- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/6970/25
Провадження №11-сс/991/503/25
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участю:
захисника ОСОБА_5 представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
підозрюваного ОСОБА_5,
представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9,
прокурора ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисника ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.07.2025 про арешт майна,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.07.2025 клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про арешт майна задоволено. Накладено арешт на майно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом заборони розпоряджатися і відчужувати таке:
-частка 100% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «СКС Медікал Груп» (код 41440749) у розмірі 10 000 грн;
-частка 36,7% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Онко-МЕД МД» (код 41592605) у розмірі 3 670 грн.;
-кошти на рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 у АТ КБ «Приватбанк» МФО 305299;
-кошти на рахунку НОМЕР_5 у АТ «Універсалбанк» МФО 322001;
-кошти на рахунках НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 у АТ «Таскомбанк» МФО 339500.
Накладено арешт на майно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, (РНОКПП НОМЕР_9 ) як об`єкти спільної сумісної власності подружжя шляхом заборони розпоряджатися і відчужувати таке:
- частка 63/200 у житловому будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 985277651237).
- частка 63/200 у земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5123755800:01:003:0613 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 985280551237);
- автомобіль MAZDA CX-5, VIN НОМЕР_10, номерний знак НОМЕР_11 .
Накладено арешт на майно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, (РНОКПП НОМЕР_12 ) шляхом заборони розпоряджатися і відчужувати:
- автомобіль марки MG4, номерний знак НОМЕР_13, VIN НОМЕР_14 .
Не погодившись з вказаним рішенням, захисником ОСОБА_5 та представником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7, представником ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_11 подано апеляційні скарги.
Адвокат ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі стверджує, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог процесуального законодавства та посилається на такі обставини.
Доданими стороною обвинувачення до клопотання доказами не доведено ряд фактів, викладених у повідомленні про підозру, щодо дій ОСОБА_5, які, на думку сторони обвинувачення, вказують на скоєння підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 не був підписантом договорів та не брав участі у закупівлях, а, будучи ФОП, надавав консультаційні послуги стосовно договорів ТОВ «8С Груп» і ТОВ «Форум Трейд Логістік», тобто виконання договірних зобов`язань було його прямим обов`язком.
До матеріалів справи не додано документів, які б визначали міру (гранично найбільшу ціну) закупівлі товарів, перевищення якої дало б змогу стверджувати про надмірність витрат.
Процедура публічних закупівель проведена, ціни визначені умовами договорів, договори є дійсними та виконаними у повному обсязі сторонами, а тому ціни на фарби та лінолеум для залізничного транспорту, визначені умовами вищезазначених договорів, є ринковими на підставі положень Податкового кодексу України.
При проведенні комісійної судової економічної експертизи, експертам для вирішення поставлені питання та, у подальшому, надано на них відповіді із порушенням Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 53/5.
Вищевказані обставини, на думку захисника, спростовують обґрунтованість підозри ОСОБА_5, а тому слідчий суддя помилково дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_5 .
Накладений слідчим суддею арешт на банківські рахунки ФОП ОСОБА_5 та кошти на рахунках є обтяжливим, з точки зору ч. 4 ст. 173 КПК України, для підозрюваного, оскільки це єдине джерело доходу сім`ї, підозрюваний має на утриманні батьків похилого віку, дружину та чотирьох доньок.
Посилаючись на положення ч. 5 ст. 170 КПК України, вказує, що накладення арешту на майно ОСОБА_6, яка не має статусу ані підозрюваної, ані обвинуваченої у кримінальному провадженні, є не обґрунтованим та незаконним.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 04.07.2025 якою накладено арешт на майно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом заборони розпоряджатися і відчужувати таке:
- частка 100% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «СКС Медікал Груп» (код 41440749) у розмірі 10 000 грн;
- частка 36,7% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Онко-МЕД МД» (код 41592605) у розмірі 3 670 грн.;
- кошти на рахунках НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_15 у AT КБ «Приватбанк» МФО 305299;
- кошти на рахунку НОМЕР_5 у AT «Універсалбанк» МФО 322001;
- кошти на рахунках НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 у AT «Таскомбанк» МФО 339500;
- частка 63/200 у житловому будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 985277651237);
- частка 63/200 у земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5123755800:01:003:0613 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 985280551237);
- автомобіль MAZDA СХ-5, VIN НОМЕР_14, номерний знак НОМЕР_11,
та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива НАБУ про арешт майна ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відмовити.
Представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 у своїй апеляційній скарзі посилається на такі обставини.
Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі обґрунтував накладення арешту на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, однак означений висновок суду прямо суперечить приписами КК України та КПК України.
ОСОБА_8 не було повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, окрім того ОСОБА_8 не є учасником кримінального провадження та не здійснювала протиправних дій, отже остання має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
19 червня 2025 ОСОБА_5 звернувся до ФОП ОСОБА_12 щодо продажу автомобіля, що підтверджується договором комісії від 19.06.2025. У цей час ФОП ОСОБА_12 вже займався продажем автомобіля AUDI A4, належного ОСОБА_8, що підтверджується договором комісії від 03.06.2025. Рішення про продаж автомобіля AUDI A4 та придбання електромобіля було зумовлене життєвими обставинами, а саме народженням сина, у зв`язку з цим необхідністю відвідування медичних установ та центрів розвитку дитини тощо. Відтак, з метою економії і було прийнято відповідне рішення. Саме від ФОП ОСОБА_12, який займався продажем автомобіля AUDI A4 ОСОБА_8 стало відомо про продаж автомобіля ОСОБА_5, внаслідок чого і було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5111/ ЦНАП/2025/5434353 від 24.06.2025.
Сам лише факт, що ОСОБА_8 придбала автомобіль у ОСОБА_5 не є підставою покладання на неї відповідальності та підставою для арешту майна, що належить їй на праві власності. ОСОБА_8 не знала і не могла знати про діяльність ОСОБА_5 .
Згідно довідки ОК-7 дохід ОСОБА_8 протягом 2022-2025 років становив майже 912 000 гривень. Таким чином, ОСОБА_8 придбала автомобіль у встановленому законом спосіб за належні їй грошові кошти.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.07.2025 в частині накладення арешту на майно, що зареєстровано та належить на праві власності ОСОБА_8, а саме: автомобіль марки MG4, номерний знак НОМЕР_16, VIN НОМЕР_14 . Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива НАБУ про накладення арешту на майно в частині майна ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 52022000000000244 від 05.09.2022 року - відмовити.
ОСОБА_8 та ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули, про поважність причин неприбуття суд не повідомили.
Згідно із ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, а тому апеляційні скарги розглядаються без участі вказаних осіб.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7, ОСОБА_5 та представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 підтримали вимоги поданих апеляційних скарг, посилаючись на доводи, наведені в них.
Прокурор САП заперечив проти задоволення апеляційних скарг.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_9, підозрюваного ОСОБА_5, прокурора САП, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 у своїй апеляційні скарзі просить поновити строк для подання апеляційної скарги, оскільки ухвалу слідчого судді від 04.07.2025, яку було постановлено у закритому судовому засіданні, ОСОБА_8 отримала 22.07.2025.
Встановлено, що у резолютивній частині ухвали слідчого судді від 04.07.2025 визначено порядок та строки оскарження вказаної ухвали, зокрема вказано, що ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня отримання копії такої ухвали, якщо ухвала постановлена без виклику осіб.
Враховуючи, що судовий розгляд клопотання детектива НАБУ про арешт майна здійснювався у закритому судовому засідання, копію ухвали від 04.07.2025 ОСОБА_8 отримано 22.07.2025, апеляційна скарга представником сформована в системі «Електронний суд» 24.07.2025, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду такого клопотання, оскільки строк на апеляційне оскарження представником не пропущено.
У цьому провадженні органом досудового розслідування встановлено такі обставини.
Детективами НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000244 від 05.09.2022 за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_5, ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_16 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, зокрема при закупівлях № UA-2022-08-17-009682-а (фарби) та № UA -2022-08-22-007032-а (лінолеум) останній як пособник, сприяв заволодінню коштами АТ «Укрзалізниця» у розмірі 15 122 735,5 грн.
Детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна ОСОБА_5, ОСОБА_6 т ОСОБА_8 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КК України) та спеціальної конфіскації (п. 2 ч. 2 с. 170 КПК України).
