- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/2242/21
Номер провадження 1-кп/991/14/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2025 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
його захисника адвоката ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2022 року за № 52022000000000094, у межах об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2021 року за № 52021000000000013 та 09 травня 2022 року за 52022000000000094, за обвинуваченням
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ Донецької обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. 25 липня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_8, в якому останній прохав закрити у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування кримінальне провадження за № 52022000000000094.
На обґрунтування клопотання обвинувачений посилався на те, що:
- матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52022000000000094 та за №52021000000000013 були виділені в окреме провадження з кримінального провадження № 52018000000000748, в якому ще 02 грудня 2019 року, та, як наслідок, на момент виділення згаданих кримінальних проваджень, вже закінчився строк досудового розслідування;
- обвинувальні акти у кримінальному провадженні за №52021000000000013 та № 52022000000000094 було складено детективом, погоджено прокурором та направлено до Вищого антикорупційного суду поза межами строку досудового розслідування.
Зокрема, обвинувачений покликався на те, що 04 грудня 2015 року Національним антикорупційним бюро України у межах кримінального провадження за № 52015000000000002 розпочато досудове розслідування за фактом можливого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Упродовж 04 грудня 2015 року - 27 лютого 2017 року орган досудового розслідування виніс рішення про об`єднання в одному кримінальному провадженні декількох проваджень, зокрема, станом на 01 березня 2017 року в одне провадження було об`єднано матеріали за № 52015000000000002, за № 42015110000000121, за № 32015100000000149, із присвоєнням єдиного № 42015110000000121.
01 березня 2017 року постановою заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42015110000000121 від 19 березня 2015 року продовжений до 12 місяців, а саме - до 15 червня 2017 року.
Обвинувачений зазначив про те, що на момент ухвалення цієї постанови у кримінальному провадженні за № 42015110000000121 залишалось 3 місяці 14 днів строку досудового розслідування.
26 липня 2018 року з кримінального провадження за № 42015110000000121 в окреме провадження за № 52018000000000748 було виділено відомості щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_6 . На час цього виділення, як вказав обвинувачений, залишався строк досудового розслідування тривалістю 1 місяць 19 днів.
30 серпня 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52018000000000748 черговий раз було зупинено та не відновлювалось до 12 січня 2021 року. Разом з тим, за твердженням обвинуваченого ОСОБА_10, фактично це провадження було відновлено у зв`язку із проведенням низки процесуальних дій, зокрема, пов`язаних із задоволенням заявленого у порядку ст. 69 КПК України клопотання експерта ХНДІСЕ про надання додаткових матеріалів цього провадження для проведення судової економічної експертизи за № 18862, призначеної 30 серпня 2019 року, формуванням та направленням на адресу експерта відповідних матеріалів.
Так, за твердженням обвинуваченого, незважаючи на фактичне відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52018000000000748, відповідна постанова про відновлення досудового розслідування винесена не була, відсутні постанови про зупинення цього кримінального провадження упродовж 24 жовтня 2019 року - 12 січня 2021 року. Таким чином, на думку обвинуваченого, з 24 жовтня 2019 року дванадцятимісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52018000000000748 продовжив спливати і закінчився 02 грудня 2019 року.
А тому, обвинувачений покликався, що відновлення кримінального провадження 08 травня 2025 року та виділення 09 травня 2022 року матеріалів кримінального провадження, зареєстрованих за № 52022000000000094, було вчинено за умови перевищення строку досудового розслідування . Зокрема, ОСОБА_10 вказав, що 01 листопада 2022 року йому було висунуто обвинувачення з порушенням строку на 2 роки 10 місяців 29 днів, а тому направлення 02 листопада 2022 року обвинувального акта у кримінальному провадженні за № 52022000000000094 до суду відбулося поза межами строку досудового розслідування.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник - адвокат ОСОБА_9, обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання з наведених у ньому мотивів. Окремо захисник ОСОБА_9 зазначив про те, що надання додаткових матеріалів на запит експерта є процесуальною дією, яка свідчить про відновлення досудового розслідування та зумовлює закінчення строків досудового розслідування.
