справа № 991/1212/26

провадження № 1-кп/991/18/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата та місце ухвалення вироку [1-1].

02 березня 2026 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Секретар судового засідання ОСОБА_2 .

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження за № 52024000000000578 від 07 листопада 2024 року.

Прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи [1-4].

Обвинувачений ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпро (колишня назва - Дніпропетровськ), громадянин України, працює на посаді директора відділення в Підприємстві об`єднання громадян «Добробут» ДОГО «Укправління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України», має вищу освіту, раніше не судимий, неодружений, зареєстрований за адвресою: АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2, має на утриманні одну неповнолітню та дві малолітні дитини.

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчинення якого обвинувачується особа [1-5].

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 .

Сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3, захисник - адвокат ОСОБА_5 .

Потерпілий: Управління справами Апарату Верховної Ради України в особі представника юридичної особи - ОСОБА_6 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа [2-1].

Обвинувальний акт та угода про визнання винуватості містять таке формулювання обвинувачення і статтю (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 : « ОСОБА_3, перебуваючи у період з 27.11.2014 по 01.12.2018 на посаді народного депутата України VIII скликання, будучи службовою особою і зловживаючи владою, зокрема можливостями та гарантіями, пов`язаними із займаною посадою, всупереч інтересам служби, шляхом не вжиття заходів для повідомлення Управління справами Верховної Ради України про забезпеченість житлом у місті Києві, а також шляхом звернення із заявами про перерахування грошових коштів для компенсації вартості винайму готельного номера шляхом перерахування на рахунок ДП «Готельний комплекс «Національний» та для компенсації вартості оренди житла, усвідомлюючи той факт, що співробітники Апарату Верховної Ради України та Управління справами Верховної Ради України не мають повноважень перевіряти забезпеченість народного депутата житлом у місті Києві, та зобов`язані відповідно до приписів ст. 38 Закону України «Про статус народного депутата України» виконувати його вимоги на підставі заяви, у період з 27.11.2014 по 01.03.2016 отримав неправомірну вигоду для себе у вигляді користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Національний» за рахунок бюджетних коштів, а у період з 29.03.2016 по 29.11.2018 отримав неправомірну вигоду для себе у вигляді перерахування на особистий картковий рахунок бюджетних коштів як компенсації за оренду житла, без законних на те підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про статус народного депутата України».

При цьому, внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_3 на підставі поданих ним заяв від 26.11.2014, 17.03.2016, 04.10.2017 Управління справами Верховної Ради України у період з 23.12.2014 по 10.03.2016 нарахувало йому грошові кошти для компенсації вартості винайму готельного номера в сумі 211 600,00 гривень, які в подальшому на підставі його ж заяви перерахувало на розрахунковий рахунок ДП «Готельний комплекс «Національний» як оплату за користування ОСОБА_3 готельним номером, а у період з 29.03.2016 по 29.11.2018 перерахувало на особистий картковий рахунок ОСОБА_3 як компенсацію за оренду житла грошові кошти у сумі 548 940,00 гривень, у зв`язку з чим охоронюваним законом державним інтересам в особі Управління справами Верховної Ради України (на цей час- Управління справами Апарату Верховної Ради України) як юридичній особі публічного права й головному розпоряднику бюджетних коштів спричинено тяжкі наслідки у вищевказаному розмірі. Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам».

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання [2-2].

Угода про визнання винуватості (надалі - угода) у цьому кримінальному провадженні була укладена між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (прокурор у кримінальному провадженні № 52024000000000578 від 07 листопада 2024 року) і обвинуваченим ОСОБА_3 12 лютого 2026 року. Ця угода була укладена за участі захисника: адвоката ОСОБА_5 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за № 1079 від 16 травня 2002 року) і погоджена заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі - керівник САП) ОСОБА_7 . Угода підписана кваліфікованими та удосконаленими електронними підписами прокурора ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5, а також керівника САП ОСОБА_7, і надійшла в електронному вигляді на електронну пошту Вищого антикорупційного суду 23 лютого 2026 року. Згода на укладання зазначеної угоди від потерпілого у цьому кримінальному провадженні - Управління справами Апарату Верховної Ради України отримана (лист від 11 лютого 2026 року за № 15/21-2026/29447).

