочину, а демонструє мету ОСОБА_8 з`ясувати зміст та алгоритм дій, запропонованих з боку ОСОБА_5 .

Суд звертає увагу, що ОСОБА_5 інкриміновано підбурення ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди селищному голові та депутатам селищної ради. Тобто заявляючи про провокацію захисник стверджує, що обвинуваченого спровокували підбурити особу, яка була залучена до конфіденційного співробітництва, на вчинення кримінального правопорушення. Така ситуація на думку суду є нелогічною, адже підбурення передбачає активні цілеспрямовані дії, що власне і мали місце в даному випадку з боку ОСОБА_5 та можливість спровокувати до такого підбурення на думку суду є доволі проблематичним.

Під час судового розгляду допитаний як свідок старший слідчий ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_16 пояснив розбіжності в часі щодо записів в журналі відвідувань (т. 8 арк. 43-44) та у протоколах про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, огляду мобільного телефону ОСОБА_8 (т. 2 арк. 16-17, 20-22) тим, що останній о 09 год 55 хв прибув до поліції для подання заяви про вчинення злочину та, зробивши це, о 10 год 45 хв вийшов за кавою. Слідчий мав зареєструвати заяву, на що потрібен був деякий час. Коли ОСОБА_8 повернувся до поліції для продовження проведення процесуальних дій / складання процесуальних документів, його вже повторно не реєстрували (така склалася практика у слідчому управлінні).

Суд не погоджується із твердженням захисника про те, що ОСОБА_8 є професійним провокатором. Дійсно ОСОБА_8 фігурує у кримінальному провадженні як заявник у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_34 за ч. 2 ст. 369-2 КК України (т. 8 арк. 21-27, 30). Проте події, що розслідувалися у вказаному кримінальному провадженні, ніяким чином не пов`язані із кримінальним провадженням №12024160000000009, відбулись у 2021 році у м. Курахове Мар`їнського району Донецької області, досудове розслідування здійснювалось іншим правоохоронним органом - СУ ГУНП в Донецькій області за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури.

Суд не встановив наявності ознак будь-якої залежності ОСОБА_8 від правоохоронних органів чи наявності обставин, які вказують на приховані мотиви щодо провокації обвинуваченого. Відсутні об`єктивні дані, які б вказували на те, що заявник так чи інакше був заінтересований у цьому кримінальному провадженні, що у свою чергу спонукало його спровокувати ОСОБА_5 на вчинення кримінального правопорушення чи сприяти правоохоронцям у такій провокації.

Факт здійснення за заявами захисника обвинуваченого досудового розслідування у кримінальних провадженнях за ч. 2 ст. 370 (провокація підкупу) та ч. 2 ст. 383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення) (т. 8 арк. 45-100) сам по собі не свідчить про наявність провокації у кримінальному провадженні № 12024160000000009. Так само як і два рішення суду про стягнення з ОСОБА_8 заборгованості за комунальні послуги у 2020 та 2021 році не свідчить про фінансову неспроможність ОСОБА_8 взяти в оренду земельні ділянки для комерційної діяльності.

За таких обставин суд переконаний, що 1) правоохоронні органи фактично приєднались до злочинної діяльності, а не ініціювали її, 2) дії сторони обвинувачення та залученого до конфіденційного співробітництва ОСОБА_8 були по суті пасивними і не вплинули на наміри / волю обвинуваченого вчинити кримінальне правопорушення, 3) діяльність агента не виходила за межі допустимої поведінки. Тому суд відхиляє доводи захисника про наявність провокації злочину.

Щодо проведення спеціального слідчого експерименту, ідентифікації (огляду) та вручення коштів

Захисник зазначив, що 08.02.2024, діючи на виконання доручення від 01.02.2024 та постанови від цієї ж дати про проведення слідчого експерименту, оперуповноважений в ОВС 4 відділу УСР в Одеській області ДСР НП України ОСОБА_18 склав протокол ідентифікації (огляду) та вручення коштів. На переконання захисника, такий протокол не відповідає вимогам ч. 1 ст. 106 КПК України, оскільки не підписаний ні слідчим, ні прокурором. Зауважив, що під час проведення цієї процесуальної дії були присутні ті самі поняті, які надалі брали участь під час проведення обшуку приміщення ресторану, де правоохоронці затримали обвинуваченого в порядку ст. 208 КПК України. Захисник припустив, що такі особи ймовірно проходили практику в поліції, тому не могли бути залучені як поняті до проведення означених слідчих дій.

