- Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
Справа № 991/7274/25
Провадження 1-кс/991/8603/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2025 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
обвинуваченої ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000474 від 16.09.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
УСТАНОВИЛА:
У провадженні судді ОСОБА_1, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025, перебуває заява захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про відвід головуючої у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024 - судді ОСОБА_5 у зв`язку із наявністю обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, тобто обставин, що викликають сумнів у її неупередженості.
Заявлений відвід обґрунтований тим, що захист прав та інтересів обвинуваченої ОСОБА_3 у судовому провадженні - справа № 991/7274/25 щодо розгляду кримінального провадження № 52024000000000474 від 16.09.2024 здійснюють адвокати ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на підставі договорів про надання правової (правничої) допомоги.
Поведінка та дії судді ОСОБА_5, яка є головуючою у справі, свідчать про неповагу до учасників процесу, що викликають сумнів у її неупередженості та об`єктивності. Така поведінка та дії, враховуючи її висловлювання у судових засіданнях, не є вираженням суб`єктивної думки і поглядів, а свідчать про неввічливість, неповагу, зухвале ставлення та гордовитість.
Адвокат ОСОБА_6 у своїй заяві про відвід наводить обставини, які стали підставою для подачі такої заяви, зокрема, те, що після винесення ухвали суду від 15.07.2025 про призначення підготовчого судового засідання у цьому кримінальному провадженні, захисник не отримав жодної повістки про виклик у підготовче судове засідання.
Окрім цього, підставою для відводу послугували обставини стосовно того, що суддя ОСОБА_5 грубо порушила право на захист, а також закон, що призвело до істотних негативних наслідків, неповноти судового розгляду та незаконності судових рішень, що виразилися в тому, що суддя розглянула ряд клопотань таких як: про повернення обвинувального акту прокурору, про повернення прокурору клопотання про продовження дії процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо обвинуваченої ОСОБА_3 для усунення недоліків, про закриття кримінального провадження, про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, скаргу у порядку ч. 2 ст. 303 КПК України на процесуальне рішення - доручення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, поданих адвокатом ОСОБА_6 та оголошених у підготовчому судовому засіданні адвокатом ОСОБА_4, та за результатом їх розгляду залишила їх без розгляду через відсутність автора клопотання. Суддя ОСОБА_5 розглянула заяву адвоката ОСОБА_6 про підбурювання до вчинення злочину з метою його викриття (провокацію злочину), яку залишила без розгляду як таку, що подана передчасно. Також суддя ОСОБА_5 під час прийняття рішення з грубим порушенням закону не врахувала доповнення до клопотання про повернення обвинувального акту, подані 11.08.2025 та залишила без розгляду клопотання про порядок розгляду звернень сторони захисту.
Окрім цього, сторона захисту стверджує, що поведінка судді у судових засіданнях порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну недовіру до суду та прояв неповаги до адвокатів. Суддею ОСОБА_5 фактично вчинено критику дій адвоката щодо обраної позиції, проявлено неповагу до адвоката та дискредитовано його в очах клієнта, також вказано на те, що адвокат не знайомий з положеннями КПК України, де все написано. На думку сторони захисту, така поведінка судді свідчить про упереджене ставлення до сторони захисту.
З огляду на викладене, посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 75 та інші норми КПК України, а також стандарти і принципи поведінки судді, судову практику, у тому числі практику Європейського суду з прав людини, а також Конвенцію про захист прав та основоположних свобод, захисник ОСОБА_6 просив задовольнити заяву про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024 (справа № 991/7274/25).
