- Presiding judge (HACC): Oliinyk O.V.
Справа № 991/4179/25
Провадження № 1-кп/991/63/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
07 серпня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000303 від 11.07.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Самбір Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Старий Яр Яворівського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У Вищому антикорупційному суді на стадії судового розгляду перебуває зазначене кримінальне провадження.
Прокурор ОСОБА_3 подав суду клопотання, у якому просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись за межі території України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Прокурор послався на те, що матеріали досудового розслідування містять достатні докази для обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України. Із 13.09.2024 ОСОБА_5 був таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави в розмірі 18 000 000 грн із покладенням на нього ряду обов`язків, строк дії яких продовжувався ухвалами слідчих суддів. Востаннє покладені на ОСОБА_5 обов`язки продовжені ухвалою суду від 10.06.2025 в цьому провадженні до 10.08.2025, при цьому розмір застави був змінений і визначений в сумі 16 999 192 грн. У клопотанні необхідність продовження строку дії обов`язків обґрунтована тим, що встановлені раніше ризики (переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення) не зменшились. У разі зменшення обсягу або не продовження дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, суттєво підвищяться вказані ризики.
У клопотанні прокурор навів відомості, що, на його думку, вказують на наявність відповідних ризиків, та зазначив обставини щодо обвинуваченого, які мають враховуватись при застосуванні запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав своє клопотання з наведених у ньому підстав і просив задовольнити його.
Обвинувачений ОСОБА_5 і його захисники заперечили проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим і зазначаючи про недоведеність на цей час існування ризиків, на які посилається прокурор. Захисник ОСОБА_8 просила, у разі прийняття судом рішення про продовження обов`язків, не застосовувати обмеження спілкування ОСОБА_5 з іншим обвинуваченим ОСОБА_4 .
Мотиви та висновки суду
У ч. 1-3 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України), а також підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).
У зв`язку із визначенням альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя, суд на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України в ухвалі зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого, за умови внесення застави, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. У частині 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Однак у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд на підставі відомостей, які містяться в наявних матеріалах судового провадження та доданих до клопотання прокурора копіях окремих матеріалів кримінального провадження, встановив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2024 у справі № 991/5764/24 щодо ОСОБА_5 в межах кримінального провадження № 52023000000000303 від 11.07.2023 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з дня затримання - до 01.09.2024, з можливістю внесення застави в розмірі 23 842 472 грн. Ухвалою слідчого судді від 28.08.2024 у справі № 991/7918/24 строк тримання під вартою був продовжений на 60 днів і зменшено суму застави як альтернативного запобіжного заходу до 18 000 000 грн, визначено шість обов`язків, із передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладаються на ОСОБА_5 в разі внесення застави.
Зазначений зменшений розмір застави в 18 млн грн за ОСОБА_5 внесений 13.09.2024 чотирма платежами: ОСОБА_14 - 8 млн грн та в рахунок позик ОСОБА_15 - 4 млн грн, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 - по 3 млн грн.
У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків продовжувався ухвалами слідчих суддів (останній раз під час досудового розслідування ухвалою від 16.04.2025 у справі № 991/3330/25) та ухвалою суду 10.06.2025 під час підготовчого провадження. Так ухвалою суду від 10.06.2025 клопотання прокурора було задоволено частково і обвинуваченому ОСОБА_5 продовжений на два місяці - до 10.08.2025 - строк дії таких обов`язків: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися за межі території України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Підставами для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5, стали: наявність відомостей про обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення; продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення), і що відповідні обов`язки мають запобігти зазначеним ризикам. Тією ж ухвалою задоволено частково клопотання захисника і змінено раніше визначену заставу в сумі 18 млн грн на заставу в розмірі 5 614 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16 999 192 грн.
Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000303 від 11.07.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування та копії окремих матеріалів досудового розслідування, наявні в судовій справі, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.04.2025 про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5, з урахуванням відсутності висловлених зі сторони захисту доводів, які б очевидно спростовували чи виключали існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання щодо продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків.
