справа №991/9075/25

провадження №2-з/991/35/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«05» вересня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Шкодіна Я.В.,

суддів: Задорожної Л.І., Федорова О.В.,

за участю секретаря: Захарії О.В.,

представника позивача прокурора Колотила О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про забезпечення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, до подання позовної заяви.

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2025 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Колотило О.О. звернувся до Вищого антикорупційного суду із заявою про забезпечення майбутнього позову Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів грошових коштів у сумі 3255648,12 грн.

Обставини, якими обґрунтована заява прокурора.

Заява прокурора обґрунтована тим, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою при виконанні повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч. 5 ст. 290 ЦПК України, за результатами опрацювання матеріалів Національного агентства з питань запобігання корупції щодо моніторингу способу життя особи, уповноваженої на виконання функції держави заступника Міністра охорони здоров`я України Головного санітарного лікаря України Кузіна І.В. встановлено відомості, що свідчать про набуття ним необґрунтованих активів грошових коштів в сумі 3255648,12 грн, витрачених в подальшому для набуття у власність нерухомого майна, зокрема, двох земельних ділянок та розташованих на них житлових будинків. Так, прокурор зазначає, що різниця між розміром коштів, отриманих ОСОБА_1 із законних джерел, необхідних і таких, які могли бути використані для придбання активів у 2021 року, та розміром здійснених ним видатків у цьому році становить 612648,12 грн. Також, прокурор зазначає, що різниця між розміром коштів, отриманих ОСОБА_1 із законних джерел, необхідних і таких, які могли бути використані для придбання активів у 2022 році, та вартістю придбаних ним активів у цьому році становить 2643000 грн. Тобто, різниця між доходами, отриманими суб`єктом декларування із законних джерел, які могли бути використані на придбання активів і вартість активів, набутих ОСОБА_1 протягом 2021-2022 років становить 3255648,12 грн, що є необґрунтованим активом. На переконання прокурора, у випадку задоволення судом позову про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на доходи тобто заробітну плату боржника буде неможливим. Крім того, виконати таке рішення за рахунок активів може бути складно, так як передбачаючи можливість прийняття негативного для себе рішення, відповідач може відчужити належні йому активи. Тому, з метою забезпечення позову, прокурор просить накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 та яке було придбане не за рахунок законних доходів, а саме: земельну ділянку, к.н. 3223187701:01:006:0020, площею 0,2 га та розташований на ній житловий будинок, загальною площею 98,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, к.н. 3223187707:06:001:0036, площею 0,1450 га та розташований на ній житловий будинок, загальною площею 105,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 . Такий захід забезпечення позову, на переконання прокурора, будучи найменш обтяжливим для відповідача, забезпечить виконання позову в майбутньому. При цьому позивач акцентує увагу на тому, що таке накладення арешту суттєво не вплине на права відповідача, оскільки останній матиме можливість використовувати майно протягом дії заходів забезпечення позову.

Щодо розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення відповідача.

У своїй заяві та в судовому засіданні прокурор також порушував питання про її розгляд без повідомлення відповідача, посилаючись на те, що у разі обізнаності останнього про дату і час розгляду заяви про забезпечення позову, він, з метою збереження активів, може вжити заходів щодо їх відчуження на користь інших осіб (відчуження майна можливо у досить короткі строки), що може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову.

Ч.5 ст. 153 ЦПК України надає право суду прийняти рішення про розгляд заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, без повідомлення відповідача, у разі якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.

Оцінивши доводи прокурора суд дійшов висновку, що останній у достатньому обсязі навів дані про те, що повідомлення відповідача про розгляд заяви про забезпечення позову може поставити під загрозу ефективність забезпечення позову, оскільки останній з метою збереження активу може у короткий строк вжити заходів по відчуженню майна на користь інших осіб, з огляду на що, судом прийнято рішення про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення особи, яка може набути статус учасника справи відповідача ОСОБА_1 .

Позиція учасників у судовому засіданні.

Прокурор САП Колотило О.О. в судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка суду.

ОСОБА_1, відповідно до матеріалів заяви та пояснень прокурора, з 02 червня 2021 року обіймає посаду заступника Міністра охорони здоров`я України Головного санітарного лікаря України. Тобто, відповідно до п.п. «а» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України ОСОБА_1 є особою, уповноваженими на виконання функцій держави.

