Справа № 991/1213/26

Провадження 1-кс/991/1218/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваної ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023000000001375 від 21.08.2023,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваної ОСОБА_4 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 42023000000001375 від 21.08.2023 (далі - Кримінальне провадження), у якому детектив просить:

1) застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4 000 000 (чотири мільйони) гривень;

2) покласти на підозрювану ОСОБА_4 строком на два місяці такі обов`язки:

- прибувати до детективів НАБУ, прокурорів САП у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із Запорізької області без дозволу детективів НАБУ, прокурорів САП у цьому кримінальному провадженні та суду;

- повідомляти детективу НАБУ, прокурору САП у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у зазначеному кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також зі свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_5, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, що є особливо тяжким злочином;

2) наявні ризики, передбачені п. 1- 4 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;

4) застава у розмірі 4 000 000,00 грн, яка не є завідомо непомірною для ОСОБА_4, та покладання додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, здатне забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної у Кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_3 відмовився від вимоги Клопотання щодо покладення на ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування з ОСОБА_5, оскільки останній є захисником підозрюваної. В іншій частині прокурор підтримав доводи Клопотання, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні захисники підозрюваної - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні Клопотання з огляду на таке:

(1) підозра є необґрунтованою. До Клопотання не надано жодних доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, зокрема, що свідчили б про її обізнаність щодо незаконного отримання коштів ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2» від ДП «Гарантований покупець» за електроенергію, яка за версією органу досудового розслідування, фактично не постачалась до енергетичної системи України. Участь ОСОБА_4 в чатах не свідчить про її обізнаність щодо походження коштів, які за версією сторони обвинувачення, отримані злочинним шляхом. Також до Клопотання не надано жодних доказів фіктивності ТОВ «МК-Рітейл». У повідомленні ОСОБА_4 про підозру не конкретизовано у чому полягала співучасть ОСОБА_4 в отриманні зворотної фінансової допомоги кінцевим бенефіціарним власником ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2». Разом з тим, виконання вказаними підприємствами розрахунків по кредитним зобов`язанням є законним та добросовісним виконанням покладених на позичальника зобов`язань. ОСОБА_4 діяла в межах своїх посадових обов`язків.

(2) відсутні ризики, зазначені у Клопотанні;

(3) розмір застави, який просить визначити прокурор (4 000 000) грн, є завідомо непомірним для ОСОБА_4 ;

(4) не доведено, що більш м`який запобіжний захід не здатен запобігти заявленим ризикам.

У випадку, якщо слідчий суддя дійде до висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу, захисники просили визначити заставу у розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також просили дозволити без дозволу сторони обвинувачення відлучатись за межі Запорізької області до місця проживання її літніх батьків (м. Марганець, Дніпропетровська область) та уточнити обов`язок щодо утримання від спілкування з визначеним колом осіб виключно в частині обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, оскільки це зумовлене виконанням нею своїх службових (посадових) обов`язків.

Письмові заперечення з додатками долучені до Клопотання (Вх. № 6959/26 від 13.02.2026).

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію своїх захисників.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Таким чином, під час розгляду Клопотання з метою визначення існування законних підстав для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя повинен: 1) з`ясувати суть кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість повідомленої підозри; 2) ризики, заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави; 5) додаткові процесуальні обов`язки, необхідність покладення яких доведена прокурором.

Крім того, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з липня 2022 року по 15.06.2023 ОСОБА_8, перебуваючи на посаді заступника Керівника Офісу Президента України, тобто будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, а тому, відповідно, маючи значний вплив у сфері енергетики та розуміючи нормативно врегульовані процеси, що відбуваються у цій галузі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ДП «Гарантований покупець», організував злочинну схему, спрямовану на протиправне отримання коштів за електричну енергію, нібито відпущену виробниками з альтернативних джерел енергії, без її фактичного надходження в об`єднану енергетичну систему України (далі - ОЕС України).

Усвідомлюючи, що одноосібно не зможе реалізувати злочинний умисел, на базі існуючої бізнес-моделі ОСОБА_8 вирішив створити організовану злочинну групу, до складу якої залучити інших осіб.

Взявши на себе функції організатора, ОСОБА_8 здійснив підбір учасників організованої групи, координував їхні дії відповідно до розробленого плану злочинної діяльності та забезпечив створення і функціонування організованої злочинної групи як стійкого об`єднання, а також здійснював загальне керівництво її діяльністю, визначав стратегічні напрями діяльності, контролював реалізацію злочинних планів та розподіляв ролі серед учасників групи.

У складі організованої групи ОСОБА_8 використовував наданий йому статус, владні повноваження, адміністративні ресурси та особисті/ бізнес-зв`язки, завдяки чому впливав на прийняття рішень та дії учасників ринку з метою забезпечення виконання злочинної схеми.

Такий вплив реалізовувався через розпорядження або вказівки щодо порядку дій підконтрольним йому керівникам виробників та координацію дій через виробників як посередників, що маскувало фактичне джерело вказівок.

При цьому, з метою конспірації особистої ролі в організованій групі, ОСОБА_8 здійснював керівництво нею через безпосередньо наближене до нього за ієрархією коло осіб. Також ОСОБА_8 зазвичай уникав особистого контакту з учасниками організованої групи нижчої ланки.

Водночас всі учасники організованої групи були обізнані з фактом того, що саме ОСОБА_8 є її керівником та від задоволення його майнових потреб залежить матеріальне становище всієї групи.

Такий розподіл грошових коштів, якими здійснювала заволодіння організована група, був додатковим мотивом для учасників групи продовжувати злочинну діяльність навіть в умовах розголосу інформації про цю протиправну діяльність.

Серед осіб, яких ОСОБА_8 залучив до організованої групи були його брат ОСОБА_9, та довірена особа - ОСОБА_12, директори підконтрольних суб`єктів господарської діяльності - ОСОБА_11 та ОСОБА_13, головний енергетик вказаних виробників ОСОБА_10, бухгалтер вказаних підприємств ОСОБА_4, головний інженер проєкту ТОВ «НІК» ОСОБА_15, директор комерційний ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_14 .

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» погоджено визначену НЕК «Укренерго» одну торгову зону «ОЕС України» в межах України.

У перші тижні повномасштабного військового вторгнення РФ були окуповані значні території України, зокрема й Василівський район Запорізької області.

Так, 26.02.2022 була окупована Малобілозерська сільська територіальна громада де перебували виробничі потужності ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2», а 13.03.2022 - Дніпрорудненська міська територіальна громада, де перебувала частина виробничих потужностей ТОВ «ВЕЗ».

Паралельно 09.03.2022 директор комерційний ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_14 повідомив НЕК «Укренерго» про настання форс-мажорних обставин під час виконання договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 27.05.2019 № 0503-02041, яким передбачено обов`язок оператора системи передач надавати послугу з передачі електричної енергії.

Українська енергосистема 16.03.2022 була екстрено синхронізована з енергомережою континентальної Європи - ENTSO-E. Це зумовило входження України в єдиний енергетичний простір Європи та втрату РФ і Білоруссю впливу на технічні та економічні аспекти роботи української енергосистеми.

Цього ж дня ОСОБА_12 доповів ОСОБА_8 про те, що м. Дніпрорудне Запорізької обл., де перебувають виробничі потужності ТОВ «ВЕЗ», окуповані військами РФ.