Сторонами в угоді визначена міра покарання за ч. 2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 1 (один) рік та зі штрафом у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень та визначений такий її зміст:

«1. Сторони угоди: прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 52024000000000578 від 07.11.2024 (далі - Прокурор) - з однієї сторони, та обвинувачений у цьому провадженні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, (далі - Обвинувачений), за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 - з іншої сторони, діючи добровільно, на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472, 473, 476 КПК України, уклали цю Угоду про визнання винуватості (далі за текстом - «Угода») про наступне.

2. Формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Під час досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000002581 від 22.10.2018 ОСОБА_3 17.10.2024 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Постановою прокурора від 07.11.2024 кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, виділено в окреме провадження, яке отримало № 52024000000000578 від 07.11.2024.

Пізніше, 19.05.2025, в межах кримінального провадження № 52024000000000578 від 07.11.2024 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У подальшому, 09.02.2026 за результатами досудового розслідування складено, підписано та затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000578 від 07.11.2024 про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

2.1. Формулювання обвинувачення

ОСОБА_3, перебуваючи у період з 27.11.2014 по 01.12.2018 на посаді народного депутата України VIII скликання, будучи службовою особою і зловживаючи владою, зокрема можливостями та гарантіями, пов`язаними із займаною посадою, всупереч інтересам служби, шляхом не вжиття заходів для повідомлення Управління справами Верховної Ради України про забезпеченість житлом у місті Києві, а також шляхом звернення із заявами про перерахування грошових коштів для компенсації вартості винайму готельного номера шляхом перерахування на рахунок ДП «Готельний комплекс «Національний» та для компенсації вартості оренди житла, усвідомлюючи той факт, що співробітники Апарату Верховної Ради України та Управління справами Верховної Ради України не мають повноважень перевіряти забезпеченість народного депутата житлом у місті Києві, та зобов`язані відповідно до приписів ст. 38 Закону України «Про статус народного депутата України» виконувати його вимоги на підставі заяви, у період з 27.11.2014 по 01.03.2016 отримав неправомірну вигоду для себе у вигляді користування готельним номером в ДП «Готельний комплекс «Національний» за рахунок бюджетних коштів, а у період з 29.03.2016 по 29.11.2018 отримав неправомірну вигоду для себе у вигляді перерахування на особистий картковий рахунок бюджетних коштів як компенсації за оренду житла, без законних на те підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про статус народного депутата України».

При цьому, внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_3 на підставі поданих ним заяв від 26.11.2014, 17.03.2016, 04.10.2017 Управління справами Верховної Ради України у період з 23.12.2014 по 10.03.2016 нарахувало йому грошові кошти для компенсації вартості винайму готельного номера в сумі 211 600 гривень, які в подальшому на підставі його ж заяви перерахувало на розрахунковий рахунок ДП «Готельний комплекс «Національний» як оплату за користування ОСОБА_3 готельним номером, а у період з 29.03.2016 по 29.11.2018 перерахувало на особистий картковий рахунок ОСОБА_3 як компенсацію за оренду житла грошові кошти у сумі 548 940 гривень, у зв`язку з чим охоронюваним законом державним інтересам в особі Управління справами Верховної Ради України (на цей час - Управління справами Апарату Верховної Ради України) як юридичній особі публічного права й головному розпоряднику бюджетних коштів спричинено тяжкі наслідки у вищевказаному розмірі.

2.2. Правова кваліфікація дій ОСОБА_3 з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:

Дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України - зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе, використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

3. Істотні для відповідного кримінального провадження обставини.

Прокурором, при вирішенні питання про укладення цієї Угоди, відповідно до вимог ст. ст. 470, 472 КПК України враховано наступні обставини:

1) ступінь та характер сприяння ОСОБА_3 у здійсненні кримінального провадження щодо нього (п.1 ч.1 ст.470 КПК України):

Після досягнення згоди на укладення угоди в даному кримінальному провадженні має місце беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості в інкримінованому йому злочині. Визнання винуватості буде мати прояв під час розгляду угоди судом, наданні ОСОБА_3 за потреби викривальних показань та пояснень стосовно себе, а також проявилось у відшкодуванні у повному обсязі на користь Управління справами Апарату Верховної Ради України збитків, завданих кримінальним правопорушенням (відшкодована сума становить 760 540 гривень, що дорівнює розміру інкримінованої матеріальної шкоди).

Сприяння ОСОБА_3 має добровільний характер без застосування процесуального примусу.