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні оголосив заяву про відвід, подану адвокатом ОСОБА_6, та підтримав її із підстав, наведених у ній. Зазначив, що всі захисники працюють в цілому як сторона захисту, що представляє інтереси підзахисної ОСОБА_3 . Їх позиція така, що один захисник готує клопотання, а інший його оголошує. Підставами для відводу є порушення права на захист, а також поведінка судді, яка свідчить про упереджене ставлення до сторони захисту. Дії судді ОСОБА_5 фактично направлені на усунення захисника ОСОБА_6 від здійснення захисту обвинуваченої ОСОБА_3 з чим вони категорично не погоджуються. Суддя ОСОБА_5 31.07.2025 розглянула заяву захисника ОСОБА_6 про роз`яснення судового рішення від 17.17.2025 та відповідно постановила ухвалу, проте розглядаючи клопотання захисників, у тому числі захисника ОСОБА_6, про повернення обвинувального акту прокурору, суддя не прийняла до уваги подані адвокатом ОСОБА_12 доповнення до клопотання про повернення обвинувального акту. Окрім цього, захисником ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 подано ще скаргу в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України на процесуальне рішення - доручення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024; клопотання про закриття кримінального провадження, яке наразі розглядається; клопотання про порядок розгляду звернень сторони захисту; заява про підбурювання до вчинення злочину з метою його викриття (провокація злочину), які у судовому засіданні не були озвучені та розглянуті. Таким чином вважає наявним ризик того, що такі клопотання залишаться не виконаними.
Також доповнив, що під час розгляду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, зокрема під час оголошення захисником ОСОБА_4 своїх доповнень, які він мотивував тим, що підставою для повернення обвинувального акта прокурору було те, що оскільки ОСОБА_3 була незаконно вручена підозра, то відповідно вона не набула статусу підозрюваної, а отже і статусу обвинуваченої, а тому розглядати обвинувальний акт відносно особи, яка не набула статусу обвинуваченої, неможливо. На уточнюючі запитання судді, захисник пояснив, що у разі повернення обвинувального акту прокурору, то прокурор повинен закрити вказане кримінальне провадження. Після чого суддя ОСОБА_5 запропонувала захиснику взяти консультацію у обвинуваченої, яка працювала прокурором у Київській області. Захисник вважає, що така поведінка судді фактично зводиться до критики дій адвоката щодо обраної ним позиції, та його дискредитації в очах клієнта. Також захисник не погоджується із поведінкою судді ОСОБА_5 та вважає таку поведінку як упереджене ставлення до сторони захисту, що виразилися у тому, що під час обґрунтування захисником ОСОБА_4 його власного клопотання про повернення обвинувального акту та з`ясування суддею підстав для повернення, суддя махаючи Кримінальним процесуальним кодексом України перед захисником почала надати йому вказівки стосовно того, щоб він почитав спеціалізовану літературу. Неповноту судового розгляду, яка виникла у судових засіданнях, виправити вже не можливо та вказане може в подальшому стати підставою для скасування остаточного судового рішення. Єдиний вихід це задовольнити заяву про відвід. Крім того, суддя під час судових засідань наголосила на тому, що суд знає закон, а тому сторона захисту вважає, що усунувши захисника ОСОБА_6 від участі у наданні правової допомоги ОСОБА_3 закон було порушено свідомо, саме в цьому і полягає упередженість судді ОСОБА_5 . З огляду на зазначене, просив вказану заяву про відвід задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала заяву про відвід судді, подану захисником ОСОБА_6, та просила її задовольнити. Підтвердила, що на даний час її захист у кримінальному провадженні здійснюють одночасно сім захисників, зокрема адвокат ОСОБА_13 . Щодо захисника ОСОБА_8, то з останнім договір не розірвано, однак захист він не здійснює. Частина адвокатів не беруть участі у судових засіданнях з огляду на обмеження такого у розмірі п`яти захисників.
Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду заяви про відвід повідомлявся у встановленому законом порядку.
Особа, якій заявлено відвід, - суддя ОСОБА_5, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду заяви про відвід, не з`явилась, причин неявки суд не повідомила.
Захисник ОСОБА_6 та інші захисники, які представляють інтереси обвинуваченої ОСОБА_3, у судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду заяви про відвід повідомлялися у встановленому законом порядку.
За змістом ст. 81 КПК України неявка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, не перешкоджає вирішенню питання про відвід.
