- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
- Judge (HACC): Salandiak O.Ya., Sikora K.O.
- Secretary : Волейник М.А., Філіндаш Ю.В.
Справа № 991/1824/25
Провадження 2/991/8/25
РІШЕННЯ
Іменем України
29 вересня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мовчан Н.В.,
суддів Саландяк О.Я., Сікори К.О.,
за участю секретарів судового засідання Волейник М.А., Філіндаш Ю.В.,
представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І.М.,
відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представників відповідачів - адвокатів Доля Р.Б., Маркович А.М., Живко О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка Ігоря Мироновича до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2
про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
установив:
28 лютого 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І.М. до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, у якій позивач просить:
визнати необґрунтованим актив - автомобіль Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, VIN- код: НОМЕР_2, 2023 року випуску, вартістю на день набуття 4 200 000,00 грн;
стягнути в дохід держави автомобіль Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, VIN- код: НОМЕР_2, 2023 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Стислий виклад позиції позивача.
У позовній заяві прокурор зазначив, що під час виконання повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 5 ст. 290 ЦПК України, і за результатами опрацювання матеріалів способу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - ОСОБА_1, який з 2015 року обіймає посаду Самбірського міського голови Львівської області та відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено відомості, що свідчать про набуття ним необґрунтованого активу.
Так, 31 травня 2023 року між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4644/2023/3853000, а саме автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, VIN-код: НОМЕР_4 (надалі - Audi Q7, 2017 року випуску), д.н.з. НОМЕР_5, за ціною 1 854 270,00 грн. Цього ж дня відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказаний транспортний засіб зареєстровано у ТСЦ МВС в Львівській області № 4644 в м. Самборі, після реєстрації д.н.з. НОМЕР_6 .
01 червня 2023 року ОСОБА_2 видала ОСОБА_1 довіреність за реєстраційним номером 55282002 щодо вчинення правочинів з приводу управління та експлуатації (без права розпорядження) вказаним транспортним засобом.
20 лютого 2024 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) у ТСЦ МВС в Львівській області № 4644 у м. Самборі укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4644/2024/4330954 - автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, вартістю 1 854 270,00 грн.
Окрім цього, 20 лютого 2024 року між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 80003/24/1/000678-6 - автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 (надалі - Audi Q7, 2023 року випуску), д.н.з НОМЕР_7, вартістю 4 200 000, 00 грн. Цього ж дня відомості про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цей автомобіль зареєстровано у ТСЦ МВС в Львівській області № 4644 в м. Самборі, після реєстрації д.н.з НОМЕР_6 .
Також 20 лютого 2024 року ОСОБА_2 видала ОСОБА_1 довіреність за реєстраційним номером 56344951 щодо вчинення правочинів з приводу експлуатації та розпорядження транспортним засобом Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 .
Позивач стверджує, що ОСОБА_2 набула вказаний актив - автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, за дорученням ОСОБА_1 і останній міг і може прямо чи опосередковано вчиняти щодо нього дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, оскільки: ОСОБА_2 в день придбання цього автомобіля видала довіреність ОСОБА_1 щодо вчинення правочинів з приводу експлуатації та розпорядження цим транспортним засобом; сама жодного разу не перетинала державний кордон автомобілями Audi Q7, 2017 та 2023 років випуску, натомість ОСОБА_1 систематично з 22 червня 2022 року по 03 січня 2025 року використовував для перетину державного кордону ці транспортні засоби; автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, зафіксований під час періодичного пересування по: м. Ужгород, с. Малий Березний, с. Оноківці, Закарпатської області, м. Львів та Львівської області, за кермом якого перебуває особа зовні схожа на ОСОБА_1 . У той же час відомості, які б свідчили про реальне володіння або користування ОСОБА_2 цим активом, не встановлені.
Прокурор вважає, що придбання ОСОБА_2 спірного активу є недоцільним, оскільки у її сім`ї на той час були три транспортні засоби, зареєстровані на чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_6 . Прокурор звертає увагу, що після придбання 31 травня 2023 року автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, чоловік ОСОБА_2 18 січня 2024 року придбав аналогічний автомобіль Audi Q7, 2014 року випуску, який ОСОБА_1 у користування не передавався. Отже, придбання 20 лютого 2024 року ще одного автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, виглядає нелогічним та необґрунтованим.
На банківських рахунках, відкритих ОСОБА_2 у АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», відсутня інформація щодо обслуговування транспортних засобів за період з 01 січня 2000 року по 20 лютого 2024 року.
Прокурор, посилаючись на аналіз доходів та витрат ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_6 за період з 2006 по 2024 роки, стверджує, що ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_6 витратили значно більше коштів ніж отримали із законних джерел.
Додатково прокурор зазначив, що 13 лютого 2025 року близько 11 год 00 хв детектив Національного бюро засобами телефонного зв`язку повідомив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність прибуття до Національного антикорупційного бюро України для надання пояснень щодо набуття активу - автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 . Вже о 12 год 01 хв цього дня право власності на зазначений автомобіль переоформлено на ОСОБА_3 .
Так, 13 лютого 2025 року у ТСЦ МВС в Львівській області № 4644 в м. Самборі між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4644/2025/5141137 - автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, вартістю 3 691 420,00 грн.
За результатом аналізу фінансового стану ОСОБА_3 та його дружини за період з 1999 по 2024 роки прокурор зазначає, що їхні офіційні доходи не дозволяли здійснити придбання 13 лютого 2025 року автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску. Так, за п`ять років доходи подружжя склали 5 769 435,66 грн, у той час як у 2024 - 2025 роках ОСОБА_3 та його дружина набули у власність три автомобіля загальною вартістю 7 216 844,00 грн.
Прокурор стверджує, що укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 13 лютого 2025 року правочин носив удаваний характер, не мав на меті реальної зміни власника актива - автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, а слугував інструментом для його приховування від можливої цивільної конфіскації.
Також звертає увагу на пов`язаність ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який у 2022-2024 роках працював у СКП «Об`єднане» (код ЄДРПОУ 37592012), засновником якого є територіальна громада в особі Самбірської міської ради, перебував у сфері впливу ОСОБА_1, який є Самбірським міським головою. Окрім цього ОСОБА_2 вже здійснювала 20 лютого 2024 року продаж ОСОБА_3 автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску. Після цього ОСОБА_3 видав довіреність ОСОБА_7 (директору СКП «Об`єднане») та його дружині - ОСОБА_8 за реєстраційним номером 56457642 щодо вчинення правочинів з приводу експлуатації та розпорядження цим транспортним засобом. Аналогічна ситуація склалася і з автомобілем, придбаним його дружиною, а саме через два дні після придбання - 20 травня 2024 року ОСОБА_9 передала права на керування та розпорядження транспортним засобом ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Тобто, транспортні засоби були оформлені на ОСОБА_3 та його дружину - ОСОБА_9 суто номінально.
За таких обставин позивач стверджує, що ОСОБА_3 набув за дорученням ОСОБА_1 автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, і ОСОБА_1 міг і може прямо чи опосередковано вчиняти щодо нього дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.
У той же час, прокурор зазначив, що аналіз офіційних доходів та витрат ОСОБА_1 свідчить про те, що його фінансових можливостей було недостатньо для придбання автомобілів: Audi Q7, 2017 року випуску, та Audi Q7, 2023 року випуску.
Так, ОСОБА_1 задекларував за 2021-2023 роки доходи та заощадження на загальну суму 2 809 787 грн. Однак ці кошти використовувалися не лише для можливого придбання активів, а й на поточні витрати, що значно зменшувало його реальні фінансові можливості. Окрім цього, за період з січня 2023 року по лютий 2024 року, тобто упродовж 14 місяців, сума офіційних доходів ОСОБА_1 із урахуванням податків і зборів становила 1 250 219,85 грн, а після вирахування податків - 1 059 508,36 грн. Однак, лише за період з 01 січня 2023 року по 20 лютого 2024 року, тобто за трохи більше ніж рік, розмір його витрат, підтверджених інформацією з банківських рахунків в АБ «Укргазбанк», становив 352 204,73 грн.
Позивач, посилаючись на позицію відповідача ОСОБА_1 про те, що ним не надавались кошти на придбання ОСОБА_2 31 травня 2023 року автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, та 20 лютого 2024 року автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, доходить висновку, що при їх набутті не використовувались законні доходи ОСОБА_1, а джерело походження коштів, використаних для їх придбання, не підтверджене законними доходами. Відтак різниця між вартістю активів та законними доходами не може бути застосована у цьому випадку.
Стислий виклад позиції відповідачів.
31 березня 2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Маркович А.М. подала до суду відзив з додатками, у якому просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з його безпідставністю (т. 3 а.с. 204- 250, т. 4 а.с. 1-88).
На спростування викладених у позовній заяві обставин набуття ОСОБА_3 автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, зазначила, що ОСОБА_3 з чоловіком ОСОБА_2 - ОСОБА_6 є давніми знайомими та ОСОБА_3 відомо, що ОСОБА_6 займається купівлею вживаних транспортних засобів для подальшого їх перепродажу.
У лютому 2024 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_6 щодо наявних у нього автомобілів на перепродаж та останній запропонував йому придбати у нього автомобіль марки Audi Q7, 2017 року випуску, який був зареєстрований на його дружину - ОСОБА_2 . На той час у сім`ї ОСОБА_3 був наявний тільки автомобіль «Fіat Doblo», 2012 року випуску, VIN- код: НОМЕР_8, д.н.з. НОМЕР_9, який використовувався здебільшого для потреб у господарській діяльності. Тому для потреб сім`ї був необхідний ще один більш комфортний транспортний засіб.
20 лютого 2024 року ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 автомобіль марки Audi Q7, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, згідно з договором купівлі-продажу № 4644/2024/4330954, вартістю 1 854 270,00 грн, який зареєстрований на ОСОБА_3, після реєстрації д.н.з. НОМЕР_10 .
У подальшому, під час експлуатації вказаного транспортного засобу, який частково мав технічні несправності, ОСОБА_3 із дружиною вирішили придбати новіший транспортний засіб, а вказаний автомобіль продати.
18 травня 2024 року придбано автомобіль марки Audi Q7, 2022 року випуску, VIN-код: НОМЕР_11, д.н.з. НОМЕР_12, згідно з договором купівлі-продажу від № 18/05/24/04 вартістю 1 671 154,00 грн, який зареєстровано на дружину ОСОБА_3 - ОСОБА_9
18 червня 2024 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4644/2024/4691313 ОСОБА_3 продав автомобіль Audi Q7, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_10, за 778 430,00 грн.
У лютому 2025 року ОСОБА_6 при зустрічі повідомив ОСОБА_3, що ОСОБА_2 продає автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, який їх сім`я попередньо придбала для подальшого перепродажу, та запропонував йому придбати цей транспортний засіб за ціною, меншою ніж та, за яку він був придбаний попередньо, оскільки сім`ї ОСОБА_11 були потрібні кошти.
З метою подальшого продажу автомобіля по більш вигідній ціні 13 лютого 2025 року ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 автомобіль марки Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з НОМЕР_6, за 3 691 420,00 грн, який зареєстрований на ОСОБА_3, після реєстрації д.н.з НОМЕР_1 .
Представник відповідача повідомила, що 13 лютого 2025 року ОСОБА_3 через термінал самообслуговування в приміщенні ТСЦ МВС № 4644 м. Самбір отримав талон реєстрації для подальшого переоформлення вказаного транспортного засобу ще до 11 години, та йому не було відомо про обставини телефонного дзвінка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від детектива Національного антикорупційного бюро України.