З початком повномасштабного вторгнення в Україну РФ та окупації деяких територій Запорізької області виник ризик припинення надходження значних грошових коштів від ДП «Гарантований покупець», що суперечило корисливим інтересам ОСОБА_8 . Враховуючи викладене, у ОСОБА_8 виникла необхідність у забезпеченні продажу електроенергії, яка вироблялася на окупованій території, та збереженні прибутковості приватного бізнесу.

Попри встановлені обмеження ОСОБА_8 фактично здійснював контроль над ПП «Нацпрод», ТОВ «ВЕЗ» та ТОВ «КД Енерджі 2» і пов`язав власні фінансові інтереси з прибутковістю, зокрема, зазначених підприємств.

ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 усвідомлювали особистий інтерес ОСОБА_8 у функціонуванні бізнес-напряму, пов`язаного з виробництвом енергії на окупованій території, за який вони були відповідальні, та мали власний корисливий інтерес, що полягав у залежності рівня їх власних доходів від обсягів реалізації ПП «Нацпрод», ТОВ «ВЕЗ» та ТОВ «КД Енерджі 2» електроенергії за «зеленим» тарифом ДП «Гарантований покупець».

Поряд із цим службові особи ПАТ «Запоріжжяобленерго» та НЕК «Укренерго», ОСОБА_14 усвідомлювали вплив та авторитет ОСОБА_8 з огляду на його посаду, розуміли можливі ризики та негативні наслідки для себе особисто в разі відмови забезпечувати виплату коштів за «зеленим» тарифом ДП «Гарантований покупець» на користь підконтрольних ОСОБА_8 підприємств.

При цьому усі учасники групи усвідомлювали наведені норми законодавства, які регулюють функціонування ринку електроенергії, та що оплата коштів за «зеленим» тарифом ПП «Нацпрод», ТОВ «ВЕЗ» та ТОВ «КД Енерджі 2» можлива лише в умовах відпуску відповідними СЕС електроенергії у торгову зону «ОЕС України» та подальшого підтвердження цих обсягів з боку ТОВ «НІК», ПАТ «Запоріжжяобленерго» та НЕК «Укренерго».

З огляду на втрату будь-якого зв`язку ОЕС України з окупованими територіями Запорізької області директор ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2» ОСОБА_11 та директор ТОВ «ВЕЗ» ОСОБА_13 і їх фактичний керівник ОСОБА_12 мали б зупинити будь-які дії, спрямовані на отримання коштів за «зеленим» тарифом від ДП «Гарантований покупець» після втрати контролю над обладнанням, яке вперше зафіксовано для СЕС ТОВ «ВЕЗ» (м. Дніпрорудне), 10.03.2022, а для СЕС ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2» - з 11.07.2022.

Разом із цим, службовим особам ПАТ «Запоріжжяобленерго» та НЕК «Укренерго» не пізніше 03 год 45 хв 11.09.2022 достовірно було відомо про остаточну втрату зв`язку лініями електропередачі з окупованою територією Запорізької області. Тож вказані особи усвідомлювали неможливість фізично отримувати в торгову зону «ОЕС України» електроенергію, яка вироблялася на тимчасово окупованій території підконтрольними ОСОБА_8 СЕС ТОВ «ВЕЗ», ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2». Також вказаним особам щонайменше з 11.09.2022 було достовірно відомо про неможливість підтвердити, перевірити, верифікувати, валідувати та сертифікувати дані комерційного обліку про відпущену цими станціями електроенергію.

При цьому ТОВ «НІК», ПАТ «Запоріжжяобленерго» та НЕК «Укренерго» не мали жодної можливості забезпечити контроль за обсягами виробництва, відпуску, передачі та розподілу електроенергії на території Васильківського району Запорізької області, оскільки електричні мережі ще з липня 2022 року не контролювалися АТ «Запоріжжяобленерго» та НЕК «Укренерго», а ТОВ «НІК» не мало доступу до засобів обліку електричної енергії.

У відповідний розрахунковий період з липня 2022 року і по червень 2023 року ОСОБА_10 достовірно знав, що електрична енергія у заявлених обсягах фактично не відпускалася в ОЕС України. Незважаючи на це ОСОБА_10 використовував програмно-аналітичні системи SolarGIS та NovaSys, за допомогою яких формував прогнозні, модельні дані виробітку електричної енергії. Зазначені дані не ґрунтувалися на фактичних показниках вузлів комерційного обліку. Надалі він надав їх як такі, що нібито відображають реальні обсяги відпущеної електричної енергії.

У свою чергу ОСОБА_15, будучи службовою особою, відповідальною за виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку, був зобов`язаний забезпечувати достовірність і повноту даних комерційного обліку. Він усвідомлював, що подані головним енергетиком дані є прогнозними. Йому також було відомо, що ці дані не підтверджені показниками сертифікованих засобів комерційного обліку та не відповідають вимогам Порядку № 641.

ОСОБА_15 всупереч своїм службовим обов`язкам забезпечував прийняття даних, наданих головним енергетиком, достовірно знаючи, що вони мають модельний характер, сформовані з використанням програмно-аналітичних систем SolarGIS та NovaSys та не відображають фактичних фізичних перетоків електричної енергії в ОЕС України. Він також усвідомлював, що такі дані не відповідають вимогам нормативно-правових актів НКРЕКП щодо джерел та порядку формування комерційного обліку.

Після цього ОСОБА_15 забезпечував подання зазначених недостовірних (викривлених) даних до централізованих інформаційних систем ринку електричної енергії, зокрема до MMS та DataHub, які відповідно до нормативної моделі ринку використовуються для акумулювання, обробки та поширення даних комерційного обліку між учасниками ринку та гарантованим покупцем.

У результаті таких дій у централізованих інформаційних системах ринку було сформовано недостовірну інформацію про обсяги відпущеної електричної енергії, яка відповідно до вимог Порядку № 641 стала формальною підставою для здійснення ДП «Гарантований покупець» авансових платежів за електричну енергію за «зеленим» тарифом, хоча фактичний відпуск електричної енергії в ОЕС України у заявлених обсягах не відбувся.

З моменту зарахування авансових платежів за електричну енергію за «зеленим» тарифом на рахунки ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ» подальше розпорядження цими коштами було нерозривно пов`язане з використанням своїх службових повноважень директорами ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ» ОСОБА_11 та ОСОБА_13 з одного боку та службових осіб ТОВ «Запоріжжяобленерго», НЕК «Укренерго» та ТОВ «НІК» з іншого боку.

Проте ОСОБА_15, всупереч вимогам п. п. 1.1, 2.2, 2.4 Порядку підготовки та надання ДКО, забезпечував формування та завантаження до Системи управління ринком погодинні дані комерційного обліку щодо нібито здійсненого відпуску електричної енергії СЕС ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ» (м. Дніпрорудне), та забезпечував валідацію недостовірних даних комерційного обліку стосовно СЕС ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ».

Одночасно з цим ОСОБА_14 після отримання від ППКО погодинних даних за кожну розрахункову добу, умисно не ініціював процедуру врегулювання розбіжностей, чим свідомо допускав проходження недостовірних даних через усі етапи автоматизованої обробки без їх коригування або блокування.

Також ОСОБА_14 включав зазначені недостовірні дані до агрегованих показників області комерційного обліку, чим забезпечував їх участь у формуванні зведеного фізичного балансу області обліку та створював формальні підстави для подальшого використання таких даних АКО у процедурі сертифікації даних комерційного обліку.

