Справа № 991/2399/26

Провадження 1-кс/991/2418/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_5, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в частині зміни розміру застави у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть клопотання

17.03.2026 року до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання захисника ОСОБА_5, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в частині зміни розміру застави у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024.

У клопотанні захисник посилається на:

- належне виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків та сприяння органу досудового розслідування;

- зменшення ризиків, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу;

- непроведення жодних слідчих дій щодо відшукування доказів в межах даного кримінального провадження, зі сплином майже пів-року;

- звільнення з органів прокуратури та не працевлаштування на іншу роботу, у зв`язку із чим погіршився майновий стан підозрюваного.

2. Позиція учасників судового засідання

У судовому засіданні захисник та підозрюваний подане клопотання підтримали, просили задовольнити клопотання в повному обсязі. Зазначили, що готівкові кошти, які були згадані у декларації, були витрачені на придбання нерухомого майна. На вказане нерухоме майно був накладений арешт, у зв`язку із чим довелось позичати кошти для внесення застави. Заставодавець вимагає повернення коштів, які підозрюваний, з огляду на втрату роботи, перебуванні на утриманні трьох неповнолітніх дітей та майновий стан, не може повернути.

Підозрюваний долучив до клопотання додаткові документи, якими підтверджується матеріальний стан.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказав, що ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу не зменшились, а підозра є обґрунтованою.

3. Мотиви слідчого судді

Статтею 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є запобіжні заходи.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжним заходом є, зокрема тримання під вартою.

Частиною 1 статті 201 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, вирішуючи зазначені клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в цьому випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Водночас слід зазначити, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Дослідивши матеріали провадження та заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя встановив наступне.

В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу захисник посилається на належне виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків та сприяння органу досудового розслідування, зменшення ризиків, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу та погіршення майнового стану.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000101 від 05.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.10.2025, підозрюваному ОСОБА_4, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів та визначено заставу у розмірі 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 4087800,00 (чотири мільйони вісімдесят сім тисяч вісімсот) гривень.

Відповідно до платіжної інструкції № 1 від 20.10.2025, ОСОБА_6 внесено заставу за підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді ВАКС від 10.10.2025, при її постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Тому, слідчий суддя перевіряє чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, попередньо встановлені слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ризик переховування продовжує існувати та обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким. Також слід врахувати, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 369 КК приміткою до ст. 45 КК віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також є батьком 3 дітей, а тому може безперешкодно виїхати за межі України.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Отже, наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання щодо продовження існування ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не може обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При встановленні продовження існування вказаного ризику слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 матиме можливість впливати на ОСОБА_7, оскільки саме від нього він отримав частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у сумі 200000,00 доларів США та має контактні дані вказаного свідка.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру, зокрема, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які діяли спільно із ОСОБА_4 . Таким чином, ОСОБА_4 може здійснювати вплив на інших підозрюваних у цьому провадженні з метою зміни ними показань, або їх викривлення чи спотворення.

Водночас, ураховуючи перебіг та тривалість досудового розслідування, а також вплив раніше застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що інтенсивність ризиків, встановлених слідчим суддею в ухвалі слідчого судді ВАКС від 10.10.2025, знизилась.

Також слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного: його сімейний стан, стан його здоров`я, що підтверджується наданою стороною захисту медичною випискою, наявність постійного місця проживання, перебування на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також втрату роботи, а тому доходить висновку про можливість зменшення розміру застави, визначеної, слідчим суддею в ухвалі від 10.10.2025 року у справі № 991/10525/25, як альтернативного запобіжного заходу. Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує зменшення інтенсивності ризиків та втрату роботи підозрюваним ОСОБА_10, та вважає доцільним зменшити розмір застави до 3 679 020 (трьох мільйонів шестисот сімдесят дев`ять тисяч двадцяти) гривень.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для часткового задоволення клопотання захисника.

Керуючись статтями ст. 176-178, 194, 201, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Змінити визначений підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, встановлений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2025 (справа № 991/10525/25) як альтернативний запобіжний захід при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4, встановивши заставу у розмірі 3 679 020 (три мільйони шістсот сімдесят дев`ять тисяч двадцять) гривень.

Повернути заставодавцю, ОСОБА_6, частину внесеної ним за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, застави, яка була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду відповідно до платіжної інструкції № 1 від 20.10.2025, а саме кошти у розмірі 408 780 (чотириста вісім тисяч сімсот вісімдесят) гривень.

В решті клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1