Мотиви суду та положення закону, якими він керувався
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Правовий інститут відводу є механізмом, який забезпечує гарантію розгляду та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, яка передбачена ч. 1 ст. 21 КПК України. З метою дотримання цієї гарантії, за наявності підстав, передбачених ст. 75 КПК України, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 80 КПК України).
За правилами ч. 3,4 цієї ж статті КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені під час судового провадження. Такі заяви подаються до початку судового розгляду.
Як визначено ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
У разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу (ч. 1 ст. 81 КПК України).
За правилами п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, які не передбачені пунктами 1-3, 5 цієї частини статті.
Заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_5 подано на стадії підготовчого провадження до початку судового розгляду, тому згідно з ч. 4 ст. 80 КПК України така заява у контексті своєчасності її подачі підлягає розгляду судом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення у справі «Білуха проти України»). При цьому, при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Безсторонність (неупередженість) суду відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначається за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Для ідентифікації наявності суб`єктивного критерію до уваги беруться такі особисті переконання, висловлювання та інші аспекти поведінки судді, які були продемонстровані ним публічно та які можуть бути витлумачені, як ознаки його упередженості у конкретній справі або щодо конкретної особи. Зазвичай, особиста безсторонність судді презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Для констатації ж об`єктивного критерію належить з`ясувати, чи існують, окрім поведінки судді та інших аспектів, пов`язаних з його особистістю, такі об`єктивні факти та обставини, які викликають сумнів у безсторонності всього суду або його складу. Здебільшого об`єктивний тест стосується ієрархічних зв`язків між суддею та іншими особами у справі.
Для розгляду кримінального провадження № 52024000000000474 від 16.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,15.07.2025 за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 .
У своїй заяві захисник обвинуваченої ОСОБА_6 посилається на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, відповідно до якого суддя ОСОБА_5 не може брати участь у кримінальному провадженні як головуюча за наявності інших обставин, які викликають сумнів у її неупередженості.
Щодо тверджень заявника про не отримання жодної повістки у підготовче судове засідання
Згідно з частиною 2 статті 134 КПК суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні регламентовано статтею 135 КПК України. Частиною 1 якої визначено, що особа викликається, зокрема до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Як вбачається з наявних матеріалів кримінального провадження № 52024000000000474 від 16.09.2025секретарем судового засідання другого відділу управління забезпечення судового процесу ОСОБА_14 відповідно до положень ч. 1 ст. 135 КПК України вжито всі можливі способи для виклику адвоката ОСОБА_6 у підготовчі судові засідання, зокрема повідомлено шляхом здійснення виклику по телефону, надіслано на його електрону адресу ухвалу про призначення підготовчого судового засідання, а також повідомлено шляхом надіслання поштою повістки про виклик підготовчі судові засідання, що були призначені на 29.07.2025 о 10:30; 12.08.2025 о 08:00; 20.08.2025 о 16:00; 25.08.2025 о 16:00; 28.08.2025 о 16:50; 16.09.2025 о 16:00; 01.10.2025 о 08:00.
За таких обставин твердження захисника ОСОБА_6 про те, що він не отримав жодної повістки про виклик у підготовчі судові засідання, як на підставу відводу головуючій судді, відхиляються.
Щодо тверджень заявника про порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків - порушення права на захист, неповноти судового розгляду та незаконності судового рішення
Згідно з ч. 2 ст. 315 КПК України суд з метою підготовки до судового розгляду, у тому числі зобов`язаний з`ясувати питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Таким чином підготовче судове засідання, загалом направлене на з`ясування завдань організаційного характеру, що спрямоване для можливості призначення до судового розгляду кримінального провадження, яке виконує роль процесуального фільтра між досудовим провадженням та судовим розглядом, у тому числі, для перевірки всіх учасників кримінального провадження, які будуть приймати участь під час розгляду кримінального провадження.
Кримінальним процесуальним кодексом України закріплена норма, яка передбачає, що одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п`яти захисників одного обвинуваченого (ч. 3 ст. 46 КПК України).
