Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/13029/25Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/55/26

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

07 січня 2026 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретарки судового засідання ОСОБА_5,

представника ОСОБА_6,

прокурорки ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2025 року щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №52025000000000314,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на вилучені під час обшуку в ОСОБА_8 та ОСОБА_9 : (1) мобільні телефони Samsung у корпусі сірого кольору з сім-картою та Iphone у корпусі чорного кольору з сім-картою; (2) ноутбуки Asus Zenbook моделі UX 3405m та Asus TUF Gaming моделі FA70XL-LL036, серійний номер R9NRCX000960352CNLJML; (3) планшет Samsung моделі SM-X806B (а. с. 148-149).

Зазначене рішення мотивоване: (1) здійсненням детективами Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ досудового розслідування фактів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України /далі - КК/, щодо обставин за яких державний секретар Міністерства розвитку громад і територій України шляхом зловживання службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою групою осіб з директором державного підприємства /далі - ДП/ «Укркомунобслуговування» та іншими особами, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та інших близьких осіб порушив порядок проведення аукціону по оренді ресторану готелю «Предслава» площею 179,5 м. кв, розташованого в м. Київ, забезпечивши перемогу в торгах близькій особі, чим спричинив збитки в сумі близько 3 240 000 грн; (2) долученням до клопотання копій документів, які вказують, що могло бути вчинено кримінальне правопорушення, щодо якого триває досудове розслідування; (3) проведенням обшуку на підставі ухвали слідчого судді від 27.11.2025; (4) належністю вилучених носіїв до речових доказів, враховуючи (а) ймовірну наявність на них інформації, видалених файлів, дослідження яких можливе лише у ході проведення експертизи, та (б) обмеження власником майна доступу до інформації, наявної на вилучених носіях, ураховуючи встановлення логічного захисту; (5) існуванням ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, використання, передачі, відчуження майна; (6) співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження та не надмірною обтяжливістю накладеного арешту; (7) можливістю виконати завдання кримінального провадження завдяки накладенню арешту на майно (а. с. 153-164).

В апеляційній скарзі представник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у накладенні арешту на майно, оскільки: (1) відсутні докази залучення ОСОБА_8 до протиправних дій чи участі в них; (2) не має ознак, за якими телефони та ноутбуки можуть бути віднесені до речових доказів; (3) арешт майна не відповідає завданням кримінального провадження й потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (а. с. 169-172).

В судовому засіданні представник власника майна підтримав доводи своєї апеляційної скарги з мотивів, наведених у ній. Додатково повідомив про повернення 29.12.2025 ОСОБА_8 вилучених ноутбука Asus TUF Gaming і планшета Samsung, що, на його думку, підтверджує позицію про безпідставність накладення арешту на них. Власник майна, будучи повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, представник зазначив про можливість проведення судового розгляду за його відсутності. Прокурорка просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки доведено необхідність накладення арешту.

Під час апеляційного перегляду встановлено правильність висновку слідчого судді про ймовірну причетність ОСОБА_8 до подій, обставини яких перевіряються в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000314. Надаючи саме таку оцінку, суд апеляційної інстанції виходить із того, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК). Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існують ознаки вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цих заходів (ст. 132 КПК).

Арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів може бути накладений на майно будь-якої, зокрема, фізичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК).