Обвинувачений на даний час беззаперечно визнає та зобов`язується беззаперечно визнати свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні у повному обсязі під час судового провадження у Вищому антикорупційному суді безпосередньо або дистанційно у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством України, у тому числі у режимі відеоконференції.

2) характер і тяжкість обвинувачення (п. 2 ч.1 ст.470 КПК України): ОСОБА_3 інкримінується вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яким спричинено шкоду лише державним інтересам в особі юридичної особи публічного права.

3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень (п.3 ч.1 ст.470 КПК України):

Чинний кримінальний процесуальний закон України не визначає зміст і критерії категорії «суспільний інтерес». Таким чином, можна зробити висновок, що «суспільний інтерес» в кожному кримінальному провадженні - гнучке поняття, яке змінюється з часом і залежно від обставин конкретної справи і те, що дасть користь суспільству.

Наявність суспільного інтересу в угоді, збалансованого між державними і особистими інтересами, полягає в досягненні, перш за все, завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також у забезпечені швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Загалом своєчасне розкриття кримінальних правопорушень, призначення справедливого покарання винній особі, відшкодування матеріальних збитків в узгодженому розмірі, настання для винного інших негативних правових наслідків (наявність судимості, заборона зайняття посад в органах державної влади) є свідченням наявності суспільного інтересу.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті кримінальних правопорушень, яке забезпечить справедливе, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_3 за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, відшкодуванні завданої шкоди в узгодженому розмірі. Також затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливий розгляд даного кримінального провадження упродовж розумного строку при мінімальних матеріальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.

4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні та припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень, у тому числі особливо тяжких корупційних злочинів (п. 4 ч. 1 ст. 470 КПК України):

Узгоджене між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_3 покарання буде достатньо ефективним заходом примусу, що застосовується від імені держави до винної особи у вчиненні кримінального правопорушення. Суспільний інтерес полягатиме в реалізації мети покарання - як застосуванні кари, так і виправленні винної особи, а також загальній та спеціальній превенції кримінальних правопорушень, в тому числі - корупційних.

5) особу обвинуваченого ОСОБА_3, який раніше не судимий, характеризується позитивно, як кваліфікований, відповідальний, вимогливий керівник, який успішно виконує свої посадові обов`язки. Не одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Очолювана ним група підприємств є великим платником податків до Державного бюджету України.

6) наявність обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_3 : (1) щире каяття, яке полягає в усвідомленні факту вчинення протиправного діяння, критичній оцінці своїх дій та свідомому бажанні понести узгоджене сторонами угоди покарання та відшкодувати завдані збитки у повному обсязі; (2) добровільне відшкодування завданого збитку; (3) прийнятий добровільно ОСОБА_3 обов`язок забезпечити внесення грошових коштів як допомогу Збройним Силам України в розмірі 15 000 000 грн (п`ятнадцять мільйонів гривень) із зауваженням, що вказана сума грошових коштів може бути внесена як Обвинуваченим, так і третьою особою на підставі досягнутих домовленостей.

7) Відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 .

8) Можливість укладення угоди про визнання винуватості в даному кримінальному провадженні.

Угода у кримінальному провадженні № 52024000000000578 від 07.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 укладається вперше. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину за відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, а обвинувачений відшкодував заподіяну шкоду в повному обсязі (п. 21 ч. 4 ст. 469 КПК України). Представником потерпілого надано письмову згоду прокурору на укладення вказаної угоди (абз. 4 ч. 4 ст. 469 КПК України).

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 охоплює період 2018-2026 років. Обсяг матеріалів кримінального провадження становить понад 10 томів, значну кількість свідків.

На стадії судового розгляду об`єктивними чинниками, що ускладнюють та затягують судовий розгляд, є значний обсяг доказів.

В умовах військової агресії рф, з високою ймовірністю, наведені обставини безпосередньо впливатимуть на довготривалість судового провадження.

Строки кримінального судочинства є індикатором, який характеризує як дотримання права на справедливий суд упродовж розумного строку, так і вказує на можливість виконання завдань кримінального судочинства.

Час від моменту вчинення кримінального правопорушення до його виявлення та фактичного притягнення осіб до кримінальної відповідальності є ключовим чинником щодо утвердження суспільної думки про реалізацію засад верховенства права у державному житті, принципу справедливості та невідворотності кримінального покарання.