Як вбачається захист обвинуваченої ОСОБА_3 здійснює 7 захисників: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_13 з якими укладено договори про надання правової (правничої) допомоги. Також укладено договір про надання правової допомоги із восьмим адвокатом ОСОБА_8 проте, зі слів обвинуваченої ОСОБА_3, він не здійснює її захист. Також обвинувачена повідомила, що не всі її захисники беруть участь у судових засіданнях з огляду на законодавче обмеження їх кількості.
Ухвалою судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від 12.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_13 про повернення обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні. Також зазначено, що оскільки клопотання адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурора та доповнення до нього озвучено адвокатом ОСОБА_4, то суд розглядав його як клопотання останнього.
17.07.2025 надійшло клопотання про повернення прокурору клопотання про продовження дії процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо обвинуваченої ОСОБА_3 для усунення недоліків.
11.08.2025 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
12.08.2025 надійшло клопотання про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні та скарга, подана в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, на процесуальне рішення - доручення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024.
22.07.2025 надійшла заява про підбурювання до вчинення злочину з метою його викриття (провокація злочину).
28.07.2025 надійшло клопотання про порядок розгляду звернень сторони захисту та заява про роз`яснення судового рішення від 17.07.2025. За результатами розгляду якої, суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 постановлено ухвалу від 31.07.2025 про відмову у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 про роз`яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 17.07.2025 у справі №991/7274/25.
28.07.2025 надійшла скарга, подана в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, на дії та бездіяльність сторони обвинувачення, яка призвела до порушення права на захист.
Також захисником подано заяви про видачу копій технічного запису судових засідань, які були задоволені.
Захисник ОСОБА_6 у заяві про відвід посилається на те, що ознайомившись із технічними записами судових засідань, ним було установлено, що окремі заяви, клопотання та скарги були залишені без розгляду у зв`язку з чим суддею ОСОБА_5 було грубо порушено його право на захист, що стали підставою для заявлення їй відводу. Так, заява про підбурювання до вчинення злочину з метою його викриття (провокація злочину) залишена судом без розгляду, оскільки на переконання головуючої судді була подана передчасно. Захисник з таким не погоджується, оскільки аналогічна заява про підбурювання до вчинення злочину з метою його викриття подавалася на стадії досудового розслідування стороні обвинувачення, крім того, оголошення такої заяви прямо впливає на процесуальну поведінку усіх учасників провадження (зокрема прокурора) та суду, щодо доведення відсутності провокації. Клопотання про порядок розгляду звернень сторони захисту також залишено без розгляду. Доповнення до клопотання про повернення обвинувального акта прокурору без законних на те підстав, не було враховано суддею під час прийняття відповідного рішення, чим допущено грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків, неповноти судового розгляду та незаконності судового рішення. Клопотання про закриття кримінального провадження та клопотання про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, а також скарга, подана в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, на процесуальне рішення - доручення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному проваджені № 52024000000000474 від 16.09.2024 з грубим порушенням права на захист ОСОБА_3 залишено без розгляду через відсутність у судовому засіданні його автора - адвоката ОСОБА_6 .
Дослідивши матеріали кримінального провадження № 52024000000000474 від 16.09.2024, заяву про відвід адвоката ОСОБА_6, документи, долучені до заяви адвокатом ОСОБА_4, а також оглянувши відеозаписи підготовчих судових засідань від 29.07.2025, 12.08.2025, суддею установлено, що консолідовані доводи сторони захисту ОСОБА_3 фактично зводяться до незгоди з рішеннями та діями судді ОСОБА_5, які пов`язуються із власним сумнівом у її неупередженості, які виразилися в тому, що деякі питання, порушені захисником ОСОБА_6 та оголошені у судовому засіданні захисником ОСОБА_4, суддя розглянула та за їх результатом розгляду постановила судове рішення, а саме, зокрема, розглянула заяву про роз`яснення судового рішення від 17.07.2025, а деякі з них залишила поза увагою. При цьому неодноразові твердження захисника ОСОБА_4 у судовому засіданні з розгляду заяви про відвід про те, що доводи відводу не є незгодою з рішеннями головуючого судді, відхиляються, так як висновок про зворотнє зроблено на підставі фактичних об`єктивних даних, а не на підставі тверджень захисника.
