- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/10457/20
Номер провадження 1-кп/991/90/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2025 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора ОСОБА_5 про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2020 року за № 52020000000000080, за обвинуваченням
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьк, є громадянином України, не працює, одружений, має вищу освіту, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. 19 серпня 2025 року у ході проведення судового засідання прокурор ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
В обґрунтування свого клопотання прокурор ОСОБА_5 повідомив такі обставини:
- обвинувачений ОСОБА_6 обізнаний про розпочате щодо нього кримінальне провадження, позаяк до 20 червня 2025 року він брав активну участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису;
- обвинувачений ОСОБА_6 у судові засідання, призначені судом на 20 червня, 05, 12 та 19 серпня 2025 року, не з`явився, зокрема, в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, про причини неприбуття суд не повідомив;
- обвинувачений ОСОБА_6 неодноразово повідомляв суд, що проживає в с. Білосарайська Коса Мангушського району Донецької області, яка на теперішній час є тимчасово окупованою РФ територією України;
- обвинувачений ОСОБА_6 у своїй заяві про відсутність технічної можливості брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, яка була ним направлена до суду 04 серпня 2025 року, зазначив, що відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1412-500417213 від 07 грудня 2021 року він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, яка наразі є тимчасово окупованою РФ територією України;
- у сторони обвинувачення наразі відсутня інформація про перетин державного кордону України обвинуваченим ОСОБА_6, а також про його перебування за межами території України.
На переконання прокурора, ці обставини свідчать про (1) ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від виконання покладеного на нього обов`язку прибувати за викликом до суду (п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України), (2) доведений факт перебування ОСОБА_6 на тимчасово окупованій РФ території України, що відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України є підставою для здійснення спеціального судового провадження (in absentia).
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання із зазначених у ньому мотивів.
2.2. Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки воно суперечить спеціальній нормі, яка регламентує проведення спеціального судового провадження.
Адвокат ОСОБА_7 зазначив, що спеціальне судове провадження може здійснюватися щодо особи, яка перебуває на тимчасово окупованій території України та/або у міжнародному розшуку. Законодавець виокремлює події, які мають передувати постановленню рішення судом про проведення спеціального судового провадження: перебування обвинуваченого на тимчасово окупованій території України та у міжнародному розшуку або виключно у міжнародному розшуку. Втім, обвинуваченого ОСОБА_6 у міжнародний розшук оголошено не було, що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора ОСОБА_5 .
Окрім того, захисник ОСОБА_7 зазначив, що сторона обвинувачення не надала до суду жодних відомостей, які б могли підтвердити факт перебування обвинуваченого ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території станом на момент розгляду цього клопотання.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, проаналізувавши клопотання прокурора ОСОБА_5, матеріали кримінального провадження у межах, необхідних для вирішення цього клопотання, суд дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується суд
3.2.1. Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Частина 3 ст. 323 КПК України визначає, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
3.2.2. Отже, вирішуючи питання про здійснення спеціального судового провадження, враховуючи фактичні обставини цього кримінального провадження, суд має з`ясувати одночасну наявність таких обставин:
- належність злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, до переліку злочинів, щодо яких можливо здійснювати спеціальне судове провадження, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 КПК України;
- перебування обвинуваченого на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або оголошення його у міжнародний розшук;
- ухилення обвинуваченого від явки на виклик суду (неприбуття обвинуваченого на виклик без поважної причини більш як два рази).