2.2. Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та наполягала, що надання додаткових матеріалів на запит експерта не свідчить про відновлення досудового розслідування, оскільки це не є слідчою або процесуальною дією. Вказала, що оцінка допустимості тих чи інших доказів має здійснюватися на іншому етапі судового розгляду. Додатково зазначила, що первісне кримінальне провадження було розпочато до набрання чинності п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а тому вказана норма є незастосовуваною у цьому випадку.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши клопотання та матеріали, надані сторонами кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
3.2. Межі розгляду
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Закриття кримінального провадження, як одна з форм його закінчення, за своєю природою є припиненням кримінального переслідування особи з боку держави та може відбуватися лише з підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 підтвердив, що доводи клопотання зводяться до наявності підстав для закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_14 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів досліджує доводи клопотання виключно у контексті наявності підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки інші питання стороною захисту не були винесені на розгляд суду.
3.3. Обставини, встановлені судом
Обвинувачений ОСОБА_10 покликався на те, що у кримінальному провадженні від 04 грудня 2015 року за № 52015000000000002 13 серпня 2016 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.
За наслідками неодноразових подальших об`єднань та виділень матеріали кримінального провадження № 52015000000000002 були об`єднані з іншими провадженнями у єдине кримінальне провадження № 42015110000000121.
26 липня 2018 року матеріали досудового розслідування щодо обвинуваченого були виділені у кримінальне провадження № 52018000000000748, а з цього кримінального провадження 09 травня 2022 року - у кримінальне провадження № 52022000000000094, обвинувальний акт у якому був скерований до суду та яке просить закрити обвинувачений ОСОБА_10 .
Таким чином, кримінальне провадження № 52022000000000094 було зареєстроване 09 травня 2022 року, втім у його межах розслідувалися кримінальні правопорушення, відомості про які було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) у межах кримінального провадження № 52015000000000002.
Ці обставини зумовлюють необхідність встановлення правового режиму в частині продовження строків досудового розслідування та закриття кримінального провадження у зв`язку з їх закінченням, що має застосовуватися до цього кримінального провадження.
3.4. Правове регулювання
3.4.1. Суд констатує, що правовий інститут, який регулював питання строку досудового розслідування, у 2018 році зазнав суттєвих змін, зокрема - щодо законодавчого регулювання його обчислення, продовження та наслідків спливу цього строку. Отже, задля визначення норм права, які підлягають застосуванню у цьому кримінальному провадженні, суд має проаналізувати хронологічну послідовність відповідних змін.
3.4.2. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КПК України (у редакції від 14 жовтня 2014 року) строк досудового розслідування може бути продовжений в межах строків, встановлених пп. 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу, а саме:
1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури;
2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником;
3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.
Статтею 295 КПК України (у редакції 2012 року) було урегульовано порядок продовження строку досудового розслідування, а ст. 296 та 297 КПК України (у редакції 2012 року) визначено порядок задоволення та відмови у задоволенні клопотань про продовження строків досудового розслідування прокурором.
3.4.3. Згідно Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року (надалі - Закон № 2147-VIII) було внесено зміни до КПК України, зокрема, до ч. 3 ст. 294 КПК України, внаслідок чого було визначено, що строк досудового розслідування злочину може бути продовжений в межах строків, встановлених пп. 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу, а саме:
1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора;
2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.
Статтю 295 КПК України, що передбачала порядок продовження строку досудового розслідування прокурором, було викладено у новій редакції, а ст. 296, 297 КПК України виключено. Крім того, КПК України доповнено ст. 297-1, що унормувала порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею.
Також, КПК України доповнено п. 10 ч. 1 ст. 284, яким визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Відповідно до п. 4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону № 2147-VIII пп. 11-27, 45 п. 7 параграфу 1 розділу 4, якими внесені зміни до кримінального процесуального закону, вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Закон № 2147-VIII набув чинності 15 грудня 2017 року, а тому наведені зміни підлягають застосуванню лише до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року включно.
3.5. Оцінка суду
3.5.1. З огляду на приписи ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд вбачає за необхідне дослідити практику Верховного Суду, яка урегульовує питання закриття кримінальних проваджень, що внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Зокрема, у постанові ОП ККС ВС від 11 вересня 2023 року у справі за № 711/8244/18 наголошено на тому, що законодавець чітко визначив свою позицію щодо дії положень, які визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у часі, передбачивши виключно їхню пряму дію, і п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.
Аналогічну позицію ККС ВС підтримав у постанові від 29 січня 2025 року у справі за № 463/3618/22, постанові від 27 лютого 2025 року у справі за № 523/1767/20, постанові від 14 серпня 2025 року за № 932/14228/20.