Захисник вважає, що за результатами виконання вказаних доручення та постанови оперуповноважений був зобов`язаний скласти рапорт на начальника УСР в Одеській області (надалі цей документ передається слідчому та процесуальному керівнику у кримінальному провадженні), чого зроблено не було.

Водночас оперуповноважений в ОВС 4 відділу УСР в Одеській області ДСР НП України ОСОБА_18 не мав права проводити слідчий експеримент, оскільки ст. 240 КПК України визначає, що таку дію уповноважені проводити лише слідчий або прокурор.

Суд не погоджується з наведеним виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Частини 1-3 ст. 41 КПК України визначають, що оперативні підрозділи зокрема органів Національної поліції здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, дізнавача, прокурора. Під час виконання таких доручень співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора. Доручення слідчого, дізнавача, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов`язковими для виконання оперативним підрозділом.

За змістом п. 2, 9 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений: проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 104, ч. 1 ст. 106 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

До слідчих (розшукових) дій зокрема відносяться огляд (ст. 237 КПК України) та слідчий експеримент (ст. 240 КПК України).

Одним із видів негласних слідчих (розшукових) дій є контроль за вчиненням злочину, рішення про проведення якого має право прийняти виключно прокурор (ч. 4 ст. 246 КПК України).

Як вбачається із п. 3 ч. 1 ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину проводиться зокрема у формі спеціального слідчого експерименту.

Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії (ч. 4 ст. 271 КПК України).

Суд встановив, що 01.02.2024 прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_19 виніс постанову № 09/2/1-450т про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину - спеціального слідчого експерименту із застосуванням заздалегідь ідентифікованих (помічених) коштів та/або спеціальних імітаційних засобів щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 5 арк. 45-47).

У цей же день прокурор прийняв постанову № 09/2/1-451т про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) коштів та/або несправжніх (імітаційних) засобів під час проведення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_5 та іншими особами. Вирішив отримати кошти по видатках спецпризначення кошторису ІНФОРМАЦІЯ_19 або від заявника за його згодою в сумі до 30 000 доларів США та/або несправжні (імітаційні) засоби для проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, оглянути останні, провести їх ідентифікацію та вручити ОСОБА_8 (т. 5 арк. 51-53).

Надалі 01.02.2024 прокурор доручив ІНФОРМАЦІЯ_19 зокрема: 1) на підставі постанови прокурора від 01.02.2024 провести негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину - спеціальний слідчий експеримент; 2) виконати постанову прокурора від 01.02.2024 про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) та/або несправжніх (імітаційних) засобів; 3) провести усі інші слідчі (розшукові) дії, необхідність у проведенні яких може виникнути під час виконання цього доручення (доручення № 09/2/1-452т - т. 5 арк. 87-88).

Тобто прокурор реалізував свої повноваження, передбачені п. 5 ч. 2 ст. 36 КПК України, та доручив УСР в Одеській області ДСР НП України як оперативному підрозділу виконати постанови від 01.02.2024 № 09/2/1-450т та № 09/2/1-451т (провести негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту; отримати кошти та/або несправжні (імітаційні) засоби для проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, оглянути останні, провести їх ідентифікацію та вручити заявнику) та провести інші слідчі (розшукові) дії, необхідні для виконання цього доручення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що старший оперуповноважений в ОВС 4 відділу УСР в Одеській області ДСР НП України ОСОБА_18 був уповноважений на проведення означених гласних та негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024.

Так, на виконання доручення від 01.02.2024 № 09/2/1-452т старший оперуповноважений провів зокрема:

- ідентифікацію (огляд) та вручення коштів, про що склав протокол від 08.02.2024 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 з додатком (т. 2 арк. 71-76);

- негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту щодо ОСОБА_5, про що склав протокол від 15.02.2024 у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 (т. 2 арк. 211-212).