3.3. Встановлені судом обставини
3.3.1. З 24 лютого 2022 року розпочата повномасштабна військова агресія РФ проти України і з цього часу обвинувачений ОСОБА_6 у судові засідання в приміщення Вищого антикорупційного суду не прибував, а розгляд кримінального провадження відбувався у такому порядку:
- призначені судові засідання на 11 березня, 11 квітня, 13 травня 2022 року були зняті з розгляду на підставі п. 5 рекомендацій РСУ від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану;
- 01 червня 2022 року обвинувачений ОСОБА_6 скерував до суду повідомлення про неможливість його прибуття у призначені Вищим антикорупційним судом судові засідання, у зв`язку з його перебуванням біля м. Маріуполя, яке наразі є тимчасово окупованою територією України (т. 6, а.с. 111), у зв`язку з чим, призначене судом на 02 червня 2022 року судове засідання було відкладено на 08 серпня 2022 року;
- у судове засідання, призначене на 08 серпня 2022 року обвинувачений ОСОБА_6 не прибув, актуальних відомостей щодо свого місця перебування суду не повідомив. З огляду на позицію учасників судового засідання, у цьому судовому засіданні було оголошено перерву для надання стороною захисту актуальних відомостей щодо місцезнаходження ОСОБА_6 ;
- у ході проведення судового засідання 15 листопада 2022 року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив надати доручення Національному антикорупційному бюро України на проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_6 та засобів зв`язку з ним. З метою забезпечення ефективності кримінального провадження і здійснення його у розумні строки суд таке клопотання задовольнив (т. 6, а.с. 150-153);
- 23 листопада 2022 року обвинувачений ОСОБА_6 скерував до суду повідомлення, у якому зазначив, що (1) він перебуває за адресою: АДРЕСА_3, яка на теперішній час є тимчасово окупованою РФ територією України, (2) він використовує електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 та номер мобільного телефону: НОМЕР_1 виключно через ОСОБА_10, (3) окупаційна влада його селища надала йому довідку про його фактичне місце проживання за зазначеною ним адресою, яку обвинувачений ОСОБА_6 долучив у якості додатку до свого повідомлення (т. 6, а.с. 162-165);
- 08 грудня 2022 року обвинувачений ОСОБА_6 скерував до суду заяву від 07 грудня 2022 року, у якій повідомив про неможливість свого прибуття у призначене судом на 13 грудня 2022 року судове засідання у зв`язку з його перебуванням на тимчасово окупованій РФ території України (т. 6, а.с. 167);
- 13 грудня 2022 року обвинувачений ОСОБА_6 скерував до суду заяву від 12 грудня 2022 року, у якій повідомив, що на виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2022 року про встановлення його місцезнаходження жодна посадова особа НАБУ з ним на зв`язок не виходила (т. 6, а.с. 170);
- у зв`язку з ненаданням НАБУ суду інформації на виконання ухвали суду від 15 листопада 2022 року щодо встановлення місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні 13 грудня 2022 року було оголошено перерву;
- 20 грудня 2022 року та 11 січня 2023 року на виконання ухвали суду від 15 листопада 2022 року НАБУ спрямувало до Вищого антикорупційного суду повідомлення щодо обвинуваченого ОСОБА_6, відповідно до яких (1) ОСОБА_6 державний кордон України не перетинав, (2) фактів реєстрації смерті та/або оголошення померлим ОСОБА_6 не зареєстровано, (3) 30 грудня 2022 року ОСОБА_6 у ході спілкування з детективом НАБУ через застосунок Viber повідомив, що він перебуває на тимчасово окупованій РФ території України і до її деокупації прибути в судове засідання не зможе (т. 6, а.с. 184, 187-191);
- 16 січня 2023 року обвинувачений ОСОБА_6 скерував до суду заяву від 15 січня 2022 року, у якій (1) підтвердив факт спілкування з детективом НАБУ, (2) повідомив про неможливість свого прибуття у призначені судові засідання у зв`язку з його перебуванням на тимчасово окупованій РФ території України (т. 6, а.с. 193);
- 01 та 17 березня 2023 року обвинувачений ОСОБА_6 скерував до суду чергову заяву, у якій повідомив про неможливість свого прибуття у призначені судові засідання у зв`язку з його перебуванням на тимчасово окупованій РФ території України (т. 6, а.с. 211, 226);
