- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/7263/21
Номер провадження 1-кп/991/56/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2025 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисників адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_9 про повернення застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2020 року за № 52020000000000584, за обвинуваченням
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. 30 червня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_9 про повернення застави, внесеної нею за обвинуваченого ОСОБА_6, у розмірі 735 700 грн.
В обґрунтування ОСОБА_9 зазначала, що вона як заставодавець не надавала і не надає своєї згоди на звернення судом застави в дохід держави в майбутньому. При цьому зазначила, що станом на момент звернення із цією заявою їй невідомо про продовження строку дії застосованого запобіжного заходу до ОСОБА_6, оскільки свою згоду на продовження утримувати її кошти після закінчення строку дії ухвали вона не надавала.
Окрім того, ОСОБА_9 наголосила, що:
- застава є звичайним запобіжним заходом на стадії досудового розслідування і не може діяти за межами строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу та перевищувати строк досудового розслідування;
- досудове розслідування закінчилось в момент реєстрації обвинувального акту в суді, а тому будь-яке утримання її грошей понад строк, визначений в ухвалі слідчого судді від 11 грудня 2021 року, порушує її права на справедливий суд та мирне володіння майном;
- відповідно до ст. 203 КПК України строк дії застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу закінчився, а тому на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України застава має бути їй повернута.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Заставодавець ОСОБА_9, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду заяви, до суду не прибула, причин неявки не повідомила. Втім у своїй заяві прохала розглянути заяву за її відсутності.
2.2. Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_6 висловила консолідовану позицію, якою заперечила проти задоволення заяви ОСОБА_9 .
2.3. Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти повернення застави, посилаючись на те, що застава є безстроковим запобіжним заходом, відтак відсутні підстави для задоволення заяви.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали кримінального провадження у межах, необхідних для вирішення заяви ОСОБА_9 про повернення застави, суд дійшов таких висновків.
3.2. Правове регулювання
Відповідно до ч. 2 ст. 131, п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України застава є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який спрямований на досягнення дієвості і ефективності кримінального провадження.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У той же час, ч. 11 ст. 182 КПК України визначає, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
3.3. Обставини, встановлені судом
Ухвалою слідчого судді від 11 грудня 2020 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 січня 2021 року з альтернативою внесення застави у розмірі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 735 700,00 грн, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На виконання зазначеної ухвали на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду 14 грудня 2020 року ОСОБА_9 внесла заставу у повному розмірі (квитанція № 6 ТВБВ № 10022/033 філії Хмельницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та квитанція № 34364490-1 АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»), у зв`язку з чим ОСОБА_6 було звільнено з-під варти.
Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду неодноразово продовжувався строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, востаннє ухвалою колегії суддів від 29 листопада 2021 року до 30 січня 2022 року.
Ухвалами колегії судді Вищого антикорупційного суду від 15 квітня 2024 року та 10 червня 2025 року було відмовлено у задоволенні заяв ОСОБА_9 від 23 лютого, 23 квітня 2024 року та 02 червня 2025 року про повернення застави, внесеної нею за обвинуваченого ОСОБА_6, у розмірі 735 700 грн.
3.4. Висновки суду
З наведеного у п. 3.3. цієї ухвали вбачається, що ОСОБА_9 вже вчетверте звертається до суду із заявою про повернення застави, внесеної нею за обвинуваченого ОСОБА_6 . При цьому жодних нових підстав, що свідчили б про необхідність повернення застави, вона не наводить, а лише зазначає тотожні підстави, викладені у її заявах, яким уже було надано оцінку суду.
Колегія суддів наголошує, що строк дії застави судом не визначався, оскільки застава є безстроковим запобіжним заходом, і КПК України не передбачено необхідності її продовження.
Так, згідно абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний (обвинувачений) вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Поряд з цим, відповідно до вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії.
Таким чином, з моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов`язки, визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці. У той же час, закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов`язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не являється підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави. Застава діє як захід забезпечення (1) запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, (2) виконання процесуальних обов`язків та (3) належної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року № 27), застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави. Тобто, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження.
Отже, твердження ОСОБА_9, що запобіжний захід - застава припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і тому заставу слід повернути, суперечить положенням кримінального процесуального закону.
Окрім того, на переконання колегії суддів, неодноразове звернення ОСОБА_9 до суду 23 лютого, 23 квітня 2024 року та 02 червня 2025 року з аналогічними за змістом заявами про повернення застави містить ознаки зловживання правом на звернення до суду, оскільки ОСОБА_9 у своїх заявах де-факто ставить під сумнів один із фундаментальних принципів остаточності судового рішення «res judicata», який наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду виключно тому, що вона має на меті досягти нового розгляду заяви та нового її вирішення. При цьому, винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності нових підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, проте ОСОБА_9 ототожнює право звернення до суду із заявою на повернення застави виключно на системні спроби переглянути вже ухвалене судом рішення.
З урахуванням викладеного, з огляду на те, що судовий розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 триває, дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилася, суд приходить до висновку про відсутність підстав для повернення застави заставодавцеві та відмову у задоволенні заявленого клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 203, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні заяви ОСОБА_9 про повернення застави - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3