Доводи захисника про те, що протокол від 08.02.2024 має бути підписаний виключно слідчим чи прокурором суперечать положенням ч. 2 ст. 41 КПК України, оскільки під час виконання доручення старший оперуповноважений користувався повноваженнями слідчого, а тому мав право самостійно складати протокол за результатами такої слідчої (розшукової) дії.

Допитані під час судового розгляду як свідки поняті ОСОБА_20 та ОСОБА_21 показали, що здобувають освіту в різних навчальних закладах на факультетах кібербезпеки, не були знайомі між собою та не знали інших учасників слідчих дій, у тому числі слідчого, оперуповноважених, ОСОБА_5 ОСОБА_20 пояснив, що в 2023 або 2024 році, точно не пам`ятає, проходив практику у кіберполіції в м. Одесі, натомість ОСОБА_21 не проходив практику в правоохоронних органах в 2023-2024 роках.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав вважати, що ОСОБА_20 та ОСОБА_21 були працівниками правоохоронного органу або ж заінтересованими в результатах кримінального провадження особами, а тому зважаючи на положення ч. 7 ст. 223 КПК України не могли бути понятими під час проведення ідентифікації (огляду) та вручення коштів, а також обшуку.

Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, що за результатами виконання доручення про проведення гласних/негласних слідчих (розшукових) дій оперуповноважений зобов`язаних додатково складати рапорт про результати їх проведення, тому суд відхиляє доводи захисника в цій частині.

Суд звертає увагу, що у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 не проводився слідчий експеримент, тому суд не надає оцінку доводам захисника щодо порушення стороною обвинувачення норм ст. 240 КПК України.

Щодо висновку лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 21.06.2024 № 226/24

Захисник зазначив, що висновок судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 21.06.2024 № 226/24 є необґрунтованим, оскільки судовому експерту не надано на дослідження оригіналів аудіозаписів розмов ОСОБА_5 та ОСОБА_8, а відтак він не врахував такі важливі аспекти як інтонація голосу мовців, що має важливе значення для висновку про «спонукання, вимагання надати грошові кошти».

Вважає, що інформація, яка відображена в досліджених судовим експертом протоколах, можливо відтворена не в повному обсязі / спотворена / невірно внесена, що не було враховано під час проведення експертизи.

Разом з тим, всупереч вимог законодавства щодо неможливості здійснення будь-яких процесуальних дій, у тому числі спрямованих на збирання доказів, поза межами строку досудового розслідування, судовий експерт виготовив, а сторона обвинувачення отримала висновок експерта після повідомлення захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів останнього.

Переконаний, що у такому разі сторона обвинувачення мала спочатку отримати висновок експерта (за необхідності клопотати про продовження строку досудового розслідування із цих підстав) та лише потім звершити досудове розслідування та надати захисту доступ до матеріалів в порядку ст. 290 КПК України.

Суд не погоджується з думкою захисника виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 242, ч. 1 ст. 243 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.

Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а також Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Відповідно до п. 2.1, 2.1.2, 2.1.3 Розділу І вказаних рекомендацій лінгвістична експертиза мовлення поділяється на авторознавчу експертизу писемного мовлення та семантико-текстуальну експертизу писемного та усного мовлення.

Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Об`єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо.

Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.

Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Експерту обов`язково надаються протокол огляду та прослуховування відео-, звукозаписів досліджуваних розмов із текстовим відтворенням їх змісту стенограмою, оформлений відповідно до процесуальних вимог.

Суд встановив, що детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_24 постановою від 24.05.2024 призначила у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024 судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, проведення якої доручила експертам ІНФОРМАЦІЯ_37 . На вирішення експертів детектив поставила такі питання:

1) чи міститься в об`єктивному змісті розмов, текстове відтворення яких зафіксоване у протоколах № 961нт/55/114-2024 від 15.02.2024, № 962нт/55/114-2024 від 15.02.2024, № 963нт/55/114-2024 від 15.02.2024, протоколі огляду мобільного телефону Samsung Galaxy S20FE IMEI НОМЕР_4 від 02.03.2024 спонукання мовцем, позначеним у вказаних протоколах як ОСОБА_5, до надання мовцем, позначеним у протоколах як ОСОБА_35, вигоди у вигляді грошових коштів? Якщо так, то в якому розмірі та про яку валюту йдеться в тексті?