На переконання адвоката Маркович А.М., укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 правочин мав на меті реальну зміну власника транспортного засобу, оскільки з моменту придбання та дотепер ОСОБА_3 використовує автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, для особистих потреб. Підтвердженням цього є те, що 18 березня 2025 року та 20 березня 2025 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, вчинених у м. Львів по вул. Стрийська, 35, та на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп 339+091 км, та останнім здійснено оплату за вказані адміністративні правопорушення.
Посилаючись на ст. 235, 328, 334, 655 ЦК України, висновки, виснувані у Постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 346/2238/15-ц (провадження № 61-14680сво20), положення п. 1, 8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, адвокат стверджує, що укладений 13 лютого 2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля марки Audi Q7, 2023 року випуску, не підпадає під ознаки удаваного правочину.
Щодо обрахунку законних доходів ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_9, шлюб яких зареєстровано 13 листопада 1999 року, то за підрахунком адвоката, сукупний офіційний дохід сім`ї ОСОБА_3 за 25 років, включаючи весь 2024 рік, становив не 5 769 435,66 грн, як зазначає позивач, а 13 863 735,80 грн.
Представник також зазначила, що доходи, які отримувало подружжя, заощаджувались, накопичувались та конвертувались в іноземну валюту (долари США), зберігались, зокрема і у готівці. У той же час у них не було обов`язку декларувати всі свої доходи.
Щодо наявного рухомого та нерухомого майна у ОСОБА_3 та ОСОБА_9 адвокат зазначила, що на даний час у сім`ї ОСОБА_12 у користуванні є два транспортні засоби: автомобіль Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_9, та автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з НОМЕР_1, які ними використовуються для власних потреб.
Представник відповідача стверджує, що при визначенні сукупного законного доходу ОСОБА_3 та його дружини - ОСОБА_9 стороною позивача також не були враховані доходи, отримані від відчуження автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, а саме 778 430,00 грн, за які у подальшому придбано іноземну валюту та використано 13 лютого 2025 року для придбання спірного активу - автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 .
Щодо надання ОСОБА_3 та його дружиною - ОСОБА_9 довіреностей на транспортні засоби ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10, представник зазначила, що ОСОБА_3 працює на посаді інженера з охорони праці в КП «Об`єднане», у якому ОСОБА_7 є директором. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 перебувають у дружніх відносинах та на той час у ОСОБА_7 та членів його сім`ї не було у власності транспортних засобів. ОСОБА_3 та ОСОБА_9 видавали довіреності ОСОБА_7 та членам його сім`ї з метою користування автомобілями у випадку необхідності виїзду за кордон в особистих потребах сім`ї ОСОБА_7, що не свідчить про те, що подружжя ОСОБА_12 не користувалися цими транспортними засобами.
Представник відповідача зазначила, що після придбання ОСОБА_3 транспортного засобу Audi Q7, 2023 року випуску, ОСОБА_1 жодного разу його не використовував для власних потреб, та не мав жодного права на розпорядження ним. В документах, долучених позивачем до позовної заяви, відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 мав намір чи погоджував (координував) поведінку ОСОБА_3 під час придбання ним цього автомобіля.
31 березня 2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Живко О.Б. подала до суду відзив з додатками, у якому просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з його безпідставністю (т. 4 а.с. 89- 124).
На спростування доводів позивача про те, що ОСОБА_2 набула автомобілі Audi Q7, 2017 року випуску, та Audi Q7, 2023 року випуску, за дорученням ОСОБА_1, представник зазначила, що ОСОБА_1 не має власного автомобіля, але іноді у нього виникала потреба користуватись автомобілем у особистих цілях. Необхідність видати ОСОБА_1 довіреність на автомобіль Audi Q7, 2017 року випуску, а після його продажу на новий автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, виникла у ОСОБА_2 виключно через те, що ОСОБА_1 за станом здоров`я змушений їздити до Словацької республіки для проходження планових медичних обстежень. У той же час при перетині державного кордону у службових цілях ОСОБА_1 користується службовим автомобілем.
Отже, факт видачі ОСОБА_2 довіреностей ОСОБА_1 на право управління та експлуатації автомобілів Audi Q7, 2017 року випуску, та Audi Q7, 2023 року випуску, не свідчить про те, що ці транспортні засоби були придбані за дорученням останнього.
Адвокат зазначила, що аналіз відомостей із систем відеоспостереження, на які прокурор посилається у позові, не підтверджують систематичне користування автомобілем саме ОСОБА_1, а можуть свідчити лише про те, що ОСОБА_1 іноді, за наявності особистої потреби, брав у користування автомобіль доньки для виїзду за кордон. Додані до позовної заяви знімки з камер відеофіксації не спростовують факт реального володіння та користування ОСОБА_2 спірним активом, а на більшості із них не видається розпізнати особу водія та стверджувати про наявність чи відсутність пасажирів у салоні автомобіля.
Щодо наявних у власності чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_6 транспортних засобів адвокат зазначила таке:
(1) автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 CDI, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_13, який придбаний 13 січня 2022 року за 313 488,00 грн, до цього часу виставлений ОСОБА_6 на продаж, оскільки його технічний стан не дозволяє здійснювати далекі поїздки, зокрема, виїжджати за межі України;
(2) автомобіль Chrysler Gfand Voyager, 2004 року випуску, придбаний за кошти друзів ОСОБА_6, збір яких оголошувався у соціальній мережі Facebook, у той час, коли у 2022 році він ОСОБА_6 був призваний для проходження військової служби у ЗСУ та на цей час використовується для перевезення гуманітарних вантажів на потреби ЗСУ та не використовується для забезпечення потреб сім`ї ОСОБА_11 ;
(3) автомобіль Audi Q7, 2014 року випуску, не є автомобілем преміум класу.
На переконання представника відповідача, є логічним придбання ОСОБА_2 автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, оскільки у сім`ї ОСОБА_11 є малолітня дитина; ОСОБА_2 є єдиною донькою ОСОБА_1 ; наявна необхідність часто навідувати батька, зокрема через його стан здоров`я. Отже, віддаленість місця проживання ОСОБА_2 (проживає у Закарпатській області) від місця проживання ОСОБА_1 зумовила потребу у купівлі саме безпечного автомобіля.
На спростування доводів позивача про те, що на банківських рахунках ОСОБА_2 відсутня інформація щодо обслуговування належних їй транспортних засобів, адвокат надала копії: поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20 лютого 2024 року, за яким страхувальником є ОСОБА_2, а забезпечений транспортний засіб - автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 ; та нарядів-замовлень ТОВ «Ніко Захід преміум» від 08 березня 2024 року та від 13 листопада 2024 року щодо обслуговування автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, замовником наданих послуг та платником за їх виконання є ОСОБА_2 .
Щодо доходів і витрат ОСОБА_2 та її чоловіка - ОСОБА_6 представник зазначила, що подружжя перебуває у шлюбі з 2018 року, має спільний сімейний бюджет, значну частину доходів акумулює у виді заощаджень у доларах США.
Так, прокурор не врахував значні доходи ОСОБА_6, а саме: дохід, отриманий 13 вересня 2019 року від продажу двох земельних ділянок, по 100 300 грн (еквівалент 4050 доларів США за курсом НБУ на момент продажу) кожна та дохід в сумі 494 937,39 грн (еквівалент 13 600 доларів США за курсом НБУ на момент продажу), отриманий 12 червня 2023 року також від продажу земельної ділянки.
Адвокат зазначила, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду міського голови міста Самбора, отримував гідне грошове забезпечення, тому періодично допомагав ОСОБА_2 матеріально. Отриманими коштами ОСОБА_2 розпоряджалась на власний розсуд: частину витрачала на потреби сім`ї, частину заощаджувала. ОСОБА_6 матеріально допомагала його мати - ОСОБА_13, яка близько 10 років проживає в Австрії. З 2022 року ОСОБА_6 був призваний для проходження військової служби у ЗСУ та отримував гідне грошове забезпечення.
Тому, на придбання автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, у лютому 2024 року подружжя ОСОБА_11 використало: сімейні заощадження та 50 000 доларів США, які відповідно до розписки від 17 лютого 2024 року ОСОБА_6 взяв у позику у ОСОБА_14 .
Представник зазначила, що ОСОБА_6 періодично займався придбанням автомобілів для їх подальшого перепродажу.
Зокрема і автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, придбано для подальшого перепродажу, оскільки на момент купівлі його ціна була привабливою. Під час пошуку покупця ОСОБА_2 користувалась автомобілем як повноцінний власник. Оскільки до кінця 2024 року ціни на автомобілі по Україні суттєво знизились, а ОСОБА_6 так і не вдалось реалізувати автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, прийнято рішення реалізувати його за ціною нижчою за вартість на момент придбання. Терміновість продажу автомобіля зумовлена, у першу чергу тим, що ОСОБА_6 зобов`язувався повернути ОСОБА_15 взяті у нього у позику кошти в сумі 50 000 доларів США до 17 лютого 2025 року включно.
Так, у лютому 2025 року ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_3 придбати вказаний транспортний засіб за меншою ціною, ніж та, за яку він був придбаний попередньо. Погодивши вартість автомобіля, сторони попередньо домовились про зустріч 13 лютого 2025 року для укладення договору купівлі-продажу автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску. Тому припущення позивача про те, що продаж автомобіля якимось чином пов`язаний з телефонним дзвінком детектива Національного бюро є неспроможними.
Представник відповідача зазначила, що укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 правочин не мав ознак удаваного, а мав на меті реальну зміну власника транспортного засобу, оскільки умови продажу автомобіля узгоджено з ОСОБА_3 за кілька днів до дня продажу; купівлю-продаж автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, ОСОБА_2 здійснювала особисто; сторони договору дотримали визначену законодавством процедуру, яка підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, також порядок відчуження транспортного засобу, правочин вчинений з вільним волевиявленням та відповідав внутрішній волі сторін.
31 березня 2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Доль Р.Б. подав до суду відзив з додатками, у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку з його безпідставністю (т. 4 а.с. 125-201).
Представник на обґрунтування заперечень зазначив, що у позовній заяві позивач не навів фактичних даних, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, оскільки не довів наявність визначеної ч. 2 ст. 290 ЦПК України різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи.
Так у позовній заяві не зазначено різницю між вартістю активу, зокрема, автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, яка становить 4 200 000,00 грн (приблизно 109 000 доларів США на день придбання), та законними доходами відповідача ОСОБА_1 .
У той же час, складовими доходів ОСОБА_1 є: 3 859 887 грн, згідно з довідками з АБ «Укргазбанк» за період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року; 4 939 346,92 грн - сума нарахованого доходу після утриманого податку за час роботи на посаді Самбірського міського голови за період з 4 квартал 2015 року до 3 квартал 2024 року, які становлять щонайменше 163 471 доларів США за курсом НБУ на день відповідної виплати; 318 523 грн - сума нарахованого доходу після утриманого податку за час роботи з 1998 року до 4 кварталу 2015 року, що становить 23 148 доларів США за курсом НБУ на день відповідної виплати.
Тобто, лише коштів, отриманих ОСОБА_1 у виді заробітної плати за період перебування на посаді Самбірського міського голови, було достатньо для придбання зазначеного автомобіля.