У клопотанні прокурор стверджує, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, що зумовлює необхідність продовжити строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, щоб у такий спосіб гарантувати його належну процесуальну поведінку під час судового провадження.
Ризик переховування ОСОБА_5 від суду продовжує існувати з огляду на такі обставини.
ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у вчиненні незакінченого тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Зазначене покарання, у разі визнання обвинуваченого винуватим, повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, абз. 1 ч. 1 ст. 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання). Такі обставини самі по собі можуть свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду.
ОСОБА_5 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дійсний до 05.05.2026, що підтверджується копією особової картки Державної міграційної служби України на його ім`я. У зв`язку із перебуванням на його утриманні трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації ( п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») та, відповідно, має право виїзду з України без обмежень, пов`язаних із запровадженням із 24.02.2022 на території України правового режиму воєнного стану. У період 2022-2024 роки 5 виїздив за межі України, що підтверджується інформацією про перетин ОСОБА_5 державного кордону.
Суд враховує і відомості про майновий стан ОСОБА_5 за попередні роки (про рівень доходів від здійснення підприємницької діяльності, про надання у 2023 році позики іншій фізичній особі в сумі 20 150 000 грн (еквівалент 500 000 доларів США), зобов`язання за якою були виконані до 20.12.2023) і що в цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді арешт накладений на належну ОСОБА_5 квартиру і два автомобіля, водночас такий захід забезпечення кримінального провадження не застосовувався до грошових коштів, належних обвинуваченому. Також суд зважає на те, що ОСОБА_14, з якою ОСОБА_5 має спільну дитину, у квітні 2024 року продала квартиру на 2 445 200 грн дорожче ціни придбання. Надані суду відомості щодо придбання нерухомого майна, транспортних засобів, надання позики в значній сумі вказують на витрати в більших сумах, аніж офіційні, задекларовані доходи обвинуваченого.
Такі обставини у своїй сукупності вказують на наявність можливостей і достатніх фінансових ресурсів для вчинення дій з метою переховування від суду.
Інформація про достатньо міцні соціальні зв`язки обвинуваченого ОСОБА_5 в Україні, як то здійснення підприємницької діяльності (відомості про доходи від неї за 2024 рік і у 2025 році відсутні), проживання однією сім`єю із ОСОБА_14, з якою має спільну дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, та утримання двох інших її неповнолітніх дітей, наявність на праві власності дороговартісної квартири, не є такою, що вказує на відсутність можливості обвинуваченого переховуватись від суду.
Суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні залишається.
Наявність зазначеного ризику пов`язана із тим, що свідками у кримінальному провадженні, згідно із реєстром матеріалів досудового розслідування, є, зокрема, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а другим обвинуваченим - ОСОБА_4 . На думку прокурора, спілкування обвинуваченого ОСОБА_5 з цими особами може зашкодити судовому розгляду.
Зі змісту обвинувального акта і наявних матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_5 має давні довірливі партнерські відносини із ОСОБА_4 . Згідно з обвинуваченням, ОСОБА_12 є одним з кількох осіб, яких ОСОБА_5 і ОСОБА_4 визначили як бажаного ними кандидата на призначення ОСОБА_11 на посаду керівника регіональної митниці; ОСОБА_13 мав безпосередньо спілкуватись зі ОСОБА_11 і висловити пропозицію від ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про надання йому неправомірної вигоди. У протоколах аудіоконтролю від 19.09.2023, 20.09.2023 зазначено, що в розмовах із ОСОБА_13 27.07.2023, 29.07.2023 ОСОБА_5 говорив, що його батько знайомий і спілкується із ОСОБА_11 (зі слів батька). За таких умов обвинувачений ОСОБА_5 заінтересований у тому, щоб зазначені особи не надали в суді показання, які би підтверджували висунуте йому обвинувачення.
Наразі розпочалась стадія судового розгляду із дослідження письмових доказів обвинувачення, тобто суд ще не допитував свідків, яких має намір заявити сторона обвинувачення, тому продовжує існувати ризик поза процесуального впливу на цих осіб зі сторони обвинуваченого для забезпечення надання ними певних показань або утримання від давання показань у суді.
