Справа № 991/7357/25

Провадження № 1-кп/991/96/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, яка визначена для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3,

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_4, захисника - адвоката ОСОБА_5,

у об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000353 від 11.07.2024 та № 52024000000000354 від 11.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу,

установив:

12.03.2026 до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу (Вх. № 12167/26).

І. Суть клопотання

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.12.2023 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 805 200 грн із покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Застава внесена ОСОБА_11 у повному обсязі 25.12.2023.

Строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків закінчився 25.03.2024.

Сторона захисту вважає, що запобіжний захід підлягає зміні шляхом зменшення розміру застави до 266 240 грн у зв`язку з таким:

а) неподання стороною обвинувачення клопотання про продовження строку дії обов`язків після 25.03.2024, що свідчить, на їх думку, про зниження актуальності ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду;

б) нівелювання ризиків знищення, приховування чи спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, а також незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста, у тому числі через завершення досудового розслідування та процесу збору доказів стороною обвинувачення;

в) відсутність відомостей про те, що обвинувачений здійснював спроби впливу на хід досудового розслідування чи судового розгляду кримінального провадження, переховування від органу досудового розслідування та/або суду;

г) нівелювання ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, про що свідчить належна процесуальна поведінка обвинуваченого та той факт, що обвинувачений, маючи можливість виїхати закордон, нею не скористався;

ґ) особу обвинуваченого, який одружений та має двох доньок, одна з яких є неповнолітньою, міцність його соціальних зв`язків, а також відомості про матеріальне забезпечення ним свого батька похилого віку та брата, який є інвалідом 1 групи, єдиним джерелом доходів яких є дві пенсії, розмір яких є недостатнім для забезпечення своєї життєдіяльності;

д) втрату його родиною грошових коштів, внесених в якості застави, через стрімку інфляцію та девальвацію гривні, що викликано війною (18,1% від фактично внесеної суми);

е) кредити у банківських установах, які обвинувачений вимушений систематично брати задля забезпечення своєї родини, у тому числі постійної матеріальної підтримки батька та брата.

ІІ. Позиції учасників провадження

Захисник ОСОБА_5 просив задовольнити клопотання. Зазначив, що його підзахисний тривалий час перебуває без обов`язків, окрім загальних, та добросовісно їх виконує. Він не перешкоджав ні досудовому розслідуванню, ні судовому розгляду, не з`явився у судове засідання лише раз, коли хворів. Ризик переховування на тлі цих обставин сторона обвинувачення належним чином не обґрунтовує. Із продовженням строку дії обов`язків сторона обвинувачення теж не зверталась. На його думку, визначений розмір застави не є тією сумою, що здатна стримувати людину від переховування, коли можливе покарання за інкримінований злочин становить 9 років позбавлення волі. Водночас, для родини ОСОБА_4 ця сума є не маленькою, про що свідчить кредитна історія обвинуваченого, який має заборгованість у банку. Це викликано тим, що його родині потрібні грошові кошти для забезпечення життєдіяльності. Обвинувачений також бере суттєву участь у матеріальному забезпеченні свого батька та брата, який має інвалідність. Вважає, що зменшення розміру застави жодним чином не вплине на належне виконання обвинуваченим своїх обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника. Пояснив, що він проживає окремо від батька та брата, однак допомагає їм фінансово, оскільки їх пенсія та грошові виплати є не значними, а також приїздить до них у м. Рівне кожен місяць або частіше. Його заробітна плата складає 46 000 грн, кредити взяті у зв`язку з тим, що його обігових коштів не вистачає на поточне життя, закриття попередніх кредитів та відсотків. Повідомив, що кошти в рахунок застави були внесені чоловіком його доньки.

Прокурор ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні поданого стороною захисту клопотання. Вважає, що ризики переховування та незаконного впливу на свідків продовжують існувати. Підтвердив, що обвинувачений дотримується покладених на нього обов`язків, однак це його прямий обов`язок, не виконання якого тягне за собою визначені законом наслідки. Обов`язки не були продовжені з огляду на те, що визначений обвинуваченому розмір застави є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Внесення ж застави було правом заставодавця, обов`язком якого є забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думки осіб, які беруть участь у його розгляді, Суд дійшов таких висновків.