Адвокат зазначив, що з 17 жовтня 2018 року за ОСОБА_1 закріплений службовий автомобіль Toyota Camry 70, д.н.з. НОМЕР_14, тому у останнього відсутня необхідність придбання і використання власного транспортного засобу для щоденних поїздок. А необхідність тимчасового використання ОСОБА_1 автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з НОМЕР_6, що належав його донці - ОСОБА_2, який застрахували для поїздок за межі України, пов`язана з онкологічним захворюванням ОСОБА_1 та виїздом за кордон для медичних обстежень з червня 2024 року по січень 2025 року, що підтверджується відомостями із системи відеоспостереження «Безпечне Закарпаття».
Також на обґрунтування заперечень проти позову адвокат звертав увагу на те, що документи щодо придбання ОСОБА_2 автомобілів Audi Q7, 2017 та 2023 років випуску, стали відомі ОСОБА_1 з додатків до позовної заяви. А доводи позивача про те, що з 25 виїздів за кордон на автомобілі Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_6, у період з 22 червня 2023 року по 03 січня 2024 року особу зовні схожу на ОСОБА_1 зафіксовано лише 6 разів, свідчать що під час перетину ОСОБА_1 кордону на цьому автомобілі, не у всіх випадках він використовував його особисто як водій, а лише перебував у салоні.
Разом з цим, позивач не врахував інші важливі факти законного походження коштів в іноземній валюті у ОСОБА_1 під час зняття готівкових коштів у банкоматах на території Словацької Республіки та в Україні, а саме у період з 2020-2025 роки ОСОБА_1 з належного йому рахунку зняв гроші на загальну суму 2 316 124 грн (еквівалент 74 627 доларів США), що слід враховувати як частину його сукупного офіційного доходу.
На обґрунтування заперечень представник додатково зазначив, що більша частина зароблених ОСОБА_1 коштів спрямовуються на лікування наявного у нього захворювання, частину коштів надавав ОСОБА_2 . ОСОБА_1 розпочав трудову діяльність, з 1985 року, за життя не витрачав кошти на придбання житла, транспортних засобів, інших цінностей, тому мав фінансову можливість придбати спірний автомобіль, але за відсутності такої потреби не скористався такою можливістю.
Так, окрім квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка з 28 березня 1995 року є спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_16 (колишня дружина ОСОБА_1 ), інші об`єкти нерухомого майна у ОСОБА_17 відсутні.
Позивач не скористався правом подати відповіді на відзиви.
Заяви, клопотання, а також процесуальні дії у справі.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 991/1676/25 з метою забезпечення позову накладено арешт на актив, який є предметом спору, а саме транспортний засіб - автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 ; заборонено вивезення (переміщення) цього транспортного засобу за межі території України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження у справі № 991/1824/25 за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка І.М. до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28 березня 2025 року (т. 3 а.с. 106- 109).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 березня 2025 року продовжено відповідачу ОСОБА_3 та його представнику - адвокату Маркович А.М., відповідачу ОСОБА_2 та її представнику - адвокату Живко О.Б., відповідачу ОСОБА_1 та його представнику - адвокату Долю Р.Б. процесуальний строк для подання відзиву до 31 березня 2025 року включно (т. 3 а.с. 174-176).
31 березня 2025 року, у визначений в ухвалі від 27 березня 2025 року строк, через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Маркович А.М., представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Живко О.Б., представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Доль Р.Б. подали відзиви з додатками (т. 3 а.с. 204-250, т. 4 а.с.1-201).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. (т. 5 а.с. 76-84).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
У судовому засіданні прокурор вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, він не купував і не давав дітям ( ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ) грошей на його придбання. Водночас, надавав дітям матеріальну допомогу, оскільки вони намагалися вести бізнес. За 10 років роботи він не використовував службовий автомобіль в особистих цілях. Тому, коли виникала потреба виїжджати за межі України або у Львівську область, він користувався автомобілями друзів або доньки. Щодо порядку користування автомобілем Audi Q7, 2023 року випуску, повідомив, що донька приїжджає в м. Самбір 2-3 рази на місяць на автомобілі Audi або Mercedes. Якщо йому потрібно виїхати за кордон, просить доньку залишити автомобіль, тоді вона повертається додому автобусом або потягом. Іноді він їхав в м. Ужгород до доньки, там ночував і потім на автомобілі виїжджав за кордон.
Представники відповідачів просили відмовити у задоволенні позову. Підтримали вимоги відзивів на позовну заяву та мотиви, викладені у запереченнях.
В ході судового провадження за клопотанням позивача та представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Живко О.Б. допитані свідки.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні надав показання, серед іншого, про те, що він народився у м. Самбір, має вищу освіту за спеціальністю фінанси і кредит, після закінчення інституту був на заробітках в Англії близько 1,5 року. Після повернення в Україну зареєструвався як підприємець, з 2015 року почав займатись вантажними перевезеннями автомобілів і товарів з-за кордону. Має найманих працівників - водіїв. Торгівлею автомобілями займається 2-3 роки, отримує прибуток у середньому 5 000-10 000 євро.
На даний час проживає у м. Самборі, ОСОБА_1 бачив лише один раз, з ОСОБА_3 не знайомий, ОСОБА_2 знає через інших осіб, особисто не знайомі. З ОСОБА_6 знайомий з дитинства, періодично спілкуються. На даний час ОСОБА_6 живе на Закарпатті, але він його часто бачить в м. Самборі, коли той навідує батька.
Підтвердив, що приблизно 15-20 лютого 2024 року позичав ОСОБА_6 кошти у сумі 50 000 доларів США. Позика була надана ОСОБА_6 готівкою. Основними умовами позики було повернення грошей новими купюрами, максимальний строк позики - один рік. Суму позики назвав ОСОБА_6 . Під час передачі коштів з ОСОБА_6 був ОСОБА_18 - їх спільний знайомий. На написанні розписки наполягав ОСОБА_6, який завчасно підготував текст розписки. Після повернення ОСОБА_6 коштів, віддав йому розписку, на звороті якої зазначив про відсутність претензій. ОСОБА_6 повернув позику у доларах США.
Повідомив, що ОСОБА_6 займався перепродажем автомобілів. На час надання позики у ОСОБА_6 був автомобіль або Ауді, або Мерседес, але останній хотів придбати дорожчий автомобіль, який саме - свідок не знає.
Свідок ОСОБА_6 суду надав показання, що є приватним підприємцем, має з ОСОБА_3 ділові відносини щодо купівлі-продажу автомобілів. Коли познайомився із ОСОБА_3 точно не пам`ятає. Автомобілі продає або на автомайданчиках, або через друзів, рідко через відповідні сервіси.
Стверджував, що як автомобіль Audi Q7, 2017 року випуску, так і автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, придбавав і продавав він.
Так, у вересні 2021 року він продав автомобіль Volkswagen Tiguan за 22 000 доларів США, одразу за довіреністю купив автомобіль Audi Q7, 2017 року випуску, за 50 000 доларів США. 28 000 доларів США, які він додав для придбання цього транспортного засобу - це були спільні збереження його та дружини - ОСОБА_2 . Довіреність була оформлена на дружину - ОСОБА_2, однак у подальшому він хотів оформити право власності на цей автомобіль на себе. Однак, у травні 2023 року, цей транспортний засіб був оформлений на дружину.
У подальшому, у нього з`явився намір придбати автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску. Він підібрав такий транспортний засіб і обговорив з власником, який проживав у місті Харкові, умови угоди. Тому, у лютому 2024 року дружина продала автомобіль Ауді Q7, 2017 року випуску, за 49 000 доларів США ОСОБА_3, який сам до нього звернувся щодо купівлі цього транспортного засобу.
Також він ( ОСОБА_6 ) особисто зателефонував ОСОБА_14, якого знав з дитинства, і попросив позичити кошти, назвав суму. ОСОБА_19 не заперечував, вони узгодили умови позики: повернення позики протягом року, у доларах США купюрами нового зразка. Позика була оформлена розпискою, текст якої він сформував. На зустріч з ОСОБА_20 він приїхав з товаришем ОСОБА_21, який виступив свідком. Позику повернув достроково.
Загалом, на придбання автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, він використав кошти, отримані від продажу автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, у сумі 49 000 доларів США, та 50 000 доларів США, які позичив у ОСОБА_22, а також 4 000 доларів США власних заощаджень.
Так, в один день, 20 лютого 2024 року він продав автомобіль Audi Q7, 2017 року випуску, і купив автомобіль Аudi Q7, 2023 року випуску, право власності на який зареєстрували на дружину - ОСОБА_2 .
У подальшому, з метою погашення позики вирішив продати автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, тому, що на інші автомобілі, які у нього були, попиту не було.
Так, 13 лютого 2025 року автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, продав ОСОБА_3 . Цього разу особисто зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що у терміновому порядку потрібно продати транспортний засіб. Біля ТСЦ він був приблизно о 08:00 год - 08:20 год. За транспортний засіб ОСОБА_3 розраховувався з ним, кошти передав готівкою у сумі 103 000 доларів США. Під час перереєстрації автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, у ТСЦ була присутня ОСОБА_2, а він залишився у машині з грошима.
Наголосив, що кошти були потрібні для повернення ОСОБА_14 позики в сумі 50 000 доларів США, яку отримав за декілька днів перед придбанням автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску. Як на під час придбання, так і під час продажу автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, була присутня саме ОСОБА_2 .
Щодо наявності у нього інших транспортних засобів повідомив, що спочатку купував автомобілі для користування членами сім`ї, а потім продавав.
Так, Audi Q7, 2017 року випуску, була фактично куплена у вересні 2021 року. Мерседес придбав у січні 2022 року. За кошти друзів та волонтерів, коли він перебував у зоні бойових дій, придбали спочатку автомобіль КІА за довіреністю, яка була видана на товариша, а у січні 2023 року автомобіль КІА продав і у лютому за 5 500 доларів США придбав Крайслер, проте у договорі купівлі-продажу ціну цього транспортного засобу вказали 75 000 грн. Audi Q7, 2014 року випуску, придбав за кошти, отримані з продажу земельної ділянки за 500 000 грн.
Отже, станом на червень 2023 року у нього були Audi Q7, 2017 року випуску, Мерседес та Крайслер.
Щодо доходів пояснив, що він з 2008 року працював офіційно три роки в управлінні Державного земельного кадастру в м. Ужгороді. Зараз не працевлаштований, здійснює догляд за батьком. Зареєстрований як фізична особа - підприємець, основні види діяльності (КВЕД): надання юридичних послуг у сфері нерухомості. Діяльність щодо купівлі-продажу транспортних засобів не є підприємницькою, доходи від такої діяльності не декларував.
Автомобілем Ауді Q7, 2017 року випуску, користувався він, дружина, іноді тесть - ОСОБА_1 для виїзду на обстеження за кордон. Дружина на автомобілі за кордон не виїжджала. Поліс цивільно-правової відповідальності на автомобіль Ауді Q7, 2023 року випуску, оформляла дружина. Планові технічні роботи по цьому транспортному засобу також проводила дружина. Період, коли вона виконувала такі роботи, повідомити не зміг. Зазначив, що це відбувалось два рази.
Автомобіль Ауді Q7, 2023 року випуску, перебував у м. Самбір або у м. Ужгород. Він із сім`єю постійно проживає у м. Ужгород, там мають квартиру, але часто відвідують батьків у м. Самбір. Крайслер знаходиться в м. Ужгород, у більшості часу використовується військовими. Мерседес у більшості використовується в м. Ужгороді, а Audi Q7, 2023 року випуску, у м. Самборі. Де конкретно перебував автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, весною - влітку 2024 року пояснити не зміг.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, представників відповідача, надавши оцінку показанням свідків та іншим доказам, дійшов таких висновків.
Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави врегульовані Главою 12 Розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини другої ст. 290 ЦПК України позов пред`являється, зокрема щодо: активів, набутих після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України.
За частиною третьою ст. 290 ЦПК України для визначення вартості активів, зазначених у частині другій цієї статті, застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття.
Згідно із ч. 4 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті, та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Відповідно до ч. 8 ст. 290 ЦПК України
- термін «активи» означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях, у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов`язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування;
- під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
- особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»;
- термін «законні доходи» означає доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема джерел, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Так, враховуючи норми пунктів 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», для цілей здійснення позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави правомірно отриманими із законних джерел доходами є:
- отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи;
- наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.
Відповідно до ст. 291 ЦПК України суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів.
У ст. 292 ЦПК України визначено правові наслідки визнання активів необґрунтованими, а саме особливості їх стягнення в дохід держави.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що при розгляді цивільних справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про те:
- чи є відповідачі особами, до яких може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
- чи існує зв`язок активів, які прокурор вважає необґрунтованими, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,
- чи набуто відповідачами такі активи у один із способів, передбачених п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України;
- чи відповідають активи, які позивач вважає необґрунтованими, вимогам ч. 2 ст. 290 ЦПК України (дата набуття, різниця між вартістю та доходами особи).
Відповідно до ч. 4 ст. 89 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони.
Зазначений стандарт доказування встановлює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Так, при вирішенні питання про визнання активів необґрунтованими для задоволення позовних вимог достатньою є підтверджена доказами сукупність фактичних обставин, з якими закон пов`язує набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та відповідна різниця між їх вартістю та законними доходами. У той же час, власник активу має довести законність походження майна, а якщо майно набуто опосередковано через третіх осіб - спростувати свій зв`язок з цим активом.
Щодо осіб, до яких пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Відповідно до рішення Самбірської міської ради Львівської області від 12 листопада 2020 року № 1 ОСОБА_1 вважається таким, що вступив на посаду Самбірського міського голови (т. 3 а.с. 91-94).
Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, є міські голови.
Таким чином, ОСОБА_1 на момент набуття спірного активу (лютий 2024 року) був міським головою та відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, отже до нього може бути пред`явлено цивільний позов в порядку ст. 290 ЦПК України.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У позовній заяві прокурор зазначає обставини, які, на його переконання, свідчать про те, що ОСОБА_2 придбала автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, а в подальшому цей же автомобіль придбав у ОСОБА_2 . ОСОБА_3, а також про те, що ці особи діяли за дорученням ОСОБА_1, який є особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, та міг прямо чи опосередковано вчиняти щодо цього автомобіля дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.
Колегія суддів звертає увагу, що обґрунтованість таких висновків прокурора, суд встановлює лише під час судового розгляду за результатом дослідження доказів, наданих сторонами.
Водночас, з огляду на положення ч. 4 ст. 290 ЦПК України, позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлений до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як до інших фізичних осіб, які набули у власність актив, зазначений в частині другій цієї статті, за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - ОСОБА_1, або щодо якого він може прямо чи опосередковано вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.
Щодо зв`язку активу, який прокурор вважає необґрунтованим, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та набуття відповідачами таких активів у один із способів, передбачених п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України.
За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Чинне законодавство не розкриває поняття «зв`язок особи з активом», щодо якого вирішується питання про необґрунтованість, не визначає критеріїв такого зв`язку.
У той же час, як виснував Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2024 року, справа № 991/366/22, фактичне володіння через третіх осіб (ч. 4 ст. 290, п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України) «за дорученням»: 1) вказує на відносини, відмінні від визначених цивільним законодавством відносин довірителя і повіреного; 2) означає набуття суб`єктом декларування активів через третіх осіб з метою приховання факту набуття цих активів; 3) вчинення дії «за дорученням» може бути встановлене із сукупності вторинних ознак, які дозволяють дійти висновку, що третя особа діяла в інтересах суб`єкта декларування, а суб`єкт декларування, у свою чергу, отримує вигоду від набутого активу; у свою чергу «можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження», означає: 1) можливість контролювати певне майно через неформалізоване право розпорядження ним шляхом фактичної можливості визначення долі цього майна як безпосередньо, так і через третіх осіб, на яких оформлено відповідне право власності; 2) трактується ширше передбаченої статтею 16 ЦК України складової права власності.
Так, предметом спору у цій справі є рухоме майно - автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, власником якого на час розгляду справи є ОСОБА_3, попередній власник транспортного засобу - ОСОБА_2 .
Отже, при визначенні зв`язку з активом, про необґрунтованість набуття якого стверджує позивач, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, необхідно дослідити правову або фактичну пов`язаність ОСОБА_1 з цим активом.
Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що ОСОБА_23, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також встановлено, що 22 липня 2018 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_23 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_11 ) та ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 2 а.с. 36-42).
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 і ОСОБА_6 є близькими особами ОСОБА_1 .
У судовому засіданні встановлено, що 14 вересня 2021 року ОСОБА_4 видав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Стрийського нотаріального округу Львівської області Васьків Л.М. за реєстровим номером 1367, якою уповноважив ОСОБА_2 або ОСОБА_1, які діють самостійно незалежно один від одного, здавати в оренду, передавати в позичку, продавати за встановленим законом порядком належний йому автомобіль марки Audi Q7, 2017 року випуску, VIN-код: НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_5, зареєстрований 19 серпня 2017 року згідно з свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_15, виданим ТСЦ 4645. Строк дії довіреності до 14 вересня 2031 року (т. 2 а.с. 99, 110-111).
Встановлено, що 31 травня 2023 року між ОСОБА_4 (продавець), від імені якого на підставі довіреності за № 1367 від 14 вересня 2021 року діяв ОСОБА_1, та ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4644/2023/3853000, а саме автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, VIN-код: НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_5, за ціною 1 854 270,00 грн (т. 2 а.с. 95-96, 99, т. 3 а.с. 35). Відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказаний транспортний засіб внесені 31 травня 2023 року у ТСЦ № 4644, д.н.з. після реєстрації НОМЕР_6 (т. 2 а.с. 93-94, т. 3 а.с. 36).
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснив, що автомобілем Audi Q7, 2017 року випуску, користувалася його донька по довіреності. Оскільки для виїзду за кордон потрібна була довіреність, право на користування цим транспортним засобом було надане і йому. Щодо укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу пояснив, що власник ОСОБА_4 виїхав до Республіки Польща і проживав там 2-3 роки. Оскільки власник приїхати не міг, вдались до такої процедури, щоб здійснити купівлю-продаж автомобіля.
Колегія суддів звертає увагу, що доказів, які б свідчили, яким шляхом та у якій формі гроші за транспортний засіб були передані попередньому власнику майна, матеріали справи не містять.
Також судом встановлено, що 20 лютого 2024 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4644/2024/4330954, автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, VIN-код: НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_6, за ціною 1 854 270,00 грн (т. 2 а.с. 129-130).
Відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на вказаний транспортний засіб зареєстровано 20 лютого 2024 року у ТСЦ № 4644, д.н.з. після реєстрації НОМЕР_10 (т. 2 а.с. 114-115).
Встановлено, що відповідно до договору комісії № 8003/24/1000678-6 від 19 лютого 2024 року, укладеного між ПП «Галич сервіс груп» (комісіонер) за дорученням та ОСОБА_5 (комітент), комісіонер за комісійну плату зобов`язався вчинити за рахунок комітента від свого імені правочин щодо продажу транспортного засобу автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_7, вартістю 4 200 000,00 грн. Згідно з розділом договору «VII Місцезнаходження і реквізити сторін» місце проживання ОСОБА_5 АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 147- 149, т. 3 а.с. 37).
20 лютого 2024 року укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 80003/24/1/000678 між ПП «Галич сервіс груп», що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю відповідно до договору комісії № 8003/24/1000678-6 від 19 лютого 2024 року, та від імені якого діяв ОСОБА_24, (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), предметом якого є автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_7, вартістю 4 200 000,00 грн (т. 2 а.с. 145-146, 148-150, т. 3 а.с. 38).
Цього ж дня у ТСЦ № 4644 здійснено перереєстрацію права власності на цей транспортний засіб на ОСОБА_2, новий д.н.з. НОМЕР_6 (т. 2 а.с. 133-134, т. 3 а.с. 39).
Колегія суддів звертає увагу, що за матеріалами справи всі дії щодо купівлі-продажу автомобілів Audi Q7, 2017 року випуску та 2023 року випуску, здійснені у ТСЦ № 4644, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, тобто за місцем проживання ОСОБА_1 . У той же час, як свідок ОСОБА_6, так і відповідач ОСОБА_1 стверджували, що постійним місцем проживання ОСОБА_2 є м. Ужгород.
Відомості про те, що на ОСОБА_2 були зареєстровані інші транспортні засоби, матеріали справи не містять.
Окрім цього колегією суддів встановлено, що відповідно до Повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_16 ):
01 червня 2023 року видала ОСОБА_1 довіреність за реєстраційним номером: 55282002 на вчинення правочинів з приводу управління та експлуатації (без права розпорядження) транспортним засобом - автомобілем Audi Q7, 2017 року випуску, VIN-код: НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_6, строк дії довіреності до 01 червня 2028 року;
20 лютого 2024 року видала ОСОБА_1 довіреність за реєстраційним номером: 56344951 щодо здійснення експлуатації та розпорядження транспортним засобом - автомобілем Audi Q7, 2023 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_6, строк дії довіреності до 20 лютого 2029 року (т. 3 а.с. 47-5).
Тобто, фактично відразу після придбання транспортних засобів Audi Q7, 2017 року випуску та 2023 року випуску, ОСОБА_2 уповноважила на право користування ними свого батька - ОСОБА_1 .
Представники сторони відповідача стверджували, що необхідність у видачі довіреностей була викликана тим, що ОСОБА_1 мав регулярно виїжджати за межі України для медичних обстежень.
Судом встановлено, що згідно з інформацією про особу Державної міграційної служби України ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_17, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_18 (т. 2 а.с. 32).
Відповідно до відомостей з Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажних автомобілів, які перетинають державний кордон «Аркан» ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі паспорта НОМЕР_18 :
у період: з 14 вересня 2021 року по 31 травня 2023 року перетинав державний кордон 20 разів (виїзд-в`їзд), з них 18 разів використовував автомобіль д.н.з. НОМЕР_5 ;
у період з 01 червня 2023 року по 19 лютого 2024 року перетинав державний кордон 13 разів (виїзд-в`їзд), з них 13 разів використовував автомобіль д.н.з. НОМЕР_6 ;
у період з 20 лютого 2024 року по 13 лютого 2025 року перетинав державний кордон 17 разів (виїзд-в`їзд), з них 15 разів використовував автомобіль д.н.з. НОМЕР_6 (т. 2 а.с. 224-229).
Тобто, як до придбання ОСОБА_2 автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, так і після, ОСОБА_1 користувався цим транспортним засобом, зокрема для виїзду за межі України. А з 20 лютого 2024 року - день придбання ОСОБА_2 автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, ОСОБА_1 перетинав кордон України вже на цьому транспортному засобі.
У судовому засіданні ОСОБА_1, його представник ОСОБА_25 та представники інших відповідачів, а також відповідач ОСОБА_2 у поясненнях детективу Національного бюро запевняли, що всі виїзди ОСОБА_1 за кордон стосувалися його лікування.
