Справа № 991/1118/26

Провадження 1-кс/991/2002/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 березня 2026 року Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні заяву підозрюваного ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від кримінального провадження № 52025000000000150, внесеного до ЄРДР 12 березня 2025 року та

ВСТАНОВИВ:

1.У судовому засіданні 03 березня 2026 року під час розгляду слідчим суддею ОСОБА_5 клопотання детектива про здійснення спеціального досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52025000000000150, останній заявив відвід слідчому судді ОСОБА_5 у зв`язку з його упередженістю.

2.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 березня 2026 року визначено, що розгляд вищевказаної заяви буде здійснювати суддя ОСОБА_1 .

3.Перед початком розгляду заяви підозрюваний ОСОБА_3 звернувся до суду із письмовим варіантом заявленого відводу.

Заява про відвід слідчому судді вмотивована таким.

Для того, щоб усунути будь-які сумніви у неупередженості судового розгляду та забезпечити довіру до суду, відвід слідчому судді ОСОБА_5 заявлено у зв`язку з наявністю обставин, що об`єктивно викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості під час подальшого розгляду процесуальних питань у цьому кримінальному провадженні. Підставою для заявлення відводу є процесуальна ситуація, що склалася внаслідок попередньої участі слідчого судді ОСОБА_5 у вирішенні питань у цьому ж кримінальному провадженні, яка вже передбачала оцінку тих самих обставин, що підлягають перевірці під час подальшого розгляду процесуальних питань у цьому провадженні.

У межах цього кримінального провадження слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 уже здійснював судовий контроль щодо процесуальних дій сторони обвинувачення та постановляв процесуальні рішення, які безпосередньо стосуються обставин, що становлять основу позиції сторони обвинувачення. Зокрема:

- ухвалою від 27 лютого 2026 року в справі № 991/1673/26 (провадження № 1-кс/991/1688/26) слідчий суддя ОСОБА_5 відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника на постанову детектива НАБ України щодо відмови направити письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 до Федеративної Республіки Німеччина;

- ухвалою від 02 березня 2026 року у кримінальному провадженні № 52025000000000150 слідчим суддею ОСОБА_5 було розглянуто клопотання сторони обвинувачення та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Під час розгляду зазначених процесуальних питань судом уже була надана оцінка обставинам, які становлять ключову фактичну основу позиції сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні.

Зокрема судом оцінювалися:

- наявність та обґрунтованість повідомлення про підозру;

- порядок та належність повідомлення особи про підозру;

- порядок здійснення викликів до органу досудового розслідування;

- доводи сторони обвинувачення щодо нібито ухилення особи від органу досудового розслідування;

- наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Саме ці обставини становлять фактичну основу процесуальної позиції сторони обвинувачення та є необхідними елементами для подальшого вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування.

За таких умов подальший розгляд тим самим суддею відповідних процесуальних питань об`єктивно створює ситуацію, за якої суд фактично буде змушений повторно оцінювати ті самі обставини, щодо яких ним уже була сформована правова позиція у попередніх процесуальних рішеннях.

З процесуальної точки зору це означатиме перевірку судом обґрунтованості власних попередніх висновків щодо належності повідомлення про підозру, порядку здійснення викликів та оцінки поведінки особи у контексті доводів сторони обвинувачення про ухилення від органу досудового розслідування.

За таких обставин питання, які становлять предмет подальшого судового розгляду у цьому кримінальному провадженні, уже отримали попередню процесуальну оцінку тим самим слідчим суддею.

У такій процесуальній ситуації у стороннього неупередженого спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви щодо того, що подальший розгляд відповідних процесуальних питань буде здійснюватися судом без попередньо сформованого ставлення до обставин, які становлять предмет перевірки.

Заявлений відвід не спрямований на оскарження попередніх процесуальних рішень слідчого судді та не стосується оцінки доказів у кримінальному провадженні. Метою відводу є виключно забезпечення гарантій неупередженості суду під час подальшого розгляду процесуальних питань у цьому кримінальному провадженні та усунення будь-яких об`єктивних сумнівів щодо неупередженості судового розгляду.

З огляду на викладене, підозрюваний дійшов до висновку, що слідчий суддя ОСОБА_5 не може брати участь у кримінальному провадженні з огляду на наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

3.1.Згідно з ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід, за змістом ч. 3 ст. 81 КПК, не є обов`язковою.

3.2.У судовому засіданні заявник підтримав свою заяву та просив її задовольнити.

3.3.Захисник ОСОБА_4 підтримала заяву про відвід.

3.4.Слідчий суддя ОСОБА_5 у судове засіданні не прибув, пояснень чи заперечень стосовно заявленого відводу не надав. Вказане не перешкоджає розгляду заяви.

4.За результатами розгляду заяви про відвід, суддя встановив, що вона не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

4.1.Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, визначений ст. 75, 76 КПК. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

4.2.Сама по собі попередня участь слідчого судді у здійсненні судового контролю в межах того самого кримінального провадження не може розглядатися як обставина, що свідчить про його упередженість або створює обґрунтований сумнів у неупередженості. Така участь є передбаченим законом елементом здійснення судового контролю на стадії досудового розслідування.

Суддя звертає увагу, що відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 25 березня 2025 року № 3 (із змінами), розгляд заяв, клопотань та скарг у межах одного кримінального провадження здійснюється слідчим суддею, який був раніше визначений автоматизованою системою документообігу суду.