Після завершення кожного розрахункового місяця відповідно до п. 4.1 Порядку підготовки та надання ДКО уповноважені особами ТОВ «НІК» як ППКО (у ролі ОДКО) формували на підставі суми погодинних даних комерційного обліку Акти звірки загальної кількості відпущеної електричної енергії з суміжним ліцензіатом. Зі сторони ТОВ «НІК» ці акти підписував директор департаменту автоматизації ОСОБА_30, ОСОБА_11 (як директор ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2»), ОСОБА_13 (як директор ТОВ «ВЕЗ») та комерційний директор ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_14 .

При цьому всі вказані особи були обізнані, що не має жодного підтвердження даних про обсяги відпуску та споживання електричної енергії на окупованій території Василівського району Запорізької області, не має підтвердження обсягів прийому/віддачі обсягів від суміжних ліцензіатів до/з додаткових областей комерційного обліку електричної енергії, відсутність дистанційного доступу до будь-яких лічильників на тимчасово неконтрольованій території.

На підставі сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ» за період з липня 2022 року по червень 2023 року, ДП «Гарантований покупець» здійснено розрахунок вартості електричної енергії та сформовані акти купівлі-продажу зазначеним виробникам ВДЕ перераховано кошти за електричну енергію, яка не була відпущена в ОЕС України.

У період з липня 2022 року по червень 2023 року на рахунок ПП «Нацпрод» за вироблену з 15.07.2022 по 15.06.2023 та невідпущену в ОЕС України електроенергію надійшли кошти в розмірі 61 456 432,86 грн, що є матеріальною шкодою (збитками) у вигляді втрати активів.

У період з липня 2022 року по травень 2023 року на рахунок ТОВ «КД Енерджі 2» за вироблену з 15.07.2022 по 31.05.2023 та невідпущену в ОЕС України електроенергію надійшли кошти в розмірі 65 479 651,18 грн, що є матеріальною шкодою (збитками) у вигляді втрати активів.

У період з вересня 2022 року по травень 2023 року на рахунок ТОВ «ВЕЗ» за вироблену з 16.09.2022 по 28.02.2023 та невідпущену в ОЕС України електроенергію надійшли кошти в розмірі 14 375 287,60 грн, що є матеріальною шкодою (збитками) у вигляді втрати активів.

Внаслідок перерахування ДП «Гарантований покупець» коштів на рахунки ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» за вироблену електричну енергію, яка не була відпущена в ОЕС України, ДП «Гарантований покупець» заподіяно збитків на загальну суму 141 312 064,30 грн (з урахуванням ПДВ).

Таким чином, внаслідок умисних протиправних дій, які полягали у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організована злочинна група у складі заступника Керівника Офісу Президента України ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_14 заволоділа коштами ДП «Гарантований покупець» через протиправне отримання на рахунки ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» коштів за електроенергію, вироблену СЕС ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» (м. Дніпрорудне), яка не була відпущена в ОЕС України, чим ДП «Гарантований покупець» завдано збитки в сумі 141 312 064,30 грн (з урахуванням ПДВ), що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та, відповідно до примітки 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Разом з тим, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, маючи безпосередню можливість здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ», діючи спільно з директорами цих компаній - ОСОБА_11 та ОСОБА_13, а також бухгалтером цих компаній ОСОБА_4, реалізував протиправний умисел, який полягав у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, у загальній сумі 124 565 278,23 грн шляхом проведення низки фінансових операцій через пов`язані юридичні особи, контрольовані одними й тими самими особами, та використання фіктивних господарських документів, спрямованих на надання коштам вигляду законних і приховування їх реального джерела походження.

Рішенням № 12 Зборів власників ПП «Нацпрод» від 14.09.2018, на підставі наказу № 7-К на посаду головного бухгалтера (за сумісництвом) з 15.09.2018 призначено ОСОБА_4 . На підставі наказу № 2-к від 07.11.2018 ОСОБА_4 також прийнято на посаду головного бухгалтера ТОВ «КД Енерджі 2».

Відповідно до визначеної ОСОБА_4 організатором ролі, вона, фактично здійснювала повноваження особи з правом другого підпису та здійснювала контроль за проведенням фінансових операцій ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2», направлених на легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом.

Використовуючи наданий їй доступ до банківських рахунків та електронних платіжних засобів, підозрювана з відома та за вказівками ОСОБА_9 організовувала та забезпечувала проведення фінансових операцій з грошовими коштами, здобутими злочинним шляхом, маскуючи їх походження шляхом документального оформлення удаваних господарських операцій, зокрема щодо нібито надання додаткових послуг, які фактично не надавалися.

Для реалізації вказаних дій ОСОБА_4 розпоряджалася рахунками вказаних товариств в АТ «Таскомбанк» маючи повноваження на проведення фінансових операцій, включно з платежами, переказами та іншими розпорядженнями щодо коштів підприємства, що фактично забезпечує контроль над рухом грошових коштів.

Зокрема, у період з липня 2022 року по 15.06.2023 ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи умисно, спільно зі ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_4, здійснили легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, шляхом проведення низки фінансових операцій та правочинів з коштами, отриманими через механізм штучного документального оформлення господарських операцій між суб`єктами ринку електричної енергії, включно з використанням коштів, отриманих від ДП «Гарантований покупець» як плату за вироблену електроенергію за «зеленим» тарифом.

Кошти здобуті внаслідок протиправної діяльності ТОВ «КД Енерджі 2» в сумі 65 479 651,18 грн, ПП «Нацпрод» в сумі 61 456 432,86 грн та ТОВ «ВЕЗ» (м. Дніпрорудне) в сумі 14 375 980,26 грн, у загальній сумі 141 312 064,30 грн, акумулювалися на рахунках вказаних підприємств та використовувалися для забезпечення поточної діяльності згаданих компаній, направлялися на погашення фінансових зобов`язань та перераховувалися на підставі повністю або частково підроблених актів здачі-приймання робіт (надання послуг з обслуговування території та об`єктів СЕС) на рахунки підконтрольного заступнику Керівника Офісу Президента України ОСОБА_8 ТОВ «МК-Рітейл».

Зокрема, у період з 11.09.2022 по 30.06.2023 отримані від злочинної діяльності кошти ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 використали для погашення кредитних зобов`язань (відсотків і основної суми боргу) ТОВ «КД Енерджі 2», ПП «Нацпрод» та ТОВ «ВЕЗ» на суму 88 204 287,42 грн, що зумовило фактичне зменшення їх фінансових зобов`язань перед банківськими установами, що становило предмет корисливого інтересу ОСОБА_8 .

Надалі вказані особи здійснили штучне створення мережі фінансових операцій із залученням підконтрольної юридичної особи - ТОВ «МК-Рітейл», яка за зовнішніми ознаками була суб`єктом господарювання, проте фактично не здійснювала реальної підприємницької діяльності, не мала персоналу, майнової бази, виробничих потужностей та будь-якої економічної мотивації для укладення угод із виробником електроенергії. Між виробником та зазначеною юридичною особою були укладені договори про надання послуг та виконання робіт, зміст яких був сформульований так, щоб створити враження їх можливого виконання, однак аналіз господарських операцій, руху коштів, кадрової структури та первинних документів свідчить, що жодні послуги фактично не надавалися, а акти виконаних робіт та технічні завдання слугували виключно інструментом документального прикриття для перерахування незаконно отриманих коштів.

