- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/6887/25
Провадження №11-сс/991/499/25
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_5, його захисника - адвоката ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.07.2025 відмовлено у задоволенні скарги.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, у якій зазначає, що ухвала - незаконна, необґрунтована, постановлена без всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин провадження.
Посилається на таке.
Підозра, повідомлена ОСОБА_5, є необґрунтованою, адже у його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Затвердження проектно-кошторисної документації та підписання платіжних документів належали до посадових обов`язків останнього, були повністю законними, ґрунтувалися на позитивному експертному звіті ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА», який підтверджував відповідність документації вимогам законодавства. Цей документ, виданий уповноваженою державною установою, підтверджував відповідність проєктно-кошторисної документації вимогам законодавства. Сторона обвинувачення не надала доказів наявності у ОСОБА_5 прямого умислу на розкрадання коштів та корисливого мотиву, адже твердження про те, що він обіймав посаду директора, керував діями підлеглих, підписав договір підряду та платіжні інструкції, а підрядник ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» закуповував труби через пов`язану фірму-посередника ТОВ «МЕГА ОПТ ДНІПРО» за цінами значно нижчими від кошторисних, не доводять суб`єктивної сторони. ОСОБА_5 діяв із метою реалізації критично важливого для регіону інфраструктурного проекту, а не з метою завдання збитків. Також немає доказів отримання ним неправомірної вигоди. Відсутні й докази, які б свідчили про стійкість злочинного об`єднання, попередню домовленість ОСОБА_5 із іншими особами та чіткий розподіл ролей.
Слідчий суддя формально перечислив докази, але не здійснив їхньої оцінки на предмет достатності та взаємозв`язку, як того вимагає ст.94 КПК України.
Відмовляючи у скасуванні підозри, яка базується на припущеннях, слідчий суддя порушив ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, а також переклав на сторону захисту тягар доведення невинуватості.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити скаргу сторони захисту в повному обсязі та скасувати повідомлення про підозру від 22.01.2025, вручене ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52023000000000302 від 10.07.2023, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 підтримали вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені в ній, прокурор САП ОСОБА_7 заперечив проти задоволення апеляційної скарги .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного, його захисника, прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
Слідчим суддею встановлено такі обставини.
Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000302 від 10.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, щодо можливого вчинення службовими особами Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» (далі - КП ДОР «Аульський водовід») у співучасті зі службовими особами ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» привласнення та розтрати бюджетних коштів у особливо великому розмірі, виділених на виконання робіт із «Реконструкції водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район, Дніпропетровської області», шляхом завищення вартості матеріалів.
12.01.2025 керівником Першого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів НАБУ, за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке згідно з розпискою вручене останньому того ж дня о 12 год 20 хв.
01.07.2025 захисник ОСОБА_6 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою в порядку п.10 ч.1 ст.303 КПК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов до таких висновків: дані, що містяться у наданих копіях матеріалів кримінального провадження №52023000000000302 від 10.07.2023, можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України, та виправдовують подальше розслідування; наведені обставини, у сукупності із наявними у матеріалах доказами, свідчать про те, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину не є явно необґрунтованою; сторона захисту не надала беззаперечних доказів, які б спростовували версію органу досудового розслідування; обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування; зазначена у повідомленні про підозру правова кваліфікація інкримінованих ОСОБА_5 діянь на цьому етапі притягнення особи до кримінальної відповідальності не є остаточною та може бути змінена у результаті здійснення подальшого досудового розслідування; повідомлення про підозру містить всі необхідні відомості, визначені ст.277 КПК України; не підлягають оцінці доводи сторони захисту стосовно недопустимості наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження пред`явленої ОСОБА_5 підозри, оскільки суд вирішує питання допустимості доказів лише під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Наведені висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
Згідно з вимогами ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданої апеляційної скарги.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч.5 ст.9 КПК України.
Так, у своїх рішеннях під обґрунтованою підозрою ЄСПЛ розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах провадження для обмеження прав осіб.
Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Відтак, повідомлення про підозру - це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі розслідування може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта. Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати їм оцінку з точки зору їх допустимості та достатності. Повнота та всебічність проведеного розслідування теж не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при дослідженні обґрунтованості підозри.
ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
За змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_5, перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки генерального директора КП ДОР «Аульський водовід», діючи в межах єдиного злочинного плану між учасниками організованої групи під керівництвом організатора ОСОБА_8, за співучасті з ОСОБА_9, за пособництва ОСОБА_10, а також інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, в умовах воєнного стану, у період з квітня 2022 року до грудня 2023 року при проведенні закупівлі КП ДОР «Аульський водовід» та виконанні ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» робіт по об`єкту «Реконструкція водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район, Дніпропетровської області», заволоділи коштами зазначеного Комунального підприємства у сумі 129 050 862,70 грн з ПДВ, що є особливо великим розміром, чим заподіяли цьому підприємству майнової шкоди у вказаній сумі.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що з огляду на наявні докази, у слідчого судді були підстави для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України.
