Справа № 991/2003/26

Провадження 2-з/991/6/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Мовчан Н.В., Литвинко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Акімової О.В.,

прокурора Кедрука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кедрука В.В. про забезпечення позову до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В :

I. Історія провадження

1.1. 04 березня 2026 року до Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) надійшла заява прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кедрука В.В. про забезпечення позову Держави Україна до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими та стягнення в дохід держави активів - грошових коштів у розмірі 7 525 633, 91 грн, у якій просить накласти арешт на:

- квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1548485763101, що зареєстрована за ОСОБА_1 ;

- квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 776403363101, що зареєстрована за ОСОБА_2 ;

- житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1790814663101, що зареєстрована за ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер 6310136600:14:013:0381, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1509667663101, що зареєстрована за ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки MERCEDES-BENZ моделі GLE 43 AMG, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_1 .

Також прокурор Кедрук В.В. просив заборонити переміщення транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, моделі GLE 43 AMG, номер кузова НОМЕР_1, 2017 року випуску за межі території України.

Прокурор, з посиланням на приписи ч. 4 ст. 152 ЦПК України, зазначив про подальше звернення з позовною заявою про визнання необґрунтованими та стягнення в дохід держави активів - грошових коштів у розмірі 7 525 633, 91 грн.

Вимоги прокурора обґрунтовані тим, що САП встановлено відомості набуття необґрунтованих активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме ОСОБА_1, який (1) працює в органах прокуратури України з 2001 року, (2) у період з 23 квітня 2018 року по 14 березня 2021 року обіймав посаду керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, (3) у період з 15 березня 2021 року по 31 грудня 2024 року обіймав посаду керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова.

Прокурор стверджував, що протягом 2022 - 2023 років ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є подружжям з 22 листопада 2003 року, набули у власність квартиру та два транспортних засоби, а саме:

- квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстрована за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки MERCEDES-BENZ моделі GLE 43 AMG, 2017 року випуску, що зареєстрований на ОСОБА_1 ;

- автомобіль марки LEXUS, моделі LX 570, 2016 року випуску, що зареєстрований на ОСОБА_2 .

Крім того, прокурор повідомив, що ОСОБА_3 - матір ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 18 липня 2024 року придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_4, та тоді ж подарувала цю квартиру ОСОБА_4 - доньці подружжя ОСОБА_1 .

Прокурор зазначив, що при співставленні відомостей про доходи і видатки ОСОБА_1 та членів його родини упродовж 2021 - 2024 років, а також інформації, зазначеної ОСОБА_1 у його щорічних деклараціях та поясненнях до НАЗК, можна дійти висновку, що законні доходи останнього та членів його родини не дозволяли здійснювати такі видатки. При цьому, на переконання позивача, члени родини ОСОБА_1 придбали активи (квартиру) за дорученням ОСОБА_1 .

На переконання прокурора, з урахуванням вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, є підстави для застосування заходу забезпечення позову. Крім того, накладення арешту суттєво не вплине на права відповідачів, оскільки останні матимуть можливість використовувати майно протягом дії заходу забезпечення позову.

1.2. Крім того, прокурор висловив прохання про розгляд цієї заяви без повідомлення відповідача та власників майна, посилаючись на фактичні обставини, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Так, наразі відповідачі усвідомлюють можливість та наслідки визнання їх активів необґрунтованими, оскільки уповноважені особи НАЗК під час здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_1 надсилали йому запити про надання пояснень. Отже, на переконання позивача, повідомлення про розгляд цієї заяви ставить під загрозу ефективність такого заходу забезпечення позову, позаяк відповідач задля збереження активів може вжити заходи щодо їх відчуження на користь інших осіб, що унеможливить їх стягнення.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор Кедрук В.В. у судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримав та наполягав на її задоволенні.

2.2. З огляду на приписи ч. 5 ст. 153 ЦПК України відповідач та власники майна про час, дату та місце судового розгляду не повідомлялись.