На цій стадії здійснено низку фінансових транзакцій, що створювали ефект «багатошаровості», тобто віддалення коштів від їх первинного джерела таким чином, щоб простежити їх первинне походження було складно або практично неможливо без проведення глибокого фінансового аналізу та експертних досліджень.

З метою забезпечити отримання коштів від діяльності бізнес-групи ОСОБА_8 створив фінансову схему, у якій ТОВ «ВЕЗ», ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2» мали перераховувати частину прибутку від своєї діяльності на рахунки ТОВ «МК-Рітейл», а вже в подальшому спрямовувати на його та членів його родини особові рахунки.

З огляду на підконтрольність вказаних товариств одній особі - ОСОБА_8, побудована таким чином замкнута система здійснення розрахунків надавала можливість забезпечувати акумуляцію коштів на рахунках ТОВ «МК-Рітейл». Сума надходжень обмежувалася лише загальною сумою доходу від здійснення господарської діяльності, зокрема, ТОВ «ВЕЗ», ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2» і безпосередньо залежала від обсягу виплат за договорами, укладеними з ДП «Гарантований покупець», за відпущену у мережу електроенергію.

Тісна пов`язаність ТОВ «МК-Рітейл» із виробниками електричної енергії - ТОВ «ВЕЗ», ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2», спільність управління та персоналу дозволяли організовувати транзитний рух коштів без реального господарського змісту, супроводжуваний фіктивними документами та імітацією виконання робіт і поставок, що створювало видимість законності фінансових операцій. Така структура операцій була спрямована на приховування справжнього джерела походження коштів, ускладнення їх відстеження та надання їм вигляду законних.

З метою остаточного надання незаконно отриманим коштам вигляду законних (інтеграція) кошти перераховувались з рахунку ТОВ «МК-Рітейл» на рахунки кінцевих вигодонабувачів - ОСОБА_8 та членів його родини, під формальним приводом повернення грошових коштів за договорами позики, які фактично не відповідали обставинам реальної цивільно-правової угоди, а всі документи були складені виключно з метою формування правової підстави для перерахування коштів та створення видимості, що вони є коштами законного походження.

Відповідно до підходів та типологій, визначених FATF, проведення фінансових операцій під виглядом надання або повернення позик є поширеним інструментом так званого структурування (layering та structuring), метою якого є ускладнення простеження фактичного походження коштів та уникнення формування ознак підозрілих операцій. Для цього між юридичними та/або фізичними особами здійснюються багаторазові транзакції у формі позик або фінансової допомоги, що не мають реального економічного змісту, супроводжуються відсутністю очевидної потреби в кредитуванні, не обґрунтовані фінансовим станом сторін та мають циклічний або транзитний характер. Зазначені операції створюють штучну видимість законних фінансових потоків, фактично забезпечуючи приховування джерела походження активів і мінімізуючи ризик виявлення їх незаконного походження.

Перерахування коштів мало секвентальний (послідовний) характер, що полягав у багатоетапному транзиті через підконтрольного контрагента - ТОВ «МК-Рітейл» - із фінансовими операціями без реальної господарської мети, що, у свою чергу, свідчить про спрямованість таких операцій на приховування незаконного походження коштів та надання їм вигляду законних.

У результаті таких дій кошти, незаконно отримані шляхом подання недостовірної документації з обліку електроенергії та безпідставної оплати з боку державного підприємства за начебто відпущену в ОЕС України електроенергію, були повністю інтегровані в легальну економіку, набули зовнішніх ознак законності та стали доступними для вільного використання кінцевими вигодонабувачами - співорганізаторами злочинної групи ОСОБА_8, ОСОБА_9 та членами їх родини.

21.01.2026 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 209 КК України, а саме у вчиненні фінансової операції з коштами в особливо великому розмірі, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження таких коштів чи володіння ними, джерела їх походження, переміщення, а так само володіння та використання таких коштів особою, яка повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненні за попередньою змовою групою осіб.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, доданих до Клопотання та досліджених слідчим суддею, зокрема, копіями наступних документів:

- наказом № 2-к від 07.11.2018 ТОВ «КД Енерджі 2», згідно якого ОСОБА_4 прийнято на посаду головного бухгалтера ТОВ «КД Енерджі 2» за сумісництвом на умовах неповного робочого дня з 07.11.2018 (Т. 1 а. 201);

- наказом № 7-к від 14.09.2018 ПП «Нацпрод», відповідно до якого ОСОБА_4 призначено за сумісництвом на посаду головного бухгалтера ПП «Нацпрод» з 15.09.2018 (Т. 1 а. 238);

- статутом ТОВ «КД Енерджі 2», затвердженим єдиним учасником ТОВ «КД Енерджі 2» Рішення від 28.12.2020, згідно якого Директор та Головний бухгалтер спільно видають довіреності від імені Товариства у межах компетенції та повноважень з урахуванням обмежень, встановлених законодавством, Статутом та/або рішенням Загальних зборів (п. 13.6 статуту); укладення, зміна (в тому числі розірвання, припинення) будь-яких договорів, правочинів, вчинення будь-яких значимих юридичних дій (в тому числі довіреності, листи, пропозиції, гарантії тощо), крім кадрових, здійснюється та підписується спільно Директором та Головним бухгалтером (п. 13.7 статуту); без наявності спільно двох підписів Директора та Головного бухгалтера вищевказані документи є нікчемними, не мають юридичної сили та не створюють будь-яких юридичних наслідків, крім випадків надання Загальними зборами Учасників Товариства повноважень на підписання правочинів Директору особисто, що оформляється відповідним письмовим рішенням Зборів Учасників Товариства (абз. 1 п. 13.8 статуту); розпорядження коштами на рахунках Товариства здійснюється виключно спільно Директором та Головним бухгалтером (ч. 2 п. 13.9 статуту) (Т. 1 а. 231);

- статутом ПП «Нацпрод», затвердженим Рішенням зборів власників ПП «Нацпрод» № 24 від 26.12.2018, відповідно до якого Директор видає довіреності від імені Підприємства у межах наділених компетенцій та повноважень з урахуванням обмежень, встановлених законодавством, Статутом та/або рішенням Власників Підприємства за своїм підписом та підписом Головного бухгалтера (п. 8.7 статуту); договори, правочини, юридичні дії та будь-які інші документи (довіреності, листи, пропозиції, гарантії тощо), крім кадрових, підписуються Директором та головним бухгалтером. Без наявності підпису Головного бухгалтера вищевказані документи не мають юридичної сили, крім випадків надання Зборами Власників повноважень на підписання правочинів директору особисто, про що оформляється відповідне рішення Власників Підприємства. Правочини та юридичні дії, які потребують прийняття рішення Зборами Власників на їх укладення, підписуються Директором та Головним бухгалтером тільки за наявності відповідного рішення. За відсутності рішення Зборів Власників та/або двох підписів правочин та/або юридична дія вважаються такими, що не вчинені та не мають правових наслідків (п. 8.8 статуту) (Т. 1 а. 260-261);

- протоколом про результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.11.2023 стосовно ОСОБА_4 . З розмови за 18.09.2023 вбачається, що ОСОБА_4 фактично розпоряджалась рахунками ПП «Нацпрод»:

Ж: «Это «Укргазбанк» беспокоит Вас, ОСОБА_31 . Там платеж попал под контроль. Его подтвердить нужно. Если можно, в клиент-банке, можете прислать подтверждение»

Об ( ОСОБА_4 ): «А подтверждение что? Это что?»