Однак, за матеріалами справи періоди перебування ОСОБА_1 за кордоном тривали від одного до двадцяти восьми днів. Доказів, які б підтверджували, що всі ці виїзди стосувались виключно обстеження чи лікування ОСОБА_1, матеріали справи не містять. Натомість, прослідковується систематичність виїзду ОСОБА_1 за кордон у період Різдвяних та Новорічних свят 2021 - 2024 роках.
Водночас, жодних пояснень стосовно того, чому довіреності на право користування ОСОБА_1 автомобілями Audi Q7, 2017 та 2023 років випуску, надавались ОСОБА_2 невідкладно після придбання цих транспортних засобів, та чому такі довіреності не видавалися на інші транспортні засоби, які були у власності подружжя ОСОБА_11, суду не надано.
Прокурором до позову надані матеріали систем відеоспостереження: «Безпечне місто», «Безпечне місто Ужгород», «Безпечне Закарпаття», «Hik Central Master Lite - Безпечна Львівщина» щодо фіксації пересування автомобіля Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_6 за період з 01 січня 2023 року по 20 січня 2025 року, отримані від Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управляння Національної поліції в Закарпатської області, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (т. 2 а.с. 182 - 220).
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до встановлених вище обставин автомобіль Audi Q7, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, перебував у власності ОСОБА_2 у період з 31 травня 2023 року по 20 лютого 2024 року, а автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, - у період з 20 лютого 2024 року до 13 лютого 2025 року, тому дослідженню підлягають відомості за період з 31 травня 2023 року по 13 лютого 2025 року.
Так, відповідно до системи відеоспостереження: «Безпечна Львівщина» зафіксовано пересування цих транспортних засобів на території Львівської області:
42 рази у 2023 році у період з 31 травня 2023 року по 28 грудня 2023 року;
52 рази у 2024 році у період з 07 січня 2024 року по 25 грудня 2024 року;
8 разів у 2025 році у період з 03 січня 2025 року по 31 січня 2025 року (т. 2 а.с. 153-158).
Відповідно до систем відеоспостереження: «Безпечне місто Ужгород», «Безпечне Закарпаття», «Hik Central Master Lite - Безпечна Львівщина» також зафіксовано пересування транспортного засобу Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_6 :
на території Закарпатської області:
4 рази у 2023 році у період з 14 грудня 2023 року по 28 грудня 2023 року;
5 разів у 2024 році у період з 08 грудня 2024 року по 25 грудня 2024 року;
4 рази у 2025 році у період з 10 січня 2025 року по 21 січня 2025 року (т. 2 а.с. 163-165).
на території Львівської області:
55 разів у 2024 році у період з 07 січня 2024 року по 25 грудня 2024 року;
8 разів у 2025 році у період з 03 січня 2025 року по 31 січня 2025 року (т. 2 а.с. 169-174);
на території міста Ужгород:
5 разів у 2024 році у період з 05 грудня 2024 року по 13 грудня 2024 року;
3 разів у 2025 році у період з 10 січня 2025 року по 17 січня 2025 року (т. 2 а.с. 176-181).
Також системами відеоспостереження виявлені фотознімки транспортного засобу за 20 червня 2024 року, 25 червня 2024 року, 07 липня 2024 року, 8 грудня 2024 року, 13 грудня 2024 року, 13 січня 2025 року, 21 січня 2025 року ( т. 2 а.с. 159-162, 166-168, 175-176).
Прокурор пояснив, що системи налаштовані на короткострокове зберігання інформації, а саме: 3 місяці, після чого у системі залишається лише запис про фіксацію, але без відеофайлу, на місце якого записується більш нова інформація.
Однак, навіть за результатом аналізу відомостей із систем відеоспостереження, які не підтверджені відеофайлами, прослідковується, що транспортні засоби Audi Q7, 2017 та 2023 років випуску, власником яких була ОСОБА_2, протягом відповідного року фіксувалися на території Львівської області, де розташоване м. Самбір - місце постійного проживання та роботи ОСОБА_1, і лише у грудні чи січні відповідного року, період Різдвяних та Новорічних свят, фіксувалися у Закарпатській області, тобто у період виїзду з України ОСОБА_1, що було встановлено вище.
Окрім цього, на виконання клопотання прокурора витребувано докази від ПАТ «ВФ Україна» щодо абонентського номеру НОМЕР_19, власником якого є ОСОБА_2, та ПрАТ «Київстар» щодо абонентського номеру НОМЕР_20, власником якого є ОСОБА_1, на виконання чого отримана інформація за період з 20 лютого 2024 року по 13 лютого 2025 року (т. 5 а.с. 102-103, а.с. 121-128).
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до супровідного листа ПрАТ «Київстар» від 12 травня 2025 року № 7221/з/КТ телефонний номер НОМЕР_20 був активований 29 липня 2009 року, електронні послуги по цьому номеру телефону у період з 20 лютого 2024 року по 13 лютого 2025 року надавались на контрактній основі ФОП ОСОБА_26, жителю м. Самбіра (т. 5 а.с. 121).
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що номер телефону НОМЕР_20 корпоративний, та підтвердив, що він був користувачем цього абонентського номеру телефону, ще до того як обійняв посаду міського голови, та користується ним і по цей час.
Так, за матеріалами справи у загальних відомостях про суб`єкта декларування ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_17, зазначено абонентський номер НОМЕР_20 (т. 2 а.с. 7, 15, 24).
Тобто, у судовому засіданні встановлено, що користувачем абонентського номеру НОМЕР_20 є ОСОБА_1, який є відповідачем у справі, отже надані ПрАТ «Київстар» відомості є належними доказами.
Відповідно до довідки, складеної за результатом аналізу відомостей, отриманих від Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управляння Національної поліції в Закарпатської області, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, з баз даних щодо пересування автомобіля Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_6, за період з 01 січня 2023 року по 20 січня 2025 року, та відомостей, отриманих від ПрАТ «ВФ України» та ПрАТ «Київстар», про з`єднання абонентських номерів мобільного зв`язку, користувачами яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за період з 20 лютого 2024 року по 13 лютого 2025 року (т. 6 а.с. 3-57) встановлено, що за вказаний період виявлено 55 494 записів про з`єднання абонентського номеру мобільного зв`язку НОМЕР_20 ( ОСОБА_1 ) та НОМЕР_21 - абонентського номеру мобільного зв`язку НОМЕР_19 ( ОСОБА_2 ).
За результатом аналізу виявлено 87 записів про з`єднання абонентського номеру мобільного зв`язку НОМЕР_20 ( ОСОБА_1 ), які здійснені під час перебування в зоні дії базових станцій, які знаходяться в діапазоні 30 хв між подіями та в радіусі 2000 м від камер фотофіксації автомобіля з д.н.з. НОМЕР_6 відповідно до баз даних із ІАС «Безпечна Львівщина», Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управляння Національної поліції в Закарпатській області (далі - подія, події). У той же час, записів про з`єднання абонентського номеру мобільного зв`язку, яким користується ОСОБА_2, що відповідають тим же критеріям виявлено лише 9 подій в такі дати: 13 листопада 2024 року, 08, 09 грудня 2024 року, 10, 13, 17 і 21 січня 2025 року.
Встановлені обставини у своїй сукупності переконують суд, що фактичним користувачем транспортного засобу Audi Q7, 2023 року випуску, був ОСОБА_1, тобто прокурором надано достатньо доказів для доведення зв`язку активу з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Також, у судовому засіданні встановлено, що 12 лютого 2025 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванко І. надав доручення Керівнику Першого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Мандзію О. відібрати (виключно за їх згодою) пояснення у всіх осіб, яким відомі обставини набуття, володіння, користування, розпорядження ОСОБА_1 та його донькою ОСОБА_2 автомобілями Audi Q7, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, та Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 ( т. 3 а.с. 25).
На виконання доручення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури детективом Національного бюро Гурою В. 13 лютого 2025 року о 10 год 39 хв та 10 год 51 хв складені повідомлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність прибути 17 лютого 2025 року на 10 год у Львівське територіальне управління Національного антикорупційного бюро України для відібрання пояснень ( т. 3 а.с. 26-27).
Окрім цього детектив 13 лютого 2025 року приблизно об 11:00 год здійснив телефонні дзвінки ОСОБА_1 (т. НОМЕР_20 ) і ОСОБА_2 ( НОМЕР_19 ) та повідомив, що Національним антикорупційним бюро України та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою проводиться перевірка щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості з метою пред`явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно Самбірського міського голови ОСОБА_1 . Детектив запропонував ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибути 17 лютого 2025 року о 10 год до Львівського територіального управління Національного антикорупційного бюро України для надання пояснень щодо обставин набуття, володіння, користування, розпорядження автомобілями Audi Q7, 2017 та 2023 р.в., д.н.з НОМЕР_6, що підтверджується рапортом детектива Національного бюро від 18 лютого 2025 року № 54/4603-54 (т. 3 а.с. 28).
Встановлено, що 13 лютого 2025 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 4644/2025/5141137, предметом продажу є автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_6, вартістю 3 691 420,00 грн. Цього ж дня відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, зареєстровано у ТСЦ № 4644 та видано новий д.н.з НОМЕР_1 (т. 3 а.с. 40-44).
Відповідно до інформації із Національної автоматизованої інформаційної системи процедура внесення відомостей про переоформлення права власності на автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з НОМЕР_6, з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 завершена о 12:01:45 год 13 лютого 2025 року шляхом накладення ЕЦП співробітником РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській області ОСОБА_27 (т. 3 а.с. 46).
На переконання колегії суддів встановлені невідкладні заходи із продажу вказаного автомобіля можуть свідчити про спрямованість таких дій на уникнення можливого стягнення цього активу в дохід держави.
Так, відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371) (надалі - Порядок) у п. 6 розділу «Державна реєстрація транспортних засобів» зазначено, що транспортні засоби реєструються за фізичними особами, зокрема в сервісних центрах МВС.
За п. 15 Поорядку державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться в зазначених базах даних і реєстрах. За результатами таких перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться відповідний напис про їх проведення, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) і дати (крім випадків подання заяви в електронній формі через електронний кабінет водія або засобами Порталу Дія). За бажанням власника транспортного засобу працівниками Експертної служби МВС або інших державних спеціалізованих установ, що провадять судово-експертну діяльність, які мають присвоєну в установленому Законом України «Про судову експертизу» порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями (далі - фахівці, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів), проводиться експертне дослідження транспортного засобу, яке передує державній реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку транспортного засобу. Експертне дослідження проводиться з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів (виявлення фактів знищення, підроблення або зміни номерів вузлів та агрегатів транспортних засобів, підроблення реєстраційних документів, що їх супроводжують) і включає огляд транспортного засобу та звірку інформації щодо транспортного засобу, внесеної до реєстраційних документів.
Тобто, для здійснення дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу є обов`язковим, зокрема безпосередній огляд транспортного засобу працівниками Експертної служби МВС або інших державних спеціалізованих установ, за вибором власника транспортного засобу.
