- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/276/26
Провадження 1-кс/991/281/26
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник ОСОБА_5 просив: змінити застосований до ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 запобіжний захід, а саме зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого суді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі 991/1074/25, у розмірі з 44 500 000 грн до 242 240 грн; повернути сплачену частину застави, яка була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду за наступними реквізитами: отримувач Депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду, код отримувача 42836259, рахунок отримувача НОМЕР_41 із призначенням платежу як внесення частини застави згідно ухвали суду від 07.02.2025 у справі 991/1074/25 щодо підозрюваної ОСОБА_4 наступним застоводавцям:
1) ) ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 170 711 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №72299767 АБ «Укргазбанк»;
2) ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у сумі 4 000 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №12 AT «Правекс Банк»;
3) ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у сумі 270 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №1.96896973.1 AT КБ «Приват Банк»;
4) ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №2.97112069.1 AT КБ «Приват Банк»;
5) ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_5 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.97149451.1 AT КБ «Приват Банк»;
6) ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_6 ) у сумі 280 003 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №1.96823493.1 AT КБ «Приват Банк»;
7) ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_7 ) у сумі 280 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №1.96832569.1 AT КБ «Приват Банк»;
8) ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_8 ) у сумі 270 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2. 96805683.1 AT КБ «Приват Банк»;
9) ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_9, AT КБ «Приватбанк», НОМЕР_10 ) у сумі 299 999 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №1.96702505.1 AT КБ «Приват Банк»;
10) ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_11 ) у сумі 299 999 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2. 96779743.1 AT КБ «Приват Банк»;
11) ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_12 ) у сумі 299 999 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96799245.1 AT КБ «Приват Банк»;
12) ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_13 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96768747.1 AT КБ «Приват Банк»;
13) ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_14 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96759415.1 AT КБ «Приват Банк»;
14) ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_15 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2. 96749757.1 AT КБ «Приват Банк»;
15) ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_16 ) у сумі 299 999 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96727793.1 AT КБ «Приват Банк»;
16) ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_17 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96723967.1 AT КБ «Приват Банк»;
17) ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_18 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2. 96774365.1 AT КБ «Приват Банк»;
18) ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_19 ) у сумі 300 000 гри., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96534917.1 AT КБ «Приват Банк»;
19) ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_20 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2. 96552289. 1 А «Приват Банк»;
20) ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_21 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №1.96794851.1 AT КБ «Приват Банк»;
21 ) ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_22 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №2.9655 1847. 1 AT КБ «Приват Банк»);
22) ОСОБА_27 (РНОК1ІП НОМЕР_23 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №1.96968397.1 AT КБ «Приват Банк»;
23) ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_24 ) у сумі 350 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №124 AT «Ощадбанк»;
24) ОСОБА_28 (РНОКПП НОМЕР_24 ) у сумі 57 636 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №58 AT «Ощадбанк»;
25) ОСОБА_29 (РНОКПП НОМЕР_25 ) у сумі 293 634 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №2.96415863.1 AT КБ «Приват Банк»;
26) ОСОБА_30 (РНОКПП НОМЕР_26 ) у сумі 350 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №56 AT «Ощадбанк»;
27) ОСОБА_30 (РНОКПП НОМЕР_26 ) у сумі 350 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №122 AT «Ощадбанк»;
28) ОСОБА_31 (РНОКПП НОМЕР_27 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №2.96456641.1 AT КБ «Приват Банк»;
29) ОСОБА_32 (РНОКПП НОМЕР_28 ) у сумі 299 999 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №1.96463739.1 AT КБ «Приват Банк»;
30) ОСОБА_33 у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №16 AT «Ощадбанк»;
31) ОСОБА_34 (РНОКПП НОМЕР_29 ) у сумі 20 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №2.96938607.1 AT КБ «Приват Банк»;
32) ОСОБА_35 (РНОКПП НОМЕР_30 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №2.96836601.1 AT КБ «Приват Банк»;
33) ОСОБА_36 (РНОКПП НОМЕР_31 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №2.96787671.1 AT КБ «Приват Банк»;
34) ОСОБА_37 (РНОКПП НОМЕР_32 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №2.96833281.1 AT КБ «Приват Банк»;
35) ОСОБА_38 сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №14 AT «Ощадбанк»;
36) ОСОБА_39 (РНОКПП НОМЕР_33 ) у сумі 300 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №1.96810353.1 AT КБ «Приват Банк»;
