Справа № 991/1040/26

Провадження 1-кс/991/1046/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 лютого 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

детектива ОСОБА_3,

представниці власників майна - адвокатки ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву представниці власників майна - адвокатки ОСОБА_4 про відвід детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від участі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024000050000027 від 05.09.2024,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перебуває клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, яке було вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, в межах кримінального провадження № 42024000050000027 від 05.09.2024.

25.02.2026 під час судового засідання по розгляду вказаного клопотання представниця власників майна - адвокатка ОСОБА_4 заявила відвід детективу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від участі в цьому кримінальному провадженні.

1.Зміст заяв про відвід

В обґрунтування вказаної заяви адвокатка ОСОБА_4 стверджує про наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості детектива ОСОБА_3, оскільки:

1) в детектива відсутні повноваження для участі в розгляді цієї судової справи та всього кримінального провадження № 42024000050000027 від 05.09.2024.

Адвокатка звертає увагу на те, що клопотання подане прокурором, а відтак саме прокурор, на її думку, повинен брати участь у судовому засіданні. Вона вважає, що документ, яким прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 доручив детективу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 брати участь у судовому засіданні, не має юридичної сили. Свою позицію обґрунтовує тим, що КПК України передбачає можливість доручення прокурором детективу лише проведення слідчих або негласних слідчих (розшукових) дій, однак не передбачає надання доручень щодо участі у процесуальних діях, зокрема в судовому засіданні.

У зв`язку з цим адвокатка вважає, що таке доручення не є належним процесуальним рішенням прокурора, яке уповноважує детектива на участь у судовому засіданні.

Крім того, адвокатка зазначає, що у витязі з ЄРДР, сформованому 05.02.2026, вказано 30 детективів, уповноважених здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000050000027 від 05.09.2024. Водночас у постанові про визначення групи слідчих від 03.02.2026 зазначено 28 детективів.

На думку адвокатки, наявність розбіжностей між цими двома процесуальними документами є суттєвою та свідчить про нечинність постанови від 03.02.2026, оскільки вона була прийнята до внесення відповідних змін до ЄРДР щодо переліку детективів, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

З огляду на викладене адвокатка вважає, що у матеріалах справи відсутні належні документи, які б підтверджували повноваження детектива ОСОБА_3 на участь у судовому засіданні та здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000050000027 від 05.09.2024.

2) детектив обмежив можливість ознайомлення з матеріалами, долученими до клопотання.

Адвокатка, посилаючись на положення ч. 3 ст. 64-2 та п. 15 ч. 3 ст. 42 КПК України, зазначала, що як представниця осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, вона має право на ознайомлення з матеріалами, поданими на обґрунтування відповідного клопотання.

Однак детектив, посилаючись на приписи ст. 221, 222 КПК України, відмовив у наданні доступу до матеріалів, долучених до клопотання про арешт майна, за винятком частини протоколу огляду від 09.02.2026 (у частині огляду мобільних телефонів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ), ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2026 у справі № 991/387/26 (провадження №1-кс/991/391/26), протоколу обшуку від 04.02.2026 та постанови про визнання речовим доказом від 04.02.2026. На думку адвокатки, такими діями її було фактично позбавлено можливості належним чином підготувати правову позицію з метою захисту прав та інтересів власників майна.

При цьому адвокатка наголосила, що зверталася з клопотанням про ознайомлення не з матеріалами досудового розслідування як такими, а саме з матеріалами судової справи, поданими на обґрунтування клопотання про арешт майна. У зв`язку з цим вона вважає посилання детектива на положення ст. 221 КПК України безпідставними.

На її переконання, такими діями детектив порушив засади кримінального провадження, зокрема принцип змагальності сторін та забезпечення права на захист.

Вказане, на переконання адвокатки, свідчить про упередженість детектива, що унеможливлює його участь в кримінальному провадженні № 42024000050000027 від 05.09.2024 та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України є безумовною підставою для його відводу.

2.Позиції сторін у судовому засіданні

Адвокатка ОСОБА_4 просила задовольнити її заяву.

Детектив ОСОБА_3 заперечував проти заявленого відводу, вказуючи про його необґрунтованість.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя.

З метою дотримання вимог вказаної засади кримінальний процесуальний закон зобов`язав, зокрема, слідчого заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України. Водночас особи, які беруть участь у судовому провадженні, за наявності тих самих підстав наділені правом заявити слідчому відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим.

Встановлення законодавчої можливості відводу (самовідводу) слідчого має важливе значення для неупередженого досудового розслідування та судового розгляду, адже слідчий відповідно до норм КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи.

Вичерпний перелік підстав для відводу слідчого закріплений ст. 77 КПК України. Так, п. 3 ч. 1 вказаної норми передбачено, що слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

При цьому, враховуючи положення ч. 5 ст. 80 КПК України, слідчий суддя наголошує, що мотиви відводу повинні мати не абстрактний характер, а містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість слідчого, та повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Таким чином, при вирішенні питання по відвід слідчого з підстави його упередженості, думка особи, яка ставить під сумнів неупередженість слідчого є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи дійсно сумніви такої особи є об`єктивно виправданими.

У своїй заяві як на підставу для відводу адвокатка посилається на наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості детектива ОСОБА_3 при здійсненні ним повноважень слідчого у кримінальному провадженні № 42024000050000027 від 05.09.2024. Наявність таких сумнівів адвокатка пов`язує із тим, що детектив не має належних повноважень для участі в судовому засіданні. Крім того, вона вказує на розбіжності між витягом з ЄРДР та постановою про визначення групи слідчих, що на її думку, свідчить про відсутність належного підтвердження повноважень детектива у цьому провадженні. Адвокатка також зазначає, що детектив безпідставно обмежив їй доступ до матеріалів, долучених до клопотання про арешт майна, що на її переконання, позбавило її можливості належним чином сформувати та обґрунтувати правову позицію та є порушенням принципу змагальності.