Укладення цієї Угоди із ОСОБА_3 сприятиме як виконанню обов`язків Держави щодо забезпечення розумних строків судового розгляду, так і слугуватиме гарантією дотримання інтересів суспільства.

Оцінюючи дотримання суспільного інтересу, укладаючи цю Угоду Прокурор керується тим, що Держава заінтересована у викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, зменшення рівня злочинності, у зв`язку з чим сторона обвинувачення завжди повинна враховувати можливість прискорити як досудове розслідування, так і судовий розгляд у разі визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини.

Умови воєнного стану, обмеженість бюджетних ресурсів та необхідність забезпечення ефективного функціонування органів досудового розслідування й судової влади зумовлюють потребу у процесуальній економії та концентрації зусиль на розгляді справ з підвищеним ступенем суспільної небезпеки.

Укладення цієї Угоди сприятиме зменшенню навантаження на суд та органи прокуратури, дозволить уникнути зайвих процесуальних витрат і забезпечить належне виконання функцій публічного обвинувачення в інших кримінальних провадженнях.

Окрім того, умови Угоди передбачають взятий на себе добровільно обов`язок Обвинуваченого вчинити суспільно корисні дії у вигляді фінансової допомоги Збройним Силам України шляхом перерахування ним (чи третіми особами за домовленістю) на визначений рахунок грошових коштів в сумі 15 000 000 гривень (п`ятнадцять мільйонів гривень). В умовах повномасштабної військової агресії з боку рф найвищим суспільним інтересом та найважливішою функцією держави є забезпечення діяльності Збройних Сил України необхідними ресурсами для захисту суверенітету і територіальної цілісності України.

Беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі висунутого йому обвинувачення та зобов`язується підтвердити висловлену позицію у судовому провадженні.

Інші обов`язки обвинуваченого ОСОБА_3, щодо яких сторони дійшли згоди:

1) Забезпечити переказ грошових коштів в сумі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень на підтримку Збройних Сил України на умовах цієї Угоди в межах ініціатив Благодійної організації «МБФ «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ» на умовах цієї Угоди.

Переказ вищевказаної суми коштів здійснюється в наступному порядку:

- до дня набрання Вироком Вищого антикорупційного суду на підставі цієї Угоди законної сили (переказ цієї суми коштів може бути здійснений як одним, так і декількома платежами, на розсуд Обвинуваченого, як ним особисто, так і іншими фізичними/юридичними особами за домовленістю).

Сторони Угоди погодили, що грошові кошти, в розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень, що вказані в пункті 5 цієї Угоди, можуть бути сплачені як Обвинуваченим особисто, так і будь-якою третьою особою, що вважатиметься належним виконанням Обвинуваченим цієї Угоди.

Реквізити для здійснення платежів: поточний рахунок (IBAN): НОМЕР_1 ; Назва банку: АТ КБ «ПриватБанк»; МФО:305299; Отримувач: Благодійна Організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»; код ЄДРПОУ: 39696398; Призначення платежу: благодійна допомога для збиття розвідувальних та ударних дронів на виконання угоди про визнання винуватості у кримінальному проваджені № 52024000000000578 від 07.11.2024.

2) Сторони погоджуються, що у випадку настання будь-яких обставин, що призведуть до ненадходження суми коштів на вказаний вище рахунок, це буде вважатися невиконанням угоди про визнання винуватості та потягне за собою наслідки її невиконання.

3) Про виконання Угоди в частині сплати благодійної допомоги на суму 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень ОСОБА_3 особисто або його захисники повинні завчасно повідомити суд та прокурора із наданням підтверджуючих документів.

У зв`язку з викладеним, керуючись ст. 203 КПК України, сторони погодили клопотати перед Судом про скасування застосованого ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 991/1318/25 стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Умови звільнення обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення.

У зв`язку з відшкодуванням обвинуваченим матеріальної шкоди та укладанням цієї Угоди, сторони погоджуються щодо звільнення від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків.

6.1. Розподіл процесуальних витрат

Виходячи з приписів ст. ст. 124-126, 374 КПК України суд у разі ухвалення обвинувального вироку вирішує питання розподілу процесуальних витрат.