Оцінюючи ризик впливу на свідків, суд бере до уваги встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ураховуючи викладене, суд уважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування під час збирання доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_4 під час спілкування між собою можуть узгоджувати свої показання щодо обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого їх обвинувачують.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також не зник.
З огляду на зміст обвинувачення і відображені у протоколах аудіоконтролю щодо ОСОБА_5 відомості про його розмови із ОСОБА_13, ОСОБА_4, зі сторони обвинуваченого були висловлювання про можливість одержання неправомірної вигоди і організації з порушенням визначеного законом порядку переміщення товарів через державний кордон із залученням інших осіб, у тому числі в іноземній державі.
У контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та/або судовому розгляду або створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає подання суду доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З огляду на розуміння ризиків у кримінальному провадженні та наведені вище обставини, суд вважає, що доводи сторони захисту про невмотивованість або відсутність заявлених прокурором ризиків з огляду на арешт належного ОСОБА_5 майна (квартири, транспортних засобів), тривале перебування закордонного паспорту в уповноваженого органу, належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового і судового провадження, відсутність спроб переховування ОСОБА_5, спроб його впливу на свідків або іншого обвинуваченого, чи вчинення будь-яких неправомірних дій, є необґрунтованими. Застосування до ОСОБА_5 застави під час досудового розслідування та судового провадження в значному розмірі та покладення на нього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, напевно є одним із вагомих факторів, який сприяє тому, що обвинувачений дотримується належної процесуальної поведінки.
На переконання суду, встановлені під час розгляду клопотання прокурора обставини у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що наявні ризики переховування ОСОБА_5 від суду, незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, які виправдовують подальше покладення обов`язків, пов`язаних із їх існуванням.
Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків у сукупності та взаємозв`язку зі встановленими ризиками, суд вважає, що такі обов`язки як: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись за межі території України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, - сприятимуть мінімізації ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обов`язок утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 має попереджати реалізацію ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а з обвинуваченим ОСОБА_4 - пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Клопотання захисника ОСОБА_8 про те, щоб не застосовувати обмеження щодо спілкування ОСОБА_5 із ОСОБА_4, суд відхиляє, адже обов`язок утримуватись від спілкування з іншим обвинуваченим має вагоме значення для попередження таких ризиків як незаконний вплив на іншого обвинуваченого (такий вплив може бути як з одного, так і з другого боку) та вчинення іншого кримінального правопорушення. З приводу прохання захисника ОСОБА_8 про те, щоб обов`язок утримуватись від спілкування з іншим обвинуваченим ОСОБА_4 стосувався виключно обставин цього кримінального провадження та обвинувачені мали право спілкуватись на інші теми, суд зауважує таке. Обов`язок утримуватись від спілкування із ОСОБА_4 суд покладає, як зазначено вище, з метою попередження двох ризиків - незаконного впливу на іншого обвинуваченого та вчинення ними спільно іншого кримінального правопорушення. Сторона захисту не повідомила суду жодної поважної обставини, яка би свідчила про важливість і життєву необхідність чи потребу ОСОБА_5 у спілкуванні із ОСОБА_4 на будь-яку іншу тематику, окрім цього кримінального провадження. У зв`язку з очевидною неможливістю здійснити з боку прокурора контроль за виконанням ухвали в частині змісту спілкування обвинувачених між собою, якщо воно буде дозволене, суд вважає необхідним аби ОСОБА_5 утримувався від спілкування з іншим обвинуваченим в цілому, без конкретизації дозволених чи не дозволених тем для їх спілкування.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, з урахуванням початку стадії судового розгляду. Такі обов`язки є необхідними та достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні та запобіганню встановленим ризикам.
Оскільки судовий розгляд кримінального провадження лише розпочався, суд вважає за доцільне продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5, на два місяці.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 182, 194, 199, 201, 315, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_5 ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.08.2024 у справі № 991/7918/24 і від 16.04.2025 у справі № 991/3330/25 та ухвалою суду від 10.06.2025 обов`язків, а саме:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5, визначити до 07.10.2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1