Справа № 991/137/26

Провадження № 1-кс/991/141/26

УХВАЛА

про скасування арешту

8 січня 2026 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні його клопотання, подане в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52023000000000332 від 20.07.2023.

(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання

06.01.2026 до суду надійшло зазначене клопотання. З йог змісту вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 29.11.2021 в межах кримінального провадження № 52021000000000440 від 10.09.2021 накладено арешт на апартаменти № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1782480751101, дата державної реєстрації: 02.07.2020) та № НОМЕР_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1782405051101, дата державної реєстрації: 02.07.2020) по АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_5, із забороною розпоряджатися цим майном.

На переконання сторони захисту, у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Так, досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), за фактом, начебто, одержання ОСОБА_6 (до 30.07.2015 - начальником слідчого відділу УСБУ в Одеській області) неправомірної вигоди у 2015-2018 у вигляді знижки на квартири (апартаменти) АДРЕСА_1, придбані в 2016 році його померлим батьком ОСОБА_7, розпочато 09.07.2019 в межах кримінального провадження № 52019000000000574.

05.06.2020 вказане провадження об'єднано із кримінальним провадженням № 42017000000001097 від 10.04.2017, в межах якого досудове розслідування за даним фактом продовжувалось до 10.09.2021, після чого, на підставі службової детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) відомості за вказаним фактом були повторно внесено до ЄРДР за № 52021000000000440.

При цьому, у провадженні № 42017000000001097 від 10.04.2017 відомості за цим фактом, по якому досудове розслідування проводилось в період з 09.07.2019 по 10.09.2021, також залишилось (епізод № 2).

Як зазначалось вище, 29.11.2021 слідчим суддею в межах кримінального провадження № 52021000000000440 від 10.09.2021 накладено арешт на майно, щодо якого подається клопотання, а вже 30.11.2021 це провадження об'єднано із кримінальним провадженням № 42017000000001097 від 10.04.2017. Надалі, 20.07.2023 із провадження № 42017000000001097 від 10.04.2017 в окреме кримінальне провадження за № 52023000000000332 виділено матеріали досудового розслідування, які були підставою для накладення арешту на об'єкти нерухомості ОСОБА_5 .

Досудове розслідування у перелічених кримінальних провадженнях (зокрема № 52021000000000440 від 10.09.2021, в рамках якого накладено арешт) здійснювалося НАБУ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Заявник вказав, що за хибною слідчою версією сторони обвинувачення, ОСОБА_6, будучи у 2014-2015 роках начальником слідчого відділу УСБУ в Одеській області, використовуючи інструмент досудового розслідування кримінального провадження № 22014160000000187, ініціював перевірку дотримання містобудівного законодавства ТОВ «Грінвуд ЛТД» під час будівництва оздоровчо-лікувального комплексу «Грінвуд» по АДРЕСА_1, шляхом складання та направлення до виконання до Департаменту ДАБІ в Одеській області відповідної постанови від 28 січня 2015 року.

Станом на 2014-2015 роки, ще не була сформована позиція Верховного суду з приводу недопустимості доказів, отриманих під час досудового розслідування у кримінальному провадженні до внесення відомостей до ЄРДР, а отже, на той час сталою та розповсюдженою була практика проведення слідчих дій поза межами вказаного реєстру з подальшим внесенням даних у разі підтвердження скоєння кримінального правопорушення (в НАБУ існувала така сама практика). З урахуванням викладеного, хибним є висновок (а фактично, вигадка) щодо «свідомого» призначення перевірки до внесення відомостей до ЄРДР.

Надалі, призначена згідно з постановою від 28.01.2015 перевірка, начебто, проведена не була, а ОСОБА_6, як посадовою особою, що її ініціювала, не вжито заходів в межах досудового розслідування кримінального провадження № 22014160000000187 із встановлення порушень містобудівного законодавства та, знову ж таки, не проведення згаданої перевірки житлового комплексу по АДРЕСА_1, за що і було отримано дисконтні умови придбання вищевказаної нерухомості для свого батька (ч. 4 ст. 368 КК України).