Постановляючи ухвалу від 04 липня 2025 року, слідчий суддя дійшов таких висновків:
-наявна обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
-майно, набуте ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у період їх перебування у шлюбі, належить їм на праві спільної сумісної власності, щодо якої відсутні відомості про поділ на частки, а тому арешт накладено на майно, яке належить ОСОБА_6, оскільки слідчий суддя не наділений правом визначати конкретну частку власності кожного із подружжя;
-наявна правова підстава для накладення арешту на майно (автомобіль) ОСОБА_8, зокрема таке майно придбане ОСОБА_8 у ОСОБА_5 24.06.2025, одразу після виклику ОСОБА_5 до НАБУ для повідомлення про підозру, а тому є підстави вважати, що таке відповідає ознакам, передбаченим п.1 ч. 1 ст. 96-2 КПК України, та підлягає спеціальній конфіскації;
-доцільним є обмеження права власності лише в частині розпорядження та відчуження майна з метою запобігання його зміни чи знищенню, оскільки розпорядження майном - це можливість його власника визначати долю такого майна, що зокрема полягає в можливості зміни фізичної сутності майна аж до його повного знищення або шляхом відмови від права на майно, а право відчуження полягає у можливості переходу прав власності від однієї особи до іншої, без обмеження права користування, яке визначає можливість використання корисних властивостей речей для задоволення потреб власника чи інших осіб.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційних скарг їх не спростовують.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, можливої конфіскації майна.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ), що підлягає застосуванню українськими судами.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).
Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Орган досудового розслідування обгрунтовує причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема: 1) показаннями свідка ОСОБА_17, 2) протоколом про результати оперативно-розшукового заходу - аудіо-, відеконтроль особи від 08.07.2022 № 3114, 3) протоколом про результати оперативно-розшукового заходу - візуальне спостереження за особою в публічно доступних місцях від 23.06.2022 №19/2727, 4) протоколом про результати оперативно-розшукового заходу - візуальне спостереження за особою в публічно доступних місцях від 08.07.2022 №19/3119, 5) протоколом про результати проведення НСРД - аудіо-, відеоконтролю місця від 29.09.2022 № 19/5401, 6) протоколом про результати проведення НСРД - спостереження за особою, річчю або місцем від 29.09.2022 № 19/5417, 7) протоколом про результати проведення НСРД - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 21.02.2023 № 19/1857, 8) протоколом про результати проведення НСРД - аудіо контроль особи від 21.02.2023 № 1864, 9) протоколом про результати проведення НСРД - аудіо контроль особи від 08.05.2023 № 19/4644, 10) протоколом про результати проведення НСРД - спостереження за місцем від 16.06.2023 № 19/5971, 11) протоколом огляду від 04.10.2024 офіційного порталу «Prozorro.gov.ua» яким встановлено факт оголошення проведення спрощеної закупівлі фарб № UA-2022-07-15-003468-a, подання цінових пропозицій двома учасниками та подальша відміна закупівлі, 12) протоколом №77_СП/24/-22-Т про відміну процедури спрощеної закупівлі № UA-2022-07-15-003468-a, 13) лист-відповідь АТ «Укрзалізниця» від 25.09.2024 № Ц-8-94/813-24 в якому вказано про неможливість з`ясування суті виявлених порушень, які призвели до відміни спрощеної закупівлі № UA-2022-07-15-003468-a, 14) протоколом огляду від 01.03.2024 мобільного телефону ОСОБА_16 в ході якого виявлено листування ОСОБА_16 з ОСОБА_13, 15) протоколом огляду від 28.08.2023 офіційного порталу «Prozorro.gov.ua» яким встановлено факт публікації оголошення про проведення спрощеної закупівлі фарб № UA-2022-08-17-009682-a, учасників та переможців закупівлі, обсяги закупівлі та ціни за якими здійснено закупівлю фарб, 16) протоколом огляду від 18.04.2025 офіційного порталу «Prozorro.gov.ua» (закупівля фарб № UA-2022-08-17-009682-a), яким встановлено, що компанії, інтереси яких представляли ОСОБА_15 та ОСОБА_5 не боролися між собою за