Частиною 3 статті 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право змінити заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Обґрунтованість застосування запобіжного заходу, на переконання Суду, підлягає періодичному судовому контролю з метою перевірки наявності чи відсутності ризиків, які стали підставою для його застосування, а також у зв`язку з виникненням інших обставин, що можуть зумовлювати зміну цього запобіжного заходу у бік його пом`якшення або скасування. Враховуючи, що в ухвалах суду строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не визначено, його тривале застосування без урахування конкретних обставин кримінального провадження може призвести до порушення прав, свобод та інтересів обвинуваченого.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.12.2023 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 805 200 грн.

Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_4 просить змінити застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави шляхом зменшення її розміру до 266 240 грн.

До клопотання додані (у електронному вигляді): ухвали слідчого судді від 01.12.2023 (про застосування запобіжного заходу) та 25.01.2024 (про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого) (1), ухвала Апеляційного суду Вищого антикорупційного суду від 21.12.2023 (2), платіжна інструкція (2), відомості про перетин ОСОБА_4 державного кордону України (3), військово-обліковий документ ОСОБА_4 (4), відомості про кредитну заборгованість (5), свідоцтва про укладення шлюбу, народження та смерть (5), пенсійні посвідчення (6), а також довідка МСЕК (7).

Оцінюючи наведені стороною захисту у клопотанні обставини як підстави для зміни запобіжного заходу, Суд зазначає про таке.

На момент розгляду клопотання досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчено, обвинувальний акт передано до суду, наразі у ньому здійснюється підготовче провадження.

Зі змісту ухвали слідчого судді від 01.12.2023 та 25.01.2024 вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку, що ризик впливу на експерта, спеціаліста та інших обвинувачених у кримінальному провадженні стороною обвинувачення не був доведений (1), а ризик знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (2), втратив свою актуальність та перестав існувати. Існування цих ризиків у своєму клопотанні заперечувала сторона захисту.

Таким чином, зазначені обставини вже були предметом дослідження та оцінки слідчого судді під час розгляду відповідних клопотань, за результатами чого було ухвалено відповідні судові рішення.

У цьому кримінальному провадженні продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_4 від суду та незаконного впливу останнього на свідків, які не втратили своєї актуальності.

Той факт, що обвинувачений, маючи можливість виїзду за межі України, не скористався нею, сам по собі не свідчить про зменшення ризику переховування від суду. Така поведінка особи може бути зумовлена різними обставинами, зокрема усвідомленням того, що кримінальне провадження перебуває під контролем правоохоронних органів та суду, або ж застосованим до неї запобіжним заходом.

Крім того, наявність у обвинуваченого можливості залишити територію України свідчить про потенційну здатність реалізувати ризик переховування у будь-який момент. Сам по собі факт невикористання такої можливості на певному етапі кримінального провадження не усуває передумов для її реалізації надалі, враховуючи тяжкість обвинувачення та можливі наслідки притягнення особи до кримінальної відповідальності (міри покарання) при наявності на те відповідних підстав.

Так само посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, на переконання Суду, не є тією беззаперечною обставиною, яка може свідчити про необхідність зміни запобіжного заходу. Їх виконання є обов`язковим для особи, стосовно якої вони застосовані, тоді як у разі їх невиконання положення КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави або зміну запобіжного заходу на більш суворий.

Разом із тим, ризик незаконного впливу на свідків, хоча і продовжує існувати, однак його інтенсивність на цьому етапі зменшилася. Насамперед це зумовлено тим, що досудове розслідування завершено, а отже основні слідчі дії вже проведені, докази зібрані та зафіксовані у матеріалах провадження.

При оцінці цього ризику Суд враховує, що сторона обвинувачення не зверталася до суду з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого. Хоча прийняття рішення про подання такого клопотання належить до процесуальної дискреції прокурора і саме по собі не означає формального визнання відсутності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, така процесуальна поведінка сторони обвинувачення може свідчити про відсутність нагальної потреби у збереженні додаткових обмежень поведінки особи, зокрема утримуватися від спілкування з визначеними в ухвалі слідчого судді від 25.01.2024 свідками. Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків не має тієї інтенсивності, яка існувала раніше, а відтак може оцінюватися як такий, що послабився порівняно з попередніми стадіями кримінального провадження.