37) ОСОБА_40 (РНОКПП НОМЕР_34 ) у сумі 2 500 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №2.98741083.1 AT КБ «Приват Банк»;
38) ОСОБА_41 (РНОКПП НОМЕР_35 ) у сумі 215 280 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № N1D1D3604M AT «Райффайзен Банк»;
39) ОСОБА_42 (РНОКПП НОМЕР_36 ) у сумі 208 640 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №N1D1D3763M AT «Райффайзен Банк»;
40) ОСОБА_43 (РНОКПП НОМЕР_37 ) у сумі 399 850 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №2.96854097.1 AT КБ «Приват Банк»;
41) ОСОБА_43 (РНОКПП НОМЕР_37 ) у сумі 400 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №1.96530531.1 AT КБ «Приват Банк»;
42) ОСОБА_44 (РНОКПП НОМЕР_38 ) у сумі 205 400 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції №72300664 ПАТ АБ «Укргазбанк»;
43) ТОВ «РОДЕО КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 37769432, AT «ОКСІ БАНК», НОМЕР_42) у сумі 26 000 000 грн., яка сплачена на підставі платіжних інструкцій №630 AT «Оксі Банк», №628 AT «Оксі Банк», №632 А І «Оксі Банк», №638 А І «Оксі Банк»,
44) ОСОБА_33 (РНОКПП НОМЕР_39, НОМЕР_40 ) у сумі 37 760 грн., як різницю від сплаченої ним застави у розмірі 280 000 на підставі платіжної інструкції №2.96531097.1 AT КБ «Приват Банк» та заставою у розмірі 242 240 грн.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_4 просила задовольнити подане захисником клопотання. Додатково повідомила, що наразі батькам її чоловіка ОСОБА_45 - ОСОБА_22 та ОСОБА_17 зблоковано рахунки банку, у зв`язку з чим вони не можуть використовувати кошти, які отримують як соціальну допомогу (пенсію), у зв`язку з чим її чоловік вимушений також допомагати і батькам.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4, зазначивши, що клопотання не містить жодних нових обставини та матеріалів, які б спростовували попередні висновки слідчих суддів про обґрунтованість повідомленої підозри та існування ризиків для кримінального провадження.
Заслухавши доводи та пояснення учасників, дослідивши подані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Водночас слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявником не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді.
Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.
Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваної відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.
Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Як вбачається з поданих матеріалів, детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023, в рамках якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.02.2025 у справі № 991/1074/25, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Апеляційної палати ВАКС від 01.04.2025 у справі № 991/1074/25, до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу в розмірі 50 000 000 грн, з покладенням на підозрювану у разі внесення застави ряду обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії таких обов`язків судом визначено на два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
21.02.2025 за підозрювану ОСОБА_4 внесено відповідну заставу, визначену ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.02.2025 у справі № 991/1074/25 у розмірі 50 000 000 грн, повністю, що підтверджено довідкою ВАКС від 21.02.2025 за № 03.13-04/19/2025, в результаті чого підозрювану звільнено з-під варти, про що свідчить інформація з повідомлення начальника Ізолятора тимчасового тримання Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_46 від 22.02.2025 № 63203-2025.
З огляду на викладене, враховуючи приписи абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрювана ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді ВАКС від 07.02.2025.
В подальшому, строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів ВАКС, а саме від 16.04.2025 продовжено строком на два місяці до 16.06.2025; від 16.06.2025 - до 16.08.2025; від 13.08.2025 - 13.10.2025; від 09.10.2025 - 09.12.2025; від 04.12.2025 - 04.02.2026.
Крім того ухвалами слідчих судді ВАКС від 30.09.2025 та 02.12.2025 запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у вигляді застави у розмірі 50 000 000 змінено на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 45 000 000 грн та 44 500 00 грн відповідно.
Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваної відповідного запобіжного заходу: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу; встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України; зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 44 500 000 грн (відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС від 02.12.2025), не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.
Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та під час продовження строку його дії.
Разом з тим, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.
Однак, у своєму клопотанні сторона захисту посилається на необґрунтованість повідомлення про підозру, зважаючи на те, що діяння ОСОБА_4, на переконання її захисника, не містять ознак злочинів, що їй інкриміновані, оскільки всі земельні ділянки не вибули із володіння комунальної громади м. Києва, а також відсутні будь-які встановлені фактичні дані щодо часу, місця, способу та обставин прийняття ОСОБА_4 обіцянки неправомірної вигоди, тож виключає можливість притягнення підозрюваної до кримінальної відповідальності, початковою стадією якої є повідомлення про підозру.
Разом з тим, підозрюваною та її захистом заперечувалась наявність встановлених ризиків за ст. 177 КПК України, або їх суттєве зменшення, посилаючись на погіршення майнового стану ОСОБА_4 та її сім`ї в цілому, а також врахувавши належну процесуальну поведінку підозрюваної.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора стосовно того, що таке твердження сторони захисту не відповідає дійсності, оскільки питання обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підзори вже неодноразово було предметом судового контролю як слідчими суддями ВАКС, так і Апеляційної палати ВАКС.