перемогу в закупівлі, а створювали видимість конкуренції, 17) техніко-економічними обґрунтуваннями закупівлі фарб та лінолеуму, які погоджені працівниками департаменту закупівель не зважаючи на високу вартість продукції, 18) листами філії «ЦЗВ» від 06.09.2022 до підприємств постачальників фарб щодо зниження цін на даний товар та відповідними відповідями компаній постачальників, які мали створити видимість намагання придбати вказану продукцію за нижчими цінами та обґрунтувати високу вартість товару, 19) договорами поставки фарб: договір від 20.09.2022 № ЦЗВ-02-03022-01, укладений між філією «ЦЗВ» в особі ОСОБА_13 та ОСОБА_18 з директором ТОВ «ТД «Промбізнес» ОСОБА_15 на поставку емалей ПФ-115, емалей ПФ-115 RAL в асортименті, на загальну суму 11 558 742 грн з ПДВ, обсягом 93 300 кг; договір від 20.09.2022 № ЦЗВ-02-03122-01, укладений між філією «ЦЗВ» в особі ОСОБА_13 та ОСОБА_18 з директором ТОВ «ВП «Фарбпром» ОСОБА_19 на поставку емалей ПФ-115, емалей ПФ-115 RAL в асортименті, на загальну суму 11 489 616 грн з ПДВ, обсягом 93 200 кг; договір від 23.09.2022 № ЦЗВ-02-03322-01, укладений між філією «ЦЗВ» в особі ОСОБА_13 та ОСОБА_18 з директором ТОВ «8С Груп» ОСОБА_20 на поставку емалей ПФ-115, емалей ПФ-115 RAL в асортименті, на загальну суму 11 682 156 грн з ПДВ, обсягом 94 500 кг; договір від 23.09.2022 № ЦЗВ-02-03422-01, укладений між філією «ЦЗВ» в особі ОСОБА_13 та ОСОБА_18 з директором ТОВ «Форум Трейд Логістік» ОСОБА_21 на поставку емалей ПФ-115, емалей ПФ-115 RAL в асортименті, на загальну суму 10 849 999 грн з ПДВ, обсягом 90 025 кг, 20) договором від 21.09.2022 № ДФ-047/2109 на поставку фарб, укладеним між ТОВ «Дніпро фарба трейд» і ТОВ «8С Груп», а також первинними документами щодо поставка фарб, якими підтверджується придбання даного товару у виробника по значно нижчих цінах, ніж тих, за які відбувалася поставка на АТ «Укрзалізниця», 21) договором від 14.03.2022 № ДФ-047/22 на поставку фарб, укладеним між ТОВ «Дніпро фарба трейд» і ТОВ «Форум Трейд Логістик», а також первинними документами щодо поставка фарб, якими підтверджується придбання даного товару у виробника по значно нижчих цінах, ніж тих, за які відбувалася поставка на АТ «Укрзалізниця», 22) листами-відповідями приватних компаній ТОВ «Стандарт-Спецемаль» № 15 від 03.10.2023, ТОВ «Компанія Стандарт-Спецемаль» № 59 від 03.10.2023, які купляли аналогічну фарбу у виробника ТОВ «ВП» «Фарбпром» за цінами, нижчими ніж АТ Укрзалізниця», 23) протоколом огляду від 28.11.2023 Єдиного реєстру податкових накладних, порталу «Prozorro», матеріалів КП, яким встановлено, що фарба ПФ-115 у період її придбання АТ «Укрзалізниця» також постачалася на адресу приватних товариств по значно нижчих цінах, 24) протоколом огляду від 28.08.2023 офіційного порталу «Prozorro», яким зафіксовано факт оголошення спрощеної закупівлі лінолеуму № UA-2022-08-22-007032-a, учасників, переможців закупівлі та цін, за які постачалася вказана продукція; 25) листом філії «ЦЗВ» від 20.09.2022 до підприємства постачальника лінолеуму щодо зниження ціни на даний товар та відповідними відповідями компанії постачальника лінолеуму, які мали створити видимість намагання придбати вказану продукцію за нижчими цінами та обґрунтувати високу вартість товару, 26) протоколом огляду від 23.11.2023 офіційного порталу «Prozorro», матеріалів КП, Єдиного реєстру податкових накладних, яким встановлено ланцюг постачання лінолеуму від виробника до АТ «Укрзалізниця», а також встановлено продаж даного товару виробником на адресу приватних товариств по значно нижчих цінах,; 27) договором поставки лінолеуму: договір від 27.09.2022 № ЦЗВ-02-04222-01, укладений між філією «ЦЗВ» в особі ОСОБА_13 та ОСОБА_18 з директором ТОВ «8С Груп» ОСОБА_20 на поставку покриття ПВХ для підлоги ACCZENT UNIVERSAL T для залізничного транспорту, у кількості 10 570 кв.