Отже, арешт майна може бути накладений не лише на майно підозрюваних, але й будь-яких інших осіб, які самі є особами чи пов`язані з особами, причетність яких до вчинення злочину перевіряється у кримінальному провадженні під час розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що: (1) у провадженні №52025000000000314 розслідуються обставини вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК, а саме стосовно того, що ОСОБА_10, перебуваючи на посаді державного секретаря Міністерства розвитку громад і територій України, до відома якого належить ДП «УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ», будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою групою осіб з директором ДП «УКРКОМУНОБСЛУГОВУВАННЯ» ОСОБА_11 та іншими особами, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та своєї дружини ОСОБА_12, забезпечив 06.01.2023 сестрі дружини (ФОП « ОСОБА_13 ») перемогу в аукціоні, за сприяння електронної торгівельної площадки по оренді ресторану готелю «Предслава» у м. Києві площею 179,5 м. кв (а. с. 26, 33-35, 43-123); (2) в межах згаданого кримінального провадження перевіряється причетність до вчинення кримінального правопорушення заступника голови Фонду державного майна України ОСОБА_8, оскільки при огляді телефону ОСОБА_11 виявлено листування з ще одним ймовірним фігурантом кримінального провадження ОСОБА_10, який 30.05.2023 повідомляв їй таке: «Доброго дня! Що там фонд наш каже? Дзвонив ОСОБА_8, сказав, сьогодні мали все дати» (а. с. 76 б, 87, 118); (3) під час огляду, проведеного в ході обшуку 11.12.2025, встановлено, що: (а) мобільні телефони Samsung у корпусі сірого кольору із сім-картою та Iphone у корпусі чорного кольору із сім-картою, а також ноутбук Asus Zenbook моделі UX 3405m захищені системою логічного захисту, паролі до яких ОСОБА_8 надати відмовився; (б) на ноутбуці Asus TUF Gaming моделі FA70XL-LL036, серійний номер R9NRCX000960352CNLJML виявлено файли щодо службової діяльності Фонду Державного майна України та застосунок «Telegram», який захищений системою логічною захисту, пароль до якої ОСОБА_8 надати відмовився; (в) планшет Samsung моделі SM-X806B захищений системою логічною захисту, пароль до якої ОСОБА_8 зазначив, що його не пам`ятає (а. с. 13-19).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що вище наведено достатньо для цієї стадії кримінального провадження відомостей про ймовірну причетність ОСОБА_8 до подій, обставини яких перевіряються в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000314.

Крім того, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою збереження речових доказів) (п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК). За змістом ч. 1 ст. 98 КПК вилучене під час обшуку майно, власником якого є ОСОБА_8, відповідатиме за одним із наведених критеріїв ознакам речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що воно (1) було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, (2) зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, (3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, (4) було об`єктом кримінально протиправних дій, (5) набуте кримінально протиправним шляхом.

Як встановлено за змістом протоколу від 11.12.2025 у ході проведення обшуку виявлено та вилучено мобільні телефони Samsung у корпусі сірого кольору із сім-картою та Iphone у корпусі чорного кольору із сім-картою; (2) ноутбуки Asus Zenbook моделі UX 3405m та Asus TUF Gaming моделі FA70XL-LL036, серійний номер R9NRCX000960352CNLJML; (3) планшет Samsung. В протоколі зазначено, що детективи НАБУ вилучили мобільні телефони, ноутбуки та планшет у зв`язку з тим, що вони захищені системами логічного захисту, паролі до яких ОСОБА_8 не надав (а. с. 13-19).

Ураховуючи обставини, зазначені вище, в тому числі встановлені на вилучених носіях системи логічного захисту, відмову ОСОБА_8 надати паролі для їх подолання, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки слідчого судді про ймовірну наявність на вказаних мобільних телефонах, ноутбуках і планшеті відомостей, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тобто, вилучене майно відповідало критеріям речових доказів, наведеним у ст. 98 КПК. Той факт, що надалі 29.12.2025 детектив повернув ноутбук і планшет ОСОБА_8 не спростовує зазначені висновки, оскільки колегія суддів оцінює відповідні дії з накладення арешту на майно виходячи з тієї ситуації, яка мала місце на момент накладення арешту, а не апеляційного перегляду.

Також у ході оцінки розумності та співрозмірності втручання у право власності суд ураховує, що арештом майна прав на мирне володіння майном ОСОБА_8 не позбавлено, а лише тимчасово обмежено. Тому цей захід не порушує справедливого балансу між інтересами власника та завданнями кримінального провадження.

У ході апеляційного перегляду також не встановлено інших порушень вимог КПК.

За наслідками апеляційного перегляду за скаргою на ухвали слідчого судді суду апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (ч. 3 ст. 407 КПК). Оскільки під час апеляційного перегляду доводи представника не знайшли свого підтвердження, в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 98, 131, 132, 167-173, 236-237, 370, 376, 405, 407, 409, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2025 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4