- Presiding judge (HACC): Strohyi I.L.
Справа № 991/7919/25
Провадження № 1-кс/991/7989/25
У Х В А Л А
15 серпня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
детектива - ОСОБА_3,
представника власника будинку - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (далі - САП, прокурор) про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000261 від 31.03.2025 (далі - кп № 42025000000000261),
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло клопотання прокурора САП ОСОБА_5 про арешт майна.
2.Клопотання обґрунтоване тим, що Національне антикорупційне бюро України (далі- НАБУ) здійснює досудове розслідування у кп № 42025000000000261 за фактом ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368-3, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ст. 336, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
3.Прокурор зазначав, що вкінці 2024 року - на початку 2025 року, в умовах воєнного стану, діючи у складі організованої групи, народний депутат України ОСОБА_6, використовуючи своє службове становище та авторитет як особа, наділена представницькими функціями, та маючи вплив на окремих керівників військових частин Національної гвардії України (далі - НГУ), діючи спільно з ОСОБА_7, налагодив стійку схему протиправного заволодіння бюджетними коштами та надання/одержання неправомірної вигоди керівникам органів місцевого самоврядування, керівникам військових частин та іншим особам під час закупівлі військовими частинами товарів оборонного призначення.
4.Під час здійснення досудового розслідування по одному із кримінальних правопорушень встановлено, що народний депутат України ОСОБА_6, діючи у змові з керівником Рубіжанської міської військової адміністрації Луганської області ОСОБА_8 та іншими особами, домовився із ними про одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за підписання військовою частиною НОМЕР_1 державного контракту на виготовлення та поставку товарів ІНФОРМАЦІЯ_1 у спеціально підшуканого учасниками організованої групи підприємства за кошти, які для його військової частини виділить з місцевого бюджету ОСОБА_8 .
5.У березні 2025 року ОСОБА_8, діючи відповідно до попередньо узгоджених дій, забезпечив виділення Рубіжанською міською військовою адміністрацією Луганської області субвенції військовій частині НОМЕР_1 у сумі 5 000 000 гривень на придбання продукції військового призначення, а ОСОБА_9 31.05.2025 забезпечив спрямування виділеної субвенції у розмірі 5 000 000 гривень на придбання ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначеного учасниками групи представника виробника.
6.22.05.2025 ОСОБА_6, будучи разом із ОСОБА_8, повідомили представнику виробника, що за підписання державного контракту про закупівлю військовою частиною НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначеного ними постачальника цьому представнику потрібно буде передати їм неправомірну вигоду у розмірі 30% від загальної суми, на яку буде підписано договір.
7.У подальшому, 27.05. та 15.07.2025 ОСОБА_6 повідомив, що одержана сума неправомірної вигоди буде розділятися між ним, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .
8.Після цього, 23.07.2025 року ОСОБА_9, переслідуючи жагу до наживи та маючи намір одержати неправомірну вигоду, виконуючи свою роль в організованій групі, діючи від імені військової частини НОМЕР_1, підписав державний контракт з товариством, яке йому надали учасники організованої групи на закупівлю ІНФОРМАЦІЯ_4
9.23.07.2025 зазначеним товариством було поставлено до військової частини НОМЕР_1 системи ІНФОРМАЦІЯ_5, після чого військовою частиною проведено розрахунок за поставлені системи та перераховано на рахунок товариства підконтрольного учасникам організованої групи 5 000 000 гривень, які були попередньо виділені їм в якості субвенції.
10.Після переведення коштів у готівку учасники організованої групи одержали від представника виробника неправомірну вигоду в сумі 1 500 000 гривень, яку розподілили між собою у заздалегідь визначених розмірах.
11.Окрім цього кримінального правопорушення, під час досудового розслідування також здобуто докази про вчинення ОСОБА_6 ще одного особливо тяжкого кримінального правопорушення, який діючи в змові з іншими учасниками організованої групи, забезпечив підписання керівником військової частини НОМЕР_2 НГУ державного контракту з ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6» про виготовлення та поставку ІНФОРМАЦІЯ_7, вартість яких була завідомо завищена.
12.У подальшому, після виконання умов державного контракту та перерахування на рахунок ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6» 9 968 000 гривень, службові особи цього товариства передали ОСОБА_6 його частку незаконно здобутих коштів, частину з яких ОСОБА_6 мав передати іншим учасникам організованої групи. Загальна сума коштів, якою заволоділи учасники організованої групи шляхом підписання та виконання вказаного державного контракту, склала 43 000 долари США, а загальна сума, на яку безпідставно було завищено вартість ІНФОРМАЦІЯ_8.
13.Також під час здійснення досудового розслідування здобуто докази одержання ОСОБА_6 та працівниками військової частини, з якими він перебував у змові 19.06.2025 неправомірної вигоди в сумі 462 200 гривень за підписання військовою частиною НОМЕР_3 та визначеним ОСОБА_6 підприємством державного контракту на придбання ІНФОРМАЦІЯ_9.