Ж: «50 тысяч в ПП «Нацпрод»

Об ( ОСОБА_4 ) : «А, да, да, да. На «Драйв охорону» перераховуємо» (Т. 1 а. 135).

Крім того, згідно розмови за 30.10.2023 ОСОБА_4 усвідомлювала, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 це кінцеві бенефіціарні власники ТОВ «КД Енерджі 2» та ПП «Нацпрод», а саме «Я ж кажу, це вообще, питання не до, не до мене і не до вас. Це питання до ОСОБА_32 . Ну, це з його боку, чи, ну цей мішок. Це, це ж ОСОБА_33, це ОСОБА_34 . Це ж вони там якісь партнери. Він оце это, сопровождает этот вопрос.» (Т. 1 а. 138);

- протоколом огляду від 19.01.2026 мобільного телефону ОСОБА_12 . Під час огляду виявлено наявність листування ОСОБА_12 з ОСОБА_35 електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_3, тема листа - «Меморандум между Нацпрод и ЗЖРК 31.05.2021». Зокрема, 31.05.2021 о 10:23 було направлено повідомлення такого змісту « ОСОБА_36, доброго дня! Наша сторона підтверджує підписання цього меморандуму» (Т. 1 а. 327). Вказаний меморандум визначає технічну модель взаємодії між ПП «Нацпрод» та ПрАт «ЗЗРК», підписаний, як того вимагає статут ПП «Нацпрод», директором ПП «Нацпрод» ОСОБА_11 та Головним бухгалтером ОСОБА_4 (Т. 1 а. 318-320);

- протоколом огляду від 06.06.2024 (Т. 5) інформації, скопійованої з мобільного телефону ОСОБА_11 . Під час огляду додатку «Telegram» виявлено групу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », до якої входила, у тому числі ОСОБА_4 . Зі змісту вказаної групи встановлено, що вона створена для обговорення питань діяльності СЕС, зокрема стосовно небалансів електроенергії. Як вбачається з листування ОСОБА_4 була обізнана про відсутність фактичного зв`язку з СЕС та формування показників в ручному режимі.

01.06.2022 ОСОБА_37 надіслав у чат повідомлення такого змісту «На разі на СЕС «Нацпрод» та «КД Енерджі 2» з вечора 30 травня 2022 року відсутній будь-який зв`язок. Тому дані генерації до відновлення зв`язку будуть формуватися у ручному режимі» (Т. 5 а. 35).

З 12.07.2022 у цій групі надходили автоматично сформовані повідомлення про нульові значення генерації по СЕС ПП «Нацпрод» та «КД Енерджі 2», які у подальшому не змінювались.

- протоколом огляду від 31.10.2025 (інформаційних ресурсів щодо здійснення діяльності в інтересах окупаційної влади) (Т. 2 а. 239-261), згідно якого розпорядженням окупаційної адміністрації № 09/1 від 17.05.2022 року «О введении временной администрации на предприятии горно-металургического комплекса «Запорожский железорудный комбинат», на території ПрАТ «ЗЗРК» засновано російське підприємство «Общество с ограниченной ответственностью «Днепрорудненский Железнорудний Комбинат» (код 1222300033790, юридична адреса: рф, Краснодарський край, м. Краснодар, вул. Старокубанська, б. 114, оф. 632/1). За період з 01.07.2022 по 30.06.2023 ООО «ДЖРК» незаконно видобуто залізної руди загальним обсягом 989 594 тони, чим спричинено шкоду державі на загальну суму 7 049 263 576 грн);

- протоколом додаткового огляду від 02.11.2025 інформації із мобільного телефона ОСОБА_4 (Т. 5, а. 9-25). Оглядом додатку «Signal» виявлено чат під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», у якому перебували, у тому числі підозрювані у Кримінальному провадженні. Однак листування у чаті відсутнє, оскільки у налаштуваннях даного чату активовано функцію автоматичного видалення повідомлень після закінчення визначеного часу з моменту їх відправлення або прочитання. У налаштуваннях групи відображено, що таймер автоматичного видалення повідомлень встановлено на оди тиждень (Т. 5 а. 11). Водночас, під час подальшого огляду вмісту мобільного телефону у додатку «Галерея» виявлено наявність файлів-зображень (скріншотів), на яких зафіксовано вікно групового чату «ІНФОРМАЦІЯ_5» у додатку «Signal. З вказаних скріншотів вбачається, що ОСОБА_4 направляє у чат повідомлення щодо здійснення платежів, які погоджуються ОСОБА_38 (ймовірно ОСОБА_39 ) та абонентом « ОСОБА_53» (неідентифікований абонент). Згідно листування, що міститься у протоколі огляду, вбачається, що після надходження коштів на рахунки ТОВ «КД Енерджі 2» та ПП «Нацпрод», обговорюється їх спрямування на рахунки акціонерів. При цьому, ОСОБА_4 зазначає про обмеження по кредитному договору та звітність до банку( Т 5 а. 14-25). Разом з тим, зі змісту листування вбачається, що ТОВ «МК-Рітейл» використовується як транзитна ланка для маскування виплат, віддалення ДП «Гарантований покупець» від фактичних набувачів грошових коштів.

04.07.2022 о 09:52 ОСОБА_4 направляє у чат повідомлення «Доброе утро. Прошу согласовать оплату 50 % обслуживания СЕС на МКР:

НП - 139 155,60

КД2 - 158 494,50».

На що їй відповідають ОСОБА_40 «да» абонент « ОСОБА_53» «Доброе утро, Платим» (Т. 5 а. 13).

Як зазначено у протоколі огляду (Т. 5 а. 17) 04.07.2022 об 11:55 з рахунку ПП «Нацпрод» на рахунок ТОВ «МК-Рітейл» перераховано 139 155, 50 грн згідно з призначенням платежу «Плата за обслуговування СЕС за червень 2022», а об 11:54 з рахунку ТОВ «КД Енерджі 2» на рахунок «МК-Рітейл» перераховано 158 404, 50 грн згідно з призначенням платежу «Плата за послуги з експлуатації та техобслуговування СЕС за червень 2022».

01.09.2022 о 09:26 ОСОБА_4 направила повідомлення такого змісту «Доброго ранку. Сьогодні платежи на МКР за стандартне обслуговування та на акціонерів. НП МКР - 278, 3 стандартне, МКР - 433, 9 на акціонерів залишаються на МКР - 87,8 (ПДВ). КД2 МКР - 316, 8 стандартне, МКР - 401, 9 на акціонерів залишаються на МКР - 81, 3 (ПДВ)». У відповідь абонент « ОСОБА_53» пише «Доброго ранку. Дякую. Платимо» (Т. 5 а. 13).

Згідно протоколу огляду (Т. 5 а. 17-18) 01.09.2022 об 11:09 з рахунку ПП «Нацпрод» перераховано на рахунок ТОВ «МК-Рітейл» 278 311 грн згідно призначення платежу «Плата за обслуговування СЕС за серпень 2022», а також з рахунку ПП «Нацпрод» на рахунок ТОВ «МК-Рітейл» перераховано 521 689 грн згідно з призначенням платежу «Плата за послуги/роботи дод.сервісу СЕС». Також у цей же день з рахунку ТОВ «КД Енерджі 2» на рахунок ТОВ «МК-Рітейл» перераховано 316 908 грн згідно з призначенням платежу 2Плата за послуги з експлуатації та тех. Обслуговування СЕС за серпень 2022», а також з рахунку ТОВ «КД Енерджі 2» на рахунок ТОВ «МК-Рітейл» перераховано 483 191 грн згідно з призначенням платежу «Плата за послуги/роботи дод.сервісу СЕС».