Дії, до яких обвинувачений ОСОБА_4 може вдатись, висунення йому обвинувачення у вчиненні особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 (санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна), тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, а також існування встановлених раніше ризиків, що не втратили своєї актуальності, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави.

Разом із тим, протягом усього часу здійснення кримінального провадження будь-яких нарікань щодо процесуальної поведінки ОСОБА_4 та відомостей про вчинення ним дій, спрямованих на переховування від суду або впливу на свідків, суду не надано. Обвинувачений належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов`язки та не допускав порушень, що у судовому засіданні підтвердив і прокурор.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про необхідність пом`якшення обмежень прав і свобод особи, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу, у разі її належної процесуальної поведінки.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Такі обставини, на думку Суду, свідчать про можливість визначення застави у меншому розмірі, який тією ж мірою дозволить забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.

Визначений обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави діє більше двох років, що є істотною обставиною при оцінці її актуальності та відповідності меті запобіжного заходу. Із плином часу змінюється фактична і правова оцінка кримінального провадження, у зв`язку з чим визначений раніше розмір застави потребує перегляду з точки зору принципів розумності та пропорційності, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Збереження протягом тривалого часу застави у значному розмірі без її перегляду з урахуванням розвитку кримінального провадження та інших об`єктивних обставин не відповідає принципу пропорційності, оскільки порушує справедливий баланс між метою запобіжного заходу та обсягом обмежень прав обвинуваченого. За відсутності належних доводів щодо необхідності застосування застави саме в такому розмірі на цій стадії провадження, існують підстави для визначення меншого, але достатнього її розміру.

На переконання Суду, застава у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (200 х 3 328 грн = 665 600 грн) з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та обвинуваченого. Решту грошових коштів у сумі 139 600 грн (805 200 - 665 600) необхідно повернути заставодавцю ОСОБА_11 .

Водночас, не може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу посилання сторони захисту на особу обвинуваченого, оскільки під час вирішення питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчим суддею було враховано його соціальні зв`язки (ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.12.2023).

Крім того, до клопотання не додано жодних документів (наприклад, про здійснення регулярних грошових переказів), які б підтверджували обставини фінансового забезпечення обвинуваченим свого батька та брата. Натомість до клопотання додано лише відомості про наявність у обвинуваченого заборгованості перед банківською установою, які самі по собі не підтверджують обставини утримання ним членів своєї сім`ї. Така інформація свідчить виключно про існування кредитних зобов`язань обвинуваченого перед фінансовою установою та не може розглядатися як доказ фактичного здійснення ним матеріального забезпечення батька та брата. Відсутність таких відомостей позбавляє cуд можливості об`єктивно перевірити наведені аргументи та надати їм належну правову оцінку, що є обов`язковою умовою під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Суд також не бере до уваги посилання сторони захисту на знецінення національної валюти, яке призводить до втрати частини грошових коштів, внесених в якості застави за обвинуваченого, з таких підстав.

Внесення застави за ухвалою суду було правом третьої особи, яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Її внесення не було б можливим без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця, який висловив своє добровільне волевиявлення на її внесення, надав свої власні кошти та зобов`язався нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вноситься, усвідомлюючи існування ризику її неповернення (у випадку її можливого звернення в дохід держави).

Ба більше, положення КПК України не пов`язують визначення розміру застави або доцільність її подальшого застосування зі змінами економічної ситуації у державі. Обставини, пов`язані зі знеціненням грошей, мають загальноекономічний характер і є однаковими для всіх учасників цивільного обігу, а тому самі по собі не впливають на визначення розміру застави та/або її зміну.

Крім того, внесені в якості застави кошти підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України, які у клопотанні сторони захисту відображені не були.

Враховуючи зазначені вище обставини, Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

У зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_1 у відпустці у період 16.03.2026 - 19.03.2026, повний текст ухвали складений та оголошений 20.03.2025, тобто у строк, що перевищує п`ять діб з дня оголошення її резолютивної частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 201, 315, 372, 376 КПК України, Суд

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 805 200 грн (300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2023 рік) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 665 600 грн (200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Суму сплаченої застави у розмірі 139 600 (сто тридцять дев`ять тисяч шістсот) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1