2) чи вбачається з об`єктивного змісту таких розмов, що грошові кошти або їх частина призначені для передачі мовцем, позначеним як ОСОБА_5, депутатам та/або посадовим особам об`єднаної територіальної громади за прийняття рішень на користь мовця, позначеного як ОСОБА_35 ? (т. 5 арк. 70-74).

У цей же день детектив направила на адресу ІНФОРМАЦІЯ_38 постанову від 24.05.2025, для організації її виконання, а також сейф-пакет ІНФОРМАЦІЯ_25 № 0055959 з копіями матеріалів кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 на 47 арк. (т. 5 арк. 75).

На виконання постанови детектива від 24.05.2024 судовий експерт ІНФОРМАЦІЯ_39 провів судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу та склав висновок від 21.06.2024 № 226/24 (т. 7 арк. 56-83).

Зі змісту висновку вбачається, що предметом експертизи зокрема було текстове відтворення розмов мовців, позначених як ОСОБА_36 та ОСОБА_35, яке міститься у протоколах № 961нт/55/114-2024 від 15.02.2024, № 962нт/55/114-2024 від 15.02.2024, № 963нт/55/114-2024 від 15.02.2024, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_8 відповідно. На дослідження не було надано оригінали аудіо-, відеозаписів таких розмов.

Тобто об`єктом дослідження лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи було текстове відтворення усного мовлення - стенограми, які містяться у протоколах, складених за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій, що повністю узгоджується із положеннями законодавства, яке регулює проведення такого виду експертизи.

Суд звертає увагу, що судовий експерт не заявляв клопотань про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а також не відмовився від її проведення з тих підстав, що наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків, а витребувані додаткові матеріали не надані. Тобто судовий експерт вважав обсяг наданих йому матеріалів кримінального провадження достатнім для проведення експертизи.

Під час судового розгляду суд дослідив зміст протоколів № 961нт/55/114-2024 від 15.02.2024, № 962т/55/114-2024 від 15.02.2024, № 963т/55/114-2024 від 15.02.2024, додатків до них - відтворив файли, які містяться на відповідних носіях інформації - та не встановив розбіжностей між текстовим відтворенням усного мовлення ОСОБА_5, ОСОБА_8 та оригіналами записів їх розмов.

Твердження про те, що під час проведення експертизи судовий експерт не врахував інтонацію голосу мовців, що, на переконання захисника, має важливе значення для висновку про «спонукання, вимагання надати грошові кошти», суд сприймає критично, оскільки висновок експерта у цьому випадку є констатацією саме об`єктивного змісту тексту. Під час виконання лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи судовий експерт надає відповіді на поставлені перед ним питання не за результатами оцінки інтонації голосу мовця / його рухів / жестів тощо, а за результатами дослідження безпосередньо тексту розмови із застосуванням спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.

Разом з тим захисник не навів суду прикладів висловлювань ОСОБА_5 та ОСОБА_8, сприйнятих / протрактованих експертом неправильно, у зв`язку із недослідженням ним записів, які б відтворювали інтонацію мовців.

Суд відхиляє доводи захисту щодо збирання стороною обвинувачення доказів поза межами строку досудового розслідування, а саме отримання висновку лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 21.06.2024 № 226/24, з огляду на таке.

Частина 2 ст. 93 КПК України визначає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 242-245 КПК України вбачається, що призначення експертизи є слідчою (розшуковою) дією.

Відповідно до ч. 1, 8 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Як вже встановив суд детектив винесла постанову про призначення судової експертизи 24.05.2024 в межах строку досудового розслідування, а тому така слідча (розшукова) дія відбулась із дотриманням вимог ч. 8 ст. 223 КПК України.

Надалі із 01.06.2024 строк досудового розслідування не обраховувався, оскільки 31.05.2024 сторона обвинувачення повідомила стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів останнього.

У період ознайомлення захисту із матеріалами провадження в порядку ст. 290 КПК України експерт склав, а сторона обвинувачення отримала висновок за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 21.06.2024 № 226/24.

