Справа № 991/13272/25

Провадження №11-сс/991/101/26

Слідчий суддя ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(про відмову у відкритті апеляційного провадження)

22 січня 2026 року місто Київ

Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, перевіривши апеляційну скаргу представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНАД» - ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року про залишення без задоволення клопотання щодо скасування арешту у кримінальному провадженні №420180000000002103,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року клопотання представника ТОВ «МАНАД» ОСОБА_3 про скасування арешту у кримінальному провадженні №420180000000002103 залишено без задоволення. Судове рішення мотивоване тим, що майно визнано речовим доказом та має значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, зокрема, щодо нього існує сукупність підстав вважати, що воно є об`єктом кримінально-протиправних дій, а тому подальше його утримання органом досудового розслідування є доцільним та виправданим.

21 січня 2026 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку надійшла апеляційна скарга представника ТОВ «МАНАД» - ОСОБА_3, яка відправлена 16 січня 2026 року, в якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати, клопотання про скасування арешту задовольнити та скасувати арешт на майно згідно з переліком, зазначеним у апеляційній скарзі, припинити обтяження у вигляді арешту у межах кримінального провадження №420180000000002103, в іншій частині арешт та заборони, накладені на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року у справі №757/1070/19, залишити без змін. На його думку, ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки постановлена при неповному з`ясуванні обставин у справі, без дослідження доказів та аргументів ТОВ «Манад». ТОВ «Манад» не може нести тягар несприятливих наслідків арешту та має місце втручання у право власності юридичної особи мирно володіти своїм майном. Необхідність накладення арешту на майно не підтверджена детективом НАБУ в судовому засіданні; записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є неправомірними; обтяження у вигляді арешту на відповідне майно вичерпало призначення.

Дослідивши матеріали за скаргою, суддя-доповідач вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, виходячи з таких підстав.

Відповідно положень ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. При цьому, відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення слідчого судді, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя. Так, в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України», зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Згідно з ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.

Частинами 1, 2 ст.309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, та не встановлено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про залишення без задоволення клопотання щодо скасування арешту, яке подано в порядку ст.174 КПК України. Скарга на таку ухвалу може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно зі ст.314 - 316 КПК України.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 20 травня 2024 року в справі №712/191/23 зробила висновок щодо правозастосування положень п.9 ч.1 ст.309 КПК України у взаємозв`язку зі ст.170, 173, 174 КПК України, відповідно до якого ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст.174 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягають.

Із апеляційної скарги вбачається, що оскаржується ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року, якою клопотання представника ТОВ «МАНАД» ОСОБА_3 про скасування арешту було залишено без задоволення, тобто фактично було відмовлено у його задоволенні. При цьому, суддя-доповідач враховує, що оскаржуване судове рішення ухвалено у межах процедури, передбаченої КПК України, оскільки у судовому засіданні брали участь як представники ТОВ «МАНАД», так і детектив НАБУ. Отже, слідчим суддею не постановлено ухвали, яка б підлягала апеляційному оскарженню відповідно до ст.309 КПК України.

За таких обставин, на думку судді-доповідача, відсутні підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «МАНАД» - ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді від 02 січня 2026 року про залишення без задоволення клопотання щодо скасування арешту, у зв`язку з чим питання про поновлення строку на апеляційне оскарження не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.309, 392, 399 КПК України, суддя-доповідач

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНАД» - ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року про залишення без задоволення клопотання щодо скасування арешту у кримінальному провадженні №420180000000002103.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Суддя-доповідач ОСОБА_2