Вочевидь, варто зауважити, що у відповідності до положень ст. 201 КПК України слідчим суддею перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування.
Перевіряючи наявність вказаних ризиків, які продовжують існувати на даний час, в ході розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя погоджується з висновками, наведеними в ухвалах про обрання запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків, якими встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стороною захисту не надано доказів на підтвердження того, що такі ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час перестали взагалі існувати.
Втім, слідчий суддя врахував викладені у клопотанні доводи сторони захисту та дійшов висновку, що після спливу певного проміжку часу досудового розслідування ймовірність вчинення підозрюваним будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, значно знижується так само, як і встановлені ризики, порівняно із первісно встановленими.
Так, зокрема, слідчий суддя визнав, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду на даний час продовжує існувати.
На переконання слідчого судді, заявлений прокурором ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення її до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваної наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 255 КК, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до тринадцяти років з конфіскацією майна, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК, є особливо тяжким корупційним злочином, у разі вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК).
Наведені обставини вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваної ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Також, слідчий суддя враховує, що підозрювана має певні майнові ресурси, які можуть бути достатніми для переховування від органу досудового розслідування, та дійсні паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
Отже, зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що підозрювана ОСОБА_4, перебуваючи на волі та співставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення нею покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може безперешкодно залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Належну процесуальну поведінку підозрюваної, про що зазначає сторона захисту, слідчий суддя вважає обставиною, що знижує ймовірність переховування, проте не виключає відповідний ризик, з огляду на можливість, зокрема, переховування як на території України так і за кордоном внаслідок несанкціонованого перетину державного кордону.
Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження, особисті обставини підозрюваної та тяжкість можливого покарання в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду, та спростовують доводи захисника і підозрюваної щодо відсутності ризику переховування.
Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді, на продовження існування вказаного ризику свідчать такі обставини: під час вчинення зазначених кримінальних правопорушень ОСОБА_4 була членом постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, а її ймовірна участь у злочинній діяльності передбачала зловживання повноваженнями та можливостями, пов`язаними з такою посадою, а тому вона має доступ до документації, якою забезпечувалось опрацювання у такій комісії проектів рішень, листів, заяв, звернень, що використовувались для реалізації злочинних намірів підозрюваних та підтверджують механізм вчинення розслідуваних злочинів; органом досудового розслідування зафіксовані відомості про планування дій та інструктування співучасниками підлеглих осіб щодо знищення/приховування викривальних доказів з технічних носіїв інформації у разі проведення щодо них слідчих дій, зокрема, миттєве видалення інформації, вихід з облікових записів через інші пристрої, «скидання» пристроїв до базових налаштувань, видача представникам правоохоронних органів іншого «чистого» пристрою тощо, що вказують на схильність та здатність приховати і маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами і засобами; органом досудового розслідування встановлено, що учасники злочинної організації використовували в роботі зашифровані носії інформації, здійснювали шифрування паролями робочої документації, спілкування через платні захищенні поштові сервіси та месенджери, опрацьовували робочу документацію через хмарні сервіси, без її зберігання у паперовому вигляді, систематично знищували паперові носії та очищували носіїв інформації, знищували відомості про надання неправомірної вигоди. Крім того, зафіксовано відомості про обговорення необхідності підробки господарської документації, у тому числі укладення договорів/додаткових угод задніми числами.
З огляду на те, що досудове розслідування триває, і сторона обвинувачення не завершила збирання доказів у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що вищенаведені обставини вказують на існування ризику знищення, приховування або спотворення підозрюваною речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Ризик незаконного впливу на учасників кримінального провадження продовжує існувати з огляду на таке.
В контексті оцінки цього ризику важливе значення мають обставини інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема, щодо залучення на окремих його етапах інших осіб, не обізнаних у повній мірі з обставинами кримінального правопорушення. Викладене свідчить про продовження існування ризику впливу на цих осіб з боку підозрюваної з метою підбурювання їх до надання неправдивих показань.
Також, з наведених обставин кримінального правопорушення вбачається наявність певного зв`язку ОСОБА_4 з іншими підозрюваними, а отже є обґрунтованими доводи прокурора про їх можливу зацікавленість у спільному ухиленні від кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику впливу ОСОБА_4 на інших підозрюваних та свідків.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
На переконання слідчого судді є обґрунтованими існування цього ризику, адже зафіксовані матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій свідчать про наявність у підозрюваної та інших співучасників неформальних зв`язків у правоохоронних органах, завдяки яким вони систематично у позапроцесуальний спосіб отримують інформацію, що становить таємницю досудового розслідування, зокрема, про заплановані щодо них слідчі дії, отже мають змогу впливати на рух кримінальних проваджень, перешкоджати проведенню заходів щодо протидії їх злочинній діяльності, що відповідно може зашкодити досудовому розслідуванню.