За таких обставин, слід відмітити, що інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей інститут не є інструментом додаткового роз`яснення мотивів постановлення судом судових рішень.
Незгода з судовими рішеннями має відображатися у їх апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Вирішення клопотань, заяв та скарг сторони захисту, які визначені як підстава для відводу у заяві, що розглядалися, а деякі з них не прийняті судом до уваги, фактично зводиться до незгоди сторони захисту із постановленими суддею рішеннями та її діями, прийнятими у підготовчому провадженні під час розгляду кримінального провадження № 52024000000000474 від 16.09.2024, та не можуть бути підставою для відводу, відповідно до положень ст. 75 КПК України, та мають інший процесуальний спосіб їх встановлення та вирішення.
Незгода із судовими рішеннями чи діями суду не можуть бути розцінені як прояв упередженості головуючої судді ОСОБА_5, а тому не можуть бути підставою для її відводу.
Більше того, захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що такі дії судді ОСОБА_5 були направлені на усунення захисника ОСОБА_6 від здійснення захисту обвинуваченої ОСОБА_3, що призводить до істотних негативних наслідків та неповноти судового розгляду.
Суддя вважає такі доводи сторони захисту недоведеними, оскільки суддя ОСОБА_5 під час розгляду клопотань про повернення обвинувального акту прокурору та доповнень до них, надала оцінку діям сторони захисту як подання різними захисниками однакових клопотань, та здійснювала дії, спрямовані на недопущення затягування процесуальних строків. Разом з тим, оскільки клопотання про повернення обвинувального акту було озвучено як доводи захисника ОСОБА_4, то суддя ОСОБА_5 розглянула його як клопотання останнього про що зазначила у своїй ухвалі 12.08.2025.
Більше того, суддя ОСОБА_5 звертала увагу учасників кримінального провадження, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 314 КПК України перед вирішенням можливості призначення судового розгляду суд повинен виконати вимоги ст. 342-345 КПК України, зокрема оголосити склад суду, роз`яснити права відводу та повідомити про права та обов`язки учасникам. Оскільки, захисник ОСОБА_6 жодного разу не з`явився в судове засідання, не повідомив про поважність причин неявки, не висловив свою думку щодо наявності підстав для відводу та не підтвердив ознайомлення зі своїми правами та обов`язками та з огляду на що Суд позбавлений можливості пересвідчитися, чи взагалі обізнаний захисник зі своїми права та обов`язками та чи наявні обставини, які виключають участь когось із учасників в цьому кримінальному провадженні.
Також, враховуючи ті обставини, що захист обвинуваченої ОСОБА_3 в ході підготовчого провадження, яке відповідно до положень ч.2 ст. 314 КПК України відбувається за правилами, передбаченими КПК для судового розгляду, здійснює більше п`яти захисників, що не узгоджується із положеннями ч. 3 ст. 46 КПК України, дії головуючої судді, які спрямовані на виконання завдань підготовчого провадження, встановлення складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, враховуючи положення ст. 321 КПК України, узгоджуються із вказаними положеннями закону, що не може свідчити про їх незаконність.
Власне тлумачення захистом обмеження, встановленого положенням ч. 3 ст. 46 КПК України як такого, що стосується виключно участі у судових засіданнях, не приймається судом до уваги, тоді як твердження захисту про те, що усі сім захисників є єдиною стороною є таким, що очевидно свідчить про їх участь у процесі судового розгляду всупереч встановленим законодавчим обмеженням. Показовим у цьому контексті є те, що друга частина доводів заяви про відвід стосується дій головуючої судді, які не стосуються власне захисника ОСОБА_6, який користуючись правами одного із семи захисників отримав звукозаписи судових засідань, підготував заяву про відвід судді, не будучи жодного разу присутнім у судовому засіданні. Вказане свідчить про те, що у такий спосіб участь у судовому розгляді можуть брати невизначене коло захисників, з якими існують не розірвані договори про надання правничої допомоги ОСОБА_3 .