Відповідно до обвинувального акту загальний розмір витрат на залучення експертів складає 25 704 грн 80 коп, з них:

- за проведення судової економічної експертизи (висновок експерта Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 1616 від 20.11.2019) судові витрати становлять 6 280 гривень;

- за проведення судової економічної експертизи (висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-21/3473-ЕК від 14.05.2021) судові витрати становлять 6864,80 гривень;

- за проведення судової почеркознавчої експертизи (висновок експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2099,2114/19-23 від 21.12.2019) судові витрати становлять 12 560 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на те, що зазначені процесуальні витрати у розмірі 25 704 грн 80 коп (двадцять п`ять тисяч сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) стягуються з нього одноособово в дохід держави за вироком суду.

7. Узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

З урахуванням загальних засад призначення покарання, характеристик особи обвинуваченого ОСОБА_3, обставин конкретного кримінального провадження, а також з урахуванням можливості застосування статті 75 КК України в даному кримінальному провадженні, сторони узгодили покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого:

за ч. 2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 1 (один) рік та зі штрафом у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

У зв`язку з цим, сторони дійшли згоди спільно клопотати перед судом про визначення тривалості іспитового строку у розмірі 1 (одного) року з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Сторони угоди визнають та погоджуються з тим, що перелік обов`язків, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Сторони також враховують, що відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 29.01.2019 № 272/5 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі» під час дії воєнного стану або загрози поширення епідемії, пандемії, надзвичайної ситуації та за наявності об`єктивних обставин, які перешкоджають звільненому з випробуванням з`явитися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, складається довідка про проведення бесіди з використанням технічних засобів електронних комунікацій (у довідці зазначаються дата та час проведеної бесіди, номер телефону, з якого та на який було здійснено дзвінок або інший засіб електронних комунікацій, з використанням якого проведено бесіду, стислий зміст бесіди, дата та час, на який заплановано наступну бесіду). У листку реєстрації у графі «Підпис» робиться посилання на аркуш особової справи, де є інформація про проведену бесіду.

На момент укладання цієї угоди ОСОБА_3 знаходиться під екстрадиційним домашнім арештом в Республіці Італія, застосованим в межах цього кримінального провадження.

У зв`язку з цим, сторони дійшли згоди спільно клопотати перед судом на час дії воєнного стану в Україні покласти обов`язок на ОСОБА_3 здійснювати реєстрацію в уповноваженому органі з питань пробації з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

Сторони розуміють, що відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

На призначення вказаного вище покарання та звільнення від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням обвинувачений ОСОБА_3 згоден.

Умови застосування спеціальної конфіскації

Спеціальна конфіскація стосовно ОСОБА_3 не застосовується з огляду на відсутність передбачених ст.ст.96-1, 96-2 КК України підстав.

Наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.

9.1. Сторони, підписуючи вказану Угоду, розуміють, що відповідно до положень статті 473 КПК України, наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

9.2. Відповідно до частини 4 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

9.2. Сторонам відомо і зрозуміло, що відповідно до частини 3 статті 424 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:

засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення засудженому наслідків укладення угоди;

потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України; нероз`яснення потерпілому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

9.3. Наслідки укладення та затвердження Угоди Обвинуваченому роз`яснено та зрозуміло.

10. Наслідки невиконання угоди, відповідно до статті 476 КПК України

10.1. У разі невиконання угоди про визнання винуватості Прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

10.2. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю Сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.

10.3. Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку.

10.4. Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.

10.5. Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення Обвинуваченого до кримінальної відповідальності, встановленої законом.

10.6. Наслідки невиконання Угоди Обвинуваченому роз`яснені та зрозумілі.

11. Наслідки відмови від здійснення права на судовий розгляд.

Обвинуваченому відомо і зрозуміло, що його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, є відмовою від здійснення права на судовий розгляд.

Обвинувачений підтверджує, що він розуміє:

1) що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких його обвинувачують, а він має такі права:

- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження Угоди, передбачені статтею 473 КПК України та визначені у п.9 Угоди;

3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження Угоди судом.

Наслідки відмови від здійснення права на судовий розгляд Обвинуваченому роз`яснено.

12. Інші умови:

12.1. Умови Угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі не допущена неправильна павова кваліфікація кримінального правопорушення;

12.2. Умови Угоди відповідають інтересам суспільства;

12.3. Умови Угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

12.4. Укладення Угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді;

12.5. Виконання Обвинуваченим ОСОБА_3 взятих на себе за Угодою зобов`язань є повністю можливим;

12.6. Фактичні підстави для визнання винуватості наявні.