Представником ОСОБА_3 - адвокатом Маркович А. на адвокатські запити отримана інформація з ТСЦ МВС 4644 про те, що відповідно до даних ЄДРТЗ, серед іншого:
послуга з перереєстрації транспортного засобу Audi Q7, 2023 року випуску, з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 надавалась у відділенні ТСЦ МВС 4644 13 лютого 2025 року за талоном, зареєстрованим в системі керування чергою 47; виготовити копію талона № 47 не надається за можливе у зв`язку з його відсутністю в реєстраційній справі;
перереєстрація транспортного засобу здійснена в ТСЦ МВС 4644 на підставі договору купівлі продажу № 4644/2025/5141137 від 13 лютого 2025 року;
в межах проведення перереєстрації транспортного засобу працівником ТСЦ МВС 4644 ОСОБА_27 здійснені запити до
Єдиного реєстру боржників 13 лютого 2025 року о 10 год 27 хв, пошуковий запит « ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_4 »;
Державного реєстру обтяжень рухомого майна 13 лютого 2025 року о 10 год 27 хв 27 сек, пошуковий запит « ОСОБА_2 »;
Державного реєстру обтяжень рухомого майна 13 лютого 2025 року о 10 год 29 хв 34 сек, пошуковий запит «РНОКПП НОМЕР_16 »;
Державного реєстру обтяжень рухомого майна 13 лютого 2025 року о 10 год 29 хв 56 сек, пошуковий запит « НОМЕР_6 »;
Єдиного реєстру боржників 13 лютого 2025 року о 10 год 29 хв, пошуковий запит «РНОКПП НОМЕР_16 »;
Державного реєстру обтяжень рухомого майна 13 лютого 2025 року о 10 год 30 хв 11 сек, пошуковий запит «НОМЕР_2», на підтвердження чого надані роздруківки з матеріалів у паперовій формі, оскільки містять власноручні підписи особи, яка сформувала ці витяги, ОСОБА_27 (т. 4 а.с. 220-230).
У той же час, відомості про те, що перед перереєстрацією автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, здійснено безпосередній огляд транспортного засобу та складено відповідний експертний висновок, як це передбачено в п. 15 Порядку, надані адвокатом матеріали не містять. Натомість, у пакеті документів по перереєстрації автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, такий висновок є ( т. 2 а.с. 115).
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до супровідного листа ТСЦ МВС 4644 від 02 квітня 2025 року на запит адвоката надано копії матеріалів на 17 аркушах, тоді як адвокатом до матеріалів справи надано лише 10 аркушів, з яких 9 двосторонні. Слід зауважити, що надані матеріали неналежної якості, що позбавляє можливості встановити, зокрема, дату та час роздрукування заяви № 2528903896 від 13 лютого 2025 року ОСОБА_3 про перереєстрацію транспортного засобу Audi Q7, 2023 року випуску. Водночас на заяві у правому верхньому куті проглядається нумерація сторінки 98, у той час як нумерацію інших сторінок встановити неможливо, що викликає певні сумніви у наданні представником усіх матеріалів, а не вибірково.
Отже, у матеріалах справи міститься два пакета документів, які підтверджують факт перереєстрації транспортного засобу Audi Q7, 2023 року випуску, з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 у відділенні ТСЦ МВС 4644 13 лютого 2025 року, а саме: матеріали, отримані 17 лютого 2025 року в електронному виді детективом Національного бюро (т. 3 а.с. 41-46) та надані на запит адвоката копії з копій матеріалів паперової справи, завірені уповноваженою особою ТСЦ МВС 4644 (т. 4 а.с. 220-230). Водночас, за результатом оцінки цих матеріалів у їх сукупності встановлено, що вони не містять відомостей про те, чому пошукові запити щодо ОСОБА_2 були зроблені у період з 10:27 год по 10:29 год, а переоформлення права власності на автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з НОМЕР_6, з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 завершене через півтори години, а саме о 12:01 год.
У той же час, надані представником відповідача докази не містять відомостей про конкретний час отримання талона № 47, за яким надана послуга про перереєстрацію транспортного засобу 13 лютого 2025 року на ОСОБА_3 . Тому, враховуючи твердження представника відповідача у відзиві, що талон № 47 був оформлений до 11 год, а детектив зазначив у рапорті, що дзвінок було здійснено «близько 11:00 год», то виглядає досить переконливо, що уповноважені особи ТСЦ МВС 4644 почали вчиняти дії щодо перевірки ОСОБА_2 по базам даним відразу за зверненням до них після дзвінка детектива.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що доказів, які б підтверджували, що станом на 13 лютого 2025 року (четвер) ОСОБА_2 та автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з НОМЕР_6, перебували у м. Самбір, матеріали справи не містять.
У судовому засіданні встановлено, що 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибули для надання пояснень до детектива Національного бюро ОСОБА_29 .
Так, ОСОБА_1 пояснив, зокрема, що коли саме були придбані донькою ОСОБА_2 автомобілі Audi Q7, 2017 та 2023 року випуску, д.н.з НОМЕР_6, він не пам`ятає. Раніше придбано автомобіль Audi Q7, 2017 року випуску, а на кошти, отримані від його продажу, придбано автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску. Донька з чоловіком не проживають з ним ( ОСОБА_1 ) понад 13 років, проживають та працюють в м. Ужгород Закарпатської області. Цими автомобілями він користувався при потребі виїзду на лікування та з інших причин, оскільки не має власного автомобіля. З цих же причин користувався і іншими автомобілями, які були у власності сім`ї ОСОБА_2, або автомобілями друзів. Щодо походження коштів на придбання автомобілів донька використовувала доходи свої та чоловіка ОСОБА_6, та наданими коштами батьками ОСОБА_6, мати якого понад 10 років працює у м. Відень (Австрія) (т. 3 а.с. 32-34).
У свою чергу ОСОБА_2 пояснила, що придбала транспортний засіб Audi Q7, 2017 року випуску, разом з чоловіком ОСОБА_6 за власні кошти та частково за кошти матері чоловіка ОСОБА_13, яка працює у м. Відень (Австрія) у сфері готельно-ресторанного бізнесу приблизно 10 років. Цим автомобілем здебільшого користувалася вона, її чоловік та за необхідності батько - ОСОБА_1 . Останній не має власного автомобіля, тому використовував її автомобіль для поїздок за кордон, де він проходив курс лікування. Цей автомобіль продано нею на початку 2024 року у м. Самбір, прізвище покупця не пам`ятає. Автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, придбала за кошти, отримані від продажу автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, грошові заощадження її та чоловіка - ОСОБА_6, а також за кошти матері чоловіка ОСОБА_13 . Повідомила, що автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, продала 13 лютого 2025 року в м. Самбір Львівської області, прізвище покупця назвати відмовилась (т. 3 а.с. 29-31).
Враховуючи встановлені вище обставини щодо обставин придбання автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, а саме: що від імені продавця діяв ОСОБА_1 за довіреністю, суд вважає неправдивими твердження представника відповідача ОСОБА_1, зазначені у відзиві, про те, що «документи щодо придбання ОСОБА_2 автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, стали відомі ОСОБА_1 з додатків до позовної заяви» та критично оцінює пояснення щодо цих же обставин, надані ОСОБА_1 детективу Національного бюро (т. 4 а.с. 127 зв).
На підтвердження факту користування ОСОБА_2 автомобілем Audi Q7, 2023 року випуску, її представником до відзиву надано, серед іншого, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20 лютого 2024 року № ЕР-219525646, відповідно до якого Страховик - ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», Страхувальник - ОСОБА_2, забезпечений транспортний засіб - автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 (т. 4 а.с. 97).
Згідно з ст. 3, 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка діяла станом на 20 лютого 2024 року, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.
За п. 1.1, 1.4 ст. 1 цього Закону страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;
Тобто, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів забезпечує відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників, як власників забезпечених транспортних засобів, так і інших осіб, які правомірно володіють ним, а тому жодним чином не підтверджує факт користування саме страхувальником забезпеченим транспортним засобом.
Також представником ОСОБА_2 надані копії нарядів-замовлень ТОВ «Ніко Захід преміум», ЄДРПОУ 37041524, адреса салону: м. Львів, вул. Липинського, 54-Д, від 08 березня 2024 року № НП066273 та від 13 листопада 2024 року № НП072639 щодо обслуговування автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, замовником яких та платником зазначена ОСОБА_2, загальна сума наданих послуг склала 18887,86 грн(т. 4 а.с. 99, 101).
Проте, на переконання колегії суддів, такі докази не спростовують встановлені у судовому засіданні обставини про те, що фактичним користувачем цього транспортного засобу був саме ОСОБА_1 .
Оцінюючи фінансову можливість ОСОБА_2 придбати 20 лютого 2024 року автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, колегія суддів вважає за необхідне врахувати, що під час придбання цього автомобіля ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 і за твердженнями представників відповідачів подружжя мало спільний бюджет.
Згідно з інформацією про особу Державної міграційної служби України ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, має РНОКПП НОМЕР_22, а ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3, має РНОКПП НОМЕР_23 (т. 2 а.с. 33-34).
Відповідно до відомостей ДРФОПП щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_16 ) вона обліковується як особа, яка отримує доходи від податкового агента, та у період з 2006 року по перший квартал 2023 року включно сума нарахованого доходу становила 134 007,81 грн (з урахуванням податку) (т. 2 а.с. 49-50).
Встановлено, що 03 жовтня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_30 (Продавець) та ОСОБА_23 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Гуменюком В.В. за реєстровим № 1879, ОСОБА_23, РНОКПП НОМЕР_16, набула у власність земельну ділянку з кадастровим номером: 2124884800:11:015:0036, площею 0,0792 га, за ціною у гривневому еквіваленті 7 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 186 582,00 грн (т. 2 а.с. 61, 73- 74).
Як встановлено вище, 31 травня 2023 року ОСОБА_2 придбала автомобіль Audi Q7, 2017 року випуску, VIN-код: НОМЕР_4, за ціною 1 854 270,00 грн, який 20 лютого 2024 року продала за такою ж ціною (1 854 270,00 грн), і в цей же день ОСОБА_2 придбала автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, за 4 200 000,00 грн.
Окрім цього, відповідно до виписок з банківських рахунків № НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, відкритих в АТ КБ «Приватбанк», у період з 01 січня 2000 року по 20 лютого 2024 року та банківського рахунку № НОМЕР_32, відкритого в АТ «Універсал Банк», у період з 27 квітня 2022 року по 20 лютого 2024 року, ОСОБА_2 здійснювала видаткові платежі щонайменше на 576 067,99 грн, що підтверджується відомостями про рух коштів по рахункам, які містяться на DVD-диску (т. 3 а.с. 89).
Тобто у період з 2006 року по 20 лютого 2024 року законні доходи ОСОБА_2 становили 134 007,81 грн, у той час як витрати склали - 4 962 649, 99 грн.
Відповідно до відомостей з ДРФОПП щодо чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_23 ), який обліковується як фізична особа, яка отримує доходи від податкового агента та є самозайнятою особою, за період з 2008 року по другий квартал 2024 року включно сума нарахованого доходу становила 1 316 165,41 грн (у тому числі сума нарахованого податку), а також від підприємницької діяльності за 2017 - 2022 роки - 260 800 грн, а також 53 000 грн за ознакою 888 у 2017 році (т. 2 а.с. 51-53).
Представником ОСОБА_2 до відзиву надано копії перших аркушів нотаріально посвідчених договорів купівлі продажу земельної ділянки, укладених ОСОБА_6, а саме:
від 13 вересня 2019 року, предмет продажу земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:48:001:0042, ціна продажу 100 300 грн, право власності продавця зареєстроване на підставі договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Деяк К.К. 24 вересня 2018 року за № 1656, експертно-грошова оцінка земельної ділянки станом на 25 квітня 2019 року склала 100 218,85 грн;
від 13 вересня 2019 року, предмет продажу земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:48:001:0125, ціна продажу 100 300 грн, право власності продавця зареєстроване на підставі договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Деяк К.К. 24 вересня 2018 року; за № 1662, експертно-грошова оцінка земельної ділянки станом на 25 квітня 2019 року склала 100218,85 грн;
від 12 червня 2023 року, предмет продажу земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:55:001:0874, ціна продажу 494 937,39 грн, право власності продавця зареєстроване на підставі договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Деяк К.К. 29 грудня 2018 року за № 2147 ( т. 4 а.с. 103, 105, 107).