Доводи адвокатки про відсутність у детектива повноважень на участь як у судовому засіданні, так і в кримінальному провадженні загалом, слідчий суддя вважає безпідставними.

Зокрема, адвокатка зазначала, що КПК України передбачає можливість доручення прокурором детективу виключно проведення слідчих або негласних слідчих (розшукових) дій, однак не надає прокурору права доручати детективу взяття участі у процесуальних діях, зокрема в судовому засіданні.

Втім слідчий суддя не погоджується з такими доводами, оскільки п. 4 ч 2 ст. 36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема доручати слідчому проведення інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них.

Тобто, п. 4 ч 2 ст. 36 КПК України прямо передбачено право прокурора доручати детективу проведення не лише слідчих (розшукових) дій, а й інших процесуальних дій.

Хоча нормами КПК України не надано визначення поняття «процесуальна дія», проте із системного аналізу його положень вбачається, що під процесуальною дією розуміється передбачена кримінальним процесуальним законом дія, яка здійснюється учасником кримінального провадження у встановленій законом формі та спрямована на реалізацію його процесуальних прав чи обов`язків або на забезпечення цілей кримінального провадження.

Відтак, на думку слідчого судді, участь у судовому засіданні під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування є процесуальною дією, яку прокурор має право доручити детективу, як представнику сторони обвинувачення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України рішення про визначення слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, приймається керівником органу досудового розслідування.

До матеріалів клопотання долучена постанова заступника керівника підрозділу ОСОБА_8 від 03.02.2026 про визначення старшого слідчої групи та слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування зі змісту якої вбачається, що детектив ОСОБА_3 включений до групи слідчих які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000050000027 від 05.09.2024. Аналогічні відомості про включення детектива ОСОБА_3 до групи слідчих містяться і в витязі з ЄРДР, сформованому 05.02.2026.

Водночас, розбіжності між відомостями, які містяться в витязі з ЄРДР та постанові про визначення групи слідчих щодо переліку та кількості детективів, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні не свідчать про відсутність в детектива ОСОБА_3 повноважень, як про це стверджує адвокатка.

Щодо доводів адвокатки про безпідставне обмеження детективом її права на ознайомлення з матеріалами, долученими до клопотання про арешт майна, слідчий суддя зазначає, що такі твердження фактично зводяться до незгоди з процесуальною позицією детектива та прийнятим ним рішенням. Втім сама по собі незгода з процесуальними діями та рішеннями детектива не може бути достатніми підставами для висновку про існування обставин, що викликали б сумнів в неупередженості або безсторонності останнього. Незгода з процесуальними рішеннями та діями детектива у кримінальному провадженні може бути підставою для оскарження таких рішень, дій або бездіяльності відповідно до положень КПК України, а не для відводу детектива.

Слідчий суддя встановив, що в матеріалах справи міститься лист детектива ОСОБА_3 від 18.02.2026 у якому визначено перелік документів, з якими, на його думку, можливо ознайомити власників майна та їх представників без шкоди для досудового розслідування. У зв`язку з цим адвокатка була ознайомлена лише з частиною долучених до клопотання матеріалів, а саме протоколом огляду від 09.02.2026 (у частині огляду мобільних телефонів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ), ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2026 у справі № 991/387/26 (провадження №1-кс/991/391/26), протоколом обшуку від 04.02.2026 та постановою про визнання речовим доказом від 04.02.2026.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можуть бути розголошені лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом (ч. 2 ст. 222 КПК України).

Тобто, визначення обсягу матеріалів, з якими може бути ознайомлена особа на стадії досудового розслідування, навіть якщо такі матеріали подані до суду як докази на обґрунтування заявленого клопотання, належить до дискреційних повноважень детектива, втручатися в які інші учасники кримінального провадження не мають права.

Відтак, детектив ОСОБА_3 здійснюючи процесуальні дії, а також приймаючи процесуальні рішення в межах кримінального провадження, на які адвокатка посилалася як на обґрунтування заяви про відвід, діяв в межах, наданих йому положеннями чинного кримінального процесуального законодавства, дискреційних повноважень, що не може само по собі вважатися об`єктивними обставинами, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості детектива, або свідчити про його особисту зацікавленість в результатах кримінального провадження, а тому не є підставою для відводу останнього від участі в кримінальному провадженні. Доказів зворотного стороною адвокаткою надано не було, підтверджень визнання будь-яких дій детектива незаконними - також.

Водночас, із встановлених слідчим суддею обставин не вбачається ігнорування детективом ОСОБА_3 вимог закону, або ж допущення певних дій чи висловлювань, які свідчили б про його особисту заінтересованість в результатах досудового розслідування чи упередженість по відношенню до учасників кримінального провадження. Той факт, що адвокатка внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості детектива, не свідчить про його реальну упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою його усунення від участі в проведенні досудового розслідування.

У заяві про відвід не наведено будь-яких інших об`єктивних відомостей про прояв з боку детектива неприязного чи упередженого ставлення до власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_6 чи їх представниці - адвокатки ОСОБА_4, не встановлено будь-яких зовнішніх проявів такого ставлення чи зафіксовано таку його поведінку, які можна було б трактувати як упереджені.

Отже, за результатом судового розгляду не встановлено правових підстав для задоволення заяви про відвід детектива, тому слідчий суддя доходить висновку, що у задоволенні такої заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40, 77, 80, 83, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву представниці власників майна - адвокатки ОСОБА_4 про відвід детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від участі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024000050000027 від 05.09.2024, - залишити без задоволення.

2.Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1