Цю Угоду про визнання винуватості укладено 12 лютого 2026 року в 3-х примірниках: перший примірник Угоди надається суду, другий примірник Угоди надається прокурору, третій примірник Угоди надається обвинуваченому».

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався [2-3].

Судом з дотриманням загального порядку судового провадження на підставі угоди, передбаченого ст. 474 КПК України, у підготовчому судовому засіданні був проведений розгляд щодо угоди, а також її перевірка на відповідність вимогам КПК України і закону.

Судом встановлено, що:

- угода укладена між належними суб`єктами (прокурором і обвинуваченим), за участі захисників і погодження прокурора відповідного рівня, а також за згоди потерпілого на її укладання, що вказує на дотримання її сторонами вимог ст. ст. 468, 469, 470 КПК України;

- угода укладена 12 лютого 2026 року і підписана кваліфікованими та удосконаленими електронними підписами прокурора ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5, а також керівника САП ОСОБА_7, надійшла в електронному вигляді на електронну пошту Вищого антикорупційного суду 23 лютого 2026 року та за змістом відповідає вимогам ст. 472 КПК України;

- угода укладена сторонами добровільно і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що у ній передбачені, що підтверджено її сторонами перед судом;

- наслідки укладання і затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України обвинуваченому і прокурору судом роз`яснені і останнім відомі;

- обвинувачений ознайомлений зі своїми правами, усвідомлює формулювання і характер обвинувачення, наслідки укладення та затвердження угоди, зокрема, наслідки її невиконання і наслідки відмови від здійснення права на судовий розгляд. Обвинувачений підтвердив перед судом, що він цілком розуміє те, що передбачено вимогами п. п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом;

- обвинувачений підтвердив перед судом беззастережне визнання ним своєї винуватості в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

За наслідком перевірки угоди на її відповідність вимогам КПК України і закону судом не встановлена її невідповідність вимогам п. п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України, а саме судом не встановлено, що:

- умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

- умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

- умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

- існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

- є очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

- відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Наведене вище дає суду підстави для висновку про те, що ця угода відповідає вимогам норм КПК України і закону, визначені нормами кримінального процесуального права підстави для відмови у її затвердженні відсутні, а тому вона підлягає затвердженню судом.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання [2-4].

Суд не встановив обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, а обставинами, які пом`якшують його покарання суд визнає:

- щире каяття, яке полягає в усвідомленні факту вчинення протиправного діяння, критичній оцінці своїх дій та свідомому бажанні понести узгоджене сторонами угоди покарання та відшкодувати завдані збитки у повному обсязі;

- добровільне відшкодування завданого збитку;

- наявність на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей;

- надання згоди на добровільне перерахування 15.000.000,00 гривень як допомогу Збройним Силам України.

Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому [2-5].

Суд, з огляду на вимоги ст. ст. 472 і 475 КПК України та умови угоди, має призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання.

Зі змісту угоди видно, що сторонами уголи узгоджено основане покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, а також додаткові покарання: позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 1 (один) рік і штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000,00 гривень. Узгоджене сторонами угоди покарання знаходиться у межах санкції ч. 2 ст. 364 КК України, не суперечить загальним засадам призначення покарання, встановленим ст. 65 КК України, і здійснене з урахувнням визнаних сторонами у порядку ст. 66 КК України та зазначених в угоді обставин, які пом`якшують покарання, а також з урахуванням даних про особу обвинуваченого.

Суд, з огляду на те, що обвинувачений надав згоду на звільнення його від відбування покарання з випробуванням і сторонами угоди узгоджено звільнення останнього від відбування покарання у виді позбавлення волі, з урахуванням наявних обставин, які пом`якшують покарання та даних про особу обвинуваченого, на підставі ч. 2 ст. 75 К України, дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання у виді тримання під вартою зі встановленням йому іспитового строку мінімальної тривалості в 1 (один) рік. Разом з тим, суд вважає за необхідне на виконання вимог п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України та у зв`язку зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням покласти на останнього такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, яких на переконання суду буде цілком достатньо для його виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, його особи і обставин, що пом`якшують або покарання.

