Document No. 129753091

Справа № 991/7915/25

Провадження № 1-кс/991/7985/25

У Х В А Л А

07 серпня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

детектива - ОСОБА_3,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 (далі - САП, прокурор) про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000261 від 31.03.2025 (далі - кп № 42025000000000261),

у с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається

1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло клопотання детектива НАБУ про арешт майна.

2.Клопотання обґрунтоване тим, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кп № 42025000000000261 за фактом ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368-3, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ст. 336, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).

3.Досудовим розслідуванням установлено, що у кінці 2024 року? на початку 2025 року, в умовах воєнного стану, діючи у складі організованої групи, народний депутат України ОСОБА_7, використовуючи своє службове становище та авторитет, як особа, наділена представницькими функціями, та маючи вплив на окремих керівників військових частин Національної гвардії України (далі - НГУ), діючи спільно із ОСОБА_8 налагодили стійку схему протиправного заволодіння бюджетними коштами та надання/одержання неправомірної вигоди керівникам органів місцевого самоврядування, керівникам військових частин та іншим особам під час закупівлі військовими частинами товарів оборонного призначення.

4.Окрім цього, у межах одного із кримінальних правопорушень установлено, що народний депутат України ОСОБА_7, діючи у змові із керівником Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області ОСОБА_9 та іншими особами, домовився із ними про одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за підписання військовою частиною НОМЕР_1 державного контракту на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення - засобів радіоелектронної боротьби (далі - РЕБ) у спеціально підшуканого учасниками організованої групи підприємства за кошти, які для його військової частини виділить із місцевого бюджету ОСОБА_9 .

5.За твердженнями детектива, у березні 2025 року ОСОБА_9, діючи відповідно до попередньо узгоджених дій, забезпечив виділення Рубіжанською міською військовою адміністрацією Луганської області субвенції військовій частині НОМЕР_1 у сумі 5 000 000 гривень на придбання продукції військового призначення, а ОСОБА_10 31.05.2025 забезпечив спрямування виділеної субвенції у розмірі 5 000 000 гривень на придбання РЕБ у визначеного учасниками групи представника виробника.

6.22.05.2025 ОСОБА_7, будучи разом із ОСОБА_9, повідомили представнику виробника, що за підписання державного контракту про закупівлю військовою частиною НОМЕР_1 РЕБів у визначеного ними постачальника цьому представнику потрібно буде передати їм неправомірну вигоду у розмірі 30% від загальної суми, на яку буде підписано договір.

7.У подальшому, 27.05 та 15.07.2025 ОСОБА_7 повідомив, що одержана сума неправомірної вигоди буде розділятися між ним, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .

8.Після цього, 23.07.2025 ОСОБА_10, переслідуючи жагу до наживи та маючи намір одержати неправомірну вигоду, виконуючи свою роль в організованій групі, діючи від імені військової частини НОМЕР_1, підписав державний контракт із товариством, яке йому надали учасники організованої групи на закупівлю систем радіоелектронної боротьби «Яструби Перемоги» 6Д, Код УКТ ЗЕД 8543 20 00 00 на загальну суму 5 000 000 гривень.

9.23.07.2025 цим товариством було поставлено до військової частини НОМЕР_1 зазначені системи радіоелектронної боротьби на загальну суму 5 000 000 гривень, після чого військовою частиною проведено розрахунок за поставлені системи та перераховано на рахунок товариства, підконтрольного учасникам організованої групи, 5 000 000 гривень, які були попередньо виділені їм в якості субвенції.

10.Після переведення коштів у готівку учасники організованої групи одержали від представника виробника неправомірну вигоду в сумі 1 500 000 гривень, яку розподілили між собою у заздалегідь визначених розмірах.

11.Окрім цього, під час досудового розслідування здобуто докази про вчинення ОСОБА_7 ще одного особливо тяжкого кримінального правопорушення.