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до відомостей з ДРФОПП у досліджений період ОСОБА_6 отримував доходи за ознакою доходу 104 (від продажу нерухомого майна): за 2018 рік - 15 000,00 грн, за 2019 рік - 100 300,00 грн, тому за договорами враховує лише ті суми, які не оподатковані, а саме: 100 300 грн + 494 937,39 грн = 595 237,39 грн.
Тобто, законний дохід ОСОБА_6 за період з 2008 року по другий квартал 2024 року склав 2 227 519, 48 грн, у тому числі соціальні виплати з відповідних бюджетів у сумі 2 316,65 грн (ознака доходу 128), що були єдиним його доходом у 2024 році.
Разом з цим, доходів за ознакою 105 (Продаж (обмін) рухомого майна) досліджені відомості не містять.
Твердження свідка ОСОБА_31 про те, що він придбавав автомобілі з пробігом для подальшого перепродажу, колегія суддів оцінює критично, оскільки доказів на підствердження того, що свідком вчинялися дії на поліпшення стану таких транспортних засобів, що давало б сенс такій його діяльності, до справи не надано, а лише показання свідка не є достатнім та належним доказом для встановлення такої обставини.
Водночас, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 29 листопада 2024 року встановлено, що ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_23 ):
21 червня 2024 року на підставі договору купівлі-продажу, засвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Деяк К.К. за реєстровим номером 1041, набув право власності на гаражний бокс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, за ціною 609 853,00грн;
30 червня 2023 року на підставі договору купівлі-продажу, засвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Єгер Н.Д. за реєстровим номером 1603, набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:01:002:0063, площею 0,0038 га, вартістю 43 200грн, та на нежитлову будівлю, загальною площею 30,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 34 110 грн (т. 2 а.с. 63-72, 75-81).
Окрім цього із досліджених у судовому засіданні доказів колегія суддів встановила, що ОСОБА_6 у вказаний період здійснив такі витрати:
13 січня 2022 року на підставі договору купівлі-продажу № 35-12/21 від 24 грудня 2021 року набув у власність автомобіль Mercedes-Benz GLK 220 CDI, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_33, вартістю 313 488 грн (т. 2 а.с. 86-87);
03 лютого 2023 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 2141/2023/3640284 набув у власність автомобіль Chrysler Gr.Voyager, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_34, вартістю 75 000 грн (т. 2 а.с. 84-85);
18 січня 2024 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 2141/2024/4264445 набув у власність автомобіль Audi Q7, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_35, вартістю 400 000,00 грн (т. 2 а.с. 82-83).
Таким чином у період 2022-2024 роки ОСОБА_6 здійснив витрати на придбання об`єктів рухомого і нерухомого майна на загальну суму 1 475 651 грн.
Окрім цього відповідно до виписок з банківських рахунків № НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_42, НОМЕР_43, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_46, НОМЕР_47, НОМЕР_48, НОМЕР_49, НОМЕР_50, НОМЕР_51, НОМЕР_52, НОМЕР_53, НОМЕР_54, відкритих в АТ КБ «Приватбанк», у період з 01 січня 2000 року по 20 лютого 2024 року та банківського рахунку № НОМЕР_55, відкритого в АТ «Універсал Банк», у період з 10 лютого 2021 року по 20 лютого 2024 року, ОСОБА_6 здійснював видаткові платежі щонайменше на 3 580 837,72 грн, що підтверджуються відомостями про рух коштів по рахункам, які містяться на DVD-диску (т. 3 а.с. 89).
Тобто, у період з 2008 року по 20 лютого 2024 року сукупна сума витрат ОСОБА_6 склала 5 056 488,72 грн, складовими якого є: витрати на придбання об`єктів рухомого і нерухомого майна - 1 475 651 грн, видаткові платежі, здійснені з банківських рахунків, -3 580 837,72 грн.
Отже, з огляду на досліджені докази надані сторонами справи, на підставі яких встановлений розмір доходів ОСОБА_2 у період з 2006 року по 20 лютого 2024 року, ОСОБА_6 у період з 2008 року по лютий 2024 року, а також здійснені ними у ці періоди витрати, колегія суддів дійшла висновку, що витрати ОСОБА_2 та ОСОБА_6 значно перевищували їх доходи, тобто останні не мали можливості здійснювати заощадження як до реєстрації шлюбу, так і після його укладення, тобто з 22 липня 2018 року по 20 лютого 2024 року.
Не залишаються поза увагою суду, що у поясненнях ОСОБА_2, наданих 17 лютого 2025 року детективу Національного бюро, зазначено, що на придбання автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, частина коштів була надана матір`ю чоловіка - ОСОБА_13, і лише у відзиві представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Живко О.Б. зазначила, що на придбання автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, витрачені сімейні заощадження подружжя ОСОБА_6 та позика у сумі 50 000 доларів США, яку 17 лютого 2024 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_14, що підтвердили в судовому засіданні допитані за її клопотанням свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_14 .
У той же час, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 отримував кошти від матері - ОСОБА_13, а також здійснення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 будь-яких валютно-обмінних операцій, стороною відповідачів не надано.
На переконання колегії суддів, факти здійснення купівлі-продажу іноземної валюти, а також отримання ОСОБА_2 коштів від батька - ОСОБА_1, а ОСОБА_6 - від матері - ОСОБА_13 не можуть підтверджуватись виключно показаннями свідка ОСОБА_6 та поясненнями відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні.
Окрім цього, на підтвердження фінансової можливості придбати подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_6 20 лютого 2024 року автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6, надано до суду копію розписки від 17 лютого 2024 року, написаної власноруч, за змістом якої ОСОБА_6 отримав у борг від ОСОБА_14 кошти в сумі 50 000 доларів США готівкою, які зобов`язується повернути протягом року до 17 лютого 2025 року без відсотків. Також надано власноруч написану розписку, за змістом якої ОСОБА_14 отримав гроші у сумі 50 000 доларів США в повному обсязі, претензій до ОСОБА_6 не має і не буде мати. Копії розписок містяться в матеріалах справи, оригінали розписок надано представником ОСОБА_32 суду для огляду (т. 4 а.с. 109, 111).
Встановлені у судовому засіданні обставини на підставі доказів, наданих сторонами справи, у своїй сукупності ставлять під сумнів достатність розписок для підтвердження реального отримання ОСОБА_6 позики від ОСОБА_14 у сумі 50 000 доларів США. Про це сідчить неузгодженість у позиціях ОСОБА_2, викладених у поясненнях детективу 17 лютого 2025 року, а також поспішний продаж придбаного, у тому числі за цю ж позику автомобіля по заниженій ціні з метою погашення позики, що безперечно є шкодою для сімейного бюджету.
Не залишається поза увагою суду, що обставини придбання автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_6, який перебуває у родинних стосунках (є близьким родичем) з відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, отже є зацікавленою особою щодо результатів розгляду цієї справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_6 була відсутня фінансова можливість на придбання 31 травня 2023 року автомобіля Audi Q7, 2017 року випуску, та 20 лютого 2024 року автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску.
Разом із цим не залишається поза увагою колегії суддів, що на час придбання ОСОБА_2 цих транспортних засобів у її чоловіка - ОСОБА_6 вже перебували на праві власності такі транспортні засоби: Mercedes-Benz GLK 220 CDI, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_33, придбаний 13 січня 2022 року; Chrysler Gr.Voyager, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_34, придбаний 03 лютого 2023 року; автомобіль Audi Q7, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_35, придбаний 18 січня 2024 року. Наявність цих транспортних засобів ще більше викликає сумніви у показаннях свідка ОСОБА_6 щодо критичної необхідності за відсутності достатніх коштів придбавати автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску.
У позовній заяві позивач стверджував, що укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 13 лютого 2025 року правочин носив удаваний характер, не мав на меті реальної зміни власника актива - автомобіля Audi Q7, 2023 року випуску, а слугував інструментом для його приховування від можливої цивільної конфіскації. Тобто, ОСОБА_3 діяв в інтересах суб`єкта декларування ОСОБА_1, який, у свою чергу, отримав вигоду від набутого активу, оскільки для стороннього спостерігача автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, перейшов у власність добросовісного набувача.
Колегія суддів вважає такі доводи прокурора обґрунтованими, з огляду на таке.
ОСОБА_3 з 23 лютого 2021 року працює у СКП «Об`єднане» (код ЄДРПОУ 37592012), єдиним засновником якого є Самбірська міська рада Львівської області, що підтверджується матеріалами справи (т. 3 а.с. 80-88, 241).
Згідно з інформацією про особу Державної міграційної служби України ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5, має РНОКПП НОМЕР_56 (т. 3 а.с. 74).
Відповідно до відомостей з ДРФОПП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_56 ) з 2007 року отримував дохід від Управління державної автомобільної інспекції головного управління МВС України, а з 2018 по 2024 роки - від Самбірського КП «Об`єднане», (код ЄДРПОУ 37592012) (т. 3 а.с. 76-79).
За Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань встановлено, що з 01 травня 2024 року ОСОБА_7 виконує обов`язки директора Самбірського КП «Об`єднане», ЄДРПОУ 37592012 (т. 3 а.с. 80-88).
Разом з цим, як встановлено вище саме на ОСОБА_3 були перереєстровані автомобілі Audi Q7, 2017 та 2023 років випуску, власником яких була ОСОБА_2 .
У той же час, відповідно до повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 19 березня 2024 року видав довіреність за реєстраційним номером: 56457642, якою уповноважив ОСОБА_7 та ОСОБА_33 на експлуатацію та розпорядження транспортним засобом - автомобілем Audi Q7, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_10, придбаним у ОСОБА_2, строком до 19 березня 2034 року, а дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_57 ) 20 травня 2024 року видала довіреність за реєстраційним номером: 56746277, якою уповноважила ОСОБА_7, ОСОБА_33 та ОСОБА_10 щодо автомобіля Audi Q7, 2022 року випуску, VIN-код: НОМЕР_11, д.н.з. НОМЕР_12, строком до 20 травня 2027 року (т. 3 а.с. 67-70).
Тобто має місце схожа ситуація, коли після оформлення права власності на новий транспортний засіб особою ( ОСОБА_2, ОСОБА_3 / ОСОБА_9 ), яка має у власності/користуванні інші автомобілі, право розпорядження новим транспортним засобом невідкладно/невдовзі передається за довіреністю третім особам ( ОСОБА_1, ОСОБА_34, відповідно).
Отже, наявні підстави для висновку, що ОСОБА_3 перебував у сфері впливу міського голови ОСОБА_1, який очолює Самбірську міську раду, і між ними наявний особистий та/або службовий зв`язок.
Не залишається поза увагою суду те, що 20 лютого 2024 року ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 автомобіль Audi Q7, 2017 року випуску, за ціною його набуття власником - 1 854 270,00 грн, а через чотири місяці - 18 червня 2024 року ОСОБА_3 продав цей же автомобіль Audi Q7, 2017 року випуску, за 778 430, 00 грн, тобто майже в 2,4 рази дешевше.
Посилання представника ОСОБА_35 у відзиві на те, що автомобіль Audi Q7, 2017 року випуску,частково мав технічні несправності, не підтверджені жодними доказами.
