Справа № 991/4179/25

Провадження № 1-кп/991/63/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 січня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

обвинуваченого ОСОБА_8,

його захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 про зменшення розміру застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000303 від 11.07.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Самбір Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Старий Яр Яворівського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У Вищому антикорупційному суді на стадії судового розгляду перебуває зазначене кримінальне провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подав суду клопотання від 11.12.2025, у якому просить зменшити ОСОБА_8 визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.08.2024 у справі № 991/7918/24 розмір застави до визначеного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру, та частину суми коштів, на яку зменшено заставу, повернути заставодавцям.

Посилається на те, що в цьому кримінальному провадженні спочатку ухвалою слідчого судді від 05.07.2024 до ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 23 842 472 грн та, в разі її внесення, покладенням шести обов`язків. У подальшому ухвалою слідчого судді від 28.08.2024 строк тримання під вартою був продовжений на 60 днів і зменшено суму застави як альтернативного запобіжного заходу до 18 000 000 грн, визначено обов`язки, що покладаються на підозрюваного в разі внесення застави. Зазначений зменшений розмір застави за ОСОБА_8 внесений 13.09.2024, у зв`язку з чим його звільнено з-під варти.

Ухвалами слідчих суддів строк дії обов`язків продовжувався, а деякі з них зменшувались. Ухвалою суду від 10.06.2025 змінено запобіжний захід на заставу в меншому розмірі - 5 614 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16 999 192 грн. Ухвалою суду від 03.12.2025 строк дії обов`язків продовжено до 03.02.2026.

Застава внесена в тому числі за рахунок позичених коштів у знайомих (за 3 договорами позики від 16.09.2024 із ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ). Кошти внесли безпосередньо позичальники 9-12.09.2024.

Підставою для зменшення розміру застави є наявність нових обставин, а саме призначення ухвалою суду від 10.06.2025 судового розгляду на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

У клопотанні захисник висловив незгоду із доводами прокурора, зазначеними у клопотанні про продовження строку дії покладених на ОСОБА_8 обов`язків щодо наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого, вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказує, що з огляду на судову практику ЄСПЛ щодо підтвердження ризику переховування та на поведінку ОСОБА_8, який маючи можливість перетинати державний кордон України не вдався до спроб переховуватись від досудового розслідування та суду, не може йти мова про такий ризик.

Вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого має абстрактний характер і не підтверджений належними доказами про те, що ОСОБА_8 має реальні намір та можливість вчинити такий вплив безпосередньо або через довірених осіб, або що він вчинив спроби впливу шляхом залякування, шантажу, з використанням кримінальних зв`язків тощо. Передбачена КПК України процедура отримання показань свідка ніяким чином не може свідчити про наявність ризику впливу на свідків з боку обвинуваченого. У цьому кримінальному провадженні свідки надали показання на користь обвинуваченого.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення не підтверджений матеріалами кримінального провадження, так як матеріали НСРД стосуються вже висунутого обвинувачення і не можуть свідчити про ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення, відомості про інші фактичні обставини чи дії обвинуваченого, які би вказували на можливість вчинення правопорушення, не надано, та на майнові ресурси обвинуваченого, які, на думку обвинувачення, він міг би використати для протиправної діяльності, накладено арешт.

Також підставами для зменшення розміру застави захисник зазначив таке.

Під час визначення розміру застави та на цей час не встановлено наявності виключного випадку, який би передбачав призначення застави в розмірі, який перевищує передбачений КПК України розмір. Враховані в ухвалі слідчого судді від 28.08.2024 ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та обвинуваченого, вчинення іншого кримінального правопорушення з плином часу вкрай мінімальні, а інші перестали існувати. За таких обставин розмір грошової застави, визначеної ОСОБА_8, тепер не виправданий метою застосування запобіжного заходу і наявним ризикам. Тобто є неможливим застосування щодо обвинуваченого норм абзацу 5 ч. 5 ст. 182 КПК України і передбачений у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Розмір застави є непомірним для ОСОБА_8, зважаючи на його майновий стан. Кошти в сумі 10 млн грн для внесення застави були позичені ОСОБА_8 за договорами позики зі строком повернення до 16.09.2025 і зобов`язанням сплатити відсотки (2 % або 3 % за кожен місяць) від суми позики за користування коштами. Сукупне щомісячне фінансове навантаження за користування позиками складає 230 000 грн/місяць. Таке зобов`язання сплачувати відсотки за користування позиками істотно погіршують майновий стан ОСОБА_8 . Зауважує, що застава не може бути каральною та не повинна бути економічно недосяжною.

