Справа № 991/12406/25

Провадження № 1-кс/991/12498/25

УХВАЛА

про відмову в зупиненні судового провадження

18 лютого 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зупинення судового провадження з розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 52024000000000088 від 22.02.2024.

На розгляді слідчого судді Вищого антикорупційного суду перебуває клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пізніше, до суду надійшли зміни до вказаного клопотання. Прокурор просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 55 000 000 грн з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

У ході розгляду вказаного клопотання, захисник ОСОБА_10 звернулась із клопотанням про зупинення судового провадження.

(1) Зміст поданого клопотання

В клопотанні зазначається, що чинний КПК не передбачає чіткої норми права щодо зупинення категорії справ по розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження застосування запобіжного заходу підозрюваному. Однак, враховуючи ситуацію, яка склалась в даному випадку, вважає за можливе зупинення розгляду даної справи, виходячи з аналогії права і закону.

Так, розгляд клопотання про продовження запобіжного заходу (навіть якщо в подальшому сторона обвинувачення подала зміни до цього клопотання, якими фактично ставить перед судом вимогу про обрання запобіжного заходу) чи обрання запобіжного заходу (враховуючи редакцію клопотання сторони обвинувачення) відбувається за обов`язкової участі підозрюваного.

При цьому, участь ОСОБА_9 в даному випадку є неможливою через стан здоров`я та тяжку хронічну хворобу.

Європейський суд з прав людини захищає життя та здоров`я людини через застосування статті 2 (право на життя) та статті 3 (заборона катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Примусова участь в судовому засіданні підозрюваного враховуючи його стан здоров`я і хронічну хворобу є нелюдським ставленням до особи підозрюваного, оскільки він не переховується від суду, НАБУ та САП. Захисники повідомляють про його місце перебування, надають суду підтверджуючі документи про стан здоров`я.

Є очевидним, що немає необхідності в терміновому обранні запобіжного заходу чи продовженні вже фактично неіснуючого запобіжного заходу за таких обставин, а наполягання на такому обранні та/чи зміні запобіжного заходу, його примусову доставку до суду приводом є нелюдським ставленням до підозрюваного ОСОБА_9 .

А тому, захисник просить постановити ухвалу про зупинення судового провадження у справі за клопотанням сторони обвинувачення про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 із подальшими змінами такого клопотання до його видужання.

(2) Позиції учасників провадження

Сторона захисту у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Захисники вказали, що стан здоров`я ОСОБА_9 не дозволяє проводити судове засідання за його участі, у тому числі в режимі відеоконференції.

Прокурор заперечила проти задоволення клопотання. Вказала, що КПК не передбачає можливості зупинення судового провадження під час досудового розслідування. Документи долучені захистом не вказують про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може приймати участь у судовому засіданні з розгляду відповідного клопотання сторони обвинувачення.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання

У КПК немає норми, яка б дозволяла зупиняти судове провадження стосовно підозрюваного на стадії досудового розслідування при вирішенні слідчим суддею клопотань сторони обвинувачення про застосування або зміну запобіжного заходу.

Проте, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).

Для прикладу, ч. 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України у випадку, коли спірні відносини не врегульовані законом дозволяє суду застосувати закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Аналогічні норми містяться у Господарському процесуальному кодексі України та Кодексі адміністративного судочинства України.

Таким чином, у цивільному, господарському та адміністративному судочинстві законодавець розділяє застосування аналогії права та аналогії закону. При цьому, у першому випадку використовуються загальні засади, в другому - норми закону, що регламентують подібні відносини.

В свою чергу, КПК, коли певні відносини не врегульовано у процесуальному законі дає можливість правозастосовачу використати лише загальні засади провадження, тобто аналогію права.

Україна є правовою державою (ст. 1 Конституції України). Відповідно до Основного Закону України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. 3); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3); права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21); права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч. 1 ст. 55).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Цей принцип діє і в КПК. Він відображений у переліку загальних засад кримінального провадження (ст. 7 КПК).

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КПК).

Визначення поняття верховенства права та його ознаки навів Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу.

Законотворцем не втілено у кримінальний процесуальний закон можливості застосування аналогії закону, що передбачені в інших видах судочинства. При цьому, верховенство права не може обмежуватися виключно законодавством, а й включає інші соціальні регулятори. Воно, в тому числі, передбачає судовий контроль над втручанням у права людини.

Отже, з визначення поняття верховенства права та його елементів суд вважає за можливе застосувати аналогію закону та розглядати клопотання захисника про зупинення судового провадження стосовно підозрюваного ОСОБА_9 .

За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників провадження, слідчий суддя доходить висновку, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зупинення судового провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК у разі якщо обвинувачений захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його видужання.

Конструкція ст. 335 КПК дозволяє дійти висновку, що зупинення судового провадження можливе за наявності об`єктивних перешкод для його продовження. Закон вимагає одночасної наявності трьох критеріїв: хвороба є тяжкою; вона є тривалою; вона виключає можливість участі особи у судовому провадженні.

