- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
Справа № 991/8220/25
Провадження 1-кс/991/8297/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 серпня 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, представника власника майна - адвоката ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52021000000000296 та
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду 12 серпня 2025 року надійшло клопотання представника власника майна - адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07 червня 2021 року.
2.У клопотанні зазначено, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 квітня 2025 року в справі № 991/3311/25 накладено арешт на майно ОСОБА_6, а саме на мобільний телефони Apple iРhone 14 Pro, IMEI: НОМЕР_1, вилучений під час проведення обшуку 10.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 . На переконання захисника, у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпада потреба. Також зміст клопотання містить доводи про необґрунтованість накладення арешту.
2.1.Обґрунтовує своє клопотання таким.
Підставою для арешту майна була наявна необхідність провести експертні дослідження вилученої техніки із залученням експертів та із застосуванням відповідного програмного забезпечення та комп`ютерного обладнання, з метою відібрання наявних на них відомостей та інформації, що може мати доказове значення для кримінального провадження № 52021000000000296, відновлення видаленого чи прихованого спілкування в інтернет-месенджерах та електронній пошті, видалених чи прихованих файлів і даних тощо, оскільки зазначений пристрій постановою детектива НАБ України визнано речовим доказом.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на майно є надмірним втручанням у право на мирне володіння майном.
При вирішенні питання про накладення арешту, стороною обвинувачення зазначалося, що для проведення відповідного експертного дослідження необхідний час (2-3 тижні). Враховуючи, що з моменту вилучення мобільного телефону минуло вже чотири місяці, представник зазначає про необхідність завершення експертного дослідження. Послався на положення п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень № 53/5, відповідно до якої строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.
Зазначив, що утримання мобільного телефону органом досудового розслідування порушує право ОСОБА_6, який не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, на володіння своїм майном. Враховуючи викладене, на переконання адвоката, арешт мобільного телефона підлягає скасуванню.
3.Учасники судового розгляду клопотання про скасування арешту майна висловили такі позиції.
3.1.Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 - своє клопотання підтримав, просив його задовольнити. Надав пояснення, що узгоджуються із доводами цього клопотання.
3.2.Детектив ОСОБА_4, діючи за дорученням прокурора, заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що наразі спірний телефон є предметом експертного дослідження. Вказана експертиза призначення задля повного копіювання інформації з мобільного телефону, у тому числі видаленої. Тривалість проведення експертизи пов`язана з відсутністю програмного забезпечення за допомогою якого можливо скопіювати вміст телефону.
4.Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
4.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 квітня 2025 року в справі № 991/3311/25 задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_7 та накладено арешт на майно шляхом заборони володіння, розпорядження та користування майном, яке належить, ОСОБА_6, а саме мобільним телефоном Apple iРhone 14 Pro, IMEI: НОМЕР_1, вилученим під час проведення обшуку 10.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24 квітня 2025 року також підтверджено обґрунтованість накладення арешту на мобільний телефон.
4.2.Арешт було накладено з таких мотивів. На переконання слідчого судді, прокурор навів достатні підстави вважати, що вилучений під час проведення обшуку 10 квітня 2025 року телефон, а саме інформація у ньому, мають суттєве значення для досудового розслідування та він є речовим доказом у кримінальному провадженні. Тому, слідчий суддя погодився, що накладення арешту на телефон є необхідною умовою проведення експертного дослідження.
5.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням представника власника майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник.
У своєму клопотанні представник власника майна ОСОБА_3 вказав на втрату потреби арешту майна. Водночас, зі змісту клопотання вбачається наявність доводів про необґрунтованість накладення арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.
6.Під час накладання арешту слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні №52021000000000296 розслідуються обставини зловживання службовими особами, зокрема, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний», ТОВ «Оілсі» своїм службовим становищем, під час якого вони, за версією слідства, завдяки зміні всупереч ст. ст. 20, 122 Земельного кодексу України цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 відчужили на користь третіх осіб 18 га земель державної власності загальною вартістю понад 140 млн грн, які попередньо сформовані за рахунок вказаної земельної ділянки, котра до того перебувала у власності Києво-Святошинської (Бучанської) районної державної адміністрації Київської області.
Згідно з матеріалами провадження вбачається, що ОСОБА_6 є особою, якій було відчужено одну із земельних ділянок, що входила до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, обставини відчуження якої є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, то хоч він і не підозрюваний, але на його мобільний телефон може бути накладений арешт.
Враховуючи це, вилучений мобільний телефон, ймовірно вміщує відомості, які можуть бути використані як і, доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Однак таке наразі не можливо встановити поза розумним сумнівом, адже такі дані могли бути видалені. 3а таких обставин, під час вирішення питання про арешт телефонів були наявні умови для накладення арешту на зазначене майно, визначені у абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України.
Постановою детектива НАБ України від 11 квітня 2025 року вилучений в ході обшуку телефон визнано речовим доказом з тих мотивів, що він може містити відомості щодо ймовірного зловживання становищем службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області, які діючи усупереч ст.ст. 81, 116, 121 ЗК України, прийняли рішення, внаслідок яких із державної власності безповоротно вибуло 18 га землі на території Борщагівської територіальної громади Бучанського району Київської області (на момент вчинення злочину - Софіївсько Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області) ринкова вартість якої понад 150 млн грн, які можуть бути використані у доказуванні в рамках даного кримінального провадження.
15 квітня 2025 року детективом у кримінальному провадженні призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій. Вказана експертиза призначення задля повного копіювання інформації з мобільного телефону, у тому числі видаленої.
Зазначена експертиза не завершена по даний час, що вказує на те, що потреба в подальшому арешті спірного телефону не відпала, відтак у скасуванні арешту слід відмовити.
7.Окрім цього варто зазначити, що обґрунтованість накладення арешту обумовлюється: наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.
Водночас, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. Зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, а також вимоги принципу res judicata, слідчий суддя доходить висновку, що одна і та ж підстава для скасування арешту майна не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).
Представник власника майна фактично наголошує у тому числі на необґрунтованості арешту майна, посилаючись на невмотивованість висновків слідчого судді, висловлених в ухвалі про арешт майна від 16 квітня 2025 року. Такі недоліки судового рішення можуть бути усунуті в ході судового провадження з його перегляду за відповідною апеляційною скаргою. Представник ОСОБА_3 оскаржував ухвалу про накладення арешту на майно до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. За наслідками апеляційного перегляду ця ухвала була залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Отже, обґрунтованість накладення арешту перевірялася апеляційною інстанцією і нею була підтверджена. Більше того, представник власника майна вже звертався до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2025 року у справі № 991/4427/25 було проаналізовано доводи представника власника майна та встановлено, що вказаний мобільний телефон є речовим доказом у кримінальному провадженні, досудове розслідування якого не завершено, беручи до уваги, що призначена комплексна судова комп`ютерно-технічна експертиза та експертиза електронних комунікацій, об`єктом дослідження якої є мобільний телефон, не завершена, відомості з вказаного телефону стороною обвинувачення не скопійовано, слідчий суддя дійшов до висновку, що у подальшому застосуванні арешту спірного мобільного телефону потреба не відпала.
8.Слідчий суддя врахував, що призначена експертиза проводиться експертом і КПК України не визначено можливості обмеження експерта у строках проведення експертного дослідження, в тому числі рішенням слідчого судді.
9.За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити внаслідок відсутності підстав, визначених статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про які зазначає представник власника майна.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52021000000000296- залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1