12.За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7, діючи у змові з іншими учасниками організованої групи, забезпечив підписання керівником військової частини НОМЕР_2 НГУ державного контракту із ТОВ «АКОПТЕРС» про виготовлення та поставку FPV-дронів на загальну суму 9 968 000 гривень, вартість яких завідомо завищена. У подальшому, після виконання умов державного контракту та перерахування на рахунок ТОВ «АКОПТЕРС» 9 968 000 гривень, службові особи цього товариства передали ОСОБА_7 його частку незаконно здобутих коштів, частину з яких ОСОБА_7 мав передати іншим учасникам організованої групи. Загальна сума коштів, якою заволоділи учасники організованої групи, шляхом підписання та виконання цього державного контракту, склала 43 000 доларів США, а загальна сума, на яку безпідставно завищено вартість FPV-дронів, склала близько 80 000 доларів США.

13.Також, під час здійснення досудового розслідування, здобуто докази одержання ОСОБА_7 та працівниками військової частини, із якими він перебував у змові, 19.06.2025 неправомірної вигоди у сумі 462 200 гривень за підписання військовою частиною НОМЕР_3 та визначеним ОСОБА_7 підприємством державного контракту на придбання 39 комплектів FPV дрона та 4 наземних станцій на загальну суму 1 611 600 гривень.

14.03.08.2025 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК.

15.02.08.2025 у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ОСОБА_10 затримано біля будинку, що розташований за адресою: місто Київ, вул. Князів Острозьких, 41/8.

16.Під час проведення огляду місця події за місцем затримання ОСОБА_10 детективами НАБУ виявлено та вилучено: барсетку чорного кольору із написом «Nike» та кошти у загальній сумі 250 000 гривень.

17.Детектив зазначав, що вилучені кошти у сумі 250 000 грн є неправомірною вигодою, яка передавалася ОСОБА_7 командиру військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 за забезпечення поставки до військової частини НОМЕР_1 систем радіоелектронної боротьби на загальну суму 5 000 000 грн, тому ці кошти зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є його предметом.

18.Окрім цього, детектив стверджував про те, що вилучені кошти знаходилися у барсетці чорного кольору із написом «Nike», яка відповідно до пояснень водія ОСОБА_12 належить йому і яку ОСОБА_10 взяв у нього перед виходом з автомобіля

19.Зважаючи на це, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт на вилучені речі.

Позиція учасників у судовому засіданні

20.У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання, здебільшого покликаючись на обставини, зазначені у ньому.

21.Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання детектива.

Установлені слідчим суддею обставини, положення закону та мотиви, якими він керувався, постановляючи цю ухвалу

Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження

22.Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) установив, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 42025000000000261. До ЄРДР внесені відомості за фактами: (1) особа, яка займає особливо відповідальне становище, маючи вплив на керівників органів місцевого самоврядування, вступила у злочинну змову з останніми з метою виділення коштів з державного бюджету для закупівлі продукції у попередньо визначеного приватного виробника, який за укладення такого договору готовий надати учасникам організованої групи неправомірну вигоду в особливо великому розмірі; (2) особа, яка займає особливо відповідальне становище, маючи вплив на керівників державних установ (замовників) та на керівників органів місцевого самоврядування, вступила у злочинну змову з останніми та з конкретною приватною компанією - виробником для виділення коштів з державного бюджету на закупівлі продукції у зазначеного виробника за завищеними цінами з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах; (3) учасники організованої групи, до складу якої входять особи, зокрема, ті, які займають відповідальне становище, одержують неправомірну вигоду у великому розмірі, за організацію закупівлі у заздалегідь визначеного підприємства продукції за завищеними цінами; (4) учасники організованої групи, надають неправомірну вигоду, зокрема службовій особі, за вчинення такою службовою особою в їх інтересах дій, з використанням наданої їй влади; (5) учасники організованої групи вчиняють дії та ухвалюють рішення, які перешкоджають законній діяльності Збройних сил України, а саме перешкоджають їх комплектуванню; (6) учасники організованої групи сприяють громадянам призовного віку в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації; (7) службові особи юридичної особи приватного права діючи за попередньою змовою з іншими особами одержують неправомірну вигоду за вчинення дій, з використанням наданих їм повноважень в інтересах осіб, які надають таку неправомірну вигоду; (8) учасники організованої групи надають неправомірну вигоду уповноваженим службовим особам за вчинення в їх інтересах дій, з використанням наданої влади чи службового становища; (9) особа, яка займає особливо відповідальне становище, маючи вплив на керівників державних установ (замовників) та на керівників органів місцевого самоврядування, вступила у злочинну змову з останнім з метою систематичного виділення коштів з державного бюджету для закупівлі продукції у попередньо визначених приватних виробників, які за укладення таких договорів готові надати учасникам організованої групи неправомірну вигоду в особливо великому розмірі; (10) особа, яка займає особливо відповідальне становище з метою одержання неправомірної вигоди вступила у злочинну змову з іншими учасниками групи, які забезпечили укладення договору про закупівлю продукції за кошти з державного бюджету в попередньо визначеного приватного виробника (а.п. 8-12).