Сторони, з посиланням на Порядок здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі (затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року за № 272/5, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31 січня 2019 року за № 120/33091; надалі - Порядок № 272/5) просили суд дозволити ОСОБА_3 виконувати обов`язок, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України, шляхом реєстрації в уповноваженому органі з питань пробації з використанням технічних засобів електронних комунікацій. Натомість, вимоги п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язують суд покласти на обвиуваченого імперативно визначений цією нормою кримінального процесуального права обов`язок, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а тому суд позбавлений дискреційних поважень для корегування цих обов`язків та/або зміни способу їх виконання, в тому числі за клопотанням сторін при ухваленні вироку. Крім того, вказане питання не належить до питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, перелік яких встановлений вимогами ст. 368 КПК України, і вирішення зазначеного питання пробаційного нагляду у спосіб, про який просять сторони угоди, врегульовано нормами Поряку № 272/5 та не потребує його вирішення на стадії ухвалення вироку судом.

З огляду на викладене суд не вбачає за можливе задовольнити клопотання сторін щодо покладення на ОСОБА_3 обов`язку здійснювати реєстрацію в уповноваженому органі з питань пробації з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

Підстав для покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків, передбачених п. п. 1-6 ч. 3 ст. 76 КК України, судом не встановлено.

Суд констатує відсутність підстав для вирішення питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до ст. 96 КК України і призначення громадського вихователя неповнолітньому.

Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду [2-6].

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не пред`являвся.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд [2-7].

Суд вирішує долю речових доказів, майна, на яке накладений арешт, та питання, пов`язані із заходами забезпечення кримінального провадження таким чином [2-7-1].

Суд не знайшов підстав для вирішення питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які передбачені вимогами ст. ст. 96-1, 96-2 КК України та ст. 100 КПК України, та констатує відсутність підстав для вирішення питання, пов`язаного із заходами забезпечення цього кримінального провадження щодо арешту майна.

Суд також вирішує питання, пов`язані із заходами забезпечення цього кримінального провадження, а саме щодо запобіжного заходу, осільки з огляду на вимоги п. 9 ч. 2 ст. 131 і п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження, що обумовлює обов`язкове зазначення у резолютивній частині вироку рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, про запобіжний захід.

При вирішенні питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує:

- що обраний щодо нього запобіджний захід у вигляді тримання під вартою не є застосованим, тобто фактично надає можливість застосування одного із запобіжних заходів у майбутньому за певних визначених нормами кримінального процесуального права умов, і не може слугувати підставою для тримання обвинуваченого під вартою без наявності іншого рішення суду або слідчого судді про застосування запобіжного заходу;

- між прокурором і обвинуваченим укладена угода про визнання винуватості, узгоджене покарання та звільнення останнього від відбування покарання у виді позбавлення волі, яке застосовано судом, що вказує на відсутність необхідності «законного ув`язнення особи після засудження її компетентним судом» у розумінні п. п. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основположних свобод або застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу у даному випадку.

З огляду на наведене та з урахуванням наявності низки пом`якшуючих покарання обставин, добровільного відшкодуванняя обвинуваченим спричиненої злочином шкоди, беззастережного визнання ним винуватості у вчиненні кримінального правопорушення і даних про його особу, суд не вбачає, ані потреби, ані підстав, як у збереженні раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так і у застосуванні щодо нього іншого запобіжного заходу.

За таких обставин, обраний щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 лютого 2025 року (справа № 991/1318/25, провадження № 1-кс/991/1320/25) слід скасувати.

Підстав для вирішення інших питань, пов`язаних із заходами забезпечення кримінального провадження судом не встановлено.

Суд вирішує питання процесуальних витрат відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 118 та ч. ч. 1 і 2 ст. 124 КПК України [2-7-2].

Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні складаються з витрат, пов`язаних із залученням експертів, документально підтверджені у загальній сумі 25.704,80 гривень, у тому числі: висновок експерта за № 1616 від 20.11.2019 у сумі 6.280 гривень, висновок експерта за № СЕ-19/1 1 1-21/3473-ЕК від 14.05.2021 у сумі 6.864,80 гривень і висновок експерта за № 2099,2114/19-23 від 21.12.2019 у сумі 12.560 гривень.

Підстав для зменшення розміру процесуальних витрат, звільнення від їх оплати, а також їх відстрочення або розстрочення, визначених вимогами ст. 119 КПК України, суд не встановив.