Вигадана слідча версія спростовується низкою аргументів.

Так, 17.02.2021 слідчим суддею ВАКС постановлено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку житла ОСОБА_6 (обшук проведено 12.03.2021).

Зі змісту ухвали вбачається, що детективом у клопотанні було зазначено (а слідчим суддею враховано при ухваленні рішення), що ОСОБА_6 обіймав посаду начальника слідчого відділу УСБУ в Одеській області в 2015-2016, з метою вірогідного переконання слідчого судді у збігу часу його перебування на посаді із часом придбання його батьком житла (договори на придбання майнових прав були укладені в червні та листопаді 2016 року, відповідно).

Проте посаду начальника слідчого відділу УСБУ в Одеській області ОСОБА_6 обіймав до 30 липня 2015 року (а не як вказав детектив у клопотанні - у 2015 - 2016 роках).

Підслідність у кримінальному провадженні № 22014160000000187 від 22.09.2014, в межах якого 28.01.2015 була призначена перевірка ДАБІ в Одеській області щодо дотримання ТОВ «Грінвуд ЛТД» містобудівного законодавства під час будівництва об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, була змінена прокуратурою Одеської області в жовтні 2015 року, про що достеменно було відомо детективу на час звернення до суду із клопотанням (відомості про це повідомлялись детективам двічі під час проведення допитів у 2020 та 2021 роках).

При цьому, зміні підслідності у кримінальному провадженні передувало його витребування прокуратурою Одеської області влітку 2015 року.

А отже, слідчі слідчого відділу УСБУ в Одеській області, який ОСОБА_6 не очолював з 30.07.2015 року, не мали процесуального права здійснювати заходи з «виявлення правопорушення щодо вказаного об'єкту нерухомості чи притягнення винних осіб до відповідальності» після зміни підслідності у провадженні.

З приводу «складання» постанови від 28.01.2015 року адвокат зазначив, що під час допиту 17.09.2021 ОСОБА_6, детективу ОСОБА_8 було повідомлено дані слідчого, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22014160000000187 від 22.09.2014 та безпосередньо готував і подавав на підпис керівнику слідчого відділу як постанову від 28.01.2015, так і постанову від 20.04.2015 про призначення повторної перевірки ДАБІ в Одеській області щодо дотримання ТОВ «Грінвуд ЛТД» містобудівного законодавства під час будівництва об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1.

Адвокат вказав, що перевірка, призначена постановою від 28.01.2015 року, не тільки не відбулась, але її результати у вигляді складеної ДАБІ в Одеській області постанови від 31.03.2015 № 16 були оскаржені у судовому порядку (постановою Окружного адміністративного суду від 09.09.2015, залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2016, позов ТОВ «Грінвуд ЛТД» задоволено та постанову від 31.03.2015 № 16 скасовано, проте Постановою Верховного суду від 13.12.2018 скасовано вже рішення судів першої та апеляційної інстанції - справа № 815/2107/15).

У зв'язку із ненаданням ТОВ «Грінвуд ЛТД» документів під час перевірки, вищевказаною постановою від 20.04.2015 (за підписом ОСОБА_6 ), яка долучена до матеріалів кримінального провадження № 22014160000000187 від 22.09.2014, слідчим відділом УСБУ в Одеській області ініційовано повторну перевірку дотримання ТОВ «Грінвуд ЛТД» містобудівного законодавства під час будівництва об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, результати якої не відомі через вищезгадане витребування прокуратурою провадження та зміну підслідності.

При цьому, захисником було подано клопотання про проведення в межах кримінального провадження № 42017000000001097 від 10.04.2017 низки слідчих та процесуальних дій, які б дозволили встановити істину та припинити незаконний кримінально-правовий тиск на родину ОСОБА_9 (витребувати матеріали кримінального провадження № 22014160000000187 від 22.09.2014, допитати слідчих, прокурорів у цьому провадженні, працівників ДАБІ в Одеській області щодо проведення перевірки та повторної перевірки ТОВ «Грінвуд ЛТД», тощо).