м., на загальну суму 9 322 740 грн з ПДВ, 28) договором поставки лінолеуму від 17.03.2021 №Т-03/21 між ДчП «Таркетт УА» і ТОВ «Тускар» та первинними документами щодо поставки даного товару по цінах, які значно нижчі (360,77 грн/м2 з ПДВ) від тих, за які така ж продукція була поставлена на АТ «Укрзалізниця», 29) договором поставки від 22.07.2121 між ДчП «Таркетт УА» і ТОВ «8С Груп», предметом якого є поставка лінолеуму, незважаючи на наявність даного договору, поставка відбувалася через ланцюг пов`язаних товариств, підконтрольних ОСОБА_5, 30) договором поставки від 05.10.2022 №05-10/22 між ТОВ «Тускар» і ТОВ «Обкомп» на поставку покриття з ПВХ для підлоги (лінолеуму) за ціною 794,16 грн/м2 з ПДВ, 31) договором про закупівлю товару від 15.12.2021 № 2021/03 між ТОВ «Обкомп» і ТОВ «8С Груп» та первинними документами щодо поставки даного товару, відповідно до яких лінолеум документально поставлено за 829,02 грн/м2 з ПДВ, 32) протоколом огляду документів від 27.02.2024, які були вилучені під час обшуку у директора ТОВ «8С Груп» ОСОБА_20, 33) протоколом огляду від 28.02.2024 інформації з мобільного телефону директора ТОВ «8С Груп» ОСОБА_20 .
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, враховуючи наявність вказаних доказів, дійшов правильного висновку про їх достатність для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 .
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 щодо необґрунтованої підозри зводяться до суб`єктивної оцінки доказів, та спростовуються вищенаведеним.
Також не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо оцінки доказів, які на думу останньої, стверджують відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки такі стосуються вирішення питання доведеності винуватості/невинуватості особи та правової оцінки дій, яке не підлягає розгляду на стадії здійснення судового контролю, а тому не приймаються до уваги.
Слідчим суддею виснувано про необхідність накладення арешту на майно, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_5, оскільки таке набуте у період їх перебування у шлюбі з 17.07.1993 й дотепер, і щодо якого відсутні відомості про поділ.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про накладення арешту на майно ОСОБА_6 .
Встановлено, що 17.07.1993 між ОСОБА_5 та ОСОБА_22 зареєстровано шлюб, який до тепер не розірвано.
Спільна сумісна власність - це вид спільної власності, при якому частки співвласників не визначені (статті 355, 368 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Статтею 71 СК України встановлено, що якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Таким чином диспозиції ст. 70 СК України, ст.ст. 370, 372 ЦК України визначають рівність часток співвласників майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, в тому числі і подружжя, однак гіпотези вказаних статей встановлюють умови за яких така рівність враховується у разі поділу чи виділу.
Також гіпотези ст. 70 СК України, ст.ст. 370, 372 ЦК України для здійснення їх диспозицій не містять таку умову, як вирішення питання про арешт майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя.
Вказаний висновок повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року (справа № 352/1802/18, провадження № 14-72 цс 20), відповідно до якого особа, яка вважає, що порушено її права користуватися та розпоряджатися часткою у спільному майні подружжя, не позбавлена можливості вирішити за правилами цивільного судочинства питання поділу майна, що є спільній сумісній власності.
Доказів про виділ ОСОБА_6 частки зі спільного майна або про поділ спільного майна до апеляційної скарги не долучено і при апеляційному розгляді не подано.
З огляду на викладене, посилання адвоката на те, що ОСОБА_6 не є учасником кримінального провадження, а тому накладення арешту на її майно є необґрунтованим, колегія суддів вважає неспроможним.
Окрім того, адвокатом не надано суду доказів, які б підтверджували, що вказане майно є особистою приватною власністю дружини ОСОБА_6 з огляду на положення ст. 57 СК України.
Твердження адвоката, що спосіб арешту майна, застосований слідчим суддею, є обтяжливим для ОСОБА_5, оскільки такий унеможливлює здійснення правомірної підприємницької діяльності та призведе до негативних наслідків як для самого підозрюваного, так і для його родини, колегія суддів вважає безпідставним.
Сімейним кодексом України урегульовано питання утримання одного із подружжя, дітей подружжя, а також обов`язок повнолітніх дочки чи сина утримувати своїх батьків.