ОСОБА_8 перебуває у фактичних сімейних відносинах (цивільний шлюб) із ОСОБА_15, що підтверджується спільним проживанням та веденням сімейного господарства, має утриманців - двох неповнолітніх дітей 2010 та 2015 р.н. ОСОБА_15 та спільну дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, яка потребує постійного догляду, медичного обслуговування, забезпечення харчуванням, одягом тощо. Обвинувачений забезпечує більшість сімейних фінансових потреб, діти фактично перебувають на матеріальному забезпеченні ОСОБА_8 . Щомісячні значні витрати на потреби сім`ї унеможливлюють акумулювання ОСОБА_8 коштів у сумі, наближеній до розміру застави.

На переконання сторони захисту застава в сумі 16 999 192 грн не враховує об`єктивні умови існування сім`ї з трьома дітьми, суперечить принципу пропорційності, адже фактично позбавляє можливості виконувати обов`язок батька щодо утримання дітей, створює пряму загрозу соціальній та економічній стабільності сім`ї.

На підставі наведеного захисник стверджує, що існують об`єктивні підстави для зменшення застави до розміру, який відповідає фактичному майновому стану обвинуваченого і не перетворює запобіжний захід на критичний рівень фінансових зобов`язань, оскільки поточне боргове навантаження досягло такого рівня, що його подальше збільшення може спричинити фінансову неспроможність та ставить під загрозу матеріальне забезпечення трьох неповнолітніх дітей.

Позиції сторін у судовому засіданні

Сторона захисту ОСОБА_8 підтримала заявлене клопотання і просила задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти зменшення застави. Вважав, що підставою для зміни застави може бути встановлення нових обставин, але таких немає. Строк повернення позик минув 16.09.2025, проте судового рішення про стягнення сум позик з ОСОБА_8 не надано. Раніше ОСОБА_8 сам надавав у позику 20 млн грн, що свідчить про достатні фінансові ресурси для внесення застави чи повернення коштів позичальникам. Наразі немає істотного зменшення ризиків, що зумовило би зменшення застави.

Мотиви та висновки суду

У ч. 1-3 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Також відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України у цьому кримінальному провадженні обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Суд, згідно з ч. 4 цієї статті, зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, тобто за правилами ст. 193 КПК України.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України), а також підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд на підставі відомостей, які містяться в наявних матеріалах судового провадження, встановив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2024 у справі № 991/5764/24 щодо ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 52023000000000303 від 11.07.2023 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з дня затримання - до 01.09.2024, з можливістю внесення застави в розмірі 23 842 472 грн. Ухвалою слідчого судді від 28.08.2024 у справі № 991/7918/24 строк тримання під вартою був продовжений на 60 днів і зменшено суму застави як альтернативного запобіжного заходу до 18 000 000 грн, визначено шість обов`язків, із передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладаються на ОСОБА_8 в разі внесення застави.

Зазначений зменшений розмір застави у 18 млн грн за ОСОБА_8 внесений 13.09.2024 чотирма платежами: ОСОБА_15 - 8 млн грн, ОСОБА_12 - 4 млн грн, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 - по 3 млн грн.

У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_8 обов`язків продовжувався ухвалами слідчих суддів (останній раз під час досудового розслідування ухвалою від 16.04.2025 у справі № 991/3330/25) та під час судового провадження ухвалами від 10.06.2025, 07.08.2025, 07.10.2025, 03.12.2025.

Ухвалою суду від 10.06.2025 задоволено частково клопотання захисника і змінено раніше визначену заставу в сумі 18 млн грн на заставу в розмірі 5 614 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16 999 192 грн.