- у ході проведення судового засідання 17 березня 2023 року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку з неприбуттям обвинуваченого ОСОБА_6 та необхідністю погодити з ним позицію щодо початку судового розгляду спочатку у зв`язку зі заміною члена колегії суддів ОСОБА_11 на суддю ОСОБА_2 ;
- 28 березня 2023 року обвинувачений ОСОБА_6 скерував до суду заяву, у якій повідомив, що не наполягає на тому, щоб судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні було розпочато спочатку (т. 6, а.с. 239);
- 03 квітня, 09 травня, 09 червня та 02 серпня 2023 року обвинувачений ОСОБА_6 направив до суду чергові заяви, в яких повідомив про неможливість свого прибуття у призначені судові засідання у зв`язку з його перебуванням на тимчасово окупованій РФ території України (т. 6, а.с. 242; т. 7, а.с. 1, 6, 13);
- 07 вересня 2023 року обвинувачений ОСОБА_6 скерував до суду заяву про його участь у судовому засіданні, призначеному на 12 вересня 2023 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису (т. 7, а.с. 27, 30). У ході проведення судового засідання 12 вересня 2023 року (1) з огляду на позицію учасників судового провадження, які не заперечували проти задоволення цього клопотання, а також задля забезпечення ефективності кримінального провадження і здійснення його у розумні строки, суд таке клопотання задовольнив, (2) обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив факт свого перебування за адресою: АДРЕСА_3, яка є тимчасово окупованою РФ територією України;
- 12 жовтня, 17, 24 листопада, 08 грудня 2023 року, 18 січня, 01, 13 лютого, 05 березня, 02, 11, 12 квітня, 28 травня, 20, 28 червня, 07 липня, 09 серпня, 19 вересня, 17 жовтня, 19, 28 листопада, 10 грудня 2024 року, 16, 21, 30 січня, 05, 14, 18 лютого, 13, 20 березня, 01, 08 квітня, 20 травня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису . При цьому, обвинувачений систематично звертався до суду з (1) низкою клопотань про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, шляхом направлення клопотань у системі «Електронний суд» (т. 7, а. с. 30, 131-132; т. 9 а. с. 38; т. 10, а. с. 72; т. 11, а. с. 17, 106; т. 12, а. с. 8-9, 125-126, 130-133, 221, 225-226, 229; т. 13, а. с. 104-105, 211, 226, 228; т. 14, а. с. 63, 150, 177, 184, 188, 202-203, 208, т. 16, а. с. 42-45, т. 17, а. с. 52-53, 169-170, 223-224, т. 18, а.с. 113-114, 174, 192), (2) низкою письмових пояснень щодо наданих стороною обвинувачення документів (т. 10, а. с. 48-71; т. 12, а. с. 206-211; т. 13, а. с. 212-223; т. 14, а. с. 209-221, т. 17, а. с. 62-63, 201-212);
- у ході проведення судового засідання 01 квітня 2025 року прокурор ОСОБА_12 звернувся до суду з клопотанням про звернення з запитом про міжнародну правову допомогу, а саме до компетентних органів Сполучених Штатів Америки (надалі - США) для організації проведення відеоконференції з Вищим антикорупційним судом для допиту свідка сторони обвинувачення - громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_4 . З метою забезпечення ефективності кримінального провадження і здійснення його у розумні строки, суд таке клопотання задовольнив. Прикметно, що сторона захисту заперечувала проти задоволення цього клопотання (т. 18, а.с. 146-147);
- у ході проведення судового засідання 08 квітня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 брав участь у ньому в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису. Варто зауважити, що технічних проблем зі зв`язком у обвинуваченого не виникало (т. 18, а.с. 151-152);
- у ході проведення судового засідання 20 травня 2025 року (1) уповноважені органи США у межах виконання запиту Вищого антикорупційного суду організували проведення відеоконференції для допиту свідка ОСОБА_13, (2) розпочато допит свідка ОСОБА_13, у ході якого у обвинуваченого ОСОБА_6 фактично вперше з 12 вересня 2023 року виникли технічні проблеми з відеоконференцзв`язком. Прямий допит свідка відбувся за відсутності обвинуваченого, але за участі його захисника (т. 18, а.с. 210 - 214);
