Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/6266/21Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/209/26

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

19 березня 2026 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретарки судового засідання ОСОБА_5,

представника ОСОБА_6,

прокурора ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оілсі», подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2021 року щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №52021000000000296,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчої судді від 13.09.2021 накладено арешт, шляхом встановлення заборони відчуження та розпорядження, в тому числі й на такі належні на праві державної власності Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області земельні ділянки з кадастровими номерами: (а) 3222486200:04:001:5597 площею 0,9429 га; (б) 3222486200:04:001:5598 площею 0,0315 га; (в) 3222486200:04:001:5596 площею 9,2669 га; (г) 3222486200:04:001:5892 площею 129,1826 га.

Зазначене рішення мотивоване: (1) здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000296 за фактами можливого зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області та суб`єктами господарювання приватної форми власності - Товариства з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» і ТОВ «Оілсі» своїм службовим становищем, що призвело до вибуття із власності держави 18 га землі та завдало державним інтересам тяжких наслідків; (2) у цьому кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна; (3) арештовані земельні ділянки відповідають ознакам речових доказів, а тому на них може бути накладено арешт; (4) наявні ризики, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/; (5) арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів; (6) накладення арешту на майно є тимчасовим обмеженням; (7) відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження; (8) потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження; (9) жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не вбачається.

В апеляційній скарзі з клопотанням про поновлення строку на оскарження ТОВ «Оілсі» просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин - не залучення товариства, яке є орендарем вказаних земельних ділянок, до розгляду клопотання прокурора та не отримання ним копії ухвали про накладення арешту, про існування якої йому стало відомо лише 06.03.2026 (т. 1 а. с. 1-11, 144-146).

В судовому засіданні представник товариства просив задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з мотивів, наведених у ньому. Водночас прокурор просив відмовити у його задоволенні, адже за змістом наданого ним до письмових заперечень додатку [копія скарги на недотримання розумних строків досудового розслідування] (т. 1 а. с. 209-215) вбачається, що про існування оскаржуваної ухвали та її мотиви ТОВ «Оілсі» достеменно знало як мінімум станом на дату подачі зазначеної скарги прокурору 04.04.2025.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів враховує, що якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ч. 3 ст. 395 КПК).

Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено слідчою суддею 13.09.2021 без виклику орендаря земельних ділянок ТОВ «Оілсі» і його представника та за їх відсутності (т. 1 а. с. 186-187, то для товариства перебіг строку на її апеляційне оскарження мав би розпочатися з наступного дня після отримання копії такого рішення. Проте, жодних дій до його отримання в суді ТОВ «Оілсі» та її представниками вчинено не було, незважаючи на те, що дійсно як мінімум станом на 04.04.2025 вони були обізнані про факт накладення арешту на майно вказаною ухвалою. Зазначене підтверджується скаргою представника ТОВ «Оілсі», яку він подав прокурору ще 04.04.2025 (т. 1 а. с. 219), копію якої прокурором надано до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів оцінює наведене з урахуванням такого фундаментального наскрізного принципу судового процесу, який вимагає від учасників чесної, відкритої поведінки, як добросовісність, яка забороняє зловживання процесуальними правами. Добросовісність учасників судового процесу, зокрема, полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов`язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення (постанова Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №753/21967/15-ц, провадження № 61-43936св18). Наслідки поведінки сторони, яка своїми діями унеможливила або значно ускладнила дослідження важливих доказів судом, мають тлумачитися на користь протилежної сторони, щоб не заохочувати сторону до використання таких прийомів (постанова Верховного Суду від 21.11.2023 у справі №991/722/21).

Оскільки з 04.04.2025 по 11.03.2026 представники ТОВ «Оілсі» жодного разу не зверталися до Вищого антикорупційного суду за отриманням копії оскаржуваної ухвали від 13.09.2021, суд апеляційної інстанції вважає за обставин цієї справи, що для ТОВ «Оілсі» датою отримання оскаржуваної ухвали є 09.04.2025 (п`ятий день від дати, станом на яку апелянту було достовірно відомо про накладення арешту на орендовані ним земельні ділянки). Тому, строк на апеляційне оскарження розпочався 10.04.2025 та завершився 14.04.2025 (понеділок). Отже, строк на апеляційне оскарження був пропущений.

Поруч із цим пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду (ч. 1 ст. 117 КПК).

Поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним. Зокрема, з системного аналізу ст. ст. 117, 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 400 КПК слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об`єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне її звернення до суду у встановлений КПК строк. Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 13.07.2017 по справі №5-117кс(15)17.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що представник ТОВ «Оілсі» повністю обізнаний не лише з резолютивною частиною оскаржуваної ухвали, але й з її повним текстом, зокрема, з мотивами, з яких виходила слідча суддя, накладаючи арешт на земельні ділянки (т. 1 а. с. 1-11), незважаючи на те, що в період з 04.04.2025 по 11.03.2026 товариство так і не звернулося до суду за отриманням копії повного тексту оскаржуваної ухвали. Крім того, 23.06.2025 матеріали цієї справи були вилучені та знищені на підставі протоколу засідання ЕК Вищого антикорупційного суду №1 від 15.05.2025 та наказу ДСА України №1087 від 07.12.2017 у зв`язку із закінченням строків їх зберігання (т. 1 а. с. 185).

Зважаючи на недобросовісну поведінку ТОВ «Оілсі», представник якої стверджував, що товариство дізналося про існування оскаржуваної ухвали лише 06.03.2026, у той час як насправді цьому товариству про неї було відомо як мінімум з 04.04.2025, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження. Адже представник не навів таких обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення ТОВ «Оілсі», внаслідок яких в апелянта були істотні перешкоди чи труднощі, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Надання такої оцінки (щодо неповажності наведених причин для поновлення строку), з одного боку, відповідає висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 21.11.2023 у справі №991/722/21 стосовно не створення умов для заохочення недобросовісної поведінки з боку сторін, а з іншого, не унеможливлює судових контроль за арештом вказаного майна, так як ТОВ «Оілсі» вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК.

Правовими наслідками несвоєчасного звернення з апеляційною скаргою є її повернення, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для поновлення строку на оскарження (п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК).

Водночас, якщо після призначення судового засідання буде встановлено, що апеляційний перегляд не повинен здійснюватися, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження (ухвала Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18).

Тому, провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Оілсі» необхідно закрити.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 110, ч. 5 ст. 115, ч. 1, 2 ст. 117, ч. 2 ст. 369, ст. 395, п. 4 ч. 3 ст. 399, ст. 423, ч. ч. 2, 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

У поновленні строку на апеляційне оскарження відмовити.

Провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оілсі», поданою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 вересня 2021 року, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4