Справа № 991/1562/26

Провадження 1-кс/991/1577/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, детективів ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 від 19.02.2026 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42020100000000123 від 07.04.2020,

В С Т А Н О В И В:

19.02.2026 на розгляд слідчого судді клопотання адвоката ОСОБА_4 від 19.02.2026 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42020100000000123 від 07.04.2020.

Клопотання обгрунтовано тим, що арешт на майно, на думку заявниці, був накладений безпідставно, ухвала про арешт майна була постановлена без виклику власників майна, майно перебуває під арештом вже тривалий час.

Клопотання подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) згідно із статтями 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді ВАКС.

Представниця заявника у судовому засіданні подане клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Детективи проти задоволення клопотання заперечували, уважали його необгрунтованим, зазначили, що арешт було накладено з метою можливої конфіскації майна відповідно до положень КК України, та КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення присутніх учасників, слідчий суддя встановив:

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42020100000000123 від 07.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 425, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 426-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.022025 № 991/1713/25 було накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3, а також на майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_7, з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на його відчуження.

Зі змісту вказаної ухвали вбачається що в межах кримінального провадження № 42020100000000123 ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб. Зазначене підтверджується повідомленням про підозру ОСОБА_3 від 19.02.2025.

Ухвалою ВАКС від 28.02.2025 також встановлено, що на підтвердження розміру збитків, заподіяних Міністерству оброни України до клопотання детективом додано висновок судових експертів від 17.12.2024 № 134/1-3/23 за результатами проведеної комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та економічної експертизи об`єктів інтелектуальної власності, яким встановлено завдання збитків стосовно спеціального програмного забезпечення, створеного згідно умов Контракту на суму 130 697 027,32 грн (без ПДВ). Також додано висновок експертів від 17.01.2025 № 879/1-3/24 за результатами проведеної комісійної судової економічної експертизи, відповідно до якого документально підтверджено розмір необгрунтованих витрат у сумі 115 249 751,68 грн унаслідок оплати робіт з корегування робочої конструкторської документації на етапі 3 робіт ДКР «Дзвін-АС».

Отже, ухвалою ВАКС від 28.02.2025 встановлено наявності підстав для арешту майна підозрюваного ОСОБА_3 з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок можливого вчинення кримінального правопорушення.

Вказана ухвала ВАКС від 28.022025 була оскаржена в апеляційному порядку та залишена без змін ухвалою АП ВАКС від 08.05.2025.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки санкція злочину, визначеного ч. 5 ст. 191 КК України (у вчиненні якого, в тому числі, підозрюється ОСОБА_3 ) передбачає обов`язкове застосування конфіскації майна, як додаткової міри покарання, та оскільки з матеріалів провадження вбачається можливе завдання злочином шкоди у особливо великому розмірі (яка, відповідно, підлягатиме відшкодуванню за рахунок майна підозрюваного, у разі визнання його винуватим за підсумками судового розгляду), арешт накладено було обґрунтовано.

Тобто, потреба в арешті майна у цьому провадженні в повній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

З матеріалів провадження не вбачається, та заявницею не надано жодних доказів того, що на цей час в застосуванні арешту відпала потреба.

Щодо твердження заявниці про розгляд питання про накладення арешту майна за відсутності власника, то слідчий суддя наголошує, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Необгрунтованими за оцінкою слідчого судді є також твердження представниці заявника про те, що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відповідає критеріям розумності та співмірності обмеження права власності.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та утворюють «трискладовий тест», за допомогою якого має відбуватися оцінка відповідного втручання: 1) законність втручання; 2) легітимна мета; 3) пропорційність між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря.

Обмеження права власності на конкретно визначене майно відбулося на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в кримінальному провадженні № 42020100000000123 в порядку, передбаченому КПК України, що повністю відповідає вимогам КПК України.

Слідчий суддя, суд, оцінюючи співмірність триваючого обмеження права власності, констатує наявність правової підстави втручання в право власності особи (ухвала суду), легітимну мету (розслідування особливо тяжкого корупційного злочину), а також уважає, що з огляду на необхідність дотримання балансу інтересів суспільства і особи, застосований арешт майна не є занадто обтяжливим для особи.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що справедливий баланс інтересів у цьому випадку дотримано, та враховує ту обставину, що накладений арешт діятиме протягом проведення досудового розслідування (або може бути скасований раніше, у разі наявності передбачених законом підстав.

При цьому, відповідно до наявних матеріалів (зокрема, листа детектива від 05.02.2026) у кримінальному провадженні № 42020100000000123 станом на 05.02.2026 досудове розслідування завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Продовження арешту майна поза межами строку досудового розслідування буде можливе лише у разі визнання зібраних доказів достатніми для пред`явлення обвинувачення та подальшого направлення справи до суду, що також у повній мірі відповідатиме легітимній меті та завданням кримінального провадження, визначеним ст. 3 КПК України.

Також слідчий суддя уважає, що з врахуванням особливої тяжкості кримінального правопорушення (зокрема, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України), яке є предметом досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42020100000000123, тимчасове позбавлення позбавленням власника (володільця) права на відчуження майна (без обмеження права користування) є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження, та не призводить до надмірного обмеження прав власника у повсякденному житті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України саме на заявника в цьому випадку покладається обов`язок доведення того, що арешт на грошові кошти був накладений безпідставно, або, що у арешті цього мана відпала потреба. Водночас, заявник наведених обставин не довів.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба в дії цього заходу забезпечення кримінального провадження щодо арештованого майна на цей час не відпала.

З огляду на вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. 170-174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 від 19.02.2026 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42020100000000123 від 07.04.2020 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1