Справа № 991/12900/25

Провадження №11-сс/991/39/26

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя - доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

судді -доповідача ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваної ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

прокурора ОСОБА_9,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.12.2025 у справі № 991/12900/25 про арешт майна у кримінальному провадження № 42025000000000706 від 19.08.2025.

ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.12.2025 задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10, погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_11 . Накладено арешт на майно, яке вилучене 05.12.2025 в рамках кримінального провадження № 42025000000000706 від 19.08.2025, в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ):

- мобільний телефон у корпусі чорного кольору Apple Iphone А2848;

- планшетний комп`ютер Apple Ipad MK2K3RK/A серійний номер KTP9WM5Y09;

- мобільний телефон у корпусі чорного кольору Apple Iphone А1661.

Крім того, ухвалою слідчого судді заборонено детективам Національного антикорупційного бюро України, іншим посадовим особам, які здійснюють слідчі дії у кримінальному провадженні № 42025000000000706 від 19.08.2025, поширювати в засобах масової інформації документи, зображення та листування особистого характеру, які містяться в зазначених пристроях.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025000000000706 від 19.08.2025, у межах якого ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.

Відповідно до протоколу обшуку від 05.12.2025, проведеного на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 18.11.2025, за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1, під час обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон у корпусі чорного кольору Apple Iphone А2848; планшетний комп`ютер Apple Ipad MK2K3RK/A серійний номер KTP9WM5Y09; мобільний телефон у корпусі чорного кольору Apple Iphone А1661.

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_10 від 06.12.2025 зазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025000000000706 від 19.08.2025.

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_10 від 06.12.2025 призначено комп`ютерно-технічну експертизу мобільного телефону Apple Iphone А2848; мобільного телефону Apple Iphone А1661, планшетного комп`ютера Apple Ipad MK2K3RK/A, серійний номер НОМЕР_1 .

Крім того, дорученням оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій від 06.12.2025 планшетний комп`ютер Apple Ipad MK2K3RK/A, серійний номер KTP9WM5Y09, направлений до СБ України для проведення огляду .

На переконання слідчого судді, вилучені мобільні телефони та планшетний комп`ютер можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на це майно може бути накладено арешт з метою збереження речових доказів.

Разом з тим, слідчим суддею зазначено про те, що ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердила, що мобільний телефон Apple Iphone А2848 та планшетний комп`ютер Apple Ipad MK2K3RK/A належать їй. При цьому, планшетом користуються її дитина. Однак мобільний телефон Apple Iphone А1661, з її слів, належав її знайомому військкому, який загинув. Слідчий суддя вважав, що з урахуванням пояснень підозрюваної, детектива та протоколу обшуку від 05.12.2025 можна зробити висновок про те, що мобільний телефон Apple Iphone А1661 може належати ОСОБА_6 .

Крім того, слідчим суддею вказано, що на вилучені мобільні телефони та планшетний комп`ютер може бути накладено арешт з метою конфіскації майна, як виду покарання, адже встановлена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, санкція якого, передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 в апеляційній скарзі з доповненням, прохає скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.12.2025, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в накладенні арешту на майно, яке вилучене 05.12.2025 в рамках кримінального провадження № 42025000000000706 від 19.08.2025, в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ): мобільний телефон у корпусі чорного кольору Apple Iphone A2848; планшетний комп`ютер Apple Ipad MK2K3RK/A серійний номер KTP9WM5Y09; мобільний телефон у корпусі чорного кольору Apple Iphone A1661.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що в наданих разом з клопотанням матеріалах немає жодного належного та допустимого доказу, який би вказував на те, що вилучене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

Апелянт зауважує, що вилучене майно не використовувалось для скоєння злочину та не могло на собі зберегти будь-яку інформацію, необхідну у даному кримінальному провадженні.

В той же час, захисник вважає, що до вилученого майна неможливо застосувати спеціальну конфіскацію, адже докази того, що воно придбане за гроші, які отриманні злочинним шляхом відсутні, а відтак і потреба у такому арешті також.

