02/09/2025
Справа № 991/7360/25
Провадження № 2/991/26/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої судді Задорожної Л.І.,
суддів Крикливої Т.Г., Чернової О.В.,
за участю: секретаря судового засідання Ярмолюк М.І.,
сторін:
представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В.,
представника відповідачів - адвоката Слободяника О.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у цивільній справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави заяви представника позивача - прокурора Подгорця Сергія Васильовича про зміну предмету позову,
встановив:
І. Історія провадження
17.07.2025 Держава Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернулась до Вищого антикорупційного суду з позовною заявою до ОСОБА_1, як особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до суду подано позовну заяву з такими вимогами:
1.1. визнати необґрунтованими активи вартістю 4 274 050 грн, а саме:
- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 53,8 кв. м, житлова площа 19,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2525800780000, вартістю на день набуття 2 770 700 грн, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;
- машино-місце, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, вартістю на день набуття 225 000 грн, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2655298480000, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 ;
- транспортний засіб марки «TOYOTA» моделі «RAV4», 2022 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, вартістю 1 278 350 грн, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 .
1.2. звернути стягнення в дохід держави на належні ОСОБА_3, ОСОБА_2 необґрунтовані активи, а саме:
- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 53,8 кв. м, житлова площа 19,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2525800780000, вартістю на день набуття 2 770 700 грн;
- машино-місце, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, вартістю на день набуття 225 000 грн, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2655298480000;
- транспортний засіб марки «TOYOTA» моделі «RAV4», 2022 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, вартістю 1 278 350 грн.
Позивач вказав, що ОСОБА_1, починаючи з 01.12.2020 та до 26.01.2024 перебував на посаді депутата Глухівської міської ради Сумської області, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, через членів своєї сім`ї ОСОБА_2 (сина) та ОСОБА_3 (дружину), впродовж грудня 2021 - листопада 2022 року набув у власність необґрунтовані активи (квартиру, машино-місце, транспортний засіб), загальною вартістю 4 274 050 грн, що перевищує визначену ч. 2 ст. 290 ЦПК України мінімальну межу виміру, але не перевищує межу, передбачену ст. 368-5 КК України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 зазначену позовну заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Чернової О.В. та Крикливої Т.В.
Відповідно до розпоряджень в.о. керівника апарату Карауш Т. від 18.07.2025 № 43, 44 ав на підставі службового листа судді Ткаченка О.В. № 1342/25 щодо необхідності призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 991/7360/25, з посиланням на вимоги ч. 1 ст. 187, ч. 5 ст. 153 ЦПК України, а також на наказ Вищого антикорупційного суду від 15.07.2025 № 570/в, яким судді Ткаченку О.В. надано відпустку з 21.07.2025 до 24.07.2025, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 991/7360/25 (провадження 2-з/991/26/25, 2/991/26/25) для заміни судді-доповідача.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2025 позовну заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючої судді Задорожної Л.І., суддів Чернової О.В. та Крикливої Т.В. (далі - Суд).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розглядати цю справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10 год 30 хв 14.08.2025.
12.08.2025 від представника відповідачів адвоката Слободяника О.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому висловлено прохання частково задовольнити позовні вимоги та стягнути солідарно з відповідачів вартість необґрунтованих активів у розмірі 4 274 050 грн (Вх. 36281/25). Представником зазначено, що висновки про необґрунтованість набуття активів ОСОБА_1 ґрунтуються на припущенні, що в деклараціях ОСОБА_1 та його родини вказано достовірну інформацію, оскільки ОСОБА_1 намагався пояснити набуття активів за рахунок коштів усієї сім`ї. Натомість, представник позивача дійшов висновку щодо набуття всіх активів ОСОБА_1 . Водночас, дослідження способу життя сім`ї ОСОБА_1 за тривалий період свідчить про те, що інформація про доходи в деклараціях зазначалася недостовірно. Сім`я займалася діяльністю, яка забезпечувала значні доходи. Несплата податків з усіх отриманих доходів пояснює неможливість відображення достовірної інформації про заощадження в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Стрімке зростання офіційних доходів членів родини також підтверджує тривале ведення ними успішної підприємницької діяльності. Крім того, необхідно враховувати близькі родинні стосунки між відповідачами, які пояснюють не лише обмін безготівковими коштами, а й готівкою. З посиланням на ч. 2-3 ст. 292 ЦПК України, відповідачі визнають позовні вимоги в частині вартості таких активів, однак, зазначають, що в квартирі проведено ремонт, який неможливо відокремити від квартири. Також, у квартирі проживають особи, які переїхали у зв`язку з воєнними подіями, а квартира і машино-місце є взаємопов`язаними об`єктами між собою. Окрім того, нинішня вартість автомобіля значно нижча за вартість його придбання.
