Справа № 991/2624/26

Провадження 1-кс/991/2642/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

представника власника майна ОСОБА_3,

детектива ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52024000000000522 від 07.10.2024 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданого клопотання та позиції сторін

19.03.2026 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло зазначене клопотання, у якому представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 просила скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 16.12.2025 по справі №991/12963/25, провадження № 1-кс/991/13061/25, на майно ОСОБА_5, що було вилучено 12.12.2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон сірого (графітового) кольору iPhone 15 Pro; MacBook Pro чорного кольору s/a: CO2tMOL1HtD6.

Клопотання обґрунтовується наступними доводами:

- з 16.12.2025 у детективів було достатньо часу для того, щоб провести всі необхідні слідчі (розшукові) дії;

- відсутні будь-які дані стосовно призначення експертизи щодо цих пристроїв;

- відсутня необхідність у збереженні цих пристроїв, на яких містяться електронні документи, оскільки вони можуть бути скопійовані на інші пристрої без втрати доказового значення таких документів;

- з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження;

- не встановлено, що на зазначених пристроях існують будь-які дані, що становлять інтерес для досудового розслідування, а тому подальше утримання майна ОСОБА_5 порушує права особи на власність та не відповідає критеріям розумної співмірності;

- з огляду на наведене, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

2. Позиції учасників судового засідання

Представник власника майна ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримала з наведених у ньому мотивів та просила його задовольнити. Зазначила, що майно перебуває у розпорядженні органу досудового розслідування вже понад три місяці і, на її переконання, цього часу було достатньо, щоб отримати доступ, скопіювати інформацію та повернути це майно.

Детектив ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що вилучена техніка досить нова і була вилучена без паролів, а тому не надалось за можливе розблокувати її через наявність системи логічного захисту. Працівники Служби безпеки України, до якої звернулись детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) із дорученням, також не змогли їх розблокувати. Однак, наразі з`явилася технічна можливість для розблокування техніки та вона вже направлена на копіювання. Органу досудового розслідування критично важливо мати саме первісні носії інформації. Як тільки буде здійснено копіювання даних з пристроїв (необхідний строк складає один місяць), детективи зможуть їх повернути. Зважаючи на те, що триває розслідування великої корупційної справи, то на даний момент інтереси держави в цьому випадку переважають над правом особи користуватися майном.

3. Мотиви слідчого судді

Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2

ст. 131, ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК).

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 1 ст. 174 КПК передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав:

- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;

- арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів клопотання встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52024000000000522 від 07.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368 КК.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 16.12.2025 у кримінальному провадженні

№ 2024000000000522 по справі № 991/12963/25 накладено арешт на майно, вилучене у ОСОБА_5 під час проведення 12.12.2025 обшуку за адресою:

АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон сірого (графітового) кольору iPhone 15 Pro; MacBook Pro чорного кольору s/a: CO2tMOL1HtD6, з метою збереження речових доказів.

Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя має встановити наявність або відсутність вказаної представником власника майна підстави для скасування арешту.

Доводи клопотання про скасування арешту майна зводяться до того, що з 16.12.2025 у детективів було достатньо часу для того, щоб провести всі необхідні слідчі (розшукові) дії, також щодо цих пристроїв не призначено експертизу та не встановлено, що на них існують будь-які дані, що становлять інтерес для досудового розслідування, а тому відсутня необхідність у подальшому збереженні цих пристроїв в органі досудового розслідування (відпала потреба).

Відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС від 16.12.2025, слідчий суддя, оцінюючи підстави для накладення арешту, посилався на матеріали клопотання та постанову детектива НАБУ від 15.12.2025, відповідно до якої вказане майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки орган досудового розслідування дійшов висновку, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК. Тому, слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на мобільний телефон та ноутбук, якими користується ОСОБА_5, може бути накладено арешт з метою збереження речових доказів.

Протоколом огляду детектива НАБУ ОСОБА_6 від 15.12.2025 встановлено, що мобільний телефон сірого (графітового) кольору iPhone 15 Pro перебуває у ввімкнутому стані, в режимі «польоту» та заблокований системою логічного захисту у вигляді буквено-цифрового паролю. Дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК детектива НАБУ ОСОБА_7 від 15.12.2025 доручено співробітникам 3 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України в рамках кримінального провадження від № 52024000000000522 провести огляд мобільного телефону iPhone 15 Pro та ноутбука MacBook Pro. Листом 3 управління ГУ «І» ДЗНД СБ України від 18.12.2025 зазначені пристрої повернуто детективу без проведення огляду.

В судовому засіданні детектив пояснив, що власником не було надано паролів до вилучених пристроїв, а тому виникають об`єктивні труднощі у їх розблокуванні через наявність системи логічного захисту. Так, тільки зараз з`явилася технічна можливість для розблокування техніки та вона вже направлена на копіювання. Це підтверджується, зокрема, службовою запискою детектива НАБУ ОСОБА_7 від 20.03.2026 про залучення працівника Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії до проведення огляду вилученого речового доказу MacBook Pro чорного кольору s/a: CO2tMOLlHtD6. На переконання детектива

ОСОБА_4, строку в один місяць для копіювання даних з пристроїв буде достатньо, після чого це майно буде можливо повернути власнику.

На думку слідчого судді, детектив обґрунтував потребу в дослідженні інформації з вилучених мобільного телефону та ноутбука, за результатом чого може бути встановлено існування даних, що мають значення для досудового розслідування.

При цьому, представником власника майна не наведено вагомих доказів, які б підтвердили відсутність у вказаних мобільному телефоні та ноутбуці інформації, яка стосується кримінального провадження № 52024000000000522.

Слідчий суддя також відхиляє доводи представника власника майна щодо того, що у детективів було достатньо часу для того, щоб провести всі необхідні слідчі (розшукові) дії з огляду на вищенаведене. Окрім того, неможливо скопіювати електронні документи з цих пристроїв, адже власником не надані паролі від систем логічного захисту цих пристроїв, що ускладнює таке копіювання.

Отже, беручи до уваги, що арештоване майно визнане речовим доказом і саме по собі має значення для встановлення важливих у цьому кримінальному провадженні обставин, з урахуванням повідомленого детективом необхідного строку один місяць для копіювання даних, подальший арешт є доцільним і виправданим, з огляду на існуючі ризики його знищення, а також враховуючи необхідність його використання в якості речових доказів.

Накладення арешту є розумним та пропорційним завданням кримінального провадження. У цьому контексті слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку ймовірно вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку і тяжкість, а також істотне значення відповідного майна для розслідування злочину. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження не є невиправдано обтяжливими для власника такого майна на даний момент.

Оскільки не було встановлено, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 174, 372, 376 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1