Суд зауважує, що експерт у розумінні положень ст. 69, 93, 223 КПК України не є особою, яка проводить слідчу (розшукову) дію.

Водночас згідно із ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта є процесуальним джерелом доказів, яке являє собою докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить вимог щодо фактичного отримання стороною обвинувачення висновку експерта лише в межах строку досудового розслідування або ж заборон щодо виконання положень ст. 290 КПК України без отримання висновку раніше призначеної експертизи. Визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання зокрема обвинувального акта та прийняття рішення про завершення досудового розслідування і надання доступу до матеріалів є дискреційними повноваженнями прокурора.

До того ж стороні захисту ОСОБА_5 у порядку ст. 290 КПК України надано доступ до висновку експерта від 21.06.2024 № 226/24, що підтверджується змістом протоколу від 31.07.2024 (т. 1 арк. 172).

За таких обставин суд не вбачає порушень прав обвинуваченого та підстав для визнання такого доказу недопустимим.

VІІІ. Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує, що він вчинив тяжкий корупційний злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, а також нетяжкий корисливий злочин.

Належність правопорушення до корупційних виключає повноваження суду на призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України), та звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України).

Також суд враховує вік ОСОБА_5, який на день ухвалення вироку становить 48 років (т. 2 арк. 35); відомості про стан його здоров`я (т. 7 арк. 109); його сімейний стан - одружений і має на утриманні двох неповнолітніх дітей (2010 та 2014 року народження); є директором Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 », головою земельної комісії і депутатом ІНФОРМАЦІЯ_3 VIII скликання; позитивно характеризується як депутат та директор підприємства (т. 4 арк. 109); те, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (т. 7 арк. 51, 52); раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (т. 4 арк. 116).

Обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, судом не встановлено.

Зважаючи на характер та ступінь участі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (підбурювач), ступінь здійснення кримінально протиправного наміру (закінчений замах на вчинення злочину) та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, з огляду на положення ч. 3 ст. 68 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити передбачене санкцією ч. 3 ст. 369 КК України покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. За ч. 2 ст. 190 КК України слід призначити також передбачене санкцією покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи те, що кримінальні правопорушення утворюють реальну сукупність, Суд, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, також застосовуючи правила ст. 70 КК України визначає остаточне покарання ОСОБА_5 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд встановив, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 був затриманий 09.02.2024 (т. 2 арк. 42-46, 47-57) та на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_40 від 11.02.2024 у справі № 947/5456/24 утримувався під вартою до 02.04.2024 (т. 1 арк. 137-138, т. 4 арк. 58, 59).

У зв`язку із цим, враховуючи положення ст. 211 КПК України, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання, яке належить призначити ОСОБА_5, слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 09.02.2024 до 02.04.2024 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

ІХ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

1. Запобіжний захід

У судовому засіданні прокурор просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи у цьому випадку не будуть дієвими.

Захисник та обвинувачений просили суд виправдати останнього у пред`явленому обвинуваченні, що виключає наявність підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Розглянувши питання щодо запобіжного заходу, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд у вироку в разі визнання особи винуватою вирішує питання, зокрема, про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду (п. 1 у ч. 1 ст. 177 КПК України). Одним з елементів підстави застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

З огляду на постановлення обвинувального вироку, суд має прийняти рішення про застосування до обвинуваченого того запобіжного заходу, який, на його переконання, є необхідним і буде достатньо дієвим в цьому кримінальному провадженні.

Як вже встановив суд, 09.02.2024 слідчий СУ ГУНП в Одеській області затримав ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України.

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ухвалою від 11.02.2024 у справі № 947/5456/24 застосував до ОСОБА_5 у межах кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.04.2024. Одночасно ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 1 322 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 003 016 грн, та у разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 1 арк. 137-138).

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ухвалою від 02.04.2024 у справі № 947/5456/24 змінив застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов`язавши його не залишати житло в період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби строком до 09.04.2024 (т. 4 арк. 58, 59).

Зважаючи на викладене ОСОБА_5 був звільнений з-під варти 02.04.2024.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 05.04.2024 у справі № 991/2810/24 закрив провадження за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 (т. 4 арк. 97-98).