23.02.08.2025 у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ОСОБА_10 затримано біля будинку, що розташований за адресою: місто Київ, вул. Князів Острозьких, 41/8.

24.Згідно із протоколом огляду місця події від 02.08.2025 виявлено та вилучено барсетку чорного кольору із написом «Nike» та кошти у загальній сумі 250 000 гривень.

25.03.08.2025 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя

26.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання.

27.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (ст. 16 КПК).

28.Згідно із ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

29.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК).

30.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

31.Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

32.Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.

33.Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

34.Згідно із ч. 1 ст. 171 КПК із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися, зокрема, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

35.Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: (1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; (2) перелік і види майна, що належить арештувати; (3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; (4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

36.Згідно із ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

37.Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

38.Згідно із ч. 3 ст. 173 КПК відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

39.Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

40.Згідно із ч. 5 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: (1) перелік майна, на яке накладено арешт; (2) підстави застосування арешту майна; (3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; (4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; (5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

41.Оскільки у клопотанні прокурор просив накласти арешт на мобільні телефони та флеш-носії з метою збереження речових доказів, то далі слідчий суддя, вирішуватиме чи є підстави для арешту вилучених під час обшуку мобільних телефонів та флеш-носіїв.

42.Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

43.Отже, законодавством передбачено можливість тимчасового вилучення систем зв`язку і електронних носіїв інформації виключно у разі, якщо тимчасове вилучення передбачено ухвалою суду; власник обмежив доступ до інформації на відповідних носіях; майно отримано внаслідок кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення; тимчасове вилучення безпосередньо пов`язано із необхідністю вивчення фізичних властивостей телефона та з метою його експертного дослідження.

44.Відповідно для вилучення таких носіїв інформації сторона обвинувачення під час проведення обшуку та у подальшому зобов`язана довести наявність зазначених умов, адже інакше підстави для вилучення майна відсутні.

45.Згідно зі ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

46.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

47.Отже, аналізуючи характеристику речових доказів, визначену ч. 1 ст. 98 КПК, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріальний об`єкт, відповідатиме ознакам речового доказу лише у разі, якщо він:

(1) був знаряддям вчинення кримінального правопорушення;

(2) зберіг на собі сліди кримінального правопорушення;

(3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

48.Детектив просив накласти арешт на вилучені під час огляду кошти у сумі 250 000 грн та барсетку чорного кольору із написом «Nike», в якій були ці кошти.