Крім того, апелянт звертає увагу, що оскаржувана ухвала була винесена без його участі, при цьому, він зазначений як учасник судового розгляду вказаного клопотання, однак на момент розгляду він перебував в судовому засіданні у м. Суми.

Повідомлення про підозру ОСОБА_6 на його переконання є необґрунтованим, а доводи зазначені в ухвалі слідчого судді є лише твердженням органу досудового розслідування, які базуються лише на показах свідка ОСОБА_12 .

З урахуванням вищевикладеного, захисник вважає, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на вилучене майно ОСОБА_6, постановлена без належного та об`єктивного з`ясування всіх обставин кримінального провадження.

3. Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_6, а також її захисники - адвокати ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтримали вимоги апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.

Прокурор САП ОСОБА_9 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

4. Мотиви суду.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині незаконності накладення арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_6, колегія суддів такі відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до матеріалів клопотання детектива про арешт майна, на підставі яких слідчий суддя дійшов відповідних висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, 05.12.2025 ОСОБА_6 було вручено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 42025000000000706 від 19.08.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у підбуренні до надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України (т.1 а. п. 242 - 246).

Безпосередньо, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що вона як народний депутат, будучи обізнаною у зв`язку із службовим становищем про підстави і механізм застосування санкцій до фізичних осіб та юридичних осіб відповідно до Закону України «Про санкції» № 1644-VII від 14.08.2014, а також суб`єктів, що уповноважені приймати рішення щодо застосування таких санкцій щодо юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи, передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», не пізніше 18.07.2025, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, прийняла рішення вчинити дії, спрямовані на підбурення ОСОБА_12 (дійсні анкетні дані змінено у зв`язку із застосуванням заходів безпеки відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення такими службовими особами, в інтересах ОСОБА_12, дій з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_6 не пізніше 18.07.2025, більш точної дати, часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, довела зміст своїх намірів до відома ОСОБА_13 та ОСОБА_14, повідомивши їх про свій злочинний умисел, спрямований на підбурення ОСОБА_12 до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, за вчинення такими службовими особами в інтересах ОСОБА_12 дій з використанням службового становища, а саме прийняття Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, як членом Ради національної безпеки і оборони України, рішення щодо застосування передбачених Законом України «Про санкції», санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко», та запропонувала ОСОБА_14 та ОСОБА_13 взяти участь у вчиненні вказаного вище умисного корупційного злочину.

Відповідно до визначених ОСОБА_6 ролей, ОСОБА_14 мав здійснювати подальше безпосереднє спілкування із ОСОБА_12 з приводу: одержання неправомірної вигоди, роз`яснення строків накладення санкцій на ТОВ «Транспортна компанія Бласко» та з інших питань, що пов`язані із організацією передачі неправомірної вигоди службовим особам Ради національної безпеки і оборони України, як необхідної умови застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко». У свою чергу ОСОБА_13 визначено роль особи, яка має у співучасті з іншими суб`єктами кримінального правопорушення безпосередньо під час зустрічей вчиняти активні дії у вигляді висловлювань з метою підбурення ОСОБА_12 до надання неправомірної вигоди.

18.07.2025 у приміщенні закладу громадського харчування по вул. Липська, 9 у м. Києві відбулась зустріч ОСОБА_6 та ОСОБА_15, на яку був запрошений ОСОБА_12 . Під час якої, ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_15 повідомила ОСОБА_12 про можливість організації нею застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції» до ТОВ «Транспортна компанія Бласко», а також про те, що необхідною умовою організації нею застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції» до ТОВ «Транспортна компанія Бласко», є надання ОСОБА_12 неправомірної вигоди у розмірі 250 тис доларів США. У свою чергу, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_12, що після передання грошових коштів ОСОБА_14, ОСОБА_12 має отримати від вказаної особи розписку про нібито отримання зазначеної суми грошових коштів від ОСОБА_12 в якості гарантії виконання обіцяного застосування санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко», або повернення грошових коштів, що будуть надані ОСОБА_12 .