- 21 травня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 направив до суду заяву, в якій повідомив суд про (1) технічні проблеми з інтернет-з`єднанням, які у нього виникли у ході його участі у судовому засіданні 20 травня 2025 року, (2) вперше з 12 вересня 2023 року повідомив суд про використання, зокрема, VPN-сервісів для участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції, а також про їх блокування окупаційною владою РФ, при цьому жодних відомостей (фото, знімки екрану, тощо) для підтвердження цих обставин до суду не надав (т. 18, а.с. 220-221);
- у ході проведення судового засідання 03 червня 2023 року (1) обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про відвід колегії суддів, за результатами розгляду якої у її задоволенні було відмовлено, (2) завершено допит свідка ОСОБА_13, серед інших, низка питань була поставлена обвинуваченим ОСОБА_6, разом з тим, жодних проблем з інтернет-з`єднанням останній не мав. Сторона захисту (обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник) у повному обсязі реалізували своє право на перехресний допит свідка (т. 19, а.с. 9-11);
- 16 червня 2025 обвинувачений ОСОБА_6 скерував до суду пояснення щодо показань свідка ОСОБА_13 (т. 19, а.с. 23-48);
- 17 червня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 скерував до суду заяву про відмову від свого захисника - адвоката ОСОБА_9 у зв`язку з розірванням договору про надання правової допомоги у цьому кримінальному провадженні (т. 19, а.с. 49). Крім того, 18 червня 2025 року повідомлення аналогічного змісту надійшло до суду від адвоката ОСОБА_9 (т. 19, а.с. 52);
- 19 червня 2025 року ВАКС направив обвинуваченому ОСОБА_6 лист про необхідність повідомити суд актуальні відомості щодо залучення ним захисника самостійно (т. 19, а.с. 53);
- 20 червня 2025 року (1) у судове засідання обвинувачений ОСОБА_6 не прибув, актуальних відомостей про залучення захисника самостійно суду не повідомив, у зв`язку з чим суд постановив ухвалу про залучення йому захисника за призначенням, а також у судовому засіданні було оголошено перерву до 20 червня 2025 року до 15 години 00 хвилин, (2) обвинуваченому ОСОБА_6 було направлено судову повістку про його виклик у призначене судове засідання на 20 червня 2025 року до 15 години 00 хвилин, (3) на виконання ухвали суду Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги було призначено захисника обвинуваченому ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 (т. 19, а.с. 62), (4) у ході проведення судового засідання було оголошено перерву до 05 серпня 2025 року до 17 години 00 хвилин та роз`яснено захиснику обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 про можливість ознайомитись з матеріалами цього кримінального провадження;
- 04 серпня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 скерував до суду заяву, у якій зазначив, що у нього відсутня можливість брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, оскільки відбувається блокування його IP-адреси та раніше використовуваного VPN-сервісу, при цьому вчергове жодних відомостей (фото, знімки екрану, тощо) для підтвердження цих обставин до суду не надав (т. 19, а.с. 78);
- 05 серпня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, розгляд кримінального провадження був відкладений з урахуванням повідомлених обвинуваченим відомостей у його заяві від 04 серпня 2025 року;
- 12 серпня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим суд визнав причини неприбуття обвинуваченого ОСОБА_6 неповажними (час 17:38:40 технічного запису судового засідання від 12 серпня 2025 року);
- 19 серпня 2025 року обвинувачений ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим суд визнав причини неприбуття обвинуваченого ОСОБА_6 неповажними (час 17:18:13 технічного запису судового засідання від 19 серпня 2025 року).
Колегія суддів наголошує, що після початку повномасштабного вторгнення комунікація обвинуваченого ОСОБА_6 з судом і навпаки відбувалась засобами електронної пошти за зазначеною самим обвинуваченим електронною адресою (до 04 серпня 2025 року) та повідомленим ним номером телефону за допомогою месенджера Whatsapp (до 11 червня 2025 року).