49.Обґрунтовуючи таке прохання, детектив покликався у клопотанні та у судовому засіданні на те, що вилучені під час затримання ОСОБА_10 кошти є неправомірною вигодою, яка була йому передана ОСОБА_7 за забезпечення поставки до військової частини НОМЕР_1 систем радіоелектронної боротьби на загальну суму 5 000 000 грн, тому вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК та є його предметом. Барсетка, в якій були кошти, належить водію ОСОБА_10 - ОСОБА_12, тому вона може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема - факту та обставин, за яких ОСОБА_10 ймовірно одержав неправомірну вигоду, отже, має значення речового доказу.

50.Слідчий суддя погоджується з такою позицією, позаяк за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_10, який імовірно може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення за викладених детективом у клопотанні обставин, ймовірно одержав неправомірну вигоду у вигляді вилучених під час огляду місця його затримання коштів у сумі 250 000 грн. Зазначене також підтверджується протоколом огляду від 03.08.2025

51.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що в илучені кошти у сумі 250 000 та барсетка, в яку вони були поміщені, ймовірно є об`єктом кримінально протиправних дій, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Отже, вони є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 98 КПК.

52.Постановою детектива НАБУ від 03.08.2025 кошти у сумі 250 000 грн та барсетку чорного кольору із написом «Nike» визнано речовими доказами.

53.Згідно із ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

54.Тому слідчий суддя дійшов висновку, що на кошти у сумі 250 000 грн та барсетку чорного кольору із написом «Nike», слід накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи

55.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

56.На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування накладення арешту на кошти та барсетку, вилучені під час затримання ОСОБА_10, з метою забезпечення збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.

57.Такий арешт пов`язаний із втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням.

58.Слідчий суддя дійшов висновку, що цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.

59.Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна - коштів та барсетки, щодо яких існують достатні підстави вважати, що вони є речовими доказом, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

60.Ураховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.

З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000261 від 31.03.2025 задовольнити.

Накласти арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене під час огляду місця події за місцем затримання ОСОБА_10 за адресою: місто Київ, вул. Князів Острозьких, 41/8, а саме на:

-барсетку чорного кольору із написом «Nike»;