Тобто, за матеріалами справи не можливо встановити дійсну вартість автомобіля на момент його перереєстрації на ОСОБА_3 .
Окрім цього, докази щодо майнового стану ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_9 за матеріалами справи можуть свідчити про вірогідну спроможність останніх сплатити реальні кошти за придбані у ОСОБА_2 автомобілі Audi Q7. (т. 3 а.с. 73, т. 4 а.с. 10-11, 14). Однак, переконливих доказів на підтвердження цих обставин - реальної сплати коштів за договорами, суду не надано.
Представник ОСОБА_3 надала матеріали, які підтверджують, що 18 березня 2025 року та 20 березня 2025 року здійснена автофіксація порушення, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортного засобу Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1 більш як на 20 км за год та сплату ОСОБА_3 накладених штрафів (т. 4. а.с. 22-37).
Однак, колегія суддів вважає ці докази представника є неналежними, оскільки вони не підтверджують і не спростовують факт перебування за кермом цього транспортного засобу певної особи, так як за результатом автофіксації адміністративного правопорушення протокол складається на власника транспортного засобу.
Враховуючи встановлені обставини, оцінюючи надані докази у сукупності, колегія суддів вважає їх достатніми для висновку, що автомобіль Audi Q7, 2023 року випуску, був придбаний ОСОБА_3 13 лютого 2025 року за дорученням ОСОБА_1, тобто в його інтересах.
За таких обставин, суд вважає доведеним наявність зв`язку ОСОБА_1 з майном, яке відповідає ознаці «активи», таке майно набуте ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за дорученням ОСОБА_1, він мав можливість вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, тому, враховуючи дату набуття цього активу (після 28 листопада 2019 року), щодо нього може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх в дохід держави.
Колегія суддів звертає увагу, що за ч. 8 ст. 290 ЦПК України набуття активу за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є окремою підставою доведення «набуття активів».
Щодо відповідності активу, який позивач вважає необґрунтованим, вимогам частини 2 ст. 290 ЦПК України (дата набуття, різниця між вартістю та доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).
За ч. 2 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активи та стягнення їх в дохід держави може бути пред`явлено, у тому числі, якщо різниця між вартістю таких активів і законними доходами особи у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», але не перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 290 ЦПК України для визначення вартості активів, зазначених у частині другій цієї статті, застосовується вартість їх набуття.
Так, 28 листопада 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 липня 2019 року встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2007 грн. Тому, мінімальна сума різниці між вартістю активів та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, становить 1 003 500 грн (2007грн * 500).
Враховуючи норми ст. 368-5 КК України, максимальна сума такої різниці становить шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу ІV ПК України для відповідного року; при цьому податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року у сумі 3028 грн (ст. 7 Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»). Тому, максимальна сума різниці між вартістю активів та законними доходами особи становить 9 841 000 грн (3028 грн/2 * 6500).
Тобто, для подання позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави різниця між вартістю активів та законними доходами особи має становити не менше 1 003 500 грн та не повинна перевищувати 9 841 000 грн.
На підтвердження фінансового стану ОСОБА_1 до позовної заяви позивачем надано, серед іншого, щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021-2023 роки, які подані ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 7-31).
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Доль Р.Б. надав копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, яка подана ОСОБА_1 ( т. 6 а.с. 151-160).
Колегія суддів враховує положення пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45, 46 Закону України «Про запобігання корупції» та вважає за необхідне для встановлення законних доходів ОСОБА_1 використовувати інформацію з його щорічних декларацій, оскільки презюмується, що дані, зазначені в цих деклараціях, є правдивими і такими, що відповідають дійсності та визнаються особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих ОСОБА_1, встановлено, що:
станом на 31 грудня 2020 року:
у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» задекларовано заробітну плату, отриману за основним місцем роботи у розмірі 783 215 грн та кошти отримані за рішенням суду у сумі 30 000 грн ;
у розділі 12 «Грошові активи» - кошти не задекларовані (т. 3 а.с. 89);
станом на 31 грудня 2021 року:
у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» задекларовано заробітну плату, отриману за основним місцем роботи у розмірі 996 683,00 грн;
у розділі 12 «Грошові активи» - кошти, розміщені на банківських рахунках: 247 014,00 грн (т. 2 а.с. 8-14);
станом на 31 грудня 2022 року:
у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» задекларовано заробітну плату, отриману за основним місцем роботи у розмірі 921 599,00 грн, інше додаткове благо - 3 355,00 грн;
у розділі 12 «Грошові активи» - кошти, розміщені на банківських рахунках: 842 576,00 грн (т. 2 а.с. 15-23);
станом на 31 грудня 2023 року:
у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначено заробітну плату, отриману за основним місцем роботи у розмірі 888 150,00 грн,
у розділі 12 «Грошові активи» зазначено кошти, розміщені на банківських рахунках: 846 675,00 грн (т. 2 а.с. 24-31);
станом на 31 грудня 2024 року:
у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначено заробітну плату, отриману за основним місцем роботи у розмірі 1 165 027,00 грн,
у розділі 12 «Грошові активи» зазначено кошти, розміщені на банківських рахунках: 926 192,00 грн та готівка в сумі 420 000 грн (т. 6 а.с. 157-158).
Колегія суддів враховує, що відомості про членів сім`ї ОСОБА_1 не декларує, щодо нерухомого майна декларує лише квартиру, яка перебуває у спільній сумісній власності з 28 березня 1995 року та розташована у м. Самбір Львівської області.
За результатом аналізу задекларованих доходів ОСОБА_1 та його грошових активів на кінець звітного року, колегія суддів встановила, що у 2020 році ОСОБА_1 витрачені усі отримані доходи у сумі 813 215 грн, у 2021 році витрати склали 749 669 грн, у 2022 році - 329 392 грн, у 2023 році - 884 051 грн, а у 2024 році - 702 886 грн.
Оскільки є очевидним, що протягом звітного періоду ОСОБА_1 мав здійснювати певні витрати, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання продуктів харчування, одягу, ліків, суми коштів, які ОСОБА_1 був спроможний надавати доньці ОСОБА_2, не є достатніми для придбання виключно за рахунок таких коштів у 2023 та 2024 роках відповідно автомобілів Audi Q7, 2017 та 2023 років випуску.
У той же час, у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік ОСОБА_1 декларує право користування транспортним засобом - легковим автомобілем Audi Q7, 2023 року випуску, VIN- код: НОМЕР_2, власником якого зазначено ОСОБА_2, яка фактично проживає уквартирі 69 у будинку по АДРЕСА_6, тобто за місцем реєстрації і проживання декларанта - ОСОБА_1 (т. 6 а.с. 152, 156).
У судовому засіданні сторона відповідача ОСОБА_1 наполягала на тому, що відповідач іноді користувався транспортним засобом Audi Q7, 2023 року випуску, лише для виїзду за кордон.
На запитання суду представник ОСОБА_25 пояснив, що у ОСОБА_1 були відсутні підстави, передбачені ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», для декларування зазначеного рухомого майна, однак підставою для декларування, на переконання ОСОБА_1, є надана на його ім`я довіреність на розпорядження цим автомобілем.
За таких обставин, суд вважає декларацію за 2024 рік додатковим доказом, який свідчить про наявність зв`язку ОСОБА_1 з майном, яке відповідає ознаці «активи», а саме: автомобілем Audi Q7, 2023 року випуску, VIN- код: НОМЕР_2, власником якого була ОСОБА_2,оскільки ОСОБА_1 мав можливість вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.
Враховуючи те, що актив, який був набутий ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за дорученням ОСОБА_1 та, відносно якого останній міг вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, хоча актив і не перебував у його власності, суд при вирішенні цього спору не використовує правила ч. 2 ст. 290 ЦПК України щодо встановлення різниці між вартістю активу та законними доходами відповідача. Колегія суддів у цьому випадку керується нормами ст. 291 ЦПК України у тій частині, яка зазначає, що суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів.
Колегія суддів звертає увагу, що доводи представників відповідачів щодо порушення Національним агентством з питань запобігання корупції під час здійснення моніторингу способу життя відповідачів Порядку здійснення моніторингу способу життя суб`єктів декларування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 26 жовтня 2023 року № 236/23, можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративної юрисдикції.
Судом не беруться до уваги інші досліджені в судовому засіданні докази, які наявні у матеріалах справи, оскільки вони підтверджують факти, які, на переконання колегії суддів, не входять до предмета доказування у цій справі.
Представниками відповідача наведено також інші доводи, які не потребують здійснення колегією суддів детального аналізу, оскільки, з урахуванням встановлених обставин та вимог Цивільного процесуального кодексу України, вони не мають вирішального значення при вирішенні питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
При цьому суд керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30) . При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).
Висновки.
За результатом повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження доказів у їх сукупності колегія суддів вважає, що докази позивача є більш переконливими порівняно з сукупністю доказів сторони відповідачів, та дійшла висновку, що в ході судового розгляду спростовано презумпцію правомірності набуття права власності на актив - транспорний засіб Audi Q7, 2023 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, вартістю на день набуття 4 200 000,00 грн, та встановлено зв`язок особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - ОСОБА_1 з цим активом, тому наявні правові підстави у розумінні ст. 290 ЦПК України для визнання необґрунтованими активи в сумі 4 200 000 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 292 ЦПК України активи, визнані судом відповідно до статті 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Стягнення в дохід держави активів, визнаних судом необґрунтованими, або інших активів відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім випадків здійснення такого стягнення в порядку, встановленому Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Тому, колегія суддів дійшла висновку про стягнення в дохід держави автомобіля Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, VIN- код: НОМЕР_2, 2023 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
З огляду на ухвалення рішення про задоволення позову, захід забезпечення позову - арешт на актив, який є предметом спору, а саме транспортний засіб - автомобіль Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код: НОМЕР_2, 2023 року випуску, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 ; заборона вивезення (переміщення) транспортного засобу - автомобіля Audi Q7, д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код: НОМЕР_2, 2023 року випуску, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3, за межі території України, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26 лютого 2025 року у справі № 991/1676/25, скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України одним з питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення, є розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави судовий збір не справляється.
Враховуючи наведені вище норми законодавства, а також висновок суду щодо позовних вимог, підстави для ухвалення рішення про розподіл між сторонами судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-82, 89, 95, 259, 263-265, 273, 290-292 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Задовольнити позов Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванка Ігоря Мироновича до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Визнати необґрунтованим актив - автомобіль «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код: НОМЕР_2, 2023 року випуску, вартістю на день набуття 4 200 000,00 грн.
Стягнути в дохід держави автомобіль «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_1, VIN-код: НОМЕР_2, 2023 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
Позивач: Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (01135, м. Київ, вул. Ісаакяна, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи 45252419).
Відповідач: ОСОБА_1, адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_7, РНОКПП НОМЕР_17, паспорт: НОМЕР_58, виданий 29 червня 1996 року Самбірським МРВ УМВС України у Львівській області.
Відповідач: ОСОБА_3, адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_8, РНОКПП НОМЕР_3, паспорт: НОМЕР_59, виданий 29 березня 2023 року Самбірським відділом ГУ ДМС у Львівській області.
Відповідач: ОСОБА_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_7, адреса місця проживання: АДРЕСА_9, РНОКПП НОМЕР_16, паспорт: НОМЕР_60, виданий 26 вересня 2018 року Самбірським відділом ГУ ДМС у Львівській області.
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Н. В. Мовчан
Судді О. Я. Саландяк
К. О. Сікора