Проте, враховуючи відсутність у ОСОБА_6 процесуального статусу підозрюваного, у задоволенні клопотання було відмовлено, а спроби зобов'язати детектива все ж таки виконати ці слідчі дії в судовому порядку не мали успіху з огляду на ті самі підстави.

Отож, на переконання адвоката, очевидним є не тільки факт відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України у діях ОСОБА_6, а й відсутність події кримінального правопорушення.

Згідно із відповіддю ТОВ «Грінвуд ЛТД» на адвокатський запит, ціна, за якою ОСОБА_7 придбав квартири за договорами № ГР-141 від 03.06.2016 та № ГР-141/1 від 25.11.2016, є вищою за середню ціну апартаментів по будинку.

При цьому, стороною захисту у межах існуючих процесуальних можливостей вживалися заходи зі встановлення обставин формування ціни придбання ОСОБА_7 майнових прав на квартири, які були унеможливлені у зв'язку із його смертю.

Проте ціна продажу, за відсутності будь-яких ознак отримання неправомірної вигоди, є виключно другорядним фактором, який жодним чином не впливає на спростування відсутності події кримінального правопорушення за фактом, який розслідується детективами НАБУ.

Адвокат вказав, що процесуальною підставою для постановлення ухвали про накладення арешту на майно, було збереження речових доказів та спеціальна конфіскація.

Так, слідчий суддя дійшов висновку, що апартаменти № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1782480751101, дата державної реєстрації: 02.07.2020 року) та № НОМЕР_2 (реєстраційний номер об'єктам нерухомого майна: 1782405051101, дата державної реєстрації: 02.07.2020 року) по АДРЕСА_1 можуть бути предметом спеціальної конфіскації, а тому є всі підстави для їх арешту.

Зі свого боку сторона захисту не може погодитись із твердженнями суду, що арештоване майно, яке належить ОСОБА_5, підлягає спеціальній конфіскації з таких підстав.

Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, при постановленні рішення, ним не надано оцінки обов'язковим умовам накладення арешту, а саме: не враховано обставини набуття ОСОБА_5 арештованого майна (спадкування) та її статус добросовісного набувача; відсутнє посилання на будь-який доказ (не лише достатній, як цього вимагає законодавець, а саме - будь-який), який би підтверджував обізнаність ОСОБА_5 про ймовірну відповідність отриманих у спадок від померлого чоловіка квартир критеріям застосування спецконфіскації.

02.07.2020 приватним нотаріусом ОСОБА_10 на підставі положень ст. 63 Сімейного кодексу України, ст. 1261 Цивільного кодексу України було видано ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_7 .

Того ж дня приватним нотаріусом видано і свідоцтво про право власності на апартаменти № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об'єктам нерухомого майна: 1/02480/91101, дата державної реєстрації: 02.07.2020 року) та № НОМЕР_2 (реєстраційний номер об'єктам нерухомого майна: 1782405051101, дата державної реєстрації: 02.07.2020 року) по АДРЕСА_1 та проведено відповідну державну реєстрацію.

Вказане свідчить про законне набуття ОСОБА_5 у порядку спадкування майна, на яке судом безпідставно накладено арешт.

ОСОБА_5 набула майно, на яке накладено арешт, відповідно до норм Сімейного та Цивільного кодексів України шляхом спадкування, правова природа якого не тотожна з безоплатним набуттям права власності на майно, що виключає наявність можливості спеціальної конфіскації такого майна.

Також, слідчий суддя у своїй ухвалі зазначає, що арештоване майно ОСОБА_5 є об'єктом кримінально протиправних дій, що не відповідає дійсності з огляду на вищенаведені обставини. Проте арештоване майно не відповідає заявленим вимогам об'єктам кримінально протиправних дій.