Ухвалою від 12.04.2024 у справі № 991/3041/24 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду застосував до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в період часу з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби строком на два місяці, а також поклав на нього додаткові процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1 п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 4 арк. 99-107).

Строк дії означеного запобіжного заходу двічі продовжувався (т. 7 арк. 97-103, 104-106, т. 1 арк. 193-196), останній раз ухвалою від 13.08.2024 у цій справі до 13.10.2024.

Надалі прокурор не ініціював перед судом питання продовження строку дії запобіжного заходу, у зв`язку з чим останній припинив свою дію (ч. 1 ст. 203 КПК України), а покладені на обвинуваченого в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки вважаються скасованими внаслідок закінчення строку їх дії (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд враховує, що ОСОБА_5 цим вироком визнається винуватим у вчиненні тяжкого корупційного злочину і йому призначається покарання у виді позбавлення волі на відносно тривалий строк; обвинувачений є директором Комунального підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 », головою земельної комісії і депутатом ІНФОРМАЦІЯ_3 VIII скликання; одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Процесуальна поведінка обвинуваченого під час судового провадження була належною, ОСОБА_5 виконував обов`язок обвинуваченого з`являтись до суду на виклики, не вчиняв дій, які би перешкоджали судовому провадженню та не порушував умов попереднього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Однак усвідомлюючи суворість призначеного покарання, яке пов`язане виключно з реальним і тривалим його відбуванням, обвинувачений може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду та від відбування покарання, що дає підстави констатувати наявність ризику переховування та для застосування до нього запобіжного заходу.

У зв`язку із цим суд дійшов висновку про очевидну неможливість запобігти такому ризику іншим більш м`яким запобіжним заходом, аніж домашній арешт із забороною обвинуваченому залишати житло цілодобово та із покладенням на нього обов`язків, передбачених абз. 1, п. 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України. Такий запобіжний захід є необхідним, достатнім та зможе до набрання вироком законної сили забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Отже, за наведених умов суд застосовує до обвинуваченого запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього в порядку ст. 194 КПК України додаткових процесуальних обов`язків.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України строк застосування до ОСОБА_5 цілодобового домашнього арешту підлягає зарахуванню судом у строк призначеного покарання, виходячи зі співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

2. Арешти майна

За правилами п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд у вироку зазначає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Суд встановив, що під час досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси з метою збереження речових доказів наклав арешт на майно із забороною розпорядження та користування, а саме на:

- кошти у сумі 10 000 доларів США (5 купюр номіналом по 100 доларів США із серійними номерами PG81074983В, PB38965349L, PG71081585A, PB10279633A, PB10279632А та 95 імітаційних купюр номіналом по 100 доларів США із серійним номером KB14859854M);

- мобільний телефон Samsung S20 FE IMEI1: НОМЕР_4 ; IMEI2: НОМЕР_5 із SIM-карткою з номером НОМЕР_3, які належать ОСОБА_5 ;

- печатку ІНФОРМАЦІЯ_30 ;

- флеш-накопичувачі Kingston (16 Gb) та Apacer (16 Gb), які належать ОСОБА_5 (т. 2 арк. 101, 102).

З огляду на те, що на наразі відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів, тому суд дійшов висновку про скасування арешту, накладеного на означені кошти, імітаційні купюри, мобільний телефон та флеш-накопичувачі.

Водночас відповідно до листа від 31.05.2024 № 54/14325-54 печатку ІНФОРМАЦІЯ_30 надано детективу, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 52024000000000265 за ч. 1 ст. 357 КК України на його запит від 31.05.2024 № 54/14324-54 (т. 4 арк. 163, 164), тому відсутні законодавчо визначені підстави для вирішення питання скасування арешту майна в цій частині за результатами розгляду кримінального провадження № 12024160000000009 від 10.01.2024.

3. Речові докази

Суд вирішує долю речових доказів у кримінальному провадженні за правилами, передбаченими ч. 9 ст. 100 КПК України.

Старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 постановами від 09.02.2024, від 20.02.2024 (т. 2 арк. 67-68, 90-91, 132-133) визнав речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024:

- вилучені під час обшуку приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_14 », розташованого по АДРЕСА_3 1) кошти в сумі 10 000 доларів США (5 купюр номіналом по 100 доларів США із серійними номерами PG81074983В, PB38965349L, PG71081585A, PB10279633A, PB10279632А та 95 імітаційних купюр номіналом по 100 доларів США із серійним номером KB14859854M); 2) мобільний телефон Samsung S20 FE IMEI1: НОМЕР_4 ; IMEI2: НОМЕР_5 із SIM-карткою з номером НОМЕР_3 ; 3) ключі від автомобіля Nissan (т. 2 арк. 37-41, 67-68);

- вилучені під час обшуку автомобіля Nissan Patrol, державний номерний знак НОМЕР_6, який на праві приватної власності належить ОСОБА_37 та яким користувався ОСОБА_5 . 1) посвідчення депутата ІНФОРМАЦІЯ_11, видане на ім`я ОСОБА_5 ; 2) печатку ІНФОРМАЦІЯ_30 ; 3) два флеш-накопичувачі (Kingston (16 Gb) та Apacer (16 Gb) (т. 2 арк. 81-89, 90-91);

- флеш-накопичувач Apacer об`ємом 32 Gb із відеозаписами за 09.02.2024 з приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_14 », розташованого по АДРЕСА_3, який надано ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_21 » на запит слідчого в порядку ст. 40, 93 КПК України (т. 2 арк. 132-133).

Речові докази - 5 купюр номіналом по 100 доларів США із серійними номерами PG81074983В, PB38965349L, PG71081585A, PB10279633A, PB10279632А (оглянуті в судовому засіданні, опечатані разом із попередніми двома пакуваннями НАБУ 0054447, PSP1105505 та повернуті прокурору (т. 8 арк. 101), добровільно надані заявником для проведення негласної слідчої (розшукової дії) - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (протокол ідентифікації (огляду) та вручення коштів від 08.02.2024 (т. 2 арк. 71-76) - слід повернути ОСОБА_8

95 імітаційних купюр номіналом по 100 доларів США із серійним номером KB14859854M (раніше ідентифіковані під час огляду та вручення коштів - протокол від 08.02.2024 (т. 2 арк. 71-76); оглянуті в судовому засіданні, опечатані разом із попередніми двома пакуваннями НАБУ 0054447, PSP1105505 та повернуті прокурору (т. 8 арк. 101) - повернути володільцю УСР в Одеській області ДСР НП України (т. 2 арк. 69, 70).

Мобільний телефон Samsung S20 FE IMEI1: НОМЕР_4 ; IMEI2: НОМЕР_5 із SIM-карткою з номером НОМЕР_3 (оглянутий в судовому засіданні, опечатаний разом із попередніми двома пакуваннями НАБУ 0054447, PSP1105505 та повернутий прокурору (т. 8 арк. 101), який належить ОСОБА_5, підлягає конфіскації як виду покарання.

Ключі від автомобіля Nissan повернуті ОСОБА_37, що підтверджується відповідною розпискою (т. 2 арк. 105) - залишити у власника та дозволити розпоряджатися на свій розсуд.

Посвідчення депутата ІНФОРМАЦІЯ_11, видане на ім`я ОСОБА_5, два флеш-накопичувачі (Kingston (16 Gb) та Apacer (16 Gb) повернуті обвинуваченому, що підтверджується відповідною розпискою (т. 4 арк. 113, т. 7 арк. 127) - залишити у власника та дозволити розпоряджатися на свій розсуд.

З огляду на встановлені обставини щодо передачі печатки ІНФОРМАЦІЯ_30 до матеріалів іншого кримінального провадження, суд не вирішує долю цього речового доказу у кримінальному провадженні № 12024160000000009 від 10.01.2024.

Флеш-накопичувач Apacer об`ємом 32 Gb (наданий ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_21 » на запит слідчого в порядку ст. 40, 93 КПК України та надалі оглянутий слідчим (т. 2 арк. 127-130) - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

4. Документи

Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, у тому числі додані до них носії інформації, підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).

5. Підстави для застосування спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні відсутні.