03.04.2023 ОСОБА_4 направляє у чат повідомлення «…КД 2 До розподілу - 3 430 тис грн, ШОИ - 686…», на що абонент ОСОБА_40 відповів «Добрий ранок. Ок» (Т. 5 а. 15).

Відповідно до протоколу огляду, 03.04.2022 о 14:41 з рахунку ТОВ 2КД Енерджі 2» перераховано 686 000 грн на рахунок ОСОБА_9 згідно призначення платежу «Повернення фінансової допомоги» (Т. 5 а. 20);

- протоколом огляду від 10.09.2024 із участю спеціаліста Держенергонагляду (Т. 2 а. 65-94), згідно якого 11.09.2022 о 03:45 з окупованою територією Запорізької області, де знаходилися виробничі потужності ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ», залишився лише зв`язок із Запорізькою АЕС та Запорізькою ТЕС по лініях напругою 330 та 750 кВ, якими не передавалась електрична енергія, вироблена об`єктами генерації електроенергії з відновлювальних джерел енергії, які розташовані на тимчасово окупованій території Запорізької області;

- протоколом огляду (інформаційних ресурсів щодо здійснення діяльності в інтересах окупаційної влади) від 05.11.2025 (Т. 5 а. 250-273), згідно якого проведено огляд відомостей, що містяться на сайтах Російської Федерації щодо створення на території Запорізької області окупаційною владою «Государственного унитарного предприятия «Таврия - Энерго»;

- протоколом огляду від 07.08.2025 відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Т. 3 а. 1-8), згідно якого оглядом відомостей, які містяться у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та стосуються ПП «Нацпрод», ТОВ «ВЕЗ», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «МК-Рітейл» встановлено пряме та опосередковане володіння зазначеними компаніями ОСОБА_9 та ОСОБА_12, а також призначення їх керівниками ОСОБА_13 та ОСОБА_11 . Крім того, встановлено, що 18.12.2019 у відповідності до протоколу № 18/12/2019 ОСОБА_8 обрано головою наглядової ради АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ГЕЛІОС», засновником якого через компанію «NODA INVESTMENT LIMITED» (Маршалові острови) та ТОВ «СОНЬЄРА ІНВЕСТ» став його рідний брат - ОСОБА_9 . Вказаним Фондом ОСОБА_8 керував у період з 18.12.2019 по 05.11.2021, далі керівництво оформлено на дружину брата - ОСОБА_41, яка керувала ним до 17.10.2023, після чого його головою призначено ОСОБА_12 . Фонд «ГЕЛІОС» став засновником ТОВ «МК-Рітейл», основним видом діяльності якого визначено виробництво електроенергії, яке у свою чергу виступило засновником ТОВ «ВЕЗ»;

- протоколом огляду руху коштів від 18.09.2025 (Т. 3 а. 9-27). За результати огляду встановлено, що кошти, які надходили від ДП «Гарантований покупець» на рахунки ПП «Нацпрод», ТОВ «Відновлювальна енергія Запоріжжя», ТОВ «КД Енерджі 2» за вироблену електричну енергію у подальшому перераховувалися на рахунки підконтрольного учасникам групи ТОВ «МК Рітейл», а також ОСОБА_9, ОСОБА_8, їх дружин та батька;

- протоколом огляду НСРД від 25.07.2025 відносно ОСОБА_10 (енергетик ТОВ «МК-Рітейл). (Т.3 а. 29-31), згідно якого отримані від ДП «Гарантований покупець» на рахунки ПП «Нацпрод», ТОВ «Відновлювальна енергія Запоріжжя», ТОВ «КД Енерджі 2» кошти перераховувалися на рахунки ТОВ «МК Рітейл» під виглядом оплати за нібито надані послуги з обслуговування СЕС, які фактично не надавалися та не могли бути надані. Обговорення з приводу формування документів на підставі яких кошти від СЕС у подальшому повинні були перераховуватися на рахунки ТОВ «МК-Рітейл», після чого на рахунки ОСОБА_8, ОСОБА_9 ;

- довідкою (висновком) спеціалістів Державної аудиторської служби від 08.09.2025 (Т. 2 а. 8-60), згідно якої придбання ДП «Гарантований покупець» електроенергії у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, відпуск якої не відбувся в ОЕС України, суперечить вимогам частини другої статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії». Загалом протягом липня 2022 - червень 2023 року ДП «Гарантований покупець» сплатило ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ», яким встановлено «зелений» тариф, коштів за придбання електроенергії на суму 152 687 678,75 грн. Вказана сума є збитками (втратою активів) для ДП «Гарантований покупець» у розмірі оплати за придбану електроенергію у вказаних суб`єктів господарювання, за умов встановлення того, що така електроенергія не була відпущена в ОЕС України;

- висновком судової економічної експертизи № 01/25.11.2025 від 25.11.2025 (Т. 5 а. 175-198), яким підтверджується документально та нормативно завдані ДП «Гарантований покупець» збитки в розмірі 62 907 491,67 грн внаслідок оплати на рахунки ПП «Нацпрод» за електроенергію, вироблену з 01.07.2022 по 30.06.2023 згідно договору від 18.04.2019 № 16887/01, за умови, що ця електроенергія вироблена сонячною електростанцією ПП «Нацпрод», не була відпущена в ОЕС України;

- висновком судової економічної експертизи № 03/25.11.2025 від 25.11.2025 (Т. 5 а. 199-224), яким підтверджується документально та нормативно завдані ДП «Гарантований покупець» збитки в розмірі 67 086 778,07 грн внаслідок оплати на рахунки ТОВ «КД Енерджі 2» за електроенергію, вироблену з 01.07.2022 по 30.06.2023 згідно договору від 26.09.2019 № 748/01, за умови, що ця електроенергія вироблена сонячною електростанцією ТОВ «КД Енерджі 2», не була відпущена в ОЕС України;

- іншими матеріалами Клопотання у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні їй про підозру, могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення.

Доводи сторони захисту, що у діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_4 інкримінованих їй діянь, слідчий суддя відхиляє з огляду на таке. Специфіка кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, полягає, зокрема у розпорядженні коштами, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, та приховуванні незаконного походження таких коштів шляхом їх введення в законний обіг. Однак, злочином може вважатись лише те діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність, а наявні у матеріалах Клопотання докази, надані стороною обвинувачення, у своїй сукупності дають підстави вважати, що підозрюваною могли бути вчинені дії, які можна кваліфікувати за відповідною статтею Кримінального кодексу України.

Разом з тим, досудове розслідування у Кримінальному провадженні триває.

Так, зазначена у Повідомленні про підозру правова кваліфікація дій ОСОБА_4 не є остаточною. Зокрема, положення статті 279 КПК України передбачають можливість зміни повідомлення про підозру.