Колегія суддів, не надаючи оцінку доведеності тверджень про незаконне набуття активів, яке може бути здійснене під час розгляду позовної заяви по суті, на даному етапі лише констатує належність суб`єкта, до якого може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Як буловстановлено вході розглядузаяви,прокурор акцентуєувагу нате,що ОСОБА_1 29вересня 2021року напідставі договорукупівлі-продажужитлового будинкута договорукупівлі-продажуземельної ділянкинабув увласність об`єктинерухомості:земельну ділянку,к.н.3223187701:01:006:0020,площею 0,2га;розташованій наній житловийбудинок,загальною площею98,8кв.м.,за адресою: АДРЕСА_1 .Згідно зп.п.2.1п.2договору купівлі-продажуземельної ділянки,продаж земельноїділянки вчиняєтьсяза 122222грн,що відповіднодо офіційногообмінного курсуНБУ надату укладеннядоговору еквівалентно4600дол США,які повністюсплачено покупцем ОСОБА_2 (продавцю)до підписаннята нотаріальногопосвідчення договору.Відповідно доп.п.2.1п.2договору купівлі-продажужитлового будинку,продаж житловогобудинку вчиняєтьсяза 860868грн,що відповіднодо офіційногообмінного курсуНБУ надату укладеннядоговору еквівалентно32400дол США,які повністюсплачено покупцем ОСОБА_2 (продавцю)до підписаннята нотаріальногопосвідчення договору.Отже,сукупна вартістьнабутих ОСОБА_1 у 2021році активівсклала 983090 грн.

Як зазначаєу своїйзаяві прокурор,щодо придбаногоу 2021році нерухомого майна ОСОБА_1 пояснив, що він отримав дохід від МОЗ України, Державної установи «Центр громадського здоров`я» МОЗ України та від зайняття підприємницькою діяльністю. Сукупний розмір доходу, отриманого ним у 2021 році, становив 1 080 767 грн (792 357 грн). При цьомузазначив,що більшачастина доходубула отримананим упершому півріччі2021року.Крім того,стверджував,що мавпевні заощадженнястаном на01січня 2021року (прощо зазначеноу деклараціїза 2020рік), які надали можливість набути такі активи.

Однак,як стверджуєпрокурор,навіть якщоврахувати вказаніпояснення,законних доходів,які б ОСОБА_1 міг використатидля придбання29вересня 2021року майна вартістю983090грн вінне мав.При цьому,проаналізувавши відомостіщорічної деклараціїза 2020рік,аналіз рухукоштів побанківських рахункахвідкритих наім`я ОСОБА_1 в ATКБ «ПриватБанк»,AT«Райффайзен Банк»та AT«Укрсиббанк»,відсутність операційз безготівковогорозрахунку зпродавцем ОСОБА_2,можна зробитивисновок,що ОСОБА_1 мав змогувикористати нанабуття активівкошти урозмірі,що неперевищує 149900грн.Тобто,різниця міжрозміром коштів,отриманих іззаконних джерел,необхідних ітаких,які моглибути використанідля придбанняактиву,та розміромздійснених видатків,як зазначаєпрокурор,у 2021році становить612648,12грн (983 090- (220 541,88 + 149 900).

Також підчас розглядузаяви прокуроракцентував увагусуду нате,що ОСОБА_1 09липня 2022року напідставі договорукупівлі-продажуземельної ділянкита житловогобудинку набуву власністьоб`єкти нерухомогомайна:земельну ділянку,к.н.3223187707:06:001:0036,площею 0,1450га;розташований наній житловийбудинок,загальною площа105,1кв м,за адресою: АДРЕСА_2 .Згідно зп.п.2.1п.2договору купівлі-продажуземельної ділянкита житловогобудинку продажземельної ділянкита будинкувчиняється за937000грн,які повністюсплачені покупцем ОСОБА_3 (продавцю)до укладеннята нотаріальногопосвідчення такогодоговору:360000грн - ціна продажуземельної ділянки,577000грн-ціна продажужитлового будинку.Відповідно додоговору сукупнавартість набутих ОСОБА_1 активів склала937000грн.При цьому,у прокурорає обґрунтованісумніви щодовартості вказаногожитлового будинку.Так,відповідно доінформації Київськогонауково-дослідногоінституту судовихекспертиз Міністерстваюстиції України,станом на09липня 2022року мінімальнаринкова вартістьаналогічного об`єктанерухомого майнамогла перебуватив діапазонівід 2300000грн до 2500000грн.Крім того,відповідно доінформації ТОВ«ДІМ.РІАМАРКЕТПЛЕЙС» назапит НАЗК,з оголошеннявід 21вересня 2022року пропродаж житловогобудинку,розташованого ус.Тарасівка Обухівськогор-ну,Київської області,загальною площею106кв.м.,вбачається,що йоговартість вкладала75000дол США,що станомна цюдату еквівалентно2742645грн. Вказане,на переконанняпозивача,свідчить,що ринковавартість вказаноговище житловогобудинку майжеу 4рази перевищуєвартість,вказану удоговорі купівлі-продажуземельної ділянкита житловогобудинку від09липня 2022року.Тому,враховуючи підставич.3 ст.290ЦПК Україниє безумовніпідстави длязастосування самемінімальної ринковоївартості,інформація прояку наданаКиївським науково-досліднимінститутом судовихекспертиз Міністерстваюстиції України. Таким чином, прокурор стверджує, що сукупна вартість придбаного ОСОБА_1 09 липня 2022 року майна становить 2 660 000 грн (360000+2 300 000).