Суд, у порядку розподілу процесуальних витрат та з огляду на згоду сторони захисту, вважає за необхідне стягнути на користь держави зазначені витрати на залучення експертів з обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, тобто стягнути з нього на користь держави 25.704,80 гривень.

Суд, стосовно інших питань, що підлягають ним вирішенню при ухваленні вироку, зазначає таке [2-7-3].

Суд не встановив підстав для вирішення низки зазначених нижче питань, а саме для:

- позбавлення обвинуваченого державної нагороди України;

- застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру;

- виплати винагороди викривачу;

- стягнення з обвинуваченого на користь держави та/або інших осіб будь-яких інших, крім процесуальних витрат, майнових стягнень;

- застосування до обвинуваченого примусового лікування у випадках, передбачених ст. 96 КК України;

- призначення неповнолітньому громадського вихователя, оскільки обвинувачений не є неповнолітнім.

Судом не були встановлені обставини, які б свідчили про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності, а також і підстави для застосування до нього примусового заходу медичного характеру, передбачені ч. 2 ст. 94 КК України.

Судова доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні не складалася.

Сторони кримінального провадження підтвердили перед судом, що стороною обвинувачення були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування (in absentia). Сторона захисту, у тому числі й обвинувачений ОСОБА_3, порушення прав на захист і доступ до правосуддя під час здійснення щодо нього спеціального досудового розслідування (in absentia) у цьому кримінальному провадженні, заперечують. Суд вважає, що за таких обставин стороною обвинувачення були здійснені всі передбачені законом можливі заходи щодо дотримання прав підозрюваного ОСОБА_3 на захист та доступ до правосуддя під час здійснення щодо останнього спеціального досудового розслідування (in absentia) у цьому кримінальному провадженні.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-8].

Докази на підтвердження встановлених судом обставин судом не досліджувалися і не оцінювалися, а питання щодо неврахування окремих доказів не вирішувалося, оскільки цей вирок ухвалюється судом на підставі угоди.

Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення [2-9].

Суд не змінював обвинувачення і не визнавав частину обвинувачення необґрунтованою, оскільки цей вирок ухвалюється судом на підставі угоди.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Суд, керуючись вимогами статей 370, 371, 373, 374, 475 КПК України, ухвалив таке.

Рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання [3-1].

Угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні від 07 листопада 2024 року за № 52024000000000578, укладену між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 12 лютого 2026 року, за участі його захисника - адвоката ОСОБА_5, та за наявності згоди потерпілого - Управління справами Апарату Верховної Ради України і погодження заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 - затвердити.

ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості основне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки і додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади на строк 1 (один) рік та штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000,00 (сімнадцять тисяч) гривень.

ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на підставі частини 2 статті 75 Кримінального кодексу України звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, встановивши йому іспитовий строк тривалюстю в 1 (один) рік, з покладанням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України, а саме:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробаціїта повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Інші відомості, передбачені статтею 374 Кримінального процесуального кодексу України [3-2].

Рішення про цивільний позов [3-2-1].

Рішення щодо цивільного позову судом не ухвалювалося.

Рішення щодо речових доказів та спеціальної конфіскації [3-2-2].

Рішення про застосування спеціальної конфіскації та щодо вирішення долі речових доказів і документів судом не ухвалювалися.

Рішення про відшкодування процесуальних витрат [3-2-3].

Стягнути з ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у загальній сумі 25.704,80 гривень, у тому числі: за висновок експерта за № 1616 від 20.11.2019 у сумі 6.280 гривень, висновок експерта за № СЕ-19/1 1 1-21/3473-ЕК від 14.05.2021 у сумі 6.864,80 гривень і висновок експерта за № 2099,2114/19-23 від 21.12.2019 у сумі 12.560 гривень.

Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили [3-2-4].

Обраний щодо ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 лютого 2025 року (справа № 991/1318/25, провадження № 1-кс/991/1320/25) - скасувати.

Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження [3-2-5].

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.

Порядок отримання копій вироку та інші відомості [3-2-6].

Суд, на підставі частини 15 статті 615 Кримінального процесуального кодексу України, після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини. Копію повного тексту вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення. Копію вироку не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні. Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися з журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження, а обвинувачений та захисники мають право подати клопотання про помилування.

Суддя ОСОБА_1