Судом установлено наступне.

Клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 надійшло до суду 01.12.2025. У судовому засіданні 04.12.2025 встановлено, що він перебуває на стаціонарному лікуванні в клініці ДНП «Інститут серця МОЗ України» з 28.10.2025. Сторона захисту у судовому засіданні стверджувала, що ОСОБА_9 з 20.06.2025 перебуває в СІЗО. В умовах СІЗО його стан здоров`я погіршився, він має захворювання серця. Через це, він був направлений для огляду до ДНП «Інститут серця МОЗ України». Встановлено відповідні захворювання серця. 28.10.2025 його поміщено на стаціонарне лікування. 05.11.2025 йому було проведено оперативне втручання. Далі 21.11.2025 йому проведено другу операцію. Він перебуває в ДНП «Інститут серця МОЗ України». Його стан дуже важкий. Йому заборонено психолого-емоційні навантаження.

Для отримання фахової оцінки судом було залучено спеціаліста - лікаря ОСОБА_11 . Він пояснив, що ознайомився з медичною документацією ОСОБА_9, також він брав участь у медичних консиліумах стосовно нього. Він потрапив до лікарні з важкими захворюваннями серця і 05.11.2025 йому було проведено оперативне втручання. Операція була важкою і проводилася в умовах штучного кровообігу на відкритому серці. Далі 21.11.2025 йому було проведено ще одну операцію. Наразі він перебуває під постійним наглядом лікарів в післяопераційному відділенні. Подальших оперативних втручань він не потребує. Станом на сьогодні його стан не є критичним. Для надійного досягнення результату йому потрібна відповідна реабілітація. Завдання не може бути вирішено лише шляхом проведення операції, тут важливий післяопераційний етап відновлення. Таке відновлення, згідно зі світовими стандартами триває близько 12 тижнів. Раннє відновлення 6-8 тижнів, а повне функціональне відновлення - 12 тижнів. Психо-емоційні фактори дуже впливають на таке відновлення. Навантаження провокують викид адреналіну, що може призводити до прискореного серцебиття, гіпертонічних кризів та інших ризиків ускладнення, що можуть призвести до інфаркту. На ранішній стадії відновлення стрес особливо може нашкодити здоров`ю ОСОБА_9 . Лікарі б могли дати йому заспокійливе, однак в цьому випадку його стан буде неадекватний. Йому не бажано брати участь у судових засіданнях і отримувати такі навантаження.

Отож, спеціаліст на той час вказав, що участь ОСОБА_9 у судовому засіданні навіть в режимі відеоконференції може спричинити значне погіршення стану його здоров`я (інфаркт, аритмія та інше).

У зв`язку з цим, судове засідання, яке було призначено на 04.12.2025, з урахуванням пояснень спеціаліста про необхідність відновлення ОСОБА_9 було відкладено на 22.12.2025. Однак, в жодне з призначених після 04.12.2025 судових засідань підозрюваний не прибув. Сторона захисту протягом всього часу вказувала, що стан здоров`я підозрюваного ще не дозволяє йому брати участь у судовому засіданні.

З часу проведення другої операції (21.11.2025) станом на 18.02.2026 пройшло 12 повних тижнів та 5 днів.

З урахуванням пояснень спеціаліста, що раннє відновлення складає 6-8 тижнів, а повне функціональне відновлення - 12 тижнів, слідчий суддя констатує, що наразі відсутні підстави, які б виключали його участь у судовому провадженні.

Сторона захисту, серед іншого, долучила копію висновку експерта № 033-1-2026 за результатами судово-медичної комісійної експертизи. Згідно з ним, на момент обстеження ОСОБА_9 членами експертної комісії разом із лікарем позаштатним спеціалістом бюро в галузі кардіології загальний стан його не є перешкодою для соціальних контактів, зокрема «за станом свого здоров`я приймати участь у проведенні слідчих/процесуальних діях, судових засіданнях, у тому числі у режимі відеоконференції». У випадках дестабілізації стану здоров`я (поява стенокардії високого функціонального класу, декомпенсації серцевої недостатності, порушення серцевого ритму), коли хворий потребує надання медичної допомоги в умовах стаціонару кардіологічного профілю вторинного або третинного рівня, вказаний стан може стати перешкодою до його соціальних контактів.

Отож, в доданих стороною захисту медичних документах не міститься застережень щодо об`єктивної неможливості брати участь у судових засіданнях, зокрема, й в режимі відеоконференції або ж сприймати зміст процесуальних дій.

Слідчий суддя вважає, що надані стороною захисту відомості не вказують про необхідність зупинення судового провадження, оскільки не позбавляють ОСОБА_9 можливості взяти участь у судовому засіданні, зокрема, у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Також, у цьому випадку слідчий суддя зважає на те, що однією з засад кримінального провадження є розумність строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що наразі відсутні об`єктивні перешкоди для продовження судового провадження у цьому кримінальному провадженні, що виключає необхідність у його зупиненні.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

- у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зупинення судового провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1