ІІІ. Мотиви Суду

3.1. Заслухавши думку прокурора, дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали, якими вона обґрунтована, суд дійшов таких висновків.

3.2. Норми цивільного процесуального законодавства, якими керується суд

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦПК України справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом.

Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави у суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. ст. 290 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим кодексом для відповідного позову.

Отже, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви надійшла від належного суб`єкта та підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається до пред`явлення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Як виснував КЦС ВС у постанові від 25 грудня 2024 року у справі за № 522/3061/24, провадження № 61-14568св24, забезпечення позову - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, мають бути наведені у достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими, а у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на інші активи відповідача, які відповідають вартості активів, які є предметом спору, - також обґрунтування неможливості накладення арешту саме на оспорювані активи.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками ( постанова КЦС ВС від 25 грудня 2024 року у справі за № 522/3061/24, провадження № 61-14568св24).

Частиною 4 ст. 290 ЦПК України передбачено, що позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті, та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави пред`являється щодо:

- активів, набутих після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п`ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України;

- активів, набутих після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п`ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, а кримінальне провадження за ст. 368-5 Кримінального кодексу України, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі п. 3, 4, 5, 8, 10 ч. 1 ст. 284 КК України і відповідне рішення набуло статусу остаточного;

- доходів, отриманих від активів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї частини.

3.3. Обставини, встановлені судом та висновки суду

3.3.1. Щодо існування підстав для розгляду заяви про забезпечення позову за відсутності відповідачів

Суд дійшов висновку, що цю заяву доцільно розглядати без повідомлення відповідача, оскільки прокурор довів, що обізнаність про перебування цієї заяви у провадженні ВАКС може спонукати його (членів родини) до активних дій з відчуження третім особам активів, щодо яких відповідно до вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України заплановано порушення питання про стягнення їх вартості.

Також, суд враховує, що наразі відповідач обізнаний про можливий інтерес антикорупційних органів до його (членів його родини) активів, оскільки уповноважені особи НАЗК здійснювали моніторинг способу життя ОСОБА_1, і останньому було надіслано запит про надання пояснень.

А тому, зважаючи на приписи ч. 5 ст. 153 ЦПК України, повідомлення відповідача про розгляд окресленої заяви може перешкодити забезпеченню реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, а також створити додаткові труднощі у його виконанні.

3.3.2. Щодо суб`єктів, обґрунтованість активів яких може ставитись під сумнів

У окресленій заяві прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 упродовж усього досліджуваного періоду працював і продовжує працювати в органах прокуратури України, що вказує на його статус особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Позивач стверджував, що ОСОБА_1 та члени його родини, у період його перебування на посаді прокурора, набули у власність необґрунтованих активів на загальну суму 7 525 633, 91 грн. Окреслений розмір активу (грошових коштів) є різницею між вартістю майна та законними доходами членів родини ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_1 та членами його родини було придбано:

- квартиру за ціною 1 901 640 грн, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що 12 грудня 2022 року була зареєстрована за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спільна часткова власність, а саме по 1/2 на кожного;

- автомобіль марки MERCEDES-BENZ, моделі GLE 43 AMG, 2017 року випуску, що 27 квітня 2023 року зареєстрований на ОСОБА_1 . Відповідно до відомостей з платформи для продажу авто, орієнтована вартість окресленого активу становить 2 230 684 грн;

- автомобіль марки LEXUS, моделі LX 570, 2016 року випуску, що 08 грудня 2023 року зареєстрований на ОСОБА_2 . Відповідно до відомостей з платформи для продажу авто, орієнтована вартість окресленого активу становить 2 321 350 грн;

- квартиру за ціною 2 870 000 грн, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Окреслений актив 18 липня 2024 року було придбано ОСОБА_3, яка є матір`ю ОСОБА_2, та тоді ж подаровано ОСОБА_4, яка є донькою подружжя ОСОБА_1 .