Ризик продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинення нових злочинів на переконання слідчого судді є на цей час не доведеним, оскільки стороною обвинувачення за рік після повідомлення підозри не надано жодного доказу вчинення підозрюваною будь - яких дій для цього, тому цей ризик не приймаєтьтся до уваги.
Наявність наведених вище ризиків доводиться матеріалами провадження та доказами, зібраними органом досудового розслідування у вигляді протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколів допитів, протоколів оглядів мобільних телефонів, які у достатній мірі переконують слідчого суддю у їх наявності.
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
У той же час застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
Разом з тим, вартим уваги є те, що розмір застави визначається судом із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не може бути завідомо непомірним для неї. Тобто, слідчий суддя при визначенні розміру застави керується об`єктивними фактами та обставинами, які відображаються поданими матеріалами у справі, враховуючи матеріальний стан підозрюваної, її роль та причетність до злочину, та не прирівнює розмір завданих збитків чи суму неправомірної вигоди до розміру застави. Аналіз же цих обставин в цілому допомагає визначити, чи є застава відповідною для підозрюваного.
Слідчий суддя дійшов висновку, що рівень матеріального забезпечення підозрюваної чи членів її сім`ї сам по собі не може розцінюватися як виключна обставина, яка дає право слідчому судді на вихід за встановлені законом межі при визначенні розміру застави, оскільки безпосередньо не стосується обставин інкримінованого правопорушення.
Слідчий суддя вважає нерелевантними доводи клопотання про те, що іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні визначено значно меншу заставу, ніж ОСОБА_4, оскільки обставини, які відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України враховуються при визначенні розміру застави, є індивідуальними відносно конкретної особи підозрюваного. Тому розмір застави, визначеної іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадження, вочевидь, не є обставиною, яка впливає на розмір застави, яка визначена для ОСОБА_4 .
В рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відтак, аналізуючи вищевикладене, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан, та враховуючи те, що зі спливом певного періоду часу досудового розслідування значно знижується ймовірність вчинення ОСОБА_4 будь-яких дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, слідчий суддя приходить до висновку, що у разі зменшення розміру застави підозрюваній жодним чином не буде означати скасування запобіжного заходу як такого. На переконання слідчого судді, такі зміни спрямовані лише на приведення заходу у відповідність до принципу пропорційності та адекватності обставинам справи, втім, підозрювана ОСОБА_4 продовжить перебувати під дією запобіжного заходу, умови якого будуть адаптовані до реальних обставин справи та матеріальних можливостей останньої.
Варто також зауважити, що всі покладені на підозрювану ОСОБА_4 обов`язки залишаються чинними, що забезпечує досягнення мети запобіжного заходу - належну процесуальну поведінку та недопущення ризиків.
Разом з цим, слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, що ОСОБА_4 за цей час сумлінно виконувала всі покладені на неї обов`язки, не допускала жодних порушень, а зі сторони органу досудового розслідування не зафіксовано жодних зауважень.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що є наявні підстави для часткового задоволення клопотання захисника та зміни застосованого щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 44 500 000 грн на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 39 900 000 грн (тридцять дев`ять мільйонів дев`ятсот гривень), з поверненням частини застави в сумі 4 600 000 грн (чотири мільйони шістсот тисяч гривень) заставодавцям:
1) ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у сумі 4 000 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 12 AT «Правекс Банк»;
2) ОСОБА_27 (РНОК1ІП НОМЕР_23 ) у сумі 300 000 грн, яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96968397.1 AT КБ «Приват Банк»;
3) ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_13 ) у сумі 300 000 грн, яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96768747.1 AT КБ «Приват Банк».
На переконання слідчого судді, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування не нівелює встановлені ризики та зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження.
Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід в іншій частині продовжує діяти без змін.
Керуючись статтями 182, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі 991/1074/25 та змінений ухвалою слідчого суді Вищого антикорупційного суду від 02.12.2025 у справі 991/12413/25 в розмірі 44 500 000 грн, змінити на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 39 900 000 грн (тридцять дев`ять мільйонів дев`ятсот тисяч гривень).
Частину застави в сумі 4 600 000 грн (чотири мільйони шістсот тисяч гривень), внесену за підозрювану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.02.2025 у справі 991/1074/25, повернути заставодавцям:
1) ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у сумі 4 000 000 грн., яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 12 AT «Правекс Банк»;
2) ОСОБА_27 (РНОК1ІП НОМЕР_23 ) у сумі 300 000 грн, яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 1.96968397.1 AT КБ «Приват Банк»;
3) ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_13 ) у сумі 300 000 грн, яка сплачена на підставі платіжної інструкції № 2.96768747.1 AT КБ «Приват Банк».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1