Обвинуваченому ОСОБА_8 останньою за часом ухвалою суду від 03.12.2025 строк дії обов`язків за клопотанням прокурора продовжено на два місяці - до 03.02.2026. Був продовжений строк дії таких обов`язків: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися за межі території України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Підставами для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_8, стали: наявність відомостей про обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення; продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення), і що відповідні обов`язки мають сприяти запобіганню встановленим ризикам.

Отже, до обвинуваченого ОСОБА_8 із 10.06.2025 застосовується запобіжний захід у вигляді застави в сумі 16 999 192 грн та щодо нього на строк до 03.02.2026 продовжено дію кількох обов`язків, із передбаченого в ч. 5 ст. 194 КПК України переліку.

Захисник ОСОБА_9 ставить перед судом питання про зменшення розміру застави до передбаченого в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Як одну з підстав для зменшення розміру застави захисник вказав те, що ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого, вчинення іншого кримінального правопорушення перестали існувати або стали з плином часу мінімальними, а також такі ризики не підтверджені належними і достатніми доказами зі сторони обвинувачення. Також зменшення ризиків аж до їх припинення аргументовано належною процесуальною поведінкою обвинуваченого під час застосування застави, відсутністю доказів вчинення ОСОБА_8 спроб впливу на свідків або іншого обвинуваченого, виїзду з України чи ухилення від слідства або суду, або вчинення будь-яких неправомірних дій. Суд вважає такі доводи необґрунтованими.

Так, питання про продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 під час судового провадження вирішене ухвалами суду від 10.06.2025, 07.08.2025, 07.10.2025, 03.12.2025.

Суд в ухвалі від 10.06.2025 врахував зменшення ризику незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема суд зважив на те, що закінчено досудове розслідування та направлено обвинувальний акт до суду. Вказане означає, що сторона обвинувачення вважає зібрані докази достатніми для висунення і доказування в суді обвинувачення, що вже допитані ті особи, яких прокурор може заявити як свідків обвинувачення в суді. Зазначене послужило підставою для зміни розміру застави в менший бік - до 16 999 192 грн.

Суд зауважує, що аргумент захисника про те, що під час досудового розслідування зменшена кількість обов`язків, покладених на підозрюваного, не є свідченням того, що встановлені тоді слідчими суддями ризики безумовно продовжують зменшуватись і під час судового провадження.

За період із 10.06.2025 суд розпочав стадію судового розгляду і дослідив частину письмових доказів сторони обвинувачення. Однак свідки та інший обвинувачений ОСОБА_4 (особи, від спілкування з якими обвинувачений зобов`язаний утримуватись) ще не були допитані в суді, тому суд не вважає, що наразі ризик незаконного впливу на них став ще меншим чи зник.

На думку суду, направлення прокурором до суду обвинувального акта щодо особи та початок здійснення судового розгляду щодо неї, так само як і виконання нею покладених судовим рішенням обов`язків, не є обставинами, що вказують на зменшення ризику переховування обвинуваченого від суду. Навпаки, такі обставини та наближення часу закінчення судового розгляду можуть спонукати обвинуваченого до дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо встановлених ухвалою суду від 03.12.2025 ризиків сторона захисту не зазначила нових обставин, які би свідчили, що за попередні 40 днів відбулись такі зміни стосовно обвинуваченого ОСОБА_8, які би значно послабили ступінь цих ризиків.

На переконання суду, застосування до ОСОБА_8 застави в значному розмірі (16 999 192 грн) та покладення на нього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є одним із вагомих факторів, який сприяє тому, що обвинувачений дотримується належної процесуальної поведінки. Повернення заставодавцям, у тому числі ОСОБА_15, усіх або майже усіх коштів, внесених ними як застава, на думку суду, може негативно вплинути на сприйняття обвинуваченим необхідності неухильно виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

Із наданих захисником копій договорів позики і платіжних документів вбачається, що три особи шляхом перерахування коштів ( ОСОБА_12 - 4 млн грн, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 - по 3 млн грн) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду внесли частину застави за ОСОБА_8 в загальній сумі 10 млн грн та в подальшому кожен з них уклав із останнім договір позики на перераховану суму застави. За умовами договорів суми позики ОСОБА_8 зобов`язався повернути до 16.09.2025 зі сплатою відсотків (двох за двома договорами, а ОСОБА_13 трьох) за кожен місяць користування сумою позики, які виплачуються одноразово в момент повернення суми позики. Інші 8 млн грн внесла як заставу ОСОБА_15, з якою ОСОБА_8 проживає однією сім`єю. Кошти були внесені ними в період 09.09.2024-12.09.2024.