Цей висновок, на думку колегії суддів, достатньо мотивований та відповідає положенням КПК України, а доводи апеляційної скарги сторони захисту його не спростовують.
Вирішення питання доведеності винуватості особи та правової оцінки дій (правової кваліфікації) є завданнями кримінального провадження, під час якого змінити підозру може орган досудового розслідування чи у ході розгляду кримінального провадження по суті - суд першої інстанції. Тому неспроможними є доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Так, судова практика вже виробила сталі критерії (орієнтири) щодо розуміння правової природи такої форми злочину проти власності як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Визначальна ознака, яка відокремлює (відмежовує) це діяння від інших форм посягання на чужу власність, полягає в тому, що безоплатне обернення чужого майна на користь винної особи чи на користь іншої особи (осіб) відбувається через умисне протиправне використання можливостей службового становища. Відтак, посилання апеляційної скарги на формальну наявність у ОСОБА_5 посадових обов`язків щодо затвердження проектно-кошторисної документації та підписання платіжних документів без аналізу змісту конкретних рішень, документів та потенційних наслідків їхнього прийняття не спростовує тверджень підозри про наявність у його діях об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КПК України.
Разом із цим, довід апеляційної скарги про те, що дії ОСОБА_5 були повністю законними, оскільки ґрунтувалися на позитивному експертному звіті ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА», не може бути взятий до уваги, так як безпосередня оцінка доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності здійснюється судом при розгляді обвинувачення по суті.
Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» №13 від 23.12.2005 стійкість організованої групи та злочинної організації полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об`єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо). На здатність об`єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Ознаками зовнішньої стійкості злочинної організації можуть бути встановлення корупційних зв`язків в органах влади, наявність каналів обміну інформацією щодо діяльності конкурентів по злочинному середовищу, створення нелегальних (тіньових) страхових фондів та визначення порядку їх наповнення й використання тощо.
Здійснення ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» закупівлі необхідних для виконання Договору № 03/07/23 труб поліетиленових для подачі холодної води PE 100 SDR різного тиску та діаметру у ТОВ «МЕГА ОПТ ДНІПРО», яке у свою чергу здійснювало закупівлю зазначених труб у виробника ТОВ «Полімерна група «Терполімергаз» за цінами майже втричі нижчими, ніж ціни, зазначені у кошторисній документації, пов`язаність між собою ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» та ТОВ «МЕГА ОПТ ДНІПРО», матеріали провадження, долучені до скарги, дають підстави для висновку, що прослідковується наявність у діях підозрюваних ознак об`єднаності єдиним планом, із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Відтак, неспроможним є посилання апеляційної скарги на те, що відсутні докази, які б свідчили про стійкість злочинного об`єднання, попередню домовленість ОСОБА_5 із іншими особами та чітка розмежованість ролей.
Оскільки на цій стадії встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, що зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку встановлення вини конкретної особи, а також, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, покликання апеляційної скарги захисника на те, що відсутні докази отримання ОСОБА_5 неправомірної вигоди, є безпідставним.
Як зазначено у повідомленні про підозру, ОСОБА_5 під час виконання службових обов`язків за вказаною вище посадою уповноважений здійснювати управління підприємством, а також: самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені до компетенції органу управління майном, несе повну відповідальність за стан майна підприємства, діє без довіреності від імені підприємства, представляє його в усіх установах, організаціях, підприємствах, розпоряджається коштами та майном, укладає угоди, видає довіреності, відкриває рахунки в установах банків, несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.
Враховуючи характер та обсяг повноважень ОСОБА_5 на посаді виконуючого обв`язки Генерального директора КП ДОР «Аульський водовід», колегія суддів вважає, правильними висновки слідчого судді про те, що він керував діями своїх підлеглих на час створення проєкту, проведення відкритих торгів, укладання та виконання договору підряду №03/07/23 на виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район, Дніпропетровської області», є підписантом договору як керівник КП ДОР «Аульський водовід», особисто підписав платіжні інструкції та доручив перерахувати на цій підставі грошові кошти КП ДОР «Аульський водовід» за виконані роботи на рахунки ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ», а тому, імовірно, був обізнаний із обставинами виконання договору підряду №03/07/23 на виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам`янський район, Дніпропетровської області».
Із огляду на наведене відсутні підстави вважати, що стороною обвинувачення на цій стадії кримінального провадження не надано жодних доказів існування суб`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_5 злочину. Тому неспроможними є доводи апеляційної скарги у цій частині.
Враховуючи, що слідчий суддя при розгляді скарги повно та об`єктивно дослідив всі обставини, із якими закон пов`язує вирішення питань, які стосуються повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, про обґрунтованість такої підозри, безпідставним є твердження апеляційної скарги про те, що відмовляючи у скасуванні підозри, яка базується на припущеннях, слідчий суддя порушив ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, а також переклав на сторону захисту тягар доведення невинуватості.
У апеляційній скарзі містяться також інші аргументи сторони захисту, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ ст.6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними захисником в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3