6. Процесуальні витрати

Статтею 118 КПК України передбачено, що процесуальні витрати складаються із: витрат на правову допомогу; витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, виготовленням дублікатів і копій документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Документально підтверджені витрати на залучення стороною обвинувачення експертів у кримінальному провадженні в загальному розмірі 21 582,48 грн (15 902,88 грн - висновок експерта 18.03.2024 № 24-1018 (т. 5 арк. 69), 5 679,60 грн - висновок експерта від 21.06.2024 № 226/24 (т. 7 арк. 55) слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.

7. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

8. Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.

9. Викривач у кримінальному провадженні відсутній.

10. Інформування державних та інших органів чи службових осіб про ухвалення вироку (ст. 483 КПК України)

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 483 КПК України про ухвалення вироку щодо ОСОБА_5, який є депутатом ІНФОРМАЦІЯ_3 VIII скликання, підлягає повідомленню вказана районна рада, а також ІНФОРМАЦІЯ_41 .

Керуючись ст. 100, 124, 174, 368, 374, 392, 483 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 3 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років із конфіскацією всього належного йому майна.

2. Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

3. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

4. Застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною йому цілодобово залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 (за виключенням прямування до найближчого укриття під час повітряної тривоги) та покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; здати на зберігання до ІНФОРМАЦІЯ_42 (його територіального підрозділу за місцем проживання) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, - на строк до набрання вироком законної сили.

5. Строк відбування покарання у виді позбавлення волі рахувати із дня фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

6. На підставі ч. 5, 7 ст. 72 КК України у строк основного покарання, призначеного ОСОБА_5, зарахувати строк попереднього ув`язнення з 09.02.2024 до 02.04.2024 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а також строк цілодобового домашнього арешту з дня ухвалення цього вироку до набрання ним законної сили, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

7. Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2024 у справі № 947/5256/24 (провадження № 1-кс/947/2176/24) на: 1) 5 купюр номіналом по 100 доларів США із серійними номерами PG81074983В, PB38965349L, PG71081585A, PB10279633A, PB10279632А та 95 імітаційних купюр номіналом по 100 доларів США із серійним номером KB14859854M; 2) мобільний телефон Samsung S20 FE IMEI1: НОМЕР_4 ; IMEI2: НОМЕР_5 із SIM-карткою з номером НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.02.2024 у справі № 947/5256/24 (провадження № 1-кс/947/2177/24) на два флеш-накопичувачі Kingston (16 Gb) та Apacer (16 Gb).

8. Речові докази:

1) 5 купюр номіналом по 100 доларів США із серійними номерами PG81074983В, PB38965349L, PG71081585A, PB10279633A, PB10279632А, які зберігаються у сторони обвинувачення - повернути ОСОБА_8 ;

2) 95 імітаційних купюр номіналом по 100 доларів США із серійним номером KB14859854M, які зберігаються у сторони обвинувачення - повернути УСР в Одеській області ДСР НП України;

3) мобільний телефон Samsung S20 FE IMEI1: НОМЕР_4 ; IMEI2: НОМЕР_5 із SIM-карткою з номером НОМЕР_3, що належить ОСОБА_5 та зберігається у сторони обвинувачення - конфіскувати;

4) ключі від автомобіля Nissan Patrol, державний номерний знак НОМЕР_6, що знаходяться на зберіганні у власника ОСОБА_38 - залишити в останньої та дозволити розпоряджатися на власний розсуд;

5) посвідчення депутата ІНФОРМАЦІЯ_11, видане на ім`я ОСОБА_5, та два флеш-накопичувачі (Kingston (16 Gb) та Apacer (16 Gb), які знаходяться на зберіганні власника - ОСОБА_5 - залишити в останнього та дозволити розпоряджатися на власний розсуд;

6) флеш-накопичувач Apacer об`ємом 32 Gb із відеозаписами за 09.02.2024 з приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_14 », розташованого по АДРЕСА_3 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

9. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, у тому числі додані до них носії інформації, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

10. Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у загальній сумі 21 582,48 грн.

11. Повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_43 про ухвалення вироку щодо ОСОБА_5, який є депутатом ІНФОРМАЦІЯ_3 VIII скликання.

12. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

13. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

14. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

15. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

16. Копію вироку негайно передати для виконання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту органам Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.

Суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 129474247