-кошти у загальній сумі 250 000 гривень, купюри номіналом 500 гривень: ЄР2203554, ЄД6099513, ВС1072056, ХГ0364778, ВС8522618, ЄУ1069032, ЦБ8010090, ЄБ4764727, ЄР3509310, ЄУ4380371, ЕИ2146928, ЄН3209510, ЕА7233699, ГМ2604114, ЕИ8812237, ЄБ5273349, ЗЖ0302936, ГК8895333, ЄН1897427, ГЛ4999385, АД0280200, БА2930450, ВЗ5680504, ЄС0730474, КА0607908, КГ9428458, КБ7919497, БА6841250, ЛЗ5498833, ЕС4247920, ЗВ0738198, МВ0503789, АЛ8510594, КВ8170555,КЄ2913859, ВТ7959675, БА0988374, ЄР3782471, АМ4877267, ХИ7724638, ЄБ0635601, ХГ4843130, ЕВ1429587, ЗВ0793290, ЄЕ7446769, ЛБ2248479, ЄМ6182492, АП1416986, ЄВ9904213, ЗГ6152994, ЕВ4639746, ЗА3023188, ЕЖ3895420, ЗМ7107984, ЗБ6293829, ВЗ6707911, АА3397485, АК1290810, ЄД3699338, МВ0128006, АН9328146, КЕ0876256, ХЖ5297579, АР2946670, ЕЄ2109769, ЗМ1275959, ХГ1155454, ХГ5983647, ХЖ1501247, ЕД6455700, ЄЕ7005885, ЄЛ0716750, АА8096095, ЕР1171467, ГМ8326221, ЗМ4065132, ЗА5367846, ЗМ1041853, ВТ6251929, ВТ4876320, АК1191302, ЄМ4933353, ЄП1412161, ЗА0631500, ЗГ0823222, ЛЗ0782699, КВ4589518, ВУ0274447, АЗ0850226, АН3812296, ЛД4704466, ЗА1082967, КГ3276120, ЄН2191446, ВЗ9122271, ЛГ0971537, КВ7975587, ВД2987560, ЕР4292225, ХЄ4732709, купюри номіналом 1000 гривень: АЖ7002151, БР7733023, АН4587133, БР4055468, АЄ9884728, БК9391426, БН8072215, АМ9596102, БН8680860, БК9931107, АН6845891, АЖ0981035, БН8078547, АП3024184, АЕ7827410, БН4254425, БМ9828869, БЛ5061608, ЕД8421297, ИБ2678295, ЕВ5825008, БН8689348, ЕГ2361543, АЗ5941582, АБ7860670, БК7446833, АГ0073599, ИБ6501608, БМ0885948, АГ6119392, ЕГ5055637, АИ6870650, АБ4420028, ЕГ3377082, ЕБ7059721, АС7337201, БМ6939353, ЕВ9817792, ИБ7743926, АА5276000, АУ1516094, АД7217671, ЕГ7490450, ИБ2250548, ЕВ5323027, ЕВ8568298, БЛ4421408, БН4633298, БП8860957, ЕБ1346416, АЄ9604478, ИБ6928637, АА7061417, ЕБ6275469, АМ5805961, ЕГ2911760, АВ9767245, ЕД2151946, АЖ6503430, ЕА2197328, БЛ7052818, АГ1619861, БН0664450, АЕ0659209, ЕА7365499, ЕГ5193901, АЗ4821703, ЕБ7536066, АВ8879347, ЕВ0523532, БН1189547, АС7916421, БН5637297, АБ6486992, АД7253513, АД4678121, АТ4058301, АР6173164, АГ6442299, АР7123764, АЗ6563930, АГ9488785, БА9224753, ЕБ3153349, АН5761706, АЄ8547590, АА5514837, АЕ8483071, АЖ9656737, АЖ5866440, ЕБ0348194, ЕВ2775838, АВ4319806, ЕГ5874115, АЖ3064750, ЕГ5855311, АГ0146953, АЖ9314893, АК9328566, ГТ2782935, АУ4754649, АИ7208748, АЗ9537134, АР5675480, АЖ4193416, ЕБ1968647, АГ0380564, АБ5635773, АА1832221, АЕ5521131, БН5000754, БА2069018, АБ1572850, БМ0705400, АЄ2468335, АП6761163, БН7973959, АЗ3453219, АИ9135837, ЕВ3488108, АД5168557, АН5837260, АЖ0965789, ЕГ9204562, АЗ3652169, ЕВ2184068, АД6095367, БН3265136, БН8347782, АГ0832012, АД5656969, БП6500146, АП2103213, АБ9683988, АН4317166, БП6962737, АС9262206, АТ8530975, АУ4081710, АП5320626, АД7056912, БМ0804668, ЕВ6290062, АА1535079, АН4768464, АУ4859145, БЛ4371977, БП2262333, АД2006211, АС2559952, АМ4977337, ВТ9712465, АМ9386067, АР5957604, ЕА9642540, АЛ6371875, ЕГ3790197, ЕБ8626321, АК0149389, АЛ9698350, АУ7086195, ЕБ6366490, БА7715402, АМ6677443, АТ5452734, АВ8123439, МБ8294212, АА2835498, БН6248851, АК6129259, АЕ0806460, АЛ0443023, ГК0364298, АА5053671, ЕА0603526, БЛ2780128, АЛ6159128, АА6421098, АА9652314, АА2835450, ЕГ6846318, АН6730538, ИБ9473052, АГ1788402, АН1598177, ЕВ5499472, БК1929179, АП6859229, АЗ8063423, АЄ9527182, АЖ5744778, АВ2685829, ЕА9129760, АЄ3273557, ЕА4659978, АД4100939, ЕБ0107553, БК9256253, БР8897783, АГ6774022.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (детективом), прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_13