При цьому, мотиви, за якими слідчий суддя (запобігання можливості його передачі, відчуження) наклав арешт на майно свідчить про застосування положень Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не в частині збереження речового доказу, а з метою забезпечення незаконної завуальованої конфіскації такого майна.

3 моменту накладення 29.11.2021 арешту на майно ОСОБА_5, їй або іншим членам її родини повідомлення про підозру не вручалось.

За вищенаведених умов, враховуючи ту обставину, що підстави для застосування до майна, на яке було накладено арешт, спеціальної конфіскації відсутні, критеріям доказу в воно не відповідає, а тривале обтяження у вигляді арешту на майно ОСОБА_5 грубо порушує її право власності, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Зважаючи на викладене, адвокат просив скасувати арешт на вказане вище нерухоме майно.

(2)Позиції учасників кримінального провадження

Адвокат ОСОБА_11 підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити з підстав, у ньому зазначених.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) в судове засідання не прибув.

Водночас від старшого детектива НАБУ ОСОБА_12, який діяв на підставі доручення прокурора САП у кримінальному провадженні ОСОБА_13, надійшли письмові пояснення. Останній вказав, що, зважаючи на принцип диспозитивності, орган досудового розслідування не заперечує проти задоволення цього клопотання. До того ж, той додав, що зазначене кримінальне провадження закрите постановою органу досудового розслідування з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час розгляду клопотання

Абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК передбачає дві окремі підстави, які дають слідчому судді можливість скасувати арешт майна повністю чи частково, якщо:

-в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або ж;

-арешт накладено необґрунтовано.

У своєму клопотанні адвокат посилається на дві обставини, які, у контексті вказаних ним доводів, підлягають дослідженню слідчим суддею.

Потреба у застосуванні заходу забезпечення щодо апартаментів № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1782480751101, дата державної реєстрації: 02.07.2020 року) та № НОМЕР_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1782405051101, дата державної реєстрації: 02.07.2020 року), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 - відпала.

Слідчий суддя встановив, що НАБУ здійснювало досудове розслідування, зокрема у кримінальному провадженні № 52021000000000440 від 10.09.2021.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 29.11.2021 накладено арешт на згадане нерухоме майно. Метою його накладення було: збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.

Надалі, постановою прокурора САП від 30.11.2021, серед іншого, вказане провадження було об'єднано із кримінальним провадженням № 42017000000001097 від 10.04.2017 в одне за № 42017000000001097.

Постановою прокурор САП від 20.07.2023 із вказаного провадження виділено матеріали досудового розслідування, які були підставою для накладення арешту на об'єкти нерухомості ОСОБА_5, в окреме кримінальне провадження за № 52023000000000332.

Так, зі змісту наданих детективом письмових пояснень вбачається, що провадження за № 52023000000000332 було закрито постановою органу досудового розслідування, однак саму постанову не додано. До того ж, той не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту та скасування відповідного арешту.

Слідчий суддя зважає на те, що з моменту накладення арешту на майно та до моменту звернення адвоката із цим клопотанням минуло більше чотирьох років, однак жодній особі в межах вказаного провадження не було повідомлено про підозру.

До того ж, слідчий суддя бере до уваги твердження органу досудового розслідування про закриття цього провадження за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Отож, зважаючи на викладене, слідчий суддя констатував, що потреба у застосуванні арешту щодо вказаного нерухомого майна у подальшому відпала, у зв`язку із чим, клопотання адвоката слід задовольнити.

Водночас слідчий суддя не аналізує обґрунтованість накладення такого арешту, оскільки слідчий суддя вже дійшов висновку про його скасування за іншою підставою.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

-клопотання адвоката ОСОБА_14 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52023000000000332 задовольнити;

-скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 29.11.2021, на апартаменти № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1782480751101, дата державної реєстрації: 02.07.2020 року) та № НОМЕР_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1782405051101, дата державної реєстрації: 02.07.2020 року), розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1