3.3.2. Щодо належності кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6, до переліку кримінальних правопорушень, щодо яких можливо здійснювати спеціальне судове провадження
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України, і ці злочини належать до переліку, визначеного ч. 2 ст. 297-1 КПК України, щодо яких судовий розгляд може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia).
3.3.3. Щодо ухилення обвинуваченого ОСОБА_6 від явки на виклик суду (неприбуття обвинуваченого на виклик без поважної причини більш як два рази)
У контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд при здійснення процедури «in absentia» Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) зауважив, що питання, які постають перед судом у такому випадку, полягають у можливості за відсутності офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права брати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя. У справі, що розглядалась ЄСПЛ, не було продемонстровано, що заявник був в достатній мірі проінформований про притягнення його до кримінальної відповідальності та про пред`явлені йому обвинувачення. З цих підстав не можна робити висновок, що він намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання (Sejdovic v. Italy, пункт 99).
Таким чином, колегії суддів необхідно дослідити питання обізнаності ОСОБА_6 про порушене щодо нього кримінальне провадження, оскільки, як вказав ЄСПЛ у зазначеному вище рішенні, визнання обвинуваченого «особою, яка переховується від правосуддя», у заочному судовому провадженні «in absentia» без повідомлення його про слухання справи проти нього є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, відповідно до встановлених у п. 3.3.1. цієї ухвали обставин обвинувачений ОСОБА_6 обізнаний про покладені на нього обов`язки, обумовлені статусом обвинуваченого (т. 1, а.с. 53). При цьому, до початку повномасштабної військової агресії РФ проти України брав участь у судових засіданнях безпосередньо в приміщенні ВАКС, а починаючи з 12 вересня 2023 року брав активну участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_6 :
- був належним чином повідомлений про дати та час судових засідань, призначених колегією суддів, серед інших, на 20 червня, 05, 12 та 19 серпня 2025 року шляхом направлення судових повісток на його електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 (що повністю узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 136 КПК України), яку він повідомив суду ще 23 листопада 2022 року, постійно використовував для комунікації з ВАКС та безпосередньої участі у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (т. 19, а.с. 50, 59, 87);
- після завершення стадії дослідження документів сторони обвинувачення і сторони захисту, та допиту усіх свідків сторін кримінального провадження, зокрема ключового свідка за версією сторони обвинувачення ОСОБА_13, у судові засідання, призначені на 20 червня, 05, 12 та 19 серпня 2025 року, обвинувачений ОСОБА_6 не прибув. Крім того, враховуючи ненадання обвинуваченим жодних відомостей про наявність у нього технічних проблем для участі у судових засіданнях у режимі відеоконференцзв`язку за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 12 та 19 серпня 2025 року, суд визнав причини його неприбуття неповажними.
3.3.4. Щодо перебування обвинуваченого ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території України
Враховуючи, що сторона обвинувачення не обґрунтовувала своє клопотання фактом оголошення обвинуваченого ОСОБА_6 у міжнародний розшук, колегія суддів оцінюватиме лише доводи прокурора щодо перебування обвинуваченого на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором .
24 лютого 2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Місто Маріуполь та Маріупольський район Донецької області, відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28 лютого 2025 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ» (зі змінами від 15 липня 2025 року), є тимчасово окупованими територіями.
Відповідно до встановлених у п. 3.3.1. цієї ухвали обставин обвинувачений ОСОБА_6 :
- зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, яка наразі є тимчасово окупованою РФ територією України;
- проживає за адресою: АДРЕСА_3, яка наразі є тимчасово окупованою РФ територією України. Прикметно, що окреслений факт неодноразово та послідовно підтверджував сам обвинувачений ОСОБА_6 у (1) ході проведення судових засідань, зокрема починаючи з 12 вересня 2023 року, (2) своїх заявах про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції та низки письмових пояснень щодо наданих стороною обвинувачення документів.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що стороною обвинувачення належним чином доведено факт перебування обвинуваченого ОСОБА_6 на тимчасово окупованій РФ території України.
Водночас, колегія суддів відхиляє твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 щодо того, що спеціальне судове провадження може здійснюватися виключно щодо особи, яка перебуває у міжнародному розшуку.