Прокурор стверджував, що з огляду на той факт, що неможливо визначити, які (1) грошові кошти були використані для придбання необґрунтованих активів (2) активи були накопичені та отримані із законних джерел, а які - ні, існує необхідність у межах цієї заяви забезпечити позов шляхом накладення арешту на інші активи, які перебувають у власності подружжя ОСОБА_1, вартість яких відповідає предмету спору, а саме на: (a) квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1548485763101, що зареєстрована за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, (b) квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 776403363101, що зареєстрована за ОСОБА_2 ; (c) житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1790814663101, що зареєстрована за ОСОБА_2 ; (d) земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер 6310136600:14:013:0381, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1509667663101, що зареєстрована за ОСОБА_2 ; (e) автомобіль марки MERCEDES-BENZ моделі GLE 43 AMG, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_1 .

Колегія суддів наголошує, що у межах розгляду заяви про забезпечення позову не оцінює доведеність тверджень про необґрунтованість активів, позаяк це може бути здійснене виключно у ході розгляду позовної заяви по суті, однак констатує належність ОСОБА_1 до суб`єктів, щодо яких може бути пред`явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та заяву про його забезпечення.

Обставини, на які посилається прокурор у заяві про забезпечення позову, підтверджуються у сукупності з поясненнями останнього, дослідженими у судовому засіданні матеріалами, доданими до заяви, зокрема: (1) наказами Харківської обласної прокуратури про призначення (переведення) ОСОБА_1 на посаду прокурора, (2) відомостями щодо ступеня спорідненості ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, (3) відомостями з реєстрів прав власності на нерухоме майно та договорами купівлі продажу, які підтверджують належність майна подружжю ОСОБА_1, (4) відомостями з баз даних щодо реєстрації транспортних засобів фізичними особами, (5) довідками щодо оціночної вартості об`єктів нерухомості, (6) поясненнями ОСОБА_1, (7) відомостями з державного реєстру фізичних осіб - платників податків, (9) деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2015 - 2024 звітні роки, які було подано ОСОБА_1, (10) актами сервісних центрів виконаних робіт по технічному обслуговуванню належних подружжю ОСОБА_1 транспортних засобах.

Колегія суддів наголошує, що питання необґрунтованості активів та інших вимог прокурора вирішуватимуться судом за результатами розгляду справи згідно зі ст. 291 ЦПК України.

3.3.3. Щодо обґрунтування накладення арешту на активи

Колегія суддів враховує, що з огляду на тривалий період перебування ОСОБА_1 на посадах в органах прокуратури України, він достеменно обізнаний з положеннями антикорупційного законодавства та має передбачати наслідки визнання активів необґрунтованими, розуміти процедуру виконання судового рішення та звернення стягнення на майно.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави .

У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов`язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів (ч. 3 ст. 292 ЦПК України)

Термін «активи» означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов`язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (п. 1 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).

Як вже зазначалось раніше, колегією суддів встановлено, що право власності на (1) квартиру за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 776403363101 - зареєстровано за ОСОБА_2 ; (2) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1790814663101 - зареєстровано за ОСОБА_2 ; (3) земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 6310136600:14:013:0381, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1509667663101 - зареєстровано за ОСОБА_2 ; (4) автомобіль марки MERCEDES-BENZ моделі GLE 43 AMG, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_1 - зареєстровано за ОСОБА_1, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 СК України свідчить про перебування цих активів у спільній сумісній власності подружжя.

Разом з тим, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 лютого 2026 року квартира за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1548485763101 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, а саме по 1/2 частки. Окреслений факт також відображений у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, зокрема, за 2024 звітній рік, яку було подано ОСОБА_1, та не оспорювався прокурором у ході розгляду цієї заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст. 356 ЦК України). Дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 1 ст. 64 СК України).

Системний аналіз окреслених норм свідчить, що спільна часткова власність подружжя не є релевантною до спільної сумісної власності подружжя, позаяк спільна сумісна власність (ст. 60 СК України) ґрунтується на принципі єдності (частки не визначені до моменту поділу). Спільна часткова власність (ст. 356 ЦК України) базується на принципі визначеності часток кожного з власників безпосередньо в момент набуття права або пізніше.