Крім того, КПК України також містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст. 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України). У свою чергу, якщо під час розгляду обвинувального акта суд не зможе дійти висновку про те, що викладені в ньому відомості (в тому числі фактичні обставини кримінального правопорушення) не узгоджуються з наданими доказами або суперечать правилам кримінально-правової кваліфікації, він ухвалює виправдовуваний вирок.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4, відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із кримінальним правопорушенням, яке їй інкримінується, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні їй про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у Клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

(1) Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить наявність у неї паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, який дійсний до 03.07.2020 (Т. 4 а. 11).

З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і на день розгляду Клопотання. Однак ОСОБА_4 в силу своєї статі не обмежена у виїзді за кордон, докази, що підозрюваній заборонено покидати територію України, у матеріалах Клопотання відсутні.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду як на території України, так і за кордоном.

(2) Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

За фактами вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються НАБУ щодо виплат виробникам електроенергії з ВДЕ Національною поліцією за ініціативою групи компаній, підконтрольних ОСОБА_8, зареєстровано кримінальне провадження, у межах якого задля спроби уникнення кримінальної відповідальності особи, які можуть бути причетні до вчинення даного злочину, провели контрольований аудит «заднім числом» та на його підставі експертизу, які нібито мали би підтвердити їх невинуватість.

Вказані обставини підтверджуються протоколом НСРД від 15.11.2023 відносно ОСОБА_4 (головний бухгалтер ТОВ «КД Енерджі», ПП «Нацпрод») - розмова бухгалтерів групи СЕС ОСОБА_4 та ОСОБА_23 за 30.10.2023 та 31.10.2023 (Т. 1 а. 121-123): «На основанії висновку аудиторів слідчий отримає експертизу, яка зроблена на основанії висновка аудиторів.»… «Це, це ж ОСОБА_33, це ОСОБА_34 . Це ж вони там якісь партнери. Він оце єто, как його, сопровождает етот вопрос. І він подзвонив і сказав, що треба таке-то, таке-то. Ну, домовляйтеся»… «Ну договори, там акти. Бо, це одні кричать, що срочно до 31-го надо сделать и 15-им сентября датировать висновок. … То, я це пишу шефу, що висновок потрібен вереснем і до 04.11 повинен бути готовий»…«Он занимается этим вопросом и, если мы сделаем аудит вот этой выручки, подтверждение того, что мы отримали кошти за електроенергію від державного підприємства Гарантований покупець. Они с этим высновком сделают экспертизу. А экспертиза делается как? Они точь в точь переписывают всё. И у нас в криминальном провадженні є експертиза, що ми отримали кошти за згенеровану електроенергію в Україні від української компанії.»..«Нам нужна експертиза енергетиків, що ми працюємо в об`єднаній системі.»…«Да, да. Та хай пояснюють. Потому что, репутація ОСОБА_54. Ту репутацію ОСОБА_54, хай оплачує ОСОБА_54, а не за наш счьот».

Таким чином, у листопаді 2023 року обговорювався та узгоджувався зміст аудиторського звіту, який мав бути складений на виконання вказівок співучасників злочину минулими датами (13.09.2023), щодо економічного дослідження діяльності ТОВ «ВЕЗ», ТОВ «КД-2» та ПП «Нацпрод», що створило б видимість правомірної діяльності вказаних суб`єктів господарювання.

Крім того, ОСОБА_4 вживалися заходи щодо видалення інформації, що може мати значення для Кримінального провадження, зі свого мобільного телефону, що підтверджується протоколом додаткового огляду від 02.11.2025 інформації із мобільного телефона ОСОБА_4 (Т. 5, а. 11).

Відтак, існують достатні підстави вважати щодо можливості у ОСОБА_4 вживати заходів щодо приховування чи спотворення речей і документів, що мають значення для досудового розслідування у Кримінальному провадженні, яке продовжується та не є завершеним.

Щодо ризиків (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних,експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні та (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

У свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Матеріалами Клопотання підтверджено наявність у співучасників вчиненого злочину зв`язків із посадовими особами органів державної влади, правоохоронних органів, а саме:

- згідно протоколу НСРД від 21.12.2023 відносно ОСОБА_17 (директор з комерційного обліку ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО») зафіксовано розмову від 21.10.2023 ОСОБА_17 : «С этим несинхроном расковыряли, как бы, сейчас нулимся. Тоже меня поставили. У вас, хоть, как бы, акционер, как бы, как это, жадный, как бы, но не настолько чтобы, как бы, заниматься.» - Співрозмовник: «Особливо до 4-го квартала, в 4 квартале мы эту херню всю прекратили. Мы там, ну, нихера уже, перестали начислять там.» - ОСОБА_17 : «Ну, у этих хватает мозгов, как бы, показывать данные, до сих пор. Ну там это самое, показывают, что они передают электроэнергию коллаборантам, ну этим - россиянам. Я уже в открытую говорю: «Ребята, вы понимаете, что это уголовный кодекс ?» - Співрозмовник: «Не, так мы по Мариуполю мы вообще очень быстро обрубили, то есть, там буквально, что-то апрель или май там.» - ОСОБА_17 : « Лишь был вопрос того, что ребята, как бы, у вас сейчас есть объект на оккупированной, а подключён к сетям, которые не контролируют ОСР, их контролируют россияне, и вы туда передаёте электрическую энергию. У вас не складывается в голове, как бы, то это, тупо, статья ?» - Співрозмовник: «Надо менять определение, понимаешь ? Мы ж тогда обращались в НКРЕ сразу, на самом деле. И мы говорили: «Друзья, решите, что-то с этими неконтролируемыми территориями». Почему они не могли принять решение где-то в министерстве? Что вот такые то территории, и список, и обновлять его. По ним неда вести никакие расчёты, ни с какими станциями. Вообще, даже с потребителями. Ни с кем.» - ОСОБА_17 : «Потому что в правительстве акционеры, понимаешь ? Ну, ровно потому, что был скандал с ОСОБА_43, вот ровно по этому. Потому что никто не принимает в правительстве решение, хотя есть полные полномочия.» - Співрозмовник: «Ну, вот видишь, нас всех обвиняют, оказалось, что ОСОБА_43 так по случаю, ха!» - ОСОБА_17 : «В провадження, вот, и Нацпол задаёт вопросы: «Почему вы нулите данные?» Не почему, как бы, вы платите зелёным ? Почему там, да? А почему вы ноль передаёте ? Понимаешь ? Чтоб понимать уровень, как бы, вообще, ну, как это сказать, полного коллапса госуправления ? Когда один заходит другому, как бы, ОСОБА_43 к ОСОБА_55 и просит, чтоб уголовное сделали по факту неоплат. Вместо того, чтоб разбираться с вопросом почему вообще не было принято об этом самом?» (Т. 5 а. 88-90).

- згідно протоколу огляду інформації від 26.03.2024, скопійованої із мобільного телефона ОСОБА_17 (месенджер Signal) зафіксовано листування від 23.11.2023 ОСОБА_45 та ОСОБА_17, в якому ОСОБА_46 зазначає: «Я згоден, що ОСОБА_47 не давав прямої команди щось робити для себе, але він винен в тому що вся система так працює. Зараз Міністерство від нього отримало команду «Інспекцію на підтвердження часу початку несинхрону не пускати». Тобто є вплив на вертикаль цовв, які мали б це розрулювати» (Т. 5 а. 75).

Крім того, згідно матеріалів Клопотання (протокол про результати проведення НСРД від 15.11.2023, Т. 1) у ОСОБА_4 наявні контакти з експертами, спеціалістами в галузі економіки, на яких, як стверджує прокурор, вона може вплинути з метою виготовлення доказів (експертиз).