Рішення про використання позичених коштів для внесення застави є добровільним волевиявленням обвинуваченого ОСОБА_8 . Так само укладення договорів позики здійснене відповідно до норм цивільного законодавства, засадами якого є, зокрема, свобода договору, добросовісність, розумність (п. 3, 6 ст. 3 ЦК України). Свобода договору (ч. 1 ст. 627 ЦК України) передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. І зміст договору, згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Водночас договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

На час надання згоди на сплату коштів іншими особами та укладення договорів позики ОСОБА_8 був обізнаний про стадію кримінального провадження та мав усвідомлювати, що тривалість провадження не є чітко визначеною в часі (досудове розслідування в разі прийняття рішень про продовження його строку могло тривати максимально до 12 місяців з дня повідомлення особі про підозру, не враховуючи часу ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування, а для судового провадження максимальна тривалість не визначена, але має бути здійснене в розумні строки), а перелік підстав для повернення застави визначений законом (ч. 11 ст. 182 КПК України) і не залежать від волі заставодавця. Тобто укладення обвинуваченим ОСОБА_8 будь-яких договорів як акти його вільного волевиявлення в особистих інтересах не може слугувати підставою для прийняття судом рішень у межах кримінального провадження.

Саме по собі посилання захисника на те, що для внесення застави ОСОБА_8 уклав договори позики з обов`язком повернути кошти до 16.09.2025 зі сплатою відсотків, і що на майно накладено арешт, не може свідчити, що раніше визначений розмір застави на цей час став непомірним для обвинуваченого.

Окрім того, суд зауважує, що обставини, пов`язані із сімейним станом ОСОБА_8, у тому числі перебування на його утриманні трьох дітей, існували ще на час первісного застосування до нього запобіжного заходу та визначення розміру застави слідчими суддями.

Посилання захисника на те, що застосування до ОСОБА_8 застави у розмірі 16 999 192 гривень, з урахуванням необхідності сплати відсотків за договорами позики, утримання себе та членів його сім`ї істотно погіршують його майновий стан, не підтверджено документально. Суду взагалі не надано інформації про те, що рівень фінансових можливостей ОСОБА_8 змінився в гірший бік у порівнянні із такими на день укладення ним договорів позики.

У цьому контексті суд зауважує, що сторона захисту жодним чином не розкрила відомостей про долю коштів в сумі 20 150 000 грн, які ОСОБА_8 були повернуті позичальником до 20.12.2023. Так само захисник не згадав про кошти в сумі 1 000 808 грн, які ухвалою суду від 10.06.2025 було вирішено повернути заставодавцю ОСОБА_15, однією сім`єю з якою проживає ОСОБА_8 .

Отже, сторона захисту не повідомила і не надала суду підтвердження того, що після зменшення розміру застави ухвалою суду від 10.06.2025 в обвинуваченого ОСОБА_8 відбулись такі зміни в майновому та/або сімейному стані, які би вказували на те, що менший розмір застави на цей час буде для нього не менш суттєвим і вагомим для продовження дотримання ним належної процесуальної поведінки, аніж поточна сума застави.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наведені у клопотанні захисника відомості та аргументи не свідчать про виникнення підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 16 999 192 гривень шляхом зменшення її до визначеного в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розміру.

Суд переконаний, що на цьому етапі судового провадження поточний розмір застави відповідає встановленим обставинам кримінального провадження та є необхідним і достатнім запобіжником від вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 дій, спрямованих на уникнення виконання покладених на нього законом і ухвалою суду процесуальних обов`язків під ризиком звернення внесених коштів у дохід держави.

За таких умов клопотання захисника про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 177, 182, 201, 331, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 від 11.12.2025 про зменшення розміру застави залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1