14.Детектив зазначав, що 02.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 31.07.2025 у справі № 991/7850/25 проведено обшук будинку АДРЕСА_1, де фактично проживає ОСОБА_11 .
15.Під час обшуку власник будинку повідомив про використання ОСОБА_11 також будинку АДРЕСА_2, після чого детективом ухвалено рішення про проникнення до будинку АДРЕСА_3, на підставі ч. 3 ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) з метою врятування майна - речових доказів.
16.Під час проведення обшуку у будинку НОМЕР_4 детективами НАБУ виявлено та вилучено: кошти банкнотами номіналом по 100 доларів США на загальну суму 9 900 доларів США.
17.Прокурор зазначав, що під час обшуку встановлено, що ці кошти є частиною неправомірної вигоди, отриманої за підписання та виконання державного контракту НОМЕР_5
18.Зважаючи на це, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт на вилучені кошти.
Позиція учасників у судовому засіданні
19.У судовому засіданні детектив ОСОБА_3, котрий діяв на підставі доручення прокурора САП, просив задовольнити клопотання, здебільшого покликаючись на обставини, зазначені у ньому. Окрім цього, детектив зазначав, що наразі орган досудового розслідування перевіряє ОСОБА_11 на причетність до ймовірно вчинених кримінальних правопорушень.
20.Представник власника будинку - адвокат ОСОБА_4 при вирішенні питання про накладення арешту у своїй промові зазначила про те, що покладається на розсуд суду.
Установлені слідчим суддею обставини, положення закону та мотиви, якими він керувався, постановляючи цю ухвалу
Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження
21.Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) установив, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 42025000000000261. До ЄРДР внесені відомості за фактами: (1) особа, яка займає особливо відповідальне становище, маючи вплив на керівників органів місцевого самоврядування, вступила у злочинну змову з останніми з метою виділення коштів з державного бюджету для закупівлі продукції у попередньо визначеного приватного виробника, який за укладення такого договору готовий надати учасникам організованої групи неправомірну вигоду в особливо великому розмірі; (2) особа, яка займає особливо відповідальне становище, маючи вплив на керівників державних установ (замовників) та на керівників органів місцевого самоврядування, вступила у злочинну змову з останніми та з конкретною приватною компанією - виробником для виділення коштів з державного бюджету на закупівлі продукції у зазначеного виробника за завищеними цінами з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах; (3) учасники організованої групи, до складу якої входять особи, зокрема, ті, які займають відповідальне становище, одержують неправомірну вигоду у великому розмірі, за організацію закупівлі у заздалегідь визначеного підприємства продукції за завищеними цінами; (4) учасники організованої групи, надають неправомірну вигоду, зокрема службовій особі, за вчинення такою службовою особою в їх інтересах дій, з використанням наданої їй влади; (5) учасники організованої групи вчиняють дії та ухвалюють рішення, які перешкоджають законній діяльності Збройних сил України, а саме перешкоджають їх комплектуванню; (6) учасники організованої групи сприяють громадянам призовного віку в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації; (7) службові особи юридичної особи приватного права діючи за попередньою змовою з іншими особами одержують неправомірну вигоду за вчинення дій, з використанням наданих їм повноважень в інтересах осіб, які надають таку неправомірну вигоду; (8) учасники організованої групи надають неправомірну вигоду уповноваженим службовим особам за вчинення в їх інтересах дій, з використанням наданої влади чи службового становища; (9) особа, яка займає особливо відповідальне становище, маючи вплив на керівників державних установ (замовників) та на керівників органів місцевого самоврядування, вступила у злочинну змову з останнім з метою систематичного виділення коштів з державного бюджету для закупівлі продукції у попередньо визначених приватних виробників, які за укладення таких договорів готові надати учасникам організованої групи неправомірну вигоду в особливо великому розмірі; (10) особа, яка займає особливо відповідальне становище з метою одержання неправомірної вигоди вступила у злочинну змову з іншими учасниками групи, які забезпечили укладення договору про закупівлю продукції за кошти з державного бюджету в попередньо визначеного приватного виробника (а.п. 9-15).
22.31.07.2025 слідчий суддя ВАКС постановив ухвалу у справі № 991/7850/25, якою надав дозвіл на проведення обшуку будинку АДРЕСА_1, де фактично проживає ОСОБА_11 .
23.02.08.2025 на підставі зазначеної вище ухвали детективами НАБУ проведений обшук будинку АДРЕСА_3, де фактично проживає ОСОБА_11, за результатами якого складений протокол.
24.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 05.08.2025 у справі № 991/7910/25 надано дозвід на проведення обшуку будинку АДРЕСА_3, котрий на праві власності належить ОСОБА_12 та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_11 .