Як зазначивпрокурор,щодо придбаногоу 2022році нерухомогомайна ОСОБА_1 пояснив,що відповіднодо деклараціїза 2022рік вінотримав дохідвід МОЗУкраїни.Таким чином,сукупний розмірдоходу становив822207грн.Також протягом2022року вінотримав фінансовудопомогу відбатьків тачлена родини-сестри увигляді готівковихкоштів,розмір якихне перевищував50ПМ,тому суб`єктдекларування неподавав повідомленняпро суттєвізміни вмайновому стані,а такожна моментзаповнення деклараціївін вважав,що інформаціяпро такідоходи непідлягає відображенню.Крім того,у ньогобули певнізаощадження станомна 31грудня 2021року (10500дол.США,про щозазначено удекларації за2021рік), що дало можливість набути такі активи. Однак, на переконання позивача, такі пояснення ОСОБА_1 не відповідають об`єктивним обставинам.

Так,прокурор звертаєувагу нате,що враховуючиздійснення видаткуна нерухомістьу 2021році,встановленні позивачемобставини щодонедостатності коштівна придбаннятакого майна, виникають обґрунтованісумніви щодофінансової спроможностіздійснити ОСОБА_1 заощадження урозмірі 10500дол СШАупродовж 2021року зарахунок законнихдоходів.Крім того,шляхом аналізуруху коштівпо банківськихрахунках,відкритих наім`я ОСОБА_1 в ATКБ «ПриватБанк»,AT«Райффайзен Банк»та AT«Укрсиббанк»,у вказанийвище періодвін мавзмогу заощадитикошти урозмірі,що неперевищує 17000грн,які він,відповідно донаданих нимпояснень,міг витратитидля набуттяу власністьактивів.Також,шляхом аналізуруху коштівпо банківськихрахунках,відкритих наім`я ОСОБА_1 в ATКБ «Приватбанк»,AT«Укрсиббанк» таAT«Райффайзен Банк»встановлено,що уперіод з01січня 2022року до08липня 2022року вінотримав дохіду розмірі306279,33грн-заробітна платавід МОЗУкраїни.При цьому, ОСОБА_1 здійснював витрати,у томічислі загальножитгєві,що недавало йомуможливості заощадитикошти дляпридбання нерухомогомайна.Таким чином,на переконанняпрокурора,різниця міжрозміром коштів,отриманих іззаконних джерел,необхідних ітаких,які моглибути використанідля придбанняактиву,та вартістюпридбаних активіву 2022році становить2643000грн (2 660 000- 17000).

Тобто, на що звернув увагу суду прокурор, загальна вартість активів, придбаних ОСОБА_1 у 2021 та 2022 роках, з урахуванням положень ч. 3 ст. 290 ЦПК України, склала 3 643 090 грн. Водночас, різниця між доходами, отриманими суб`єктом декларування із законних джерел, які могли бути використані на придбання активів і вартість активів, набутих ОСОБА_1 протягом 2021-2022 років (двох земельних ділянок та розташованих на них житлових будинків) становить 3255648,12 грн., що, на переконання позивача, є необґрунтованим активом.

Зазначені обставини, на переконання суду, дають можливість вважати, що грошові кошти в сумі 3255648,12 грн, витрачені ОСОБА_1 на набуття протягом 2021-2022 років у власність нерухомого майна, може бути визнано необґрунтованим і стягнуто в дохід держави, а тому є правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову. Також колегія суддів враховує, що прокурором наведені достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви у зв`язку з ризиками відчуження об`єктів нерухомого майна, яке, як зазначає прокурор, придбане ОСОБА_1 не за рахунок законних доходів.

Також колегія суддів зазначає, що вид забезпечення, питання про який ставиться прокурором у заяві, не спричинить порушення прав свобод та інтересів будь-яких осіб, оскільки прокурором не ставиться питання про позбавлення права відповідача чи інших осіб користуватися переліченим у заяві нерухомим майном.

Тобто, заява прокурора про забезпечення позову відповідає положенням ЦПК України, при цьому колегія суддів звертає увагу, що питання щодо обґрунтованості викладених у ній доводів вирішуватиметься за результатом розгляду справи, відповідно до вимог ст. 291 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Однак, в даному випадку суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення, оскільки власник не обмежується у праві користування майном, а тому відсутні будь-які збитки, пов`язані із забезпеченням позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на активи, які є предметом спору, а саме на майно, що на праві власності належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

-земельну ділянку, к.н. 3223187701:01:006:0020, площею 0,2 га;

-розташований на земельній ділянці к.н. 3223187701:01:006:0020 житловий будинок, загальною площею 98,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку, к.н. 3223187707:06:001:0036, площею 0,1450 га;

-розташований на земельній ділянці к.н. 3223187707:06:001:0036 житловий будинок, загальною площею 105,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 .

Арешт накладається без заборони користування майном.

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати заявнику та направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала прозабезпечення позовупідлягає негайномувиконанню здня їїпостановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи.

Роз`яснити,що,згідно зіст.158ЦПК України,суд можескасувати заходизабезпечення позовуза вмотивованимклопотанням учасникасправи.

Повний текст ухвали складений 10 вересня 2025 року.

Головуючий Я. Шкодін

Судді Л. Задорожна

О. Федоров