Справа № 425/3312/17

Провадження №11-кп/991/18/25

Головуючий суддя І інстанція: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_10,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 5201700000000675,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду перебувають апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вирок Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2023 року, яким ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади на підприємствах державної форми власності, пов`язані зі здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком 3 (три) роки та штрафом у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень; стягнуто із ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 7 062 883,96 грн.

06.08.2025 засобами електронного зв`язку до Апеляційної палати ВАКС надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та закриття кримінального провадження № 5201700000000675 у зв`язку із закінченням строків давності (т. 40 а.п. 85-93).

В обґрунтування клопотання обвинувачений зазначає, відповідно до обвинувального акту його обвинувачують в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «НВП «Зоря», використанні службового становища всупереч інтересам служби шляхом укладання договорів поставки вибухових речовин промислового призначення № 900-147315 від 23.06.2015, № 901-147415 від 23.06.2016 не безпосередньо із кінцевими споживачами (ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» та ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат») на більш економічно вигідних для ДП «НВО «ПХЗ» умовах, а з посередником - ТОВ «НВП «Зоря», усвідомлюючи, що останнім продукція буде реалізовуватись кінцевим споживачам по значно вищим цінам, і відвантаження продукції ДП «НВО «ПХЗ» безпосередньо буде здійснюватися на склади кінцевих споживачів, а не посереднику, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи - ДП «НВО «ПХЗ». Таким чином він обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Оскільки, на думку обвинуваченого, інкримінований йому злочин було вчинено в момент підписання договорів поставки вибухових речовин, тобто 23.06.2015, для обрахунку строку давності притягнення до кримінальної відповідальності слід приймати саме дату 23.06.2015, яка визначена в обвинувальному акті як день вчинення злочину.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав своє клопотання, наполягав на звільненні його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали заявлене обвинуваченим клопотання та наполягали на його задоволенні.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника, надав письмові заперечення. Зазначив, що обвинувачений невірно трактує початок перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за корупційний злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, та який слід відраховувати не з моменту підписання лише самих угод, а від моменту спричинення тяжких наслідків у вигляді проведення розрахунків за договором, яким є кінець грудня 2015 року (т. 40 а.п. 94-95).

Заслухавши доводи та пояснення учасників судового провадження, обговоривши наведені в клопотанні обвинуваченого доводи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 285 КПК України).

Статтею 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, а також обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України).

Виходячи з положень п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «НВП «Зоря» використанні ним, як службовою особою, службового становища всупереч інтересам служби, шляхом укладання договорів поставки вибухових речовин промислового призначення № 900-147215, № 901-147415 від 23.06.2015 не безпосередньо з кінцевими споживачами (ПАТ «ЦГЗК» та ПАТ «КЗК») на більш економічно вигідних для ДП «НВО «ПХЗ» умовах, а з посередником (ТОВ «НВП «Зоря»), що спричинило тяжкі наслідки для охоронюваних законом інтересів ДП «НВО «ПХЗ» (у вигляді зменшення економічних вигод) - збитки в розмірі 7 062 883,96 грн.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, відноситься до злочину із матеріальним складом, для об`єктивної сторони якого характерні не тільки суспільно небезпечне діяння і суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тяжких наслідків, а й причинний зв`язок між такими діяннями і наслідками, який має бути необхідним і безпосереднім. Даний злочин вважається закінченим з моменту спричинення тяжких наслідків (вибуття активів).

Виходячи із обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, закінченим його слід вважати з моменту спричинення тяжких наслідків ДП «НВО «ПХЗ» - переходу права власності (вибуття з володіння ДП «НВО «ПХЗ») на вибухові речовини, які були предметом договорів № 900-147215, № 901-147415 від 23.06.2015.

Відповідно до положень ст.334 Цивільного кодексу України: «Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно».

Відповідно до умов договорів № 900-147215 та № 901-147415, вони не містять інших умов щодо визначення моменту переходу права власності на вибухові речовин, які є предметом вказаних договорів (п. 1.9. Договору №№ 900-147215, п.1.9. Договору №901-147415).

Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 23.06.2015, перебуваючи на посаді директора комерційного ДП «НВО «ПХЗ», уклав із ТОВ «НВП «Зоря» два договори поставки вибухових речовин промислового призначення № 900-147215 та № 901-147415 (т. 17 а.п. 1-5, т. 21 а.п. 25-29). Постачання продукції від ДП «НВО «ПХЗ» до кінцевих споживачів придбаної продукції - ПАТ «КЗК» та ПАТ «ЦГЗК» відбувалось силами, транспортом продавця у період з липня по грудень 2015 року (т. 15 а.п. 1-247; т. 16 а.п. 1-60; т. 19, а.п. 1 - 261).

Остання поставка вибухових речовин за договором № 901-147415 від ДП «НВО «ПХЗ» на адресу ТОВ «НВП «Зоря» відбулась 24 листопада 2015 року, що підтверджується товаро-транспортною накладною № 021530, прибутковим ордером на товар №4297, накладною №224.2 (т. 21 а.п. 75-77).

Водночас, остання поставка товару за договором № 900-147215 від ДП «НВО «ПХЗ» на адресу ТОВ «НВП «Зоря» відбулась 21 грудня 2015 року, що підтверджується товаро-транспортною накладною № 021547, прибутковим ордером на товар №4654, накладною №172.2 (т. 19 а.п. 256-260).

Відтак, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6, вважається закінченим з моменту вибуття з власності ДП «НВО «ПХЗ» останньої партії вибухових речовин за договорами поставки № 900-147215 та № 901-147415 від 23.06.2015 - 21 грудня 2015 року.

Виходячи із викладеного, строки давності у кримінальному провадженні № 5201700000000675 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК закінчуються 21.12.2025 і, відповідно, станом на дату звернення з відповідним клопотанням та дату його розгляду судом ще не спливли.

Посилання у клопотанні на те, що датою для обрахунку строку давності у кримінальному провадженні № 5201700000000675 слід вважати лише дату підписання угод, відхиляється колегією суддів, оскільки таке твердження є суб`єктивним тлумаченням положень Законодавства України про кримінальну відповідальність та не відповідає фабулі обвинувачення, інкримінованого ОСОБА_6 у даному провадженні.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не ґрунтується на вимогах законодавства України про кримінальну відповідальність, оскільки на даний час строки давності у кримінальному провадженні № 5201700000000675 не сплинули. Відтак у задоволенні такого клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 372, 284, 419, 532 КПК України, ст. 49 КК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 5201700000000675 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4