Такий розподіл відбувається за принципом «раніше визначеного слідчого судді», відповідно до якого процесуальні документи у межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР) передаються тому слідчому судді, на якого це провадження було розподілено автоматизованою системою першим за принципом хронології. У разі його відсутності матеріали передаються наступному раніше визначеному слідчому судді.

Запровадження такого механізму має на меті забезпечення процесуальної послідовності здійснення судового контролю, оперативності розгляду процесуальних питань та уникнення ситуацій, коли різні слідчі судді вимушені повторно досліджувати одні й ті самі обставини на стадії досудового розслідування.

Отже, сама по собі обставина того, що слідчий суддя раніше розглядав інші клопотання чи скарги у цьому ж кримінальному провадженні, є прямим наслідком дії зазначеного механізму автоматизованого розподілу справ та не може свідчити про його упередженість.

4.3.Щодо доводів заяви про те, що ухвалами від 27 лютого 2026 року та 02 березня 2026 року слідчим суддею вже була надана оцінка обставинам, які становлять основу позиції сторони обвинувачення, суддя зазначає таке.

Розгляд скарги на постанову детектива про відмову у направленні письмового повідомлення про підозру до іноземної держави стосувався виключно питання процесуальної можливості відкриття провадження за такою скаргою та не передбачав встановлення чи оцінки фактичних обставин, які є предметом доведення у кримінальному провадженні.

Відмова у відкритті провадження за скаргою не передбачає дослідження доказів або встановлення обґрунтованості повідомлення про підозру, а тому не може свідчити про формування суддею будь-якої наперед визначеної позиції щодо фактичних обставин кримінального провадження.

Щодо ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя зазначає, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд перевіряє наявність лише тих процесуальних передумов, які передбачені положеннями глави 18 КПК України, зокрема наявність обґрунтованої підозри та ризиків, визначених статтею 177 КПК України.

Така перевірка здійснюється виключно в межах вирішення питання про необхідність застосування запобіжного заходу та не передбачає встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення у розумінні доведеності вини особи.

Отже, надання слідчим суддею оцінки наявності обґрунтованої підозри або ризиків у контексті вирішення питання про застосування запобіжного заходу не означає формування остаточної позиції суду щодо фактичних обставин кримінального провадження.

Аналогічно, під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя перевіряє лише наявність передбачених законом процесуальних підстав для застосування такої процедури, зокрема належність повідомлення про підозру, дотримання порядку виклику особи та наявність підстав вважати, що особа ухиляється від органів досудового розслідування.

4.4.Суддя також враховує, що процесуальне законодавство не містить заборони для слідчого судді розглядати різні процесуальні питання у межах одного кримінального провадження, навіть якщо вони певною мірою стосуються схожих фактичних обставин.

На переконання суду, наведені у заяві доводи фактично зводяться до незгоди підозрюваного з раніше постановленими процесуальними рішеннями слідчого судді. Водночас інститут відводу не може використовуватися як спосіб перегляду або опосередкованого оскарження таких рішень.

Водночас, заявником не наведено жодних конкретних обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість слідчого судді у результаті розгляду кримінального провадження, наявність позапроцесуальних зв`язків із учасниками провадження або інших об`єктивних факторів, які могли б викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.

Сам факт того, що суддя раніше здійснював судовий контроль у цьому ж кримінальному провадженні, не є підставою для відводу та не може розцінюватися як обставина, що об`єктивно ставить під сумнів його безсторонність.

4.5.Крім того, суддя звертає увагу, що навіть за умови, коли у різних процесуальних питаннях можуть фігурувати подібні фактичні обставини, їх оцінка здійснюється судом виключно в межах предмета конкретного клопотання чи скарги та відповідно до процесуальних критеріїв, визначених для їх розгляду КПК України.

Кожне клопотання або скарга, подані у межах досудового розслідування, мають самостійний предмет судового контролю, різні процесуальні підстави для їх розгляду та різний обсяг перевірки обставин. У зв`язку з цим під час вирішення кожного процесуального питання слідчий суддя здійснює окрему та самостійну оцінку доводів сторін і наданих матеріалів саме в межах того питання, яке є предметом розгляду.

Таким чином, попередній розгляд слідчим суддею інших клопотань або скарг у цьому кримінальному провадженні не означає, що при вирішенні нового процесуального питання суд пов`язаний висновками, зробленими в інших процесуальних рішеннях, або позбавлений можливості надати самостійну оцінку доводам сторін та матеріалам, поданим на підтвердження відповідного клопотання.

Отже, навіть у разі якщо певні обставини згадувалися під час розгляду інших процесуальних питань, це не свідчить про формування слідчим суддею наперед визначеної позиції щодо них та не виключає можливості їх самостійної оцінки у межах іншого клопотання, яке має інший предмет розгляду.

За таких обставин доводи заяви про відвід щодо нібито необхідності повторної перевірки слідчим суддею власних попередніх висновків є необґрунтованими та не свідчать про наявність обставин, які б об`єктивно викликали сумнів у неупередженості суду.

4.6.За таких обставин суддя доходить висновку, що наведені у заяві доводи не підтверджують наявності підстав, передбачених статтею 75 КПК України, для відводу слідчого судді ОСОБА_5 .

5.З огляду на викладене в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 77, 80, 81, 372 КПК України суддя постановив:

1.У задоволенні заяви підозрюваного ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від кримінального провадження № 52025000000000150, внесеного до ЄРДР 12 березня 2025 року, відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_6