14.08.2025 надійшла до суду спільна заява відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання позовних вимог (Вх. 36677/25).
ІІ. Суть заяв про зміну предмету позову
13.08.2025 від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В. надійшла заява про зміну предмету позову на підставі ч. 3 ст. 49 ЦПК України (Вх. 36640/25), у якій він просить:
- визнати необґрунтованими активами: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 53,8 кв. м, житлова площа 19,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2525800780000, вартістю на день набуття 2 770 700 грн, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 (1); машино-місце, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, вартістю на день набуття 225 000 грн, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2655298480000, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 (2); транспортний засіб марки «TOYOTA» моделі «RAV4», 2022 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, вартістю 1 278 350 грн, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 (3);
- стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вартість необґрунтованих активів у розмірі 4 274 050 грн.
Заява обґрунтована тим, що у відзиві представника відповідачів зазначено, що об`єкт нерухомості (актив), який є предметом позову, а саме квартира, зазнала суттєвих поліпшень шляхом проведення ремонту, який є невід`ємним від квартири. У квартирі постійно проживають особи, які переїхали до м. Києва у зв`язку з воєнними діями. Також, вказано про невід`ємний зв`язок квартири та машино-місця та про істотне зменшення вартості автомобіля. При цьому позивач вказує на те, що не має можливості спростувати доводи представника відповідачів, у зв`язку з чим вважає необхідним змінити предмет позову.
01.09.2025 від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В. надійшла заява про зміну предмету позову на підставі ч. 3 ст. 49 ЦПК України (Вх. 39500/25), у якій він просить:
- залишити без розгляду заяву про зміну предмету позову, подану 14.08.2025 засобами електронної пошти;
- прийняти нову заяву про зміну предмету позову до розгляду;
- визнати необґрунтованими активами: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 53,8 кв. м, житлова площа 19,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2525800780000, вартістю на день набуття 2 770 700 грн, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 (1); машино-місце, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, вартістю на день набуття 225 000 грн, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2655298480000, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 (2); транспортний засіб марки «TOYOTA» моделі «RAV4», 2022 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2, вартістю 1 278 350 грн, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 (3);
- стягнути у дохід держави вартість необґрунтованих активів: з відповідача ОСОБА_1 у сумі 1 424 683, 33 грн, з відповідача ОСОБА_3 у сумі 1 424 683, 33 грн, з відповідача ОСОБА_2 у сумі 1 424 683, 33 грн.
Ця заява обґрунтована такими ж підставами, які зазначено в первісній заяві прокурора про зміну предмета позову. Окрім того, представник позивача посилався на практику Верховного Суду, відповідно до якої законодавець окремо не урегулював ті випадки, за яких необґрунтовані активи набуваються двома або більше особами (тобто, має місце множинність осіб). Стаття 541 ЦК України, за відсутності окремого правового регулювання, поширюється на стягнення необґрунтованих активів у дохід держави чи вартості таких активів. Законом не встановлено випадків виникнення солідарного зобов`язання для стягнення необґрунтованих активів у дохід держави чи вартості таких активів (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 991/2396/22).