Отже, Верховний Суд констатував, що подальше об`єднання/виділення чи зміна правової кваліфікації кримінального провадження, в якому відомості про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР як до введення в дію положень, указаних у п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII (зокрема, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України), так і після набрання чинності цими нормами, жодним чином не впливає на імперативний характер вказівки у примітці до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України про дію приписів цього пункту лише щодо справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто із 16 березня 2018 року. А тому, закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження щодо кримінальних правопорушень, відомості про які внесено до ЄРДР до введення в дію положень, указаних у п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, суперечить імперативним приписам згаданої примітки.
3.5.2. Як раніше зазначала колегія суддів, кримінальне провадження № 52022000000000094 було зареєстроване 09 травня 2022 року, втім у його межах розслідувалися кримінальні правопорушення, відомості про які були внесені до ЄРДР у межах кримінального провадження № 52015000000000002, відомості про яке були внесені до ЄРДР 04 грудня 2015 року, а 13 серпня 2016 року ОСОБА_8 у межах останнього повідомлено про підозру.
Суд констатує, що об`єднання та виділення кримінальних проваджень є важливим правовим інститутом, який забезпечує можливість всебічного та повного досудового розслідування багатоепізодних чи багатосуб`єктних кримінальних правопорушень, з одного боку, та додержання розумних строків досудового розслідування та судового розгляду, з іншого.
Разом з тим, вжиття стороною обвинувачення заходів щодо об`єднання чи виділення кримінальних проваджень, спрямованих на досягнення їх дієвого здійснення, не може змінювати правовий режим кримінального провадження щодо продовження строку досудового розслідування та наслідків його спливу. Реєстрація відомостей про виявлені кримінальні правопорушення в ЄРДР з наступним їх об`єднанням чи виділенням не змінює ані дати початку досудового розслідування, ані інших його ознак.
У постанові від 11 квітня 2023 року у справі № 201/3571/20 ККС ВС наголосив на неприпустимості протиставлення правових категорій «дати початку досудового розслідування» та «дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення», адже такий підхід суперечить ст. 214 КПК, відповідно до якої досудове розслідування розпочинається з моменту внесення до ЄРДР відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Тобто, буквальне тлумачення тексту цієї статті свідчить, що момент початку досудового розслідування щодо певного злочину співпадає з моментом внесення до ЄРДР відомостей, які можуть свідчити про цей злочин.
Відповідно до ч. 7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Суд наголошує, що Законом № 2147-VIII ст. 217 КПК України доповнено ч. 7 задля нівелювання проблем щодо визначення дати початку досудового розслідування у випадку об`єднання та/або виділення матеріалів провадження.
Прикметно, що законодавцем використано формулювання щодо особливостей застосування Закону № 2147-VIII, зокрема, його застосування поширено на справи, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Отже, вирішальною для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є дата внесення до ЄРДР відомостей саме про кримінальне правопорушення, а не перереєстрація цих відомостей у зв`язку з виділенням (об`єднанням) кримінальних проваджень. Першочергово відомості про кримінальні правопорушення, які наразі є предметом судового розгляду, були внесені 04 грудня 2015 року у межах кримінального провадження № 52015000000000002, а тому саме ця дата визначає, який правовий режим має застосовуватися до кримінального провадження № 52022000000000094.
Відтак, оскільки відомості про кримінальні правопорушення були внесені до 16 березня 2018 року, положення Закону № 2147-VIII, якими до кримінального процесуального закону було додано підставу для закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, не застосовуються до цього кримінального провадження.
За таких обставин, суд позбавлений можливості застосувати приписи п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та закрити кримінальне провадження № 52022000000000094, а тому підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 відсутні.
3.5.3. Разом з тим, оскільки відмова у задоволенні клопотання обумовлена відсутністю у суду повноважень закрити кримінальне провадження із фактично зазначеної у ньому підстави, колегія суддів відхиляє інші доводи сторони захисту, оскільки вони не можуть вплинути на висновок суду щодо неможливості закриття цього кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.
Прикметно, що з урахуванням вимог ст. 91, 94, 99, 101-102 КПК України, а також положень Глави 28 цього Кодексу, правова оцінка доказів у контексті фактичного відновлення кримінального провадження у зв`язку з наданням експерту додаткових матеріалів кримінального провадження має оцінюватися не у межах розгляду клопотання про закриття кримінального провадження, а на іншому етапі судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3