- Presiding judge (CCC): Bilyk N.V.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 991/13272/25
провадження № 51- 433 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув касаційну скаргу представника ТОВ «МАНАД» ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 січня 2026 року залишено без задоволення клопотання представника ТОВ «МАНАД» ОСОБА_4 про скасування арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420180000000002103.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «МАНАД» ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ТОВ «МАНАД» ОСОБА_4, у якій він, посилаючись на незаконність і необґрунтованість ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить оскаржене судове рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вважає, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про неможливість оскарження ухвали слідчого судді в апеляційному порядку, не врахував конкретних обставин справи, вдався до надмірного формалізму, відмовляючи у відкритті провадження.
Мотиви Суду
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за касаційною скаргою слід відмовити, з огляду на таке.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження у випадку, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Йдеться про право на апеляційний перегляд справи, тобто кінцевого рішення суду по кримінальному провадженню, а не про апеляційний перегляд усіх без винятку ухвал, постановлених слідчим суддею і судом у кримінальному провадженні на всіх його стадіях. Такий підхід цілком узгоджується із міжнародними стандартами.
Згідно зі ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
Частиною 3 ст. 392 КПК України визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положення частин 1 та 2 ст. 309 КПК України містять перелік судових рішень слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному суді.
З урахуванням п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому.
Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК України, до цього списку не відносяться. При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має легітимну мету, не порушує принципу пропорційності між гарантованими правами особи у ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і суспільною необхідністю, а також відповідає принципу правової визначеності.
Отже, ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, а також про повне або часткове скасування арешту майна, відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України у взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК України апеляційному оскарженню не підлягають.
Така позиція узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23.
З матеріалів провадження убачається, що представник ТОВ «МАНАД» ОСОБА_4 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду зі скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про відмову у скасуванні арешту майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420180000000002103, яку не може бути оскаржено.
Частиною 4 ст. 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Саме з цих підстав апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, з таким рішенням погоджується і колегія суддів Верховного Суду.
Ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому Суд не вбачає підстав для її скасування.
Зі змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ТОВ «МАНАД» ОСОБА_4 слід відмовити.
З цих підстав та, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ТОВ «МАНАД» ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 січня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3