Також протоколом огляду від 17.11.2025 (застосунку Telegram for macOS ОСОБА_13 ) зафіксовано, що учасники організованої групи готували проекти запитань для допитів працівників НЕК «Укренерго», НКРЕКП, ПАТ «Запоріжжяобленерго», які були заплановані правоохоронними органами (Т. 5 а. 136-143).

Крім того, у ході досудового розслідування зафіксовано факти пересилання технічним директором ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_29 для ОСОБА_12 копій запитів правоохоронних органів (СБУ, НПУ, НАБУ), журналістів, позовів стосовно діяльності СЕС на окупованій території України, а зі сторони ОСОБА_12 - пересилання проектів відповідей на них (Т. 1 а. 130-183). Зокрема 23.08.2023 ОСОБА_29 переслав ОСОБА_12 копію запиту НАБУ від 21.08.2023 про надання інформації про дані відпуску електричної енергії в ОЕС України, в тому числі по ТОВ «КД Енерджі 2», яка контролювалася підозрюваними у зазначеному кримінальному провадженні, а 24.08.2023 ОСОБА_12 переслав ОСОБА_29 проект відповіді на вищевказаний запит (Т. 1 а. 152-155).

У ході досудового розслідування детективами НАБУ на адресу керівника ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_48 направлявся лист від 22.05.2024 про виділення спеціалістів для роботи у комісії, завданням якої буде встановлення дати початку несинхронної роботи окремих підстанцій і ліній електропередачі операторів систем розподілу, які знаходяться на окупованих територіях, з ОЕС України.

У ході проведення обшуку у рамках іншого кримінального провадження за № 52025000000000472 від 21.08.2025 за місцем проведення конспіративних зустрічей учасників злочинної організації у так званій операції «Мідас» (Т. 4 а. 202-250) виявлено вищевказаний лист НАБУ від 22.05.2024, адресований ПАТ «Запоріжжяобленерго» про виділення спеціалістів (Т. 4 а. 250).

Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення у Кримінальному провадженні, будучи обізнаними про заплановані детективами НАБУ процесуальні дії, зверталися до учасників злочинної організації, які мали вплив на Міністерство енергетики України та інші підприємства паливно-енергетичного комплексу, з метою перешкоджання у виконанні співробітниками НАБУ завдань кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваною ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, зважаючи на обґрунтованість підстав вважати про наявність у підозрюваної та інших співучасників зв`язків серед службових осіб органів державної влади, працівників правоохоронних органів, беручи до уваги роль ОСОБА_4 у вчинюваному кримінальному правопорушенні, ОСОБА_4, використовуючи свої зв`язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків/інших підозрюваних/експертів, спеціалістів у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_4, використовуючи вказані зв`язки, також має можливість прямо або опосередковано вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання Кримінальному провадженню.

За такого, слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, що є особливо тяжким злочином.

Як вже зазначалось вище, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні вказаного злочину є обґрунтованою, ризики, передбачені п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваної в цьому кримінальному проваджені запобіжного заходу.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваної (має постійне місце проживання та роботи, одружена, має на утриманні неповнолітню дочку та батьків похилого віку, які мають захворювання та потребують піклування), проте, зважаючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, та роль підозрюваної у вчиненні злочину, беручи до уваги встановлені слідчим суддею ризики (у тому числі ризику переховування від органу досудового розслідування та суду з огляду на наявну у підозрюваної можливість виїжджати закордон) застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава, у тому числі особистого зобов`язання чи особистої поруки (поручителі відсутні), не здатне забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.

Обґрунтованість розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у таких межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваної; її сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав (Т. 4 а. 94 ) ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) належить на праві приватної власності квартира загальною площею 49,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Сума нарахованого ОСОБА_4 за період з 2020 по 2025 роки доходу становить 2 018 796 грн (Т. 4 а. 17, 21-22).

Згідно документів, наданих стороною захисту, дохід її чоловіка - ОСОБА_49 у період з 2020 по 2025 роки становить 426 674, 56 грн.

Також відповідно до копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, ОСОБА_50 є власником двох автомобілів, а саме HONDA ACCORD, 2009 року випуску, та HONDA JAZZ, 2006 року випуску.

Разом з тим, дохід виробників електричної енергії, які контролювалися учасниками організованої групи, за період з 2020 по 2023 становив: ТОВ «КД Енерджі 2» - 365 257 146 грн; ПП «Нацпрод» - 462 347 213 грн; ТОВ «ВЕЗ» - 449 541 598 грн (Т. 4 а. 30-87).

Таким чином, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, роль підозрюваної у вчиненні злочину, її майновий стан, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, розмір коштів, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, які були легалізовані внаслідок вчинення ОСОБА_4 ікнримінованих їй дій (124 565 278,23 грн), слідчий суддя приходить до висновку, що розмір застави у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, здатний забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, і має бути призначений у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн, оскільки застава у такому розмірі, на відміну від зазначеного у Клопотанні (4 000 000 грн), не є завідомо непомірною для підозрюваної, здатна забезпечити її належну процесуальну поведінку у Кримінальному провадженні та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею.

Щодо додаткових процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

У судовому засіданні прокурор просив не покладати на підозрювану обов`язок утримуватися від спілкування із ОСОБА_5, який є захисником ОСОБА_4 .

При цьому слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4, обіймаючи посаду головного бухгалтера ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2», має службову необхідність у постійному спілкуванні з працівниками зазначених товариств, які, зокрема, є свідками у цьому Кримінальному провадженні, з питань їхньої поточної господарської діяльності.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за можливе покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов`язок утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також зі свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 саме з приводу обставин, викладених в повідомлені про підозру ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні.

Також у судовому засіданні сторона захисту просила не обмежувати ОСОБА_4 у праві відлучатися до м. Марганець Дніпропетровської області без дозволу детектива НАБУ та прокурора САП, що обумовлено необхідністю догляду за батьками, які там проживають. Слідчий суддя враховує поважний вік батьків (батько 1936 р.н., мати 1942 р.н.), наявність у батька тяжкого захворювання, а також відсутність заперечень прокурора щодо розширення меж пересування, у зв`язку з чим з метою забезпечення можливості здійснювати догляд за батьками похилого віку слідчий суддя вважає за доцільне викласти обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, у такій редакції: «не відлучатися за межі Запорізької та Дніпропетровської областей без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні або суду».

Вказане не є надмірним втручанням у права ОСОБА_4 та відповідає інтересам Кримінального провадження.

Таким чином, для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на ОСОБА_51 слід покласти додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою; (2) не відлучатися за межі двох областей: Запорізької області та Дніпропетровської області, без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду; (3) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; (4) утримуватись від спілкування з приводу обставин, викладених в повідомлені про підозру ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також зі свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ;(5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Щодо строку дії ухвали.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали в частині покладання на підозрювану обов`язків слід встановити два місяці, тобто до 13.04.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.

За такого, Клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 309, 369- 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3

Визначений розмір застави підозрювана, яка не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести на відповідний рахунок або забезпечити її внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на строк дії ухвали на підозрювану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі двох областей: Запорізької області та Дніпропетровської області, без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду;

3) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;

4) утримуватись від спілкування з приводу обставин, викладених в повідомлені про підозру ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також зі свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрювану ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрювану обов`язків - два місяці, до 13 квітня 2026 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1