ІІІ. Позиції учасників провадження
Представник позивача - прокурор Подгорець С.В. просив залишити заяву від 13.08.2025 без розгляду та повернути її, у зв`язку з порушенням форми подання заяви про зміну предмету позову, а також прийняти нову заяву про зміну предмету позову. Зазначив, що у разі прийняття заяви про зміну предмету позову буде змінено предмет позову зі стягнення активів на стягнення вартості активів із посиланням на ст. 291, 292 ЦПК України. На його переконання, можливо стягнути грошовий еквівалент вартості необґрунтованих активів, оскільки розрахувати точну вартість поліпшення квартири наразі неможливо. При цьому, вважає, що не змінилися підстави позову, фактично змінюється лише форма компенсації таких активів для держави.
Представник відповідачів адвокат Слободяник О.П. підтримав заяву про зміну предмету позову та наполягав на її задоволенні, оскільки вона відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства. На його думку, нову заяву про зміну предмету позову слід розглядати, виходячи з фактичних обставин справи. Підтвердив, що у квартирі фактично проведений ремонт, який неможливо відокремити від квартири. Звернув увагу, що в цивільному процесі, за умови досягнення згоди між сторонами, такі обставини не підлягають доведенню доказами. Фактично, вартість автомобіля за цей період знизилася, а наявність машино-місця тісно пов`язана з автомобілем. Зазначив, що при підготовці відзиву адвокат і прокурор досягли певного процесуального компромісу. Підстави позову залишилися такими ж, змінено лише предмет позову, при цьому прокурор має намір довести незаконне набуття активів.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце підготовчого засідання не з`явились. Їх неявка не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
IV. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяв представника позивача про зміну предмета позову в цій справі, Суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. 290 ЦПК України).
З огляду на те, що у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави відсутній інший орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, за правилами абз. 2 ч. 5 ст. 56 ЦПК України прокурор у такій категорії цивільних справ набуває статусу позивача.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (ч. 3, 5 ст. 49 ЦПК України).
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
Під час подання позову представник позивача самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес було порушено відповідачем, та зазначає, які дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. При цьому суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема щодо матеріально-правового інтересу позивача у спірних правовідносинах.
Зміна предмета позову відбудеться у тому разі, якщо в рамках конкретної позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) матиме намір скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
У постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.07.2025 у справі № 711/8019/23 йдеться про те, що Велика Палата Верховного Суду у свої постановах неодноразово зазначала, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу. Від підстав позову слід відрізняти правові підстави позову (юридичне обґрунтування позову) - юридичну кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові, оскільки суд згідно з принципом jura novitcuria («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно надати правову кваліфікацію спірних правовідносин. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини, ніж ті, якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
У постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 йдеться про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Судом установлено, що 13.08.2025 та 01.09.2025 від представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В. надійшли дві заяви, які ним визначені як заяви про зміну предмета позову.
У заяві від 13.08.2025 прокурор просив прийняти заяву про зміну предмету позову до розгляду; визнати необґрунтованими активами: квартиру та машино-місце, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_3, а також транспортний засіб марки, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 ; стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 вартість необґрунтованих активів у розмірі 4 274 050 грн.
У заяві від 01.09.2025 прокурор просив залишити без розгляду заяву про зміну предмету позову, подану 14.08.2022 (вірна дата 13.08.2025) засобами електронної пошти; прийняти нову заяву про зміну предмету позову до розгляду; визнати необґрунтованими активами: квартиру та машино-місце, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_3, а також транспортний засіб марки, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 ; стягнути у дохід держави вартість необґрунтованих активів з ОСОБА_1 у сумі 1 424 683, 33 грн, ОСОБА_3 у сумі 1 424 683, 33 грн, ОСОБА_2 у сумі 1 424 683, 33 грн.
Заяви обґрунтовані тим, що у відзиві представника відповідачів зазначено, що об`єкт нерухомості (актив), який є предметом позову, а саме квартира, зазнала суттєвих поліпшень шляхом проведення ремонту, який є невід`ємним від квартири. У квартирі постійно проживають особи, які переїхали до м. Києва у зв`язку з воєнними діями. Зокрема, вказано на невід`ємний зв`язок квартири та машино-місця, а також про істотне зменшення вартості автомобіля. При цьому представник позивача не має можливості спростувати доводи представника відповідачів, у зв`язку з чим вважає необхідним змінити предмет позову.