Після складення ОСОБА_12 та ОСОБА_14 розписок про нібито позику грошових коштів від ОСОБА_14 до ОСОБА_12 та навпаки, 04.09.2025 приблизно о 17 год 35 хв ОСОБА_12, діючи на виконання попередніх вказівок та вимог ОСОБА_6, ОСОБА_13 і ОСОБА_14, у приміщенні № 29 будинку № 19-Б по вул. Інститутській у м. Києві передав ОСОБА_14 першу частину раніше обумовленої неправомірної вигоду у розмірі 125 тис доларів США, як необхідної умови прийняття службовими особами Ради національної безпеки і оборони України рішення щодо застосування передбачених Законом України «Про санкції», санкцій щодо ТОВ «Транспортна компанія Бласко». У свою чергу, ОСОБА_13 отримав від ОСОБА_14 та ОСОБА_12 складені ними розписки з метою подальшої їх передачі для зберігання ОСОБА_6 .

Окрім того, під час вищевказаної зустрічі ОСОБА_14 після одержання першої частини раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 125 тис доларів США у присутності ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_12, що вищевказані грошові кошти будуть переданні службовим особам Ради національної безпеки і оборони України.

18.11.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/11913/25, надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває у фактичному володінні ОСОБА_6 та у власності ОСОБА_16 (т. 1 а. п. 208 - 215).

05.12.2025 детективами НАБУ на підставі зазначеної ухвали слідчого судді у ОСОБА_6 проведено обшук, за результатами якого виявлено та вилучено, зокрема: 1) мобільний телефон у корпусі чорного кольору Apple Iphone А2848; 2) планшетний комп`ютер Apple Ipad MK2K3RK/A серійний номер KTP9WM5Y09; 3) мобільний телефон у корпусі чорного кольору Apple Iphone А1661 (т. 1а. п. 216 - 220).

06.12.2025 постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_10 визнано речовими доказам у кримінальному провадженні № 42025000000000706 від 19.08.2025, вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ) мобільний телефон у корпусі чорного кольору Apple Iphone А2848; планшетний комп`ютер Apple Ipad MK2K3RK/A серійний номер KTP9WM5Y09; мобільний телефон у корпусі чорного кольору Apple Iphone А1661 (т. 1 а. п. 222 - 225).

06.12.2025 постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_10 призначено комп`ютерно - технічну експертизу у кримінальному провадженні № 42025000000000706 від 19.08.2025, проведення якої доручено експертам Державного науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру МВС України (т. 1 а. п. 227 - 230).

Відповідно до п. 1) ч. 3 ст. 132 та п. 3) ч. 2 ст. 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховуватинаявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу, тобто з метою з метою забезпечення спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У випадку розгляду клопотання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів,слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Як вже зазначалось, в своїй апеляційній скарзі захисник ставить під сумів обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_6, що виключало прийняття слідчим суддею рішення про арешт майна підозрюваної, однак з такими доводами суд погодиться не може.

Так, до клопотання про арешт майна підозрюваної ОСОБА_6 детективом було додано відповідні копії матеріалів кримінального провадження, оцінивши та співставивши які зі змістом повідомлення про підозру від 05.12.2025, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 відповідного кримінального правопорушення.

При цьому слідчий суддя послався на конкретні матеріали, якими обґрунтовувалось клопотання про арешт майна, навівши їх зміст та перелік у розділі 2.2. оскаржуваної ухвали (т. 2 а. п. 41 - 50).

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, та зазначає, що матеріали клопотання, які містяться у т. 1 судового провадження на аркушах 13 - 247 дозволяють дійти висновку про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, в тій мірі, що дозволяє застосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.

