УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року

м. Київ

справа № 991/12588/25

провадження № 51- 901 ск 26

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 лютого 2026 року про відмову у відкритті провадження,

встановила:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14 жовтня 2024 року.

Не погодившись з ухвалою, захисник подав апеляційну скаргу у якій просив її скасувати та постановити нову, якою задовольнити його клопотання та скасувати арешт, накладений на майно, вилучене під час проведення обшуку житла ОСОБА_6, а саме: грошових коштів в сумі 150 000 доларів США.

Ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 лютого 2026 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вищезазначену ухвалу слідчого судді, з тих підстав, що ця ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Захисник ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій порушує питання про скасування ухвали судді апеляційного суду.

Перевіривши касаційну скаргу та оскаржуване судове рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

У ст. 309 КПК наведено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

З матеріалів провадження за касаційною скаргою вбачається, що постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді, не віднесена до ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування відповідно до ст. 309 КПК.

Зазначене узгоджується з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 травня 2024 року (справа № 712/191/23) щодо правозастосування положень п.9 ч.1 ст.309 КПК у взаємозв`язку зі ст.ст.170, 173, 174 КПК, відповідно до якого ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст.174 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді, прийнята в порядку ст.174 КПК, до переліку рішень, визначених ст. 309 КПК, не відноситься, а тому обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 цього Кодексу, оскільки апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції підстав для задоволення касаційної скарги захисника не вбачає та вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 лютого 2026 року про відмову у відкритті провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_7 ОСОБА_2 ОСОБА_3