Вимоги ч. 5-7 ст. 43 ЦПК України передбачають, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Суд вважає за необхідне зауважити, що подана 13.08.2025 заява представником позивача - прокурором Подгорцем С.В. про зміну предмету позову була направлена на електронну пошту Вищого антикорупційного суду з накладенням кваліфікованого електронного підпису, в той час як орган державної влади (Спеціалізована антикорупційна прокуратура), який зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відтак, ця заява є такою, що не відповідає вимогам ч. 5-7 ст. 43, ч. 5 ст. 49 ЦПК України, оскільки прокурор надіслав її до суду електронним зв`язком з накладенням електронного цифрового підпису, а не за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля) або в паперовій формі шляхом подачі до канцелярії суду. Крім того, позивач не надав до суду доказів направлення такої заяви та доданих до неї документів відповідачам. Так, до заяви прокурора про зміну предмету позову від 13.08.2025 не долучено доказів направлення заяви та додатків до неї безпосередньо відповідачам ні в електронному вигляді через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему до електронного кабінету відповідачів, ні в паперовій формі листом із описом вкладення. До заяви долучено лише розписку представника відповідачів - Слободяника О.П. про одержання ним заяви про зміну предмету позову.
Отже, у прийнятті заяви про зміну предмету позову від 13.08.2025 має бути відмовлено з поверненням її позивачеві.
Щодо поданої прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорцем С.В. заяви про зміну предмету позову від 01.09.2025, Суд зазначає, що така заява фактично є новим позовом, оскільки обґрунтована новими вимогами, які не заявлялися під час подачі позову, та спрямована на одночасну зміну підстав і предмета позову, що процесуальним законом не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що, по суті є новим позовом.
Первісно прокурор звернувся до Суду з вимогою (предметом) визнання необґрунтованими активів та стягнення цих активів у дохід держави, а у заяві від 01.09.2025 просить визнати необґрунтованими активи та стягнути в дохід держави їх вартість.
Конструкція статті 292 ЦПК України визначає варіанти стягнення необґрунтованих активів в дохід держави:
(1) стягнення безпосередньо активів;
(2) стягнення частини активів відповідача;
(3) стягнення вартості частини активів відповідача у разі неможливості її виділення.
Заявляючи нові позовні вимоги (про стягнення в дохід держави вартості необґрунтованих активів), прокурор мотивує їх іншими обставинами, які не були зазначені в позовній заяві, зокрема тим, що неможливо стягнути квартиру, машино-місце та автомобіль як активи, оскільки квартира зазнала суттєвих поліпшень шляхом проведення ремонту, який є невід`ємним від квартири, у ній постійно проживають особи, які переїхали до м. Києва у зв`язку з воєнними діями, а також вказано про невід`ємний зв`язок квартири та машино-місця та про істотне зменшення вартості автомобіля. Також, позивач зазначає, що не має можливості спростувати доводи представника відповідачів. При цьому необхідно зауважити, що жодних доказів, які підтверджують ці обставини, прокурор не наводить.
На підставі викладеного Суд, виходячи зі змісту заяви від 01.09.2025, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи розцінює таку заяву як подання іншого позову, оскільки в ній змінено як підставу, так і предмет позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 в справі № 657/1024/16-ц зазначено, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстави позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з новим позовом у встановленому законом порядку (п.68).
З урахуванням вищевикладеного, Суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду заяв представника позивача - прокурора Подгорця С.В. про зміну предмету позову, які надійшли до суду 13.08.2025 та 01.09.2025, та про повернення їх заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 120, 196-198, 222, 260, 261, 290, 352, 353 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у прийнятті до розгляду заяв представника позивача - прокурора Подгорця Сергія Васильовича про зміну предмету позову, які надійшли до суду 13.08.2025 та 01.09.2025, та повернути їх заявнику.
Роз`яснити позивачу право звернутися до суду з заявою про зміну предмету або підстави позову в порядку, визначеному ст. 43, 49 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повну ухвалу складено 05.09.2025.
Головуюча суддя Л.І. Задорожна
Судді Т.Г. Криклива
О.В. Чернова