При цьому, суд звертає увагу, що здійснюючи судовий контроль під час вирішення клопотання про арешт майна слідчий суддя не має надавати детальну оцінку обґрунтованості підозри в порядку вирішення питання, передбаченого положеннями п. 10) ч. 1 ст. 303 КПК, а має лише переконатись, чи дійсно ініціатором клопотання обґрунтовано ймовірність вчинення відповідного кримінального правопорушення та ймовірну причетність до його вчинення конкретної особи.

Також суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга не містить конкретних доводів, які б спростовували доводи клопотання та відповідні матеріали. Натомість, апеляційна скарга містить цитування низки норм КПК України та загальне твердження про те, що: «Підозра на нашу думку повністю не обґрунтована. В оскаржуваному рішенні вказані тільки слова органів досудового слідства, які прописані в клопотанні, без доказів та підтвердження. Майже всі докази базуються на словах свідка Іщука, які жодним чином не перевірені».

Щодо доводів про невідповідність арештованого майна критеріям майна, що може підлягати спеціальній конфіскації, суд не надає таким доводам оцінку, оскільки клопотання про арешт майна та оскаржувана ухвала не обґрунтовані наявністю правової підстави для накладення арешту, визначеної п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК - арешт майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Що стосується доводів апеляційної скарги в частині незгоди з висновками слідчого судді про відповідність вилученого під час обшуку майна критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів провадження, значний обсяг комунікації між ймовірними співучасниками кримінального правопорушення відбувався з використанням мобільних терміналів зв`язку та встановлених на них додатків - месенджерів, що і відображено у протоколі огляду від 20.08.2025 (т. 1 а. п. 26 - 57), протоколі огляду від 30.08.2025 (т. 1 а. п. 73 - 78), протоколі огляду від 04.09.2025 (т. 1 а. п. 82 - 92), протоколі огляду від 07.09.2025 (т. 1 а. п. 104 - 142), протоколі огляду від 07.10.2025 (т. 1 а. п. 148 - 164).

Таким чином, достатньо обґрунтованим є твердження, що на матеріальних носіях інформації, які були віднайдені у помешканні ОСОБА_6, та на які у подальшому оскаржуваною ухвалою було накладено арешт, може міститься інформація у вигляді листування, фото- та відеозображень, що може мати значення для розслідування даного кримінального провадження.

При цьому суд враховує, що відповідно до протоколу обшуку від 05.12.2025, ОСОБА_6 відмовилась надати паролі від системи логічного захисту мобільного телефону Apple Iphone А2848, планшетного комп`ютера Apple Ipad, а також повідомила, що їй невідомий пароль від системи логічного захисту мобільного телефону Apple Iphone А1661 (т. 1 а. п. 216 - 221).

Наведена обставина, зокрема, обумовила вилучення зазначених мобільних пристроїв, з підстав, визначених ч. 2 ст. 168 КПК України - з метою проведення експертного дослідження, яке у подальшому було призначено постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_10 від 06.12.2025.

Таким чином, необхідність встановлення наявності на вилучених матеріальних носіях інформації та відомостей, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення на їх підставі обставин, що підлягають доказуванню, обумовила відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та необхідність арешту майна, з підстави, визначеної п. 1) ч. 2 ст. 170 КПК - з метою забезпечення речових доказів.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що сам по собі факт призначення детективом експертизи не є вирішальним для ухвалення рішення про арешт майна, однак в даному випадку колегія суддів також враховує те, що проведення дослідження було призначено державній експертній установі 06.12.2025, без невиправданої затримки після його вилучення (т. 1 а. п. 227 - 230). Відтак, обмеження права власності на вилучене майно на даному етапі досудового розслідування є цілком обґрунтованим та відповідає завданням кримінального провадження.

Крім того, колегія суддів також враховує, що у судовому засіданні 13.01.2026 стороною захисту було повідомлено, що планшетний комп`ютер «Apple Ipad MK2K3RK/A», серійний номер KTP9WM5Y09, органом досудового розслідування було повернуто (т. 2 а. п. 112 - 113), що свідчить про врахування стороною обвинувачення інтересів власника/володільця майна.