Частиною 2 ст. 75 СК України передбачено, що право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Статтями 180, 198 СК України урегульовано питання обов`язку батьків утримувати дитину та підстави виникнення обов`язку утримувати повнолітніх дочку, сина, зокрема батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно з ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Стаття 202 СК України визначає, що повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Матеріали справи не містять, а адвокатом не надано суду, доказів, які б підтвердили, що дружина ОСОБА_6, їх доньки та батьки підозрюваного перебувають на утриманні останнього та єдиним джерелом доходу їх сім`ї є підприємницька діяльність ОСОБА_5 .
А відтак, таке твердження апеляційної скарги адвоката не спростовує висновку слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на майно, шляхом заборони розпорядження та відчуження майна, з урахуванням санкції ч. 5 ст. 191 КК України, яка передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Також слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для накладення арешту на автомобіль ОСОБА_8, придбаний у ОСОБА_5 24.06.2025, оскільки вбачається можлива обізнаність ОСОБА_8 із обставинами вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого статтею 191 КК України, за наявності ознак, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 96-2 КК України.
Цей висновок підтверджується також тим, що згідно з відомостями ДПСУ про доходи (форма 1ДФ) ОСОБА_8 не мала достатніх доходів для придбання автомобіля у ОСОБА_5 (вартість якого може коливатися від 630 000 грн (15 тис доларів США) до 840 000 грн (20 тис доларів США). ОСОБА_8 у 2025 отримала дохід у розмірі 4 300 грн (соціальні виплати), у 2024 році - 120 291 грн, чого вочевидь недостатньо для придбання авто.
Твердження представника ОСОБА_11, що слідчий суддя, накладаючи арешт на автомобіль з метою забезпечення спеціальної конфіскації, не визначив та не вказав, яка правова підстава фактично існує для прийняття такого рішення та не вказав, які докази підтверджують таке припущення, а також, сам лише факт, що ОСОБА_8 придбала автомобіль у ОСОБА_5 не є підставою покладання на неї жодної відповідальності та підставою для арешту майна, що належить їй на праві власності, колегія суддів вважає безпідставними та такими, які не спростовують висновків слідчого судді.
Згідно з ч. 2 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно з реєстраційною карткою транспортного засобу ОСОБА_8 24.06.2025 набула у власність автомобіль марки MG4, номерний знак НОМЕР_13, VIN НОМЕР_14, який був у власності ОСОБА_5, тобто автомобіль перереєстрований безпосередньо одразу після виклику ОСОБА_5 до НАБУ з метою повідомлення про підозру, а тому з метою збереження майна, одержаного внаслідок вчинених кримінальних правопорушень, останній міг штучно створити обставини відчуження такого автомобіля.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_8 не мала достатніх доходів для придбання автомобіля у ОСОБА_5 (вартість якого може коливатися від 630 000 грн (15 тис доларів США) до 840 000 грн (20 тис доларів США).
Посилання представника на відомості довідки ОК-7, відповідно до якої дохід ОСОБА_8 протягом 2022-2025 років становив майже 912 000 гривень не підтверджує платоспроможність останньої на придбання автомобіля, вартість якого може коливатися від 630 000 грн (15 тис доларів США) до 840 000 грн (20 тис доларів США), враховуючи те, що остання протягом трьох років не могла не нести витрати, необхідні для проживання.
У зв`язку з викладеним існують підстави вважати, що ОСОБА_8 була обізнана із обставинами та причиною продажу ОСОБА_5 автомобіля, який підпадає під ознаки, передбачені ст. 96-2 КК України.
Твердження адвоката щодо користування ОСОБА_5 та ОСОБА_8 послугами брокера з метою продажу авто, не спростовують наявність ознак, передбачених ст. 96-2 КК України у автомобілі марки MG4, номерний знак НОМЕР_13, VIN НОМЕР_14 .
А тому, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що арешт майна необхідний для запобігання ризику відчуження.
Посилання сторони захисту в апеляційній скарзі на накладення арешту на рахунок в АТ КБ «Приватбанк», який призначений для виплати пенсії, колегія суддів вважає необґрунтованим, так дані довідок АТ КБ «Приватбанк» щодо відкриття поточних рахунків є суперечливими і дають можливості беззаперечного встановлення факту використання поточних рахунків ФОП ОСОБА_5 для соціальних виплат. (т.1, а.с 125)
Із положень ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Оскільки досудове розслідування здійснюється за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, враховуючи обставини вчинених злочинів, слід визнати, що арешт майна, яке перебуває у власності ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власників.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України, у зв`язку з чим апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 липня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3