25.Згідно із протоколом від 02.08.2025, за результатами обшуку виявлено та вилучено кошти банкнотами номіналом по 100 доларів США на загальну суму 9 900 доларів США.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя
26.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання.
27.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (ст. 16 КПК).
28.Згідно із ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
29.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК).
30.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
31.Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
32.Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.
33.Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
34.Згідно із ч. 1 ст. 171 КПК із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися, зокрема, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
35.Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: (1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; (2) перелік і види майна, що належить арештувати; (3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; (4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
36.Згідно із ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
37.Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
38.Згідно із ч. 3 ст. 173 КПК відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
39.Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
40.Згідно із ч. 5 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: (1) перелік майна, на яке накладено арешт; (2) підстави застосування арешту майна; (3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; (4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; (5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
41.Оскільки у клопотанні прокурор просив накласти арешт на кошти з метою збереження речових доказів, то далі слідчий суддя, вирішуватиме чи є підстави для арешту вилучених під час обшуку коштів.
42.Згідно зі ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
43.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
44.Отже, аналізуючи характеристику речових доказів, визначену ч. 1 ст. 98 КПК, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріальний об`єкт, відповідатиме ознакам речового доказу лише у разі, якщо він:
(1) був знаряддям вчинення кримінального правопорушення;
(2) зберіг на собі сліди кримінального правопорушення;
(3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
45.Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на вилучені у ОСОБА_11 кошти у сумі 9 900 доларів США, детектив стверджував, що ці кошти є частиною неправомірної вигоди, отриманої за підписання та виконання державного контракту НОМЕР_6 від 07.04.2025 та є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК.
46.Слідчий суддя погоджується з такою позицією, позаяк за версією органу досудового розслідування, вилучені кошти за місцем поживання ОСОБА_11 є частиною неправовірної вигоди яка надавалася учасникам кримінального правопорушення, що підтверджується протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 20.06.2025.
47.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучені кошти у сумі 9 900 доларів США, ймовірно є об`єктом кримінально протиправних дій, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Отже, вони є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 98 КПК.
48.Постановою детектива НАБУ від 02.08.2025 вилучені кошти визнано речовими доказами.
49.Згідно із ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
50.Тому слідчий суддя дійшов висновку, що на вилучені кошти слід накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
51.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
52.На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування накладення арешту на кошти, вилучені за місцем проживання ОСОБА_11, з метою забезпечення збереження речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.
53.Такий арешт пов`язаний із втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням.
54.Слідчий суддя дійшов висновку, що цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
55.Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна - коштів, щодо яких існують достатні підстави вважати, що вони є речовими доказом, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
56.Ураховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.
З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000000261 від 31.03.2025 задовольнити.
Накласти арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене 02.08.2025 під час проведення обшуку будинку АДРЕСА_3, за місцем проживання ОСОБА_11, а саме на: кошти банкнотами номіналом по 100 доларів США на загальну суму 9 900 доларів США з номерами: PK64575589I, LB16958063J, LF36057864G, PK64575587I, PK80716951H, MB13981718G, PD85723816C, PD85723802C, PA66239798A, PF93029193N, PK94595624H, PD18075320C, PD85723819C, PD85723818C, PD18075316C, LB16958066J, LB61498233K, PB61172135D, LL35628321I, PF51428445K, PF59141728K, LL71511960A, LB10319336H, PD85723817C, PL93896346D, PK83698033H, PK83698038H, PK58161149H, LB16958065J, PD73438348C, LC33044198A, LB47959935H, PJ12219190A, PJ12219228A, PB84015051A, PB01036450A, PB18751271I, LB54211594R, PB47910706I, PA28938002B, PD54546291C, MB34182039F, MA49043540A, PF04486126P, MF51680017D, PL95368237P, PB07096844V, PB19137645S, LF29763930F, LB06914960H, LH37700216C, PF51428422K, PF93029189N, PF93029190N, PF93029188N, PF93029186N, PD81439470C, PD81439471C, PC39689323B, PC39689326B, LF40330794K, PD16153351C, LB40437008R, LB09934577X, PD09998315D, LB20569976U, LG50247815D, PB29029711H, PF93029187N, MB17536066A, MH23459861A, PB07096843V, MB11444227C, PJ02844270A, MB98885795D, PK83698034H, MF14921581E, JL25951720B, PK51362710B, LF45041093H, LI32533698A, PL25676910Q, PL25676908Q, PB15135253H, PF92493302N, PF92493332N, LL36036207C, PK94595661H, ME01843375A, PL25676905Q, LL06819574D, PD85723801C, PF93029192N, PB98238103N, PK83698050H, PE61968071C, PB44050534L, LF62850769E, LH93097152B.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим (детективом), прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_13