Виходячи із наведеного, суд констатує, що апелянтом не доведено перед судом апеляційної інстанції в чому саме полягала неповнота судового розгляду та невідповідність висновків слідчого судді, фактичним обставинам кримінального провадження (у зв`язку з неврахуванням слідчим суддею доказів, які могли істотно вплинути на його висновки), про що захисник стверджував в апеляційній скарзі.

При цьому, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про відповідність на даному етапі досудового розслідування вилучених мобільних телефонів та планшетного комп`ютеру ознакам речового доказу, та доцільність призначення у даному кримінальному провадженні судової комп`ютерно-технічної експертизи з метою подолання системи логічного захисту та ймовірного виявлення тієї інформації, яка може мати значення на підтвердження версії слідства або її спростування.

Щодо доводів підозрюваної ОСОБА_6 про неналежність їй на праві власності одного з вилучених телефонів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, зі слів ОСОБА_6, вилучений мобільний телефон «Apple Iphone А1661», належить іншій особі - військовому на позивний « ОСОБА_17 », про що вона повідомила в ході проведення обшуку (т. 1 а. п. 216- 219).

Колегія суддів зазначає, що хоча ОСОБА_6 стверджує, що вказаний телефон їй не належить, при цьому, не можна залишити без уваги той факт, що він віднайдений у її житлі, що в свою чергу свідчить про ймовірне фактичне володіння ним. Одночасно, апеляційна скарга не містить доводів, які б вказували на незаконність вилучення даного телефону та накладення на нього арешту.

Щодо доводів сторони захисту, наведених під час апеляційного розгляду про порушення стороною обвинувачення 48-годинного терміну для звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна на підставі ухвали слідчого судді під час обшуку, колегія суддів зазначає наступне.

Так, прокурором САП ОСОБА_9 в судовому засіданні надано пояснення, відповідно до яких, первинне клопотання про арешт майна вилученого в ході обшуку 05.12.2025 у ОСОБА_6, було подано до слідчого судді Вищого антикорупційного суду в межах встановленого ч. 5 ст. 171 КПК 48-годинного строку. Разом з цим, таке клопотання для усунення недоліків із встановленням відповідного строку було повернуто слідчим суддею стороні обвинувачення у зв`язку із недотриманням вимог ст. 171 КПК України, а саме на момент звернення до слідчого судді із клопотанням, таке не містило підпису погодження Генерального прокурора України ОСОБА_11 . В той же час, прокурор вказав, що детективом Національного антикорупційного бюро України до отримання ухвали слідчого судді про повернення клопотання для усунення недоліків, самостійно було усунуто недоліки клопотання та подано його повторно до Вищого антикорупційного суду із дотриманням вимог ст. 171 КПК України.

Наведені пояснення прокурора не заперечувались підозрюваною ОСОБА_6 та її захисником, які в свою чергу наполягали на тому, що такий порядок звернення з клопотанням про арешт майна не відповідає вимогам 171 КПК, адже таке клопотання було фактично подано та зареєстровано після спливу 48-годинного строку.

Втім, суд не погоджується з такими доводами сторони захисту, оскільки хронологія подій, в частині подання слідчому судді клопотання про арешт майна, наведена прокурором і не спростована стороною захисту, свідчить про дотримання вимог, встановлених ч. 3 ст. 172 КПК України, а тому колегія суддів відхиляє такі доводи сторони захисту.

Інших доводів, які б свідчили про існування підстав для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.12.2025 у справі № 991/12900/25, в апеляційній скарзі захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 не наведено.

5. Висновки суду.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду повно та всебічно встановлено наявність підстав для арешту мобільного телефону у корпусі чорного кольору Apple Iphone А2848; планшетного комп`ютеру Apple Ipad MK2K3RK/A серійний номер KTP9WM5Y09; мобільного телефону у корпусі чорного кольору Apple Iphone А1661. Підстав для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.12.2025 за наслідками апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.12.2025 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя - доповідач ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4