Так, положення ч. 3 ст. 323 КПК України визначає, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений у міжнародний розшук.
Системний аналіз окресленої норми свідчить, що використана законодавцем конструкція «та/або» виокремлює альтернативні та самостійні підстави для здійснення судового розгляду за відсутності обвинуваченого (in absentia). Так, оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук не є обов`язковою передумовою застосування такого спеціального порядку, однак може бути як самостійною підставою для вирішення питання здійснення судового розгляду за відсутності обвинуваченого або використовуватись одночасно з іншою умовою, передбаченою ст. 323 КПК України. Ця теза підтверджується також системний аналізом ч. 5 ст. 139 КПК України. Вимога обов`язкового розшуку, коли є достатні докази перебування особи на тимчасово окупованій території, нівелювала б зміст інституту спеціального судового провадження та суперечила б його законодавчій меті, позаяк оголошення в розшук осіб, які перебувають на тимчасово окупованій території України, має виключно формальний характер і не може забезпечити їх фактичної участі у процесі.
Припущення захисника ОСОБА_7, що обвинувачений виїхав за межі України не мають жодного фактичного підтвердження та обґрунтування, позаяк ОСОБА_6 таких намірів жодного разу не висловлював, навпаки пояснюючи свою участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції перебуванням на тимчасово окупованій території.
3.4. Висновки суду
Враховуючи наведені обставини суд констатує, що обвинувачений ОСОБА_6 :
- обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України, і ці злочини належить до переліку, визначеного ч. 2 ст. 297- 1 КПК України, щодо яких судовий розгляд може здійснюватися за відсутності обвинуваченого;
- попри обізнаність про факт здійснення щодо нього кримінального провадження, свій статус обвинуваченого у ньому, а також покладені на нього процесуальні обов`язки та необхідність їх виконання, ухиляється від прибуття на виклик суду;
- перебуває на тимчасово окупованій території України.
Колегія суддів зауважує, що право особи на участь у розгляді справи, гарантоване ст. 6 Конвенції, є одним з основоположних прав, проте таке право не є абсолютним, і має існувати розумна пропорційність між використовуваними засобами сторін кримінального провадження та метою, яку вони прагнуть досягти.
Процедура «in absentia» неминуче припускає деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Водночас, чинне кримінальне процесуальне законодавство України надає обвинуваченим достатні гарантії для реалізації їхніх процесуальних прав у межах спеціального судового провадження, зокрема, надає право обвинуваченим, за бажанням, прибути у судове засідання, право виробити лінію захисту, право на юридичну допомогу, право бути вислуханим та право оскаржити заочний вирок.
Проаналізувавши клопотання прокурора, матеріали кримінального провадження у межах, необхідних для його вирішення, колегія суддів приходить до висновку про наявність передбачених ст. 323 КПК України підстав для здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
Разом з тим, суд враховує принцип рівності сторін, як одну зі складових ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою правову позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 1-24/2009, провадження № 13-1 зво19).
На переконання колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні окреслений принцип під час здійснення спеціального судового провадження буде дотриманий у повній мірі, враховуючи той факт, що після свідомої відмови обвинуваченого ОСОБА_6 від свого захисника за договором ОСОБА_9, йому на підставі ухвали суду від 20 червня 2025 року Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги було призначено захисника - адвоката ОСОБА_7 .
Враховуючи викладене, оскільки наявні підстави для здійснення цього кримінального провадження за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 (in absentia), клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372, 376 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання прокурора задовольнити.
2. Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2020 року за № 52020000000000080, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209 КК України.
3. Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений ОСОБА_6 з`явиться або буде доставлений до суду, судовий розгляд продовжувати з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.
4. Повідомити обвинуваченого ОСОБА_6 про здійснення спеціального судового провадження щодо нього шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду.
5. Повістку про виклик обвинуваченого ОСОБА_6, а також процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
6. Копію ухвали вручити прокурору та захиснику обвинуваченого ОСОБА_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2