Відтак квартира за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1548485763101 належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності та не підпадає під категорію спільної сумісної власності подружжя. За таких обставин, враховуючи той факт, що прокурор вбачає за необхідне звертатися із позовом про визнання необґрунтованими активів, які перебувають (були набуті) у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає підстав для накладення арешту на майно дружини (1/2 частку, що належить їй у квартирі).

З огляду на встановлення ризику невиконання судового рішення, враховуючи предмет майбутніх позовних вимог, визначений ЦПК України, безальтернативний вид заходу забезпечення позову у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, суд дійшов висновку, що накладення арешту на (1) квартиру за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 776403363101, що зареєстрована за ОСОБА_2 ; (2) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1790814663101, що зареєстрована за ОСОБА_2 ; (3) земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 6310136600:14:013:0381, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1509667663101, що зареєстрована за ОСОБА_2 ; (4) автомобіль марки MERCEDES-BENZ моделі GLE 43 AMG, 2017, VIN: НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_1, (5) 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1548485763101, що зареєстрована за ОСОБА_1, є найбільш доцільним, а їх орієнтовна вартість є цілком співмірною із предметом майбутніх позовних вимог.

Окрім цього, колегія суддів вважає слушними доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 або будь-яка інша особа, на підставі наданої ОСОБА_1 довіреності на право користування транспортним засобом, можуть здійснити перетин державного кордону України на належному транспортному засобі або забезпечити його транспортування через державний кордон України іншими способами.

Відтак існує ризик переміщення автомобіля марки MERCEDES-BENZ моделі GLE 43 AMG, VIN: НОМЕР_1 за межі території України з метою унеможливлення виконання рішення суду у разі визнання активів необґрунтованими.

З таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією прокурора щодо необхідності встановлення заборони переміщення цього транспортного засобу за межі України.

Крім того, суд враховує, що абз. 3 ч. 2 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої набрало законної сили рішення суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, підлягає звільненню з посади в установленому законом порядку. Таким чином, у разі задоволення позову про визнання активів необґрунтованими та набрання рішенням законної сили ОСОБА_1 буде звільнено із займаної посади, що суттєво ускладнить його фінансове становище та може призвести до відчуження майна. А тому, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 05 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф № 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф № 50).

Суд наголошує, що накладення арешту на майно (активи) не є припиненням або позбавленням права власності на нього, а має виключно тимчасовий характер заходу забезпечення позову до вирішення спору судом, що не перешкоджає реалізації права користування ним.

Окремо суд приймає посилання позивача на відсутність підстав, передбачених ст. 154 ЦПК України, для зустрічного забезпечення, позаяк власник не обмежується у праві володіння та користування майном.

3.3.4. Висновки суду

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заяву прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кедрука В.В. про забезпечення позову слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149-153, 157, 258-260, 290, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кедрука В.В. про забезпечення позову, - задовольнити частково.

2. Накласти арешт на активи, які є предметом спору, а саме:

- частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1548485763101, що зареєстрована за ОСОБА_1 ;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 776403363101, що зареєстрована за ОСОБА_2 ;

- житловий будинок за адресою АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1790814663101, що зареєстрована за ОСОБА_2 ;

- земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер 6310136600:14:013:0381, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1509667663101, що зареєстрована за ОСОБА_2 ;

- автомобіль марки MERCEDES-BENZ моделі GLE 43 AMG, 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_1 .

3. Заборонити переміщення транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, моделі GLE 43 AMG, номер кузова НОМЕР_1, 2017 року випуску за межі території України.

4. У решті клопотання відмовити.

5. Примірник ухвали про забезпечення позову надіслати заявнику - прокурору третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кедруку В.В., ОСОБА_1, ОСОБА_2 для відома, а також відповідним державним органам для виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - три місяці з наступного дня після її постановлення.

Стягувачем на підставі цієї ухвали є Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (код ЄДРПОУ 45252419, вул. Ісаакяна, 17, м. Київ, 01135), а боржниками ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Н.В. Мовчан

Т.В. Литвинко