Щодо тверджень захисту про можливу неповноту судового розгляду, можливого порушення права на захист, то суд звертає увагу, що неповнота судового розгляду, так само як і істотне порушення вимог кримінального процесуального закону відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України встановлюється виключно судом апеляційної інстанції, а не суддею, який розглядає заяву про відвід, а тим паче не сторонами кримінального провадження, відтак такі доводи захисту як підстави заявленого відводу відхиляються.
Також саме захист має процесуальні можливості не допустити неповноти судового розгляду у спосіб виконання вказівок головуючого, визначення належної кількості захисників, включення доводів, згенерованих іншими захисниками у клопотання тих осіб, які беруть участь у судовому розгляді. Натомість штучне створення видимості неповноти судового розгляду чи порушення права на захист може бути розцінене судом як зловживання своїми процесуальними правами.
Щодо поведінки судді у судових засіданнях як прояв неповаги до сторони захисту, що свідчить про її упередженість
Сторона захисту стверджує, що суддя ОСОБА_5 під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному проваджені № 52024000000000474 від 16.09.2024, фактично критикувала дії захисника щодо обраної ним позиції, давала вказівки, чим проявила неповагу до адвоката та дискредитувала його в очах підзахисної, а також висловлювалась про те, що він не знайомий з положеннями КПК України. Така поведінка судді свідчить про упереджене ставлення до сторони захисту.
Сторони кримінального провадження, зокрема захисник відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 329 КПК України, має право заявляти клопотання, подавати заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Відхилення від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні. Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
На підставі досліджених доказів встановлено, що у судових засіданнях 29.07.2025, 12.08.2025, суддя ОСОБА_5 згідно з нормами ст. 321 КПК України послідовно керувала ходом судового засідання, намагалась забезпечити додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовувала судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Головуюча суддя у судовому засіданні вживавала необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку, з`ясовувала суть заявлених клопотань та правові підстави їх заявлення з метою належного їх вирішення, а не з метою приниження чи дискредитації будь-кого з учасників.
Прохання будь-якого судді стосовно не цитування загальнодоступних положень законів, чи надання відповідної вказівки, зумовлено тим, що для відповідного судового розгляду, виходячи з відповідних здібностей особи, таке цитування вважається зайвим та підлягає усуненню. Такі дії головуючого не є проявом неповаги до сторони захисту, отримали відповідне обґрунтування, яке було доведене до відома учасників, без виходу за межі повноважень головуючої та відповідають наведеним нормам кримінального процесуального закону.
Незгода сторони захисту із манерою організації судового процесу та стилем спілкування головуючої судді ОСОБА_5 не свідчить про її упередженість та не може бути підставою для її відводу.
Щодо прийнятності заяви про відвід
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Як установлено у судовому засіданні, захист обвинуваченої ОСОБА_3 здійснює сім захисників, з якими укладено договори про надання правової (правничої) допомоги, що перевищує граничну кількість, визначену законом, у тому числі із адвокатом ОСОБА_6, який подав до суду заяву про відвід судді ОСОБА_5 .
Обвинувачена ОСОБА_3 до цього часу не визначилась із колом захисників (5 адвокатів), які будуть представляти її інтереси, у зв`язку з чим у судді, яка вирішує заяву про відвід виникає правова колізія, що унеможливлює однозначне визначення процесуального статусу кожного із залучених захисників та їх обсягу повноважень до того часу, допоки вказане не буде усунуте в ході судового розгляду кримінального провадження.
За таких обставин, суддя, яка обґрунтовано прийняла до розгляду заяву одного із захисників про відвід, яка оголошена у судовому засіданні іншим захисником та підтримана обвинуваченою особою, підлягає розгляду як заява сторони захисту ОСОБА_3 .
З огляду на викладене, суддя дійшла висновку про відсутність інших обставин, на які посилається сторона захисту ОСОБА_3, як таких, які викликають сумнів у неупередженості головуючої судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про відвід.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 369, 372, 376, 392 КПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000474 від 16.09.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1