- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
Справа № 991/8369/25
Провадження № 1-кс/991/8450/25
УХВАЛА
про відмову у скасуванні арешту
26 серпня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
детектива ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ОСОБА_6, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022100000000478 від 14.09.2022.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
18.08.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання.
З його змісту вбачається, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у цьому провадженні за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4, 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
В межах цього провадження ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Під час досудового розслідування зазначеного провадження слідчі Національної поліції України на підставі ухвал слідчої судді Голосіївського районного суду м. Києва провели обшуки за місцем проживання подружжя ОСОБА_8, а також за місцем знаходження офісного приміщення, що належить дружині підозрюваного - ОСОБА_9 .
За результатами проведення відповідних обшуків було вилучено, серед іншого, грошові кошти у розмірі: 62 420 доларів США, 26 150 євро та 138 600 гривень.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.04.2023 на вказані кошти накладено арешт.
На переконання заявника, арешт має бути скасовано зважаючи на таке.
Так, вилучені під час обшуку кошти не є речовими доказами в розуміння ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а отже, арешт накладено необґрунтовано.
Окрім того, адвокат вказав на відсутність правових підстав для подальшого арешту грошових коштів ОСОБА_9 .
Грошові, вилучені за місцем проживання ОСОБА_7, є спільною сумісною власністю подружжя. Тобто, половина суми вилучених коштів належить, відповідно, ОСОБА_9 .
Зважаючи на те, що готівкові кошти були набуті ОСОБА_7 в період шлюбу, укладеного 01.07.1995, вони є спільним сумісним майном подружжя.
До того ж, ОСОБА_10 є фізичною особою-підприємцем, отримує дохід від своєї господарської діяльності, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 07.11.2023.
Відповідно до вказаних відомостей сума доходу ОСОБА_9 від здійснення підприємницької діяльності за I-IV квартал 2022 року становила 3 810 900 гривень.
Враховуючи суму грошових коштів, які були обготівковані за період з 01.12.2021 по 28.02.2023 (в доларовому еквіваленті становить близько 50 тисяч), можна дійти висновку, що велика частина заощаджень була сформована саме за рахунок доходів останньої.
Отже, як зазначив заявник, арештовані грошові кошти є спільним заощадженням подружжя. А накладення арешту на іншу половину такого майна може призвести до непропорційного втручання в право на мирне володіння їм.
Грошові кошти дружини ОСОБА_7 не можуть бути спрямовані на відшкодування шкоди потерпілим підприємствам (в разі доведення вини останнього та його засудження), оскільки це є прямим порушенням принципу особистої відповідальності, згідно з яким особа може бути притягнута до відповідальності лише за свої власні дії (або бездіяльність), а не за дії інших осіб.
Окрім цього, адвокат також зазначив, що спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.
Отож, зважаючи на викладене, заявник просив скасувати арешт з 31 210 доларів США, 13 075 євро та 69 300 гривень, що є половиною грошових коштів, арештованих ухвалою Київського апеляційного суду від 26.04.2023.
(2)Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні представники ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Зі свого боку детектив ОСОБА_13 заперечував проти задоволення заявленого клопотання. Вказав, що арешт є обґрунтованим. Крім того, потреба у його застосуванні об`єктивно не відпала.
(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при розгляді клопотання
Дослідивши матеріали клопотання та додані документи, заслухавши пояснення учасників, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у скасуванні арешту слід відмовити.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК існує дві окремі підстави, які дають слідчому судді можливість скасувати арешт майна повністю чи частково якщо у подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або ж арешт накладено необґрунтовано.
У своєму клопотанні адвокат посилався на дві обставини, які підлягають перевірці.
Так, слідчий суддя встановив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснювалося досудове розслідування у цьому провадженні.
01.03.2023 на підставі ухвал слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.02.2023 проведено обшуки за адресою місця проживання та у службовому кабінеті ОСОБА_7, під час яких вилучено, серед іншого, грошові кошти. Постановою слідчого того ж дня їх визнано речовими доказами.
26.04.2023 колегія суддів Київського апеляційного суду м. Києва скасувала ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва та постановила нову, якою, зокрема, наклала арешт на вказані кошти в сумі: 62 420 доларів США, 26 150 євро та 138 600 грн.
Зі змісту відповідної ухвали вбачається, що законність коштів, які вилучено у ОСОБА_14, має бути перевірена під час проведення досудового розслідування, оскільки докази, на які посилається адвокат, лише підтверджують, що в ОСОБА_7 могли бути певні кошти, проте вони не підтверджують, що вилучені грошові кошти отримані в законний спосіб.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на вилучені під час обшуку грошові кошти, було накладено обґрунтовано.
Крім того, заявник наголошував на тому, що подальша потреба у застосуванні відповідного заходу забезпечення відпала.
В обґрунтування своїх доводів про необхідність скасування арешту з грошових коштів адвокати ОСОБА_6 зазначили, що остання здійснює підприємницьку діяльність та отримує відповідний дохід, що підтверджується довідкою банку, випискою про руху коштів та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору і свідчить про законність походження її коштів.
Окрім того, ті наголошували, що такі грошові кошти є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 .
Так, на переконання слідчого судді, під час розгляду клопотання не було встановлено будь-яких відомостей, що у застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, зважаючи на обставини, які перевіряються органом досудового розслідування в межах цього провадження, а також статус ОСОБА_14 як підозрюваного.
Доводи сторони захисту про те, що арештовані грошові кошти належать подружжю на праві спільної сумісної власності, у зв`язку з чим, їх частина має бути повернута ОСОБА_15 не ґрунтуються на вимогах закону.
В межах кримінального провадження є неприпустимим вирішення спору про право власності на майно шляхом поділу його з виділенням часток (постанова Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року у справі № 752/7440/18).
Слідчий суддя констатував, що грошові кошти, на які накладено арешт, є спільною сумісною власністю, частки якої не поділено між подружжям. Отож, скасування арешту лише з їх частини (половини) є неможливим в межах кримінального провадження.
Зважаючи на встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, у сукупності з наведеними учасниками доводами, на цьому етапі, на переконання слідчого судді, арешт вилучених під час проведення обшуків грошових коштів залишається виправданим. А скасування арешту з частини суми таких коштів - суперечить вимогам чинного законодавства.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
-відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_16 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022100000000478.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1