Справа № 991/13193/25

Провадження 1-кс/991/13300/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника заявника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання від 22.12.2025 представника заявника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 52024000000000279 від 06.06.2024,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2025 на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання від 22.12.2025 представника заявника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 (далі - представник заявника) про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 52024000000000279 від 06.06.2024.

Представник заявника просив скасувати арешт майна накладений 23.06.2023 ухвалою Вищого антикорупційного суду (справа № 991/6024/25, провадження № 1-кс/991/6087/25) з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене 12.06.2025 під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4, а саме: ноутбук Redmi s/n53216/23YW00587 із зарядним пристроєм; мобільний телефон Xiomi Redmi model 32090RA986, який поміщено в коробку Redmi Note 13 Pro+5G s/n 50727/R4RM00729 IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон Apple IPhone 16 ProMax 256 Gb s/nG9TJ67Q7J6, НОМЕР_3 .

Клопотання обгрунтовано тим, що вилучене майно перебуває під арештом вже тривалий час, власник майна не є підозрюваним або обвинуваченим у цьому провадженні, кінцевий строк проведення експертизи є невизначеним

Клопотання подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду ( далі - ВАКС) згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді ВАКС.

Представник заявника у судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив його задовольнити, надав суду усні пояснення, зокрема про те, що пропорційне втручання передбачає обов`язкове врахування конкретних обставин провадження, серед яких слід врахувати тривалий термін арешту майна, зокрема, перевищення нормативно визначеного строку проведення призначеної експертизи.

Детектив у судове засідання не з`явився; про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином; подав письмові заперечення на клопотання.

Неявка детектива не перешкоджає розгляду клопотання по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення присутніх учасників, слідчий суддя встановив:

Детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52024000000000279 від 06.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

23.06.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа №991/6024/25) накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене 12.06.2025 під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4, а саме: ноутбук Redmi s/n53216/23YW00587 із зарядним пристроєм; мобільний телефон Xiomi Redmi model 32090RA986, який поміщено в коробку Redmi Note 13 Pro+5G s/n 50727/R4RM00729 IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон Apple IPhone 16 ProMax 256 Gb s/nG9TJ67Q7J6, НОМЕР_3 .

Постановами детектива від 16.06.2025 та від 24.06.2025 у кримінальному провадженні № 52024000000000279 від 06.06.2024 було призначено комплексні судові комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи електронних комунікацій., та з метою проведення вказаних експертиз арештоване майно було передано експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Обгрунтованість накладення арешту на майно та наявність для цього всіх необхідних підстав, передбачених КПК України, встановлена ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.06.2023 (справа № 991/6024/25), та підтверджена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 24.07.2025 (справа № 991/6024/25).

Про можливу помилковість накладення арешту на майно представник заявника не зазначив, відповідних доказів слідчому судді не надала.

З огляду на те, що на цей час триває проведення експертизи з щодо арештованого майна, слідчий суддя констатує, що у подальшому арешті цього майна в кримінальному провадженні № 52024000000000279 потреба не відпала.

У своєму клопотанні представник заявника посилався на те, що відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів, у той час, як з моменту вилучення майна та призначення експертизи минуло більше 7 місяців, тобто строк більший ніж гранично передбачений для проведення експертних досліджень.

З цього приводу слідчий суддя зазначає, що відповідно до визначених КПК України повноважень, детектив фактично позбавлений можливості ефективно впливати на строк проведення експертиз, призначених у кримінальному провадженні № 52024000000000279.

Вказаний нормативний строк має рекомендаційний характер, застосовується по відношенню до експерта, порушення цього строку саме по собі не є достатньою підставою для скасування накладеного арешту.

Також є повністю безпідставними твердження представника заявника про те, призначені органом досудового розслідування експертні дослідження вже закінчені, інформація, яка міститься в пам`яті мобільних телефонів скопійована на окремий носій та могла бути оглянута детективами, тобто, орган досудового розслідування мав достатній час для реалізації мети, яка була покладена в основу вилучення та накладення арешту на майно. Будь-які докази з цього приводу в матеріалах провадження відсутні.

Необгрунтованими, за оцінкою слідчого судді,є твердження представника заявника про те, що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відповідає критеріям розумності та співмірності обмеження права власності.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та утворюють «трискладовий тест», за допомогою якого має відбуватися оцінка відповідного втручання: 1) законність втручання; 2) легітимна мета; 3) пропорційність між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря.

Обмеження права власності на конкретно визначене майно відбулося на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в кримінальному провадженні № 52024000000000279 в порядку, передбаченому КПК України, що повністю відповідає вимогам КПК України.

Слідчий суддя, суд, оцінюючи співмірність триваючого обмеження права власності, констатує наявність правової підстави втручання в право власності особи (ухвала суду), легітимну мету (розслідування особливо тяжкого корупційного злочину), а також уважає, що з огляду на необхідність дотримання балансу інтересів суспільства і особи, застосований арешт майна не є занадто обтяжливим для особи.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що справедливий баланс інтересів у цьому випадку дотримано, та враховує ту обставину, що накладений арешт діятиме протягом проведення досудового розслідування, або може бути скасований раніше, за результатами проведення призначеної експертизи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України саме на заявника в цьому випадку покладається обов`язок доведення того, що арешт на грошові кошти був накладений безпідставно, або, що у арешті цього мана відпала потреба. Водночас, заявник наведених обставин не довів.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба в дії цього заходу забезпечення кримінального провадження щодо арештованого майна на цей час не відпала.

З огляду на вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання від 22.12.2025 представника заявника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 52024000000000279 від 06.06.2024 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1